Рішення від 16 лютого 2026 р. у справі №403/666/25 — Устинівський районний суд Кіровоградської області

Справа №403/666/25 провадження № 2/403/171/26

З А О Ч Н Е Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

17 лютого 2026 року с-ще Устинівка

Устинівський районний суд Кіровоградської області у складі:

головуючого судді Атаманової С.Ю.,

при секретарі судового засідання Карпяк Л.І.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в с-щі Устинівка в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Факторинг Партнерс» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за договором,

В С Т А Н О В И В:

І. Стислий виклад позиції позивача та заперечень відповідача.

Позивач Товариство з обмеженою відповідальністю «Факторинг Партнерс» (далі по тексту рішення - ТОВ «Факторинг Партнерс») звернувся до суду із позовом до відповідача ОСОБА_1 про стягнення з останнього заборгованості за договором в загальному розмірі 97012 грн. 17 коп., з яких: заборгованість за тілом кредиту складає 54601 грн. 63 коп.; за нарахованими процентами - 42410 грн. 54 коп..

Позов обгрунтовується тим, що 10 травня 2023 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «Слон Кредит», як Товариством (далі по тексту рішення - ТОВ «Слон Кредит»), та відповідачем ОСОБА_1 , як споживачем, був укладений договір про надання споживчого кредиту №1018667, за яким сторони узгодили наступні умови кредитування: сума кредиту (загальний розмір) - 62500,00 грн.; строк кредиту - 730 днів з кінцевим терміном повернення 10 травня 2025 року; розмір процентної ставки, визначений в п.1.5 договору, та порядок нарахування процентів на залишок заборгованості за кредитом. Кредитодавець належним чином виконав свої зобов`язання за договором, надавши відповідачу кредитні кошти у порядку, передбаченому договором. Натомість відповідач не виконав свого обов`язку та припинив повертати наданий йому кредит у строки, передбачені договором. Враховуючи заміну у порядку укладення договору факторингу №31012025 від 31 січня 2025 року сторони кредитора у договорі №1018667 від 10 травня 2023 року з ТОВ «Слон Кредит» на ТОВ «Факторинг Партнерс», позивач прохав стягнути із ОСОБА_1 на його користь заборгованість в загальному розмірі 97012,17 грн., з яких: заборгованість за тілом кредиту - 54601,63 грн. та заборгованість за відсотками - 42410,54 грн..

З урахуванням понесених судових витрат, представник позивача прохав суд стягнути з відповідача по справі сплачений при подачі позову до суду судовий збір в сумі 3028,00 грн. та витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 25000,00 грн..

Відповідач по справі ОСОБА_1 відзиву на позовну заяву ТОВ «Факторинг Партнерс» разом з доданими до нього письмовими доказами на обгрунтування своїх заперечень проти позовних вимог та розміру судових витрат у встановлений судом строк не подав.

ІІ. Заяви та клопотання.

Представник позивача згідно викладеного в прохальній частині позовної заяви клопотання прохала суд розгляд справи проводити за його відсутності. Не заперечував проти заочного розгляду справи та винесення заочного рішення (а.с.5).

Заяв та клопотань від відповідача по справі ОСОБА_1 в порядку ст.ст.43, 84, 183 ЦПК України, в тому числі, про розгляд справи за його відсутності, витребування доказів, на дату проведення судового засідання 17 лютого 2026 року не надходило.

ІІІ. Процесуальні дії у справі.

Ухвалою суду від 30 грудня 2025 року постановлено здійснювати розгляд справи у порядку спрощеного позовного провадження в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін (а.с.67-68).

В зв`язку з тим, що в судове засідання відповідач ОСОБА_1 , будучи повідомленим про дату, час і місце його проведення в порядку ст.128 ЦПК України, не з`явився, про причини неявки суд не повідомив та не подав відзив на позовну заяву, судом за наявності умов, передбачених ч.1 ст.280 ЦПК України, відповідно до ч.1 ст.281 ЦПК України, 17 лютого 2026 року постановлено ухвалу про заочний розгляд справи.

ІV. Фактичні обставини, встановлені судом, та зміст спірних правовідносин.

10 травня 2023 року відповідач ОСОБА_1 підписав заяву-анкету, якою надав ТОВ «Слон Кредит» свої персональні дані (інформацію), що може бути використана, в тому числі, але не включно, для розгляду питання щодо надання йому позики, в тому числі на умовах фінансового кредиту (а.с.11 зворот -12).

