Рішення від 25 лютого 2026 р. у справі №569/906/26 — Рівненський міський суд Рівненської області

Справа № 569/906/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26 лютого 2026 року м. Рівне

Рівненський міський суд Рівненської області в складі судді О. Левчука,

за участі секретаря судового засідання М. Янка,

розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали справи

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Іннова Фінанс"

до ОСОБА_1

про стягнення заборгованості за кредитним договором,

учасник справи в судове засідання не з`явились,

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до суду з позовом, в якому просить стягнути з відповідачки заборгованість за договором позики в розмірі 20 849, 68 грн, в тому числі 7 900 грн - заборгованість за тілом кредиту, 12 949, 68 грн - заборгованість за процентами.

В обґрунтування заявлених позовних вимог посилається на те, що 26.06.2025 між ТОВ “ Іннова Фінанс " і відповідачкою було укладено договір про надання грошових коштів у позику № 8665390625. Договір був укладений в письмовій формі у вигляді електронного документа, створеного та підписаного згідно з вимогами, визначеними Законом України "Про електронні документи та електронний документообіг", а також з урахуванням особливостей, передбачених ст.3, 11, 12 Закону України "Про електронну комерцію". Відповідно до умов договору позики, позикодавець зобов`язується надати позичальниці позику на суму у розмірі 8 000 грн на умовах строковості, зворотності, платності, а позичальник зобов`язався повернути позику у погоджений умовами договору строк або достроково та сплатити проценти за користування позикою. Позикодавець свої зобов`язання виконав в повному обсязі та надав відповідачці грошові кошти в розмірі 8 000 грн. В той же час відповідачка всупереч умовам договору позики свої зобов`язання за договором належним чином не виконала, суму позики не повернула, проценти за користування грошовими коштами не сплатила.

Ухвалою суду від 20.01.2026 позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито спрощене позовне провадження у справі з повідомленням (викликом) сторін та витребувано в АТ КБ «Приват Банк» наступні документи/інформацію:

- чи належить (належала раніше) платіжна картка за номером НОМЕР_1 - ОСОБА_1 , РНОКПП: НОМЕР_2 ;

- надати відомості про повний номер карти НОМЕР_1 , на яку було здійснено зарахування переказу через систему інтернет-еквайрингу EasyPay від 26.06.2025 у розмірі 8000,00 грн. (ID операції: 1629963319; призначення платежу: «кредитні кошти від ТОВ "Іннова Фінанс" Pay from account to card НОМЕР_1 »);

- інформацію про рух коштів (виписку) по картковому рахунку № НОМЕР_1 за період з 26.06.2025 по 29.06.2025 (тобто з моменту, під час якого було укладено договір про надання грошових коштів у позику № 8665390625 від 26.06.2025 та отримано кредитні кошти від ТОВ «ІННОВА ФІНАНС»).

03.02.2026 відповідачкою подано відзив на позовну заяву, за змістом якого, заперечує щодо задоволення позову з огляду на те, що позивачем не надано суду належних доказів представництва. Крім того, позивачем не надано доказів того, що наявна в матеріалах справи паперова роздруківка договору створювалася у порядку, визначеному Законом України "Про електронні документи та електронний документообіг" та що саме такий правочин підписувався електронним підписом уповноважених на те осіб. Наголошує, що не укладала кредитний договір, відповідно не погоджувала редакцію договору, зокрема, з несправедливою процентною ставкою. Жоден поданий позивачем доказ не підтверджує, що що саме цю редакцію договору вона розуміла та узгодила із позивачем. Повідомляє про відсутність доказів передачі грошових коштів.

12.02.2026 представником позивача подано відповідь на відзив на позовну заяву, згідно якої зазначає, що поданий разом із позовом та відповіддю на відзив ордер на надання правничої допомоги містить власноручний підпис адвоката.

Із системного аналізу положень законодавства вбачається, що з урахуванням особливостей договору щодо виконання якого виник спір між сторонами, його укладання в електронному вигляді через інформаційно комунікаційну систему позивача можливе за допомогою електронного цифрового підпису відповідача лише за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами цього правочину.

В іншому випадку електронний правочин може бути підписаний сторонами електронним підписом одноразового ідентифікатора та/або аналогом власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів».

Електронний договір про надання грошових коштів у позику № 8665390625 від 26.06.2025 р. із ОСОБА_1 укладений у тому ж порядку, що і електронний кредитний договір, який аналізується Верховним Судом у справі № 561/77/19, тому правовий висновок, зроблений Верховним Судом у справі № 561/77/19, має безпосереднє значення і у даній справі та не може бути проігнорований.

Позичальником ОСОБА_1 під час укладення договору про надання грошових коштів у позику № 8665390625 від 26.06.2025 пройдено ідентифікацію шляхом використання Системи BankID Національного банку (цей спосіб ідентифікації прописаний у п. 2.17. Договору). Під час ідентифікації Позичальника - ОСОБА_1 - з документів, створених на матеріальних носіях, та/або електронних даних було забезпечено однозначне встановлення фізичної особи, зокрема отримано інформацію відносно прізвища, ім`я та по батькові, дати народження, адреси зареєстрованого місця проживання, фінансового номеру телефону, а саме: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , АДРЕСА_1 , НОМЕР_3 . Просить позов задовольнити.

