Постанова від 26 лютого 2026 р. у справі №305/506/26 — Рахівський районний суд Закарпатської області

Єдиний унікальний номер 305/506/26

Номер провадження 3/305/188/26

ПОСТАНОВА

про закриття справи про адміністративне правопорушення

27.02.2026 м. Рахів

Суддя Рахівського районного суду Закарпатської області Ластовичак Віктор Юрійович, розглянувши матеріали про притягнення до адміністративної відповідальності

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянки України, мешканки АДРЕСА_1 ,

за ч. 1 ст. 184 Кодексу України про адміністративні правопорушення,

встановив:

До суду 19.02.2026 надійшли матеріали про адміністративне правопорушення, складені Рахівським РВП ГУНП в Закарпатській області, про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , а саме протокол від 14.02.2026 серії ВАД № 769655 про адміністративне правопорушення за ознаками ч. 1 ст. 184 КУпАП, з додатками.

Як вбачається із протоколу, мати ОСОБА_1 ухилилася від виконання передбачених законодавством батьківських обов`язків щодо необхідних умов виховання свого малолітнього сина ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , а саме 03.12.2025 близько 12:10 год в с. Розтоки по вул. Центральна, 126, останній раптово вибіг на проїзну частину дороги з-поза задньої частини автобуса зліва направо відносно руху ТЗ «Фольксваген» д.н.з. НОМЕР_1 , в результаті чого відбувся наїзд на малолітнього ОСОБА_2 , чим своїми діями створив аварійну обстановку.

У судовому засіданні ОСОБА_1 вину не визнала, пояснила, що на момент події син знаходився у школі, її вини у тому, що сталося, немає.

Суддя заслухав пояснення особи, стосовно якої складено протокол, дослідив матеріали справи та прийшов до таких висновків.

Відповідно до вимог ст. 280 КУпАП, при розгляді справи про адміністративне правопорушення насамперед необхідно з`ясувати чи було вчинено адміністративне правопорушення і чи винна дана особа в його вчиненні.

Згідно зі ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілого, свідків, висновком експерта, речовими доказами, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.

Як визначено ст. 252 КУпАП, орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.

У даному випадку до протоколу про адміністративне правопорушення додано:

- копію постанови від 30.12.2025 про закриття кримінального провадження № 12025071140000488 за ч. 2 ст. 286 КК України, відповідно до якої у діях водія автомобіля Volkswagen Transporter з реєстраційним номером НОМЕР_1 ОСОБА_3 за фактом дорожньо-транспортної пригоди, в результаті якого отримав тяжкі тілесні ушкодження малолітній ОСОБА_2 , відсутні ознаки складу кримінального правопорушення;

- копію рапорту працівників поліції, зареєстрованого в інформаційно-комунікаційній системі «Інформаційний портал Національної поліції» (журналі єдиного обліку) Рахівського РВП за № 12871 вiд 03.12.2025, з якого вбачається, що 03.12.2025 в реанімаційне відділення Рахівської районної лікарні доставлено малолітнього ОСОБА_2 , який постраждав у результаті ДТП;

- копію пояснення водія ОСОБА_3 , який ствердив, під час руху на проїзну частину вибіг хлопчик, відбулося зіткнення, він доставив потерпілого у лікарню;

- світлини з місця події;

- копію свідоцтва про народження ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , відповідно до якого його батьками є ОСОБА_4 та ОСОБА_1 ;

- довідку про склад сім`ї ОСОБА_1 , яка одружена та має на утриманні 6 неповнолітніх дітей;

- характеристику за місцем проживання (позитивну).

Частиною 1 статті 184 КУпАП передбачено відповідальність за ухилення батьків або осіб, які їх замінюють, від виконання передбачених законодавством обов`язків щодо забезпечення необхідних умов життя, навчання та виховання малолітніх та/або неповнолітніх дітей.

Така норма є бланкетною (відсильною), тобто нормою непрямої дії, яка сама не встановлює правило поведінки, а має відсильний характер до інших нормативних актів.

Однак, у протоколі стосовно ОСОБА_1 не зазначено, від виконання яких саме обов`язків ухилилася остання, та якими правовими нормами передбачені ці обов`язки.

Крім того, у матеріалах не обґрунтовано, як саме невиконання батьківських обов`язків призвело до наслідків у виді дорожньо-транспортної пригоди.

Суддя бере до уваги, що за практикою Європейського суду з прав людини провадження у справі про адміністративне правопорушення є «кримінальним», а ЄСПЛ поширює стандарти, які встановлює Європейська конвенція про захист прав людини та основоположних свобод для кримінального провадження, на провадження у справах про адміністративні правопорушення.

З урахуванням положень частини 1 статті 6 Конвенції, а також з огляду на практику ЄСПЛ у справах «Малофєєва проти росії» (Malofeyeva v. russia, заява № 36673/04, рішення від 30.05.2013) та «Карелін проти росії» (Karelin v. russia, заява № 926/08 рішення від 20.09.2016), у випадку, коли викладена в протоколі фабула адміністративного правопорушення не відображає всіх істотних ознак складу правопорушення, суд не має права самостійно редагувати її, а так само не може відшукувати докази на користь обвинувачення, оскільки це становитиме порушення права на захист (особа не може належним чином підготуватися до захисту) та принципи рівності сторін процесу (оскільки особа має захищатися від обвинувачення, яке підтримується не стороною обвинувачення, а фактично судом). Діючи таким чином, суд неминуче перебиратиме на себе функції обвинувача, позбавляючись статусу незалежного органу правосуддя, що є порушенням ст. 6 Конвенції.

Згідно з п. 3 ч. 2 ст. 129 Конституції України, однією із основних засад судочинства є змагальність сторін і закон не покладає на суд обов`язок збирати докази винуватості чи невинуватості особи.

Відповідно до ст. 62 Конституції України обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.

Як стверджено у Рішенні Конституційного Суду України № 23-рп/2010 від 22.12.2010, адміністративна відповідальність в Україні та процедура притягнення до неї ґрунтується на конституційних принципах та правових презумпціях, у тому числі і закріпленій у статті 62 Конституції України презумпції невинуватості.

Суд не є стороною обвинувачення, а орган, яким складено протокол, не зібрав та не забезпечив надання до суду відповідних доказів винуватості особи.

Тому суддя приходить до висновку, що до суду не надано належних, допустимих, достатніх та переконливих доказів учинення особою, стосовно якої складено протокол, адміністративного правопорушення.

За таких обставин, відсутня подія і склад правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 184 КУпАП, тому на підставі п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП провадження в справі про адміністративне правопорушення підлягає закриттю.

Враховуючи положення ст. 40-1 КУпАП судовий збір з особи не стягується.

Керуючись статтями 247, 283, 284 Кодексу України про адміністративні правопорушення, суддя

постановив:

Справу про адміністративне правопорушення стосовно ОСОБА_1 за ч. 1 ст. 184 Кодексу України про адміністративні правопорушення, закрити на підставі п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП у зв`язку з відсутністю події і складу адміністративного правопорушення.

Постанова судді у справі про адміністративне правопорушення набирає законної сили після закінчення строку її оскарження та може бути оскаржена протягом десяти днів з дня її винесення до Закарпатського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги через Рахівський районний суд.

Суддя Віктор ЛАСТОВИЧАК