Постанова від 24 лютого 2026 р. у справі №559/526/26 — Дубенський міськрайонний суд Рівненської області

Справа № 559/526/26

Провадження № 3/559/334/2026

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

25.02.2026 м. Дубно

Суддя Дубенського міськрайонного суду Рівненської області Томілін Олексій Миколайович, розглянувши справу про адміністративне правопорушення щодо притягнення до адміністративної відповідальності

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, паспорт № НОМЕР_1 , який проживає за адресою: АДРЕСА_1 ,

за ст.124, ч.2 ст.126 КУпАП,

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 09.11.2025 о 23:47 год. по вул. Центральна, в с-щі Мізоч, Рівненського району, керуючи т/з «Musstang», МТ 200-9, д.н.з. НОМЕР_2 , не врахував дорожню обстановку, не вибрав безпечну швидкість руху, в результаті чого здійснив зіткнення з деревом, внаслідок чого отримав тілесні ушкодження, а т/з механічні пошкодження, чим порушив п. 2.3 б ПДР, за що відповідальність передбачена ст. 124 КУпАП. Відповідно до п.2.6 ПДР України,за рішенням поліцейського за наявності відповідних підстав водій зобов`язаний пройти позачерговий медичний огляд з метою визначення здатності безпечно керувати транспортним засобом.

Окрім цього, ОСОБА_1 09.11.2025 о 23:47 год. по вул. Центральна, в с-щі Мізоч Рівненського району, керував т/з «Musstang», МТ 200-9, д.н.з. НОМЕР_2 , не маючи права керування т/з, , а саме не отримував посвідчення водія відповідної категорії, чим порушив вимоги п.2.1 а Правил дорожнього руху та вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч.2 ст.126 КУпАП.

Відповідно до ч. 2 ст. 36 КУпАП якщо особа вчинила кілька адміністративних правопорушень, справи про які одночасно розглядаються одним і тим же органом (посадовою особою), стягнення накладається в межах санкції, встановленої за більш серйозне правопорушення з числа вчинених.

Оскільки зазначені справи розглядаються судом одночасно, суд вважає за необхідне на виконання вимог ч. 2 ст. 36 КУпАП об`єднати та розглядати в одному провадженні справи про адміністративні правопорушення №559/526/26 (провадження № 3/559/334/2026) з №559/527/26 (провадження № 3/559/335/2026), з присвоєнням єдиного номера №559/526/26 (провадження № 3/559/334/2026).

ОСОБА_1 подав до суду заяву, в якій просить справу слухати без його участі, вину у вчиненому визнає, просить суворо не карати. У зв`язку з складним матеріальним станом просив розстрочити сплату штрафу.

Законний представник неповнолітнього ОСОБА_2 , у поданій до суду заяві клопоче розгляд справи проводити без її участі та просить сина суворо не карати, а також розстрочити сплату штрафу.

Згідно з ч. 2 ст. 7 КУпАП провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності.

Згідно зі ст. 9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

Відповідно до ст. 245 КУпАП завданням провадження в справах про адміністративне правопорушення є зокрема всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її у точній відповідності із законом.

У ст. 280 КУпАП зазначається, що орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Відповідно до ст. 251 КУпАП доказами у справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.

Згідно з ч.2 ст.13 КУпАП у разі вчинення особами віком від шістнадцяти до вісімнадцяти років адміністративних правопорушень, передбачених статтями 44, 51, 89, 121-127, 130, статтею 139, частиною третьою статті 154, частиною другою статті 156, статтями 173, 173-2, 173-4, 174, 183-1, 185, 190-195 цього Кодексу, вони підлягають адміністративній відповідальності на загальних підставах.

Згідно п.2.3 (б) ПДР України, водій зобов`язаний бути уважним, стежити за дорожньою обстановкою, відповідно реагувати на її зміну, стежити за правильністю розміщення та кріплення вантажу, технічним станом транспортного засобу і не відволікатися від керування цим засобом у дорозі.

Статтею 124 КУпАП передбачена адміністративна відповідальність за порушення учасниками дорожнього руху правил дорожнього руху, що спричинило пошкодження транспортних засобів, вантажу, автомобільних доріг, вулиць, залізничних переїздів, дорожніх споруд чи іншого майна.

Пунктом 2.1 а ПДР передбачено, що водій механічного транспортного засобу повинен мати при собі посвідчення водія на право керування транспортним засобом відповідної категорії.

Згідно ч.2 ст.126 КУпАП адміністративному стягненню може бути піддано за керування транспортним засобом особою, яка не має права керування таким транспортним засобом, або передача керування транспортним засобом особі, яка не має права керування таким транспортним засобом.

Відповідно до загальних положень Правил дорожнього руху ці правила відповідно до Закону України «Про дорожній рух» встановлюють єдиний порядок дорожнього руху на всій території України. Учасники дорожнього руху зобов`язані знати й неухильно виконувати вимоги цих Правил, а також бути взаємно ввічливими. Кожний учасник дорожнього руху має право розраховувати на те, що й інші учасники виконують ці Правила. Дії або бездіяльність учасників дорожнього руху та інших осіб не повинні створювати небезпеку чи перешкоду для руху, загрожувати життю або здоров`ю громадян, завдавати матеріальних збитків. Особа, яка створила такі умови, зобов`язана негайно вжити заходів до забезпечення безпеки дорожнього руху на цій ділянці дороги та вжити всіх можливих заходів до усунення перешкод, а якщо це неможливо, попередити про них інших учасників дорожнього руху.