У судове засідання представник позивача не з`явився, хоча був належним чином повідомлений про час, дату та місце розгляду справи. В позовній заяві представник позивача просив розглянути справу за відсутності представника позивача

Відповідачка в судове засідання не з`явилася, про дату, час та місце розгляду справи повідомлялася належним чином,

Дослідивши доводи позовної заяви, письмові докази, оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок наявних у справі доказів у їх сукупності, судом встановлено таке.

26 червня 2025 року між ТОВ “ Іннова Фінанс " і відповідачкою було укладено договір про надання грошових коштів у позику № 8665390625, підписаний відповідачкою електронним підписом одноразовим ідентифікатором 6329 26.06.2025 о 09:22 (далі - кредитний договір).

Відповідно до п.2.2 кредитного договору, товариство надає позичальнику кредит у гривні, а позичальник зобов`язується одержати та повернути кошти кредиту, сплатити проценти за користування нм та виконати інші обов`язки, передбачені договором.

Згідно з п.2.3, 2.5 кредитного договору, сума кредиту (загальний розмір) складає 8 000 грн; строк кредиту (строк дії договору) 360 днів. Періодичність платежів зі сплати процентів - кожні 15 днів, останній платіж з періодом внесення 18 днів.

Пунктом 2.6.1 кредитного договору передбачена стандартна процентна ставка 1 % в день, яка застосовується у межах строку кредиту, вказаного в п.2.5 договору.

Відповідно до п.3.1 кредитного договору, кошти кредиту надаються товариством у безготівковій формі шляхом їх перерахування на поточний рахунок позичальника, уключаючи використання реквізитів платіжної картки НОМЕР_1 .

Видача позивачем кредитних коштів в сумі 8 000, 00 грн відповідачці стверджується матеріалами справи, в тому числі відомостями з АТ "КБ "Приватбанк", наданими на виконання вимог ухвали суду від 20.01.2026.

За розрахунком позивача, заборгованість відповідачки за кредитним договором становить 20 849, 68 грн, в тому числі 7 900 грн - заборгованість за тілом кредиту, 12 949, 68 грн - заборгованість за процентами.

Відповідно до частин першої, другої статті 207 ЦК України (в редакції на момент виникнення спірних правовідносин) правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони, або надсилалися ними до інформаційно-телекомунікаційної системи, що використовується сторонами. У разі якщо зміст правочину зафіксований у кількох документах, зміст такого правочину також може бути зафіксовано шляхом посилання в одному з цих документів на інші документи, якщо інше не передбачено законом.

Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв`язку.

Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

Статтею 509 ЦК України визначено, що зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від вчинення певної дії (негативне зобов`язання), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Зобов`язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Зобов`язання має ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості.

За змістом положень статті 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін) (стаття 530 ЦК України).

Зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином (стаття 599 ЦК України).

Згідно зі статтею 610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Положеннями статті 611 цього Кодексу передбачено, що в разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

За нормами статті 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Боржник, який прострочив виконання зобов`язання, відповідає перед кредитором за завдані простроченням збитки і за неможливість виконання, що випадково настала після прострочення.

За змістом статей 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Згідно із частиною першою та другою статті 633 ЦК України публічним є договір, в якому одна сторона - підприємець взяла на себе обов`язок здійснювати продаж товарів, виконання робіт або надання послуг кожному, хто до неї звернеться (роздрібна торгівля, перевезення транспортом загального користування, послуги зв`язку, медичне, готельне, банківське обслуговування тощо).

Умови публічного договору встановлюються однаковими для всіх споживачів, крім тих, кому за законом надані відповідні пільги.

За змістом статті 634 цього Кодексу договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.

Частиною першою статті 638 ЦК України встановлено, що договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору.

Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Абзац 2 частини другої статті 639 ЦК України передбачає, що якщо сторони домовилися укласти договір за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем, він вважається укладеним у письмовій формі.

Відповідно до частини першої статті 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України.

У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики

Згідно із частиною першою статті 1050 ЦК України, якщо позичальник своєчасно не повернув суму позики, він зобов`язаний сплатити грошову суму відповідно до статті 625 цього Кодексу.

Відповідно до частини 2 статті 1050 ЦК України, якщо договором встановлений обов`язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 цього Кодексу.

Відповідно до частини першої статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Частиною другою статті 1054 ЦК України встановлено, що до відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.

Кредитний договір укладається у письмовій формі. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним (стаття 1055 ЦК України).

Згідно положень статті 1056-1 ЦК України процентна ставка за кредитом може бути фіксованою або змінюваною. Тип процентної ставки визначається кредитним договором.

Розмір процентів, тип процентної ставки (фіксована або змінювана) та порядок їх сплати за кредитним договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів на дату укладення договору.