Судом встановлено, що 10 травня 2023 року відповідач по справі ОСОБА_1 був ознайомлений з умовами кредитування до укладення договору про споживчий кредит шляхом особистого підписання паспорту споживчого кредиту (а.с.10 зворот -11).

В подальшому 10 травня 2023 року між ТОВ «Слон Кредит», як товариством, та ОСОБА_1 , як споживачем, було укладено договір про надання споживчого кредиту №1018667 (далі - Договір, кредитний договір, договір №1018667) із наступними умовами кредитування: 1) сума кредиту - 62500,00 грн. (пункт 1.3); 2) строк кредиту: 731 днів з кінцевим терміном повернення 10 травня 2025 року (включно) (пункт 1.4); 3) тип процентної ставки - фіксована та становить: за перший день користування кредитом (включно) - 25% в день (9125% річних), за всі наступні дні користування кредитом, починаючи з другого дня (включно) й до кінця строку надання кредиту - 100% річних (поточні проценти) (пункт 1.5); 4) надання кредиту у безготівковій формі шляхом перерахування коштів кредиту: розмірі 50000,00 грн. на поточний рахунок споживача № НОМЕР_1 в АТ «ТаскомБанк» та у розмірі 12500,00 грн. на користь Товариства з метою виконання зобов`язань з оплати процентів за перший день користування кредитом відповідно до п.3.5 Договору (пункт 2.1); 5) кредит вважається наданим в день перерахування товариством суми кредиту, яка підлягає перерахуванню (пункт 2.4); 6) кредит вважається погашеним в день отримання товариством коштів в погашення заборгованості за кредитом (пункт 2.5); 7) нарахування процентів за договором здійснюється в межах строку надання кредиту, визначеного в п.1.4 Договору, на залишок заборгованості за кредитом, що в казаний в Графіку платежів, виходячи з припущення, що споживач виконає свої зобов`язання на умовах та в строки, передбачені Договором (пункт 3.1) (а.с.6-9).

10 травня 2023 року ТОВ «Слон Кредит» на виконання умов Договору було здійснено переказ грошових коштів в сумі 50000,00 грн. на картковий рахунок відповідача ОСОБА_1 за № НОМЕР_1 , що відповідає сумі кредиту та номеру рахунку згідно з пунктами 1.3, 2.1 Договору і підтверджується платіжною Інструкцією №20139 від 10 травня 2023 року (а.с.25 зворот).

31 січня 2025 року між ТОВ «Слон Кредит» (клієнт) та ТОВ «Факторинг Партнерс» (фактор) було укладено договір факторингу №31012025, за яким ТОВ «Факторинг Партнерс» набуло права грошової вимоги до боржника ОСОБА_1 за договором №1018667 від 10 травня 2023 року в сумі 97012,17 грн., що безпосередньо підтверджується Актом прийому-передачі реєстру боржників та відповідним витягом з Реєстру боржників до договору факторингу №31012025 від 31 січня 2025 року (а.с.28-34, 43 зворот, 45 зворот-46).

Відповідно до розрахунку заборгованості за договором №41018667 від 10 травня 2023 року загальна сума заборгованості відповідача за період з 11 травня 2023 року по року складає 17035,44 грн., з яких заборгованість по тілу кредиту - 10419,75 грн., по відсотках - 6615,69 грн. (а.с.26-27).

Під час судового розгляду справи відповідачем ОСОБА_1 , з урахуванням вимог ст.ст.77, 78 ЦПК України, не спростовані надані позивачем докази укладення ним 10 травня 2023 року договору про надання споживчого кредиту №1018667 та отримання за ним кредитних коштів у зазначеному вище розмірі.

Доказів здійснення погашення заборгованості за наданим кредитом (повністю або частково в сумі, не відображеній в розрахунку заборгованості) відповідачем ОСОБА_1 під час судового розгляду також надано не було.

Належні та допустимі докази того, що вищезазначена сума заборгованості раніше стягувалась чи була стягнута з відповідача в матеріалах цивільної справи відсутні.

