Рішення від 24 лютого 2026 р. у справі №308/9586/25 — Ужгородський міськрайонний суд Закарпатської області

Справа № 308/9586/25

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

25 лютого 2026 року місто Ужгород

Ужгородський міськрайонний суд Закарпатської області у складі:

головуючого судді – Шумило Н.Б.

за участю секретаря судових засідань – Дуб В.І.

представника позивача – адвоката Холмогорової Л.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Ужгород в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів на утримання дітей,-

ВСТАНОВИВ:

Короткий виклад обставин справи

ОСОБА_1 , в інтересах якої діє адвокат Холмогорова Лариса Василівна, звернулась до суду із позовом до ОСОБА_2 , в якому просить стягнути з відповідача на користь позивача, аліменти на утримання малолітніх дітей: ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 у твердій грошовій сумі в розмірі 5000 грн. на кожну дитину, але не менше 50% від прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, щомісячно, починаючи з дня звернення до суду та до досягнення дітьми повноліття.

В обґрунтування позову посилається на те, що з 2011-2025 рр. позивач з відповідачем перебували у зареєстрованому шлюбі, що підтверджується копією свідоцтва про шлюб серії НОМЕР_1 (виданого повторно), зареєстрованого 24.09.2011 року, Ужгородським міським відділом державної реєстрації актів цивільного стану за актовим записом №406.

У шлюбі народилося двоє дітей: донька - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , син - ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , які проживають разом із позивачем за адресою: АДРЕСА_1 та навчаються в Ужгородському ліцеї №8. Квартира належить позивачу на праві власності.

Відповідач, ОСОБА_2 , фактично проживає у своїх батьків за адресою реєстрації: АДРЕСА_2 .

На даний момент, сторони перебувають у процесі розлучення, цивільна справа №308/7377/25 на розгляді в Ужгородському міськрайонному суді Закарпатської області.

Позивач вказує, що матеріальної допомоги на утримання дітей відповідач добровільно не надає, уваги вихованню дітей не приділяє. Періодично пише повідомлення доньці у «Телеграм», з сином не спілкується і не виявляє бажання бачитись. Подарунків дітям в цілому не передає, останній раз, на день народження доньки ОСОБА_5 ІНФОРМАЦІЯ_3 , бабуся подарувала кошти, сказала, що від батька.

Позивач зазначає, що на даний момент, утримувати належним чином дітей, допомагають її батьки. За час спільного проживання та ведення господарства, їх діти зростали у комфортних умовах, які вона намагається створити дітям і зараз, щоб вони не відчували дисбаланс життя, під час окремого проживання та розлучення батьків, що підтверджується доказами про придбання товарів для потреб дітей: планшет, принтер, одяг, взуття, оплата туристичних послуг (для оздоровлення та розвитку дітей).

Наразі, базові витрати для утримання кожної дитини в середньому складаються з: харчування (орієнтовно дві тис. грн./тиждень кожна дитина), комунальні послуги: 2000-3000 грн./міс. (для трьох), ОСОБА_6 займається волейболом у гімназії, обоє дітей вивчають англійську (5 600 грн./міс. за обох), Давид - плаванням (1 800 грн./міс.), послуги перукаря 500-1000 грн./міс., поповнення мобільного 360 грн./міс. для обох дітей, стоматолог (корекція та пломбування зубів) 1200-1500 грн. (раз у півроку), канцелярія (шкільні приладдя) 500 грн./міс. під час навчання, взуття по сезону 2200 грн./міс., одяг по сезону 1800 грн./міс.

Ці витрати є неминучими, не враховуючи інші потреби - пізнавальну та розважальну, які також необхідні для повноцінного розвитку дітей, зокрема: іграшки, настільні ігри, кінотеатр, музей, оздоровлення та одне з улюблених хобі сина ОСОБА_7 - плавання та англійська, а доньки ОСОБА_5 - волейбол та англійська мова.

