Рішення від 23 лютого 2026 р. у справі №607/22865/25 — Теребовлянський районний суд Тернопільської області

Справа № 607/22865/25

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

(Заочне)

24 лютого 2026 року м.Теребовля

Теребовлянський районний суд Тернопільської області в складі:

головуючої судді Мельник А.В.,

за участю секретаря судового засідання Кавалко В.С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Теребовля в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовною заявою Товариства з обмеженою відповідальністю «ФІНПРОМ МАРКЕТ» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінпром Маркет» (далі за текстом - ТОВ «Фінпром Маркет») звернулось до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за Договором позики № 1547914 від 26.01.2021 у розмірі 50 820,00 грн. Також, просить стягнути сплачений судовий збір в розмірі 2 422,40 грн та витрати на правову допомогу у сумі 4 500,00 грн.

В обґрунтування позову зазначено, що 26.01.2021 ОСОБА_1 уклала із ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» Договір позики № 1547914, відповідно до якого отримала кредит в сумі 15 000,00 грн. Відповідачка зобов`язалася погашати заборгованість за кредитом та відсотками у строки і на умовах, передбачених договором. 21.06.2021 між ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» та ТОВ «Фінансова компанія управління активами» укладено договір факторингу №2106, відповідно до якого до ТОВ «Фінансова компанія управління активами» перейшло право грошової вимоги до ОСОБА_1 за Договором позики № 1547914 від 26.01.2021. 03.04.2023 між ТОВ «Фінансова компанія управління активами» та ТОВ «Фінпром Маркет» укладено договір факторингу № 030423-ФК, відповідно до якого до ТОВ «Фінпром Маркет» перейшло право грошової вимоги до ОСОБА_1 за Договором позики № 1547914 від 26.01.2021 у розмірі 50 820,00 грн, з яких: 15 000,00 грн - заборгованість за основним боргом, 35 820,00 грн - заборгованість за відсотками. Однак, ОСОБА_1 не здійснює платежів в рахунок погашення суми кредиту та відсотків, чим порушує взяті на себе зобов`язання, у зв`язку з чим позивач звернувся до суду з позовом про стягнення заборгованості за договором позики в примусовому порядку, який просить задовольнити.

Ухвалою судді Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 05.11.2025 дану справу було передано за підсудністю на розгляд до Теребовлянського районного суду Тернопільської області.

Ухвалою суду від 02.12.2025 відкрито провадження у справі за вказаним позовом, постановлено розгляд справи здійснювати в порядку спрощеного позовного провадження, призначено справу до судового розгляду по суті, на 26.01.2026, яке було відкладено на 24.02.2026 у зв`язку з неявкою відповідача, а також задоволено клопотання представника позивача та витребувано у АТ КБ "ПриватБанк" докази. Запитувана інформація надійшла до суду 18.12.2025.

У судове засідання представник позивача ТОВ "Фінпром Маркет" не з`явився, однак подав заяву про розгляд справи за його відсутності, проти ухвалення заочного рішення не заперечує.

Відповідач ОСОБА_1 у судове засідання повторно не з`явилася з невідомих суду причин, хоча про день та час розгляду справи була повідомлена належним чином, зокрема шляхом направлення їй судових повісток за адресою за зареєстрованим місцем проживання, відзиву на позов не подала, про поважність причин неможливості прибуття її в судове засідання суд не повідомила.

Тому суд у відповідності до статті 280 ЦПК України, вважає за можливе проводити розгляд справи у відсутності відповідача на підставі наявних у справі доказів та постановлення заочного рішення.

У зв`язку з неявкою у судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі, суд, у відповідності до частини другої статті 247 ЦПК України, постановив здійснювати розгляд справи у відсутності сторін, які належним чином повідомлені про час та місце розгляду справи, без фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу.

Дослідивши та оцінивши матеріали справи, суд дійшов таких висновків.

