Рішення від 24 лютого 2026 р. у справі №559/4252/25 — Дубенський міськрайонний суд Рівненської області

Справа № 559/4252/25

Провадження № 2/559/306/2026

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

заочне

25 лютого 2026 року м.Дубно

Дубенський міськрайонний суд Рівненської області у складі: головуючого судді Томіліна О.М., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Коллект Центр» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,-

В С Т А Н О В И В:

Представник ТОВ «Коллект Центр» звернувся до суду з позовною заявою до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитними договорами. Свої вимоги мотивує тим, що 19.11.2021 між ТОВ «Бі Ел Джи Мікрофінанс» та ОСОБА_1 було укладено кредитний договір №5263338. Відповідно до умов даного Договору позичальнику надано кредит у розмірі 5000 грн. строк кредитування 28 днів, термін повернення кредиту і сплати процентів за користування кредитом - 17.12.2021. Тип процентної ставки - фіксована, проценти за користування кредитними коштами нараховуються на умовах, визначених п.1.7 договору. На дату укладення кредитного договору орієнтована реальна річна процентна ставка складає 64947,25%, орієнтована загальна вартість кредиту складає 8218,25 грн. Позивач свої зобов`язання за Договором виконав в повному обсязі. 29.11.2021 ТОВ «Бі Ел Джи Мікрофінанс» та ТОВ «Вердикт Капітал» було укладено договір факторингу №29/11-1, відповідно до умов якого ТОВ «Бі Ел Джи Мікрофінанс» відступило ТОВ «Вердикт Капітал» право грошової вимоги до позичальників, в тому числі за договором кредиту №5263338. Надалі, 10.01.2023 ТОВ «Вердикт Капітал» відступило Товариству з обмеженою відповідальністю «Коллект Центр» право грошової вимоги до позичальників, відповідно до договору відступлення права вимоги № 10-01/2023, в тому числі і за договором №5263338 щодо відповідача. Отже, саме позивач є належним стягувачем за вищевказаним кредитним договором. Відповідач свої зобов`язання за договором не виконує належним чином, у зв`язку з чим у неї перед товариством утворилася заборгованість у розмірі 8430,91 грн., що складається із заборгованості за тілом кредиту - 5000 грн., заборгованості за відсотками - 3215,25 грн., інфляційні збитки - 176,91 грн., нараховані 3% річних - 35,75грн.

29.09.2021 між ТОВ «Мілоан» та ОСОБА_1 укладено кредитний договір №4475188. Відповідно до умов даного Договору позичальнику надано кредит у розмірі 20000 грн., строком на 30 днів з 29.09.2021, термін повернення кредиту 29.10.2021. Загальні витрати за кредитом, включаючи проценти за користування складають 4780 грн. в грошовому виразі та 1,256% річних у процентному значенні і включає в себе складові визначені в п.1.5.1-1.5.2 договору. Орієнтована загальна вартість кредиту становить 24780 грн. Комісія за надання кредиту: 1000 грн., яка нараховується за ставкою 5% від суми кредиту одноразово. Процентни за користування кредитом: 3780 грн., які нараховуються за ставкою 0,63% від фактичного залишку кредиту за кожен день користування кредитом. Стандартна процентна ставка - 5% від фактичного залишку кредиту за один день користування кредитом. Договором передбачена пролонгація. Позивач свої зобов`язання за Договором виконав в повному обсязі. 13.01.2022 ТОВ «Мілоан» та ТОВ «Вердикт Капітал» було укладено договір факторингу №13-01/2022-79, відповідно до умов якого ТОВ «Мілоан» відступило ТОВ «Вердикт Капітал» право грошової вимоги до позичальників, в тому числі за договором кредиту №4475188. Надалі, 10.03.2023 ТОВ «Вердикт Капітал» відступило ТОВ «Коллект Центр», право грошової вимоги до позичальників, відповідно до договору відступлення права вимоги № 10-03/2023/1, в тому числі і за договором №4475188 щодо відповідача. Враховуючи викладене, саме позивач є належним стягувачем за вищевказаним кредитним договором. Відповідач свої зобов`язання за договором не виконує належним чином,у зв`язку з чим у неї перед товариством утворилася заборгованість у розмірі 89180 грн., що складається з наступного: 20000 грн. - заборгованість за основним боргом, 68180 грн. - заборгованість за процентами на дату відступлення права вимоги, 1000 грн. - заборгованість за комісіями.

