Вирок від 24 лютого 2026 р. у справі №465/9130/24 — Франківський районний суд м. Львова

465/9130/24

1-кп/465/756/26

ВИРОК

Іменем України

25.02.2026 року м. Львів

Франківський районний суд м.Львова у складі:

головуючого – судді ОСОБА_1

при секретарі – ОСОБА_2

за участі:

прокурора – ОСОБА_3

провівши у відкритому судовому засіданні в залі суду у м.Львові судовий розгляд у кримінальному провадженні внесеному до ЄРДР за №12024141370001037 від 05.11.2024 з розгляду обвинувального акта про обвинувачення

ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м.Львова, українця, громадянина України, із середньою спеціальною освітою, розлученого, який має на утриманні сина 2010 року народження, місце проживання якого зареєстроване та який фактично проживає за адресою: АДРЕСА_1 , раніше неодноразово судимого, востаннє – 07.01.2025 Залізничним районним судом м. Львова за ч.4 ст.185, ч.2 ст.15, ч.4 ст.185, ч.1 ст.357 КК України на 5 років і один місяць

у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст.185 КК України,

ВСТАНОВИВ:

обвинувачений ОСОБА_4 , 05.11.2024, приблизно о 05:03 год, тобто, відповідно до Указу Презедента україни №64/2022 від 24.02.2022 «Про введення воєнного стану в Україні, затвердженого Законом України від 24.02.2022 №2102 ІХ (із подальшими змінами) під час діє воєнного стану в Україні, ОСОБА_4 , перебуваючи поблизу будинку №84 по вул. Генерала Чупринки у м. Львові, діючи умисно, з корисливих мотивів, з метою протиправного збагачення, шляхом віджиму метало пластикових дверей проник в приміщення магазину « ІНФОРМАЦІЯ_2 » ФОП ОСОБА_5 за вказаною. адресою звідки таємно викрав флеш – накопичувач «Hi Rali 16 GB» вартістю 300 грн. та грошові кошти в сумі 10000 грн, чим потерпілій ОСОБА_5 завдав матеріальної шкоди на загальну суму 10300 грн.

Таким чином, ОСОБА_4 вчинив таємне викрадення чужого майна (крадіжці), поєднаному із проникненням в приміщення, вчиненому в умовах воєнного стану, чим вчинив кримінальне правопорушення, передбачене ч. 4 ст. 185 КК України.

У судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_4 свою винуватість в інкримінованому кримінальному правопорушенні, передбаченого за ч.4 ст.185КК України, визнав повністю та пояснення надав аналогічні, викладеним в обвинувальному акті. Щиро розкаявся у вчиненому, просить суворо не карати.

Потерпіла в судове засідання не з`явилася, в матеріалах справи міститься заява про розгляд справи за її відсутності, щодо призначення покарання поклалась на розсуд суду, також зазначила, що претензій матеріального характеру не має.

Крім повного визнання своєї вини обвинуваченим ОСОБА_4 його вина підтверджується зібраними по справі доказами, дійсність та достовірність яких учасниками судового розгляду не оспорюється та наданими в судовому засіданні поясненнями.

З врахуванням вимог ч.3 ст. 349 КПК України, з`ясувавши, чи правильно розуміють учасники судового провадження зміст цих обставин, чи немає сумнівів у добровільності їх позиції, враховуючи згоду учасників судового провадження, суд визнав недоцільним дослідження доказів щодо тих обставин, які ніким не оспорюються, роз`яснивши учасникам судового провадження, що в такому випадку вони будуть позбавлені права оскаржити ці обставини в апеляційному порядку.

Дії обвинуваченого ОСОБА_4 вірно кваліфіковані за ч. 4 ст. 185 КК України, оскільки ОСОБА_4 вчинив таємне викрадення чужого майна (крадіжці), поєднаному із проникненням в приміщення, вчиненому в умовах воєнного стану.

Відповідно до ст.50 КК України, покарання є заходом примусу, що застосовується від імені держави за вироком суду до особи, визнаної винною у вчиненні злочину і полягає в передбаченому законом обмеженні прав і свобод засудженого. Покарання має на меті не лише кару, а й виправлення засуджених, а також запобігання вчиненню нових злочинів як засудженим, так і іншими особами.

