Вирок від 23 лютого 2026 р. у справі №495/1224/26 — Білгород-Дністровський міськрайонний суд Одеської області

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 495/1224/26

Номер провадження 1-кп/495/406/2026

24 лютого 2026 рокум. Білгород-Дністровський

Білгород-Дністровський міськрайонний суд Одеської області у складі головуючої судді ОСОБА_1 , із секретарем судового засідання ОСОБА_2 , розглянувши у спрощеному провадженні, без проведення судового розгляду в судовому засіданні, за відсутності учасників судового провадження у приміщенні суду в м. Білгороді-Дністровському кримінальне провадження, відомості про яке внесені в Єдиний реєстр досудових розслідувань 05.02.2026 за №12026166240000027 за обвинуваченням

ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, уродженця міста Білгород-Дністровський, із середньою освітою, який працює за наймом, проживає за адресою: АДРЕСА_1 , раніше судимого: 14.02.2001 Білгород-Дністровським міськрайонним судом Одеської області за ст. ст. 140 ч.2; 44 КК України до 1 року 06 місяців позбавлення волі, 06.05.2003 Білгород-Дністровським міськрайонним судом Одеської області за ст. ст. 185 ч.2; 185 ч. 3; 70 ч.1 КК України до 3 років позбавлення волі, 29.11.2006 Білгород-Дністровським міськрайонним судом Одеської області за ст. ст. 185 ч. 3; 186 ч.2; 186 ч.3; 70 КК України до 4 років 06 місяців позбавлення волі, 27.12.2012 Білгород-Дністровським міськрайонним судом Одеської області за ст. ст. 186 ч. 3; 72 КК України до 4 років позбавлення волі, 31.07.2017 Білгород-Дністровським міськрайонним судом Одеської області за ст. ст. 185 ч. 3; 75 КК України до 5 років позбавлення волі з іспитовим строком 3 роки.; 29.09.2022 Білгород-Дністровським міськрайонним судом Одеської області за ст. 185 ч.2, ст. 185 ч. 3, ч. 1 ст. 70, ч.1 ст. 71 КК України до 5 років 01 місяців позбавлення волі, судимість не погашена та не знята,

у вчиненні кримінальних проступків, передбаченого ч.1 ст.162 КК України,

УСТАНОВИВ:

01.11.2025 року близько 17 години 30 хвилин, більш точний час досудовим розслідуванням встановити не представилось можливим, ОСОБА_3 , прибув за адресою: Одеська область, місто Білгород-Дністровський, вулиця Ізмаїльська, поблизу магазину «Копійка», де у нього виник злочинний умисел спрямований на незаконне проникнення до автомобіля марки ВАЗ 2107, державний номерний знак НОМЕР_1 , який перебуває у володінні ОСОБА_4 .

Реалізовуючи свій злочинний умисел, направлений на незаконне проникнення до іншого володіння особи, діючи умисно, незаконно, без згоди володільця на такі дії, усвідомлюючи суспільно-небезпечний характер свого діяння, передбачаючи їх суспільно небезпечні наслідки і бажаючи їх настання, ОСОБА_3 , шляхом відчинення дверей автомобіля, діючи таємно, усвідомлюючи, що він порушує недоторканість іншого володіння особи, всупереч волі законного володільця, незаконно проник до автомобіля марки ВАЗ 2107, державний номерний знак НОМЕР_1 , який перебуває у володінні ОСОБА_4 , чим порушив недоторканність іншого володіння особи.

Таким чином, ОСОБА_3 незаконно проникнув до іншого володіння особи, тобто вчинив кримінальний проступок, передбачений ч. 1 ст. 162 КК України.

Крім цього, 08.12.2025 року близько 03 години 00 хвилин, більш точний час досудовим розслідуванням встановити не представилось можливим, ОСОБА_3 прибув за адресою: Одеська область, місто Білгород-Дністровський, вулиця Паркова, 6, де у нього виник злочинний умисел спрямований на незаконне проникнення до автомобіля марки Volkswagen Passat, державний номерний знак НОМЕР_2 , який перебуває у володінні ОСОБА_5 .

Реалізовуючи свій злочинний умисел, направлений на незаконне проникнення до іншого володіння особи, діючи умисно, незаконно, без згоди володільця на такі дії, усвідомлюючи суспільно-небезпечний характер свого діяння, передбачаючи їх суспільно небезпечні наслідки і бажаючи їх настання, ОСОБА_3 , шляхом відчинення дверей автомобіля, діючи таємно, усвідомлюючи, що він порушує недоторканість іншого володіння особи, всупереч волі законного володільця, незаконно проник до автомобіля марки Volkswagen Passat, державний номерний знак НОМЕР_2 , який перебуває у володінні ОСОБА_5 , чим порушив недоторканність іншого володіння особи.

Таким чином, ОСОБА_3 незаконно проникнув до іншого володіння особи, чим вчиненив кримінальний проступок, передбачений ч. 1 ст. 162 КК України.

Частинами 2, 3 ст. 381 КПК України визначено, що суд розглядає обвинувальний акт щодо вчинення кримінального проступку без проведення судового розгляду в судовому засіданні за відсутності учасників судового провадження, якщо обвинувачений не оспорює встановлені під час дізнання обставини і згоден з розглядом обвинувального акта. Спрощене провадження щодо кримінальних проступків здійснюється згідно із загальними правилами судового провадження, передбаченими цим Кодексом, з урахуванням положень цього параграфа.

До обвинувального акту прокурором долучено клопотання про розгляд обвинувального акта у спрощеному провадженні без проведення судового розгляду в судовому засіданні, у відповідності до положень ч. 1 ст. 302 КПК України.

