Вирок від 25 лютого 2026 р. у справі №752/6631/18 — Голосіївський районний суд міста Києва

Справа № 752/6631/18

Провадження №: 1-кп/752/467/26

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26 лютого 2026 року м. Київ

Колегія суддів Голосіївського районного суду міста Києва у складі:

головуючого судді ОСОБА_1 ,

суддів: ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ,

при секретарях ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 ,

ОСОБА_7 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12018100010001008 від 03 лютого 2018 року, за обвинуваченням

ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, котрий народився у місті Києві, має вищу освіту, неодруженого, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимого,

у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 115 КК України,

за участю прокурорівОСОБА_9 ,

захисника обвинуваченого потерпілого ОСОБА_10 , ОСОБА_8 , ОСОБА_11 ,

встановила:

1.Встановлені судом фактичні обставини кримінального провадження та формулювання обвинувачення, визнане судом доведеним.

ОСОБА_8 ІНФОРМАЦІЯ_2 у період часу з 14:00 по 15:17, перебуваючи на сьомому поверсі другого під`їзду будинку АДРЕСА_2 , в ході конфлікту з ОСОБА_12 , що виник на ґрунті особистих неприязних відносин, реалізуючи свій злочинний умисел направлений на умисне протиправне заподіяння їй смерті, почав душити ОСОБА_13 руками до настання механічної асфіксії внаслідок удавлення руками, від якої вона померла.

Таким чином, ОСОБА_8 вчинив кримінальне правопорушення, передбачене, ч. 1 ст. 115 КК України, а саме умисне заподіяння смерті іншій людині.

2.Статті (частини статті) закону України про кримінальну відповідальність, що передбачає відповідальність за кримінальне правопорушення, винним у вчиненні якого визнаються обвинувачені.

Відповідно до ч. 1 ст. 115 КК України передбачено кримінальну відповідальність за вбивство, тобто умисне протиправне заподіяння смерті іншій людині.

3.Позиції сторін та інших учасників судового провадження.

Прокурор в судовому засіданні вважав доведеною винуватість ОСОБА_8 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 115 КК України. Просив призначити обвинуваченому покарання за ч. 1 ст. 115 КК України у виді позбавлення волі на строк 9 років.

Обвинувачений вину у вчиненні інкримінованого йому кримінального правопорушення не визнав. Вказав, що він не має відношення до смерті потерпілої. Злочин вчинила інша особа. Просив ухвалити виправдувальний вирок.

Захисник заперечив проти доведеності винуватості обвинуваченого у вчиненні інкримінованого йому кримінального правопорушення. Вказав, що вина обвинуваченого не доведена поза розумним сумнівом. Стороною обвинувачення не спростовані показання обвинуваченого щодо його непричетності до смерті потерпілої. Допитані в судовому засіданні свідки не були очевидцями події злочину та їх показання не суперечать версії захисту про вчинення злочину невстановленою особою. Поведінка обвинуваченого, який залишився на місці події, просив викликати швидку медичну допомогу є нетиповою для вбивці. Мотиву вчиняти вбивство незнайомої жінки у обвинуваченого не було. Протокол обшуку квартири за місцем проживання обвинуваченого від 03 лютого 2018 року та всі похідні від нього документи і речі є недопустимими доказами, оскільки обшук проведено з істотним порушенням вимог КПК України, а саме слідчою ОСОБА_14 , яка не мала процесуальних повноважень на здійснення досудового розслідування у даному кримінальному провадженні, та у період часу з 16:30 до 17:52, тобто до внесення о 18:37 відомостей про кримінальне правопорушення до ЄРДР. Протокол огляду місця події від 03 лютого 2018 року, яким в приміщенні Голосіївського УП ГУНП у м. Києві у період часу з 19:30 по 19:50 було оглянуто обвинуваченого та вилучено у нього нижню білизну, зрізи нігтів пальців рук, змиви з рук, статевого органу, а також всі похідні від нього документи, зокрема висновки експертів також є недопустимими доказами, оскільки процесуальну дію проведено з істотним порушенням вимог КПК України, а саме слідчим ОСОБА_15 , який не мав процесуальних повноважень на здійснення досудового розслідування у даному кримінальному провадженні, та без роз`яснення прав обвинуваченому, який на той час перебував у статусі підозрюваного, без участі його захисника, із застосуванням до обвинуваченого з боку працівників поліції фізичної сили з метою примусити його визнати провину. Постанова про відібрання у обвинуваченого зразків крові для порівняння винесена прокурором ОСОБА_16 , який не був включений до групи прокурорів у даному кримінальному провадженні. Відібрання зразків крові було здійснено слідчим без участі захисника. Таким чином, висновки експерта також є недопустимими доказами, оскільки об`єкти дослідження та зразки для порівняння отримані з порушенням. Також захисник клопотав про визнання недопустимими доказами: протокол огляду місця події від 04 лютого 2018 року, а саме сходинок між поверхами, з підстав проведення його слідчим ОСОБА_15 , який не мав процесуальних повноважень на здійснення досудового розслідування у даному кримінальному провадженні; протокол огляду відеозаписів з камер відеоспостереження від 04 лютого 2018 року з підстав відсутності процесуальних документів на підтвердження походження вказаних відеозаписів, способу їх здобуття та їх автентичності; протокол затримання обвинуваченого від 03 лютого 2018 року з підстав проведення його слідчою ОСОБА_14 , яка не мала процесуальних повноважень на здійснення досудового розслідування у даному кримінальному провадженні; протокол огляду місця події від 04 лютого 2018 року, а саме підсобного приміщення, з підстав проведення його слідчим ОСОБА_15 , який не мав процесуальних повноважень на здійснення досудового розслідування у даному кримінальному провадженні; протокол обшуку від 03 лютого 2018 року, а саме квартири АДРЕСА_3 , з підстав проведення його слідчим ОСОБА_17 , який не мав процесуальних повноважень на здійснення досудового розслідування у даному кримінальному провадженні, та відсутності підстав для його невідкладності.

