Рішення від 25 лютого 2026 р. у справі №355/68/26 — Баришівський районний суд Київської області

Справа № 355/68/26

Провадження № 2/355/497/26

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26 лютого 2026 року Баришівський районний суд Київської області

у складі: головуючого-судді Чехова С.І.

за участю секретаря Котенко Л.О.

розглянувши у відкритому судовому засідання в залі суду селища Баришівка за правилами спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу.

ВСТАНОВИВ:

До суду звернулася позивач ОСОБА_1 з позовною заявою до ОСОБА_2 , у якій просила розірвати шлюб, без надання строку на примирення, зареєстрований 29 вересня 2015 року Відділом державної реєстрації актів цивільного стану реєстраційної служби Чернігівського міського управління юстиції за актовим записом № 1926 між ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 . Прізвище після розірвання шлюбу ОСОБА_1 залишити – ОСОБА_4 . Стягнути з відповідача на користь позивача судовий збір в сумі 1331,20 гривень, сплачений ОСОБА_1 під час подачі позову.

Свої позовні вимоги обґрунтовує тим, що 29 вересня 2015 року Відділом державної реєстрації актів цивільного стану реєстраційної служби Чернігівського міського управління юстиції за актовим записом № 1926 був зареєстрований шлюб позивачки з відповідачем ОСОБА_2 .. Згодом сімейне життя сторін не склалося у зв`язку з тим, що під час спільного подружнього життя в зареєстрованому шлюбі виявилася несумісність їхніх характерів, принципова відмінність поглядів на спільне життя в побутових питаннях, постійно виникали сварки, не могли дійти згоди щодо вирішення жодних питань, внаслідок чого між ними погіршилися сімейно-шлюбні відносини. Вже досить тривалий час позивачка та відповідач проживають окремо, шлюбних стосунків не підтримують.

ОСОБА_1 стверджує, що їхня з відповідачем сім`я фактично розпалася, і подальше її збереження стало неможливим, а призначення будь-яких строків для примирення вона вважає недоцільним.

Від спільного подружнього проживання мають дітей: ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , які проживають з позивачкою.

Позивачка ОСОБА_1 у позовній заяві просила справу слухати за її відсутності, позовні вимоги підтримує в повному обсязі. Просить позов задовольнити, проти заочного рішення суду не заперечує.

Відповідач ОСОБА_2 до судового засідання не з`явився, однак був належно повідомлений про час, місце розгляду справи на 12 лютого 2026 року на 12 годину 45 хвилин, конверт з копією ухвали, копією позовної заяви з додатками та судовою повісткою про виклик до суду повернувся до суду з відміткою органів поштового зв`язку «адресат відсутній», далі повідомлявся через веб-сайт Судової влади України на 26 лютого 2026 року на 09 годину 15 хвилин, причину неявки не повідомив, яку слід вважати не поважною. Відзиву стосовно заявлених позовних вимог надано не було.

Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України у разі неявки в судове засідання усіх осіб, які беруть участь у справі, чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності осіб, які беруть участь у справі, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Згідно ч. 4 ст. 223 ЦПК України, у разі повторної неявки в судове засідання відповідача, повідомленого належним чином, суд вирішує справу на підставі наявних у ній даних чи доказів (постановляє заочне рішення).

Відповідно до положень ст. 280 ЦПК України, суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів за одночасного існування таких умов: 1) відповідач належним чином повідомлений про дату, час і місце судового засідання; 2) відповідач не з`явився в судове засідання без поважних причин або без повідомлення причин; 3) відповідач не подав відзив; 4) позивач не заперечує проти такого вирішення справи.

Дослідивши матеріали справи у повному обсязі суд приходить до думки про можливе задоволення позовних вимог оскільки:

Згідно статті 89 ЦПК України, виключне право оцінки доказів належить суду, який має оцінювати докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Як слід з копії паспорта позивачка є громадянкою України(а.с. 4 -5).

З копії свідоцтва про шлюб слід, що ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , зареєстрували шлюб 29 вересня 2015 року, актовий запис № 1926, у Відділі державної реєстрації актів цивільного стану реєстраційної служби Чернігівського міського управління юстиції, після реєстрації шлюбу прізвище чоловіка ОСОБА_4 , дружини ОСОБА_4 (а.с. 8).

Від спільного подружнього життя в сторін є діти: ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_4 (а.с. 9; 13-19).

З копії Витягу з реєстру територіальної громади № 2026/000196420 від 06 січня 2026 року слід, що ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , має зареєстроване місце проживання за адресою: АДРЕСА_1 (а.с. 7).

Як слід з копії Витягу з реєстру територіальної громади № 2023/00795356 від 03 жовтня 2023 року ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , має зареєстроване місце проживання за адресою: АДРЕСА_1 .

Відповідно до копії Витягу з реєстру територіальної громади № 2023/007952391 від 03 жовтня 2023 року ОСОБА_10 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , має зареєстроване місце проживання за адресою: АДРЕСА_1 (а.с. 20).

Відповідно до ч. 2 ст. 112 СК України “Суд постановляє рішення про розірвання шлюбу, якщо буде встановлено, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечило б інтересам одного з них, інтересам їхніх дітей, що мають істотне значення ”.

Отже, було встановлено, що позивачка не бажає знаходитись у шлюбі з відповідачем, вимоги позивача законні та підлягають задоволенню, збереження шлюбу суперечило б інтересам одного з них та їхніх дітей, що мають істотне значення.

Відповідно до ст. 113 Сімейного Кодексу України, особа, яка змінила своє прізвище у зв`язку з реєстрацією шлюбу, має право після розірвання шлюбу надалі іменуватися цим прізвищем або відновити своє дошлюбне прізвище.

Позивачка при реєстрації шлюбу змінила прізвище з « ОСОБА_11 » на « ОСОБА_4 », просила прізвище після розірвання шлюбу залишити – « ОСОБА_4 ».

Згідно ч. 2 ст.114, абз. 2 ч. 3 ст.115 СК України у разі розірвання шлюбу судом шлюб припиняється у день набрання чинності рішенням суду про розірвання шлюбу. Документом, що засвідчує факт розірвання шлюбу судом, є рішення суду про розірвання шлюбу, яке набрало законної сили.

Відповідно до ч.1 п.1 ч. 2 ст.141 ЦПК України, слід, що судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються: у разі задоволення позову - на відповідача. Отже сплачений судовий збір стороною позивача повинен бути стягнутий з сторони відповідача, оскільки позовні вимоги позивачки були задоволені.

Керуючись ст. ст. 104, 105, 110, 112-114 СК України, ст. ст. 4, 7, 10, 11, 81, 130, 141, 223, 247, 263-266, 274, 280 ЦПК України,-

ВИРІШИВ:

Позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу, задовольнити.

Розірвати шлюб між ОСОБА_12 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП: НОМЕР_1 , та ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_2 , зареєстрований 29 вересня 2015 року Відділом державної реєстрації актів цивільного стану реєстраційної служби Чернігівського міського управління юстиції, актовий запис № 1926.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 1331 (одну тисячу триста тридцять одну) гривню 20 копійок сплаченого нею судового збору під час подачі позовної заяви до суду.

Заочне рішення може бути переглянуто судом який його ухвалив за письмовою заявою відповідача, поданою протягом 30 днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом 20 днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду. Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.

Позивач має право оскаржити рішення в апеляційному порядку шляхом подання апеляційної скарги до Київського апеляційного суду протягом 30 днів, з дня його проголошення.

Рішення набирає законної сили, якщо протягом вказаних строків не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Суддя Баришівського

районного суду С. І. Чехов