Вирок від 25 лютого 2026 р. у справі №710/1244/24 — Шполянський районний суд Черкаської області

Справа № 710/1244/24

Провадження № 1-кп/710/20/26

В И Р О К

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

26.02.2026 м. Шпола

Шполянський районний суд Черкаської області

в складі: головуючого - судді ОСОБА_1 ,

за участю:

секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,

начальника Шполянського відділу Звенигородської окружної прокуратури ОСОБА_3 ,

обвинуваченого ОСОБА_4 ,

потерпілого – ОСОБА_5 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Шпола об`єднане кримінальне провадження, відомості про яке внесені 05.09.2024 до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12024255310000453 за обвинуваченням

ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Шпола Черкаської області, який проживає за адресою: АДРЕСА_1 , українця, громадянина України, одруженого, неповнолітніх дітей на утриманні немає, раніше несудимого,

у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених частинами 1 та 2 ст. 125 КК України,

УСТАНОВИВ:

ОСОБА_4 29 липня 2024 року приблизно о 18 годині 10 хвилин, перебуваючи в парку поблизу Будинку ОСОБА_6 за адресою: вул. Центральна, 58, с. Кримки, Звенигородського району Черкаської області, в ході конфлікту з ОСОБА_7 , на ґрунті неприязних відносин, маючи прямий умисел на заподіяння тілесних ушкоджень потерпілій, усвідомлюючи суспільно-небезпечний, протиправний характер своїх дій, передбачаючи їх суспільно-небезпечні наслідки і бажаючи їх настання, головою наніс один удар потерпілій ОСОБА_7 , в область правої брови.

Своїми умисними протиправними діями ОСОБА_4 заподіяв потерпілій ОСОБА_7 тілесні ушкодження у виді гематоми правої параорбітальної області (ділянки), які відповідно до висновку судово-медичної експертизи, відносяться до категорії легких тілесних ушкоджень.

Суд кваліфікує дії обвинуваченого ОСОБА_4 за ч. 1 ст.125 КК України – умисне легке тілесне ушкодження.

ОСОБА_4 04 вересня 2024 року приблизно о 20.00 годин, перебуваючи поблизу домоволодіння за адресою: АДРЕСА_2 , в ході конфлікту з ОСОБА_5 , який раптово виник на ґрунті неприязних відносин, маючи прямий умисел на заподіяння тілесних ушкоджень потерпілому, усвідомлюючи суспільно-небезпечний, протиправний характер своїх дій, передбачаючи їх суспільно-небезпечні наслідки і бажаючи їх настання, ножем наніс потерпілому ОСОБА_5 один удар в область лівого плеча та один удар в область грудної клітки.

Своїми умисними протиправними діями ОСОБА_4 заподіяв потерпілому ОСОБА_8 тілесні ушкодження у виді рани грудної клітки та рани лівого плеча, які відповідно до висновку судово-медичної експертизи, відносяться до категорії легких тілесних ушкоджень, що спричинило короткочасний розлад здоров?я.

Суд кваліфікує дії обвинуваченого ОСОБА_4 за ч. 2 ст. 125 КК України - умисне легке тілесне ушкодження, що спричинило короткочасний розлад здоров`я.

У судовому засіданні обвинувачений, ОСОБА_4 , повідомив наступне. Стосовно потерпілої ОСОБА_7 , то з її сторони був на нього наклеп, через який він посварився з дружиною, він зустрів її випадково, був випивший і наніс їй удар. Вину свою визнав.

Щодо епізоду з потерпілим ОСОБА_5 , вини своєї не визнав. Пояснив, що вони з ОСОБА_9 були в нього дома, потім коли йшли в магазин, то зустріли ОСОБА_10 , вони були біля машини, якось були розмови за нього, що його типу кудись вивезуть, тому вони підійшли до них розібратися і спокійно поговорити. Підійшли до них і між ними стався конфлікт незрозуміло з чого, один пішов у двір, чи за битою чи за держаком, інший схопив кирпичину і почав махати нею, махав і вдарив його у руку, хотів у ребро, але він закрив рукою. Потім він ударив ОСОБА_11 , тоді він не витримав і вдарив ОСОБА_12 з ноги, він впав, тоді встав схопився за дрючка і вдарив його в лоб, у нього була гематома. Він на адреналіні наніс йому один удар ножем по плечу, чи в руку, від цього той упав, а коли знову підвівся, знову схватився за дрючка і він був вимушений знову ударити його. Вибігли люди, почали кричати, нагнали їх, вони з ОСОБА_9 пішли собі. Він сам викликав поліцію та віддав ніж.

