Рішення від 25 лютого 2026 р. у справі №308/23007/23 — Ужгородський міськрайонний суд Закарпатської області

Справа № 308/23007/23

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

26 лютого 2026 року місто Ужгород

Ужгородський міськрайонний суд Закарпатської області в складі:

головуючої судді - Світлик О.М.,

за участю секретаря судового засідання - Заяць А.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду в місті Ужгороді у порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовною заявою товариства з додатковою відповідальністю Страхова компанія «Альфа-Гарант» до ОСОБА_1 про стягнення в порядку регресу суми виплаченого страхового відшкодування,

В С Т А Н О В И В:

ТДВ СК «Альфа-Гарант» звернулося в суд з позовною заявою до ОСОБА_1 про стягнення в порядку регресу суми виплаченого страхового відшкодування.

На обґрунтування позовних вимог представник позивача посилається на те, що 26.09.2020 між сторонами у справі було укладено договір обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів №201373671, предметом якого є страхування транспортного засобу «SKODA SUPERB», державний номерний знак НОМЕР_1 .

Представник позивача вказує, що 13.06.2021 у місті Ужгороді по вулиці Мукачівська, 40 сталася дорожньо-транспортна пригода за участю транспортного засобу SKODA SUPERB, державний номерний знак НОМЕР_1 , під керуванням ОСОБА_1 та транспортного засобу NISSAN X-TRAIL, державний номерний знак НОМЕР_2 , під керуванням ОСОБА_2 .

Як зазначає представник позивача, відповідно до постанови Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 12 липня 2021 року у справі №308/7809/21 вказана дорожньо-транспортна пригода сталася внаслідок порушення водієм транспортного засобу «SKODA SUPERB», державний номерний знак НОМЕР_1 , ОСОБА_1 Правил дорожнього руку, а саме вчинення ним адміністративних правопорушень, передбачених ст. 122-4, 124 КУпАП.

Зауважує, що зі змісту постанови Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 12 липня 2021 року у справі №308/7809/21, яка набрала законної сили, вбачається, що ОСОБА_1 не врахував безпечної швидкості руху в темну пору доби та допустив наїзд на припаркований транспортний засіб «NISSAN X-TRAIL», державний номерний знак НОМЕР_2 , внаслідок чого транспортні засоби отримали механічні пошкодження, чим порушив вимоги п. 12.1, 12.2 ПДР, а також залишив місце ДТП, чим порушив вимоги п. 2.10 ПДР.

Відповідно до постанови Закарпатського апеляційного суду від 24.09.2021 у справі №308/7809/21 доведеність вини ОСОБА_1 у вчиненні ним адміністративних правопорушень, передбачених ст. 122-4, 124 КУпАП - є обґрунтованою і відповідає фактичним обставинам, не оспорюється учасниками у даній справі. Захисник Кузьмічева Я.О. не заперечує факт вчинення ним вище вказаної ДТП та залишення її місця, впну свою визнав повністю та розкаявся.

Представник позивача вказує, що цивільно-правова відповідальність водія транспортного засобу SKODA SUPERB, державний номерний знак НОМЕР_1 , на момент скоєння вище вказаної ДТП була застрахована у ТДВ СК «Альфа-Гарант» відповідно до полісу обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів №201373671.

Зауважує, що позивач згодом отримав повідомлення про ДТП від потерпілого та заяву про страхове відшкодування.

Як стверджує представник позивача на підставі протоколу огляду пошкодженого транспортного засобу було складено аварійний сертифікат №83-D/90/1 від 15.07.2021, згідно з яким вартість відновлювального ремонту - транспортного засобу «NISSAN X-TRAIL», державний номерний знак НОМЕР_2 , складає - 51977,67 грн. Коефіцієнт фізичного зносу транспортного засобу «NISSAN X-TRAIL», державний номерний знак НОМЕР_2 , визначений у відповідності до положень п. 7.38 Методики товарознавчої експертизи та оцінки колісних транспортних засобів, й становить - 0,7.

Вартість матеріального збитку, завданого власнику транспортного засобу «NISSAN X-TRAIL», державний номерний знак НОМЕР_2 , з врахування коефіцієнта фізичного зносу без ПДВ, становить - 43314,72 грн.

