Вирок від 25 лютого 2026 р. у справі №559/3127/25 — Дубенський міськрайонний суд Рівненської області

Справа № 559/3127/25

Провадження № 1-кп/559/59/2026

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26 лютого 2026 року м. Дубно

Дубенський міськрайонний суд Рівненської області в складі головуючої судді ОСОБА_1 , з участю: секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні об`єднані кримінальні провадження №12025181040000382 від 21.07.2025 і №12025181040000550 від 25.11.2025 за ч.1 ст.382 КК України відносно обвинуваченого ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Семидуби Дубенського району Рівненської області, громадянина України, з середньою спеціальною освітою, зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , фактично проживає за адресою: АДРЕСА_2 , одружений, має на утриманні двоє малолітніх дітей, є учасником бойових дій, особою з інвалідністю третьої групи внаслідок війни, пенсіонер (інвалідність армії), несудимий,

з участю: прокурорки ОСОБА_4 , обвинуваченого ОСОБА_3 ,-

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_3 постановою Дубенського міськрайонного суду Рівненської області від 19.03.2025 у справі №559/338/25 визнаний винним у вчиненні адміністративних правопорушень, передбачених ч.5 ст.126, ч.1 ст.130 Кодексу України про адміністративні правопорушення. На нього накладено адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 40800 (сорок тисяч вісімсот) гривень з позбавленням права керування транспортними засобами строком на 5 (п`ять) років. Вказана постанова набрала законної сили 01.04.2025.

Відповідно до ст.129-1 Конституції України, ч.2 ст.13 Закону України «Про судоустрій і статус суддів», ст.298 КУпАП судові рішення, яким є постанова судді про накладення адміністративного стягнення, яка набрали законної сили, є обов`язковою до виконання на всій території України.

Однак ОСОБА_3 , достовірно знаючи про наявність вказаної постанови суду, яка набрала законної сили, та будучи ознайомленим із нею, з метою її невиконання в частині позбавлення права керування транспортним засобом, підриваючи авторитет органів правосуддя України, в порушення наведених вимог законодавства України, керував автомобілем марки «Chery», модель «Amulet», державний номерний знак НОМЕР_1 , будучи позбавленим права керування транспортними засобами, а саме:

-1 епізод: 19.07.2025 о 22 годині 19 хвилин по вул. Шкільній, що знаходиться в с. Мокре Дубенського району Рівненської області, де був виявлений поліцейськими офіцерами громади сектору взаємодії з громадами Дубенського РВП ГУНП в Рівненській області;

-2 епізод: 25.11.2025 приблизно о 14 годині 28 хвилин по вул. Перемоги, що знаходиться в с. Молодаво Перше Дубенського району Рівненської області, де був виявлений поліцейськими офіцерами громади сектору взаємодії з громадами Дубенського РВП ГУНП в Рівненській області.

Таким чином, ОСОБА_3 своїми діями, що виразилися в умисному невиконанні постанови суду, що набрала законної сили, вчинив кримінальне правопорушення, передбачене ч.1 ст.382 КК України.

З урахуванням думки всіх учасників процесу, на підставі ч.3 ст.349 КПК України, судовий розгляд обмежено допитом обвинуваченого та дослідженням документів, що характеризують особу ОСОБА_3 .

Допитаний у судовому засідання обвинувачений ОСОБА_3 свою вину в скоєному визнає в повному обсязі, щиро розкаюється, всі фактичні обставини вказані правильно. Він знав, що позбавлений права керування транспортними засобами, але керував, припустився помилок. Відбув усі адмінстягнення, продав автомобіль і повністю заплатив штрафи, квитанцію приніс в день минулого засідання, платив до того частинами, переплатив трохи і банк йому повернув гроші, відклав ще 10 тис. грн. для штрафу за вироком, вже зовсім не вживає алкоголь, веде тверезий спосіб життя і його психоемоційний-стан хороший. Просить призначити покарання в виді штрафу, бо має чим сплатити, при умовному покарання йому складніше буде знайти роботу, а в нього дружина, діти. Він учасник бойових дій, був поранений, лікувався, має інвалідність ІІІ групи, є ветераном війни. Він вже усвідом все, висновки зробив, із того, що їздить, то має лише велосипед і санчата, більше ніколи не порушуватиме рішення суду. Розуміє чітко, що рішення суду треба виконувати й буде його виконувати надалі.

