Рішення від 25 лютого 2026 р. у справі №362/2578/24 — Васильківський міськрайонний суд Київської області

Справа № 362/2578/24

Провадження № 2/362/3470/26

Р І Ш Е Н Н Я

І м е н е м У к р а ї н и

26 лютого 2026 року

суддя Васильківського міськрайонного суду Київської області Марчук О.Л., розглянувши в порядку спрощеного провадження у місті Василькові Обухівського району Київської області цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про поділ будинку в натурі, припинення права спільної часткової власності та встановлення порядку користування земельною ділянкою,

В С Т А Н О В И В:

Позивачка звернулася до суду із позовом в обгрунтування вимог якого зазначила, що їй і відповідачу на праві приватної спільної часткової власності належить домоволодіння за адресою: АДРЕСА_1 в розмірі ідеальних часток по 1/2 частки кожного із співвласників.

Також, позивачка зазначила, що з часом між сторонами склався фактичний порядок володіння й користування вказаним нерухомим майном відповідно до якого реальні частки співвласників є відмінними та відрізняються від визначених документально правовстановлюючими документами.

Крім того, позивачка зазначила, що вказане домоволодіння розташоване на земельній ділянці площею 0,0701 гектари, яка не приватизована та перебуває у їх користуванні.

Посилаючись на відповідні положення цивільного законодавства щодо права власності та, вказуючи на порушення іншим співвласником її прав щодо володіння і користування спільним майном, позивачка просила припинити право спільної часткової власності на вказане нерухоме майно, виділити їй у натурі відповідну частину вказаного домоволодіння в натурі та встановити відповідний порядок користування земельною ділянкою (а.с. 1 – 6).

Після отримання висновку експерта, позивачка змінила предмет позову та просить припинити право спільної часткової власності на вказане домоволодіння, змінити ідеальні частки співвласників, виділити їй у натурі 44/100 частину вказаного домоволодіння, виділити відповідачу в натурі 56/100 частин вказаного домоволодіння, стягнути з відповідача грошову компенсацію за відступ від ідеальної частки та встановити порядок користування земельною ділянкою визначений у варіанті № 1 висновку експерта (а.с. 138 – 140).

Ухвалою судді від 19 червня 2025 року прийнято до розгляду заяву представника позивача від 17 червня 2025 року про зміну предмету позову (а.с. 151).

Враховуючи, що судове повідомлення про розгляд справи разом із копією ухвали про відкриття провадження по справі та примірником позовної заяви з додатками, які були надіслані відповідачу за адресою реєстрації місця його проживання повернуто до суду з відміткою листоноші «адресат відсутній за вказаною адресою», керуючись ч. 4 ст. 130 ЦПК України суд вважає, що відповідач належним чином повідомлений про розгляд справи (а.с. 43, 46, 48, 152, 153, 155).

Оскільки відповідач, який належним чином повідомлений про розгляд справи в порядку передбаченому статтею 130 ЦПК України, у встановлений цивільним процесуальним законом строк не подав відзив на позов і не заперечив проти вирішення справи в порядку спрощеного провадження, суд ухвалив рішення на підставі наявних у справі доказів.

Дослідивши письмові докази по справі у їх сукупності, суд встановив такі обставини та приходить до наступних висновків.

Із доданої до позову Інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно від 10 квітня 2024 року вбачається, що сторонам на праві спільної часткової власності по 1/2 частині кожному належить домоволодіння з відповідними господарськими будівлями і спорудами за адресою: АДРЕСА_1 (а.с. 12 – 13).

Вказане домоволодіння розташоване на земельній ділянці яка не приватизована та перебуває у спільному користуванні сторін.

Вирішуючи справу по суті спору, суд керується наступними нормами законодавства.

Частина перша статті 356 ЦК України передбачає, що власність двох чи більше осіб із визначенням часток кожного з них у праві власності є спільною частковою власністю.

Відповідно до частини третьої статті 358 ЦК України, кожен із співвласників має право на надання йому у володіння та користування тієї частини спільного майна в натурі, яка відповідає його частці у праві спільної часткової власності.

Співвласник має право на виділ у натурі частки із майна, що є у спільній частковій власності (частина перша статті 364 ЦК України).

Відповідно до частини першої статті 370 ЦК України, співвласники мають право на виділ у натурі частки із майна, що є у спільній сумісній власності, крім випадків, установлених законом.

Норми статті 367 ЦК України визначають, що майно, що є у спільній частковій власності, може бути поділене в натурі між співвласниками за домовленістю між ними; у разі поділу спільного майна між співвласниками право спільної часткової власності на нього припиняється.