Представник позивача, посилаючись на умови полісу обов`язкового страхування відповідальності власників наземних транспортних засобів №201373671, зазначив що розмір франшизи обумовлено сторонами у сумі 1000 грн.

Вказує, що позивачем було зменшено розмір страхового відшкодування на розмір податку на додану вартість, а також за вирахуванням суми франшизи, з урахуванням того, що потерпілий у своїй заяві про страхове відшкодування просив сплатити страхове відшкодування на його особистий рахунок, а також ним не було надано доказів понесених витрат зі сплати ПДВ до державного бюджету у зв`язку з ремонтом належного йому транспортного засобу.

Зазначає, що 04.07.2022 позивачем було складено та затверджено розрахунок страхового відшкодування та виплачено страхове відшкодування у розмірі - 42314,73 грн, що підтверджується відповідною платіжною інструкцією.

Як стверджує представник позивача, ТДВ СК «Альфа-Гарант» виконало вимоги, передбачені Законом України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», відшкодувавши у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, заподіяну внаслідок ДТП майну потерпілого. Тобто, позивач належним чином та в повному обсязі виконав свої зобов`язання за полісом обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів №201373671.

Посилаючись на положення пп. в) п. 38.1 ст. 38 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», відповідно до яких страховик після виплати страхового відшкодування має право подати регресний позов до страхувальника або водія забезпеченого транспортного засобу, який спричинив дорожньо-транспортну пригоду, якщо він після дорожньо-транспортної пригоди за його участю самовільно залишив місце пригоди чи відмовився від проходження відповідно до встановленого порядку огляду щодо стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, або вжив алкоголь, наркотики чи лікарські препарати, виготовлені на їх основі (крім тих, що входять до офіційно затвердженого складу аптечки або призначені медичним працівником), ТДВ СК «Альфа-Гарант» звернулося до суду з даним позовом, заявленим в порядку регресу до відповідача у розмірі фактично понесених ним витрат, а саме у розмірі - 42314,73 грн.

Крім того, представник позивача просить суд стягнути з відповідача на користь ТДВ СК «Альфа-Гарант» суму сплаченого судового збору у розмірі 2684 грн та витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 8000 грн. Щодо обґрунтування судових витрат представник позивача вказує, що оскільки позивач не є фахівцем в галузі права, відповідно для захисту своїх прав та інтересів останній звернувся за професійною правничою допомогою до Адвокатського бюро «Грідін і Партнери», з яким було укладено договір про надання правничої допомоги б/н від 14 травня 2019 року. Правнича допомога, визначена та обумовлена вищезазначеним договором і відповідними додатками, до нього, надавалася керівником Адвокатського бюро «Грідін і Партнери» Білиновою А.В., яка є адвокатом, що підтверджується свідоцтвом про право на зайняття адвокатською діяльністю серії КС №8426/10, виданим Радою адвокатів Київської області від 28.11.2019. Зазначає, що за надану правничу допомогу позивач сплатив на користь Адвокатського бюро «Грідін і Партнери» гонорар у розмірі 8000,00 грн, що підтверджується завданням-дорученням, актом прийому-передачі наданої правничої допомоги, детальним розрахунком та описом робіт (наданих послуг) та платіжним дорученням №ID-185026 від 08.09.2022. Вартість однієї нормо години адвоката встановлена у розмірі 1000,00 грн, що відповідає середній ціні на ринку послуг адвокатів у місті Києві.

Ухвалою судді Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області Лемак О.В. від 16.01.2024 прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі за вказаною позовною заявою. Розгляд справи постановлено проводити у порядку спрощеного позовного провадження з викликом сторін.

Відповідно до розпорядження керівника апарату суду №357 від 09.12.2024 призначено повторний автоматизований розподіл матеріалів справи №308/23007/23 у зв`язку з тим, що суддя Лемак О.В. відрахована зі штату суду у зв`язку з поданням заяви про відставку згідно з наказом Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 04.10.2024 №37/02-06.

Згідно з протоколом повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 09.12.2024 головуючою суддею визначено Світлик О.М.

Ухвалою судді Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області Світлик О.М. від 11.12.2024 прийнято до свого провадження матеріали цивільної справи №308/23007/23 за даною позовною заявою.

