Рішення від 21 січня 2026 р. у справі №932/15521/25 — Шевченківський районний суд міста Дніпра

Справа № 932/15521/25

Провадження № 2/932/4743/25

З А О Ч Н Е Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

22 січня 2026 року Шевченківський районний суд міста Дніпра в складі: головуючого судді Стадченко О.В., за участю секретаря Махової А.М., розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду у м. Дніпро в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «ФІНТРАНС КАПІТАЛ» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,-

В С Т А Н О В И В:

17.10.2025 до Шевченківського районного суду міста Дніпра надійшла позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «ФІНТРАНС КАПІТАЛ» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором.

В обґрунтування позову позивач посилається на те, що 22.10.2022 між ТОВ «АВЕНТУС УКРАЇНА» та відповідачем ОСОБА_1 за допомогою інформаційно- телекомунікаційної системи було укладено електронний Договір №6038188 про надання споживчого кредиту, за умовами якого відповідач отримала кредитні кошти в розмірі 15 000,00 грн строком на 360 днів до 17.10.2023 зі сплатою відсотків. ТОВ «АВЕНТУС УКРАЇНА» свої зобов`язання перед відповідачем за кредитним договором виконало та надало їй кредит у розмірі 15 000,00 грн., шляхом зарахування кредитних коштів на платіжну картку відповідача № НОМЕР_1 . Укладаючи кредитний договір сторони передбачили нарахування процентів на наступних умовах: стандартна процентна ставка становить 1,99% в день та застосовується у межах строку кредиту; знижена процента ставка 1,194% в день та застосовується, якщо споживач до 21.11.2022 або протягом трьох календарних днів, що слідують за вказаною датою, сплатить кошти у сумі не менш суми першого платежу, визначеного в Графіку платежів або здійснить часткове дострокове повернення кредиту. Детальні терміни та дата останнього платежу за кредитом вказується в таблиці обчислення загальної вартості кредиту для споживача та реальної річної процентної ставки за договором про споживчий кредит, що є Додатком №1 до Договору. У період з 22.10.2022 по 24.09.2023 на рахунок первісного кредитора відповідачем здійснено часткову оплату тіла кредиту у розмірі 4 119, 30 грн. та процентів за користування грошовими коштами у розмірі 1 253,70 грн., в загальному розмірі 5 373, 00 грн.

25.09.2023 між ТОВ «АВЕНТУС УКРАЇНА» та ТОВ «ФК «ФІНТРАНС КАПІТАЛ» укладено договір факторингу №25.09./23-Ф, згідно якого ТОВ «АВЕНТУС УКРАЇНА» відступило фактору право грошової вимоги за Договором №6038188 від 22.10.2022 до відповідача ОСОБА_1 . Станом на дату звернення до суду заборгованість ОСОБА_1 не сплачена та складається із заборгованості за тілом кредиту у розмірі 10 880,70 грн., заборгованості за нарахованими процентами у розмірі 17 278, 77 грн. та за нарахованими позивачем процентами за 23 календарних дні у розмірі 4 980,19 грн., а всього - 33 139, 66 грн. Позивачем нараховані проценти за 23 календарних дні (25.09.2023-17.10.2023) в межах строку договору таким чином: 10 880,70 грн * 1,99% = 216,53 грн * 23 календарних дні = 4 980,19 грн. Таким чином, позивач просить стягнути з відповідача вищевказану заборгованість за кредитним договором, судові витрати, які складаються з 2 422,40 грн. - сплачено позивачем судового збору та 10 000 грн. - витрат на правову допомогу. Також представник позивача просив, відповідно до ч.ч.10,11 ст. 265 ЦПК України, органу (особі), що здійснюватиме примусове виконання цього рішення, нараховувати інфляційні втрати і 3% річних відповідно до статті 625 Цивільного кодексу України за формулою: Розрахунок інфляційних втрат: І = ((si * s): 100) s, де І - сума інфляційних втрат; si - індекс інфляції за певний період; s - сума заборгованості; 100 - переведення відсотків, Розрахунок 3 % річних: С* 3: 100: 365 * Дн., де С сума основного боргу; 3 3% річних; 100 - переведення відсотків; 365 кількість днів у році; Дн. кількість днів прострочення, починаючи з дати набрання рішення суду законної сили до моменту виконання рішення в частині задоволеної суми заборгованості і стягнути отриману суму інфляційних втрат і 3% річних з відповідача на користь ТОВ ФК «ФІНТРАСТ КАПІТАЛ».

Протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 17.10.2025 року суддя Стадченко О.В. визначена для розгляду даної справи.

Ухвалою судді Шевченківського районного суду міста Дніпра Стадченко О.В. від 20.11.2025 року відкрито провадження у цивільній справі, розгляд справи вирішено проводити за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін.

16.12.2025 року на виконання ухвали Шевченківського районного суду міста Дніпра від 20.10.2025 року до суду надійшла витребувана інформація АТ КБ «ПриватБанк».

Представник позивача в судове засідання не з`явився, будучи належним чином повідомленим про час і місце судового розгляду, у прохальній частині позовної заяви просив проводити розгляд справи без участі представника позивача, проти ухвалення заочного рішення не заперечував.

Відповідач ОСОБА_1 в судові засідання не з`явилась, про дату та час розгляду справи була повідомлена належно шляхом направлення судових повісток за адресою реєстрації. Судові повістки повернуті до суду без вручення з відміткою «адресат відсутній за вказаною адресою» та «за закінченням терміну зберігання». Відповідно до п. 4 ч. 8 ст. 128 ЦПК України днем вручення судової повістки є день проставлення у поштовому повідомленні ... відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, що зареєстровані у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси. Окрім цього, судові повістки були направлені відповідачу на номер мобільного телефону та електронну адресу, зазначені позивачем у позовній заяві, які були доставлені адресату, що підтверджується відповідними довідками. Отже, ОСОБА_1 є належно повідомленою про час та місце розгляду справи, причин неявки суду не повідомила, заяви про розгляд справи без її участі до суду не надходило, відзив на позовну заяву не надала.

У відповідності до ч. 8 ст. 178 ЦПК України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами. У зв`язку з чим суд за згодою представника позивача вирішує справу у порядку заочного розгляду на підставі наявних у справі доказів.

Таким чином, суд вважає за можливе на підставі ст. 280, 281, 282 ЦПК України ухвалити у справі заочне рішення суду в судовому засіданні за відсутності сторін та без фіксування процесу технічними засобами відповідно до положень ч. 2 ст. 247 ЦПК України.

У сформованому правовому висновку Верховний Суд у постанові від 18.03.2021 у справі № 911/3142/19 зазначив, що направлення листа рекомендованою кореспонденцією на дійсну адресу є достатнім для того, щоб вважати повідомлення належним, оскільки отримання зазначеного листа адресатом перебуває поза межами контролю відправника, а, в даному випадку, суду (близька за змістом правова позиція викладена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 25 квітня 2018 року у справі №800/547/17, постановах Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 27 листопада 2019 року у справі № 913/879/17, від 21 травня 2020 року у справі № 10/249-10/19, від 15 червня 2020 року у справі № 24/260-23/52-б).

Дослідивши матеріали справи, перевіривши фактичні обставини справи у межах наданих позивачем письмових доказів, суд приходить до висновку про часткове задоволення позовних вимог, виходячи з наступного.

Судом встановлено, що 22.10.2022 між ТОВ «АВЕНТУС УКРАЇНА» та відповідачем ОСОБА_1 за допомогою Інформаційно-телекомунікаційної системи укладено електронний Договір № 6038188 про надання споживчого кредиту (надалі Кредитний договір), за умовами якого кредитодавець надав, а відповідач отримав кредит у розмірі 15 000, 00 грн строком на 360 днів, який відповідач зобов`язався повернути, сплатити проценти за користування кредитом та виконати інші обов`язки, передбачені цим Договором (пункти 1.3,1.4 Кредитного договору) (а.с. 15-26, 28-31).

Відповідно до п.1.5 Кредитного договору процентна ставка є фіксованою. Стандартна процентна ставка дорівнює 1,99% в день та застосовується в межах строку кредиту. Знижена процентна ставка 1,194 % на день застосовується за умови, якщо споживач як учасник Програми лояльності до 21.11.2022 або протягом трьох календарних днів, що слідують за цією датою, сплатить кошти в сумі не менше першого платежу, визначеного Графіком платежів, або здійснить часткове дострокове повернення кредиту (п. п. 1.5.1, 1.5.2 Кредитного договору).