Позивач вказує, що відповідач не має інших утриманців та має реальну можливість заробляти своєю працею на утримання дітей. На даний час, у відповідача відсутні інші діти або непрацездатні батьки, тобто єдиними витратами відповідача є утримання та забезпечення своїх особистих потреб. Розмір аліментів у сумі 5 000 грн. на кожну дитину відповідатиме реальним потребам дітей, а також покриватиме суттєву частину витрат на них і не порушуватиме як законні інтереси платника аліментів, так і законні інтереси їх отримувача.

Процесуальні дії по справі, заяви сторін

Ухвалою судді Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 22.07.2025 року прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі, постановлено розгляд справи проводити в порядку спрощеного позовного провадження, про що повідомлено сторін.

11.09.2025 року представником відповідача – адвокатом Данилович М.А. через систему «Електронний суд» подано заяву, згідно якої вказує, що 21.07.2025 року Рішенням Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області у справі № 308/7377/25 (провадження 2/308/2616/25) Суд ухвалив: Розірвати шлюб між ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_4 та ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , зареєстрований 24.09.2011 відділом державної реєстрації актів цивільного стану по м. Ужгороду Ужгородського міськрайонного управління юстиції Закарпатської області, про що у книзі реєстрації шлюбів зроблено відповідний актовий запис №406, згідно зі свідоцтва про шлюб серії НОМЕР_2 , виданим повторно 23.05.2025 відділом державної реєстрації актів цивільного стану у м. Ужгороді Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції.

Позивачкою, ОСОБА_1 , у справі заявлено суму до стягнення аліментів у розмірі 5 000 грн. на кожну дитину, що становить загальну суму 10 000 грн. (десять тисяч гривень) щомісячно.

Вказана сума для відповідача, ОСОБА_2 , є завеликою і перевищує мінімальний рекомендований розмір аліментів на одну дитину, визначений у ст. 182 СК України, яка застосовується разі достатності заробітку (доходу) платника аліментів. Наразі, розмір отримуваних ним доходів, з його слів, дозволяють йому прожити самому та сплачувати аліменти в мінімальному гарантованому розмірі аліментів, у зв`язку з чим просить задовольнити даний позов - частково. ОСОБА_2 визнає свій обов`язок щодо утримання дітей та відповідально ставиться до цього зобов`язання. Навіть за відсутності судового рішення ОСОБА_2 допомагає дітям у межах своїх можливостей, повідомив, що здійснював грошові перекази. Проте, на даний час не має стабільного доходу, що суттєво впливає на його фінансові можливості. У зв`язку з цим повідомляє, що наразі може забезпечити сплату аліментів у розмірі 3 500 грн. щомісячно , виходячи з його реальних матеріальних обставин. На підтвердження відсутності майна на праві власності ОСОБА_2 , яке би він міг використовувати для отримання доходу надаємо Інформаційну довідку з Єдиного державного реєстру речових прав на нерухоме майно.

11.09.2025 року представник позивача - адвокат Холмогорова Лариса Василівна через систему «Електронний суд» подала заяву, згідно якої просить витребувати від ІНФОРМАЦІЯ_6 (ЄДРПОУ: НОМЕР_3 , адреса: АДРЕСА_3 ) відомості, чи проходить громадянин ОСОБА_2 ,( ІНФОРМАЦІЯ_4 , РНОКПП: НОМЕР_4 , адреса реєстрації: АДРЕСА_4 ), військову службу. У випадку підтвердження проходження військової служби ОСОБА_2 , надати довідку про підтвердження проходження військової служби та витяг з наказу «Про особовий склад» про прийняття на військову службу та інформацію про доходи у зв`язку з проходженням військової служби по теперішній час (із зазначенням розміру виплат, надбавок та премій).

