Постанова від 23 лютого 2026 р. у справі №574/171/25 — Буринський районний суд Сумської області

Суд: Буринський районний суд Сумської області

Інстанція: Перша

Юрисдикція: Адмінправопорушення

Категорія: Злісна непокора законному розпорядженню або вимозі поліцейського, члена громадського формування з охорони громадського порядку і державного кордону, військовослужбовця

Дата: 23 лютого 2026 р.

Справа: №574/171/25

Суддя: Гук Т. Р.

Справа № 574/171/25

Провадження 3/574/99/2026

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"24" лютого 2026 р. м. Буринь

Суддя Буринського районного суду Сумської області Гук Т.Р., розглянувши об`єднані матеріали, які надійшли з Конотопського РВП ГУНП в Сумській області про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , не працюючого,

за ст.185, ст.173 КУпАП,

в с т а н о в и в:

Згідно протоколу про адміністративне правопорушення серії ВАВ №007620 від 26.02.2025 року, в цей же день близько 21:20 год. в с. Слобода по вул. Зарічна гр. ОСОБА_1 не виконував неодноразову законну вимогу працівників поліції про припинення правопорушення, а саме виражався в бік працівників поліції нецензурною лайкою, поводив себе зухвало та агресивно, чим вчинив правопорушення, передбачене ст.185 КУпАП.

Крім цього, згідно протоколу про адміністративне правопорушення серії ВАВ №007631 від 26.02.2025 року, в цей же день близько 21:20 год. в с. Слобода по вул. Зарічна гр. ОСОБА_1 виражався в бік працівника поліції поліцейського СРПП ВПД №1 (м. Буринь) ст. сержанта поліції Патая В.П. нецензурною лайкою та погрожував фізичною розправою, чим порушив громадський порядок та спокій громадян, чим вчинив правопорушення, передбачене ст.173 КУпАП.

ОСОБА_1 неодноразово викликався в судове засідання, однак жодного разу в судове засідання не з`явився, причини неявки не повідомив та заяв про відкладення розгляду справи не подавав.

Також, судом неодноразово виносились постанови про привід ОСОБА_1 в судове засідання, які жодного разу органом поліції, якому вони доручались, виконані не були без повідомлення причин їх невиконання або без належного обґрунтування неможливості виконати привід, в зв`язку з чим судом повертались адміністративні матеріали для доопрацювання, однак після їх повернення до суду чергову постанову суду про привід особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, органом поліції знову виконано не було без повідомлення про причини невиконання.

Дослідивши матеріали справи, суд прийшов до наступних висновків.

Завданням провадження в справах про адміністративне правопорушення, відповідно до вимог ст. 245 КУпАП, крім іншого, є своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом.

Статтею 280 КУпАП визначено, що орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують адміністративну відповідальність, чи заподіяну майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Статтею 173 КУпАП передбачено, що дрібне хуліганство, тобто нецензурна лайка в громадських місцях, образливе чіпляння до громадян та інші подібні дії, що порушують громадський порядок і спокій громадян, тягне за собою накладення штрафу від трьох до семи неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або громадські роботи на строк від сорока до шістдесяти годин, або виправні роботи на строк від одного до двох місяців з відрахуванням двадцяти процентів заробітку, або адміністративний арешт на строк до п`ятнадцяти діб.

Об`єктивна сторона правопорушення, передбаченого ст.173 КУпАП, полягає у нецензурній лайці в громадських місцях, образливому чіплянні до громадян та інших діях, що порушують громадський порядок і спокій громадян.

До поняття «інші подібні дії» слід віднести такі прояви дрібного хуліганства, як: насильницьке вторгнення в громадські місця всупереч забороні певних осіб, покликаних слідкувати за порядком; співання нецензурних пісень, розповідання вульгарних анекдотів групам людей; вигуки, свист під час демонстрації кінофільмів; ґвалт, крики з хуліганських мотивів біля вікон громадян у нічний час; публічне справляння природних потреб у невідведених для цього місцях; поява у громадському місці в оголеному вигляді; самовільне без потреби зупинення комунального транспорту; нанесення непристойних малюнків на тротуари, стіни, паркани, двері чи вчинення написів нецензурного змісту; грубе порушення черг, яке супроводжується ображанням громадян та проявом неповаги до них; знищення або пошкодження з хуліганських мотивів якого-небудь майна у незначних розмірах; зривання афіш, плакатів, газет, оголошень зі стендів; умисна (з бешкетництва) швидка їзда на автомобілях та мотоциклах по калюжах поблизу тротуарів, зупинок, інших місць скупчення людей тощо.

