Рішення від 25 лютого 2026 р. у справі №398/70/26 — Олександрійський міськрайонний суд Кіровоградської області

Справа №: 398/70/26

провадження №: 2/398/1590/26

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

Іменем України

"26" лютого 2026 р. Олександрійський міськрайонний суд Кіровоградської області в складі головуючого судді Орловського В.В., з участю секретаря судового засідання Калатаєвської С.В., розглянувши в спрощеному позовному провадженні цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю “Фінансова компанія “Європейська агенція з повернення боргів”, представник позивача Грибанов Денис В`ячеславович, до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,

встановив:

Стислий виклад позиції позивача.

ТОВ “Фінансова компанія “Європейська агенція з повернення боргів” 05 грудня 2025 року звернулося до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором у розмірі 29 430,66 грн та судових витрат у сумі 3 028,00 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що 06.12.2018 первісний кредитор АТ «Ідея Банк» та ОСОБА_1 уклали кредитний договір на суму 17 054,00 грн. Договір підписаний відповідачем за допомогою власноручного підпису, а кошти були перераховані на його рахунок. ОСОБА_1 порушив умови договору щодо своєчасного повернення кредиту та сплати відсотків, внаслідок чого станом на 17.11.2023 утворилася заборгованість у розмірі 29 430,66 грн, яка складається із: заборгованості за основною сумою боргу — 12 386,37 грн, заборгованості за відсотками — 5 640,17 грн та заборгованості за комісіями — 11 404,12 грн. 17.11.2023 право вимоги за вказаним кредитним договором перейшло до ТОВ “Фінансова компанія “Європейська агенція з повернення боргів” на підставі договору факторингу № 17112023, укладеного між позивачем та первісним кредитором.

Заяви, клопотання та інші процесуальні дії у справі.

Ухвалою від 22 січня 2026 року відкрито провадження у справі, справу призначено до розгляду у порядку спрощеного позовного провадження з викликом сторін.

Представник позивача за довіреністю Грибанов Д.В. у судове засідання не з`явився, позивач та його представник були належним чином повідомлені про час і місце розгляду справи шляхом доставки документів до електронного кабінету 25.01.2026, у позовній заяві представник зазначив, що просить розгляд справи проводити за його відсутності, проти ухвалення заочного рішення не заперечує.

Відповідач ОСОБА_1 у судове засідання не з`явився, був належним чином повідомлений про час місце розгляду справи шляхом надсилання повістки поштою за адресою його реєстрації, до суду повернулося поштове повідомлення про вручення з розпискою отримувача про вручення від 29.01.2026. Від відповідача не надійшло відзиву, інших заяв чи клопотань.

Оскільки відповідач, належним чином повідомлений про дату, час і місце судового засідання, в судове засідання не з`явився без повідомлення причин, відзив не подав, та представник позивача не заперечує проти заочного розгляду справи, суд ухвалив провести заочний розгляд цієї справи.

Оскільки у судове засідання не з`явилися всі учасники справи, відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.

Відповідно до ч. 4 ст. 268 ЦПК у зв`язку з неявкою всіх учасників справи у судове засідання, яким завершується розгляд справи, суд підписав рішення без його проголошення. Відповідно до ч. 5 ст. 268 ЦПК датою ухвалення рішення зазначена дата складення повного судового рішення.

Фактичні обставини, встановлені судом, та зміст спірних правовідносин.

Укладення кредитного договору та видача коштів.

Відповідно до паспорта споживчого кредиту від 06.12.2018 року ОСОБА_1 ознайомився з умовами кредитування, а АТ «Ідея Банк» виконало обов`язок надати інформацію, необхідну для порівняння різних пропозицій.

06 грудня 2018 року АТ «Ідея Банк» (Первісний кредитор, код ЄДРПОУ 19390819) та ОСОБА_1 уклали кредитний договір № Z62.21653.004620059. Суд дослідив копію цього договору. Відповідач приєднався до запропонованого кредитодавцем договору, підписавши його власноручним підписом. Договір передбачає такі умови кредитування:

- сума кредиту — 17 054,00 гривень;

- строк кредитування — 18 місяців (до 06.06.2020);

- тип процентної ставки — змінювана, яка на день укладення договору складає 15% річних;

- щомісячна комісія (плата за обслуговування кредитного рахунку) — згідно графіку щомісячних платежів.

Відповідно до п. 1.10, 6.1 кредитного договору передбачена сплата комісії за обслуговування кредиту банком, що включає в себе надання інформації по рахункам позичальника.