Ухвалою Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 26.03.2025 позовну заяву залишено без руху на підставі ч. 11 ст. 187 ЦПК України та надано позивачу строк для усунення недоліків. На виконання ухвали про залишення позовної заяви без руху слід було подати документи, що підтверджують повноваження адвоката Білинової А.С., якою підписано позовну заяву, як представника позивача ТОВ Страхова компанія «Альфа-Гарант».

08.04.2025 на виконання вказаної ухвали суду надано наступні документи: наказ про прийняття адвоката Білинова А.В. на роботу адвокатом в АБ «Грідін та партнери»; ордер.

29.05.2025 від представника відповідача - адвоката Турецької Є.А. надійшло клопотання про витребування доказів, у якому зазначено, що на виконання ухвали суду про усунення недоліків представником позивача подано ордер адвоката серії АІ № 1331922. Для встановлення наявності повноважень представника позивача на момент подання позовної заяви необхідно встановити дату генерування ордеру адвоката серії АІ №1331922. З 2019 року бланки ордерів генеруються онлайн через «Особистий кабінет адвоката» на офіційному веб-сайті Національної асоціації адвокатів України. Ордер містить обов`язкові реквізити, частина яких заповнюється при генерації автоматично, серед них - двовимірний штрих-код (QR-код) з посиланням на профайл адвоката в ЄРАУ. Решту реквізитів адвокат заповнює самостійно. Відповідно до наведеного, представник відповідача просив суд витребувати у Національної асоціації адвокатів України (e-mail: info@unba.org.ua; 04070, м. Київ, вул. Борисоглібська, будинок 3) інформацію про дату генерування ордеру адвоката серії АІ №1331922.

Ухвалою Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 17.06.2025 задоволено клопотання представника відповідача про витребування доказів. Постановлено витребувати у Національної асоціації адвокатів України інформацію про дату генерування ордеру адвоката серії АІ №1331922.

Копію ухвали направлено для виконання до Національної асоціації адвокатів України.

Ухвалою від 14.01.2026 визнано явку представника позивача - адвоката Білинової Анастасії Вікторівни у судове засідання обов`язковою для надання особистих пояснень суду, а розгляд цивільної справи відкладено.

На виконання вказаної ухвали позивачем скеровано заяву, сформовану в системі «Електронний суд» 20.01.2026, за змістом якої забезпечити участь у судовому засіданні представника позивача - адвоката Білинової Анастасії Вікторівни не є можливим з об`єктивних причин, які не залежать від волі позивача. При цьому зазначено, що, рішенням Національного банку України від 13.03.2025 № 89-РШ до ТДВ «СК «Альфа-Гарант» застосовано захід впливу у вигляді відкликання ліцензії на здійснення діяльності зі страхування, у зв`язку з чим у товаристві запроваджено тимчасову адміністрацію. Зазначені обставини істотно обмежили організаційні та управлінські можливості позивача, зокрема щодо представництва інтересів у судових справах. Наголошено, що адвокат Білинова Анастасія Вікторівна офіційно звільнена 11.04.2025 та з вказаної дати не перебуває у трудових чи договірних відносинах з ТДВ СК «Альфа-Гарант», а відтак не уповноважена представляти інтереси товариства та не може бути залучена до участі у справі за ініціативою представника відповідача.

При цьому представник позивача зауважила, що на дату подання позовної заяви, тобто 22.12.2023 року - адвокат Білинова А.В. була належним та чинним представником позивача, що підтверджується поданими до матеріалів справи документами. Ордер адвоката, поданий на виконання ухвали суду про усунення недоліків, оформлювався відповідно до чинного порядку: дата в ордері зазначається адвокатом самостійно; заповнюються відомості про особу, інтереси якої представляються, орган, у якому здійснюється представництво, та дата; інші реквізити ордеру формуються автоматично через електронний портал Національної асоціації адвокатів України. Таким чином, оформлення ордеру не змінює і не спростовує факту наявності повноважень представника на момент подання позову, а питання технічної дати його генерації не впливає на дійсність представництва станом на грудень 2023 року.

З урахуванням наведеного, позивач об`єктивно позбавлений можливості забезпечити явку адвоката Білинової А.В. у судове засідання, оскільки така особа більше не є представником ТДВ СК «Альфа-Гарант», а правові та організаційні обставини діяльності товариства істотно змінені внаслідок запровадження тимчасової адміністрації.