4.Докази на підтвердження встановлених судом обставин, а також мотиви неврахування окремих доказів.

Допитаний в судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_8 повідомив, що ІНФОРМАЦІЯ_2, повертаючись додому, зустрів чоловіка, який попросив щоб він допоміг жінці, яка перебувала у стані сп`яніння та погано пересувалась, дістатися додому. Він довів жінку до свого під`їзду. Як виявилось жінка йшла в один під`їзд з ним, а саме до квартири, в якій вживають наркотики. Піднявшись на сьомий поверх, де він на той час проживав, він вийшов з ліфта, при цьому жінка поїхала вище. До своєї квартири потрапити не зміг, оскільки двері були зачинені донькою співмешканки зсередини. Він подзвонив у дзвінок, проте донька не відкрила, тому він пішов курити на балкон під`їзду. Коли курив, почув сварку між чоловіком та жінкою, а також глухі звуки ударів. Коли вийшов з балкону, побачив жінку, яка лежала на підлозі сьомого поверху під`їзду без свідомості. Жінка була одягнена у куртку з шарфом на шиї, в один чобіт, при цьому іншого одягу на ній не було. Він перевірив пульс, сонну артерію, провів реанімаційні заходи (штучне дихання, масаж серця, прибрав слину з порожнини рота), від яких жінка прийшла до тями. Поклав її у стабільне положення та пішов кликати на допомогу. Коли донька співмешканки відкрила квартиру, зайшов до вбиральні справити природні потреби, при цьому руки після проведення реанімаційних заходів не мив. Після затримання, працівниками правоохоронних органів відносно нього застосовувалось фізичне насильство з метою отримання визнавальних показань у вчиненні вбивства.

Допитаний в судовому засіданні потерпілий ОСОБА_11 повідомив, що загибла була його дружиною. Мешкали разом за адресою: АДРЕСА_4 . Дружина була схильна до вживання алкогольних напоїв. Були випадки, що вона не з`являлась додому по декілька днів. ІНФОРМАЦІЯ_2 йому зателефонували з приводу смерті дружини. На наступний день він поїхав до моргу, де впізнав її труп.

Допитана в судовому засіданні свідок ОСОБА_18 повідомила, що обвинувачений був її сусідом. У день події вона почула крики з під`їзду та стук у двері. Вона з сусідкою вийшли з квартири та побачили обвинуваченого, який стукав у двері та просив викликати швидку медичну допомогу. В цей час у під`їзді на сходовому майданчику лежала жінка.

Допитана в судовому засіданні свідок ОСОБА_19 повідомила, що обвинувачений був її сусідом. За спеціальністю лікарем. Проживав на сьомому поверсі у співмешканки. Знає його лише з позитивної сторони.

Допитана в судовому засіданні свідок ОСОБА_20 повідомила, що знає загиблу, вона працювала у лікарні № 10 медсестрою. Обвинуваченого не знає. Чи працював він разом з загиблою їй не відомо.