Вирішуючи питання про призначення обвинуваченому покарання, суд виходить із вимог статтей 50, 65 КК України щодо призначення покарання та з урахуванням позиції Європейського суду з прав людини, відповідно до якої покарання як втручання держави в приватне життя особи повинно спрямовуватись на досягнення справедливого балансу між загальними інтересами суспільства та потребою захисту основоположних прав особи , - воно має бути законним (несвавільним), пропорційним (не становити надмірного тягаря для особи) (справи «Бакланов проти росії» від 09.06.2005 р.; «Фрізен проти росії» від 24.03.2005 р.; «Ісмайлова проти росії» від 29.11.2007 р.).

Суд враховує обставини вчинення кримінального правопорушення, його наслідки, характер інкримінованого кримінального правопорушення, ступінь його тяжкості, дані про особу винного.

Обставини, які пом`якшують обвинуваченому покарання, відповідно до ст. 66 КК України, є повне визнання вини, щире каяття, активне сприяння розкриттю злочину.

Обставини, які обтяжують обвинуваченому покарання, відповідно до ст. 67 КК України - відсутні.

Відтак призначаючи покарання обвинуваченому, суд враховує, що обвинувачений вчинив кримінальне правопорушення, яке відповідно до ст. 12 КК України є тяжким злочином, а також особу обвинуваченого, який неодноразово судимий, згідно довідки Комунальної установи змішаного типу «Львівський міський центр соціальних послуг та реабілітації «Джерело» від 12.11.2024 ОСОБА_4 перебуває на обліку у філії соціальної роботи з бездомними особами КУЗТ ЛМЦСПР «Джерело» з 02.05.2024, послугами відділення нічсног7о перебування крайній раз користувався у період з 01.11.2024 по 05.11.2025, проявив себе як неконфліктна особа, зауважень з боку СРБО не має, на обліку у психоневрологічному диспансері не перебуває, перебування на обліку КНП ЛОР «Львівський обласний медичний центр превенції та терапії узалежнень» з 05.2024 з діагнозом розлади психіки та поведінки внаслідок вживання опіоїдів, відтак слід призначити покарання необхідне й достатнє для його виправлення та попередження нових злочинів - в межах санкції ч.4 ст.185 КК України у виді позбавлення волі на строк 5 років, й це буде необхідним й достатнім для виправлення обвинуваченого та попередження вчиненню ним нових злочинів.

Цей захід примусу внесе корективи в соціально-психологічні властивості засудженого, нейтралізує негативні наслідки та змусить додержуватись положень закону про кримінальну відповідальність і позбавить можливості вчиняти нові злочини.

Дане покарання, виходячи з принципів законності, справедливості, обґрунтованості та індивідуалізації, буде необхідним і достатнім для виправлення обвинуваченого та попередження вчинення нових злочинів.

При призначенні покарання суд також враховує, що ОСОБА_4 раніше неодноразово судимий, востаннє вироком Залізничного районного суду м. Львова від 07.01.2025 у справі №462/9095/24 ОСОБА_4 визнано винним у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.4 ст.185, ч.2 ст.15, ч.4 ст.185, ч.1 ст.357 КК України, і призначено йому покарання: за ч.4 ст.185 КК України - у виді позбавлення волі на строк п`ять років один місяць; за ч.2 ст.15,ч.4ст.185 КК України - у виді позбавлення волі на строк п`ять років; за ч.1 ст.357 КК України - у виді штрафу у розмірі 50 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що складає 850 грн. На підставі ч.1 ст.70 КК України за сукупністю кримінальних правопорушень шляхом поглинення менш суворих покарань більш суворим визначено ОСОБА_4 остаточне покарання увиді позбавлення волі на строк п`ять років один місяць. Строк відбування покарання ОСОБА_4 рахувати з дня набрання вироком законної сили. На підставі ч.5 ст.72 КК України зараховано ОСОБА_4 у строк покарання строк попереднього ув`язнення з розрахунку один день попереднього ув`язнення за один день позбавлення волі з 10 листопада 2024 року до дня набрання вироком законної сили. Обраний обвинуваченому ОСОБА_4 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою - залишено до вступу вироку в законну силу.