Також, 23 січня 2026 року на адресу суду надійшла відповідь Національної асоціації адвокатів України (Секретаріату Ради адвокатів України) на виконання ухвали суду від 17.06.2025, за змістом якої ордер серії АІ №1331922 на ім`я адвоката Білинової А.В. згенеровано адвокатським бюро «Грідін та Партнери» 11 січня 2023 року.

У судове засідання представник позивача не з`явився, до позовної заяви додав клопотання про розгляд справи за відсутності представника позивача.

Відповідач та його представник у судове засідання не з`явилися, відзив на позов не подано, клопотань про відкладення розгляду справи до суду не надходило.

Згідно з ч. 8 ст. 178 ЦПК України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений законом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами.

Дослідивши матеріали справи, оцінивши зібрані докази, виходячи з їх належності та допустимості, суд дійшов висновку, що позов слід задовольнити повністю, виходячи з наступного.

Судом встановлено, що 13.06.2021, о 02 год. 43 хв., в м. Ужгороді, вул. Мукачівська 40, водій ОСОБА_1 , керуючи автомобілем марки «Шкода», д.н.з. НОМЕР_1 , не врахував безпечної швидкості руху в темну пору доби та допустив наїзд на припаркований транспортний засіб марки «Ніссан», д.н.з. НОМЕР_2 , внаслідок чого транспортні засоби отримали механічні пошкодження, чим порушив вимоги п. 12.1, 12.2 ПДР. Після цього водій ОСОБА_1 залишив місце ДТП, чим порушив вимоги п. 2.10 ПДР.

Постановою судді Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 12.07.2021 у справі №308/7809/21 ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні ДТП та притягнуто до відповідальності за вчинення адміністративних правопорушень, передбачених ст. 124, 122-4 КУпАП.

Постановою Закарпатського апеляційного суду від 21.09.2021 постанову судді Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 12.07.2021 про визнання винним та накладення на ОСОБА_1 адміністративного стягнення за ст. 122-4,124 КУпАП, із застосуванням положення ч.2 ст. 36 КУпАП у виді позбавленням права керування транспортними засобами строком на один рік скасовано, а провадження у даній справі закрито на підставі п. 7 ч. 1 ст. 247 КУпАП.

З правового аналізу норми п. 7 ст. 247 КУпАП вбачається, що її застосування можливе лише у випадку наявності вини особи у вчиненні правопорушення, адже у разі відсутності вини особи у вчиненні правопорушення провадження у справі підлягає припиненню на підставі п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП - через відсутність події і складу адміністративного правопорушення, відтак така обставина як закінчення на момент розгляду справи про адміністративне правопорушення строків притягнення до адміністративної відповідальності, передбачених ст. 38 КУпАП, не є реабілітуючою, тобто не є обставиною, яка спростовує факт наявності вини особи у вчиненні правопорушення.

Суд зазначає, що закінчення на момент розгляду справи про адміністративне правопорушення строків притягнення до адміністративної відповідальності, передбачених ст. 38 КУпАП, не є реабілітуючою, тобто не є обставиною, яка спростовує факт наявності вини особи у вчиненні правопорушення.

Вищенаведене узгоджується із правовими висновками Верховного Суду, викладеними у постановах: від 04 березня 2020 року у справі №641/2795/16-ц, від 07 лютого 2018 року у справі №910/18319/16; від 16 квітня 2019 року у справі №927/623/18.

Отже, відповідно до ч. 2 ст. 1187 ЦК України відповідач є особою відповідальною за шкоду, заподіяну в результаті ДТП.

Як роз`яснено у постанові Пленуму Верховного Суду України від 18 грудня 2009 року №14 «Про судове рішення», відповідно до принципу безпосередності судового розгляду рішення може бути обґрунтоване лише доказами, одержаними у визначеному законом порядку та дослідженими в тому судовому засіданні, в якому ухвалюється рішення.

Згідно з положеннями ст. 82 ЦПК України обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом, а отже, виходячи з даних правил, постанова суду у справі про адміністративне правопорушення, якою встановлена вина притягнутої до адміністративної відповідальності особи, є обов`язковою для суду, що розглядає справу про цивільно-правові наслідки дій особи, стосовно якої ухвалено постанову, з питань щодо того, чи мали місце ці дії та чи вчинені вони цією особою.