Допитаний в судовому засіданні попереднім складом суду свідок ОСОБА_21 повідомив, що був головою будинкового комітету за адресою: АДРЕСА_2 . Обвинуваченого знає з позитивної сторони як особу, яка проживала у вказаному будинку близько 1,5-2 років. ІНФОРМАЦІЯ_2 близько 14:00 він стояв біля під`їзду будинку та побачив обвинуваченого, який заводив під руки до під`їзду жінку, яка перебувала у стані алкогольного сп`яніння. Обвинувачений також був у стані сп`яніння. тверезим. На запитання хто ця жінка, обвинувачений відповів, що вона є його колегою, медиком. Обвинувачений разом із жінкою зайшли до під`їзду. Після цього, через декілька годин до нього звернувся дільничний поліцейський, повідомив що на 7 поверсі виявили труп жінки та потрібно переглянути відеозаписи з камер відео спостереження. Вони разом з поліцейським переглянули відеозаписи, на яких було видно як обвинувачений та загибла зайшли до під`їзду, потім до ліфту та піднялися вгору. Також свідок повідомив, що на 7 поверсі, тривалий час проживає громадянин ОСОБА_22 , який веде антисоціальний спосіб життя, часто порушує громадський порядок, запрошує до квартири незнайомих людей та який виходив з під`їзду будинку після того як обвинувачений разом із жінкою піднялися вгору.

Допитаний в судовому засіданні попереднім складом суду свідок ОСОБА_23 повідомив, що працював фельдшером швидкої допомоги. У день події приїхав за викликом. Його зустрів чоловік та дівчина. Піднявшись на 7 поверх, побачив жінку, яка лежала роздягнена без ознак життя. На шиї жінки був шарф. Ознак насильницької смерті не побачив. Вподальшому приїхали працівники поліції.

Допитана в судовому засіданні суду апеляційної інстанції свідок ОСОБА_24 повідомила, що проживала на 7 поверсі в квартирі АДРЕСА_5 . Обвинувачений був співмешканцем її матері та на той період часу проживав у них. ІНФОРМАЦІЯ_2 вона була вдома. Чула як обвинувачений зранку пішов з квартири, після того близько 15:00 подзвонив у двері, повідомив, що у під`їзді лежить жінка та необхідно викликати швидку медичну допомогу. Вона вийшла в під`їзд, побачила там незнайому жінку, яка лежала на 7 поверсі у закутку на відстані близько 15-20 метрів від їх квартири, подалі від інших квартир. Жінка лежала без одягу на куртці. На її ногах було взуття. Біля жінки лежали якісь речі. Ознак життя жінка не подавала. Інших людей в під`їзді не бачила, криків та шуму з під`їзду перед цим не чула. На прохання обвинуваченого викликала швидку медичну допомогу та поліцію. У цей час обвинувачений стояв поруч та до жінки не підходив. Пізніше вони разом з обвинуваченим спустилися вниз зустріти лікаря. Коли лікар оглянув жінку, повідомив що вона мертва. Обвинувачений розповідав їй, що виходив курити на балкон поверху та побачив цю жінку.

Відповідно до протоколу огляду місця події від ІНФОРМАЦІЯ_2 о 15:55 у другому під`їзді, на сьомому поверсі сходового майданчику житлового будинку за адресою: АДРЕСА_2, виявлено труп жінки в положенні лежачи на спині. На трупі одягу немає. Труп на дотик у западинах зберігає тепло. У порожнині рота наявна рідка кров. На лівій нозі напіврозтібнутий чобіт. На пальці кільце з металу жовтого кольору. На підлозі біля трупу виявлено жіночу куртку, ліфчик, шапку, частину розірваної жіночої нижньої білизни, жіночі розірвані штани, розірвану майку, шарф, жіночий чобіт.

Відповідно до висновку експерта № 431 від 23.03.2018 смерть ОСОБА_12 настала за 1,5-2 доби до початку проведення експертизи 05.02.2018 о 09:30 від механічної асфіксії внаслідок удавлення руками, що підтверджується ступенем розвитку трупних явищ, наявністю нерівномірно виражених крововиливів у шкірних покровах правої бокової поверхні шиї, кута та низхідної гілки нижньої щелепи справа (вздовж краю нижньої щелепи), з садном півмісячної форми на фоні крововиливів; крововиливи у підшкірно-жирову клітковину шиї (найбільшої інтенсивності вираженості на правій передньо-бічній поверхні); крововиливи у м`які тканими шиї (в проекції м`яких тканин гортаноглотки, кореня язика); крововиливи у слизові оболонки (очей, губ, шлунку) та серозні оболонки; гостра альвеолярна емфізема легень; крововиливи у слизові оболонки гортані, трахеї, бронхів, миски нирок, наднирники; дані судово-гістологічного дослідження (розповсюджена гостра альвеолярна емфізема та ділянки ателектазу альвеол в легені, распіраторний дістрес-синдром). Тілесне ушкодження у вигляді механічної асфіксії за ступенем тяжкості має ознаки тяжкого тілесного ушкодження за критерієм небезпеки для життя.

Також під час проведення судово-медичної експертизи трупу ОСОБА_12 були виявлені такі тілесні ушкодження: крововиливи у м`які тканини голови (у потиличній ділянці зліва та у тім`яній ділянці). Виявлені тілесні ушкодження утворились прижиттєво внаслідок ударної дії тупих твердих предметів та не перебувають у причинному зв`язку з причиною смерті. Відповідно за ступенем тяжкості вказані тілесні ушкодження (крововиливи у м`які тканини голови) мають ознаки легкого тілесного ушкодження. Враховуючи морфологію вказаних тілесних ушкоджень, не можна виключати їх утворення за рахунок падіння (на площину).

