Вирок від 25 лютого 2026 р. у справі №127/36417/25 — Вінницький міський суд Вінницької області

Справа № 127/36417/25

Провадження № 1-кп/127/1203/25

В И Р О К

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26.02.2026м. Вінниця

Вінницький міський суд Вінницької області

у складі: головуючого судді ОСОБА_1 ,

за участі секретаря: ОСОБА_2 ,

прокурора: ОСОБА_3 ,

обвинуваченого: ОСОБА_4

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Вінниці кримінальне провадження, відомості про яке внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань 01.04.2025 року за № 12025020040000228, за обвинуваченням:

ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_1 , уродженця міста Вінниці, Вінницька область, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , неодруженого, непрацюючого, маючого вищу освіту, раніше неодноразово судимого, востаннє:

- 22.09.2025 Вінницьким міським судом Вінницької області за вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 309 КК України, з урахуванням вироку Вінницького міського суду Вінницької області від 29.01.2025, до покарання у виді позбавлення волі на строк 2 (два) роки 6 (шість) місяців,

у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 307 Кримінального кодексу України, -

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_4 , будучи судимим 29.01.2025 Вінницьким міським судом за ч. 2 ст. 309 КК України, маючи умисел на незаконне придбання, зберігання з метою збуту та збут психотропних речовин, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер свого діяння, передбачаючи його суспільно небезпечні наслідки і бажаючи їх настання, переслідуючи корисливу мету, діючи умисно, всупереч Законам України «Про наркотичні засоби, психотропні речовини і прекурсори» та «Про заходи протидії незаконному обігу наркотичних засобів, психотропних речовин і прекурсорів та зловживанню ними», при невстановлених досудовим розслідуванням обставинах, у невстановленому місці, в невстановлені дату та час, незаконно придбав особливо небезпечну психотропну речовину, обіг якої заборонено – PVP.

В подальшому, реалізуючи свою протиправну діяльність у сфері незаконного обігу наркотичних засобів, психотропних речовин і прекурсорів, маючи на меті здійснити їх збут, шляхом прямого продажу, ОСОБА_4 незаконно зберігав згорток з особливо небезпечною психотропною речовиною, обіг якої заборонено - PVP при собі, з метою подальшого збут.

Крім того, реалізовуючи свій злочинний умисел на незаконний збут особливо небезпечної психотропної речовини, ОСОБА_4 02.05.2025 о 17:12 годині, перебуваючи в приміщенні торгового центру «Петроцентр» за адресою: просп. Коцюбинського, 70, в м. Вінниця, продав особі зі зміненими анкетними даними ОСОБА_5 , який діяв під контролем працівників правоохоронних органів в ході оперативної закупки, особливо небезпечну психотропну речовину, обіг якої заборонено - PVP, у двох прозорих поліетиленових зіп пакетах, за грошову винагороду у розмірі 1200 (одна тисяча двісті) гривень.

Згідно висновку експерта від 08.05.2025, в наданих на експертизу кристалічних речовинах білого кольору, міститься психотропна речовина - PVP, яка відноситься до особливо небезпечних психотропних речовин, обіг яких заборонено. В досліджуваній речовині масою 0,2995 г, маса PVP становить 0,2506 г. В досліджуваній речовині масою 0,2639 г, маса PVP становить 0,2204 г.

Крім того, продовжуючи реалізацію свого злочинного умислу на незаконний збут особливо небезпечної психотропної речовини, ОСОБА_4 23.05.2025 о 15:18, перебуваючи біля будинку за адресою: вул. Варшавська, 15, м. Вінниці, збув особі зі зміненими анкетними даними ОСОБА_6 , який діяв під контролем працівників правоохоронних органів в ході оперативної закупки, особливо небезпечну психотропну речовину, обіг якої заборонено - PVP, у фольговому згортку, за грошову винагороду у розмірі 1000 (одна тисяча) гривень. Та в подальшому. 23.05.2025 о 17:20, перебуваючи біля будинку за адресою: вул. Варшавська, 16, м. Вінниця, ОСОБА_4 надав особі із зміненими анкетними даними ОСОБА_6 другий фольговий згорток із кристалічною речовиною у поліетиленовому зіп пакеті.