Оскільки відповідач свої зобов`язання за Договорами не виконує належним чином, у зв`язку з чим утворилася заборгованість у загальному розмірі 97610,91грн., що складається із заборгованості за тілом кредиту в розмірі 25000 грн., заборгованості за відсотками в розмірі 71398,25 грн., заборгованість за комісією - 1000 грн., інфляційні збитки - 176,91грн., нараховані 3% річних - 35,75 грн., яку і просить стягнути позивач, а також судові витрати у справі.

Ухвалою суду від 03.10.2025 відкрито спрощене позовне провадження без повідомлення (виклику) сторін. Роз`яснено відповідачу право подати відзив на позов, а позивачу відповідь на відзив.

Головуючий суддя перебував у планових відпустках з 18.12.2025 по 02.01.2026, та з 19.01.2026 по 20.01.2026 включно.

Окрім того, головуючий суддя 20.02.2026 перебував у відрядженні у Рівненському апеляційному суді.

Представник позивача в судове засідання не з`явився, згідно позовної заяви просить розгляд справи проводити без його участі, не заперечив щодо заочного розгляду справи.

Відповідач про розгляд справи в порядку спрощеного позовного провадження повідомлявся належним чином згідно з вимогами ЦПК України. При цьому з огляду на положення ч. 4 ст. 263 ЦПК України суд взяв до уваги правовий висновок, викладений у постанові Верховного Суду від 18.03.2021 у справі № 911/3142/19, відповідно до якого направлення листа рекомендованою кореспонденцією на дійсну адресу є достатнім для того, щоб вважати повідомлення належним, оскільки отримання зазначеного листа адресатом перебуває поза межами контролю відправника.

До суду від відповідача не надійшло клопотання про розгляд справи в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін, у встановлений судом строк відзив на позов до суду не подав.

За відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше, суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами.

Згідно з ч. 1 ст. 174 ЦПК України при розгляді справи судом у порядку позовного провадження учасники справи викладають письмово свої вимоги, заперечення, аргументи, пояснення та міркування щодо предмета спору виключно у заявах по суті справи, визначених цим Кодексом, що є правом учасників справи.

Як встановлено частиною 8 статті 178 ЦПК України, у разі ненадання учасником розгляду заяви по суті справи у встановлений судом або законом строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами.

Відповідач відзив на позов до суду не надіслав, з будь-якими клопотаннями до суду не звертався, в зв`язку з чим суд вважає за можливе розглянути справу в порядку спрощеного позовного провадження на підставі доказів, які містяться в матеріалах справи.

За таких обставин, у відповідності до положень ч. 5 ст. 279 ЦПК України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін за наявними у справі матеріалами, оскільки клопотання про інше від сторін не надходили. Такий висновок суду, зважаючи, що відповідачем не подано відзив на позовну заяву та не повідомлено про причину невчинення нею своєчасно такої процесуальної дії, узгоджується також із положеннями частини восьмої статті 178 вказаного Кодексу. Заперечення проти розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження від сторін не надходили.

Враховуючи вищевикладене, у відповідності до ст. 280 ч.1 п.4 ЦПК України суд ухвалює проводити розгляд справи у заочному порядку та ухвалює заочне рішення по справі на підставі наявних у ній доказів.

У зв`язку з розглядом справи за відсутності її учасників, відповідно до ч.13 ст.7, ч.2 ст.247 ЦПК України судове засідання не проводиться і фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

За змістом ч.ч. 4, 5 ст.268 ЦПК України у разі неявки всіх учасників справи у судове засідання, яким завершується розгляд справи, або у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи суд підписує рішення (повне або скорочене) без його проголошення. Датою ухвалення рішення є дата його проголошення (незалежно від того, яке рішення проголошено - повне чи скорочене). Датою ухвалення рішення, ухваленого за відсутності учасників справи, є дата складення повного судового рішення.

Датою ухвалення рішення у даній справі є 25.02.2026, тобто дата складання повного тексту рішення.

Судом встановлено, що 19.11.2021 між ТОВ «Бі Ел Джи Мікрофінанс» та ОСОБА_1 укладено кредитний договір №5263338, шляхом його підписання позичальником електронним підписом одноразовим ідентифікатором, у вигляді електронного документа у відповідності до ст.11, ст.12, ЗУ "Про електронну комерцію".

Відповідно до п.1.1 договору кредиту, за цим договором кредитодавець зобов`язується передати позичальнику у власність грошові кошти (позику) на погоджений умовами договору строк, шляхом їх перерахування на банківський картковий рахунок позичальника, а позичальник зобов`язується повернути кредитодавцю таку ж суму грошових коштів у день закінчення строку кредиту, або достроково, та сплатити плату (проценти) від суми кредиту.

