Рішення від 25 лютого 2026 р. у справі №695/2891/25 — Золотоніський міськрайонний суд Черкаської області

Золотоніський міськрайонний суд Черкаської області

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

(заочне)

Справа № 695/2891/25

номер провадження 2/695/506/26

26 лютого 2026 року м. Золотоноша

Золотоніський міськрайонний суд Черкаської області в складі:

головуючого – судді Середи Л.В.,

за участю секретаря – Оніщенко Н.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Бізнес позика» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,

ВСТАНОВИВ:

ТОВ «Бізнес позика» звернулось до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором у сумі 21 322.47 гривень.

Позовні вимоги мотивовані тим, що 08.04.2024 року між ТОВ «Бізнес позика» та ОСОБА_1 укладено договір № 495571-КС-001 про надання кредиту, шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному ст. 12 Закону України «Про електронну комерцію».

ТОВ «Бізнес позика» 08.04.2024 направлено ОСОБА_1 пропозицію (оферту) укласти договір № 495571-КС-001 про надання кредиту.

08.04.2024 року ОСОБА_1 прийняв (акцепт) пропозицію (оферту) щодо укладення договору № 495571-КС-001 про надання кредиту, на умовах визначених офертою.

Зі своєї сторони ТОВ «Бізнес позика» направлено ОСОБА_1 через телекомунікаційну систему одноразовий ідентифікатор UA-2635, на номер телефону, що зазначено позичальником у своїй анкеті в особистому кабінеті +, котрий боржником було введено/відправлено.

Таким чином, 08.04.2024 року між ТОВ «Бізнес позика» та відповідачем було укладено договір № 495571-КС-001 про надання кредиту, підписаний одноразовим ідентифікатором у порядку, визначеному ст. 12 Законом України «Про електронну комерцію».

ТОВ «Бізнес позика» свої зобов`язання за договором кредиту виконало та надало позичальнику грошові кошти в сумі 15 000.00 грн шляхом перерахування на банківську картку позичальника № НОМЕР_1 .

Відповідач не виконує взяті на себе зобов`язання, лише частково сплатив кошти, що спричинило виникнення заборгованості, яка станом на 22.06.2025 становить 21 322.47 грн, що складається із суми прострочених платежів по тілу кредиту – 10 969.26 грн, суми прострочених платежів по процентах – 10 353.21 грн.

Враховуючи викладене вище, позивач просить суд стягнути з відповідача ОСОБА_1 заборгованість за кредитним договором № 495571-КС-001 від 08.04.2024 у сумі 21 322.47 грн та судові витрати у розмірі 2422.40 грн.

Ухвалою судді Золотоніського міськрайонного суду Черкаської області від 17.07.2025 відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження та вирішено справу розглядати з повідомленням (викликом) сторін.

Ухвалою Золотоніського міськрайонного суду Черкаської області від 25.12.2025 року за клопотанням представника позивача було витребувано з АТ «Універсал Банк» інформацію, що становить банківську таємницю.

У судове засідання представник ТОВ «Бізнес позика» не з`явився, але у позовній заяві просив проводити розгляд справи без участі представника. Позовні вимоги підтримав у повному обсязі, проти ухвалення заочного рішення не заперечував.

Відповідач ОСОБА_1 у судове засідання повторно не з`явився. Про дату, час та місце розгляду справи повідомлявся судом належним чином, за зареєстрованим у встановленому законом порядку місцем проживання відповідача направлялась ухвала про відкриття провадження з додатками,яка була вручена, та судові виклики, які повернулись з відміткою «адресат відсутній за вказаною адресою».

Верховний Суд у постанові від 18 березня 2021 року у справі №911/3142/19 сформував правовий висновок про те, що направлення листа рекомендованою кореспонденцією на дійсну адресу є достатнім для того, щоб вважати повідомлення належним, оскільки отримання зазначеного листа адресатом перебуває поза межами контролю відправника, а, у даному випадку, суду (близька за змістом правова позиція викладена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 25 квітня 2018 року у справі № 800/547/17 (П/9901/87/18) (провадження № 11-268заі18), постановах Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 27 листопада 2019 року у справі № 913/879/17, від 21 травня 2020 року у справі № 10/249-10/19, від 15 червня 2020 року у справі № 24/260-23/52-б).

У зв`язку з тим, що належним чином повідомлений відповідач не з`явився в судове засідання, причини неявки не повідомив, відзив на позовну заяву не надав, суд вважає за можливе, відповідно до вимог ст. 280 ЦПК України, провести заочний розгляд справи.

Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.

Дослідивши письмові матеріали справи та докази в їх сукупності, на підставі повного, об`єктивного та всебічного дослідження, суд встановив наступні обставини та відповідні ним правовідносини.

Судом встановлено, що 08.04.2024 року між ТОВ «Бізнес позика» та ОСОБА_1 укладено договір № 485571-КС-001 про надання кредиту, шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному ст. 12 Закону України «Про електронну комерцію».

ТОВ «Бізнес позика» 08.04.2024 направлено ОСОБА_1 пропозицію (оферту) укласти договір № 495571-КС-001 про надання кредиту.

08.04.2024 року ОСОБА_1 прийняв (акцепт) пропозицію (оферту) щодо укладення договору № 495571-КС-001 про надання кредиту, на умовах визначених офертою.