Згідно з п.5.1 Кредитного договору сторони домовились, що повернення кредиту та сплата процентів за користування кредитом здійснюватиметься згідно з Графіком платежів, крім випадку визначеного пп.5.3. Договору.

Відповідач, підписавши вказаний договір за допомогою одноразового цифрового ідентифікатора, прийняла на себе зобов`язання за вказаним договором, зокрема, здійснювати погашення кредиту обов`язковими щомісячними платежами.

Первісний кредитор ТОВ «АВЕНТУС УКРАЇНА» свої зобов`язання за Договором кредиту виконало, та надало ОСОБА_1 грошові кошти в загальному розмірі 15 000,00 грн. шляхом перерахування на банківську картку № НОМЕР_2 , що підтверджується довідками ТОВ «УНІВЕРСАЛЬНІ ПЛАТІЖНІ РІШЕННЯ» від 28.09.2023 року за №2640 (а.с. 133-135).

Факт зарахування коштів на рахунок відповідача підтверджується інформацією, яка надійшла на виконання ухвали суду від 20.11.2025.

Так, згідно з довідкою АТ КП «ПРИВАТ БАНК» на ім`я ОСОБА_1 , РНОКПП – НОМЕР_3 , Банком було емітовано платіжну картку № НОМЕР_4 ( НОМЕР_5 ) було зарахування коштів у розмірі 15 000, 00 грн. від 22.10.2022 року (а.с. 175-176).

Частиною першою ст.638 ЦК України встановлено, що договір є укладеним, якщо сторони досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди. Договір укладається шляхом пропозиції однієї сторони укласти договір (оферти) і прийняття пропозиції (акцепту) другою стороною (ч.2ст.638 ЦК України).

Частина перша ст.641 ЦК України вказує, що пропозицію укласти договір (оферту) може зробити кожна із сторін майбутнього договору. Пропозиція укласти договір має містити істотні умови договору і виражати намір особи, яка її зробила, вважати себе зобов`язаною у разі її прийняття. Пропозицією укласти договір є, зокрема, документи (інформація), розміщені у відкритому доступі в мережі Інтернет, які містять істотні умови договору і пропозицію укласти договір на зазначених умовах з кожним, хто звернеться, незалежно від наявності в таких документах (інформації) електронного підпису.

Згідно ч.1 ст.634 ЦК України договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.

За положеннями ч.1ст.509 ЦК України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Статтею 526 ЦК України передбачено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Договір є обов`язковим для виконання сторонами (ст.629 ЦК України).

Згідно зі ст.625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання.

Відповідно до вимог ст.610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання). Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом (ст.612 ЦК України).

Частинами 1,2 ст. 1054 ЦК України передбачено, що за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, установлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Згідно з ч.1 ст.1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.

В силу приписів ч.1 ст.1049 ЦК України позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.

Якщо договором встановлений обов`язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому (ч.2 ст.1050 ЦК України).

Відповідно до вимог п.1 ч.1 ст.512 ЦК України кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги). До нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом (ч.1ст.514 ЦК України).

Згідно з ч.1ст.513 ЦК України правочин щодо заміни кредитора у зобов`язанні вчиняється у такій самій формі, що і правочин, на підставі якого виникло зобов`язання, право вимоги за яким передається новому кредиторові. Первісний кредитор у зобов`язанні повинен передати новому кредиторові документи, які засвідчують права, що передаються, та інформацію, яка є важливою для їх здійснення (ч.1ст.517 ЦК України).

25.09.2023 між ТОВ «АВЕНТУС УКРАЇНА» та ТОВ «Фінансова компанія «ФІНТРАНС КАПІТАЛ» укладено договір факторингу №25.09./23-Ф, відповідно до умов якого ТОВ «АВЕНТУС УКРАЇНА» відступило на користь позивача ТОВ «ФК «ФІНТРАСТ КАПІТАЛ» за плату права вимоги за низкою кредитних договорів (а.с. 67-74).

Як вбачається із з реєстру боржників від 25.09.2023, ТОВ «АВЕНТУС УКРАЇНА» передало ТОВ «ФК «ФІНТРАСТ КАПІТАЛ» права вимоги за договором № 6038188 від 22.10.2022 до ОСОБА_1 на суму заборгованості за основною сумою боргу - 10 880,70 грн та відсоткам - 17 278,77 грн, а всього 28 159,47 грн. (а.с. 75).