Згідно висновку експерта від 29.05.2025, в наданих на експертизу фольгових згортках у кількості 2 штуки в яких знаходились кристалічні речовини, містять у своєму складі психотропну речовину - PVP, яка відноситься до особливо небезпечних психотропних речовин, обіг яких заборонено. В кристалічній речовині масою 0,2973 г, маса PVP становить 0,2391 г. В кристалічній речовині масою 0,2373 г, маса PVP становить 0,1912 г.

Таким чином, ОСОБА_4 вчинив кримінальне правопорушення, передбачене ч. 2 ст. 307 КК України, а саме незаконне придбання, зберігання з метою збуту та збут особливо небезпечної психотропної речовини, вчинене особою, яка раніше вчинила кримінальне правопорушення, передбачене ст. 309 КК України.

Крім цього встановлено, що ОСОБА_4 , маючи умисел не незаконне придбання, зберігання з метою збуту та збут психотропних речовин, діючи повторно, умисно, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер свого діяння, передбачаючи його суспільно небезпечні наслідки і бажаючи їх настання, переслідуючи корисливу мету, всупереч Законам України «Про наркотичні засоби, психотропні речовини і прекурсори» та «Про заходи протидії незаконному обігу наркотичних засобів, психотропних речовин і прекурсорі в та зловживанню ними», при невстановлених досудовим розслідуванням обставинах, у невстановленому місці, в невстановлені дату та час, незаконно придбав особливо небезпечну психотропну речовину, обіг якої заборонено — PVP.

В подальшому, реалізуючи свою протиправну діяльність у сфері незаконного обігу наркотичних засобів, психотропних речовин і прекурсорів, маючи на меті здійснити їх збут, шляхом прямого продажу, ОСОБА_4 незаконно зберігав при собі, з метою подальшого збуту, згорток з особливо небезпечною психотропною речовиною, обіг якої заборонено PVP.

Реалізовуючи свій злочинний умисел на незаконний збут особливо небезпечної психотропної речовини, ОСОБА_4 25.09.2025 о 16:15, перебуваючи біля будинку за адресою: вул. Винниченка, 33, м. Вінниці, повторно збув особі зі зміненими анкетними даними ОСОБА_7 , який діяв під контролем працівників правоохоронних органів в ході оперативної закупки, особливо небезпечну психотропну речовину, обіг якої заборонено - PVP, у фольговому згортку, за грошову винагороду у розмірі 1000 (одна тисяча) гривень.

Згідно висновку експерта від 26.09.2025, в наданій на експертизу кристалічній речовині, містить у своєму складі психотропну речовину - PVP, яка відноситься до особливо небезпечних психотропних речовин, обіг якої заборонено. В кристалічній речовині масою 0,3535 г, маса PVP становить 0,2758 г.

Таким чином, ОСОБА_4 вчинив кримінальне правопорушення, передбачене ч. 2 ст. 307 КК України, а саме незаконне придбання, зберігання з метою збуту та збут особливо небезпечної психотропної речовини, вчинене повторно.

Допитаний в судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_4 вину в інкримінованих йому діяннях визнав в повному обсязі, в чому щиро розкаявся.

З`ясувавши розуміння учасниками процесу змісту обставин, які не будуть досліджуватись, роз`яснивши, що у такому випадку вони будуть позбавлені права оспорювати ці фактичні обставини у апеляційному порядку, впевнившись у добровільності та істинності їх позиції, суд вважає обсяг доказів, що підлягають дослідженню, на підставі ч. 3 ст. 349 КПК України визначити допитом обвинуваченого та дослідженням матеріалів, що його характеризують, оскільки фактичні обставини справи ніким не оспорюються.

