Постанова від 22 лютого 2026 р. у справі №165/4353/25 — Нововолинський міський суд Волинської області

справа № 165/4353/25

провадження №3/165/97/26

НОВОВОЛИНСЬКИЙ МІСЬКИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23 лютого 2026 року м. Нововолинськ

Суддя Нововолинського міського суду Волинської області Ференс-Піжук О.Р., розглянувши матеріали, які надійшли від Володимирського РВП ГУНП у Волинській області, про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , проживає за адресою: АДРЕСА_1 , ВПО, не працює,

за ч. 1 ст. 122-2, ч.1 ст.130 Кодексу України про адміністративні правопорушення,-

встановив:

Відповідно до протоколу про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 №523547 від 25.11.2025 року, ОСОБА_1 25.11.2025 о 18 год. 55 хв. в місті Нововолинську Волинської області по проспекту Дружби біля будинку №19, керував транспортним засобом марки «ВАЗ», державний номерний знак НОМЕР_1 , та не виконав законну вимогу працівників поліції про зупинку, а саме поданою увімкненими проблисковими маячками синього та червоного кольору та спеціальним звуковим сигналом, чим порушив п. 2.4 ПДР, за що відповідальність передбачена ч. 1 ст. 122-2 КУпАП (Справа № 165/4354/25).

Згідно з протоколом про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 №523547 від 25.11.2025 року, ОСОБА_1 25.11.2025 о 18 год. 50 хв. в місті Нововолинську Волинської області по проспекту Дружби біля будинку №19 не виконав законну вимогу працівників поліції щодо припинення правопорушення, та вчинив злісну непокору, за що відповідальність передбачена ст. 185 КУпАП. (Справа № 165/4353/25)

Відповідно до ст.36 КУпАП, якщо особа вчинила кілька адміністративних правопорушень, справи про які одночасно розглядаються одним і тим же органом, стягнення накладається в межах санкції, встановленої за більш серйозне правопорушення з числа вчинених.

Відповідно до п. 6 розділу ІІІ Інструкції з діловодства в місцевих та апеляційних судах України, затвердженої наказом ДСА України від 20.08.2019 № 814, у разі об`єднання судових справ (матеріалів кримінального провадження) в одну їй присвоюється єдиний унікальний номер тієї з об`єднаних справ (матеріалів), яка надійшла до суду першою. Відповідно до постанови (ухвали) суду вноситься інформація в АСДС під номером об`єднаної справи (матеріалів кримінального провадження) та відмітки про об`єднання справ (матеріалів кримінального провадження) із зазначенням номера нової судової справи (матеріалів кримінального провадження).

Виходячи з вищевикладеного, вказані справи підлягають об`єднанню в одне провадження з наданням такого номеру справи - №165/4353/25.

Під час розгляду справи ОСОБА_1 вину у вчиненні вищевказаних правопорушень не визнав. Підтримав подане його захисником Галащуком С. клопотання про закриття провадження у справах №165/4353/25, 165/4354/25 за ст. 185, ч. 1 ст. 122-2 КУпАП у зв`язку з відсутністю складу адмінправопорушення. Наголосив, що не порушував ПДР України, зупинився автомобілем у дозволеному місці, а працівники поліції безпідставно звинуватили його у невиконанні вимоги про зупинку, яка була неправомірною. Не чинив опору працівникам поліції, а реагував на їх свавільну поведінку та безпідставне застосування фізичної сили.