Захисник у судовому засіданні зазначив, що крім показів потерпілого ОСОБА_5 стороною обвинувачення інших доказів вини ОСОБА_4 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 125 КК України не надано. Так, дійсно конфлікт був, але складу злочину немає. Крім того, не зважаючи на визнання вини ОСОБА_4 по епізоду з ОСОБА_7 , його вина не доведена. Просив взяти до уваги характеризуючі відомості по обвинуваченого, який перебуває на військовій службі.

Потерпіла ОСОБА_7 в судове засідання не з`явилась, подала заяву про розгляд справи без її участі.

Крім визнання вини обвинуваченим у вчиненні кримінального правопорушення за ч.1 ст. 125 КК України , за фактом нанесення легких тілесних ушкоджень ОСОБА_7 , вина ОСОБА_4 підтверджується письмовими доказами ( дослідження яких сторони вважали достатнім).

Так, відповідно до протоколу прийняття заяви про вчинене кримінальне правопорушення або таке, що готується від 09.08.2024, ОСОБА_7 , повідомила про нанесення їй тілесних ушкоджень за наступних обставин: 29.07.2024 близько 18.10 години ОСОБА_4 , перебуваючи у парку, розташованому за адресою АДРЕСА_2 , на ґрунті раптово виниклих неприязних відносин, наніс тілесні ушкодження ОСОБА_7 ( том 1, а.с. 203).

Відповідно до протоколу прийняття заяви про кримінальне правопорушення та іншу подію від 29.07.2024, ОСОБА_7 повідомила про подію, що мала місце 29.07.2024 близько 18 год. 10 хв., про факт нанесення тілесних ушкоджень ( том 1, а.с. 204).

Відповідно до довідки, виданої 29.07.2024 КНП «Лікарня імені братів М.С. і О.С. Коломійченків» Шполянської міської ради ОТГ Черкаської області, ОСОБА_7 має наступний діагноз: гематома правої параорбітальної ділянки ( том 1, а.с. 207).

Відповідно до висновку експерта №_05-6-01/251_ від 13.08.2024, згідно даних наданого медичного документу у гр. ОСОБА_7 мало місце наступне: гематома правої параорбітальної області (ділянки). Дане ушкодження виникло від дії твердого тупого предмета, могло бути спричинено за механізмом, який вказаний у постанові, не виключено, що за давністю спричинення може відповідати часу події, що зазначений у постанові, і за ознакою відсутності короткочасного розладу здоров`я відносяться до категорії легких. Тілесне ушкодження, яке мало місце у ОСОБА_7 могло утворитися внаслідок не менше ніж від одноразової травмуючої дії твердого тупого предмета ( том 1, а.с. 209).

Відповідно до протоколу проведення слідчого експерименту від 12.08.2024, ОСОБА_7 , у присутності понятих ОСОБА_13 та ОСОБА_14 , розповіла про подію, яка мала місце 29.07.2024 близько 18.10 години у парку біля Будинку культури за адресою: вул. Центральна, 58, с. Кримки Звенигородського району Черкаської області, та показала на статисту, як саме ОСОБА_4 наносив їй удари. До протоколу додано фотознімки проведення слідчого експерименту ( том 1, а.с. 210-213).

Відповідно до висновку експерта №_05-6-01/252_ від 14.08.2024, не виключено, що тілесне ушкодження, яке мало місце у гр. ОСОБА_7 могло бути спричинено за механізмом утворення, який вона вказала під час проведення за її участю слідчого експерименту від 12.08.2024 ( том 1, а.с. 214).