Згідно п.п.1.3-1-9 Договору, позичальнику надано кредит у розмірі 5000 грн. строк кредитування 28 днів, термін повернення кредиту і сплати процентів за користування кредитом - 17.12.2021. Тип процентної ставки - фіксована, проценти за користування кредитними коштами нараховуються на умовах, визначених п.1.7 договору, зокрема: з 1-го по 15-й день - 0,0010%, з 16-го по 28-1 день - 4,9500%. На дату укладення кредитного договору орієнтована реальна річна процентна ставка складає 64947,25%, орієнтована загальна вартість кредиту складає 8218,25 грн. в день. Згідно Додатку №1 до договору сторони погодили та підписали Графік платежів, відповідно якого до якої визначили розмір та дату внесення позичальником платежів. Визначено, що загальна вартість кредиту становить 8218,25 грн., що складається з основної суми кредиту - 5000 грн., та відсотків у розмірі - 3218,25 грн. (а.с.11).

Також, в матеріалах справи міститься Паспорт споживчого кредиту, який підписаний ОСОБА_1 одноразовим ідентифікатором та в якому містяться дані позичальника, основні умови кредитування, інформація щодо реальної річної процентної ставки та орієнтовної загальної вартості кредиту для споживача та інші умови (а.с.11 зворот).

Факт видачі ТОВ «Бі Ел Джи Мікрофінанс» позичальнику ОСОБА_1 грошових коштів в сумі 5000 грн. на картковий рахунок НОМЕР_1 підтверджується копією платіжної інструкції № 463382702 від 19.11.2021 про переказ коштів (а.с.15).

29.11.2021 між ТОВ «Бі Ел Джи Мікрофінанс» та ТОВ «Вердикт Капітал» було укладено договір відступлення прав вимоги №29/11-1, відповідно до умов якого ТОВ «Бі Ел Джи Мікрофінанс» відступило ТОВ «Вердикт Капітал» право грошової вимоги до позичальників, в тому числі за договором кредиту №5263338, що підтверджено і Реєстром боржників від 29.11.2021. За відступлення права вимоги згідно договору факторингу №29/11-1 ТОВ «Бі Ел Джи Мікрофінанс» сплатило грошові кошти згідно долученої платіжної інструкції №36 від 28.01.2022 (а.с. ).

10.01.2023 ТОВ «Вердикт Капітал» відступило Товариству з обмеженою відповідальністю «Коллект Центр», відповідно до договору відступлення права вимоги № 10-01/2023 права вимоги до боржників за кредитними договорами, в тому числі за договором №5263338 щодо відповідача.

Згідно розрахунку за кредитом у гривнях наданого ТОВ «Вердикт капітал» заборгованість ОСОБА_1 за кредитним договором №526633338 станом на 10.01.2023 складає 8309,34грн., що складається з наступного: 5000 грн. - основна сума боргу, 3218,25грн. - заборгованість за відсотками, 11,09 грн. - нараховані 3% річних, 80 грн. - інфляційні збитки (а.с.17).

У зв`язку з неналежним виконанням зобов`язань за кредитним договором станом на день формування позовної заяви заборгованість відповідача за кредитним договором №5263338 не погашена та згідно розрахунку за кредитом наданого ТОВ «Коллект центр» складає 8430,91рн., що складається з наступного: 5000 грн. - основна сума боргу, 3218,25грн. - заборгованість за відсотками, 35,75грн. - нараховані 3% річних, 176,91 грн. - інфляційні збитки (а.с.19).

Окрім того, 29.09.2021 між ТОВ «Мілоан» та ОСОБА_1 було укладено Договір про споживчий кредит №4475188. З умовами договору сума кредиту становить 20000 гривень, строк: 30 днів з 29.09.2021, дата повернення - 29.10.2021, орієнтована загальна вартість кредиту складає 24780 грн. Комісія за надання кредиту: 1000 грн., яка нараховується за ставкою 5% від суми кредиту одноразово. Проценти за користування кредитом: 3780 грн.,які нараховуються за ставкою 0,63% від фактичного залишку кредиту за кожен день користування кредитом. Стандартна процентна ставка - 5% від фактичного залишку кредиту за один день користування кредитом. Зазначені умови містить й анкета-заява на кредит, в якій йдеться про те, що кредит погоджено саме на таких умовах. (а.с.7-8)

Також, в матеріалах справи міститься Паспорт споживчого кредиту, який підписаний ОСОБА_1 одноразовим ідентифікатором та в якому містяться дані позичальника, основні умови кредитування, інформація щодо реальної річної процентної ставки та орієнтовної загальної вартості кредиту для споживача та інші умови (а.с.8).