Отже, позивач набув статусу нового кредитора відповідача за вищевказаним Кредитним договором.

Оскільки з часу набуття позивачем права вимоги до відповідача остання заборгованість не сплатила, позивачем були нараховані відсотки на суму заборгованості за 23 календарних дні за період з 25.09.2023 по 17.10.2023 у розмірі 4 980, 19 грн, виходячи з 10 880,70 грн основного боргу * стандартну процентну ставку на день 1,99% = 216,53 грн * 23 календарних днів (а.с. 52).

Відповідачем розрахунки позивача не спростовані, не надано суду доказів, які спростовували би наданий розрахунок заборгованості перед позивачем ТОВ «ФК «ФІНТРАСТ КАПІТАЛ», як новим кредитором у грошовому зобов`язанні відповідача, а також відповідачем не доведено належними доказами відсутність такої заборгованості перед позивачем чи попереднім кредитором ТОВ «АВЕНТУС УКРАЇНА».

З огляду на вимоги вище зазначених норм закону та умов кредитного договору, оцінивши допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок в їх сукупності за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженню наявних у справі доказів, суд дійшов висновку, що вимоги ТОВ «ФК «ФІНТРАСТ КАПІТАЛ» в частині стягнення з ОСОБА_1 заборгованості за кредитним договором №6038188 від 22.10.2022 року у розмірі 33 139, 66 грн., яка складається з заборгованості по тілу кредиту у розмірі 10 880, 70 грн., заборгованості за нараховані проценти у загальному розмірі 22 258,96 грн. є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

На рахунок зазначення в рішенні суду про нарахування органом (особою), що здійснюватиме примусове виконання цього рішення, в порядку частин 10 та 11 ст. 265 ЦПК України, інфляційних втрат і 3% річних відповідно до ст.625 ЦК України, починаючи з дати набрання рішенням законної сили і до моменту виконання рішення суду та стягнення отриманої суми з відповідача на користь позивача, суд зазначає наступне.

Відповідно до ч.ч. 10, 11ст. 265 ЦПК України, суд, приймаючи рішення про стягнення боргу, на який нараховуються відсотки або пеня, може зазначити в рішенні про нарахування відповідних відсотків або пені до моменту виконання рішення з урахуванням приписів законодавства України, що регулюють таке нарахування. Остаточна сума відсотків (пені) у такому випадку розраховується за правилами, визначеними у рішенні суду, органом (особою), що здійснює примусове виконання рішення суду і відповідні дії (рішення) якого можуть бути оскаржені в порядку, передбаченому розділом VI цього Кодексу. Правова мета приписів частин 10, 11 ст. 265 ЦПК України передовсім полягає у наданні суду повноважень поширити дію постановленого ним рішення і продовжити нарахування пені або відсотків на майбутнє поза часовими межами, в яких суд розглянув і вирішив спір по суті заявлених позовних вимог про стягнення відповідних пені або відсотків, що має на меті позбавити кредитора потреби звертатися до суду з позовом про стягнення пені або відсотків за наступні періоди невиконання зобов`язання після того, як було ухвалено судове рішення. Із правового висновку викладеного у постанові Великої Палати Верховного Суду від 16.10.2024 у справі № 911/952/22 слідує, що положення частини десятої статті 238 ГПК України, частин десятої, одинадцятої статті 265 ЦПК України закріплюють механізм, який позбавляє кредитора необхідності звернення до суду з позовом щодо нарахування та стягнення, зокрема, відсотків за наступні періоди невиконання зобов`язання після того, як був розглянутий по суті і задоволений його позов про стягнення боргу, відсотків за невиконання того самого зобов`язання між тими ж сторонами. Застосування частини десятої статті 238 ГПК України, частин десятої, одинадцятої статті 265 ЦПК України полягає у продовженні нарахування відсотків поза часовими межами, в яких суд розглянув і вирішив спір по суті позовних вимог. Вони застосовуються лише в тих випадках, коли суд, розглянувши спір по суті, ухвалив рішення про застосування відсотків. Таким чином можливість нарахування відсотків до моменту виконання рішення суду нерозривно пов`язана із безпосереднім їх застосуванням у рішенні суду (розглядом та задоволенням таких вимог у рішенні суду). Якщо суд не застосував відсотки в рішенні, то не може бути і зазначено про їх нарахування до моменту виконання рішення. І навпаки - якщо суд їх застосує, то у рішенні може зазначатися про нарахування відсотків до моменту виконання рішення.