По суті пред`явленого обвинувачення ОСОБА_4 надав суду покази аналогічні обставинам викладеним в обвинувальному акті. Пояснивши суду, що мети збагачення не мав, лише допомагав своїм товаришам придбати психотропну речовину – PVP, так як вони не могли її знайти. Так, на прохання знайомих, з ціллю допомогти, через інших знайомих та інтернет магазини, замовляв психотропну речовину – PVP, яку в подальшому віддавав товаришам, на прохання яких замовляв, за таку саму суму коштів за яку купував сам, орієнтовно 1000-1200 гривень. Крім того, повідомив, що сам є наркозалежним, та раніше судимим за ч. 2 ст. 309 КК України.

ОСОБА_4 повідомив, що ставиться до вчиненого негативно, щиро кається, жалкує про вчинене.

Заслухавши показання обвинуваченого, суд вважає, що вина ОСОБА_4 у вчиненні кримінальних правопорушень, доведена повністю.

Дії обвинуваченого ОСОБА_4 суд кваліфікує за:

- частиною 2 статті 307 КК України, тобто незаконне придбання, зберігання з метою збуту та збут особливо небезпечної психотропної речовини, вчинене особою, яка раніше вчинила кримінальне правопорушення, передбачене ст. 309 КК України;

- частиною 2 статті 307 КК України, тобто незаконне придбання, зберігання з метою збуту та збут особливо небезпечної психотропної речовини, вчинене повторно.

При вирішенні питання щодо обрання ОСОБА_4 покарання суд керується вимогами статей 65-67 КК України, враховує практику Верховного Суду щодо призначення судами кримінального покарання, приймає до уваги ступінь тяжкості вчиненого злочину, особу винного, наявність обставин, що пом`якшують та обтяжують покарання та керується принципами законності, справедливості, обґрунтованості та індивідуалізації покарання.

Згідно вимоги про судимість вбачається, ОСОБА_4 раніше неодноразово судимий, востаннє, 29.01.2025 вироком Вінницького міського суду Вінницької області за вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 309 КК України, з урахуванням вироку Вінницького міського суду Вінницької області від 29.01.2025, до покарання у виді позбавлення волі на строк 2 (два) роки 6 (шість) місяців.

Згідно довідки КНП «ВОКПЛ ім. акад. О.І. Ющенка ВОР» від 04.04.2025 року № 29/3307 вбачається, що ОСОБА_4 , за даними архіву лікарні, картотеки поліклінічного відділення з денним стаціонаром та стат. відділу станом на 03.04.2025 року на лікуванні не перебував та за медичною психіатричною, неврологічною та нейрохірургічною допомогою не звертався.

Таким чином, обвинувачений ОСОБА_4 : раніше неодноразово судимий; під диспансерним спостереженням та на стаціонарному лікуванні не перебуває; за медичною психіатричною, неврологічною та нейрохірургічною допомогою не звертався; вину у вчинені кримінальних правопорушень визнав в повному обсязі, в чому щиро розкаявся.

Обставин, які обтяжують покарання ОСОБА_4 відповідно до ст. 67 КК України судом не встановлено.

Обставиною, яка пом?якшує покарання ОСОБА_4 відповідно до ст. 66 КК України, суд визнає щире каяття.

Частиною другою статті 50 КК України передбачено чотири види мети покарання: - кара; - виправлення засуджених; - запобігання вчиненню нових кримінальних правопорушень засудженими; - запобігання вчиненню нових кримінальних правопорушень іншими особами.

Відповідно до положень частини 1 статті 65 КК України, суд призначає покарання: 1) у межах, установлених у санкції статті (санкції частини статті) Особливої частини цього Кодексу, що передбачає відповідальність за вчинене кримінальне правопорушення, за винятком випадків, передбачених частиною другою статті 53 цього Кодексу; 2) відповідно до положень Загальної частини цього Кодексу; 3) враховуючи ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, особу винного та обставини, що пом`якшують та обтяжують покарання.

Згідно з ч. 2 ст. 65 КК України, особі, яка вчинила кримінальне правопорушення, має бути призначене покарання, необхідне й достатнє для її виправлення та попередження нових кримінальних правопорушень. Більш суворий вид покарання з числа передбачених за вчинене кримінальне правопорушення призначається лише у разі, якщо менш суворий вид покарання буде недостатній для виправлення особи та попередження вчинення нею нових кримінальних правопорушень.