Ухвалою Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 12.09.2025 року задоволено клопотання представника позивача про витребування доказів. Постановлено витребувати від ІНФОРМАЦІЯ_6 (ЄДРПОУ: НОМЕР_3 , адреса: АДРЕСА_3 ) відомості, чи проходить громадянин ОСОБА_2 ,( ІНФОРМАЦІЯ_4 , РНОКПП: НОМЕР_4 , адреса реєстрації: АДРЕСА_4 ), військову службу. У випадку підтвердження проходження військової служби ОСОБА_2 , надати довідку про підтвердження проходження військової служби та витяг з наказу «Про особовий склад» про прийняття на військову службу та інформацію про доходи у зв`язку з проходженням військової служби по теперішній час (із зазначенням розміру виплат, надбавок та премій).

13.11.2025 до суду від представника позивача – адвоката Холмогорової Л.В. поступило клопотання про застосування заходів процесуального примусу, в обґрунтування якого зазначено, що у вказаній справі ухвалою суду від 12.09.2025 року витребувано від ІНФОРМАЦІЯ_6 відомості, чи проходить громадянин ОСОБА_2 , ( ІНФОРМАЦІЯ_4 , РНОКПП НОМЕР_4 , адреса реєстрації: АДРЕСА_2 ), військову службу. Зазначена ухвала була направлена ІНФОРМАЦІЯ_7 , однак, витребувані документи надані не були. Докази отримання ухвали суду наявні у матеріалах справи. При цьому, судом повторно направлялася ухвала суду про витребування доказів, яка вручена адресату. Станом на 13.11.2025 року, вимоги ухвали суду про витребування доказів не виконані, а також не надходило будь-яке повідомлення про неможливість виконання указаної ухвали, що унеможливлює вирішення справи у передбачений законом спосіб та строки, що свідчить про невиконання ухвали суду. У зв?язку з вищевикладеним, просить суд відреагувати на невиконання ухвали про витребування доказів шляхом застосування відносно ІНФОРМАЦІЯ_6 заходу процесуального примусу у виді штрафу.

13.11.2025 до суду від представника позивача – адвоката Холмогорової Л.В. поступило клопотання про витребування доказів від Головного управління ДПС у Закарпатській області.

Ухвалою Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 26.11.2025 року клопотання представника позивача задоволено, та застосовано до ІНФОРМАЦІЯ_6 заходи процесуального примусу. Накладено на ІНФОРМАЦІЯ_8 (код ЄДРПОУ НОМЕР_3 , адреса місцезнаходження: АДРЕСА_5 ) штраф у розмірі одного прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 3028 (три тисячі двадцять вісім) грн., який стягнути на користь Державної судової адміністрації України за наступними реквізитами: ГУК у м.Києві/Печерс.р-н/21081100, код за ЄДРПОУ 37993783, банк отримувача Казначейство України (ЕАП), рахунок отримувача UA118999980313090106000026007, код класифікації доходів бюджету 21081100.

12.01.2026 року від представника позивача – адвоката Холмогорової Л.В. поступило клопотання про стягнення витрат на правничу допомогу у розмірі 20 000 грн.

19.01.2026 року представник позивача - адвокат Холмогорова Лариса Василівна через систему «Електронний суд» подала клопотання про поновлення процесуального строку на звернення з клопотанням про витребування доказів від Головного управління ДПС у Закарпатській області.

20.01.2026 року від представника відповідача – адвоката Данилович М.А. через систему «Електронний суд» надійшла заяву, згідно якої повідомляє що у матеріалах справи наявний відзив на позовну заяву, в якій викладено позицію сторони відповідача щодо позовних вимог, та в якій зазначено про те, що просять судове засідання проводити за відсутності відповідача. Враховуючи те, що укладений договір про надання правничої допомоги обмежувався виключно поданням відзиву на позовну заяву, просить не надсилати процесуальні документи до Електронного кабінету та не здійснювати подальший виклик до суду у справі № 308/9586/25.