Факт видачі ТОВ «Мілоан» позичальнику ОСОБА_1 грошових коштів в сумі 20000 грн. на картковий рахунок НОМЕР_2 підтверджується довідкою ТОВ «ФК «Елаєн» про успішний переказ коштів 29.09.2021 (а.с.14).

У зв`язку з неналежним виконанням зобов`язань за кредитним договором у відповідача виникла заборгованість перед ТОВ «Мілоан» за кредитним договором №4475188 у розмірі 47180 грн., що складається з наступного: 20000 грн. - основна сума боргу, 26180 грн. - заборгованість за відсотками, 1000 грн. - заборгованість за комісіями (а.с.14).

13.01.2022 між ТОВ «Мілоан» та ТОВ «Вердикт Капітал» було укладено договір договір факторингу №13-01/2022-79, відповідно до умов якого ТОВ «Мілоан» відступило ТОВ «Вердикт Капітал» право грошової вимоги до позичальників, в тому числі і за договором кредиту №4475188 щодо відповідача, що підтверджено і Реєстром боржників від 13.01.2022. За відступлення права вимоги згідно договору факторингу №13-01/2022-79 ТОВ «Мілоан» сплатило грошові кошти згідно платіжного доручення №321170001 від 14.01.2022 (а.с.20-24).

Згідно розрахунку за кредитом у гривнях наданого ТОВ «Вердикт капітал» заборгованість ОСОБА_1 за кредитним договором №4475188 станом на дату відступлення прав вимоги складає 89180 грн., що складається з наступного: 20000 грн. - основна сума боргу, 26180 грн. - заборгованість за відсотками на дату відступлення права вимоги, 42000 грн. - нараховані відсотки згідно договору, 1000 грн. - заборгованість за комісіями (а.с.16).

Згідно розрахунку заборгованості наданого позивачем ТОВ «Коллект Центр» станом на 24.09.2025 вбачається, що заборгованість відповідача не погашена та становить 89180грн., тобто з даного розрахунку вбачається, що ТОВ «Коллект Центр» не здійснювало жодних нарахувань після отримання прав вимоги (а.с.18).

Частиною 3 ст. 10 ЦПК України визначено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, надавши докази відповідно до вимог чинного законодавства.

Відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 11 ЦК України, підставою виникнення цивільних прав та обов`язків є договір та інші правочини.

В частині 1 статті 207 ЦК України визначено, що правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв`язку.

Згідно зі ст. 3 Закону України «Про електронну комерцію»(в редакції чинній на день виникнення правовідносин) зазначено, що електронний договір - це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків та оформлена в електронній формі.

Електронний договір укладається і виконується в порядку, передбаченому Цивільним та Господарським кодексами України, а також іншими актами законодавства.

Згідно з ч.12 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію» електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі. Кожний примірник електронного документа з накладеним на нього підписом, визначеним статтею 12 цього Закону, є оригіналом такого документа.

Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті ч.12 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію» ч.3 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію».

Як регламентовано в ч.6 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію», відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом: надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз`яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз`яснення логічно пов`язані з нею (стаття 11 Закону України «Про електронну комерцію»).

Частина 5 статті 11 Закону України «Про електронну комерцію» передбачає, що пропозиція укласти електронний договір (оферта) може включати умови, що містяться в іншому електронному документі, шляхом перенаправлення (відсилання) до нього. Особі, якій адресована пропозиція укласти електронний договір (оферта), має надаватися безперешкодний доступ до електронних документів, що включають умови договору, шляхом перенаправлення (відсилання) до них. Включення до електронного договору умов, що містяться в іншому електронному документі, шляхом перенаправлення (відсилання) до такого документа, якщо сторони електронного договору мали змогу ознайомитися з ним, не може бути підставою для визнання правочину нікчемним.

У відповідності до ст.1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Відповідно до положень ст.509 ЦК України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматись від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. Зобов`язання виникають з підстав, встановлених ст.11 цього Кодексу.

Зобов`язання згідно із ст.526 ЦК України має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства.

Відповідно до ч. 1 ст.627 ЦК України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Порушення боржником умов договору є цивільним правопорушенням, оскільки стаття 629 ЦК встановлює принцип обов`язковості виконання договору.

