Суд: Рокитнівський районний суд Рівненської області
Інстанція: Перша
Юрисдикція: Кримінальне
Категорія: Необережне тяжке або середньої тяжкості тілесне ушкодження
Дата: 25 лютого 2026 р.
Справа: №571/919/25
Суддя: Верзун О. П.
Справа №571/919/25
Провадження № 1-кп/571/64/2026
В И Р О К
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
26 лютого 2026 року селище Рокитне
Рокитнівський районний суд Рівненської області в складі:
головуючого судді ОСОБА_1 ,
за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,
прокурора ОСОБА_3 ,
обвинуваченого ОСОБА_4 , його захисника ОСОБА_5 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні, в залі суду, кримінальне провадження №12025181190000017 від 16.01.2025 про обвинувачення:
ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця та жителя АДРЕСА_1 , громадянина України, з базовою середньою освітою, не працюючого, неодруженого, не судимого,
у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ст.128 КК України,
встановив :
15 січня 2025 року приблизно о 19 годині ОСОБА_4 , перебуваючи поблизу території магазину «Spirit & food» по вулиці Центральна, 57 в с. Березове, Сарненського району Рівненської області, діючи необережно, не передбачаючи настання суспільно-небезпечних наслідків свого діяння, хоча повинен був та міг їх передбачити, штовхнув обома руками в область грудної клітини потерпілого ОСОБА_6 , в результаті чого останній впав на землю та отримав тілесні ушкодження в вигляді закритого периімплантного перелому дистального метаепіфізу лівої плечової кістки, які відповідно до висновку експерта № 21 від 221.02.2025 відносяться до категорії середнього ступеня тяжкості тілесних ушкоджень, яке викликало тривалий розлад здоров`я.
В судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_4 свою вину в інкримінованому йому кримінальному правопорушенні визнав у повному обсязі та дав показання про те як 15 січня 2025 року він з потерпілим перебували на території між баром «Фантазія» та «Spirit & food», точніше подія відбувалась на території біля магазину «Spirit & food» по вулиці Центральна в с. Березове. Потерпілий ОСОБА_6 просив його налити йому спиртного, а він, з огляду на те, що той вже перебував у стані алкогольного сп`яніння, відмовився налити йому ще. З цього приводу між ними виникла суперечка, під час якої він відштовхнув потерпілого від себе (штовхнув в область грудей). Після цього потерпілий не втримався на ногах та впав на плитку. В результаті отримав перелом плеча, в якому встановлена пластина. Перший перелом він отримав ще раніше, для зростання йому поставили пластину. В результаті падіння під час події отримав ще один перелом. Пояснив суду, що не бажав і не передбачав такі наслідки для потерпілого, хотів лише його відштовхнути. Вважає, що вчинив необережно, більше такого не повториться. З потерпілим примирилися і останній претензій до нього не має.
Потерпілий в судове засідання не з`явився, проте подав заяву, в якій не заперечує щодо розгляду справи у його відсутність, претензій не має.
Оскільки обвинувачений повністю визнав свою винуватість в інкримінованому йому кримінальному правопорушенні, і після роз`яснення учасникам судового розгляду положень ч.3 ст.349 КПК України, з`ясувавши, що вони правильно розуміють зміст обставин, встановлених у цьому кримінальному провадженні та не оспорюють їх, і така позиція є добровільною, роз`яснивши їм, що у такому випадку вони будуть позбавлені права оскаржити ці обставини в апеляційному порядку та отримавши згоду всіх учасників судового провадження на проведення судового розгляду в такому порядку, суд дійшов висновку про можливість дослідження доказів щодо обставин скоєння обвинуваченим зазначеного злочину за правилами ч. 3 ст.349 КПК України.
Суд, допитавши обвинуваченого, дослідивши матеріали кримінального провадження, що характеризують особу обвинуваченого, дійшов висновку, що винуватість ОСОБА_4 у вчиненні інкримінованого йому кримінального правопорушення при обставинах, викладених в обвинувальному акті доведена повністю.
Суд вважає, що дії обвинуваченого ОСОБА_4 органом досудового розслідування вірно кваліфіковані за ст.128 КК України, як заподіяння необережного середньої тяжкості тілесного ушкодження.
При призначенні покарання суд керується наступним.
Відповідно до ст.65 КК України суд призначає покарання, яке є справедливим, необхідним і достатнім для виправлення та попередження скоєння нових злочинів, враховує ступінь тяжкості вчиненого злочину, особу винного та обставини, що пом`якшують і обтяжують покарання.
Призначене покарання за своїм видом та розміром повинно бути відповідним характеру вчинених дій, їх небезпечності та даними про винну особу. При виборі покарання мають значення і повинні братися до уваги обставини, що його пом`якшують і обтяжують.
Відповідно до ст.50 КК України, покарання є заходом примусу, що застосовується від імені держави за вироком суду до особи, визнаної винною у вчиненні злочину, і полягає в передбаченому законом обмеженні прав і свобод засудженого. Покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засуджених, а також запобігання вчиненню нових злочинів як засудженими, так і іншими особами та не має на меті завдати фізичних страждань або принизити людську гідність.
Обставинами, що відповідно до п.1ч.1ст.66 КК України пом`якшують покарання ОСОБА_4 є його щире каяття та активне сприяння розкриттю злочину.
Обставин, що обтяжують покарання обвинуваченого в ході досудового розслідування та судом не встановлено.
Беручи до уваги вказані обставини у їх сукупності, а також приймаючи до уваги дані про особу обвинуваченого, який має міцні соціальні зв`язки, позитивно характеризується за місцем проживання (а.с.61т.2), вперше притягується до кримінальної відповідальності та не переуває на обліку в органах пробації (а.с.62, 53 т.2), визнав свою вину у скоєному та зробив для себе відповідні висновки, примирився з потерпілим, враховуючи ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, суд вважає, що з метою виправлення обвинуваченого, попередження вчинення нових злочинів, слід призначити покарання в межах санкції ст. 128 КК України, ближче до мінімальної межі у виді громадських робіт, оскільки призначене покарання буде достатнім та справедливим.
Цивільний позов в кримінальному провадженні не заявлено.
Долю речових доказів суд вирішує відповідно до вимог ст. 100 КПК України.
Процесуальні витрати стягнути з обвинуваченого на користь держави.
Запобіжний захід обвинуваченому не обирався, до вступу ви року в законну силу- не застосовувати.
Керуючись статтями 349, 368, 373,374 КПК України, -
ухвалив:
ОСОБА_4 визнати винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ст.128 КК України та призначити йому покарання у виді 150 ( сто п`ятдесят) годин громадських робіт .
Запобіжний захід відносно ОСОБА_4 до набрання вироком законної сили не застосовувати.
Судові витрати відсутні.
Арешт на майно не накладався.
Речові докази відстуні.
На вирок може бути подана апеляційна скарга до Рівненського апеляційного суду протягом 30 днів з моменту його проголошення. Вирок не може бути оскаржений з підстав заперечення обставин, які ніким не оспорювалися під час судового розгляду і дослідження яких було визнано недоцільним відповідно до ч.3 ст. 349 КПК України.
Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги, вирок суду набирає законної сили, якщо його не скасовано, після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.
Обвинуваченому та прокурору копію вироку вручити негайно після його проголошення, інші учасники судового провадження мають право отримати копію вироку в суді.
Суддя:
Оригінал: reyestr.court.gov.ua