Водночас, згідно з п. 3.2.4 кредитного договору позичальник має право не частіше одного разу на місяць вимагати у банку безоплатного надання інформації про поточний розмір заборгованості.

На виконання умов зазначеного договору 06 грудня 2018 року АТ «Ідея Банк» здійснило видачу кредиту в загальній сумі 17 054,00 грн. Згідно з ордером-розпорядженням № 1 від 06.12.2018 року кошти в сумі 14 829,57 грн були зараховані на рахунок відповідача № НОМЕР_1 , а згідно з ордером-розпорядженням № 2 від 06.12.2018 року — 2 224,43 грн перераховано як страховий платіж за договором добровільного страхування життя на випадок смерті в результаті нещасного випадку, який ОСОБА_1 уклав 06.12.2018 ТОВ “страхова компанія “ПЗУ Україна страхування життя”. Факт видачі коштів підтверджується копіями вказаних ордерів-розпоряджень та банківською випискою з рахунку відповідача у АТ “Ідея банк”.

Порушення зобов`язання та розмір заборгованості.

Згідно з випискою з рахунку відповідача у АТ «Ідея Банк» та довідкою-розрахунком АТ “Ідея банк” відповідач ОСОБА_1 взяті на себе зобов`язання за кредитним договором не виконав, погашав заборгованість лише частково, у зв`язку з чим станом на 17.11.2023 за кредитним договором виникла заборгованість в розмірі 29 430,66 грн, яка складається з: заборгованості за основним боргом — 12 386,37 грн, заборгованості за нарахованими та несплаченими відсотками — 5 640,17 грн та заборгованості за нарахованими та несплаченими комісіями — 11 404,12 грн.

Перехід права вимоги.

17 листопада 2023 року АТ «Ідея Банк» (клієнт) та ТОВ “Фінансова компанія “Європейська агенція з повернення боргів” (фактор) уклали Договір факторингу № 17112023, відповідно до якого право грошової вимоги до відповідача ОСОБА_1 за договором № Z62.21653.004620059 від 06.12.2018 відступлено позивачу,. Це підтверджується наданими позивачем копіями договору факторингу та витягом з Реєстру боржників № 2 (Додаток № 1 до Договору факторингу), який містить посилання на зазначений кредитний договір, укладений ОСОБА_1 ,. Позивач здійснив оплату за відступлення прав вимоги згідно з платіжною інструкцією № 20494 від 20.11.2023 через АТ “ТАСКОМБАНК”.

Норми права, які застосував суд.

За приписами ст. ст. 526, 530, 610, ч. 1 ст. 612, ст. 629 ЦК України зобов`язання повинні виконуватись належним чином, у встановлений термін, відповідно до умов договору та вимог чинного законодавства. Порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання). Одностороння відмова від виконання зобов`язання не допускається. Договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Відповідно до частини 1 статті 1054 Цивільного кодексу України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 1, ч.2 ст.8 Закону України «Про споживче кредитування» загальні витрати за споживчим кредитом включають, зокрема, комісії кредитодавця, пов`язані з наданням, обслуговуванням і поверненням кредиту.

Відповідно до пункту 10 частини 1 статті 12 цього ж Закону визначено, що у кредитному договорі обов`язково визначається порядок повернення кредиту та сплати процентів за користування споживчим кредитом, власних комісій та інших платежів (за наявності), включно із кількістю платежів, їх розміром та періодичністю внесення, у вигляді графіка платежів (у разі кредитування у вигляді кредитування рахунку, кредитної лінії графік платежів може не надаватися).

Відповідно до частин першої та другої статті 11 Закону України «Про споживче кредитування» після укладення договору про споживчий кредит кредитодавець на вимогу споживача, але не частіше одного разу на місяць, у порядку та на умовах, передбачених договором про споживчий кредит, безоплатно повідомляє йому інформацію про поточний розмір його заборгованості, розмір суми кредиту, повернутої кредитодавцю, надає виписку з рахунку/рахунків (за їх наявності) щодо погашення заборгованості, зокрема інформацію про платежі за цим договором, які сплачені, які належить сплатити, дати сплати або періоди у часі та умови сплати таких сум (за можливості зазначення таких умов у виписці), а також іншу інформацію, надання якої передбачено цим Законом, іншими актами законодавства, а також договором про споживчий кредит.

Відповідно до частини п`ятої статті 12 Закону України «Про споживче кредитування» умови договору про споживчий кредит, які обмежують права споживача порівняно з правами, встановленими цим Законом, є нікчемними.