Обвинувачений ОСОБА_3 надав письмову заяву, складену в присутності захисника адвоката ОСОБА_6 щодо беззаперечного визнання своєї винуватості, згоди із встановленими досудовим розслідуванням обставинами, ознайомленням з обмеженням права на апеляційне оскарження та згоди на розгляд обвинувального акта у спрощеному провадженні.

Відповідно до ч. 2 ст. 382 КПК України вирок суду за результатами спрощеного провадження ухвалюється в порядку, визначеному КПК України, та повинен відповідати загальним вимогам до вироку суду. У вироку суду за результатами спрощеного провадження замість доказів на підтвердження встановлених судом обставин зазначаються встановлені органом досудового розслідування обставини, які не оспорюються учасниками судового провадження.

Враховуючи викладене, а також те, що ОСОБА_3 обвинувачується у вчиненні кримінальних проступків, заяву обвинуваченого ОСОБА_3 , складену в присутності захисника адвоката ОСОБА_6 щодо беззаперечного визнання своєї винуватості, згоди із встановленими досудовим розслідуванням обставинами, ознайомлення з обмеженням права на апеляційне оскарження та згоди на розгляд обвинувального акту у спрощеному провадженні без його участі, відсутність сумнівів в добровільності такої позиції обвинуваченого, з урахуванням заяв потерпілих ОСОБА_4 та ОСОБА_5 про згоду на розгляд обвинувального акту у спрощеному провадженні без їх участі та ознайомлення з обмеженням права на апеляційне оскарження, клопотання прокурора, суд дійшов висновку, що обвинувальний акт підлягає розгляду в порядку, визначеному ст. ст. 381-382 КПК України.

При цьому, у відповідності до частини 4 ст. 107 КПК України в разі, якщо судове провадження здійснюється судом за відсутності осіб, фіксування за допомогою технічних засобів кримінального провадження в суді не здійснюється.

Дії обвинуваченого ОСОБА_3 вірно кваліфіковані за ч. 1 ст. 162 КК України.

Вивчивши обвинувальний акт та матеріали кримінального провадження, суд за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному й неупередженому дослідженні всіх обставин кримінального провадження, керуючись законом, дійшов висновку, що винуватість ОСОБА_7 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст.162 КК України, а саме у заподіянні умисного легкого тілесного ушкодження.

Пом`якшуючі обставини - щире каяття.

Обтяжуючі обставини - відсутні.

Згідно зі ст. 50 КК України покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засуджених, а також запобігання вчиненню нових кримінальних правопорушень як засудженими, так і іншими особами.

Крім цього, у рішенні «Ізмайлов проти росії» Європейський суд вказав, що при призначенні покарання для того, щоб втручання вважалося пропорційним, воно має відповідати тяжкості правопорушення і не становити особистий надмірний тягар для особи.

Вирішуючи питання про обрання міри покарання обвинуваченому ОСОБА_3 суд, відповідно до вимог ст. 65 КК України, враховує, що обвинувачений вчинив кримінальне правопорушення, яке відповідно до вимог ст. 12 КК України відноситься до кримінальних проступків, особливості й обставини його вчинення: форму вини, мотив і мету, спосіб, стадію вчинення, характер і ступінь тяжкості наслідків, що настали, його ставлення до вчиненого; особу обвинуваченого, який раніше неодноразово судимий за вчинення корисливих злочинів, на обліку у лікаря-психіатра та лікаря-нарколога не перебуває, не одружений, не працевлаштований, за місцем проживання характеризується негативно. Враховуючи викладене, пом`якшуючі обставини та відсутність обтяжуючих обставин, дані про особу обвинуваченого, суд вважає, що для виправлення обвинуваченого і попередження вчинення ним нових кримінальних правопорушень, йому необхідно призначити покарання за ч. 1 ст. 162 КК України у виді обмеження волі строком 1 рік.

Суд вважає, що виходячи із принципів законності, справедливості, обґрунтованості та індивідуалізації покарання, згідно з вимогами ч. 2 ст. 65 КК України саме така міра покарання є необхідною та достатньою для виправлення обвинуваченого, попередження вчинення ним нових кримінальних правопорушень та не становитиме надмірний тягар для особи.

Ухвалюючи вирок, суд відповідно до ст. 368 КПК України зобов`язаний вирішити питання щодо того, що належить вчинити з майном, на яке накладено арешт, речовими доказами і документами; на кого мають бути покладені процесуальні витрати і в якому розмірі; як вчинити із заходами забезпечення кримінального провадження.

Цивільний позов не заявлявся.

Процесуальні витрати по справі відсутні.

Долю речових доказів по справі, вирішити у відповідності до вимог ст.100 КПК України.

Клопотань про обрання або продовження запобіжного заходу обвинуваченому прокурором не заявлялось.

На підставі викладеного та керуючись ст. ст.368-371,373-374,376,381,382 КПК України, суд

У Х В А Л И В:

ОСОБА_3 визнати винуватим у вчиненні кримінальних проступків, передбачених ч. 1 ст.162 КК України, і призначити йому покарання у вигляді 1 (одного) року обмеження волі.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після прийняття рішення судом апеляційної інстанції.

Вирок може бути оскаржений в апеляційному порядку до Одеського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Вирок не може бути оскаржений в апеляційному порядку з підстав розгляду провадження за відсутності учасників судового провадження, недослідження доказів у судовому засіданні або з метою оспорити встановлені досудовим розслідуванням обставини.

Копія вироку за результатами розгляду обвинувального акту щодо вчинення кримінального проступку не пізніше дня, наступного за днем його ухвалення, надсилається учасникам судового провадження.

Суддя ОСОБА_1