Стаття 185 КУпАП передбачає відповідальність за злісну непокору законному розпорядженню або вимозі поліцейського при виконанні ним службових обов`язків, а також вчинення таких же дій щодо члена громадського формування з охорони громадського порядку і державного кордону або військовослужбовця у зв`язку з їх участю в охороні громадського порядку, тягне за собою накладення штрафу від восьми до п`ятнадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або громадські роботи на строк від сорока до шістдесяти годин, або виправні роботи на строк від одного до двох місяців з відрахуванням двадцяти процентів заробітку, або адміністративний арешт на строк до п`ятнадцяти діб.

Відповідно до визначення, яке міститься в п. 7 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 8 від 26.06.1992 року «Про застосування судами законодавства, що передбачає відповідальність за посягання на життя, здоров`я, гідність та власність суддів і працівників правоохоронних органів», злісною непокорою є відмова від виконання наполегливих, неодноразово повторених законних вимог чи розпоряджень працівника міліції при виконанні ним службових обов`язків, або відмова, виражена в зухвалій формі, що свідчить про явну зневагу до осіб, які охороняють громадський порядок.

Правопорушення, передбачене ст. 185 КУпАП обов`язково передбачає наявність законної вимоги співробітника поліції при виконанні службових обов`язків, оскільки вимога або розпорядження поліцейського це акт, юридично рівнозначний наказу, що виражений у категоричній формі та має бути законодавчо обґрунтованим.

Виходячи з диспозиції вказаної статті, для наявності в діях особи складу зазначеного правопорушення необхідна сукупність обов`язкових елементів, таких як: перебування працівника поліції при виконанні службових обов`язків, законність розпорядження або вимоги поліцейського, злісна непокора.

Тобто, об`єктивна сторона полягає у злісній непокорі, яка виражається у відмові від обов`язкового виконання наполегливих, неодноразово повторених розпоряджень або вимог працівника поліції, або в непокорі, вираженій в зухвалій формі, що свідчить про явну неповагу до органів та осіб, які охороняють громадський порядок. Відмова правопорушника проявляється у недвозначній формі словами, жестами, мовчанням тощо.

Дане правопорушення обов`язково передбачає наявність законної вимоги співробітника поліції при виконанні ним службових обов`язків, оскільки вимога працівника поліції або розпорядження це - акт, юридично рівнозначний наказу, що виражений у категоричній формі, який має бути законодавчо обґрунтований.

Виходячи з наведеного, на наявність складу даного правопорушення в діях особи впливає не лише вимога, яка була поставлена працівниками поліції, але і у зв`язку з чим вона висувалась.

Оцінка доказів, відповідно до ст.252 КУпАП, відбувається за внутрішнім переконанням особи, що приймає рішення та ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному досліджені всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом та правосвідомістю.

Протокол про адміністративне правопорушення є документом, який є підставою для висунутого обвинувачення, однак може визнаватись джерелом доказів у справі лише за умови його відповідності вимогам ст. ст. 254-256 КУпАП.

Статтею 256 КУпАП встановлено, що у протоколі про адміністративне правопорушення зазначаються: дата і місце його складення, посада, прізвище, ім`я, по батькові особи, яка склала протокол; відомості про особу, яка притягається до адміністративної відповідальності (у разі її виявлення); місце, час вчинення і суть адміністративного правопорушення; нормативний акт, який передбачає відповідальність за дане правопорушення; прізвища, адреси свідків і потерпілих, якщо вони є; пояснення особи, яка притягається до адміністративної відповідальності; інші відомості, необхідні для вирішення справи. Якщо правопорушенням заподіяно матеріальну шкоду, про це також зазначається в протоколі.

У відповідності до п.9 Розділу ІІ Інструкції з оформлення матеріалів про адміністративне правопорушення в органах поліції, затвердженої наказом МВС України №1376 від 06.11.2015 року, при складанні протоколу про адміністративне правопорушення в ньому зазначаються у графі "дата, час, місце вчинення і суть учиненого адміністративного правопорушення" - суть адміністративного правопорушення (повинна точно відповідати ознакам складу адміністративного правопорушення, зазначеним у статті КУпАП, за якою складено протокол).

Згідно вимог ст. ст. 9, 245, 252 КУпАП особа може бути притягнута до адміністративної відповідальності лише за наявності в її діях складу адміністративного правопорушення, який має бути встановлений судом лише після повної оцінки усіх доказів у справі.

Зі змісту протоколу про адміністративне правопорушення серії ВАВ № 007620 вбачається, що ОСОБА_1 ставиться у провину те, що він 26.02.2025 року, близько 21:20 год. в с. Слобода по вул. Зарічна гр. не виконував неодноразову законну вимогу працівників поліції про припинення правопорушення, а саме виражався в бік працівників поліції нецензурною лайкою, поводив себе зухвало та агресивно, чим вчинив правопорушення, передбачене ст.185 КУпАП.

Однак, у вказаному протоколі про адміністративне правопорушення відсутні відомості про те, що ОСОБА_1 вчинено злісну непокору законному розпорядженню або вимозі поліцейського, а лише формально зазначено, що він не виконав законну вимогу працівників поліції про припинення правопорушення, виражався в бік працівників поліції нецензурною лайкою, поводив себе зухвало та агресивно.