Насамперед, за клопотанням представника позивачки судом було призначено і проведено у даній справі судову будівельно- й земельно- технічні експертизу, за результатами якої суду надано висновок № 3539 від 28.05.2025 року, яким визначено лише один єдиний можливий варіант поділу домоволодіння АДРЕСА_1 та декілька варіантів встановлення відповідного порядку користування земельною ділянкою на якій розташовано спірне домоволодіння (а.с. 90 – 126).

Зокрема, за змістом описової частини висновку та у Додатку № 2 до висновку у схематичному зображенні розподілу спірного домоволодіння із фактичним варіантом розподілу, враховуючи, що:

-фактично житловий будинок АДРЕСА_1 двоквартирний і кожна квартира є ізольована із самостійними входами/виходами на присадибну земельну ділянку та відокремленим інженерним забезпеченням;

-порядок користування приміщеннями житлового будинку АДРЕСА_1 фактично склався і відповідає поділу будинку на квартири;

-житловий будинок АДРЕСА_1 є будинком старої забудови, який збудований і введений в експлуатацію відповідно до вимог діючих на той час;

-поділ житлового будинку АДРЕСА_1 відповідно до порядку користування житловим будинком, що склався не передбачатиме перебудову даного будинку (реконструкцію), а отже проведення будівництва відповідно до вимог діючих нормативних документів;

-поділ житлового будинку АДРЕСА_1 з відступом від порядку користування житловим будинком, який склався передбачатиме перебудову даного будинку (реконструкцію) з відповідними грошовими витратами та з втручанням у несучі конструкції будинку, що враховуючи його технічний стан та період будівництва може негативно вплинути на його подальшу експлуатацію;

-господарські будівлі та споруди розташовані таким чином, що провести їх поділ, при умові подальшого раціонального встановлення порядку користування земельною ділянкою, можливо за одним варіантом, а саме варіантом виділу співвласнику тих господарських будівель та споруд, які розташовані наближено до частини житлового будинку, яка йому виділяється,

суд погоджується, приймає до уваги та кладе в основу даного рішення наведений лише один єдиний запропонований експертом варіант поділу житлового будинку з господарськими будівлями та спорудами за адресою: АДРЕСА_1 , який (поділ) відповідає порядку користування житловим будинком, що склався і не потребуватиме перебудови будинку (реконструкцію) з відповідними грошовими витратами та з втручанням у несучі конструкції будинку, – оскільки, враховуючи склад приміщень житлового будинку, склад та розташування господарських будівель та споруд, поділити житловий будинок АДРЕСА_1 між співвласниками згідно ідеальних часток 1/2 і 1/2, відповідно до вимог нормативно-правових актів у галузі будівництва, не видається можливим.

Опис поділу приміщень житлового будинку з господарськими будівлями та спорудами АДРЕСА_1 з розрахунком компенсації співвласнику частка якого буде меншою за варіантом, який відповідає порядку користування житловим будинком, що склався і не потребуватиме перебудови будинку, зведено до таблиці № 16 висновку.

Схему поділу приміщень житлового будинку АДРЕСА_1 зображено у додатку № 2 до висновку.

Також, відповідно до висновку в разі поділу будинку згідно вказаного варіанту відступ від ідеальних часток становитиме:

- для співвласника ОСОБА_1 1/2 ідеальних часток: 394 234 – 447 500 = на 53 266 гривень менше;

- для співвласника ОСОБА_2 1/2 ідеальних часток: 500 766 – 447 500 = на 53 266 гривень більше.

Крім того, експертом зроблено висновок про те, що при фактично встановленому порядку користування спірним домоволодінням який і відповідає наведеному варіанту поділу арифметичні частки співвласників складають:

-для ОСОБА_2 56/100;

-для ОСОБА_1 44/100.

Тобто, фактично частка домоволодіння яка перебуває у володінні й користуванні позивачки складає 44/100.