Захисник Галащук С.Ю. в судовому засіданні звернув увагу на те, що 25.11.2025 інспектором ВП №1 (м. Нововолинськ0 Володимирського РВП ГУНП у Волинській області Музикою В.Р. було безпідставно зупинено транспортний засіб ВАЗ 2104, номерний знак НОМЕР_1 , під керуванням ОСОБА_1 та складено адмінпротоколи за ч.1 ст. 122-2, ст. 185 КУпАП. Зазначив, що фіксація велася з порушенням, відеофайли, додані до протоколів, на його думку, не є належним доказом у справі. Наголочив, що до зупинки транспортного засобу під керуванням ОСОБА_1 , жодного порушення ПДР останній не вчиняв, такі порушення не зафіксовані відеореєсратором зі службового автомобіля поліцейських. Зазначив, що транспортний засіб ОСОБА_1 , рухався попереду поліцейських, тому він не міг бачити проблискових маячків і почувши звуковий сигнал, відразу зупинив свій транспортний засіб у дозволеному для зупинки місці. Вважає таку зупинку транспортного засобу незаконною, як і всі подальші вимоги поліцейського. Працівниками поліції не було задокументовано та не доведено належними та допустими доказами факту порушення водієм таких положень ПДР, які б відповідно до ст. 35 ЗУ «Про національну поліцію» давали право працівникам поліції здійснити законну зупинку транспортного засобу під керуванням ОСОБА_1 . Після безпідставної зупинки гр. ОСОБА_1 , поліцейські відразу почали застосовувати стосовно нього заходи фізичного впливу. ОСОБА_1 не відмовлявся надати поліцейським посвідчення водія та документи на автомобіль, але був позбавлений можливості зробити це на першу вимогу, оскільки його рухи були обмежені поліцейськими. Просить закрити провадження у справах, відповідно до ч. 1 ст. 247 КУпАП, за відсутністю в діях особи складу адмінправопорушення.

Викликаний за клопотанням захисника ОСОБА_2 поліцейськиій Музика В,Р. під час розгляду справи пояснив, що ОСОБА_1 керував автомобілем в темну пору доби, без світла, рухаючись по проспекту Дружби в місті Нововолинську та виконав вимогу поліцейських про зупинку лише на перехресті з вулицею Святого Володимира перед світлофором. Наголосив, що починаючи від міської ради до кафе «База» поліцейські рухались за транспортним засобом ОСОБА_3 з увімкненими проблисковими маячками червоного та синього кольору і подавали звуковий сигнал. Зазначив, що ОСОБА_1 не виконав вимогу поліцейського заглушити двигун автомобіля, а також поводився агресивно, тому до нього було застосовано заходи фізичного впливу.

Заслухавши пояснення особи, що притягується до адміністративної відповідальності, заперечення захисника, викладені письмово, дослідивши відеозапис з нагрудної камери полвцейського та письмові матеріали, що є додатком до протоколів , приходжу до такого висвноку.

Правові засади організації та діяльності Національної поліції України, статус поліцейських, а також порядок проходження служби в Національній поліції України визначає Закон України "Про Національну поліцію".

Пунктом 11 частини 1 статті 23 та пунктом 1 частини 1 статті 35 Закону України "Про Національну поліцію", поліція відповідно до покладених на неї завдань регулює дорожній рух та здійснює контроль за дотриманням Правил дорожнього руху його учасниками та за правомірністю експлуатації транспортних засобів на вулично-дорожній мережі. Поліцейський може зупиняти транспортні засоби у разі якщо водій порушив Правила дорожнього руху.

Згідно статті 31 Закону № 580-VIII поліція може застосовувати превентивні заходи, серед яких: перевірка документів особи; опитування особи; зупинення транспортного засобу; застосування технічних приладів і технічних засобів, що мають функції фото - і кінозйомки, відеозапису, засобів фото - і кінозйомки, відеозапису.

Положеннями пункту 1 частини 1 статті 35 Закону України "Про Національну поліцію" поліцейський може зупиняти транспортні засоби у разі, якщо водій порушив Правила дорожнього руху.

Пункт 3 частини першої статті 35 Закону України "Про національну поліцію", вказує на те, що поліцейський може зупиняти транспортні засоби, якщо є інформація, що свідчить про причетність водія або пасажирів транспортного засобу до вчинення дорожньо-транспортної пригоди, кримінального чи адміністративного правопорушення, або якщо є інформація, що свідчить про те, що транспортний засіб чи вантаж можуть бути об`єктом чи знаряддям учинення дорожньо-транспортної пригоди, кримінального чи адміністративного правопорушення. Тобто, працівники поліції не можуть свавільно переслідувати та зупиняти кожну особу, щодо якої в інформаційних базах даних зазначені відомості про попереднє її притягнення до адміністративної чи іншої відповідальності. Дана норма передбачає право поліцейського зупиняти автомобілі, які по оперативній інформації причетні до скоєння правопорушень та ухиляються від притягнення до відповідальності тощо.