Згідно з пунктом 1 частини 1 статті 512 ЦК України кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).

За статтею 514 ЦК України до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ст. 516 ЦК України заміна кредитора у зобов`язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом.

Статтею 1077 ЦК України передбачено, що за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов`язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов`язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника).

Відповідно до ст. 1078 ЦК предметом договору факторингу може бути право грошової вимоги, строк платежу за якою настав (наявна вимога), а також право вимоги, яке виникне в майбутньому (майбутня вимога). Майбутня вимога вважається переданою фактору з дня виникнення права вимоги до боржника. Якщо передання права грошової вимоги обумовлене певною подією, воно вважається переданим з моменту настання цієї події. У цих випадках додаткове оформлення відступлення права грошової вимоги не вимагається.

Згідно зі статтею 81 ЦПК України, кожна сторона зобов`язана довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог і заперечень.

Правові висновки Верховного суду, що застосовані у справі

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 13 липня 2022 року у справі № 496/3134/19 (провадження № 14-44цс21) зазначено, що:

«31.14. 10 червня 2017 року набув чинності Закон України «Про споживче кредитування», у зв`язку з чим у Законі України «Про захист прав споживачів» текст статті 11 викладено в такій редакції: «Цей Закон застосовується до відносин споживчого кредитування у частині, що не суперечить Закону України «Про споживче кредитування».

31.15. Положення частин першої, другої, п`ятої статті 18 Закону України «Про захист прав споживачів» з набуттям чинності Закону України «Про споживче кредитування» залишилися незмінними, проте, враховуючи ультраактивну форму дії Закону України «Про захист прав споживачів», визначені ним наслідки включення до договору споживчого кредиту умови, якою встановлено плату за надання інформації щодо кредиту, підлягають перевірці на відповідність змісту положень Закону України «Про споживче кредитування».

31.16. Відповідно до пункту 4 частини першої статті 1 Закону України «Про споживче кредитування» загальні витрати за споживчим кредитом - витрати споживача, включаючи проценти за користування кредитом, комісії та інші обов`язкові платежі за додаткові та супутні послуги кредитодавця та кредитного посередника (за наявності), для отримання, обслуговування і повернення кредиту.

31.17. Відповідно до частини другої статті 8 Закону України «Про споживче кредитування» до загальних витрат за споживчим кредитом включаються, зокрема, комісії кредитодавця, пов`язані з наданням, обслуговуванням і поверненням кредиту, у тому числі комісії за обслуговування кредитної заборгованості, розрахунково-касове обслуговування, юридичне оформлення тощо.

31.18. Таким чином, Законом України «Про споживче кредитування» безпосередньо передбачено право банку встановлювати у кредитному договорі комісію за обслуговування кредиту.

31.19. На виконання вимог, у тому числі, пункту 4 частини першої статті 1 та частини другої статті 8 Закону України «Про споживче кредитування» Правління Національного банку України постановою від 08 червня 2017 року № 49 затвердило Правила розрахунку банками України загальної вартості кредиту для споживача та реальної річної процентної ставки за договором про споживчий кредит(далі - Правила про споживчий кредит). Цією ж постановою визнано такою, що втратила чинність, постанову Правління Національного банку України від 10 травня 2007 року № 168 «Про затвердження Правил надання банками України інформації споживачу про умови кредитування та сукупну вартість кредиту».

31.20. Відповідно до пункту 5 Правил про споживчий кредит банк надає споживачу детальний розпис складових загальної вартості кредиту у вигляді графіка платежів (згідно зі строковістю, зазначеною у договорі про споживчий кредит, -щомісяця, щокварталу тощо) у розрізі сум погашення основного боргу, сплати процентів за користування кредитом, вартості всіх додаткових та супутніх послуг банку та кредитного посередника (за наявності) за кожним платіжним періодом, за формою, наведеною в додатку 2 до цих Правил.

31.22. Згідно з додатком 1 до Правил про споживчий кредит загальні витрати за споживчим кредитом, тобто витрати споживача, уключаючи проценти за користування кредитом, комісії та інші обов`язкові платежі за додаткові та супутні послуги банку (у тому числі за ведення рахунків) та кредитного посередника (за наявності), які сплачуються споживачем і пов`язані з отриманням, обслуговуванням і поверненням кредиту.