13.02.2026 року представником ІНФОРМАЦІЯ_6 через систему «Електронний суд» подано клопотання про доручення доказів та зазначають, що гр. ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , за даними Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів, обліковується в картотеці знятих з військового обліку, підкартотеці призваних чи прийнятих на військову службу або навчання у закладах фахової передвищої військової освіти, ВВНЗ та ВНП ЗВО, як знятий з військового обліку 13.11.2025 р. - вибув в зв`язку із: (абз. 3 п. 2 ч. 5 ст. 37) (Мобілізація) які призвані чи прийняті на військову службу та направлений для проходження військової служби до військової частини НОМЕР_5 . Інформація про подальше проходження військової служби і місця перебування гр. ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , в ІНФОРМАЦІЯ_9 відсутня. У зв`язку з виконанням ухвали суду від 12.09.2025 року, просить скасувати заходи процесуального примусу.

Позивач в судове засідання 23.02.2026 не з`явилася, про дату, час і місце судового засідання повідомлена належним чином.

Представник позивача у судовому засіданні підтримала позовні вимоги в повному обсязі з підстав зазначених у позовній заяві. Крім того вказала, що сторони проживають окремо, на даний час шлюб між ними розірвано, відповідач не надає допомоги на утримання дітей, не вітає на день народження, не приймає участі у їх вихованні, позивач та її батьки забезпечують дітей усім необхідним. Діти мають хоббі, займаються волейболом, плаванням, вивчають англійську, та в середньому позивач витрачає на себе та дітей 30-35 тисяч гривень на місяць. Просила врахувати, що відповідач інших осіб на утриманні не має, проходить службу, тому вважає, що по 5000 грн. аліментів на кожну дитину буде достатнім, враховуючи прожитковий мінімум на дитину на 2026. Крім того, просила стягнути з відповідача 20000 грн. витрат на правову допомогу. Просила не розглядати клопотання про витребування доказів від Головного управління ДПС у Закарпатській області. Також представником долученодо матеріалів справи відповідь Військової частини НОМЕР_5 від 02.02.2026 року.

Відповідач у судове засідання 25.02.2026 повторно не з`явився, про дату, час і місце судового засідання повідомлявся належним чином, шляхом направлення повісти на номер телефону. Окрім цього слід зазначити, що від відповідача до суду надійшла заява про часткове задоволення позову.

За наведеного, суд вважає за можливе провести розгляд справи за відсутності відповідача, на підставі наявних матеріалів справи.

Фактичні обставини, встановлені судом:

Судом встановлено, що 24.09.2011 року ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_4 та ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , уклали шлюб, який зареєстрований Ужгородським міським відділом державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції в Закарпатській області, актовий запис №406, що стверджується долученою до матеріалів справи копією свідоцтва про шлюб серії НОМЕР_1 від 14.07.2019 (видано повторно).

Від даного шлюбу у сторін народилися дочка ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , що підтверджується копією свідоцтва про народження серії НОМЕР_6 від 17.07.2019 року (видано повторно), де батьками записані: батько – ОСОБА_2 , мати – ОСОБА_1 , та син ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , що підтверджується копією свідоцтва про народження серії НОМЕР_7 від 17.07.2019 року (видано повторно), де батьками записані: батько – ОСОБА_2 , мати – ОСОБА_1 , та син ОСОБА_4 .

Згідно долучених витягів з реєстру територіальної громади ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , проживають разом з матір`ю ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , за адресою: АДРЕСА_1 .

Відповідно до інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру речових прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна, щодо об`єкта нерухомого майна №433627232 від 01.07.2025 року квартира за адресою: АДРЕСА_1 належить на праві власності ОСОБА_1 .

Згідно Довідки з Пенсійного фонду України від 10.06.2025, позивач ОСОБА_1 з 2019 року немає офіційних доходів.

Позивачем також долучено копії фіскальних чеків на купівлю в магазині «Розетка.УА» планшету та мережевого зарядного пристрою на суму 8999,00 грн., в магазині «MEGASPORT» дитячого взуття на суму 3146, 50 грн. та на суму 3147, 00 грн. та копію платіжної інструкції про сплату туристичних послуг на суму 30 000 грн.

До матеріалів позовної заяви долучено копію паспорта позивача ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , серія НОМЕР_8 від 02.11.2011 року та копію картки платника податків, та копію паспорта відповідача ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , серія НОМЕР_9 від 14.01.2016 року та копію картки платника податків.