Із прийняттям Закону України «Про електронну комерцію» на законодавчому рівні встановлено порядок укладення договорів в мережі, спрощено процедуру підписання договору та надання згоди на обробку персональних даних.

У статті 3 Закону України «Про електронну комерцію» визначено, що електронний договір - це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків та оформлена в електронній формі.

За приписами частин 3, 6, 7, 12 статті 11 Закону України «Про електронну комерцію» електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті.

Відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом: надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз`яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз`яснення логічно пов`язані з нею.

Електронний договір укладається і виконується в порядку, передбаченому Цивільним та Господарським кодексами України, а також іншими актами законодавства.

Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному ст. 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі.

Кожний примірник електронного документа з накладеним на нього підписом, визначеним статтею 12 цього Закону, є оригіналом такого документа.

Статтею 12 Закону України «Про електронну комерцію» визначено, що якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.

Отже, електронний підпис призначений для ідентифікації особи, яка підписує електронний документ.

Положення Закону України «Про електронну комерцію» передбачають використання як електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», так і електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом.

Електронний цифровий підпис як вид електронного підпису накладається за допомогою особистого ключа та перевіряється за допомогою відкритого ключа.

Електронний підпис одноразовим ідентифікатором - це дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, та надсилаються іншій стороні цього договору (п. 6 ч. 1 ст. 3 Закону України «Про електронну комерцію»).

Судом встановлено, що 26 червня 2025 року між ТОВ “ Іннова Фінанс " і відповідачкою було укладено договір про надання грошових коштів у позику №8665390625, підписаний відповідачкою електронним підписом одноразовим ідентифікатором 6329 26.06.2025 о 09:22, що прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі. Сторонами договору в належній формі було погоджено умови кредитування, зокрема, розмір кредиту, порядок його надання і повернення, розмір відсотків за користування кредитом, комісії.

Відповідно до ст.ст. 12, 13, 81 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій. Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Суд не може збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи, крім витребування доказів судом у випадку ,коли він має сумніви у добросовісному здійсненні учасниками справи їхніх процесуальних прав або виконанні обов`язків щодо доказів, а також інших випадків, передбачених цим Кодексом.

Суд зазначає, що враховуючи умови надання кредитних коштів, саме боржник має доступ до своїх рахунків, і вона мала можливість представити суду виписку з своїх рахунків на підтвердження відсутності надходження коштів від кредитора на виконання укладеного договору, однак доказів на спростування заявлених позовних вимог в частині укладення договору та отримання кредитних коштів, суду не надала.

Таким чином, будь-яких доказів на обґрунтування своїх заперечень проти позову відповідачка, в т.ч. і щодо відсутності вини та зобов`язань, не надала, а матеріали справи їх не містять.

Підстави вважати, що між сторонами не виникло кредитних правовідносин, відсутні. Доказів того, що персональні дані відповідачки були використані кредитором чи іншими особами для укладення кредитного договору від її імені нею не надані. До правоохоронних органів із відповідною заявою щодо вчинення відносно неї протиправних дій вона не зверталась.

Позивачем виконано взяті на себе зобов`язання та переказало суму кредиту на картковий рахунок відповідачки, натомість відповідачка умови договору належним чином не виконала, внаслідок чого у неї утворилась заборгованість в розмірі у розмірі 20 849, 68 грн, в тому числі 7 900 грн - заборгованість за тілом кредиту, 12 949, 68 грн - заборгованість за процентами.

Оцінюючи встановлені обставини справи в сукупності та взаємозв`язку із нормами закону, якими ті врегульовані, суд приходить до переконання про наявність підстав для стягнення з відповідачки на користь позивача заборгованості за договором про надання грошових коштів у позику № 8665390625 від 26.06.2025 у розмірі 20 849, 68 грн.

Таким чином, позов підлягає до задоволення.

При цьому інші доводи відповідачки викладені у відзиві не спростовують висновків суду про обґрунтованість позовних вимог та наявність правових підстав для задоволення позову.

Крім того, з відповідачки на користь позивача, відповідно до ст. 141 ЦПК України, слід стягнути витрати по сплаті судового збору в розмірі 2 662, 40 грн.

Керуючись статтями 3, 12, 13, 81, 141, 259, 263-265, 354-355 Цивільного процесуального кодексу України, суд

ВИРIШИВ:

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Іннова Фінанс" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором - задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Іннова Фінанс" заборгованість за договором про надання грошових коштів у позику № 8665390625 від 26.06.2025 у розмірі 20 849, 68 грн, в тому числі 7 900 грн - заборгованість за тілом кредиту, 12 949, 68 грн - заборгованість за процентами.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Іннова Фінанс" судовий збір у розмірі 2 662, 40 грн.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення безпосередньо до Рівненського апеляційного суду.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи без повідомлення учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повне найменування учасників справи:

позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю "Іннова Фінанс" (вул. Болсуновська, буд.8, пов. 9, м.Київ, 01014, ІК 44127243);

відповідачка: ОСОБА_1 ( АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ).

Повне судове рішення складене та підписане 26.02.2026.

Суддя О. Левчук