Таким чином, вина відповідача встановлена та в порядку ст. 82 ЦПК України доказуванню не підлягає.

Як свідчать матеріали справи, внаслідок вищезазначеної дорожньо-транспортної пригоди власнику транспортному засобу «NISSAN X-TRAIL», державний номерний знак НОМЕР_2 , було завдано матеріальних збитків.

Також матеріалами справи підтверджується, що на момент настання ДТП цивільно-правова відповідальність водія транспортного засобу «SKODA SUPERB», державний номерний знак НОМЕР_1 , була застрахована у ТДВ СК «Альфа-Гарант» згідно з договором обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів (поліс №201373671).

Статтею 5 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» (у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) встановлено, що об`єктом обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності є майнові інтереси, що не суперечать законодавству України, пов`язані з відшкодуванням особою, цивільно-правова відповідальність якої застрахована, шкоди, заподіяної життю, здоров`ю, майну потерпілих внаслідок експлуатації забезпеченого транспортного засобу.

Згідно з п. 22. ст. 22 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» у разі настання страхового випадку страховик у межах страхових сум, зазначених у страховому полісі, відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, заподіяну внаслідок дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров`ю, майну третьої особи.

Пунктом 36.4 ст. 36 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільної відповідальності власників транспортних засобів» передбачено, що виплата страхового відшкодування (регламентна виплата) здійснюється безпосередньо потерпілому (іншій особі, яка має право на отримання відшкодування) або погодженим з ним особам, які надають послуги з ремонту пошкодженого майна, сплатили страхове відшкодування за договором майнового страхування (крім регламентної виплати, передбаченої підпунктом «а» пункту 41.1 статті 41 цього Закону), лікування потерпілих та інші послуги, пов`язані з відшкодуванням збитків.

Відповідно до п. 22.1 ст. 22 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» у разі настання страхового випадку страховик у межах страхових сум, зазначених у страховому полісі, відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, заподіяну внаслідок дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров`ю, майну третьої особи.

Згідно з п. 36.2 ст. 36 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» страховик (МТСБУ) протягом 15 днів з дня узгодження ним розміру страхового відшкодування з особою, яка має право на отримання відшкодування, за наявності документів, зазначених у статті 35 цього Закону, повідомлення про дорожньо-транспортну пригоду, але не пізніш як через 90 днів з дня отримання заяви про страхове відшкодування зобов`язаний: у разі визнання ним вимог заявника обґрунтованими - прийняти рішення про здійснення страхового відшкодування (регламентної виплати) та виплатити його. Якщо відшкодування витрат на проведення відновлювального ремонту пошкодженого майна (транспортного засобу) з урахуванням зносу здійснюється безпосередньо на рахунок потерпілої особи (її представника), сума, що відповідає розміру оціненої шкоди, зменшується на суму визначеного відповідно до законодавства податку на додану вартість. При цьому доплата в розмірі, що не перевищує суми податку, здійснюється за умови отримання страховиком (у випадках, передбачених статтею 41 цього Закону, - МТСБУ) документального підтвердження факту оплати проведеного ремонту.

Матеріалами справи встановлено, що позивачем отримано повідомлення про ДТП від потерпілого та заяву про страхове відшкодування.

На підставі протоколу огляду пошкодженого транспортного засобу складено аварійний сертифікат №83-D/90/1 від 15.07.2021, відповідно до якого вартість відновлювального ремонту - транспортного засобу «NISSAN X-TRAIL», державний номерний знак НОМЕР_2 , складає 51977,67 грн. Коефіцієнт фізичного зносу даного транспортного засобу визначений у відповідності до положень п. 7.38 Методики товарознавчої експертизи та оцінки колісних транспортних засобів та становить 0,7.

Вартість матеріального збитку, завданого власнику транспортного засобу «NISSAN X-TRAIL», державний номерний знак НОМЕР_2 , з урахування коефіцієнта фізичного зносу без ПДВ, становить 43314,72 грн.

Згідно з договором обов`язкового страхування відповідальності власників наземних транспортних засобів (поліс №201373671) передбачена франшиза у розмірі 1000 грн.