Дані токсилогічного дослідження крові та сечі ОСОБА_12 свідчать про те, що на момент настання смерті вона перебувала у стані алкогольного сп`яніння тяжкого ступеню.

Відповідно до протоколу огляду місця події від 03 лютого 2018 року у службовому кабінеті № 4 відділу Голосіївського УП ГУНП у місті Києві у період часу з 19:30 по 19:50 у присутності понятих слідчим ОСОБА_15 у затриманого обвинуваченого було відібрано зрізи нігтьових пластин пальців лівої та правої руки, змиви з лівої та правої руки, з чоловічого статевого органу, відібрано зразки мікронашарувань з джинсових штанів та кофти, виучено нижню білизну.

Відповідно до протоколу огляду відеозаписів з камер відеоспостереження під`їзду № 2 будинку за адресою: АДРЕСА_2 від 04 лютого 2018 року обвинувачений разом з загиблою ІНФОРМАЦІЯ_2 о 13:55 зайшли до ліфту на першому поверсі під`їзду та попрямували вгору. Після цього о 15:17 обвинувачений разом зі свідком ОСОБА_24 спустились на ліфті на перший поверх, де зустріли працівників швидкої медичної допомоги.

Відповідно до оглянутих в судовому засіданні відеозаписів з камер відеоспостереження під`їзду № 2 будинку за адресою: АДРЕСА_2, ІНФОРМАЦІЯ_2 о 13:54 обвинувачений, тримаючи загиблу, яка перебувала у стані сильного алкогольного сп`яніння та не могла самостійно пересуватися, за капюшон, діючи агресивно, штовхаючи загиблу, завів її до під`їзду, о 13:55 заштовхнув до ліфту та вони разом піднялися вгору. Після цього до моменту приїзду працівників швидкої медичної допомоги ІНФОРМАЦІЯ_2 о 15:17 обвинувачений та загибла з під`їзду не виходили. 15:17 обвинувачений разом зі свідком ОСОБА_24 спустились на ліфті на перший поверх, де зустріли працівників швидкої медичної допомоги.

Відповідно до протоколу впізнання від 06 лютого 2018 року потерпілий ОСОБА_11 впізнав у загиблій свою дружину ОСОБА_12 .

22 лютого 2018 року прокурор ОСОБА_16 виніс постанову про відібрання у обвинуваченого біологічних зразків крові та слини.

Відповідно до протоколу відібрання зразків для експертного дослідження від 22 лютого 2018 року слідчий ОСОБА_25 за участю спеціаліста відібрав у обвинуваченого біологічні зразки крові.

Відповідно до висновків експерта № 71 від 16 березня 2018 року при дослідженні піднігтьового вмісту рук обвинуваченого виявлені алельні поєднання властиві генотипам і обвинуваченої і загиблої. Змішування біологічного матеріалу загиблої та обвинуваченого в піднігтьовому вмісті рук обвинуваченого не виключається.

Допитана в судовому засіданні експерт ОСОБА_26 підтвердила висновки зазначені у вказаній експертизі.

Відповідно до висновку експерта № 110ц від 22.03.2018 на трусах обвинуваченого виявлені сліди поту, крові та епітеліальні клітини людини, які могли утворитись за рахунок змішування поту та клітин ротової порожнини обвинуваченого та загиблої.

Відповідно до висновку експерта № 112ц від 21.03.2018 у змивах зі статевого органу обвинуваченого клітини піхви не виявлені. Виявлені піт, а також кров та слина людини, які могли утворитись за рахунок змішування поту, крові та слини обвинуваченого та загиблої.

Відповідно до висновку експерта № 375 від 14.02.2018 у обвинуваченого були виявлені ушкодження: синці на заднє-зовнішній поверхні лівого-1 та на переднє-зовнішній поверхні правого-1 плеча в середній третині, на переднє-зовнішній поверхні правого стегна у верхній та середній третинах-1, на внутрішній його поверхні у всіх третинах з переходом на заднє-зовнішню його поверхню в середнб та нижню третину /зовнішню поверхню правого колінного суглобу /переднє-зовнішню поверхню гомілки у верхню та середню третину-1, в ділянці зовнішніх квадрантів лівої сідниці-1, нижнє-зовнішнього квадранту правої сідниці-1, на задній-1 та зовнішній-1 поверхні лівого стегна у всіх третинах, на зовнішні поверхні лівої гомілки у верхній третині з переходом в аналогічну ділянку колінного суглобу-1; санда в проекції 5-го крижового хребця по лівій при хребетній лінії-1, на задній-1 та передній-1 поверхні правого променево-зап`ясного суглобу, на переднє-внутрішній-2, зовнішній-1 та задній-1 поверхні лівого променево-зап`ясного суглобу. Характер та морфологія виявлених ушкоджень свідчать про те, що вони утворились внаслідок не менш ніж десятикратної дії тупого (тупих) предметів, можна вважати спроможним строк їх утворення 03.02.2018. Виявлені тілесні ушкодження відносяться до легких тілесних ушкоджень.