Судом встановлено, що 26.01.2021 ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» та ОСОБА_1 уклали договір позики (на умовах повернення позики в кінці строку позики) № 1547914, згідно з умовами якого ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» зобов`язується передати ОСОБА_1 у власність грошові кошти (позику), на погоджений умовами договору строк (строк позики), шляхом їх перерахування на банківський рахунок позичальника, а позичальник зобов`язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів у день закінчення строку позики, або достроково, та сплатити позикодавцю плату (проценти) від суми позики (п. 1 договору).

Відповідно до п. 2 договору: сума позики 15 000,00 грн; строк позики (строк договору) 30 днів; процентна ставка 1,99 % в день (фіксована); дата надання позики 26.01.2021; дата повернення позики (останній день) 25.02.2021; знижена процентна ставка 0,69 % в день; процентна ставка за понадстрокове користування позикою (її частиною) 2,70 % в день.

У п.11 договору (юридичні адреси та реквізити сторін) вказано рахунок позичальника: НОМЕР_1 .

Вказаний договір підписаний ОСОБА_1 електронним підписом одноразовим ідентифікатором pe6Av2TBe6.

На виконання умов договору позики ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» 26.01.2021 перерахувало ОСОБА_1 грошові кошти в розмірі 15 000,00 грн, що підтверджується довідкою ТОВ «ФК «Фінекспрес» № КД-000054957/ТНПП від 30.09.2025, платіжною інструкцією № 9521b1cf-fe0c-4c1d-b252-b6e0583fe43b та випискою АТ КБ «ПриватБанк» про рух коштів ОСОБА_1 по картці № НОМЕР_1 .

Згідно із довідкою про ідентифікацію ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів», ОСОБА_1 , з якою укладено договір № 1547914 від 26.01.2021, ідентифікована ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів». Акцепт договору підписаний позичальником із застосуванням електронного підпису одноразовим ідентифікатором pe6Av2TBe6, час відправлення ідентифікатора 26.01.2021 20:51:00, електронна пошта на яку було відправлено ідентифікатор slavska32@gmail.com.

21.06.2021 ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» та ТОВ «Фінансова компанія управління активами» уклали договір факторингу № 2106, відповідно до якого ТОВ «Фінансова компанія управління активами» передає грошові кошти, що дорівнюють ціні продажу в розпорядження ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» за плату, а ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» відступає ТОВ «Фінансова компанія управління активами» права вимоги до боржників, зазначених в реєстрі заборгованостей (додаток № до цього договору), в розмірі портфеля заборгованості (п.1.1 договору).

Відповідно до п.5.2 договору перехід від ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» до ТОВ «Фінансова компанія управління активами» прав вимоги за портфелем заборгованості відбувається в момент підписання актів прийому-передачі реєстру заборгованостей.

21.06.2021 ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» та ТОВ «Фінансова компанія управління активами» підписали акт прийому-передачі реєстру заборгованостей за договором факторингу № 2106 від 21.06.2021.

Позивач надав суду витяг з реєстру прав вимоги №1 від 21.06.2021 до договору факторингу № 2106 від 21.06.2021, у якому йдеться про те, що ТОВ «Фінансова компанія управління активами» набуло право грошової вимоги до ОСОБА_1 за договором позики № 1547914 в сумі 50 820,00 грн, з яких: 15 000,00 грн - сума заборгованості за основною сумою боргу; 35 820,00 грн - сума заборгованості за відсотками.

03.04.2023 ТОВ «Фінансова компанія управління активами» та ТОВ «Фінпром Маркет» уклали договір факторингу № 030423-ФК, відповідно до якого ТОВ «Фінпром Маркет» передає грошові кошти, що дорівнюють ціні продажу, в розпорядження ТОВ «Фінансова компанія управління активами» за плату, а ТОВ «Фінансова компанія управління активами» відступає ТОВ «Фінпром Маркет» права вимоги до боржників, зазначених в реєстрі заборгованостей (додаток № до цього договору), в розмірі портфеля заборгованості (п.1.1 договору).

Відповідно до п.5.2 договору перехід від ТОВ «Фінансова компанія управління активами» до ТОВ «Фінпром Маркет» прав вимоги за портфелем заборгованості відбувається в момент підписання актів прийому-передачі реєстру заборгованостей.