Згідно відповіді військової частини НОМЕР_5 від 02.02.2026 року ОСОБА_2 з 14.11.2025 зарахований до списків військовослужбовців військової частини НОМЕР_5 згідно наказу №396 від 14.11.2025. З 27.11.2025 року призупинено виплату грошового забезпечення у зв`язку з самовільним залишенням військової частини згідно наказу №410 від 27.11.2025 року.

Суд, дослідивши матеріали цивільної справи, з`ясувавши всі обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об`єктивно оцінивши докази у їх сукупності та кожен окремо, що мають значення для вирішення справи по суті, встановивши фактичні дані та відповідні їм правовідносини, приходить до наступного висновку.

Застосовані норми права, позиція суду та оцінка доводів

Статтею 8 ЗУ «Про охорону дитинства» визначено, що кожна дитина має право на рівень життя, достатній для її фізичного, інтелектуального, морального, культурного, духовного та соціального розвитку.

Відповідно до ст. 180 СК України батьки зобов`язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття.

Відповідно до положень ст. 141 СК України мати, батько мають рівні права та обов`язки щодо дитини, незалежно від того, чи перебувають вони у шлюбі між собою. Розірвання шлюбу між батьками, проживання їх окремо від дитини не впливає на обсяг їхніх прав і не звільняє від обов`язків щодо дитини.

Відповідно до положень Постанови №3 Пленуму Верховного Суду України від 15.05.2006 року «Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів», батьки зобов`язані утримувати своїх дітей незалежно від того, перебувають вони в шлюбі чи шлюб між ними розірвано. Обов`язок батьків утримувати своїх дітей є безумовним і не залежить від того, чи є батьки працездатними та чи є в них кошти, достатні для надання утримання, а лише враховуються судом при визначенні розміру стягуваних аліментів.

Згідно з ч.ч. 1, 2 ст. 27 Конвенції ООН про права дитини від 20 листопада 1989 року, яка ратифікована Постановою Верховної Ради України № 789ХІІ (78912) від 27 лютого 1991 року та набула чинності для України 27 вересня 1991 року, держава визнає право кожної дитини на рівень життя, необхідний для фізичного, розумового, духовного, морального і соціального розвитку дитини. Батьки або інші особи, які виховують дитину, несуть основну відповідальність за забезпечення в межах своїх здібностей і фінансових можливостей умов життя, необхідних для розвитку дитини.

Згідно ч. 1 ст. 182 СК України при визначенні розміру аліментів суд враховує: стан здоров`я та матеріальне становище дитини; стан здоров`я та матеріальне становище платника аліментів; наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина; наявність рухомого та нерухомого майна, грошових коштів; доведені стягувачем аліментів витрати платника аліментів, у тому числі на придбання нерухомого або рухомого майна, сума яких перевищує десятикратний розмір прожиткового мінімуму для працездатної особи, якщо платником аліментів не доведено джерело походження коштів; інші обставини, що мають істотне значення.

Як зазначено у ч. 2 ст. 182 СК України, розмір аліментів має бути необхідним та достатнім для забезпечення гармонійного розвитку дитини. При цьому мінімальний розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.

Статтею 7 Закону України «Про державний бюджет України на 2026 рік» визначено прожитковий мінімум для дітей віком до 6 років - 2817 гривень; дітей віком від 6 до 18 років - 3512 гривень.

Відповідно до ч.3 ст. 181 Сімейного кодексу України, за рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька або у твердій грошовій сумі за вибором того з батьків або інших законних представників дитини, разом з яким проживає дитина.

Відповідно до ст. 184 Сімейного кодексу України, суд за заявою одержувача визначає розмір аліментів у твердій грошовій сумі. Розмір аліментів, визначений судом або домовленістю між батьками у твердій грошовій сумі, щорічно підлягає індексації відповідно до закону, якщо платник і одержувач аліментів не домовилися про інше. За заявою одержувача аліментів індексація може бути здійснена судом за інший період.

