Постанова від 25 лютого 2026 р. у справі №243/6563/25 — Слов'янський міськрайонний суд Донецької області

Справа № 243/6563/25

Провадження № 3-в/243/10/2026

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26 лютого 2026 року м. Слов`янськ

Суддя Слов`янського міськрайонного суду Донецької області Соловйова О.О., розглянувшизаяву адвоката Антоненка І.Є., який діє в інтересах ОСОБА_1 про припинення виконання постанови суду від 26.09.2025 року, у зв`язку із наявністю підстав, що унеможливлюють її виконання,

ВСТАНОВИВ:

На адресу суду надійшла вищезазначена заява, яка обґрунтована тим, що постановою Слов`янського міськрайонного суду Донецької області від 26 вересня 2025 року ОСОБА_1 був визнаний винним у вчиненні адміністративних правопорушень, передбачених ч. 5 ст.126, ч. 2 ст. 130 КУпАП і призначено адміністративне стягнення у виді штрафу у розмірі 40800 грн. з позбавленням права керування транспортними засобами на строк п`ять років; судовий збір на користь держави в розмірі 605,60 грн.

Постанова направлена на виконання до Бахмацького ВДВС у Ніжинському районі Чернігівської області Сумського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України і постановою головного державного виконавця від 18.11.2025 року відкрито виконавче провадження №79621190.

ОСОБА_1 відповідно до сповіщення сім`ї від ІНФОРМАЦІЯ_1 №3430 від 04 серпня 2025 року вих. №26/1/3430 вважається зниклим безвісти з 31.07.2025 року при виконанні військового обов`язку з бою за Україну, її свободу і незалежність в Серебрянському лісництві Сіверсько-Донецького району Луганської області.

У зв`язку з вищенаведеним, просив суд вирішити питання про припинення виконання постанови від 26 вересня 2025 року.

Адвокат Антоненко І.Є. в судове засідання не з`явився, про день та час розгляду справи повідомлявся належним чином, надав суду заяву про розгляд справи за його відсутності.

Суд, дослідивши письмові матеріали справи, приходить до висновку про наступне.

Суддею встановлено, що постановою Слов`янського міськрайонного суду Донецької області від 26 вересня 2025 року ОСОБА_1 був визнаний винним у вчиненні адміністративних правопорушень, передбачених ч. 5 ст.126, ч. 2 ст. 130 КУпАП і призначено адміністративне стягнення у виді штрафу у розмірі 40800 грн. з позбавленням права керування транспортними засобами на строк п`ять років; судовий збір на користь держави в розмірі 605,60 грн.

Відповідно до статті 298 КУпАП постанова про накладення адміністративного стягнення є обов`язковою для виконання державними і громадськими органами, підприємствами, установами, організаціями, посадовими особами і громадянами.

Отже, завершальною стадією провадження у справах про адміністративні правопорушення є виконання постанов про накладення адміністративного стягнення. Виділення стадій виконання постанови у відособлений розділ КУпАП обумовлене тим, що в цій стадії беруть участь нові суб`єкти, з особливими повноваженнями й особливим характером роботи. Нормативне регулювання виконання постанов про накладення адміністративного стягнення здійснюється саме в V розділі КУпАП.

Суть цієї стадії полягає в практичній реалізації адміністративного стягнення, призначеного правопорушнику юрисдикційним органом (посадовою особою). У процесі виконання постанови особа, що вчинила адміністративне правопорушення зазнає відповідних нестатків та обмеження особистого, морального або матеріального характеру.

Необхідною умовою виконання постанови про накладення адміністративного стягнення є вступ її в законну силу. Це означає, що постанова набула юридичного значення і є обов`язковою для виконання.

Обов`язковість зумовлюється важливістю доведення до логічного завершення провадження у справах про адміністративне правопорушення, досягненням мети адміністративного процесу - ефективної боротьби з адміністративними правопорушеннями, попередження адміністративних правопорушень шляхом накладення адміністративних стягнень на правопорушників, які вчинили адміністративні проступки, виховування законослухняних громадян.

Згідно ст. 300 КУпАП постанова про накладення адміністративного стягнення виконується уповноваженим на те органом у порядку, встановленому КУпАП та іншими законами України.

Згідно зі статтею 304 КУпАП питання, пов`язані з виконанням постанови про накладення адміністративного стягнення, вирішуються органом (посадовою особою), який виніс постанову.

Орган Національної поліції забезпечує виконання постанови про адміністративний арешт у порядку, встановленому законом України.