З урахуванням конкретних обставин справи, тяжкості кримінального правопорушення, наявності обставини, яка пом`якшує покарання обвинуваченого у виді щирого каяття, відсутності обставин, які обтяжують покарання обвинуваченого, особи обвинуваченого ОСОБА_4 , який раніше судимий, під диспансерним спостереженням та на стаціонарному лікуванні не перебуває, щиро розкаявся у вчиненому, та з урахуванням загальних засад призначення покарання: законності, справедливості, обґрунтованості та індивідуалізації, а також враховуючи вимоги ст. 65 КК України, суд вважає, що покаранням необхідним і достатнім для виправлення обвинуваченого ОСОБА_4 і попередження вчинення ним нових кримінальних правопорушень буде можливе лише із застосуванням покарання, пов`язаного з ізоляцією від суспільства, у виді позбавлення волі в межах санкції ч. 2 ст. 307 Кримінального кодексу України – строком 6 років з призначенням передбаченого ч.2 ст. 307 КК України обов`язкового додаткового покарання у виді конфіскації всього майна, оскільки призначення саме цього виду та розміру основного та додаткового покарання визнано судом найбільш відповідним досягненню мети покарання, визначеної ст. 50 КК України.

Суд враховує, що призначення додаткового покарання за ч. 2 ст. 307 КК у виді конфіскації майна допускається лише в разі, якщо особа вчинила це кримінальне правопорушення з корисливого мотиву (висновок ВС у постанові від 21 лютого 2024 року, справа № 686/11385/21). Як визнано судом доведеним, ОСОБА_4 здійснював збут психотропних речовин за грошові кошти, що вказує на його корисливий мотив.

Суд враховує, що ОСОБА_4 засуджений вироком Вінницького міського суду Вінницької області від 22.09.2025 у справі № 127/14939/25 за вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 309 КК України, яким йому призначено остаточне покарання, з урахуванням вироку Вінницького міського суду Вінницької області від 29.01.2025, у виді 2 (двох) років 6 (шість) місяців позбавлення волі.

Згідно з частиною 4 статті 70 КК України, за правилами, передбаченими в частинах першій - третій цієї статті, призначається покарання, якщо після постановлення вироку в справі буде встановлено, що засуджений винен ще і в іншому кримінальному правопорушенні, вчиненому ним до постановлення попереднього вироку. У цьому випадку в строк покарання, остаточно призначеного за сукупністю кримінальних правопорушень, зараховується покарання, відбуте повністю або частково за попереднім вироком, за правилами, передбаченими в статті 72 цього Кодексу.

Відповідно до ч.1 ст. 71 КК України, якщо засуджений після постановлення вироку, але до повного відбуття покарання вчинив нове кримінальне правопорушення, суд до покарання, призначеного за новим вироком, повністю або частково приєднує невідбуту частину покарання за попереднім вироком.

Попередній вирок Вінницького міського суду Вінницької області у справі № 127/14939/25, за яким ОСОБА_4 засуджений за ч. 2 ст. 309 КК України, постановлений 22.09.2025 року.

В цій справі судом визнано доведеною винуватість ОСОБА_4 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст. 307 КК України, вчинених ним 23.05.2025 року та 25.09.2025. Тобто одне з них вчинене ОСОБА_4 до постановлення попереднього вироку, а інше – після постановлення попереднього вироку.

Відтак, за цих обставин, підстави для застосування ч.4 ст. 70 КК України – відсутні, оскільки один із злочинів, передбачених ч.2 ст. 307 КК України, вчинено ОСОБА_4 25.09.2025 року, тобто після постановлення вироку Вінницького міського суду Вінницької області у справі № 127/14939/25 від 22.09.2025 року, але до повного відбуття покарання за ним. Що в імперативному порядку вказує на необхідність, при призначенні остаточного покарання ОСОБА_4 , застосувати положення ч.1 ст. 71 КК України щодо призначення покарання за сукупністю вироків.