Враховуючи, що потерпілий у своїй заяві про страхове відшкодування просив сплатити страхове відшкодування на його особистий рахунок, а також ним не було надано доказів понесених витрат зі сплати ПДВ до державного бюджету у зв`язку з ремонтом транспортного засобу, позивачем зменшено розмір страхового відшкодування на розмір податку на додану вартість, а також за вирахуванням суми франшизи.

04.07.2022 позивачем складено та затверджено розрахунок страхового відшкодування та виплачено страхове відшкодування у розмірі 42314,73 грн, що підтверджується відповідною платіжною інструкцією.

Таким чином, позивач виконав вимоги, передбачені Законом України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», щодо відшкодування оціненої шкоду, заподіяної внаслідок ДТП майну потерпілого.

Згідно з ч. 1 ст. 1166 ЦК України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 1187, ч. 1 ст. 1188 ЦК України шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об`єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.

Шкода, завдана внаслідок взаємодії кількох джерел підвищеної небезпеки, відшкодовується на загальних підставах, а саме: шкода, завдана одній особі з вини іншої особи, відшкодовується винною особою.

Джерелом підвищеної небезпеки є діяльність, пов`язана, в тому числі, з використанням, зберіганням або утриманням транспортних засобів, що створює підвищену небезпеку для особи, яка цю діяльність здійснює, та інших осіб.

Таким чином за загальним правилом обов`язок відшкодувати майнову шкоду покладається на особу, яка цю шкоду завдала, тобто на безпосереднього заподіювача. Зазначене правило підлягає застосуванню також у випадку відшкодування шкоди, завданої внаслідок взаємодії кількох джерел підвищеної небезпеки.

Стаття 1191 ЦК України встановлює, що особа, яка відшкодувала шкоду, завдану іншою особою, має право зворотної вимоги (регресу) до винної особи у розмірі виплаченого відшкодування, якщо інший розмір не встановлений законом.

Відповідно до підпункту «в» підпункту 38.1.1 пункту 38.1 статті 38 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» страховик після виплати страхового відшкодування має право подати регресний позов до страхувальника або водія забезпеченого транспортного засобу, який спричинив дорожньо-транспортну пригоду, якщо він після дорожньо-транспортної пригоди за його участю самовільно залишив місце пригоди чи відмовився від проходження відповідно до встановленого порядку огляду щодо стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, або вжив алкоголь, наркотики чи лікарські препарати, виготовлені на їх основі (крім тих, що входять до офіційно затвердженого складу аптечки або призначені медичним працівником).

Суд бере до уваги, що жодних обґрунтованих заперечень та доказів, які б спростовували розрахунки вартості матеріального збитку завданого власнику транспортного засобу «NISSAN X-TRAIL», державний номерний знак НОМЕР_2 , надано не було, а тому суд вважає вказаний розрахунок належним і допустимим доказом розміру завданих позивачу збитків та покладає його в обґрунтування свого рішення.

Доказів того, що відповідач в добровільному порядку здійснив виплату страхового відшкодування на користь позивача, матеріали справи не містять.

Враховуючи викладене, суд вважає, що вимоги позивача є обґрунтованими, а тому позов підлягає задоволенню та з ОСОБА_1 слід стягнути на користь ТОВ Страхова компанія «Альфа-Гарант» в порядку регресу суму виплаченого страхового відшкодування у розмірі 42314,73 грн.

Нормами ст. 141 ЦПК України передбачено, що судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються у разі задоволення позову на відповідача.

У позовній заяві представник позивача просить суд стягнути із відповідача на користь позивача витрати на правничу допомогу у розмірі 8000 грн.

Згідно з ч. 1 ст. 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Пунктом 1 ч. 3 цієї статті визначено, що до витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу.

Відповідно до ст. 137 ЦПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

Частинами 2, 3 цієї статті передбачено, що за результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

На підтвердження понесених витрат на правничу допомогу представником позивача надано суду витяг з договору про надання правничої допомоги від 14.05.2019; завдання-доручення №199 до договору про надання правничої допомоги від 07.09.2022; детальний розрахунок та опис робіт (наданих послуг), виконаних за договором про надання правничої допомоги від 14.05.2019; платіжне доручення від №ID185026 від 08.09.2022; акт прийому-передачі наданої правничої допомоги від 21.12.2023 до договору про надання правничої допомоги від 14.05.2019.

Вартість наданих послуг становить 8000 грн.