31.23. Правила про споживчий кредит розроблені й затверджені на виконання вимог Закону України «Про споживче кредитування» та підтверджують правомірність дій банку щодо встановлення у договорі споживчого кредиту комісії за обслуговування кредитної заборгованості.

31.24. Додатком 2 до протоколу Комітету з управління активами, пасивами і тарифами ПАТ «Ідея Банк» № 119.2 від 02 жовтня 2017 року (діяв на момент укладення оспорюваного договору) затверджено тарифи банку, у тому числі щодо послуг з кредитування. Тарифи передбачають такі послуги за обслуговування кредитної заборгованості: обслуговування кредитної лінії (визначення вартості послуги обумовлено умовами договору), видача довідок про кредитну заборгованість (50 грн), надання довідки про рух по рахунку (виписка по одному рахунку) (50 грн), надання довідки про рух по всіх рахунках кредитної угоди (історія договору) (75 грн), детальна розшифровка заборгованості за кредитом (150 грн), зміна дати щомісячного чергового платежу (100 грн), надання нового графіку щомісячних платежів за зверненням позичальника (100 грн), видача завірених печаткою банку копій кредитних договорів та додатків на них (за кожну), які зберігаються в архіві (50 грн), надання термінової послуги (200 грн).

31.25. У кредитних відносинах економічною метою кредитодавця є повернення суми кредиту та одержання процентів за користування кредитом. Кредитодавець заінтересований у своєчасному виконанні позичальником обов`язків за кредитним договором, для чого позичальник має бути поінформований про строки i суми належних платежів.

31.29. З урахуванням викладеного, комісія за обслуговування кредитної заборгованості може включати плату за надання інформації про стан кредиту, яку споживач вимагає частіше одного разу на місяць. Умова договору про споживчий кредит, укладеного після набуття чинності Законом України «Про споживче кредитування» (10 червня 2017 року), щодо оплатності інформації про стан кредитної заборгованості, яку споживач вимагає один раз на місяць, є нікчемною відповідно до частин першої та другої статті 11, частини п`ятої статті 12 Закону України «Про споживче кредитування».

32.3. Розмір плати за обслуговування кредиту визначений у пункті 6 кредитного договору (у графіку щомісячних платежів) та змінюється залежно від погашення кредиту: перший платіж за обслуговування кредиту становить 1 923 грн 49 коп., останній - 118 грн 61 коп.

32.2. Пунктом 1.4 кредитного договору ОСОБА_1 встановлено плату за надання інформації щодо кредиту без уточнення систематичності запиту такої інформації споживачем.

32.4. Надання інших послуг за обслуговування кредиту, не пов`язаних з інформуванням про стан кредитної заборгованості, за вказану плату умовами договору не передбачено.

32.8. Враховуючи те, що позивачу встановлено щомісячну плату за послуги банку, які за законом повинні надаватись безоплатно, Велика Палата дійшла висновку про те, що положення пунктів 1.4 та 6 кредитного договору, укладеного між ОСОБА_1 та АТ «Ідея Банк», щодо обов`язку позичальника сплачувати плату за обслуговування кредиту щомісячно в терміни та у розмірах, визначених графіком щомісячних платежів за кредитним договором, є нікчемними.

33.5. Отже, якщо сторона правочину вважає його нікчемним, то така сторона за загальним правилом може звернутися до суду не з вимогою про визнання нікчемного правочину недійсним, а за застосуванням наслідків виконання недійсного правочину (наприклад, з вимогою про повернення одержаного на виконання такого правочину), обґрунтовуючи свої вимоги нікчемністю правочину. Якщо ж інша сторона звернулася до суду з вимогою про виконання зобов`язання з правочину в натурі, то відповідач вправі не звертатись з вимогою про визнання нікчемного правочину недійсним (зустрічною чи окремою), а заперечувати проти позову, посилаючись на нікчемність правочину. Суд повинен розглянути такі вимоги i заперечення й вирішити cпip по суті; якщо суд дійде висновку про нікчемність правочину, то суд зазначає цей висновок у мотивувальній частині судового рішення в якості обґрунтування свого висновку по суті спору, який відображається у резолютивній частині судового рішення.

34.3. З огляду на встановлені у справі обставини, а також сформульовані у цій постанові висновки щодо нікчемності пунктів 1.4 та 6 кредитного договору, Велика Палата Верховного Суду вважає за необхідне у порядку застосування наслідків виконання нікчемного правочину зобов`язати ПАТ «Ідея Банк» здійснити перерахунок заборгованості ОСОБА_1 за кредитним договором від

19 червня 2018 року № Р24.00301.004034055 з огляду на нікчемність пунктів 1.4 та 6 цього договору, що забезпечує захист інтересу позивача у правовій визначеності».