Відповідно до роз`яснень, які містяться у п. 21 постанови Пленуму Верховного Суду України № 7 від 24.10.2003р. «Про практику призначення судами кримінального покарання», при вирішенні питання про те, який із передбачених ст. 70 КК України принципів необхідно застосовувати при призначенні покарання за сукупністю злочинів (поглинення менш суворого покарання більш суворим або повного чи часткового складання покарань, призначених за окремі злочини), суд повинен враховувати крім даних про особу винного й обставин, що пом`якшують і обтяжують покарання, також кількість злочинів, що входять до сукупності, форму вини й мотиви вчинення кожного з них, тяжкість їх наслідків, вид сукупності (реальна чи ідеальна) тощо.

У зв`язку з наведеним, враховуючи положення ч.4 ст.70 КК України, суд приходить до висновку, що призначаючи покарання обвинуваченому ОСОБА_4 , слід частково скласти покарання, призначені за цим вироком та вироком Залізничного районного суду міста Львова від 07.01.2025 року.

Цивільний позов не заявлявся.

Долю речових доказів вирішити у відповідності до вимог ст.100 КПК України.

Згідно вимог ст.124 КПК України витрати на залучення експерта в сумі 2785,65 грн. стягнути з ОСОБА_4 в дохід держави.

Керуючись ст.ст. 100, 124, 349, 368-371, 373, 374, 376 КПК України, суд, -

УХВАЛИВ:

ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , визнати винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 та ст.185 КК України та призначити покарання у виді 5 (п`яти) років позбавлення волі.

На підставі ч.4 ст.70 КК України, шляхом часткового складання покарання, призначеного за даним вироком, та покарання, призначеного вироком Залізничного районного суду м. Львова від 07.01.2025 року у виді 5 (п`яти) років 1 (одного) місяця позбавлення волі, остаточно призначити ОСОБА_4 покарання у виді позбавлення волі на строк 5 (п`ять) років 2 (двох) місяців позбавлення волі, зарахувавши в строк покарання частково відбуте за попереднім вироком.

Речові докази:

- 2 (два) DVD-R диски - залишити при матеріалах кримінального провадження;

- силіконовий зліпок зі слідами відтиску вхідних дверей, який поміщено в спец пакет WAR0117723, змив з шухляди тумби(прилавка), який поміщено у паперовий конверт, змив з ручки шафи який поміщено в паперовий конверт, 2 ПЛ зі слідами пальців рук, які вилучено з поверхні зовнішньої сторони вхідних дверей, 2 ПЛС зі слідами пальців рук, які вилучено з поверхні холодильника який знаходиться біля стіни із вивіскою «Мясна Імперія» - знищити.

- грошові кошти в сумі 3820 гривень, а саме: 4 (чотири) банкноти номіналом 500 гривень серія то номер: Є34786805, ВС7429791, АА6661682, БГ1716867, 5 (п?ять) банкнот номіналом 200 гривень серія та номер: ГЕ0183002, 3Г7608365, ЄИ0595895, ТД1173477, Е31235698, 4(чотири) банкноти номінали 100 гривень серія та номер: ЕЖ6054428, АА7316132, ЕЄ1420576, АЕ3043380, 8 (вісім) банкнот номіналом 50 гривень серія та номер: АБ4696603, АГ3158720, ЕД4826729, АС3462492, АГ6094770, АБ9328270, УМ2576212, ЕБ3691902, 1 (одна) банкнота номіналом 20 гривень серія та номер: ЗД2593741, флешку «HI-RALI 16GB» - залишити у власника майна;

- стамеску з коричневою ручкою – знищити;

- куртку балонову синього кольору «NATURE MENS FASHION» - повернути власнику майна;

Стягнути з обвинуваченого ОСОБА_4 на користь держави витрати за проведення експертизи у відповідності до ст.124 КК України в розмірі 2785 (дві тисячі сімсот вісімдесят п`ять) грн. 65 коп.

Вирок суду в частині встановлення обставин справи, дослідження яких було визнане недоцільним відповідно до положень ч.3 ст.349 КПК України, оскарженню не підлягає, в іншій частині може бути оскаржений шляхом подачі апеляційної скарги до Львівського апеляційного суду через Франківський районний суд м. Львова протягом 30-ти днів з дня його проголошення.

Вирок суду першої інстанції, набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого цим Кодексом, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції. Якщо строк апеляційного оскарження буде поновлено, вважається, що вирок не набрав законної сили.

Відповідно до ч.6 ст.376 КПК України копію вироку після його проголошення негайно вручити обвинуваченому та прокурору, інші учасники судового провадження копію вироку мають право отримати в суді.

Суддя ОСОБА_1