Судом встановлено, що діти ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , проживають разом з матір`ю ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , за адресою: АДРЕСА_1 , згідно долучених витягів з реєстру територіальної громади.

При цьому, позивачем у позовній заяві вказано, що діти відвідують додаткові секції, зокрема волейбол, плавання та англійську, проте доказів на підтвердження наведеного матеріали справи не містять.

Окрім того, позивачем долучено копії фіскальних чеків про оплату товарів та платіжної інструкції про оплату туристичних послуг, однак суд не може надати оцінку наданим копіям, оскільки в таких позивач не зазначений платником, а також не надано доказів отримання дітьми даних туристичних послуг.

Вирішуючи питання про розмір аліментів, які підлягають стягненню, суд враховує вік дітей, те, що діти проживають з матір`ю, а також те, що доказів офіційного працевлаштування відповідача та утримання ним інших неповнолітніх дітей чи непрацездатних батьків не надано, а також часткове визнання відповідачем позову про стягнення аліментів на утримання дитини в розмірі 3500,00 грн., про що зазначив у відзиві на позовну заяву.

Виходячи з наведеного, керуючись принципом розумності і справедливості, враховуючи обставини передбачені ст.182 СК України, суд приходить до висновку, що з відповідача на користь позивача слід стягувати аліменти на утримання дітей, 4 000 (чотири тисячі) грн. 00 коп., на кожну дитину, щомісячно, але не менше, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, починаючи з дня пред`явлення позову і до досягнення дітьми повноліття, оскільки такий розмір аліментів, на переконання суду, є об`єктивним з огляду на вимоги закону щодо прожиткового мінімуму для дітей відповідного віку та обов`язку обох батьків її утримувати та відповідатиме реальним потребам дітей, а також матеріальному становищу сторін у справі, та не порушуватиме як законні інтереси платника аліментів, так і законні інтереси їх отримувача. На думку суду такий розмір аліментів, не є надмірним тягарем для відповідача. Аліменти, спрямовані на утримання дитини, повинні бути достатніми і, разом із тим, співрозмірними з урахуванням мети аліментного зобов`язання. Відтак, в цій частині позовні вимоги підлягають до часткового задоволення.

Відповідно до ст. 191 СК України аліменти присуджуються за рішенням суду від дня пред`явлення позову.

На підставі п. 1 ч. 1 ст. 430 ЦПК України суд вважає за необхідне допустити дане рішення суду до негайного виконання у межах сплати платежу аліментів за один місяць.

Щодо клопотання представника ІНФОРМАЦІЯ_6 про скасування заходів процесуального примусу, слід зазначити наступне.

Так, ухвалою Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 12.09.2025 року задоволено клопотання представника позивача про витребування доказів. Постановлено витребувати від ІНФОРМАЦІЯ_6 (ЄДРПОУ: НОМЕР_3 , адреса: АДРЕСА_3 ) відомості, чи проходить громадянин ОСОБА_2 ,( ІНФОРМАЦІЯ_4 , РНОКПП: НОМЕР_4 , адреса реєстрації: АДРЕСА_4 ), військову службу. У випадку підтвердження проходження військової служби ОСОБА_2 , надати довідку про підтвердження проходження військової служби та витяг з наказу «Про особовий склад» про прийняття на військову службу та інформацію про доходи у зв`язку з проходженням військової служби по теперішній час (із зазначенням розміру виплат, надбавок та премій).

Ухвалою Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 26.11.2025 року клопотання представника позивача задоволено, та застосовано до ІНФОРМАЦІЯ_6 заходи процесуального примусу. Накладено на ІНФОРМАЦІЯ_8 (код ЄДРПОУ НОМЕР_3 , адреса місцезнаходження: АДРЕСА_5 ) штраф у розмірі одного прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 3028 (три тисячі двадцять вісім) грн., який стягнути на користь Державної судової адміністрації України за наступними реквізитами: ГУК у м.Києві/Печерс.р-н/21081100, код за ЄДРПОУ 37993783, банк отримувача Казначейство України (ЕАП), рахунок отримувача UA118999980313090106000026007, код класифікації доходів бюджету 21081100.