Так, судом було оглянуто письмові докази, а саме: протоколи про адміністративні правопорушення серії ЕПР1 № 587867 від 10.02.2026 та серії ЕПР1 № 587879 від 10.02.2026; рапорт поліцейського; протокол огляду місця події від 10.11.2025; схему до протоколу огляду місця події від 10.11.2025; постанову про закриття кримінального провадження від 29.12.2025.

Зазначені в протоколі обставини узгоджуються з даними, викладеними в матеріалах справи, з яких встановлено, що ОСОБА_1 порушив п.2.1 а та п. 2.3 б Правил Дорожнього руху та вчинив адміністративні правопорушення, передбачені ст.124 та ч.2 ст.126 КУпАП.

Дослідивши матеріали справи, необхідно дійти висновку, що дії ОСОБА_1 правильно кваліфіковані за ст.124 та ч.2 ст.126 КУпАП, а його вина у вчиненні вказаних адміністративних правопорушень повністю доведена.

Підстав, що виключають адміністративну відповідальність згідно зі ст. 17 КУпАП, у справі не встановлено. Терміни притягнення до адміністративної відповідальності не збігли.

Згідно з положеннями ст. 23 КУпАП, адміністративні стягнення є мірою відповідальності і застосовуються з метою виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, в дусі додержання законів України, поваги до правил співжиття, а також запобіганню вчинення нових правопорушень, як самим правопорушником, так і іншими особами.

Отже, стягнення є засобом впливу на свідомість правопорушника і головна його мета виховання порушника, формування у нього законослухняної поведінки, у зв`язку із чим своєчасне застосування заходів стягнення за адміністративні правопорушення є засобом запобігання суспільно небезпечних діянь.

Відповідно до ч.2 ст.36 КУпАП, якщо особа вчинила кілька адміністративних правопорушень, справи про які одночасно розглядаються одним і тим же органом (посадовою особою), стягнення накладається в межах санкції, встановленої за більш серйозне правопорушення з числа вчинених. До основного стягнення в цьому разі може бути приєднано одне з додаткових стягнень, передбачених статтями про відповідальність за будь-яке з вчинених правопорушень.

При ухваленні рішення у справі суддя бере до уваги особу ОСОБА_1 , який є неповнолітнім, відомості про притягнення якого до адміністративної відповідальності протягом року в матеріалах справи відсутні, ступінь його вини, наявність обставин, що пом`якшують відповідальність, а саме, визнання вини, відсутність обставин, що обтяжують відповідальність, суддя вважає за необхідне накласти на нього із застосуванням ст. 36 КУпАП адміністративне стягнення у виді штрафу в межах санкції ч. 2 ст. 126 КУпАП, оскільки відповідне правопорушення є більш серйозним із числа вчинених.

Враховуючи майновий стан ОСОБА_1 , який є неповнолітнім, не працює, оскільки ця справа підпадає під кримінальний аспект ст. 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, застосовується аналогія з ч.4 ст. 53 КК України і клопотання про розстрочку сплати штрафу рівними платежами на 2 місяці суд задовольняє, а також вважає за необхідне звільнити останнього від сплати судового збору.

На підставі викладеного, керуючись вимогами ст. ст. 13, 33, 36, 38, ст.124, ч.2 ст.126, ст. 284,-

ПОСТАНОВИВ:

об`єднати справи про адміністративні правопорушення №559/526/26 (провадження № 3/559/334/2026) з №559/527/26 (провадження № 3/559/335/2026), з присвоєнням єдиного номера №559/526/26 (провадження № 3/559/334/2026).

ОСОБА_1 визнати винним у вчиненні адміністративних правопорушень, передбачених за ст.124 та ч. 2 ст. 126 Кодексу України про адміністративні правопорушення, та накласти на нього із застосуванням ст.36 КУпАП адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі двохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 3400 (три тисячі чотириста) гривень в дохід держави.

Реквізити для сплати штрафу: Отримувач коштів: ГУК у Рівнен.обл./Рівнен.обл./21081300; Код за ЄДРПОУ: 38012494; Банк отримувача: Казначейство України (ЕАП); Код банку отримувача: 899998; Рахунок отримувача: UA218999980313020149000017001; Код класифікації доходів бюджету: 21081300).

Розстрочити сплату штрафу на 2 (два) місяці, стягуючи по 1700 (тисяча сімсот) гривень щомісячно.

Роз`яснити, що в разі несплати першої частини штрафу в п`ятнадцятиденний строк і решти частини впродовж кожного календарного місяця, сума штрафу відповідно до ч.2 ст.308 КУпАП буде стягнута в порядку примусового виконання постанови в подвійному розмірі. Квитанцію про сплату штрафу та судового збору необхідно надати суду в цей же строк.

ОСОБА_1 звільнити від сплати судового збору.

Постанова може бути оскаржена до Рівненського апеляційного суду через Дубенський міськрайонний суд Рівненської області протягом десяти днів із дня її винесення.

Постанова може бути пред`явлена до виконання протягом трьох місяців із дня її винесення. При оскарженні постанови про накладення адміністративного стягнення постанова підлягає виконанню після залишення скарги без задоволення.

Суддя О.М.Томілін