Рішення від 17 лютого 2026 р. у справі №127/36825/25 — Вінницький міський суд Вінницької області

Суд: Вінницький міський суд Вінницької області

Інстанція: Перша

Юрисдикція: Цивільне

Категорія: Справи у спорах, що виникають із земельних відносин, з них:

Дата: 17 лютого 2026 р.

Справа: №127/36825/25

Суддя: Бессараб Н. М.

Справа № 127/36825/25

Провадження № 2/127/8573/25

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18.02.2026 м. Вінниця

Вінницький міський суд Вінницької області в складі:

головуючої судді Бессараб Н.М.,

при секретарі Гондарук В.В.,

з участю представника позивача - адвоката Молявчика О.В.,

розглянувши у відкритому підготовчому засіданні в м. Вінниці цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визначення розміру частки у спільній сумісній власності на земельну ділянку,-

В С Т А Н О В И В:

У листопаді 2025 року ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до ОСОБА_2 про визначення розміру частки у спільній сумісній власності на земельну ділянку, у якому просила суд визначити розмір ідеальної частки померлого ОСОБА_3 у праві спільної сумісної власності на земельну ділянку розташовану в АДРЕСА_1 , площею 0,0537 га, з цільовим призначенням – для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд, кадастровий номер 0510100000:03:040:0066 визначивши її розмір – 6/10 частин; судові витрати залишити за позивачем.

Позовні вимоги мотивовані тим, що позивач ОСОБА_1 має у спільній частковій власності (3/10) разом із рідним братом – відповідачем ОСОБА_2 (1/10) та покійним батьком ОСОБА_3 (6/10), будинок із господарськими будівлями в АДРЕСА_1 . Після смерті батька ОСОБА_3 , сторони у встановлений законом строк вступили у спадщину та отримали свідоцтва про право на спадщину, що складалась з 6/10 частини будинковолодіння в АДРЕСА_1 . Відповідно до свідоцтва про право на спадщину за законом ОСОБА_1 та ОСОБА_2 отримали у спадок по частині від 6/10 частки вказаного будинковолодіння, що належала їх батьку. Окрім частини в будинковолодінні покійний ОСОБА_3 був співвласником земельної ділянки під цим же будинковолодінням. В 2005 році він разом із своїми дітьми ОСОБА_1 та ОСОБА_2 приватизували присадибну земельну ділянку. Відповідно до Державного акту на право власності на земельну ділянку серії ЯА №316893 від 07 квітня 2005 року ОСОБА_1 , ОСОБА_2 та ОСОБА_3 отримали у спільну сумісну власність земельну ділянку площею 0,0537 га, в АДРЕСА_1 , з цільовим призначенням – для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд, кадастровий номер 0510100000:03:040:0066. Звернувшись до нотаріальної контори стосовно оформлення права на спадщину на земельну ділянку позивач отримала від нотаріуса постанову про відмову у вчиненні нотаріальної дії, оскільки для отримання свідоцтва про право на спадщину на земельну ділянку необхідно визначити ідеальні частки, які належать кожному з них в земельній ділянці. У зв`язку із невизначеністю розміру часток у праві спільної сумісної власності на земельну ділянку позивач змушена звертатися до суду із вказаним позовом.

Представник позивача – адвокат Молявчик О.В. в підготовчому засіданні позовні вимоги підтримав, просив позов задоволити та розглянути справу по суті в підготовчому засіданні.

Відповідач ОСОБА_2 до судового засідання не з`явився, однак попереднього надав суду заяву, відповідно до якої позовні вимоги визнав та не заперечив щодо задоволення позову, просив розглянути справу в його відсутність.

Відповідно до ст. 200 ЦПК України за результатами підготовчого провадження суд ухвалює рішення у випадку визнання позову відповідачем.

Дослідивши матеріали справи, суд дійшов висновку, що визнання відповідачем позову не суперечить закону і не порушує права, свободи чи інтереси інших осіб, підстав для постановлення ухвали про відмову у прийнятті визнання відповідачем позову і продовження судового розгляду немає, тому розглянув справу по суті у підготовчому засіданні.

Заслухавши пояснення представника позивача та дослідивши матеріали справи, суд дійшов наступного висновку.

Судом встановлено, що згідно свідоцтва про народження серії НОМЕР_1 ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , її батьками записані: батько ОСОБА_3 , мати ОСОБА_5 .

Відповідно до свідоцтва про народження серії НОМЕР_2 ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , його батьками записано: батько ОСОБА_3 , мати ОСОБА_5 .

Згідно витягу з Державного реєстру актів цивільного стану громадян про шлюб щодо підтвердження дошлюбного прізвища ОСОБА_4 11.09.1971 зареєструвала шлюб з ОСОБА_6 , прізвище дружини після укладення шлюбу ОСОБА_7 .