V. Мотиви, з яких виходить суд, та застосовані норми права.

Виконуючи приписи ст.264, ч.4 ст.265 ЦПК України та даючи оцінку аргументам, наведеним позивачем, щодо наявності чи відсутності підстав для задоволення позову, в тому числі вирішуючи питання про те, чи було порушено право позивача, за захистом якого він звернувся до суду, а також доказам, якими вони підтверджуються, суд приходить до висновку про задоволення позовних вимог з огляду на наступне.

Відповідно до ч.ч.1, 2 ст.207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

За змістом ст.ст.626, 628 ЦК Українидоговором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов’язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов’язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди (ч.1 ст.638 ЦК України).

Відповідно до ч.1 ст.1054 ЦК Україниза кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов’язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов’язується повернути кредит та сплатити проценти.

Кредитний договір укладається у письмовій формі (ст.1055 ЦК України).

Відповідно до положень ч.2 ст.1056-1 ЦК України (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) розмір процентів, тип процентної ставки (фіксована або змінювана) та порядок їх сплати за кредитним договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів на дату укладення договору.

Відповідно до п.4 ч.1 ст.1 Закону України «Про споживче кредитування» (в редакції, чинній на дату укладення кредитного договору) загальні витрати за споживчим кредитом - витрати споживача, пов`язані з отриманням, обслуговуванням та повернення кредиту, включаючи проценти за користування кредитом, комісії та інші обов`язкові платежі за додаткові та супутні послуги кредитодавця, кредитного посередника (за наявності) та третіх осіб.

За змістом ч.2 ст.8 Закону України «Про споживче кредитування» до загальних витрат за споживчим кредитом включаються, зокрема, доходи кредитодавця у вигляді процентів.

Згідно положень ст.629 ЦК України договір є обов’язковим для виконання сторонами.

Відповідно до ч.1 ст.526 ЦК України зобов’язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цьогоКодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ст.610 ЦК України порушенням зобов’язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов’язання (неналежне виконання).

Судом встановлено, що за умовами укладеного відповідачем ОСОБА_1 договору про споживчий кредит №1018667 від 10 травня 2023 року, останній отримав від ТОВ «Слон Кредит» в якості кредиту грошові кошти в сумі 62500 грн.00 коп., однак своїх зобов’язань за вказаним договором щодо повернення кредиту та сплати відсотків за користування ним не виконував належним чином, внаслідок чого станом на 31 січня 2025 року (дата відступлення права вимоги) в нього виникла заборгованість у загальному розмірі 97012 грн. 17 коп., з яких: 54601 грн. 63 коп. - заборгованість за тілом кредиту та 42410 грн. 54 коп. - заборгованість за відсотками.

Наданий позивачем розрахунок заборгованості ОСОБА_1 відповідає умовам кредитного договору щодо розміру та строку сплати відповідачем передбачених ним платежів, в тому числі: нарахування процентів за перший день користування кредитом за процентною ставкою 25,00% в день (п.1.5 договору), що становить 12500,00 грн. (25% від 50000,00 грн.) та в подальшому, починаючи з 11 травня 2023 року по 10 червня 2023 року на суму 5308,22 грн., що відповідає графіку платежів, в межах строку кредиту (731 днів), визначеного в п.1.4 Договору.

При цьому суд, виходячи з положень ч.2 ст.614 ЦК України, якою встановлено, що відсутність своєї вини доводить особа, яка порушила зобов’язання, приходить до висновку, що відповідачем по справі ОСОБА_1 не надано жодного належного доказу на підтвердження належного виконання ним зобов’язань за кредитним договором, в тому числі не спростовано наданого позивачем розрахунку заборгованості та її розміру.

Згідно ст.1077 ЦК України за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов’язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов’язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника).

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 14 листопада 2018 року у справі №2-383/2010 зроблено висновок, що стаття 204 ЦК України закріплює презумпцію правомірності правочину. Ця презумпція означає, що вчинений правочин вважається правомірним, тобто таким, що породжує, змінює або припиняє цивільні права й обов’язки, доки ця презумпція не буде спростована, зокрема, на підставі рішення суду, яке набрало законної сили. У разі неспростування презумпції правомірності договору всі права, набуті сторонами правочину за ним, повинні безперешкодно здійснюватися, а обов’язки, що виникли внаслідок укладення договору, підлягають виконанню.