Крім того, ч.2 ст. 1050 ЦК України встановлено, що, якщо договором встановлений обов`язок позичальника повернути позику частинами, то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 цього Кодексу.

Згідно з ч. 1 ст. 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України.

Згідно з ч. 2 ст. 1056-1 ЦК України розмір процентів, тип процентної ставки (фіксована або змінювана) та порядок їх сплати за кредитним договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів.

Згідно зі ст. 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Згідно з п.1 ч.1 ст. 512 ЦК України кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).

За ст. 514 ЦК України до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно правового висновку Великої Палатою Верховного Суду №202/4494/16-ц від 31.10.2018 право кредитодавця нараховувати передбачені договором проценти за користування кредитом, а також обумовлену в договорі неустойку припиняється після спливу визначеного цим договором строку кредитування чи у разі пред`явлення до позичальника вимоги згідно з частиною другою статті 1050 ЦК України. В охоронних правовідносинах права та інтереси позивача забезпечені частиною другою статті 625 ЦК України, яка регламентує наслідки прострочення виконання грошового зобов`язання.

Велика Палата Верховного Суду у постановах від 28 березня 2018 року в справі № 444/9519/12 (провадження № 14-10цс18), від 04 липня 2018 року в справі №310/11534/13-ц (провадження №14-154цс18) дійшла висновку, що право кредитодавця нараховувати передбачені договором проценти, а також обумовлену в договорі неустойку за кредитом припиняється після спливу визначеного договором строку кредитування чи у разі пред`явлення до позичальника вимоги згідно з частиною другою статті 1050 ЦК України. При цьому суд зазначив, що кредитор має право на отримання гарантій належного виконання зобов`язання, відповідно до частини другої статті 625 ЦК, а не у вигляді стягнення процентів та неустойки.

У постанові від 05 квітня 2023 року у справі №910/4518/16 Велика Палата Верховного Суду висловила правову позицію, згідно якої надання кредитодавцю можливості нарахування процентів відповідно до статті 1048 ЦК України поза межами строку кредитування чи після пред`явлення вимоги про дострокове погашення кредиту вочевидь порушить баланс інтересів сторін - на позичальника буде покладений обов`язок, який при цьому не кореспондується жодному праву кредитодавця. Отже, припис абзацу другого частини першої статті 1048 ЦК України про щомісячну виплату процентів до дня повернення позики у разі відсутності іншої домовленості сторін може бути застосований лише у межах погодженого сторонами строку кредитування. Право кредитодавця нараховувати передбачені договором проценти за кредитом припиняється після спливу визначеного договором строку кредитування чи у разі пред`явлення до позичальника вимоги згідно із частиною другою статті 1050 ЦК України. Велика Палата Верховного Суду підкреслює, що зазначене в цьому розділі постанови не означає, що боржник не повинен у повному обсязі виконувати свій обов`язок за кредитним договором. Боржник не звільняється від зобов`язань зі сплати нарахованих у межах строку кредитування, зокрема до пред`явлення вимоги про дострокове погашення кредиту, процентів за «користування кредитом». Установлений кредитним договором строк кредитування лише визначає часові межі, в яких проценти за «користування кредитом» можуть нараховуватись, не скасовуючи при цьому обов`язок боржника щодо їх сплати. Отже, якщо позичальник прострочив виконання зобов`язання з повернення кредиту та сплати процентів за «користування кредитом», сплив строку кредитування чи пред`явлення вимоги про дострокове погашення кредиту не може бути підставою для невиконання такого зобов`язання. Зазначене також є підставою для відповідальності позичальника за порушення грошового зобов`язання.

Відповідно до пункту 18 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України, у період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов`язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальник звільняється від відповідальності, визначеної статтею 625 цього Кодексу, а також від обов`язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення. Установлено, що неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24 лютого 2022 року за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем).

Верховний Суд вже робив висновки щодо застосування пункту 18 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України до зобов`язань, які виникли на підставі окремих договорів. Зокрема, на договір про надання поворотної фінансової допомоги (позики) розповсюджується дія пункту 18 Прикінцеві та перехідні положення ЦК України (постанова Верховного Суду від 06.09.2023 в справі № 910/8349/22); на кредитний договір розповсюджується дія пункту 18 Прикінцеві та перехідні положення ЦК України (постанова Верховного Суду від 18.10.2023 в справі № 706/68/23).