Разом з тим, дослідженими в судовому засіданні матеріалами справи встановлено, що зупинка транспортного засобу під керуванням ОСОБА_1 відбулася за відсутності підстав, передбачених ст.35 Закону України "Про національну поліцію".

Слід наголосити, що суд не має права самостійно відшукувати докази винуватості особи у вчиненні правопорушення. Адже діючи таким чином, суд неминуче перебиратиме на себе функції обвинувача, позбавляючись статусу незалежного органу правосуддя, що є порушеннямст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

Відповідно до ст.62 Конституції України усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь, а обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях.

Стандарт доведення вини поза розумним сумнівом означає, що сукупність обставин справи, встановлена під час судового розгляду, виключає будь-яке інше розумне пояснення події, яка є предметом судового розгляду, крім того, що правопорушення було вчинено і особа, яка притягається до адміністративної відповідальності, є винною у вчиненні адміністративного правопорушення.

Поза розумним сумнівом має бути доведений кожний з елементів, які є важливими для правової кваліфікації діяння: як тих, що утворюють об`єктивну сторону діяння, так і тих, що визначають його суб`єктивну сторону.

Це питання має бути вирішено на підставі безстороннього та неупередженого аналізу допустимих доказів, які свідчать за чи проти тієї або іншої версії подій.

Обов`язок всебічного і неупередженого дослідження судом усіх обставин справи у цьому контексті означає, що для того, щоб визнати винуватість доведеною поза розумним сумнівом, версія, викладена у протоколі про адміністративне правопорушення, має пояснювати всі встановлені судом обставини, що мають відношення до події, яка є предметом судового розгляду.

Суд не може залишити без уваги ту частину доказів та встановлених на їх підставі обставин лише з тієї причини, що вони суперечать версії, викладеній у протоколі про адміністративне правопорушення.

Наявність таких обставин, які свідчать про можливість іншої версії події, аніж викладена у протоколі про адміністративне правопорушення, є підставою для розумного сумніву в доведеності вини особи.

Для дотримання стандарту доведення поза розумним сумнівом будь-який обґрунтований сумнів у тій версії події, яку вказано у протоколі про адміністративне правопорушення, має бути спростований фактами, встановленими на підставі допустимих доказів, і єдина версія, якою розумна і безстороння людина може пояснити всю сукупність фактів, установлених у суді, - є та версія подій, яка дає підстави для визнання особи винною згідно з протоколом про адміністративне правопорушення.

Згідно рішення Конституційного суду України від 22.12.2010 №23-рп/2010, яке є обов`язковим до виконання на території України, фактичні дані або будь-які інші докази, одержані в незаконний спосіб, а саме: з порушенням конституційних прав і свобод людини і громадянина; з порушенням встановлених законом порядку, засобів, джерел отримання фактичних даних; не уповноваженою на те особою тощо є неналежними доказами.

Відповідно до п.1 ст.247 КУпАП провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю за відсутності складу адміністративного правопорушення.

З урахування встановлених у судовому засіданні обставин, приходжу до висновку про відсутність в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.122-2, ст. 185 КУпАП, тому провадження в справі щодо нього підлягає закриттю на підставі п.1 ст.247 КУпАП.

Керуючись ст. 36, ст.247, ст.283, ст.284 КУпАП, -

постановив:

Справи стосовно ОСОБА_1 про притягнення до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 122-2 (справа № 165/4354/25, номер провадження 3/165/2004/25) та ст. 185 КУпАП (справи №165/4353/25, номер провадження 3-165/2003/25) об`єднати в одне провадження, присвоївши номер справи № 165/4353/25.

Закрити провадження в справі про адміністративне правопорушення стосовно ОСОБА_1 за ч.1 ст. 122-2, ст.185 КУпАП у зв`язку з відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення.

Постанову можна оскаржити до Волинського апеляційного суду з моменту її винесення відповідно до ст.294 КУпАП.

Суддя підпис О.Р. Ференс-Піжук