Відповідно до висновку експерта № 172 від 13.03.2018 у теперішній час обвинувачений не виявляє ознак будь-кого психічного розладу. У період часу, до якого відноситься діяння, обвинувачений не виявляв ознак будь-якого психічного розладу і за своїм психічним станом міг усвідомлювати свої дії та керувати ними. За своїм психічним станом у теперішній час обвинувачений може усвідомлювати свої дії та керувати ними, застосування примусових заходів медичного характеру не потребує. У обвинуваченого не виявлено клінічних ознак будь-якого наркологічного розладу. У період часу, до якого відноситься діяння, обвинувачений не перебував у будь-якому вираженому фізіологічно-нормальному афективному стані.

Дослідивши вказані докази, надавши їм оцінку, суд дійшов висновку про доведеність винуватості ОСОБА_8 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 115КК України, а саме умисне заподіяння смерті ОСОБА_12 .

Показання обвинуваченого про те, що він не причетний до заподіяння смерті загиблої суд вважає недостовірними та направленими на уникнення кримінальної відповідальності за вчинене.

Встановлений висновком експерта та зафіксований відеозаписом з камер відеоспостереження факт перебування загиблої ОСОБА_12 у стані тяжкого алкогольного сп`яніння, при якому вона об`єктивно не могла самостійно пересуватись без сторонньої підтримки, зафіксована на відеозаписі поведінка обвинуваченого безпосередньо перед подією правопорушення, а саме агресивні та цілеспрямовані дії щодо штовхання та затягування ОСОБА_12 до під`їзду та у ліфт, перебування обвинуваченого близько години у період події правопорушення на одному поверсі з загиблою, виявлення під час огляду місця події поруч з трупом загиблої чорної шапки, схожої за описом на ту, яка була одягнена на обвинуваченому о 13:55 коли він заходив у ліфт, а пізніше о 15:17 спустився до лікарів без неї, пояснення свідка ОСОБА_21 про те, що обвинувачений, заводячи загиблу до під`їзду, представив її як колегу по роботі, пояснення свідка ОСОБА_24 про те, що до 15 години ІНФОРМАЦІЯ_2 обвинувачений до квартири за місцем проживання не повертався, не дзвонив у двері квартири та у присутності свідка невідкладну медичну допомогу загиблій не надавав, виявлення експертами в піднігтьовому вмісті рук, на трусах, статевому органі обвинуваченого біологічного матеріалу, слідів поту, крові, слини, епітеліальних клітин людини, які могли утворитись за рахунок змішування поту, крові, клітин ротової порожнини обвинуваченого і загиблої, спростовують доводи обвинуваченого про те, що він раніше не знав загиблу, що вийшов з ліфту на 7 поверсі, а вона поїхала вище, що під час події правопорушення не перебував поряд з нею, та у сукупності з іншими дослідженими в судовому засіданні доказами підтверджують винуватість останнього у вчиненні інкримінованого йому кримінального правопорушення.

Факт можливості виявлення в піднігтьовому вмісті рук, на трусах та статевому органі біологічного матеріалу, слідів поту, крові, слини, епітеліальних клітин людини, які могли утворитись за рахунок змішування поту, крові, клітин ротової порожнини обвинуваченого і загиблої , обвинувачений під час удового розгляду не оспорював.

При цьому його пояснення, що такі сліди могли утворитись внаслідок проведення реанімаційних заходів відносно загиблої та подальшого відвідування вбиральні, є необґрунтованими, не підтверджені іншими доказами у справі та не викликають розумних сумнівів щодо винуватості обвинуваченого у заподіянні смерті загиблій.

Про умисел обвинуваченого на вчинення вбивства свідчить характер заподіяних загиблій тілесних ушкоджень, перелік яких зазначено у висновку експерта, а також встановлена експертом причина смерті, яка настала від механічної асфіксії внаслідок удавлення загиблої руками.

Подальша поведінка обвинуваченого, який залишився на місці події та просив свідків викликати швидку медичну допомогу, не спростовує наявність у нього умислу на вбивство в момент удавлення шиїзагиблої руками.

Про виникнення між обвинуваченим та загиблою неприязних відносин та конфлікт безпосередньо перед подією вбивства свідчить обстановка на місці події, за якої загибла лежала на підлозі без одягу в самій лише куртці та взутті, при цьому інший одяг був з неї знятий, нижня білизна розірвана, а також дії обвинуваченого увигляді здавлення шиї, направлені на позбавлення її життя.