13.02.2026 року представником ІНФОРМАЦІЯ_6 через систему «Електронний суд» подано клопотання про доручення доказів та зазначають, що гр. ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , за даними Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів, обліковується в картотеці знятих з військового обліку, підкартотеці призваних чи прийнятих на військову службу або навчання у закладах фахової передвищої військової освіти, ВВНЗ та ВНП ЗВО, як знятий з військового обліку 13.11.2025 р. - вибув в зв`язку із: (абз. 3 п. 2 ч. 5 ст. 37) (Мобілізація) які призвані чи прийняті на військову службу та направлений для проходження військової служби до військової частини НОМЕР_5 . Інформація про подальше проходження військової служби і місця перебування гр. ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , в ІНФОРМАЦІЯ_9 відсутня. У зв`язку з виконанням ухвали суду від 12.09.2025 року, просить скасувати заходи процесуального примусу.

Розглянувши вказане клопотання та додані матеріали, суд приходить до наступного висновку.

Статтею 143 ЦПК України визначено, що заходами процесуального примусу є процесуальні дії, що вчиняються судом у визначених цим Кодексом випадках з метою спонукання відповідних осіб до виконання встановлених у суді правил, добросовісного виконання процесуальних обов`язків, припинення зловживання правами та запобігання створенню протиправних перешкод у здійсненні судочинства.

Відповідно ч. 1ст. 144 ЦПК України заходами процесуального примусу є: 1) попередження; 2) видалення із залу судового засідання; 3) тимчасове вилучення доказів для дослідження судом; 4) привід; 5) штраф.

Відповідно дост. 148 ЦПК України, суд може постановити ухвалу про стягнення в дохід державного бюджету з відповідної особи штрафу у сумі до від 0,3 до трьох розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб у випадку неповідомлення суду про неможливість подати докази, витребувані судом, або неподання таких доказів без поважних причин.

Відповідно ч. 6ст. 148 ЦПК України, суд може скасувати постановлену ним ухвалу про стягнення штрафу, якщо особа, стосовно якої її постановлено, виправила допущене порушення та (або) надала докази поважності причин невиконання відповідних вимог суду чи своїх процесуальних обов`язків.

Враховуючи наведене, а також те, що ІНФОРМАЦІЯ_8 виправило допущене порушення, виконавши свої процесуальні обов`язки щодо надання витребуваних судом доказів, суд вважає за можливе скасувати застосовані відносно них заходи процесуального примусу.

Щодо вимоги про стягнення судових витрат, то слід зазначити наступне.

Статтею 133 ЦПК України передбачено, що судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Відповідно до ст. 137 ЦПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги. Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

За правилами ч. 8 ст. 141 ЦПК України розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.

Відповідно до статті 1 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» договір про надання правової допомоги - це домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об`єднання) зобов`язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов`язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору.

На підтвердження понесення витрат на правничу допомогу представником позивача подано до суду наступні документи: звіт про надання правничої допомоги звіт від 08.01.2026 року за договором про надання правничої допомоги б/н від 10.06.2025 року, акт приймання передавання наданих послуг від 08.01.2026 року, розрахунок від 08.01.2026 року за договором про надання правничої допомоги б/н від 10.06.2025 року, згідно яких вартість послуг складає 20000,00 грн., та копії платіжних інструкцій про сплату позивачем за послуги з надання правничої допомоги на загальну суму 20000 грн.

Відповідачем щодо неспівмірності понесених позивачем витрат на професійну правничу допомогу не заявлено.

Гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час (стаття 30 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність»).

Розмір гонорару визначається за погодженням адвоката з клієнтом і може бути змінений лише за їх взаємною домовленістю. Суд не має права його змінювати і втручатися у правовідносини адвоката та його клієнта.

При цьому, суд зобов`язаний оцінити рівень адвокатських витрат, що мають бути присуджені з урахуванням того, чи були такі витрати понесені фактично та чи була їх сума обґрунтованою.