Вирішуючи питання про наявність підстав для стягнення витрат на правову допомогу та обґрунтованості таких витрат суд враховує наступне.

У додатковій постанові від 19 лютого 2020 року у справі «755/9215/15-ц Велика Палата Верховного Суду роз`яснила, що положеннями статті 59 Конституції України закріплено, що кожен має право на професійну правничу допомогу. Кожен є вільним у виборі захисника своїх прав. При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін. Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрати на підставі статті 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року. Так у справі «Схід/Захід Альянс Лімітед» проти України» 536/04) зазначено, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим.

Суд звертає увагу, що при визначенні суми компенсації витрат, понесених на професійну правничу допомогу, необхідно досліджувати на підставі належних та допустимих доказів обсяг фактично наданих адвокатом послуг і виконаних робіт, кількість витраченого часу, розмір гонорару, співмірність послуг категоріям складності справи, витраченому адвокатом часу, об`єму наданих послуг, ціні позову та (або) значенню справи.

Разом з тим, суд враховує, що зменшення суми судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу між сторонами, можливе виключно на підставі клопотання іншої сторони із обґрунтуванням недотримання вимог щодо співмірності витрат із складністю справи, обсягом і часом виконання робіт.

Суд, керуючись принципами диспозитивності та змагальності, не має права вирішувати питання про зменшення суми судових витрат на професійну правову допомогу з власної ініціативи.

Принцип змагальності знайшов своє втілення, зокрема, у положеннях частин 5, 6 ст. 137 ЦПК, за змістом яких саме на іншу сторону покладено обов`язок обґрунтування наявності підстав для зменшення розміру витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами, а також обов`язок доведення їх неспівмірності, тому при вирішенні питання про стягнення витрат на професійну правничу допомогу слід надавати оцінку виключно тим обставинам, щодо яких інша сторона має заперечення.

Такий висновок викладено у постанові Верховного Суду від 13 березня 2025 року у справі №275/150/22.

Враховуючи предмет позову, складність та обсяг самої справи, положення ст. 141 ЦПК України, та зважаючи на обсяг фактично наданих послуг, з урахуванням характеру виконаної адвокатом роботи, принципу співмірності та розумності судових витрат, ціни позову, співмірності складності справи із наданими адвокатом послугами, витраченого представником часу, з огляду на відсутність клопотання іншої сторони із обґрунтуванням недотримання вимог щодо співмірності витрат із складністю справи, обсягом і часом виконання робіт, суд вважає такий розмір витрат на правничу допомогу є пропорційним до предмета спору та виконаної адвокатом роботи, а тому приходить до висновку про стягнення витрат на правову допомогу у розмірі 8000 грн.

Відповідно до ч. 1 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Відтак, з відповідача підлягає стягненню на користь позивача сума сплаченого судового збору у розмірі 2684 грн.

Керуючись ст. 12, 13, 76-81, 89, 141, 223, 259, 263-265, 279, 354, 355 ЦПК України, суд,

У Х В А Л И В:

Позовну заяву товариства з додатковою відповідальністю Страхова компанія «Альфа-Гарант» до ОСОБА_1 про стягнення в порядку регресу суми виплаченого страхового відшкодування - задовольнити повністю.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь товариства з додатковою відповідальністю Страхова компанія «Альфа-Гарант» в порядку регресу суму виплаченого страхового відшкодування у розмірі 42314 (сорок дві тисячі триста чотирнадцять) гривень 73 копійки.

Стягнути з ОСОБА_1 користь товариства з додатковою відповідальністю Страхова компанія «Альфа-Гарант» судовий збір у розмірі 2684 (дві тисячі шістсот вісімдесят чотири) гривні та 8000 (вісім тисяч) гривень витрат на професійну правничу допомогу.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається безпосередньо до Закарпатського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було проголошено скорочене (вступну та резолютивну частини) судове рішення або якщо розгляд справи (вирішення питання) здійснювався без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Позивач: товариство з додатковою відповідальністю Страхова компанія «Альфа-Гарант», код ЄДРПОУ 32382598, місцезнаходження: бульвар Лесі Українки, 26, м. Київ.

Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_3 , місце проживання: АДРЕСА_1 .

Дата складення повного судового рішення - 26 лютого 2026 року.

Суддя Ужгородського міськрайонного суду

Закарпатської області О.М. Світлик