Відповідно до протоколу проведення слідчого експерименту від 17.07.2024, свідок ОСОБА_15 , у присутності понятих ОСОБА_16 та ОСОБА_17 , розповіла про подію, яка мала місце 29.07.2024 близько 18.10 години у парку біля Будинку культури за адресою: вул. Центральна, 58, с. Кримки Звенигородського району Черкаської області та показала на статисту, як саме ОСОБА_4 наносив ОСОБА_7 удари. До протоколу додано фотознімки проведення слідчого експерименту ( том 1, а.с. 215-219).

Незважаючи на невизнання своєї вини обвинуваченим ОСОБА_4 у вчиненні кримінального правопорушення передбаченого ч. 2 ст. 125 КК України, його вина доведена показаннями допитаних в суді потерпілого, свідків та дослідженими письмовими доказами .

Потерпілий ОСОБА_5 у судовому засіданні повідомив, що 04.09.2024 близько 20.00 години вечора, після того як вони відпочивали з рідними, коли його брат вже повинен був їхати, вони вийшли з ним за подвір`я, щоб провести його, як прийшли покійний ОСОБА_9 та обвинувачений ОСОБА_18 . Під час виниклого між ними конфлікту ОСОБА_18 наніс йому два ножових удари, один в область руки, а інший в область грудей. Конфлікт стався через його брата, у той день, трішки раніше між його братом та ОСОБА_18 стався конфлікт ,так як той їхав зі ОСОБА_19 до села та відмовився підвозити ОСОБА_18 , сказав, що повезе тільки ОСОБА_9 , проте той сказав, що сам не поїде. А ввечері вони прийшли розібратись, чого той не захотів його підвозити, брат злякався, в них почалась суперечка, і він вступився за брата, внаслідок чого і отримав тілесні ушкодження. Все відбулось дуже швидко, хвилина-дві. Ніж у руках ОСОБА_18 був відразу, коли він прийшов, перший удар був у руку, потім він вдарив ОСОБА_18 з ноги в груди, після чого впав, а коли намагався встати, то відчув другий удар у груди. Після цього конфлікт не припинився між ними, ОСОБА_9 втік, а ОСОБА_18 продовжував далі провокувати. Потім вийшла жінка, теща, всі почали кричати, повиходили сусіди. Пояснив, що внаслідок нанесених йому тілесних ушкоджень він втратив заробіток, так як працював на будівництві, дома теж нічого не міг робити, всю роботу виконувала дружина, брат допомагав.

Свідок ОСОБА_20 у судовому засіданні повідомила, що є дружиною потерпілого. 04.09.2024 ввечері, біля їхнього будинку, за двором, підійшли ОСОБА_18 з ОСОБА_9 , у них був конфлікт з її чоловіком, ОСОБА_12 , та його братом ОСОБА_21 . Вона у той час була через дорогу від них, у своєї матері. А ОСОБА_12 вийшов за двір провести ОСОБА_21 , він мався вже їхати додому. Вони почали всі сваритись, вона вибігла на дорогу до них через крики, коли вибігла, то побачила як ОСОБА_18 йшов з ножем і замахнувся на ОСОБА_12 , один удар наніс йому у руку, потім вони знову кричали, а тоді він наніс другий удар вже у грудну клітку, вона підбігла до ОСОБА_18 почала кричати йому, що це все бачать малі діти, просила його заспокоїтись. Потім ОСОБА_18 з ОСОБА_9 почали відходити, пішли до ОСОБА_9 , а вони вже викликали швидку допомогу та поліцію.

Свідок ОСОБА_22 у судовому засіданні повідомив наступне. 04.09.2024 він зранку перебував у ОСОБА_19 , вдома, йому зателефонував ОСОБА_18 і ОСОБА_9 і попросили забрати їх з с. Кримки до Шполи, він відмовив, сказав, що не буде їх забирати. Вони зателефонували йому ще раз і сказали, що він відповість за свої слова. Того ж дня, після обіду він вже був у с. Кримки, йому знову телефонував ОСОБА_18 , щоб той його забрав у м. Шпола, він відмовив ще раз, нецензурними словами, а він зреагував неправильно, і прийшов до його брата, потерпілого, ОСОБА_18 знав, що він там, бо він сам сказав, що перебуває у брата дома. Ввечері коли він вже збирався їхати додому ,йшли з братом до машини, вони побачили як до них йдуть ОСОБА_18 з ОСОБА_9 , коли вони підійшли ближче, то у ОСОБА_23 вже був відкритий ніж в руці, брат став попереду нього, щоб той не «пирнув» його, він не мовчав, сварився з ними, і ОСОБА_18 почав махати ножем до його брата, поранив йому спочатку руку, а потім ударив трохи нижче серця. Після цього ОСОБА_18 забрав ножа і вони з ОСОБА_24 пішли в сторону, де живе ОСОБА_25 дівчина, почали тікати. Родичі повибігали з двору, почались крики.