03.04.1979 ОСОБА_6 та ОСОБА_8 розірвали шлюб, що підтверджується свідоцтвом про розірвання шлюбу серії НОМЕР_3 .

Відповідно до витягу з Державного реєстру актів цивільного стану громадян про шлюб щодо підтвердження дошлюбного прізвища, ОСОБА_8 22.10.1983 зареєструвала шлюб з ОСОБА_9 , прізвище дружини після укладення шлюбу ОСОБА_10 .

02.04.1987 ОСОБА_9 та ОСОБА_11 розірвали шлюб, що підтверджується свідоцтвом про розірвання шлюбу серії НОМЕР_4 .

19.05.1987 ОСОБА_11 та ОСОБА_12 зареєстрували шлюб, прізвище дружини після укладення шлюбу ОСОБА_13 , що підтверджується свідоцтвом про укладення шлюбу серії НОМЕР_5 .

Отже, судом встановлено, що сторони є рідними братом та сестрою, батьком яких є ОСОБА_3 .

Сторони по справі ОСОБА_1 та ОСОБА_2 зареєстровані за адресою: АДРЕСА_1 , що підтверджується копіями їх паспортів.

Відповідно до Державного акту на право власності на земельну ділянку серії ЯА №316868, виданого Вінницькою міською радою 07.04.2005 на підставі рішення Вінницької міської ради від 21.09.2004 №825 співвласниками на праві спільної сумісної власності земельної ділянки площею 0,0537 га, в АДРЕСА_1 , з цільовим призначенням – для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд, кадастровий номер 0510100000:03:040:0066 є ОСОБА_3 , ОСОБА_2 , ОСОБА_1 .

ІНФОРМАЦІЯ_3 помер батько сторін ОСОБА_3 , що підтверджується свідоцтвом про смерть серії НОМЕР_6 .

Після смерті ІНФОРМАЦІЯ_3 ОСОБА_3 державним нотаріусом Другої вінницької державної нотаріальної контори Сікорською Л.А. 04.08.2014 було заведено спадкову справу №254/2014, копія якої надана суду та приєднана до матеріалів справи.

З матеріалів спадкової справи №254/2014 встановлено, що 04.08.2014 спадкоємці ОСОБА_2 та ОСОБА_1 звернулися до Другої вінницької державної нотаріальної контори із заявами про прийняття спадщини після смерті ІНФОРМАЦІЯ_3 їхнього батька ОСОБА_3 .

Державним нотаріусом Другої вінницької державної нотаріальної контори 26.12.2014 ОСОБА_1 та ОСОБА_2 було видано свідоцтва про право на спадщину за законом, які зареєстровані в реєстрі №2-2700 та в реєстрі №2-2703, після смерті ІНФОРМАЦІЯ_3 батька ОСОБА_3 по 1/2 частці кожному спадкоємцю на спадщину, яка складається з 6/10 часток житлового будинку з прибудовами, господарськими будівлями та спорудами номер АДРЕСА_1 , які належали померлому на підставі договору на право будівництва будинку та безстрокового користування земельною ділянкою, посвідченого Вінницькою міською нотаріальною конторою 30.05.1953 за реєстром №11069, зареєстрованого Вінницьким міжміським бюро технічної інвентаризації 06.02.1954 в реєстровій книзі №8040.

Постановою державного нотаріуса Другої вінницької державної нотаріальної контори від 06.11.2025 відмовлено ОСОБА_1 та ОСОБА_2 у видачі свідоцтв про праві на спадщину за законом на частку земельної ділянки, площею 0,0537 гектарів, кадастровий номер 0510100000:03:040:0066, цільове призначення - для будівництва і обслуговуванні житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка), яка знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , після померлого ІНФОРМАЦІЯ_3 ОСОБА_3 , оскільки нотаріус не може визначити склад спадкового майна та належність цього майна спадкодавцеві.

Згідно з ст. 317, 319 ЦК України власникові належать права володіння, користування та розпоряджання своїм майном. Власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд.

Відповідно до ст. 355 ЦК України майно, що є у власності двох або більше осіб (співвласників), належить їм на праві спільної власності (спільне майно).

Спільна власність двох або більше осіб без визначення часток кожного з них у праві власності є спільною сумісною власністю.

Згідно ч. 2 ст. 372 ЦК України у разі поділу майна, що є у спільній сумісній власності, вважається, що частки співвласників у праві спільної сумісної власності є рівними, якщо інше не встановлено домовленістю між ними або законом. За рішенням суду частка співвласника може бути збільшена або зменшена з урахуванням обставин, які мають істотне значення.