При цьому, будь-які дані про те, вимогу про припинення якого саме правопорушення не виконував ОСОБА_1 , у вказаному протоколі, особою якою його складено, також не зазначено.

Таким чином, вищевказаний протокол не відповідає вимогам ст. 256 КУпАП та не може бути визнаний допустимим доказом у справі.

Обов`язок щодо належного складання протоколу про адміністративне правопорушення та надання доказів на підтвердження викладених в протоколі відомостей, покладається на особу, яка його складає та не може бути перекладено на суд.

Суд не вправі вийти за межі визначені протоколом про адміністративне правопорушення та самостійно змінити, як виклад фактичних обставин правопорушення, так і його юридичну кваліфікацію.

Крім того, з відеозаписів, які містяться на долученому до матеріалів справи DVD-R диску, вбачається, що 26.02.2025 року близько 21 год. ОСОБА_1 під час спілкування з поліцейськими, які прибули на його виклик щодо побутового конфлікту з іншою особою, висловлювався нецензурною лайкою, після чого був попереджений поліцейським, що у випадку продовження спілкування в такій формі він буде затриманий та до нього будуть застосовані спеціальні засоби. В подальшому після чергового висловлювання нецензурної лайки один із поліцейських повалив його на землю та повідомив, що його затримано.

Однак, протокол затримання ОСОБА_1 в матеріалах справи відсутній.

При цьому, чіткої вимоги про припинення конкретного адміністративного правопорушення, що виражена у категоричній формі, поліцейським сформульовано не було та ОСОБА_1 про вчинення ним будь-якого правопорушення взагалі не повідомлялось.

Згідно положення ст. 62 Конституції України, винуватість особи повинна бути доведена у встановленому законом порядку. Обвинувачення не може ґрунтуватись на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на його користь.

Аналогічного роду положення закріплено і у ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, які зводяться до того, що кожен вважається невинуватим доти, доки його вину не буде доведено в законному порядку.

Як визначено п.43 рішення Європейського суду з прав людини (ЄСПЛ) від 14 лютого 2008 року у справі «Кобець проти України» доказування, зокрема, має випливати із сукупності ознак чи неспростовних презумпцій, достатньо вагомих, чітких та узгоджених між собою, а за відсутності таких ознак не можна констатувати, що винуватість особи доведено поза розумним сумнівом.

Відповідно до п.1 ст.247 КУпАП провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю за відсутність події і складу адміністративного правопорушення.

Враховуючи викладене,суд приходить до висновку, що наявність в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ст.185 КУпАП, не доведена належними та допустимими доказами, а тому провадження у справі в цій частині підлягає закриттю на підставі п.1 ст. 247 КУпАП.

Разом з цим, наявність в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 173 КУпАП, та його вина у скоєному підтверджується матеріалами справ.

Однак, пунктом 7 ст.247 КУпАП встановлено, що провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочате, а розпочате підлягає закриттю у зв`язку з закінченням на момент розгляду справи про адміністративне правопорушення строків, передбачених ч.2 ст.38 КУпАП.

Згідно з ч.2 ст.38 КУпАП стягнення може бути накладено не пізніше трьох місяців з дня вчинення правопорушення, а при триваючому правопорушенні три місяці з дня його виявлення.

Адміністративні правопорушення, передбачене ст. 173 КУпАП, вчинено в 26.02.2025 року, а тому трьохмісячний строк притягнення до адміністративної відповідальності на момент розгляду даної справи закінчився з об`єктивних та незалежних від суду причин, а саме в зв`язку з неявками ОСОБА_2 в судове засідання на виклик суду та неодноразовим невиконанням постанов суду про привід останнього органом поліції, якому вони доручались.

Враховуючи викладене, провадження у даній справі про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 в частині адміністративного правопорушення, передбаченого ст.173 КУпАП, підлягає закриттю у зв`язку з закінченням строку накладення адміністративного стягнення, передбаченого ст.38 КУпАП.

Керуючись ст.ст. 38, 247, 283-285 КУпАП,

п о с т а н о в и в:

Провадження у справі про адміністративне правопорушення, передбачене ст.185 КУпАП, відносно ОСОБА_1 закрити на підставі п.1 ст.247 КУпАП у зв`язку з відсутністю події та складу адміністративного правопорушення.

Провадження у справі про адміністративне правопорушення, передбачене ст. 173 КУпАП, відносно ОСОБА_1 закрити на підставі п.7 ст.247 КУпАП у зв`язку з закінченням строку накладення адміністративного стягнення, передбаченого ст.38 КУпАП.

Постанова може бути оскаржена до Сумського апеляційного суду через Буринський районний суд Сумської області протягом десяти днів з дня її винесення.

Суддя: Т.Р. Гук

Оригінал: reyestr.court.gov.ua