Свідок ОСОБА_26 у судовому засіданні повідомила ,що 04.09.2024 вони з донькою у себе біля хати гуляли з дітьми, почули крики ,вибігли до дороги, то вже побачили як ОСОБА_27 схватився за бік, намагався дійти до двору і впав, вона надавала першу медичну допомогу, кричала на ОСОБА_18 і ОСОБА_9 , щоб ті пішли звідти. Обставин, за яких ОСОБА_12 поранили вона не бачила, оскільки коли вибігла з двору він вже був у крові, він не міг говорити, його відливали водою, вона зажала рану рукою, бо кровила ( та, що під грудьми). ОСОБА_18 і ОСОБА_9 просто пішли додому.

Відповідно до протоколу огляду місця події від 04.09.2024, ОСОБА_4 у присутності понятих ОСОБА_28 та ОСОБА_29 , видав ножа, огляд здійснено на території домоволодіння, розташованого за адресою: АДРЕСА_1 . Металевий ніж було запаковано до сейф-пакету Національної поліції України, який в подальшому вилучено до ВПД №2. До протоколу додано фотознімки ( том 1, а.с. 240- 242).

Відповідно до заяви ОСОБА_4 від 04.09.2024, останній добровільно видав ножа, який знаходиться у нього у використанні ( том 1, а.с. 243).

Відповідно до протоколу прийняття заяви про вчинене кримінальне правопорушення або таке, що готується від 05.09.2024, ОСОБА_5 повідомив про нанесені йому тілесні ушкодження за наступних обставин: 04.09.2024 близько 20.00 години ОСОБА_4 , перебуваючи біля паркану домоволодіння за адресою АДРЕСА_2 , на ґрунті раптово виниклих неприязних відносин, наніс тілесні ушкодження ОСОБА_5 ( том 1, а.с. 245).

Відповідно до заяви ОСОБА_5 від 05.09.2024, останній просив долучити до матеріалів кримінального провадження довідку №148, видану в КНП «Лікарня імені братів М.С. і О.С. Коломійченків» від 04.09.2024 ( том 1, а.с. 246).

Відповідно до довідки №148, виданої 04.09.2024 КНП «Лікарня імені братів М.С. і О.С. Коломійченків» Шполянської міської ради ОТГ, у ОСОБА_5 мав місце наступний діагноз: різано-колоті рани (дві) грудної клітки зліва та лівого плеча ( том 1 ,а.с. 247).

Відповідно до виписки №6988 із медичної карти стаціонарного хворого, ОСОБА_5 з 04.09.2024 по 06.09.2024 перебував на стаціонарному лікуванні з основним діагнозом: різано колоті рани (дві) грудної клітки зліва та лівого плеча, що підтверджується і медичною картою стаціонарного хворого №6988/2635, картою пацієнта, який вибув із стаціонару №2635, інформаційною добровільною згодою пацієнта на проведення діагностики, лікування та проведення операцій та знеболення, операцією №291 ( том 1, а.с. 249, том 2, а.с. 2-14).

Відповідно до висновку експерта №02-01/832 від 19.09.2024, згідно з даними наданих медичних документів, при зверненні ОСОБА_5 за медичною допомогою, у нього лікарями діагностовано: рану грудної клітки та рану лівого плеча. Вказані вище ушкодження виникли внаслідок щонайменше дворазової колото-ріжучої дії гострого предмету (предметів), не виключено при ударах «розкладним ножем» незадовго до його звернення за медичною допомогою та в час, вказаний в постанові що підтверджується їх видом та описаними морфологічними властивостями. Рани у ОСОБА_5 за ступенем тяжкості належать до легких тілесних ушкоджень, що спричинили короткочасний розлад здоров`я ( том 2, а.с. 15-16).