Відповідно до ст. 85 КПК України належними є докази, які прямо чи непрямо підтверджують існування чи відсутність обставин, що підлягають доказуванню у кримінальному провадженні, та інших обставин, які мають значення для кримінального провадження, а також достовірність чи недостовірність, можливість чи неможливість використання інших доказів.

Враховуючи, що актом судово-медичного дослідження від 16 лютого 2018 року тампону з вмістом піхви загиблої, протоколом обшуку квартири за місцем проживання обвинуваченого від 03 лютого 2018 року, протоколом огляду сходів під`їзду від 04 лютого 2018 року, протоколом огляду підсобного приміщення від 04 лютого 2018 року, протоколом обшуку квартири АДРЕСА_3 від 03 лютого 2018 року, висновками експертів № 109, № 110 від 02.03.2018, № 111 від 07.03.2018, № 112 від 14.03.2018, № 113 від 02.03.2018, №120 від 15.03.2018, № 111ц від 23.03.2018 за результатами дослідження змивів з рук обвинуваченого, куртки, футболки, светра, шапки джинсових штанів обвинуваченого, висновками експертів № 114 від 02.03.2018, № 115 від 02.03.2018, № 116 від 07.03.2018, № 117 від 19.03.2018, № 118 від 09.03.2018, № 119 від 16.03.2018 за результатами дослідження куртки, штанів, ліфчика, трусів, шарфа, фрагментів футболки загиблої обставин, що підлягають доказуванню та мають значення для кримінального провадження не встановлено, тому суд вважає вказані докази неналежними. З цих підстав потреба у наданні оцінки на предмет їх допустимості, про що захисник порушив питання у своїх клопотаннях, відсутня.

При ухваленні вироку судом використав показання свідків ОСОБА_21 , ОСОБА_24 та ОСОБА_23 , які були допитані в судовому засіданні попереднім складом суду за участі сторіни захисту та обвинувачення, оскільки під час нового судового розгляду за даними сторони обвинувачення свідок ОСОБА_21 помер, а вжитими заходами встановити точне місцезнаходження у період дії воєнного стану свідків ОСОБА_24 та ОСОБА_23 , не видалось можливим.

Відповідно до показань свідка ОСОБА_21 долучені до матеріалів кримінального провадження відеозаписи з камер відеоспостереження під`їзду № 2 будинку за адресою: АДРЕСА_2, були надані ним на запит поліцейського. З огляду на це підстав вважати вказані відеозаписи недопустимим доказом через порушення порядку їх отримання суд не вбачає.

Надаючи оцінку доводам сторони захисту щодо вилучення у затриманого обвинуваченого ІНФОРМАЦІЯ_2 слідчим ОСОБА_15 у приміщенні Голосіївського УП ГУНП у м. Києві нижньої білизни, відібрання зрізів з нігтів пальців рук, змивів з рук та статевого органу, а також щодо відібрання ІНФОРМАЦІЯ_2 біологічних зразків крові з порушення встановленого КПК України порядку, суд виходить з наступного.

Відповідно до ст. 241 КПК України дізнавач, слідчий, прокурор здійснює освідування підозрюваного, свідка чи потерпілого для виявлення на його тілі, одязі, в якому він перебуває, слідів кримінального правопорушення та їх вилучення або виявлення особливих прикмет, якщо для цього не потрібно проводити судово-медичну експертизу. Перед початком освідування особі пропонується добровільно пройти освідування на підставі постанови дізнавача, слідчого, прокурора, а в разі її відмови освідування здійснюється примусово виключно на підставі постанови прокурора.

Відповідно до ст. 245 КПК України відбирання біологічних зразків у особи здійснюється за правилами, передбаченими статтею 241 цього Кодексу. У разі відмови особи добровільно надати біологічні зразки слідчий суддя, суд за клопотанням сторони кримінального провадження, що розглядається в порядку, передбаченому статтями 160-166 цього Кодексу, має право дозволити слідчому, прокурору (або зобов`язати їх, якщо клопотання було подано стороною захисту) здійснити відбирання біологічних зразків примусово.

Як убачається зі змісту протоколу огляду місця події від 03 лютого 2018 року та протоколу про відібрання зразків від 22 лютого 2018 року, вилучення у обвинуваченого нижньої білизни, змивів з рук та статевого органу фактично було процесуальною дією у вигляді освідування особи, яка була затримана за підозрою у вчиненні злочину, а отримання зрізів з нігтів пальців рук та разків крові - процедурою відбирання біологічних зразків.