Зі своєї сторони ТОВ «Бізнес позика» направлено ОСОБА_1 через телекомунікаційну систему одноразовий ідентифікатор UA-2635, на номер телефону, що зазначено позичальником у своїй анкеті в особистому кабінеті +, котрий боржником було введено/відправлено.

Таким чином, 08.04.2024 року між ТОВ «Бізнес позика» та відповідачем було укладено договір № 495571-КС-001 про надання кредиту, підписаний одноразовим ідентифікатором у порядку, визначеному ст. 12 Законом України «Про електронну комерцію».

ТОВ «Бізнес позика» свої зобов`язання за договором кредиту виконало та надало позичальнику грошові кошти в сумі 15 000.00 грн шляхом перерахування на банківську картку позичальника № НОМЕР_1 .

Зазначені обставини підтверджуються: пропозицією укласти договір (оферта), прийняттям пропозиції щодо укладання договору та договором № 495571-КС-001 від 08.04.2024 року про надання кредиту; інформаційною довідкою ТОВ «Профіт Гід» про переведення коштів у сумі 15 000.00 грн. на банківську картку відповідача № НОМЕР_2 ; Правилами надання споживчих кредитів ТОВ «Бізнес позика»; інформацією АТ «Універсал Банк» від 17.02.2026 року за вих. № БТ/Е-5291, згідно з якою на ім`я ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_3 ) банком була емітована платіжна картка № НОМЕР_1 та випискою АТ «Універсал Банк» про рух коштів по банківському рахунку № НОМЕР_1 за період з 08.04.2024 по 29.07.2024, відкритому на ім`я ОСОБА_1 ; розрахунком заборгованості за кредитом.

Згідно з ч. 1 ст. 1049 ЦК України, позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.

Згідно із ст. 1054 ЦК України, за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

У статті 3 Закону України «Про електронну комерцію» зазначено, що електронний договір - це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків та оформлена в електронній формі.

Відповідно до ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію», електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною. Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті.

Пропозиція укласти електронний договір (оферта) може бути зроблена шляхом надсилання комерційного електронного повідомлення, розміщення пропозиції (оферти) у мережі Інтернет або інших інформаційно-комунікаційних системах. Пропозиція укласти електронний договір (оферта) може включати умови, що містяться в іншому електронному документі, шляхом перенаправлення (відсилання) до нього. Особі, якій адресована пропозиція укласти електронний договір (оферта), має надаватися безперешкодний доступ до електронних документів, що включають умови договору, шляхом перенаправлення (відсилання) до них.

Відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом: надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому ст. 12 цього Закону; заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому ст. 12 цього Закону; вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз`яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз`яснення логічно пов`язані з нею.

Відповідно до ст. 525 ЦК України, одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно із ч. 2 ст. 1050 Цивільного кодексу України, якщо договором встановлений обов`язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до ст. 1048 цього Кодексу.

Згідно з ч. 1 ст. 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.

Згідно ст. 526 Цивільного кодексу України, зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Статтею 629 ЦК України передбачено, що договір є обов`язковим для виконання сторонами, а в ч. 1 ст. 625 ЦК України зазначено, що боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання.

Враховуючи те, що відповідач порушив взяті за договором зобов`язання щодо своєчасного погашення кредиту та процентів за користування кредитними коштами, внаслідок чого виникла заборгованість по кредиту станом на 22.06.2025 в сумі 21 322.47 грн, що складається із суми прострочених платежів по тілу кредиту – 10 969.26 грн, суми прострочених платежів по процентах – 10 353.21 грн, яка підлягає стягненню з відповідача.

При цьому, варто звернути увагу, що відповідно до ст. 12 ЦПК України, цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності, внаслідок чого кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних із вчиненням чи не вчиненням нею процесуальних дій.

Всупереч вимог ст.ст. 12, 81 ЦПК України відповідачем не надано суду будь-яких заперечень проти позовних вимог та не повідомлено про обставини, які б спростували правомірність заявлених позивачем вимог та встановлені судом обставин спірних правовідносин.

Разом з тим, вирішуючи питання про розподіл судових витрат, суд виходить з того, що судові витрати по справі складаються із судового збору, сплаченого позивачем при зверненні до суду в розмірі 2422 грн. 40 коп.

Згідно з частиною 1, пунктом 1 частини 2 статті 141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Оскільки за наслідками розгляду справи суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог в повному обсязі, то на, підставі ч. 2 с. 141 ЦПК України, з відповідачки на користь позивача підлягає до стягнення судовий збір у розмірі 2422 грн. 40 коп.

Керуючись ст.ст. 259, 263-265, 280, 354, 355 ЦПК України, суд

УХВАЛИВ:

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Бізнес позика» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором - задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Бізнес позика» заборгованість за договором № 495571-КС-001 від 08.04.2024 року у сумі 21 322 двадцять одна тисяча триста двадцять дві) гривні 47 коп.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Бізнес позика» судовий збір у сумі 2422 (дві тисячі чотириста двадцять дві) гривні 40 коп.

Заочне рішення може бути переглянуто судом, що його ухвалив за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне заочне рішення не було вручено у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Рішення може бути оскаржено до Черкаського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення у порядку, встановленому чинним законодавством.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених ЦПК України, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Учасники справи:

Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Бізнес позика», код за ЄДРПОУ 41084239, адреса місця знаходження: 01133, м. Київ, бульвар Лесі Українки, буд. 26, офіс 411;

Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_3 , зареєстроване місце проживання за адресою: АДРЕСА_1 .

Суддя Середа Л.В.