Суд з цього питання враховує висновок Верховного Суду, викладений у постанові Об`єднаної палати Касаційного кримінального суду Верховного Суду від 08 лютого 2021 року, справа № 390/235/19 (провадження № 51-2177кмо20), згідно з яким: «Таким чином, якщо в діях особи має місце повторність кримінальних правопорушень, передбачена ч. 1 ст. 32 КК, і ця особа засуджується за вчинення кількох тотожних кримінальних правопорушень, які кваліфікуються за однією статтею або частиною статті Особливої частини КК, і при цьому одне або кілька з них були вчинені до ухвалення попереднього вироку, а ще одне або декілька після його ухвалення, то спеціальні правила ч. 4 ст. 70 КК не застосовуються. У такому випадку суд кваліфікує зазначені кримінальні правопорушення за однією статтею або частиною статті Особливої частини КК та призначає покарання, передбачене її санкцією, а остаточне покарання визначає за правилами ст. 71 КК за сукупністю вироків.».

Суд, враховуючи положення ч. 5 ст. 72 КК України, вважає за необхідне зарахувати ОСОБА_4 в строк остаточного покарання строк попереднього ув`язнення з розрахунку один день попереднього ув`язнення за один день позбавлення волі за період з 25.09.2025 року по дату набрання вироком законної сили.

Крім того, з обвинуваченого ОСОБА_4 на підставі ст. 124 КПК України слід стягнути на користь держави процесуальні витрати, а саме, документально підтверджені витрати на залучення експертів: висновок експерта № СЕ-19/102-25/12029-НЗПРАП від 29.05.2025, вартістю 4457,00 гривень; висновок експерта № СЕ-19/102-25/10163-НЗПРАП від 08.05.2025, вартістю 4457,00 гривень; висновок експерта № СЕ-19/102-25/21048-НЗПРАП від 26.09.2025, вартістю 3565,60 гривень. Загальна сума витрат на залучення експертів складає 12 479 гривень 60 копійок.

Згідно положень ч. 4 ст. 174 КПК України, суд одночасно з ухваленням судового рішення, яким закінчується судовий розгляд, вирішує питання про скасування арешту майна.

Відповідно до ч.4 ст. 174 КПК України, суд скасовує арешт майна, зокрема, у випадку виправдання обвинуваченого, закриття кримінального провадження судом, якщо майно не підлягає спеціальній конфіскації, непризначення судом покарання у виді конфіскації майна та/або незастосування спеціальної конфіскації, залишення цивільного позову без розгляду або відмови в цивільному позові. Також, абзацом другим частини першої статті 174 КПК України в якості ще двох підстав для скасування арешту, передбачено: необґрунтованість його накладення та відпадіння потреби в застосуванні арешту.

Питання щодо речових доказів у кримінальному провадженні суд вирішує відповідно до ст. 100 КПК України.

Питання щодо спеціальної конфіскації суд вирішує відповідно до ст. 96-2 КК України.

Відповідно до ч.1 ст. 96-2 КК України, спеціальна конфіскація застосовується у разі, якщо гроші, цінності та інше майно:

1) одержані внаслідок вчинення кримінального правопорушення та/або є доходами від такого майна;

2) призначалися (використовувалися) для схиляння особи до вчинення кримінального правопорушення, фінансування та/або матеріального забезпечення кримінального правопорушення або винагороди за його вчинення;

3) були предметом кримінального правопорушення, крім тих, що повертаються власнику (законному володільцю), а у разі, коли його не встановлено, - переходять у власність держави;

4) були підшукані, виготовлені, пристосовані або використані як засоби чи знаряддя вчинення кримінального правопорушення, крім тих, що повертаються власнику (законному володільцю), який не знав і не міг знати про їх незаконне використання.

Згідно з ч.1 ст. 100 КПК України, речовий доказ, який був наданий стороні кримінального провадження або нею вилучений, повинен бути якнайшвидше повернутий володільцю.