03.04.2023 ТОВ «Фінансова компанія управління активами» та ТОВ «Фінпром Маркет» підписали акти прийому-передачі реєстру заборгованостей за договором факторингу № 030423-ФК від 03.04.2023 (додатки № 4, 5 до вказаного договору).

Позивач надав суду витяг з реєстру заборгованості від 03.04.2023 до договору факторингу № 030423-ФК від 03.04.2023, у якому йдеться про те, що ТОВ «Фінпром Маркет» набуло право грошової вимоги до ОСОБА_1 за договором позики № 1547914 в сумі 50 820,00 грн, з яких: 15 000,00 грн - сума заборгованості за основною сумою боргу; 35 820,00 грн - сума заборгованості за відсотками.

Згідно із розрахунком заборгованості за кредитним договором № 1547914 від 26.01.2021 за період з 26.01.2021 по 15.10.2025 заборгованість ОСОБА_1 перед ТОВ «Фінпром Маркет» за вказаним кредитним договором складає 50 820,00 грн, з яких: 15 000,00 грн - сума заборгованості за основною сумою боргу; 35 820,00 грн - сума заборгованості за відсотками.

Згідно зі статтею 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Частинами першою, другою статті 639 ЦК України встановлено, що договір може бути укладений у будь-якій формі, якщо вимоги щодо форми договору не встановлені законом. Якщо сторони домовились укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для даного виду договорів не вимагалася.

Якщо сторони домовилися укласти договір за допомогою інформаційно-комунікаційних систем, він вважається укладеним у письмовій формі.

Згідно зі статтею 203 ЦК України зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам. Особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності. Волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі. Правочин має вчинятися у формі, встановленій законом. Правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.

За приписом статті 204 ЦК України правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.

Частиною першою статті 205 ЦК України визначено, що правочин може вчинятися усно або в письмовій (електронній) формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом.

Відповідно до статті 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв`язку. Правочин уважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

Використання при вчиненні правочинів факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного, електронного або іншого копіювання, електронного підпису або іншого аналога власноручного підпису допускається у випадках, установлених законом, іншими актами цивільного законодавства, або за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідного аналога їхніх власноручних підписів.

Відповідно до статті 1046, частини 1 статті 1047 ЦК України за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов`язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками. Договір позики укладається у письмовій формі, якщо його сума не менш як у десять разів перевищує встановлений законом розмір неоподатковуваного мінімуму доходів громадян, а у випадках, коли позикодавцем є юридична особа, - незалежно від суми.

Велика Палата Верховного Суду у постанові від 05 квітня 2023 року у справі №910/4518/16 висловила таку правову позицію: «надання кредитодавцю можливості нарахування процентів відповідно до статті 1048 ЦК України поза межами строку кредитування чи після пред`явлення вимоги про дострокове погашення кредиту вочевидь порушить баланс інтересів сторін - на позичальника буде покладений обов`язок, який при цьому не кореспондується жодному праву кредитодавця. Отже, припис абзацу другого частини першої статті 1048 ЦК України про щомісячну виплату процентів до дня повернення позики у разі відсутності іншої домовленості сторін може бути застосований лише у межах погодженого сторонами строку кредитування. Право кредитодавця нараховувати передбачені договором проценти за кредитом припиняється після спливу визначеного договором строку кредитування чи у разі пред`явлення до позичальника вимоги згідно із частиною другою статті 1050 ЦК України. Велика Палата Верховного Суду підкреслює, що зазначене в цьому розділі постанови не означає, що боржник не повинен у повному обсязі виконувати свій обов`язок за кредитним договором. Боржник не звільняється від зобов`язань зі сплати нарахованих у межах строку кредитування, зокрема до пред`явлення вимоги про дострокове погашення кредиту, процентів за «користування кредитом». Установлений кредитним договором строк кредитування лише визначає часові межі, в яких проценти за «користування кредитом» можуть нараховуватись, не скасовуючи при цьому обов`язок боржника щодо їх сплати. Отже, якщо позичальник прострочив виконання зобов`язання з повернення кредиту та сплати процентів за «користування кредитом», сплив строку кредитування чи пред`явлення вимоги про дострокове погашення кредиту не може бути підставою для невиконання такого зобов`язання. Зазначене також є підставою для відповідальності позичальника за порушення грошового зобов`язання.»