Відповідно до проведення слідчого експерименту від 06.09.2024, ОСОБА_5 у присутності понятих ОСОБА_30 та ОСОБА_31 , розповів про подію, яка мала місце 04.09.2024 близько 20.00 години біля паркану домоволодіння, розташованого за адресою: АДРЕСА_2 та показав на статисту як саме ОСОБА_4 наносив йому удари. До протоколу додано фотознімки проведення слідчого експерименту ( том 2, а.с. 17-20).

Відповідно до протоколу проведення слідчого експерименту від 06.09.2024, за участю понятих ОСОБА_32 та ОСОБА_33 , свідок ОСОБА_20 розповіла про подію, яка мала місце 04.09.2024 близько 20.00 години біля паркану домоволодіння, розташованого за адресою: АДРЕСА_2 та показала на статисту, як саме ОСОБА_4 наносив ОСОБА_5 удари ножем. До протоколу додано фотознімки проведення слідчого експерименту ( том 2, а.с. 21-24).

Відповідно до протоколу проведення слідчого експерименту від 06.09.2024, за участю понятих ОСОБА_32 та ОСОБА_33 , свідок ОСОБА_22 розповів про подію, яка мала місце 04.09.2024 близько 20.00 години біля паркану домоволодіння, розташованого за адресою: АДРЕСА_2 та показав на статисту як саме ОСОБА_4 наносив ОСОБА_5 удари ножем. До протоколу додано фотознімки проведення слідчого експерименту ( том 2, а.с. 25-28).

Відповідно до висновку експерта №02-01/833 від 19.09.2024, утворення тілесних ушкоджень у ОСОБА_5 за обставин та механізмом, які вказані в наданому на судово-медичному експертизу протоколі проведення слідчого експерименту від 06.09.2024 – не виключається ( том 2, а.с. 29-30).

Відповідно до висновку щодо результатів медичного огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції від 04.09.2024, ОСОБА_4 перебував у стані алкогольного сп`яніння – 0,48 % ( том 2, а.с. 32).

Оцінюючи докази у їх сукупності, відповідно до ст. 94 КПК України, у результаті всебічного, повного і неупередженого їх дослідження в судовому засіданні, суд вважає, що обставини вчинення кримінального правопорушення підтвердилися у повному обсязі, пред`явлене обвинувачення доведене повністю.

За вчинене кримінальне правопорушення обвинувачений ОСОБА_4 підлягає покаранню.

Аналізуючи показання обвинуваченого та доводи його захисника щодо недоведеності вини обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення суд дійшов висновку, що такі спростовуються дослідженими у судовому засіданні доказами, достовірність яких сумнівів не викликає і дану позицію обвинуваченого та його захисника суд вважає способом захисту обвинуваченого та намаганням уникнути кримінальної відповідальності за вчинене кримінальне правопорушення.

Наявність тілесних ушкоджень у виді забою лоба, садно-синця лівого стегна, забою лівого передпліччя, відповідно до довідки КНП « лікарні імені братів М.С. і О.С. Коломійченків» Шполянської міської ради ОТГ від 20.01.2024, виявлених 04.09.2024 у ОСОБА_4 під час його доставлення співробітником Звенигородського РВП, не спростовують вини ОСОБА_4 у нанесенні тілесних ушкоджень ОСОБА_5 за обставин, встановлених у судовому засіданні.

Обставин, що пом`якшують або обтяжують покарання ОСОБА_4 , згідно зі статтями 66,67 КК України, судом не встановлені.

При призначенні покарання обвинуваченому, суд також враховує, що відповідно до ст.50КК України покарання є заходом примусу та полягає в передбаченому законом обмеженні прав та свобод засудженого і у відповідності до ч. 2 ст.50КК України має на меті не тільки кару, а й виправлення засудженого, запобігання вчиненню нових кримінальних правопорушень.