Відповідно до ч.9 ст. 100 КПК України:

1) гроші, цінності та інше майно, які підшукані, виготовлені, пристосовані або використані як засоби чи знаряддя вчинення кримінального правопорушення та/або зберегли на собі його сліди, конфіскуються, крім випадків, коли власник (законний володілець) не знав і не міг знати про їх незаконне використання. У такому разі зазначені гроші, цінності та інше майно повертаються власнику (законному володільцю);

2) гроші, цінності та інше майно, які призначалися (використовувалися) для схиляння особи до вчинення кримінального правопорушення, фінансування та/або матеріального забезпечення кримінального правопорушення або винагороди за його вчинення, конфіскуються;

3) майно, що було предметом кримінального правопорушення, пов`язаного з незаконним обігом, та/або вилучене з обігу, передається відповідним установам або знищується;

4) майно, яке не має ніякої цінності і не може бути використане, знищується, а у разі необхідності - передається до криміналістичних колекцій експертних установ або заінтересованим особам на їх прохання;

5) гроші, цінності та інше майно, що були предметом кримінального правопорушення або іншого суспільно небезпечного діяння, конфіскуються, крім тих, які повертаються власнику (законному володільцю), а якщо його не встановлено - переходять у власність держави в установленому Кабінетом Міністрів України порядку;

6) гроші, цінності та інше майно, що одержані фізичною або юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення та/або є доходами від нього, а також майно, в яке їх було повністю або частково перетворено, конфіскуються;

6-1) майно (грошові кошти або інше майно, а також доходи від них) засудженого за вчинення корупційного злочину, легалізації (відмивання) доходів, одержаних злочинним шляхом, його пов`язаної особи конфіскується, якщо в суді не підтверджено законність підстав набуття прав на таке майно;

7) документи, що є речовими доказами, залишаються в матеріалах кримінального провадження протягом усього часу їх зберігання.

Згідно з ч.6 ст. 100 КПК України, речові докази, що не містять слідів кримінального правопорушення, у вигляді предметів, великих партій товарів, зберігання яких через громіздкість або з інших причин неможливо без зайвих труднощів або витрати по забезпеченню спеціальних умов зберігання яких співмірні з їх вартістю, а також речові докази у вигляді товарів або продукції, що піддаються швидкому псуванню:

1) повертаються власнику (законному володільцю) або передаються йому на відповідальне зберігання, якщо це можливо без шкоди для кримінального провадження;

2) передаються за письмовою згодою власника, а в разі її відсутності - за рішенням слідчого судді, суду для реалізації, якщо це можливо без шкоди для кримінального провадження;

3) знищуються за письмовою згодою власника, а в разі її відсутності - за рішенням слідчого судді, суду, якщо такі товари або продукція, що піддаються швидкому псуванню, мають непридатний стан;

4) передаються для їх технологічної переробки або знищуються за рішенням слідчого судді, суду, якщо вони відносяться до вилучених з обігу предметів чи товарів, а також якщо їх тривале зберігання небезпечне для життя чи здоров`я людей або довкілля.

Згідно з ч.12 ст. 100 КПК України, спір про належність речей, що підлягають поверненню, вирішується у порядку цивільного судочинства. У такому випадку річ зберігається до набрання рішенням суду законної сили.

Керуючись статтями 50, 65-67, 71, 72, 96-1, 96-2, 307 КК України, статтями 100, 124, 174, 373, 374 КПК України, суд,-

УХВАЛИВ:

Визнати ОСОБА_4 винуватим у вчиненні кримінальних правопорушень - злочинів, передбачених частиною 2 статті 307 Кримінального кодексу України.

Призначити ОСОБА_4 покарання за частиною 2 статті 307 Кримінального кодексу України у виді 6 (шести) років позбавлення волі з конфіскацією всього майна, яке є його власністю.

На підставі ч. 1 ст. 71 КК України, за сукупністю вироків, до покарання призначеного за цим вироком, частково приєднати невідбуту частину покарання за вироком Вінницького міського суду Вінницької області від 22.09.2025 року у справі № 127/14939/25, та призначити ОСОБА_4 остаточне покарання у виді 6 (шести) років 6 (шести) місяців позбавлення волі з конфіскацією всього майна, яке є його власністю.