У постанові Верховного Суду у складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду від 06 листопада 2023 року у справі № 204/224/21 (провадження № 61-4202сво22) зазначено, що :

“згідно з частиною п`ятою статті 12 Закону України «Про споживче кредитування» умови договору про споживчий кредит, які обмежують права споживача порівняно з правами, встановленими цим Законом, є нікчемними.

З урахуванням викладеного, комісія за обслуговування кредитної заборгованості може включати плату за надання інформації про стан кредиту, яку споживач вимагає частіше одного разу на місяць. Умова договору про споживчий кредит, укладеного після набуття чинності Законом України «Про споживче кредитування» щодо оплатності інформації про стан кредитної заборгованості, яку споживач вимагає один раз на місяць, є нікчемною відповідно до частин першої та другої статті 11, частини п`ятої статті 12 Закону України «Про споживче кредитування» …

Якщо в кредитному договорі банк не зазначив та не надав доказів наявності, переліку додаткових та супутніх банківських послуг кредитодавця та/або кредитного посередника, які пов`язані з отриманням, обслуговуванням і поверненням кредиту, які надаються позивачу та за які банком встановлена щомісячна комісія за обслуговування кредиту (розрахунково-касове обслуговування), то положення кредитного договору щодо обов`язку позичальника щомісячно сплачувати плату за обслуговування кредиту (розрахунково-касове обслуговування) є нікчемними відповідно до частин першої та другої статті 11, частини п`ятої статті 12 Закону України «Про споживче кредитування”.

Такий правовий висновок викладений у постанові Великої Палати Верховного Суду від 13 липня 2022 року у справі № 496/3134/19.”

У постанові Верховного Суду від 31 серпня 2022 року у справі № 202/5330/19 зазначено, що «у кредитному договорі не зазначено перелік додаткових та супутніх банківських послуг кредитодавця та/або кредитного посередника, які пов`язані з отриманням, обслуговуванням і поверненням кредиту, які надаються позивачу та за які банком встановлена щомісячна комісія за обслуговування кредиту (розрахунково-касове обслуговування). При цьому до таких послуг не може бути віднесено щомісячне надання інформації про стан кредиту, яку споживач має право отримувати безоплатно згідно з частинами першою та другою статті 11 Закону України «Про споживче кредитування». Банк не зазначив та не надав доказів наявності, переліку таких послуг і погодження їх зі споживачем при укладення оспорюваного кредитного договору. За таких обставин положення пункту 1.2 та розділу 4 кредитного договору щодо обов`язку позичальника щомісячно сплачувати плату за обслуговування кредиту (розрахунково-касове обслуговування) є нікчемними відповідно до частин першої та другої статті 11, частини п`ятої статті 12 Закону України «Про споживче кредитування».

Мотивована оцінка і висновки суду.

Суд, дослідивши матеріали справи, оцінивши докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів, дійшов висновку, що позов підлягає задоволенню з таких підстав.

Суд встановив, що між первісним кредитором АТ «Ідея Банк» та відповідачем ОСОБА_1 виникли цивільно-правові відносини на підставі кредитного договору. Відповідач був обізнаний з умовами кредитування, в тому числі з нарахуванням відсотків за обслуговування кредитного рахунку, та погодився з ними, підписавши його власноручним підписом.

Умови кредитного договору, крім положення щодо нарахування щомісячної комісії, відповідають вимогам Закону України «Про споживче кредитування». Відповідач також не оспорював умови договору.

Належне виконання первісним кредитором своїх зобов`язань щодо надання кредитних коштів у розмірі підтверджується ордерами-розпорядженнями від 06.12.2018 та банківською випискою, у якій відображено операції з перерахування коштів на рахунок відповідача.

Відповідач, порушуючи умови кредитного договору та вимоги ст. 526, 1054 ЦК України, взяті на себе зобов`язання належним чином не виконав, суму кредиту, відсотків у встановлені строки в повному обсязі не сплатив. Доказів повного погашення заборгованості чи обґрунтованого спростування розрахунку позивача відповідач суду не надав.

Вирішуючи питання щодо обґрунтованості нарахування та стягнення комісії за «обслуговування кредитного рахунку» за договором від 06.12.2018 року, суд виходить з таких міркувань.