При призначенні покарання обвинуваченому, у відповідності зі ст. 65 КК України, суд ураховує: ступінь тяжкості вчинених ним кримінальних правопорушень, які класифікуються, відповідно до ст.12 КК України, як проступки, те, що обвинувачений на обліку у лікаря нарколога та лікаря психіатра не перебуває, раніше несудимий, перебуває на військовій службі у складі ЗСУ за контрактом, його молодий вік, ставлення до вчиненого щодо потерпілої ОСОБА_7 ( у судовому засіданні пояснював, що розуміє, що вдарив жінку, при цьому шарівся), поряд із тим негативну характеристику за місцем його проживання, думку прокурора, якого підтримав потерпілий, який вважав необхідним призначити покарання за ч.1 ст. 125 КК України у виді громадських робіт, за ч. 2. ст. 125 КК України у виді обмеження волі та застосувати положення статтей 70, 75,76 КК України.

З урахуванням усіх вказаних обставин суд вважає, що до ОСОБА_4 належить застосувати покарання передбачені санкціями частини першої та другої ст. 125 КК України, при цьому застосувавши приписи ч.1 ст. 70 КК України , та звільнення від відбування покарання з випробуванням, з іспитовим строком, поклавши на нього обов`язки, передбачені ст. 76 КК України, як необхідне й достатнє для його виправлення та попередження нових кримінальних правопорушень.

Щодо цивільного позову.

Потерпілим ОСОБА_5 у кримінальному провадженні заявлено цивільний позов, у якому просив стягнути з обвинуваченого на свою користь матеріальну шкоду, спричинену злочином у розмірі 6465,54 грн та моральну шкоду у розмірі 30 000,00 грн .

В обгрунтування позову вказав , що на лікування від травм, отриманих внаслідок неправомірних дій зі сторони відповідача, він поніс матеріальні витрати у виді втраченого заробітку, так як не міг працювати. Він працював на будівництві по найму з 08-00 до 17-00 год. п`ять днів на тиждень. Не працював через отриману травму з 04 вересня 2024 року по даний час - 21 робочий день. При середньомісячній заробітній платі по Україні, що складає 8.000 грн, він втратив кошти в сумі 6461,54 грн (з розрахунку 307,69 середньоденний заробіток за 26 календарних днів вересня 2024 року).

Лікування проводилося за рахунок держави. Перев`язочні матеріали та обезболюючи препарати купував за власні кошти, але фіскальні чеки не зберіг.

Неправомірними суспільно-небезпечними діями ОСОБА_4 , мені завдано немайнових втрат, спричинених моральними та фізичними стражданнями, які позначили негативні зміни в моєму житті, спогади про психотравмуючі події, страх можливого повторення подій, негативні переживання та спогади, насторога, тривога, важкість у виконанні повсякденних трудових та домашніх обов`язків, увага на проблемах одужання та реабілітації, почуття образи, душевних стражданнях, яких я зазнав внаслідок отримання травми та у віддалених наслідках.

На даний час він страждає болями, безсонням, порушенням нормального

життєвого укладу. Переживає за психологічний стан його доньки ОСОБА_34 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , яка була свідком цих подій, дуже злякалася, плакала, в даний час тривожиться по ночах.

Відповідач у судовому засіданні позовні вимоги не визнав.

Частиною другою ст. 127 КПК України передбачено, що шкода, завдана кримінальним правопорушенням або іншим суспільно небезпечним діянням, може бути стягнута судовим рішенням за результатами розгляду цивільного позову в кримінальному провадженні.

Відповідно до ч. 1 ст. 128 КПК України особа, якій кримінальним правопорушенням або іншим суспільно небезпечним діянням завдано майнової та/або моральної шкоди, має право під час кримінального провадження до початку судового розгляду пред`явити цивільний позов до підозрюваного, обвинуваченого або до фізичної чи юридичної особи, яка за законом несе цивільну відповідальність за шкоду, завдану діяннями підозрюваного, обвинуваченого або неосудної особи, яка вчинила суспільно небезпечне діяння.

У відповідності до ч. 1, 2 ст. 1166 ЦК України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала. Особа, яка завдала шкоди, звільняється від її відшкодування, якщо вона доведе, що шкоди завдано не з її вини.