Серед іншого, суд враховує правовий висновок який викладено у постанові Верховного Суду України від 03 квітня 2013 року в справі № 6-12цс13 за змістом якого, «у разі виділу співвласник отримує свою частку у майні в натурі і вибуває зі складу учасників спільної власності. За всіма іншими співвласниками спільна власність при виділі частки зберігається. На відміну від виділу, за якого право власності припиняється лише для того співвласника, частка якого виділяється зі спільної власності, у разі поділу спільна часткова власність припиняється для всіх її учасників (стаття 367 ЦК України). Виділ часток (поділ) жилого будинку, що перебуває у спільній частковій власності, є можливим, якщо кожній зі сторін може бути виділено відокремлену частину будинку зі самостійним виходом (квартиру) або у разі, коли є технічна можливість переобладнання будинку в ізольовані квартири, які за розміром відповідають розміру часток співвласників у праві власності. Якщо виділ (поділ) технічно можливий, але з відхиленням від розміру ідеальних часток співвласників з урахуванням конкретних обставин, поділ (виділ) може бути проведений зі зміною ідеальних часток і присудженням грошової компенсації співвласнику, частка якого зменшилась. Відтак визначальним для виділу частки або поділу будинку в натурі, який перебуває у спільній частковій власності, є не порядок користування будинком, а розмір часток співвласників та технічна можливість виділу частки або поділу будинку відповідно до часток співвласників».

Також, суд враховує правові висновки викладені у постанові Верховного Суду України від 16 листопада 2016 року у справі № 6-1443цс16 про те, що «виділ часток (поділ) нерухомого майна, що перебуває у спільній частковій власності, є можливим, якщо кожній зі сторін буде виділено нерухоме майно, яке за розміром відповідає розміру часток співвласників у праві власності. Якщо виділ (поділ) технічно можливий, але з відхиленням від розміру ідеальних часток співвласників, то з урахуванням конкретних обставин такий поділ (виділ) можна провести зі зміною ідеальних часток і присудженням грошової компенсації співвласнику, частка якого зменшилась. Отже, визначальним для виділу частки або поділу нерухомого майна в натурі, яке перебуває у спільній частковій власності, є не порядок користування майном, а розмір часток співвласників та технічна можливість виділу частки або поділу майна відповідно до часток співвласників. Оскільки учасники спільної часткової власності мають рівні права щодо спільного майна пропорційно своїй частці в ньому, то, здійснюючи поділ майна в натурі (виділ частки), суд повинен передати співвласнику частину нерухомого майна, яка відповідає розміру й вартості його частки, якщо це можливо, без завдання неспівмірної шкоди господарському призначенню майна. Якщо в результаті поділу (виділу) співвласнику передається частина нерухомого майна, яка перевищує його частку, суд стягує з нього відповідну грошову компенсацію і зазначає в рішенні про зміну часток у праві власності на це майно».

Як наслідок, суд приходить до послідовного і логічного висновку про те, що у зв`язку із можливістю виділення часток (реального поділу) нерухомого майна, що перебуває у спільній частковій власності сторін з відхиленням від розміру ідеальних часток співвласників, то з урахуванням встановлених експертизою обставин фактичного володіння і користування спірним домоволодінням, такий поділ (виділ) можна провести зі зміною ідеальних часток співвласників та присудженням грошової компенсації співвласнику, частка якого зменшилась.

Отже, враховуючи технічну можливість виділу частки та поділу спірного майна відповідно до визначених експертом фактичних часток співвласників та рівність права учасників спільної часткової власності щодо спільного майна пропорційно своїй частці в ньому, здійснюючи поділ майна в натурі (виділ частки), суд вважає за необхідне передати позивачці як співвласнику 44/100 частину нерухомого майна, яка відповідає розміру вартості її реальної частки, оскільки це можливо без завдання неспівмірної шкоди господарському призначенню майна.

При цьому, оскільки в результаті такого поділу (виділу) відповідачу як співвласнику передається частина нерухомого майна, яка перевищує визначену правовстановлюючими документами його 1/2 частка, суд стягує з відповідача на користь позивачки як іншого співвласника домоволодіння відповідну грошову компенсацію в розмірі 53 266 гривень 00 копійок яку визначено експертом та зазначає в цьому рішенні про зміну часток у праві власності на спірне майно.

Частина третя статті 364 ЦК України передбачає, що у разі виділу співвласником у натурі частки із спільного майна для співвласника, який здійснив такий виділ, право спільної часткової власності на це майно припиняється; така особа набуває право власності на виділене майно, і у випадку, встановленому законом, таке право підлягає державній реєстрації.

Отже, на підставі наведеної норми цивільного закону, суд припиняє право спільної часткової власності сторін на зазначене домоволодіння.

Вирішуючи позовні вимоги в частині встановлення порядку користування земельною ділянкою на якій розташовано спірне домоволодіння, суд вважає за необхідне встановити порядок користування за варіантом № 1 (додаток № 3 до висновку) запропонованим у висновку експерта до поділу спірного домоволодіння, оскільки земельна ділянка на якій розташований житловий будинок з господарськими будівлями та спорудами по АДРЕСА_1 не сформована, а тому, відповідно визначається технічна можливість встановлення порядку користування земельною ділянкою між співвласниками з врахуванням поділу житлового будинку з господарськими будівлями та спорудами.