Відповідно до частин 1, 2 ст. 11 Закону України «Про споживче кредитування», споживач має право безоплатно отримувати інформацію про стан виконання зобов`язань, суму заборгованості тощо один раз на місяць.

Водночас, згідно з п. 1.10, 6.1 кредитного договору встановлена щомісячна плата за обслуговування кредиту. Хоча п. 3.2.4 договору і містить положення про безоплатне надання інформації один раз на місяць, фактично встановлена у п. 1.10, 6.1 комісія (плата за обслуговування) застосовується як щомісячний обов`язковий платіж, що підтверджується графіком розрахунків та розрахунком заборгованості.

Суд застосовує правові висновки Великої Палати Верховного Суду, викладені у постанові від 13 липня 2022 року у справі № 496/3134/19, та Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду, викладені у постанові від 06 листопада 2023 року у справі № 204/224/21. Згідно з частиною п`ятою статті 12 Закону України «Про споживче кредитування» умови договору про споживчий кредит, які обмежують права споживача порівняно з правами, встановленими цим Законом, є нікчемними. Комісія за обслуговування кредитної заборгованості може включати плату за надання інформації про стан кредиту, яку споживач вимагає частіше одного разу на місяць. Умова договору про споживчий кредит, укладеного після набуття чинності Законом України «Про споживче кредитування» щодо оплатності інформації про стан кредитної заборгованості, яку споживач вимагає один раз на місяць, є нікчемною відповідно до частин першої та другої статті 11, частини п`ятої статті 12 Закону України «Про споживче кредитування».

Враховуючи те, що укладений ОСОБА_1 договір передбачає платне надання інформації про стан заборгованості, що надається один раз на місяць, що суперечить ст.11 ЗУ “Про споживче кредитування”, умови кредитного договору про плату за обслуговування кредиту є нікчемними. За таких обставин, у задоволенні позову в частині стягнення заборгованості за комісіями (платою за обслуговування, що включає плату за надання інформації, яка згідно закону надається безоплатно) у розмірі 11 404,12 грн слід відмовити.

Суд перевірив наданий позивачем розрахунок заборгованості та визнає, що вимоги в частині стягнення основного боргу та відсотків є обґрунтованими та відповідають умовам договору. Загальна сума цієї заборгованості, що підлягає стягненню, становить 18 026,54 грн, яка складається із: заборгованості за основним боргом — 12 386,37 грн, заборгованості за нарахованими та відсотками — 5 640,17 грн.

Враховуючи, що до позивача на підставі договору факторингу перейшло право вимоги до відповідача за вказаним кредитним договором, що підтверджується наведеними вище доказами, позивач набув статусу нового кредитора та має право вимагати виконання зобов`язання.

За таких обставин, суд вважає вимогу позивача про стягнення з відповідача заборгованості обґрунтованою лише в частині основного боргу та відсотків, у зв`язку з чим позовна заява підлягає частковому задоволенню у розмірі 18 026,54 грн.

Щодо розподілу судових витрат.

Оскільки суд дійшов висновку про часткове задоволення позовних вимог, відповідно до ст. 141 ЦПК України, з відповідача на користь позивача підлягають стягненню витрати по сплаті судового збору пропорційно задоволеним вимогам, тобто у розмірі 1 854,67 грн.

Доказів наявності інших витрат, зокрема і на професійну правничу допомогу, позивач не надав.

Керуючись статтями 3, 12, 13, 81, 141, 158, 259, 263-265, 354 ЦПК України, суд

вирішив:

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором — задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» заборгованість за кредитним договором № Z62.21653.004620059 від 06.12.2018 у розмірі 18026 (вісімнадцять тисяч двадцять шість) гривень 54 копійки.

В іншій частині позовних вимог — відмовити.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» судові витрати у вигляді судового збору у розмірі 1 854 (одна тисяча вісімсот п`ятдесят чотири) гривні 67 копійок.

Заочне рішення може бути переглянуто судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом 30 днів з дня його складення.

Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд, якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене шляхом подачі апеляційної скарги до Кропивницького апеляційного суду. У цьому разі строк на апеляційне оскарження рішення починає відраховуватися з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.

Позивач має право оскаржити заочне рішення шляхом подачі апеляційної скарги до Кропивницького апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його складення. Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених ЦПК України, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Учасники справи:

- позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів», ЄДРПОУ 35625014, адреса місцезнаходження: 01032, м. Київ, вул. Симона Петлюри, буд. 30.

- відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 .

Повне рішення складено 26 лютого 2026 року.

Суддя В.В. Орловський