Судом встановлено, що матеріали цивільної справи не містять, а відповідачем ОСОБА_1 не надано належних та допустимих доказів на спростування презумпції правомірності договору про споживчий кредит №1018667 від 10 травня 2023 року, укладеного ним з первісним кредитором ТОВ «Слон Кредит», а також договору факторингу №31012025 від 31 січня 2025 року, укладеного між ТОВ «Слон Кредит» та ТОВ «Факторинг Партнерс».

Зазначені договори з огляду на відсутність доказів протилежного не визнавались судом недійсними.

Отже, набуття позивачем ТОВ «Факторинг Партнерс» права вимоги заборгованості за договором №1018667 від 10 травня 2023 року у передбаченому законом порядку та у визначеному згідно умов цього договору розмірі під час судового розгляду відповідачем спростована не була.

Згідно з правовим висновком, викладеним у постанові Верховного Суду від 23 грудня 2020 року у справі №127/23910/14, часткова сплата боржником або з його згоди іншою особою основного боргу та/або сум санкцією - є тією дією, яка свідчить про визнання ним боргу.

Судом враховується, що у даній справі відповідач здійснював часткове виконання умов договору шляхом внесення грошових сум на погашення кредитної заборгованості (зокрема, 08.06.2023 - 6200,00 грн., 10.07.2023 - 6200,00 грн., 16.08.2023 - 6200,00 грн. і т.д.); кредитний договір у встановленому законом порядку відповідачем не оспорювався та не визнавався недійсним, дії фінансових установ щодо виконання договору не оскаржені, власний розрахунок заборгованості відповідачем не наданий, клопотання про призначення судово-економічної експертизи не заявлялось, а позивачем при цьому доведено обставини, на які він посилався як на підтвердження своїх вимог, в частині наявності підстав для стягнення кредитної заборгованості та її розміру.

На підставі викладеного, виходячи з презумпції правомірності правочину (ст.204 ЦК України) та презумпції обов`язковості договору (ст.629 ЦК України), суд вважає встановленим факт невиконання відповідачем по справі своїх зобов’язань за договором про споживчий кредит №1018667 від 10 травня 2023 року щодо повернення суми кредиту та інших, передбачених ним платежів (зокрема, процентів за користування кредитом), право грошової вимоги за яким у встановленому законом порядку було набуте позивачем на підставі договору факторингу №31012025 від 31 січня 2025 року, та приходить до висновку про задоволення позову щодо стягнення із ОСОБА_1 на користь позивача ТОВ «Факторинг Партнерс» заборгованості за вказаним вище кредитним договором в загальному розмірі 97012 грн. 17 коп..

VI. Розподіл судових витрат.

Відповідно до ч.1 ст.133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

За змістом ч.1 ст.141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Позивач ТОВ «Факторинг Партнерс» звернувся до суду з позовом майнового характеру в електронній формі, за який ним було сплачено судовий збір в розмірі 3028 грн. 00 коп..

З огляду на викладене, враховуючи задоволення судом позовних вимог в повному обсязі, з відповідача по справі ОСОБА_1 підлягають стягненню на користь позивача по справі ТОВ «Факторинг Партнерс» грошові кошти по сплаті судового збору в розмірі 3028,00 грн., які були сплачені позивачем при подачі ним позову до суду та підтверджені належним письмовим доказом по справі.

Відповідно до п.1 ч.3 ст.133 ЦПК України до витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу.

У поданій до суду позовній заяві представником ТОВ «Факторинг Партнерс» зазначено про стягнення з відповідача ОСОБА_1 витрат на професійну правничу допомоги в розмірі 25000,00 грн..