Судом встановлено, що відповідачка підтвердила, що ознайомлена і приймає умови кредитного договору № 1547914 від 26.01.2021 з якими вона попередньо ознайомилася.

Згідно з наданим позивачем розрахунком заборгованості загальна заборгованість за кредитним договором становить 50 820,00 грн, з яких основний борг - 15 000,00 грн, заборгованість по відсотках - 35 820,00 грн.

Однак, при визначенні розміру процентів, які підлягають стягненню на користь позивача, суд враховує, що нарахування процентів може здійснюватися лише в межах строку кредитування.

Пунктом 2 договору позики № 1547914 від 26.01.2021 передбачено, що строк позики становить 30 днів, а саме: дата повернення позики до 25.02.2021 (останній день); процентна ставка (базова) 1,99 % в день.

Проте, проценти за користування позикою нараховувалися протягом 120 днів з 26.01.2021 по 26.05.2021, тобто поза межами строку кредитування, які позивач нараховує саме як проценти за «користування кредитом».

Представником позивача не надано належних та допустимих доказів на підтвердження продовження строку кредитування.

Тому, суд вважає, що стягнути з відповідача на користь позивача належить лише суму позики (15 000,00 грн) та проценти за договором позики за період з 26.01.2021 по 25.02.2021 (1,99 % за день), що становить 8 955,00 грн (15 000 х 1,99% х 30 днів).

Проценти з 26.02.2021 до 26.05.2021 нараховані позивачем поза межами строку користування позикою, тому не підлягають стягненню.

Посилання позивача на те, що умови продовження строку нарахування процентів за користування позикою передбачено Правилами надання грошових коштів у позику, не заслуговують на увагу, з огляду на таке.

В підписаному договорі позики ОСОБА_1 підтвердила, що до моменту підписання договору вивчила цей договір та Правила надання грошових коштів у позику, які розміщені на сайті, їх зміст, суть, об`єм зобов`язань сторін та наслідки укладення цього договору, а також зазначена в правилах процедура і наслідки оформлення позичальником подовження строку користування позикою (пролонгація) їй зрозумілі.

Правилами надання грошових коштів у позику, що надані позивачем на підтвердження позовних вимог, визначено, у тому числі, що у разі неповернення/ повернення не в повному розмірі/ несвоєчасного повернення позики та процентів, позичальнику на таку неповернуту позику товариство має право нараховувати проценти у розмірі, передбаченому договором позики, але не більше 90 календарних днів (п. 6.5 Правил).

Проте, вказані Правила не підписані ОСОБА_1 і матеріали справи не містять підтверджень, що саме ці Правила розумів відповідач, ознайомився та погодився з ними, підписуючи договір позики 26.01.2021.

Таким чином, за відсутності доказів про конкретно запропоновані відповідачу Правила надання грошових коштів, надані позивачем Правила не можуть розцінюватися як стандартна (типова) форма, що встановлена до укладеного із відповідачем договору позики, оскільки достовірно не підтверджують вказаних обставин.

У зв`язку із цим, до спірних правовідносин не можуть бути застосовані правила частини 1 статті 634 ЦК України, які регламентують правові засади договору приєднання.

Саме таку правову позицію висловив Верховний Суд у постанові від 03.07.2019 року у справі № 342/180/17.

Враховуючи наведені вимоги закону та встановлені обставини справи, суд дійшов висновку, що відповідачем порушені майнові права позивача, які підлягають захисту шляхом часткового задоволення позову, а саме стягнення з відповідача на користь позивача заборгованості за договором позики в розмірі 23 955,00 грн, з яких: 15 000,00 грн - заборгованість за основним боргом, 8 955,00 грн - заборгованість за процентами за період з 26.01.2021 по 25.02.2021. Отже, позовні вимоги слід задовольнити частково.

Щодо вимоги у позовній заяві представника позивача ТОВ «Фінпром Маркет» про стягнення з відповідача витрат на правову допомогу у сумі 4 500,00 грн, суд зазначає наступне.

Відповідно до частини першої статті 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

До витрат, пов`язаних з розглядом судової справи, належать, зокрема, витрати на професійну правничу допомогу (пункт 1 частина третя статті 133 ЦПК України).

Згідно з частиною восьмою статті 141 ЦПК України розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).

Правнича допомога позивачу надавалася адвокатом Ткаченко Ю.О. на підставі договору про надання правничої допомоги від 25.08.2025 № 25-08/25ФП.

Вартість послуг згідно витягу з акту прийому-передачі наданої правничої допомоги від 25.08.2025 № 25-08/25ФП стосовно боржника ОСОБА_1 складає 4 500,00 грн та полягає у вивченні матеріалів справи про стягнення заборгованості з боржника ОСОБА_1 , судовий супровід, підготовка та складання позовної заяви щодо стягнення заборгованості з ОСОБА_1 .

При визначенні суми відшкодування суд повинен виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін. Вказаний правовий висновок викладено в постанові Великої Палати Верховного Суду від 19.02.2020 у справі №755/9215/15-ц.

Відповідно до закріпленого на законодавчому рівні принципу співмірності, розмір витрат на послуги адвоката при їхньому розподілі визначається з урахуванням складності справи, часу, витраченого адвокатом на надання правничої допомоги, обсягу наданих послуг та виконаних робіт, ціни позову, а також значення справи для сторони.

Вирішуючи питання обґрунтованості розміру заявлених позивачем витрат на професійну правничу допомогу та пропорційності їх складності правовому супроводу справи у Теребовлянському районному суді Тернопільської області, суд виходячи із критеріїв реальності, розумності та пропорційності, робить висновок про те, що слід відшкодувати позивачу за рахунок відповідача витрати на правничу допомогу, понесені при розгляді даної справи в суді, у розмірі 3 000,00 грн, так як на думку суду, саме такий розмір правової допомоги буде співмірним заявленим позовним вимогам та складності справи.

Відповідно до частини першої статті 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

З огляду на часткове задоволення судом заявленого позивачем позову, стягненню з відповідача на користь позивача підлягає судовий збір пропорційно до задоволених позовних вимог в розмірі 1 141,92 грн (ціна позову 50 820,00 грн, що становить 100%, з яких задоволено вимог на суму 23 955,00 грн, що становить 47,14 %, а тому при частковому задоволенні позову на користь позивача підлягає стягненню з відповідача 1 141,92 грн = 2422,40 х 47,14 %).

Керуючись статтями 12,13,76,141,258-259,263-265,272,273,279,280,354 ЦПК України, суд,

УХВАЛИВ:

Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «ФІНПРОМ МАРКЕТ» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ФІНПРОМ МАРКЕТ» заборгованість за кредитним договором № 1547914 від 26.01.2021 в розмірі 23 955 (двадцять три тисячі дев`ятсот п`ятдесят п`ять) грн 00 коп., з яких 15 000 грн 00 коп. - заборгованість по основному боргу; 8 955 грн 00 коп. - заборгованість по відсотках.

В задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ФІНПРОМ МАРКЕТ» сплачений судовий збір в розмірі 1 141 (одна тисяча сто сорок одна) грн 92 коп. та понесені судові витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 3 000 (три тисячі) грн 00 коп.

Копію даного рішення направити позивачу та відповідачу.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Позивач має право оскаржити заочне рішення в загальному порядку, встановленому ЦПК України.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку шляхом подачі апеляційної скарги до Тернопільського апеляційного суду у 30-денний строк з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «ФІНПРОМ МАРКЕТ», місцезнаходження: 08205, м. Ірпінь, вул. Садова, буд. 31/33, код ЄДРПОУ 43311346;

Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_3 .

Повний текст рішення суду складено 24.02.2026.

Суддя А.В.Мельник