При розгляді даної цивільної справи, судом вирішувалося питання про стягнення з відповідача на користь позивача відсотків за користування кредитними коштами в межах строку кредитування і не вирішувалося питання щодо стягнення інфляційних витрат та 3% річних за ч. 2 ст.625 ЦК України, тому відсутні підстави для застосування положень ч. 10 ст. 265 ЦПК України.

Вирішуючи питання розподілу судових витрат, суд у відповідності до вимог ч.1 ст.141 ЦПК України вважає за необхідне стягнути з відповідача на користь позивача 2422,40 грн. судового збору, який був сплачений останнім при зверненні до суду з даним позовом.

Щодо судових витрат, понесених позивачем на професійну правову допомогу у розмірі 10 000 грн. суд зазначає наступне.

Статтею 137 ЦПК України визначено, що витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Склад та розмір витрат, пов`язаних з оплатою правничої допомоги, входить до предмету доказування у справі. Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги. Витрати повинні бути документально підтверджені та доведені. Відсутність документального підтвердження витрат на правову допомогу, а також розрахунку таких витрат є підставою для відмови у задоволені таких вимог.

Між позивачем та адвокатом Столітнім М.М. 10.12.2024 було укладено договір 10/12-2024 про надання правової допомоги (а.с. 136-138).

Одночасно, на підтвердження виконання договору від 10.12.2024 року адвокатом, позивачем не надано акту - передачі виконаних робіт (наданих послуг), платіжних інструкцій, копії заявки на виконання доручення до Договору № 10/12-2024 від 10 грудня 2024, тощо.

Наявні в матеріалах справи докази не є безумовною підставою для відшкодування витрат на професійну правничу допомогу в зазначеному розмірі з іншої сторони, адже цей розмір має бути доведений, документально обґрунтований та відповідати критерію розумної необхідності таких витрат.

Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку про відмову у задоволенні позовних вимог в частині стягнення судових витрат на правову допомогу, з огляду на їх недоведеність.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 3, 6, 15, 16, 525, 526, 530, 627, 629, 1048, 1049, 1054, 1056-1 ЦК України, Законом України «Про електронну комерцію», ст.ст. 4, 5, 12, 13, 81, 133, 137, 141, 258, 259, 263-265, 268 ЦПК України, суд,-

УХВАЛИВ:

Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «ФІНТРАНС КАПІТАЛ» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором– задовільнити частково.

Стягнути зі ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП – НОМЕР_3 , яка зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «ФІНТРАНС КАПІТАЛ» (ЄДРПОУ – 44559822, адреса місцезнаходження: 03150,м. Київ, вул. Загородня, буд. 15, офіс 118/2) заборгованість за кредитним договором №6038188 від 22.10.2022 року у розмірі 33 139, 66 грн. (тридцять три тисячі сто тридцять дев`ять гривень шістдесят шість копійок), яка складається із заборгованості по тілу кредиту у розмірі 10 880, 70 грн. (десять тисяч вісімсот вісімдесят гривень сімдесят копійок), заборгованості за нараховані проценти у розмірі 22 258,96 грн. (двадцять дві тисячі двісті п`ятдесят вісім гривень дев`яносто шість копійок).

Стягнути зі ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП – НОМЕР_3 , яка зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «ФІНТРАНС КАПІТАЛ» (ЄДРПОУ – 44559822, адреса місцезнаходження: 03150,м. Київ, вул. Загородня, буд. 15, офіс 118/2) понесені судові втрати, а саме сплачений позивачем судовий збір у розмірі 2422,40 грн.

В задоволенні іншої частини позовних вимог – відмовити.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача про перегляд заочного рішення, яка може бути подана відповідачем протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Рішення суду набирає законної сили в порядку, передбаченому ст. 289 ЦПК України, а саме заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених цим кодексом, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Заочне рішення суду може бути оскаржено позивачем протягом тридцяти днів з дня його проголошення шляхом подачі апеляційної скарги безпосередньо до Дніпровського апеляційного суду.

Найменування сторін:

Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «ФІНТРАНС КАПІТАЛ» (ЄДРПОУ – 44559822), адреса місцезнаходження: 03150,м. Київ, вул. Загородня, буд. 15, офіс 118/2.

Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_3 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_2 .

Суддя: О.В. Стадченко