Таким чином, суд приходить до висновку про необхідність захисту майнових прав позивачки шляхом припинення права спільної часткової власності сторін на вказане домоволодіня, виділення позивачці як співвласнику 44/100 частини домоволодіння, виділення відповідачу як співвласнику 56/100 частин домоволодіння, стягнення з відповідача на користь позивачки як іншого співвласника домоволодіння відповідної грошової компенсації в розмірі 53 266 гривень 00 копійок яку визначено експертом, зміни часток співвласників у праві власності на спірне майно та встановлення відповідного порядку користування земельною ділянкою який вже склався між співвласниками.

За таких обставин, позовні вимоги є обґрунтованими та підлягають задоволенню в повному обсязі.

Судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи (ч. 1 ст. 133 ЦПК України).

За подачу даного позову до суду позивачем сплачено судовий збір в розмірі 6 243 гривні 50 копійок, що підтверджується відповідними платіжними документами від 10 квітня 2024 року (а.с. 8, 9).

Пунктом 2 частини третьої статті 133 ЦПК України передбачено, що до витрат, пов`язаних з розглядом судової справи, належать витрати пов`язані із залученням спеціалістів і експертів та проведенням експертизи.

Зокрема, в матеріалах справи наявні рахунок № 28/03-2 від 28 березня 2025 року та квитанція до платіжної інструкції на переказ готівки № 16 від 02.04.2025 року з яких вбачається, що позивачем оплачено послуги із залучення експертного дослідження в сумі 53 000 гривень 00 копійок (а.с. 80, 144).

Тобто, на підставі пункту 1 частини другої статті 141 ЦПК України, у зв`язку із задоволенням позову, з відповідача на користь позивачки слід присудити понесені останньою і документально підтверджені судові витрати у вигляді сплаченого позивачем судового збору та витрат на залучення експерта на загальну суму 59 243 гривні 50 копійок.

На підставі викладеного та керуючись статтями 356, 358, 364, 367, 370 ЦК України, статтями 1 – 13, 19, 23, 27, 34, 76 – 83, 89, 92, 95, 133, 141, 258, 259, 263 – 265, 273 – 279 ЦПК України,

В И Р І Ш И В:

Задовольнити позов.

Змінити частку ОСОБА_1 у праві власності на домоволодіння за адресою: АДРЕСА_1 (тридцять один) з 1/2 (однієї другої) на 44/100 (сорок чотири сотих).

Змінити частку ОСОБА_2 у праві власності на домоволодіння за адресою: АДРЕСА_1 (тридцять один) з 1/2 (однієї другої) на 56/100 (п`ятдесят шість сотих).

Виділити ОСОБА_1 із домоволодіння за адресою: АДРЕСА_1 в натурі 44/100 (сорок чотири сотих) частини, яка включає наступні приміщення:

?2-1 – кухню площею 6,5 квадратних метрів;

?2-2 – житлову кімнату площею 12,0 квадратних метрів;

?2-3 – житлову кімнату площею 10,4 квадратних метрів;

?2-4 – котельню площею 7,5 квадратних метрів;

?сарай під літерою «В»;

?колодязь під літерою «К1».

Виділити ОСОБА_2 із домоволодіння за адресою: АДРЕСА_1 в натурі 56/100 (п`ятдесят шість сотих) частини, яка включає наступні приміщення:

?1-1 – веранду площею 8,6 квадратних метрів;

?1-2 – кухню площею 12,2 квадратних метрів;

?1-3 – житлову кімнату площею 6,3 квадратних метрів;

?1-4 – житлову кімнату площею 12,7 квадратних метрів;

?туалет під літерою «Т»;

?колодязь під літерою «1/2К»;

?гараж під літерою «М».

Припинити право спільної часткової власності ОСОБА_1 і ОСОБА_2 на домоволодіння за адресою: АДРЕСА_1 .

Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 грошову компенсацію за відступ від ідеальної частки у нерухомому майні в розмірі 53 266 (п`ятдесят три тисячі двісті шістдесят шість) гривень 00 копійок.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 у відшкодування судових витрат грошові кошти в сумі 59 243 (п`ятдесят дев`ять тисяч двісті сорок три) гривні 50 копійок.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржено учасниками справи, а також особами, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, безпосередньо до Київського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Суддя

Дата складення повного рішення суду – 26 лютого 2026 року.