На підтвердження зазначеного розміру понесених ТОВ «Факторинг Партнерс» витрат на професійну правничу допомогу, представником позивача були надані копії: 1) договору №02-07/2024 про надання правової допомоги від 02 липня 2024 року, укладеного між ТОВ «Факторинг Партнерс», як клієнтом, та адвокатським об`єднанням «Лігал Ассістанс» в особі керуючого партнера Бурдюг Т.В., яким передбачено обов`язок клієнта оплатити надані адвокатським об`єднанням послуги, факт надання яких підтверджується актом про надання юридичної допомоги (а.с.53-55); 2) заявки на надання юридичної допомоги №672 від 01 вересня 2025 року, в якій визначена вартість наступних послуг: надання усної консультації з вивченням документів (2 години) - 4000,00 грн., виходячи з вартості одиниці виміру 2000,00 грн., підготовка пропозицій (3 години) - 6000,00 грн., виходячи із одиниці виміру 2000,00 грн., та складання позовної заяви про стягнення боргу для подачі до суду (5 годин) - 15000,00 грн., виходячи з вартості одиниці виміру 3000,00 грн. (а.с.58); 3) витягу з акту №19 про надання юридичної допомоги від 30 вересня 2025 року, з якого вбачається перелік та вартість наданих послуг, пов`язаних з відповідачем ОСОБА_1 , а саме: надання усної консультації з вивченням документів - 2 години вартістю 4000,00 грн., підготовка пропозицій - 3 години вартістю 6000,00 грн. та складання позовної заяви про стягнення боргу для подачі до суду - 5 години вартістю 15000,00 грн. (а.с.59); 4) прайс-лист Адвокатського об`єднання «Лігал Ассістанс» (а.с.57).

В судове засідання представник позивача не з`явився. Згідно клопотання, викладеного в прохальній частині позовної заяви прохав провести розгляд справи за його відсутності.

На дату судового розгляду справи по суті письмових заперечень від відповідача ОСОБА_1 щодо розміру понесених позивачем витрат на правничу допомогу подано не було.

При вирішенні питання щодо наявності підстав для стягнення із відповідача зазначеного у позовній заяві розміру витрат на професійну правничу допомогу, суд приходить до наступного висновку.

Відповідно до ч.ч.2, 3 ст.137 ЦПК України витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами у зв`язку з чим 1) розмір таких витрат, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку її до розгляду, збір доказів тощо, визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат. Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи (ч.4 ст.137 ЦПК України).

У разі недотримання цих вимог суд відповідно до ч.5 ст.137 ЦПК України може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами.

Відповідно до положень ч.4 ст.263 ЦПК України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду. За змістом правового висновку, викладеного в постанові Великої палати Верховного Суду від 16 листопада 2022 року у справі №922/1964/21, визначаючи розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації гонорару адвоката іншою стороною, суди мають виходити зі встановленого в самому договорі розміру та/або порядку обчислення таких витрат, враховуючи при цьому положення законодавства щодо критеріїв визначення розміру витрат на правничу допомогу. Для суду не є обов`язковими зобов`язання, які склалися між адвокатом та клієнтом у контексті вирішення питання про розподіл судових витрат. Вирішуючи останнє, суд повинен оцінювати витрати, що мають бути компенсовані за рахунок іншої сторони, ураховуючи як те, чи були вони фактично понесені, так і оцінювати їх необхідність. У постанові від 28 вересня 2022 року у справі №534/14/20 Верховний Суд зазначив про те, що аналізуючи реальність (дійсність та необхідність), а також обґрунтованість розміру витрат на правничу допомогу, надану позивачу під час розгляду справи у суді першої інстанції, колегія суддів враховує, що адвокат - це кваліфікований юрист з повною вищою юридичною освітою, який має стаж роботи в галузі права не менше двох років, тому надані адвокатом своїй клієнтці такі послуги, як: опрацювання законодавчої бази, що регулює спірні відносини, вивчення відповідної судової практики, визначення правової позиції у справі; складання клопотань про долучення до матеріалів справи письмових доказів; складання вступного слова не є тими послугами, які є необхідними, а тому такі послуги не можуть бути враховані при розподілі судових витрат, понесених стороною. При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін. Такі критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрати на підставі статті 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року.

Так, у справі «Схід/Захід Альянс Лімітед» проти України» (заява №19336/04) зазначено, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (пункт 268).

З наданого представником позивача витягу з акту №19 про надання юридичної допомоги від 30 вересня 2025 року, вбачається вартість наданих адвокатським об`єднанням «Лігал Ассістанс» послуг: 1) усна консультація з вивченням документів - 4000,00 грн. за 2 години часу; 2) підготовка пропозицій - 6000,00 грн. за 3 години часу та 3) складання позовної заяви про стягнення боргу для подачі до суду - 15000,00 грн. за 5 години часу.