Згідно з протоколом від 03 лютого 2018 року вказана процесуальна дія проводилась у присутності понятих, за добровільною згодою обвинуваченого, при цьому слідчим ОСОБА_15 , щодо якого у матеріалах справи відсутня постанова про включення його до складу групи слідчих у даному кримінальному провадженні, без винесення окремої постанови про її проведення та без участі захисника.

Згідно з протоколом від 22 лютого 2018 року вказана процесуальні дія проводилась слідчим ОСОБА_25 , якому доручено здійснення досудового розслідування, на підставі прокурора ОСОБА_16 , щодо якого у матеріалах справи відсутня постанова про включення його до складу групи прокурорів у даному кримінальному провадженні, та без участі захисника.

Відповідно до сталої практики Верховного Суду, зокрема у справах № 204/6541/16-к, № 737/641/17, порушення порядку отримання доказів, яке призводить до їх недопустимості, визначається правилами допустимості доказів, передбаченими главою 4 § 1 КПК та іншими статтями КПК України, в яких такі правила сформульовані. Не будь-яке формальне недотримання вимог кримінального процесуального закону при отриманні доказу автоматично тягне необхідність визнання доказу недопустимим. Натомість закон зобов`язує суд дати оцінку доказу з точки зору його допустимості з урахуванням того, чи було допущене порушення КПК України істотним та яким чином воно перешкоджало забезпеченню та реалізації прав і свобод особи. Сторона, яка стверджує про процесуальні порушення, має не лише довести наявність таких порушень, а й обґрунтувати, що ці порушення позначилися або могли позначитися на результаті судового розгляду. для вирішення питання, чи може порушення певних основоположних прав і свобод особи стати підставою для визнання доказів недопустимими, необхідно взяти до уваги не лише сам факт такого порушення, але й встановити його вплив на процес і характер отримання доказів.

За змістом ч. 1 ст. 87 КПК Україи доказ має бути визнаний недопустимим лише за умови, якщо він отриманий виключно в результаті дій, що становили істотне порушення прав та свобод людини. Водночас, якщо відповідний доказ із неминучістю був би отриманий незалежно від такого порушення прав підозрюваного, такий доказ може бути визнаний допустимим (доктрина «неминучого виявлення» є одним із виключень з доктрини «плодів отруйного дерева»).

Відповідно до позиції Великої Палати Верховного Суду (справа № 756/10060/17), вирішуючи питання про вплив порушень порядку проведення процесуальних дій на доказове значення отриманих у їх результаті відомостей, суд повинен насамперед з`ясувати вплив цих порушень на ті чи інші конвенційні або конституційні права людини, зокрема встановити, наскільки процедурні недоліки «зруйнували» або звузили ці права або ж обмежили особу в можливостях їх ефективного використання.

У постанові за результатами розгляду справи № 187/1349/20 Верховний Суд зазначив, що зміст інформації, яку містять біологічні зразки, не залежить від волі особи, в якої вони відбираються, тому наявність чи відсутність у матеріалах провадження постанови про відібрання у особи біологічних зразків не може позначитися на змісті отримуваної під час проведення відповідної експертизи інформації, а тому відсутні підстави вбачати порушення у даному випадку прав особи чи можливості визнання отриманих даних недопустимими доказами.

У постановах за результатами розгляду справ № 185/6429/17, № 236/4268/18, Верховний Суд наголосив, що така процесуальна дія, як отримання зразків для експертизи, пов`язана з необхідністю отримання доказів, які носять об`єктивний характер, і не залежать від волі особи у якої вони відбираються, а тому вона не може розглядатися як така, що порушує право особи зберігати мовчання. Присутність чи відсутність захисника у цьому випадку не може позначитися на зміст отриманих під час цієї дії результатів.

Враховуючи, викладене у задоволенні клопотань захисника про визнання недопустимими доказами проколу огляду місця події від 03 лютого 2018 року, протоколу відібрання біологічних зразків від 03 лютого 2018 року, а також всіх похідних від них доказів, слід відмовити.

Доводи обвинуваченого про незаконне застосування відносно нього працівниками поліції фізичного насильства після затримання не впливають на правильність висновків суду щодо фактичних обставин кримінального правопорушення.

У цій справі не йдеться про допустимість свідчень, наданих обвинуваченим під примусом працівників поліції, жодні відомості, які були повідомлені ним на досудовому розслідуванні, не були використані під час судового розгляду і не бралися до уваги судом при оцінці обставин справи.

Право обвинуваченого на перевірку його доводів щодо незаконних методів слідства, отримання тілесних ушкоджень реалізовано шляхом внесення на підставі ухвали суду відомостей про відповідне кримінальне правопорушення до ЄРДР за № . Досудове розслідування у даному кримінальному провадженні наразі триває, інформація про його закінчення відсутня.