Відповідно до матеріалів справи постанова Слов`янського міськрайонного суду Донецької області від 26 вересня 2025 року звернута до виконання 27 жовтня 2025 року.

Відповідно до ч. 1 ст. 303 КУпАП, не підлягає виконанню постанова про накладення адміністративного стягнення, якщо її не було звернуто до виконання протягом трьох місяців з дня винесення. В разі оскарження постанови перебіг строку давності зупиняється до розгляду скарги. У разі відстрочки виконання постанови відповідно до статті 301 цього Кодексу перебіг строку давності зупиняється до закінчення строку відстрочки.

Під час виконання постанови можуть бути вирішені, зокрема, питання про відстрочку виконання постанови про накладення адміністративного стягнення та припинення її виконання (ст. 301, 302 КУпАП).

Відповідно до ст. 302 КУпАП за наявності обставин, зазначених у пунктах 5, 6 і 9 статті 247 КУпАП, орган (посадова особа), який виніс постанову про накладення адміністративного стягнення, припиняє її виконання.

Таким чином законодавством встановлений вичерпний перелік обставин для припинення виконання постанови в справі про адміністративне правопорушення серед яких: видання акта амністії, якщо він усуває застосування адміністративного стягнення; скасування акта, який встановлює адміністративну відповідальність; смерть особи, щодо якої було розпочато провадження в справі.

Разом з тим закон не визначає як обставину, яка є підставою для припинення виконання постанови про накладення адміністративного стягнення у виді штрафу - зникнення особи безвісти.

Варто зазначити, що відповідно до норм чинного законодавства (Цивільний кодекс України, Цивільний процесуальний кодекс України, Закон України "Про правовий статус осіб, зниклих безвісти за особливих обставин", Постанова Кабінету Міністрів України від 29 квітня 2022 року №511 "Деякі питання виконання Закону України "Про правовий статус осіб, зниклих безвісти за особливих обставин", Наказ Міністерства внутрішніх справ України від 29.08.2022 №535 "Про затвердження Положення про Єдиний реєстр осіб, зниклих безвісти за особливих обставин") Особа, зникла безвісти - це фізична особа, стосовно якої немає відомостей про її місце перебування на момент подання заявником заяви про її розшук. Особа, зникла безвісти за особливих обставин це особа, зникла безвісти у зв`язку із збройним конфліктом, воєнними діями, тимчасовою окупацією частини території України, надзвичайними ситуаціями природного чи техногенного характеру.

Законодавством визначений певний порядок набуття такого правового статусу та наслідки, які настають після цього.

Варто зазначити, що особа, зникла безвісти за особливих обставин, має всі права, гарантовані Конституцією та законами України, а також має право на всебічне розслідування обставин її зникнення та встановлення її місцеперебування. Держава зобов`язана вжити всіх можливих заходів для розшуку особи, зниклої безвісти за особливих обставин.

Права та інтереси такої особи, а також її майно підлягають захисту до моменту припинення її розшуку у порядку, передбаченому цим Законом, або оголошення її померлою відповідно до законодавства.

Набуття правового статусу особи, зниклої безвісти за особливих обставин, не змінює і її сімейного стану до моменту розірвання шлюбу за заявою другого з подружжя внаслідок визнання особи безвісно відсутньою або до моменту оголошення такої особи померлою.

За особою, зниклою безвісти за особливих обставин, зберігаються місце роботи та займана посада, але не більш як до моменту визнання її безвісно відсутньою чи оголошення померлою у порядку, встановленому законодавством.

Отже, особа зникла безвісти вважається живою до оголошення її померлою рішенням суду, до встановлення її місцеперебування, місця поховання чи місцезнаходження останків такої особи.

Враховуючи те, що постанова суду від 26 вересня 2025 року, не є такою, що не підлягає виконанню, оскільки, пред`явлена до виконання у строк, визначений законом, зважаючи на відсутність обставин для припинення її виконання, суд вважає заяву захисника передчасною, а тому не вбачає підстав для її задоволення.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 283, 302, 303, 304, 326-328 КУпАП, суддя -

П О С Т А Н О В И В:

Заяву адвоката Антоненка І.Є., який діє в інтересах ОСОБА_1 про припинення виконання постанови суду від 26.09.2025 року, у зв`язку із наявністю підстав, що унеможливлюють її виконання - залишити без задоволення.

Постанова оскарженню не підлягає.

Суддя О.О. Соловйова