Відповідно до п. 5 Постанови Пленуму Верховного суду України "Про судову практику у справах за позовами про захист права приватної власності" №20 від 22.12.1995, частка учасника спільної сумісної власності визначається при поділі майна, виділі частки з спільного майна, зверненні стягнення на майно учасника спільної власності за його боргами, відкритті після нього спадщини. При відсутності доказів про те, що участь когось з учасників спільної сумісної власності (крім сумісної власності подружжя) у надбанні майна була більшою або меншою - частки визначаються рівними.

Також суд при ухваленні рішення бере до уваги правову позицію Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ, закріплену в п. 3.4 інформаційного листа Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ №24-753/0/4-13 від 16.05.2013, де зазначено, що у разі відмови нотаріуса видати свідоцтво про право на спадщину спадкоємці учасника спільної сумісної власності мають право звернутися з позовом про визначення частки майна, належної померлому на праві спільної сумісної власності.

За змістом ст. 357 ЦК України, під терміном "визначення часток" законодавець розуміє визначення (встановлення) розміру частки співвласника у спільному сумісному майні.

Відповідно до п. 23 постанови ПВСУ № 7 від 30.05.2008 року «Про судову практику у справах про спадкування» у разі відмови нотаріуса в оформленні права на спадщину особа може звернутись до суду за правилами позовного провадження.

Статтями 15, 16 ЦК України визначено, що кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право звернутись до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Відповідно до ст. 1216 ЦК України спадкуванням є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців).

До складу спадщини входять усі права та обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинились внаслідок його смерті (ст. 1218 ЦК України).

Частка у праві спільної сумісної власності спадкується на загальних підставах (ч. 1 ст. 1226 ЦК України).

Відповідно до частин 4, 5 ст. 89 Земельного кодексу України передбачено, що співвласники земельної ділянки, яка перебуває у спільній сумісній власності, мають право на її поділ або виділ або на виділення з неї окремої частки. Поділ земельної ділянки, яка є у спільній сумісній власності, з виділенням частки співвласника, може бути здійснено за умови попереднього визначення розміру земельних часток, які є рівними, якщо інше не передбачене законом або не встановлено судом.

За ч. 4 ст. 120 Земельного кодексу України від 25.10.2001 (станом на час виникнення спільної сумісної власності на земельну ділянку) при переході права власності на будівлю та споруду до кількох осіб право на земельну ділянку визначається пропорційно часткам осіб у вартості будівлі та споруди, якщо інше не передбачено у договорі відчуження будівлі і споруди.

Отже, судом встановлено, що в земельній ділянці для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд площею 0,0537 га кадастровий номер 0510100000:03:040:0066 по АДРЕСА_1 , частки співвласників ОСОБА_1 , ОСОБА_3 , ОСОБА_2 не виділені.

Як вбачається з матеріалів справи, станом на день смерті ОСОБА_3 , а саме ІНФОРМАЦІЯ_3 , померлий ОСОБА_3 був власником 6/10 часток житлового будинку з прибудовами, господарськими будівлями та спорудами номер АДРЕСА_1 , який розташований на земельній ділянці площею 0,0537 га кадастровий номер 0510100000:03:040:0066.

Таким чином, оцінивши допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок в їх сукупності за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженню наявних у справі доказів, суд дійшов висновку, що позовні вимоги про визначення розміру частки співвласника у спільній сумісній власності на земельну ділянку, яка розташована по АДРЕСА_1 , підлягають задоволенню і необхідно визначити розмір частки у праві спільної сумісної власності на земельну ділянку площею 0,0537 га, кадастровий номер 0510100000:03:040:0066, цільове призначення – для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель та споруд, яка знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , ОСОБА_3 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_3 , складає 6/10 (ідеальних) часток.

За клопотанням позивача судові витрати залишити за позивачем.

Керуючись ст.ст. 15, 16, 317, 319, 321, 355, 357, 368, 372, 1216, 1218, 1226, 1268-1270, 1296, 1297 ЦК України, ст. ст. 2, 5, 10-13, 76-81, 89, 141, 259, 263-265, 354 ЦПК України, -

В И Р І Ш И В:

Позовні вимоги задоволити.

Визначити, що розмір частки у праві спільної сумісної власності на земельну ділянку площею 0,0537 га, кадастровий номер 0510100000:03:040:0066, цільове призначення – для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель та споруд, яка знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , ОСОБА_3 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_3 , складає 6/10 (ідеальних) часток.

Судові витрати залишити за позивачем.

Рішення суду може бути оскаржено сторонами до Вінницького апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складення повного рішення суду.

Повне рішення суду складено 27.02.2026.

Суддя:

Оригінал: reyestr.court.gov.ua