5.Мотиви зміни обвинувачення, підстави визнання частини обвинувачення необґрунтованою

Відповідно до вимог ст. 337 КПК України судовий розгляд проводиться лише стосовно особи, якій висунуте обвинувачення, і лише в межах висунутого обвинувачення відповідно до обвинувального акта, крім випадків, передбачених цією статтею.

З метою ухвалення справедливого судового рішення та захисту прав людини і її основоположних свобод суд має право вийти за межі висунутого обвинувачення, зазначеного в обвинувальному акті, лише в частині зміни правової кваліфікації кримінального правопорушення, якщо це покращує становище особи, стосовно якої здійснюється кримінальне провадження.

В ході судового розгляду підстав для зміни обвинувачення чи визнання частини обвинувачення необґрунтованою судом не встановлено.

6.Обставини, які пом`якшують та обтяжують покарання.

Обставиною, яка пом`якшує покарання обвинуваченого, на підставі ст. 66 КК України суд визнає його участь у бойових діях.

Обставини, які обтяжують покарання, згідно з обвинувальним актом в провину обвинуваченому не ставляться.

7.Мотиви призначення покарання.

Згідно зі ст. 50, ст. 65 КК України особі, яка вчинила кримінальне правопорушення, має бути призначено покарання необхідне й достатнє для її виправлення і попередження нових кримінальних правопорушень. Виходячи з указаної мети й принципів справедливості, співмірності та індивідуалізації, покарання повинно бути адекватним характеру вчинених дій, їх небезпечності та даним про особу винного.

При призначенні покарання суд зважає на тяжкість вчиненого кримінального правопорушення, яке згідно зі ст. 12 КК України є особливо тяжким злочином, дані про особу обвинуваченого, котрий до кримінальної відповідальності притягається вперше, на обліку у лікарів нарколога та психіатра не перебуває, неодружений, є колишнім військовослужбовцем, учасником бойових дій, нагороджений почесними відзнаками під час проходження військової служби, за місцем проживання характеризується позитивно, при цьому вину у вчиненні кримінального правопорушення не визнав, належних висновків для себе не зробив.

Враховуючи вказані обставини, суд вважає за необхідне призначити покарання у межах санкції ч. 1 ст. 115 КК України, яке слід відбувати реально.

8.Підстави для задоволення цивільного позову або відмови у ньому.

Цивільний позов у кримінальному провадженні не пред`явлено.

9. Мотиви ухвалення інших рішень щодо питань, які вирішуються судом при ухваленні вироку, та положення закону, якими керувався суд.

Долю речових доказів слід вирішити у порядку, визначеному ст. 100 КПК України.

Процесуальні на залучення експертів підлягають стягненню з обвинуваченого на користь держави.

В враховуючи належну процесуальну поведінку обвинуваченого під судового розгляду, підстав для обрання обвинуваченому запобіжного заходу до набрання вироком законної сили суд не вбачає.

Керуючись статтями 100, 124, 368, 370, 371, 374, 376, 615 КПК України, колегія суддів

ухвалила:

Визнати ОСОБА_8 винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 115 КК України, та призначити йому покарання за ч. 1 ст. 115 КК України у виді позбавлення волі на строк 9 років.

Початок строку відбування покарання обчислювати з моменту затримання обвинуваченого після набрання вироком законної сили.

На підставі ч. 5 ст. 72 КК України зарахувати у строк покарання період попереднього ув`язнення обвинуваченого з 03 лютого 2018 року по 08 лютого 2022 року включно з розрахунку один день попереднього ув`язнення за один день позбавлення волі.

Стягнути з ОСОБА_8 на користь держави процесуальні витрати на залучення експертів на загальну суму 15 807 грн.

Скасувати арешт, накладений ухвалою слідчого судді Голосіївського районного суду міста Києва від 05 лютого 2018 року на вилучені за місцем проживання обвинуваченого за адресою: АДРЕСА_6 речі, а саме недопалки з-під цигарок, особисті папери, спортивні штани, зубну щітку, бритву, записник. Недопалки з-під цигарок знищити, решту речей - повернути обвинуваченому.

Скасувати арешт, накладений ухвалою слідчого судді Голосіївського районного суду міста Києва від 06 лютого 2018 року на вилучені під час огляду місця події за адресою: АДРЕСА_2, а саме ліфчик, запальничку, шарф, упаковку з-під цигарок, труси, шапку, кільце з металу жовтого кольору, футболку, штани, куртку, черевик. Кільце з металу жовтого кольору повернути потерпілому ОСОБА_11 , решту речей - знищити.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції, якщо його не буде скасовано.

Вирок може бути оскаржений до Київського апеляційного суду протягом 30 днів з дня його проголошення шляхом подачі апеляційної скарги через Голосіївський районний суд м. Києва.

Копію вироку негайно після його проголошення вручити учасникам судового провадження.

Судді:

ОСОБА_1 ОСОБА_2 ОСОБА_3