За таких обставин суд визнає доведеним, що ОСОБА_3 умисно не виконав постанову судді, що набрала законної сили, чим вчинив кримінальне правопорушення за ч.1 ст.382 КК України.

При призначенні обвинуваченому покарання суд, згідно з вимогами ст.65 КК України, враховує:

- ступінь тяжкості вчиненого ним кримінального правопорушення, яке згідно зі ст.12 КК України є нетяжким злочином;

- дані про особу винного, який є учасником бойових дій, отримав травми при виконанні обов`язків військової служби і є особою з інвалідністю ІІІ групи внаслідок війни, пенсіонером. Одружений, має на утриманні двоє малолітніх дітей, згідно характеристики за місцем проживання скарг на ОСОБА_3 не надходило, але характеризують його посередньо. На диспансерному обліку в лікарів психіатра та нарколога не перебуває. Несудимий, неодноразово притягався до адміністративної відповідальності Дубенським міськрайонним судом, в т.ч. за ч.2 ст.130 КУпАП 30.07.2025 до 10 діб адміністративного арешту, але під час розгляду цього кримінального провадження сплатив штрафи, судові збори і відбув з 08.09.2025 до 18.09.2025 адмінарешт за даними електронної системи документообігу суду. Згідно висновку органу пробації в досудовій доповіді ризики вчинення ОСОБА_3 повторного кримінального правопорушення та небезпеки для суспільства середні, вважають за можливе його виправлення без ізоляції від суспільства;

- обставинами, що пом`якшують покарання ОСОБА_3 , суд визнає його щире каяття, активне сприяння розкриттю злочину,участь в бойових дій і наявність інвалідності ІІІ групи внаслідок виконання військового обов`язку із захисту Батьківщини. Водночас, обставини, що обтяжують покарання, – відсутні.

Вирішуючи питання щодо міри покарання, беручи до уваги вказані вище обставини в їх сукупності, а також матеріальне становище ОСОБА_3 , суд робить висновок, що до обвинуваченого необхідно застосувати покарання в виді штрафу не на мінімальній межі, враховуючи два епізоди, але ближчої до неї згідно санкції ч.1 ст.382 КК України, враховуючи особу обвинуваченого і три пом`якшуючі його вину обставини.

Суд зауважує, що покарання в виді позбавлення волі, навіть з умовою звільнення його від відбування покарання з іспитовим строком, є надто суворим до ОСОБА_3 , який захищав Україну, має проблеми зі здоров`ям. У нього був складний період, адже він випивав, ухвалював неправильні рішення та поводився так, що тепер несе кримінальну відповідальність, але з часом ОСОБА_3 зміг повернутись до нормального способу життя – перестав вживати алкоголь, про що свідчить його охайний зовнішній вигляд і чисті шкірні покрови обличчя, він має підтримку сім`ї та міцні соціальні зв`язки, доклав зусиль і відбув усі адміністративні стягнення вже під час судового кримінального провадження. Тож його поведінка свідчить, що він зробив правильні висновки, судовий кримінальний процес спричинив на нього позитивний виховний вплив.

З огляду на все вищезазначене, за принципом індивідуалізації покарання, суд вважає, що штраф у розмірі 600 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян є справедливим і відповідним покаранням, необхідним і достатнім для виправлення ОСОБА_3 та для попередження вчинення нового кримінального правопорушення, що відповідає меті покарання за ч.2 ст. 50 КК України.

Запобіжний захід обвинуваченому не обирався. Судові витрати відсутні. Долю речових доказів вирішити згідно ст.100 КПК України.

На підставі викладеного, керуючись ст.100, 349, 366-371, 373-376, ч.15 ст.615 КПК України, суд -

У Х В А Л И В :

ОСОБА_3 визнати винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.382 КК України, та призначити покарання у виді штрафу в розмірі шістсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 10200 (десять тисяч двісті) гривень.

Речові докази: 2 оптичні диски з відеозаписами з нагрудних боді-камер поліцейських і відео реєстраторів службових автомобілів, – залишити в матеріалах кримінального провадження.

На вирок може бути подано апеляцію до Рівненського апеляційного суду протягом 30 днів з дня його проголошення через Дубенський міськрайонний суд з підстав, передбачених ст.394 КПК України. Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після прийняття рішення судом апеляційної інстанції. Учасники мають право на отримання копії вироку. Прокурору та обвинуваченому повний текст вироку вручається в день проголошення його резолютивної частини в умовах дії воєнного стану згідно ч.15 ст.615 КПК України.

Суддя: ОСОБА_1