Разом з тим, спір по справі не є складним; позовна заява містить посилання виключно на норми чинного законодавства та зміст кредитного договору, що, як наслідок, не потребувало від адвокатського об’єднання в особі керуючого партнера Бурдюг Т.В. проведення порівняльного аналізу цих правових норм, ознайомлення з практикою суду касаційної інстанції та витрачання у зв’язку з цим значного часу для визначення способу захисту права ТОВ «Факторинг Партнерс», як позивача, та обгрунтування правових підстав позову, а тому суд приходить до висновку про достатність витрачання адвокатським об’єднанням в особі керуючого партнера Бурдюг Т.В. 1 години часу для надання позивачу усної консультації та вивчення документів, обсяг яких не є значним, вартість якої, виходячи із засад розумності та співмірності із ціною позову, визначається судом в розмірі 1000,00 грн. та 2 годин для складання позовної заяви, вартість яких, виходячи зі складності справи, визначається судом в розмірі 2000,00 грн. за годину, що відповідно складатиме 4000,00 грн..

З урахуванням відсутності будь-яких доказів на підтвердження здійснення Адвокатським об`єднанням «Лігал Ассістанс» підготовки пропозицій в межах надання позивачу правової допомоги в цій справі, зокрема щодо їх змісту та переліку, а також те, що за своєю суттю надання такої послуги не є необхідним в контексті спірних правовідносин сторін, суд виключає вартість такої послуги в сумі 15000,00 грн. із визначеної представником позивача суми витрат на надану ТОВ «Факторинг Партнерс» правничу допомогу.

З огляду на викладене, обсяг юридичної роботи адвокатського об’єднання «Лігал Ассістанс»в особі керуючого партнера Бурдюг Т.В. не можна вважати значним; вартість такої роботи у загальному розмірі 25000,00 грн. є завищеною, належним чином не обгрунтованою, а тому суд приходить до висновку про часткове задоволення визначеного позивачем розміру витрат на професійну правничу допомогу та стягнення на користь позивача ТОВ «Факторинг Партнерс» з відповідача ОСОБА_1 витрат на професійну правничу допомогу в розмірі 5000,00 грн., що на думку суду в повній мірі відповідатиме принципам співмірності та розумності судових витрат, характеру спірних правовідносин, обсягу наданих адвокатським об`єднанням послуг позивачу, складності справи та реальності наданих адвокатських послуг.

Інші судові витрати, пов’язані з розглядом даної справи, передбачені ч.3 ст.133 ЦПК України, відсутні.

Керуючись ст.ст.12, 13, 76, 81, 89, 133, 141, 258, 259, 263, 265, 273, 280, 282, 284, 288, 289, 354 ЦПК України, суд,

В И Р І Ш И В:

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Факторинг Партнерс» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором задоволити повністю.

Стягнути із ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Факторинг Партнерс» заборгованість за договором №1018667 про надання споживчого кредиту від 10 травня 2023 року в загальній сумі 97012 грн. 17 коп. (дев`яносто сім тисяч дванадцять гривень сімнадцять копійок).

Стягнути із ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Факторинг Партнерс» в порядку розподілу судових витрат судовий збір, сплачений позивачем при подачі позову до суду, пропорційно до розміру задоволених позовних вимог, в розмірі 3028 грн. 00 коп. (три тисячі двадцять вісім гривень 00 копійок).

Стягнути із ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Факторинг Партнерс» в порядку розподілу витрат, пов`язаних з розглядом справи, витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 5000 грн. 00 коп. (п`ять тисяч гривень 00 копійок).

Повне ім`я та найменування сторін:

Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Факторинг Партнерс», адреса місцезнаходження: вул.Ґедройця Єжи, буд.№6, офіс 521 м.Київ, поштовий індекс 03150, ідентифікаційний код в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України: 42640371.

Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , адреса зареєстрованого місця проживання: АДРЕСА_1 , зазначений в позовній заяві реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_2 .

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених ЦПК України, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного перегляду справи.

Заочне рішення може бути переглянуто судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.

У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене в загальному порядку, встановленому ЦПК України. У цьому разі строк на апеляційне оскарження рішення починає відраховуватися з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.

Позивач має право оскаржити заочне рішення в загальному порядку, встановленому ЦПК України, подавши апеляційну скаргу на рішення суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення (складення) до Кропивницького апеляційного суду.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Повне рішення складено 23 лютого 2026 року.

Суддя С.Ю.Атаманова