За приписами ч.3 ст.12, ч. 1 ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до частин 1,2 ст. 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.

Згідно з ч. 2 ст. 78 ЦПК України обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Позивачем не надані докази своїх матеріальних втрат, а відтак позовні вимоги у ційн частині задоволенню не підлягають.

У частині вимог щодо відшкодування моральної шкоди, суд вважає, що такі підлягають задоволенню.

Згідно з положеннями ст. 1167 ЦК України визначено підстави відповідальності за завдану моральну шкоду. Так, моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини, крім випадків, встановлених частиною другою цієї статті.

Відповідно до ч.1, п. 1 ч. 2 ст. 23 ЦК України особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав ; моральна шкода полягає у фізичному болю та стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров`я.

Згідно роз`яснень постанови Пленуму Верховного Суду України «Про судову практику по справам про відшкодування моральної (немайнової) шкоди» №4 від 31 березня 1995 року, під моральною шкодою слід розуміти втрати немайнового характеру внаслідок моральних чи фізичних страждань, або інших негативних явищ, заподіяних фізичній чи юридичній особі незаконними діями або бездіяльністю інших осіб. Моральна шкода може полягати, зокрема: у моральних переживаннях у зв`язку з ушкодженням здоров`я, у порушенні нормальних життєвих зв`язків через неможливість продовження активного громадського життя, порушенні стосунків з оточуючими людьми, при настанні інших негативних наслідків.

Суд вважає встановленим, що потерпілому була завдана моральна шкода, оскільки в результаті неправомірних дій ОСОБА_4 він отримав тілесні ушкодження, внаслідок яких зазнав фізичного болю, перебував на лікуванні.

У відповідності до роз`яснень, що містяться у п. 9 Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про судову практику у справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди» № 4 від 31.03.1995 року, розмір відшкодування моральної (немайнової) шкоди суд визначає залежно від характеру та обсягу страждань (фізичних, душевних, психічних), котрі поніс позивач, характеру немайнових втрат (їх тривалість, можливості відновлення) і з врахуванням інших обставин. При цьому суд повинен виходити з принципу розумності, справедливості та виваженості.

Отже, приймаючи до уваги обставини заподіяння тілесних ушкоджень, а відтак моральної шкоди, глибину та тривалість моральних страждань потерпілого, керуючись принципом розумності, справедливості та виваженості суд вважає за необхідне задовольнити позовні вимоги.

Долю речових доказів суд вирішує відповідно до ст. 100 КПК України.

Керуючись статтями 127,128,368, 370, 373, 374 КПК України, 1166 ЦК України, суд

УХВАЛИВ:

Визнати ОСОБА_4 винним у вчиненні кримінальних правопорушень передбачених частинами 1, 2 ст. 125 КК України та призначити покарання у виді:

-за ч. 1 ст. 125 КК України – громадських робіт строком на 80 годин;

-за ч. 2 ст. 125 КК України – обмеження волі строком на два роки.

Відповідно до ч.1 ст.70 КК України шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим остаточно визначити ОСОБА_4 покарання у виді обмеження волі строком на два роки.

На підставі статтей 75, 76 КК України звільнити ОСОБА_4 від відбування покарання з випробуванням строком на три роки , зобов`язавши його періодично з`являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації; повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи, не виїжджати за межі України без погодження з уповноваженим органом з питань пробації.

Речовий доказ: розкладний ніж, поміщений до сейф-пакету НПУ PSP2292147, переданий на зберігання до кімнати зберігання речових доказів ВПД №2 Звенигородського РВП ГУНП в Черкаській області, знищити.

Позов задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , паспорт НОМЕР_1 , який проживає за адресою: АДРЕСА_1 , на користь ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП НОМЕР_2 , у відшкодування завданої моральної шкоди 30 000,00 грн.

В іншій частині позову відмовити.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку на його оскарження.

На вирок може бути подана апеляційна скарга до Черкаського апеляційного суду через Шполянський районний суд Черкаської області протягом 30 днів з дня його проголошення.

Суддя ОСОБА_1