Суд не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої відбулося рішення, всі його витрати на адвоката, якщо, керуючись принципами справедливості та верховенства права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, зважаючи зокрема на складність справи, витрачений адвокатом час.

При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи.

Аналогічний висновок викладено у постанові Верховного Суду від 02 липня 2020 року в справі № 362/3912/18 (провадження № 61-15005св19).

Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрати на підставі статті 41 Конвенції. Зокрема заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (рішення у справі «East/West Alliance Limited» проти України, заява № 19336/04, п. 269).

У рішенні Європейського суду з прав людини у справі «Лавентс проти Латвії» від 28 листопада 2002 року зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.

Не є обов`язковими для суду зобов`язання, які склалися між адвокатом та клієнтом, зокрема у випадку укладення ними договору, що передбачає сплату адвокату «гонорару успіху», у контексті вирішення питання про розподіл судових витрат. Вирішуючи останнє, суд повинен оцінювати витрати, що мають бути компенсовані за рахунок іншої сторони, ураховуючи як те, чи були вони фактично понесені, так і оцінювати їх необхідність (така правова позиція викладена в постанові Великої Палати Верховного Суду від 12.05.2020 у справі № 904/4507/18).

Окрім того, слід зазначити, що вирішуючи питання про розподіл судових витрат, суд має враховувати, що розмір відшкодування судових витрат повинен бути співрозмірним з ціною позову, тобто не має бути явно завищеним порівняно з ціною позову.

Враховуючи наведене, принцип обґрунтованості та пропорційності, характер та час витрачений на виконання адвокатом роботи, критерій реальності адвокатських витрат, а також критерій розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи, категорії справи, її складності, ціну позову та виконаної адвокатом роботи, часткового визнання позивачем позовних вимог та часткове їх задоволення, суд дійшов висновку про наявність підстав для зменшення їх розміру та стягнення з відповідача на користь позивача витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 8 000,00 грн.

Крім того, з відповідача підлягає стягненню в користь держави судовий збір за вимогу про стягнення аліментів, у розмірі 1211,20 грн.

Керуючись ст.ст.12, 13, 133, 137, 141, 247, 258, 259, 263-265, 268, 430 ЦПК України, ст. ст. 24, 56, 104, 105, 110, 160, 161, 180-184, 191 СК України, суд, –

УХВАЛИВ:

Позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів на утримання дітей, - задовольнити частково.

Стягувати із ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_4 , РНОКПП: НОМЕР_4 , який зареєстрований за адресою: АДРЕСА_2 ) на користь ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_5 , РНОКПП: НОМЕР_10 , яка зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 ) аліменти на утримання малолітніх дітей ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , у твердій грошовій сумі у розмірі по 4 000 (чотири тисячі) грн. 00 коп., на кожну дитину, але не менше 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, щомісячно і до досягнення дітьми повноліття, починаючи з 03 липня 2025 року.

Стягнути із ОСОБА_2 на користь держави 1211 (одна тисяча двісті одинадцять) грн. 20 коп. судового збору.

Стягнути із ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 витрати на правову допомогу у розмірі 8 000 (вісім тисяч) грн. 00 коп.

В задоволенні іншої частини позовних вимог відмовити.

Скасувати ухвалу Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 26.11.2025 року про накладення на ІНФОРМАЦІЯ_8 штраф у розмірі одного прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Рішення в частині стягнення аліментів в межах суми платежу за один місяць підлягає негайному виконанню.

Апеляційну скаргу на рішення суду може бути подано до Закарпатського апеляційного суду через Ужгородський міськрайонний суд Закарпатської області протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , РНОКПП: НОМЕР_10 , яка зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 .

Відповідач: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , РНОКПП: НОМЕР_4 , який зареєстрований за адресою: АДРЕСА_2 .

Повне рішення суду складено – 26 лютого 2026 року.

Суддя Ужгородського міськрайонного

суду Закарпатської області Н.Б. Шумило