На підставі частини 5 статті 72 Кримінального кодексу України зарахувати ОСОБА_4 в строк покарання строк попереднього ув`язнення з розрахунку один день попереднього ув`язнення за один день позбавлення волі з 25.09.2025 року по дату набрання вироком законної сили.

Початок строку відбування покарання ОСОБА_4 рахувати з дати набрання вироком законної сили.

До набрання вироком законної сили запобіжний захід обвинуваченому ОСОБА_4 у виді тримання під вартою, залишити без змін.

Стягнути з засудженого ОСОБА_4 на користь держави процесуальні витрати, пов`язані із залученням експертів в сумі 12 479 (дванадцять тисяч чотириста сімдесят дев`ять) гривень 60 (шістдесят) копійок.

Арешт накладений ухвалою Вінницького міського суду Вінницької області від 27.05.2025 року у справі №127/16332/25 – скасувати.

Арешт накладений ухвалою Вінницького міського суду Вінницької області від 07.05.2025 року у справі № 127/13884/25– скасувати.

Арешт накладений ухвалою Вінницького міського суду Вінницької області від 03.10.2025 року у справі № 127/30544/25 – скасувати.

Арешт накладений ухвалою Вінницького міського суду Вінницької області від 30.09.2025 року у справі № 127/30545/25 – скасувати.

Речові докази у кримінальному провадженні, а саме:

- фольговий згорток із вмістом кристалоподібної речовини, який було поміщено до спецпакету НПУ ICR 0181287 та поліетиленовий зіп-пакет із вмістом кристалоподібної речовини який поміщено до спецпакету НПУ ICR 0181286, які після проведення експертизи було поміщено до спеціального сейф-пакету № 200254205; два прозорих зіп-пакети із вмістом кристалоподібної речовини, які було поміщено до спецпакету НПУ ICR 0181285, які після проведення експертизи було поміщено до спеціального сейф-пакету № 200254478; фольговий згорток із вмістом кристалоподібної речовини, який було поміщено до спеціального пакету НПУ CRI 1249713, який після проведення експертизи було поміщено до спеціального сейф-пакету № 5699955 – знищити.

Предмети, речі та кошти, які було вилучено у кримінальному провадженні 25.09.2025 року в ході проведення обшуку за адресою: АДРЕСА_1 , а саме:

- мобільний телефон марки «Samsung» А 53, з сім-картою НОМЕР_2 , IMEI 1: НОМЕР_3 , IMEI 2: НОМЕР_4 , який поміщено до спец. пакету НПУ CRI 1005890 – конфіскувати.

- грошові кошти: купюра номіналом 1000 гривень БК 4658367, купюра номіналом 50 гривень АК 9655136, купюра номіналом 200 гривень ЄЄ 3801940, купюра номіналом 200 гривень ЕИ 8480461, купюра номіналом 200 гривень ДД 8888912, купюра номіналом 200 гривень ЕВ 9825191, купюра номіналом 200 гривень АП 6710710, купюра номіналом 200 гривень БУ 4476858, які поміщено до спец. пакету НПУ CRI 1264716, та передано на відповідальне зберігання уповноваженому банку відділення № 220/01 АБ «Укргазбанк» - конфіскувати.

- банківську карту «Райфайзенбанк» № НОМЕР_5 , яку поміщено до спец. пакету НПУ CRI 1005849 - конфіскувати.

- речові докази: зіп-пакети, які поміщено до спец. пакету НПУ CRI 1005850; пристрій для куріння, який поміщено до спец. пакету НПУ CRI 1005848 – знищити.

Вирок може бути оскаржений до Вінницького апеляційного суду через Вінницький міський суд Вінницької області протягом 30 днів з моменту його проголошення, а для особи, яка перебуває під вартою – в той самий строк з дня вручення їй копії вироку.

Відповідно до ч. 2 ст. 394 КПК України, вирок не може бути оскаржений в апеляційному порядку з підстав заперечення обставин, які ніким не оспорювалися під час судового розгляду і дослідження яких було визнано судом недоцільним відповідно до положень частини третьої статті 349 КПК України.

Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку.

Копію вироку негайно після його проголошення вручити обвинуваченому та прокурору.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Суддя: