Постанова від 25 лютого 2026 р. у справі №604/1340/25 — Підволочиський районний суд Тернопільської області

604/1340/25

3/604/8/26

ПОСТАНОВА

іменем України

26 лютого 2026 року селище Підволочиськ

Суддя Підволочиського районного суду Тернопільської області Федорович І.В., розглянувши матеріали, які надійшли з Відділення поліції №5 Тернопільського районного управління поліції ГУНП в Тернопільській області про притягнення до адміністративної відповідальності

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , українця, громадянина України, пенсіонера, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ,

за ч.1 ст.130 Кодексу України про адміністративні правопорушення,

В С Т А Н О В И В :

водій ОСОБА_1 03 грудня 2025 року о 18:36 год по вул. Зарічна у сел. Старий Скалат Тернопільської області керував автомобілем Renault Megane Scenic НОМЕР_2 з явними ознаками алкогольного сп`яніння, а саме запах алкоголю з порожнини рота, порушення мови, поведінка, що не відповідає обстановці. Від проходження медичного огляду на стан алкогольного сп`яніння на місці зупинки та в медичному закладі відмовився, чим порушив п.2.5 Правил дорожнього руху, за що відповідальність передбачена ч.1 ст.130 КУпАП.

Відповідно до п.2.5 Правил дорожнього руху водій повинен на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд для визначення стану алкогольного сп`яніння, впливу наркотичних чи токсичних речовин.

ОСОБА_1 у судовому засіданні вину у вказаному правопорушенні визнав, щиро каявся. Просив не позбавляти його права керування, так як він важко хворіє, є інвалідом 3 групи, а автомобіль є його життєвою необхідністю, оскільки йому дуже важко пересуватися. Надав консультативний висновок лікаря щодо його діагнозу та підтвердження захворювання опорно-рухового апарату, ніг та колін.

У судовому засіданні достовірно встановлено, що такого обов`язкупро проходження огляду на стан алкогольного спяніння водій не виконав, а його вина у вчиненні адміністративного правопорушення доведена матеріалами справи, дослідженими та проаналізованими в судовому засіданні, а саме:

- даними, які містяться в протоколі про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 №530834 від 03 грудня 2025 року;

- актом огляду на стан алкогольного сп`яніння з використанням спеціальних технічних засобів від 03.12.2025, згідно якого ОСОБА_1 від проходження огляду відмовився;

- направленням на огляд водія транспортного засобу з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння в КНП «Підволочиська ЦЛ» від 03 грудня 2025 року;

За таких обставин, вважаю, що в діях ОСОБА_1 наявний склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, тобто відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

Відповідно до санкції ст.130 ч.1 КУпАП за це правопорушення на водіїв накладається стягнення у виді штрафу у розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з позбавленням права керування транспортними засобами на строк один рік і на інших осіб - накладення штрафу в розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Санкція вказаної статті є безальтернативною.

Суд також враховує ту обставину, що адміністративні правопорушення, передбачені статтею 130 КУпАП є найбільш тяжкими порушеннями у сфері безпеки дорожнього руху. Тяжкість обумовлена ступенем суспільної небезпеки, яка завдається вказаним діянням.

Тому ОСОБА_1 необхідно притягнути до адміністративної відповідальності та накласти на нього адміністративне стягнення.

При накладенні адміністративного стягнення, враховуючи характер вчиненого правопорушення, особу порушника, приходжу до переконання, що ОСОБА_1 необхідно притягнути до адміністративної відповідальності, застосувавши щодо нього адміністративне стягнення у виді штрафу з позбавленням права керування транспортними засобами.

Відповідно до ч.4 ст. 30 КУпАП позбавлення права керування засобами транспорту не може застосовуватись до осіб, які користуються цими засобами в зв`язку з інвалідністю, за винятком випадків керування в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, ухилення від огляду на наявність алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції.

Враховуючи, що ОСОБА_1 є пенсіонером, інвалідом 3 групи, вважаю за можливе звільнити його від сплати судового збору.

Керуючись ст.ст. 30, 33, 40-1, 130, 280, 283, 284 Кодексу України про адміністративні правопорушення, суд,

П О С Т А Н О В И В :

ОСОБА_1 визнати винуватим у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, і накласти на нього адміністративне стягнення у виді штрафу у розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17 000,00 (сімнадцять тисяч) гривень з позбавленням права керування транспортними засобами на строк - один рік.

Штраф має бути сплачений не пізніш як через п`ятнадцять днів з дня вручення йому постанови про накладення штрафу, а в разі оскарження такої постанови - не пізніш як через п`ятнадцять днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення. У разі несплати правопорушником штрафу у зазначений строк, постанова про накладення штрафу надсилається для примусового виконання до відділу державної виконавчої служби за місцем проживання порушника, роботи або за місцезнаходженням його майна в порядку, встановленому законом.

Постанова судді у справах про адміністративне правопорушення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.

Постанова судді у справах про адміністративне правопорушення може бути оскаржена прокурором у випадках, передбачених ч.5 ст.7 КУпАП, особою, щодо якої її винесено, а також потерпілим протягом десяти днів з дня винесення постанови до Тернопільського апеляційного суду через Підволочиський районний суд Тернопільської області.

Суддя І.В. Федорович