Тлумачення пункту 18 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України свідчить, що законодавець передбачив особливості у регулюванні наслідків прострочення виконання (невиконання, часткового виконання) певних грошових зобов`язань. Така особливість проявляється:

1) в періоді існування особливих правових наслідків. Таким є період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування;

2) в договорах, на які поширюються специфічні правові наслідки. Такими є договір позики, кредитний договір, і в тому числі договір про споживчий кредит;

3) у встановленні спеціальних правових наслідків прострочення виконання (невиконання, часткового виконання). Такі наслідки полягають в тому, що позичальник звільняється від відповідальності, визначеної частиною 2 статті 625 ЦК, а також від обов`язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення. У разі якщо неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24 лютого 2022 року за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем).

Закон №2120-ІХ від 15 березня 2022 року «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів України щодо дії норм на період дії воєнного стану», що вніс зміни до норм ЦК України, виключив можливість нарахування сум за ст. 625 ЦК України з 24 лютого 2022 року для кредитних і позикових відносин.

Указом Президента України № 64/2022 від 24.02.2022 введено в Україні воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року строком на 30 діб. Надалі воєнний стан було неодноразово продовжено. Законодавець запровадив захист для позичальників у кредитних і позикових відносинах через встановлення спеціального мораторію. Мораторій на нарахування 3% річних та інфляційних втрат поширюється винятково на кредитні та позикові відносини. Для всіх інших типів господарських договорів (договорів поставки, підряду, надання послуг, оренди, комісії, агентських договорів тощо) застосування ст. 625 ЦК під час воєнного стану залишається в повному обсязі без жодних обмежень.

Згідно зі ст. 81 ЦПК України, кожна сторона зобов`язана довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог і заперечень.

Суд робить висновок, що 21.08.2021 виникли договірні відносини між первісним кредитором ТОВ «Бі Ел Джи Мікрофінанс», правонаступником якого є позивач, та відповідачем у зв`язку з укладенням Кредитного договору №5263338. ОСОБА_1 , будучи вільною в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору, будучи обізнаною з умовами кредитування, в тому числі з нарахуванням відсотків за користування кредитними коштами, підписала кредитні документи, таким чином погодивши умови сплати процентів за користування кредитними коштами. Згідно вказаного договору ОСОБА_1 отримала у позику грошові кошти у розмірі 5000 грн., отож у неї виникло зобов`язання повернути їх у строки та розмірі, вказних у договорі. Даний договір був укладений в електронній формі у порядку, визначеному статтею 12 Законом України «Про електронну комерцію», що повністю підтверджується матеріалами справи. Суми, які підлягають стягненню, а саме: заборгованості за тілом кредиту - 5000 грн., заборгованість за відсотками - 3218,25 грн., відповідають умовам Договору та строку його дії, пігоджені чторонами при укладнні договору, тому підлягають стягненню. Щодо стягнення 3% річних - 35,75 грн. нарахованих станом на 10.01.2023, то суд зазначає, що при нарахуванні даної суми позивач не врахував вимоги п. 18 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України згідно якого встановлено, що у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов`язання за договором кредиту або позики позичальник звільняється від відповідальності, визначеної ст. 625 ЦК України, а також від обов`язку сплати неустойки, штрафу чи пені за такий період прострочення. Мораторій на нарахування 3% річних та інфляційних втрат поширюється винятково на кредитні та позикові відносини. Враховуючи викладене, в частині стягнення 3% річних, суд позовні вимоги задовольняє частково, а саме у розмірі 11,09 грн., які були нараховані за період з 28.01.2022 по 23.02.2022 .

Щодо стягнення інфляційних витрат, суд зазначає наступне.

З розрахунку індексації, наданим ТОВ "Вердикт капітал", вбачається, що розрахунок проведено за лютий 2022 року, та сума зазначена у розмірі 80 грн., а згідно розрахунку позивача ТОВ "Коллект центр" на дату відступлення права вимоги 10.01.2023 інфляційні збитки становлять 176,91грн.

Суд звертає увагу, що при розрахунку інфляційних втрат у зв`язку із простроченням боржником виконання грошового зобов`язання до цивільних відносин, за аналогією закону, підлягають застосуванню норми Закону України «Про індексацію грошових доходів населення» та приписи Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України №1078 від 17.07.2003р.

Відповідно до ст. 4 Закону України «Про індексацію грошових доходів населення», індексація грошових доходів населення проводиться в разі, коли величина індексу споживчих цін перевищила поріг індексації, який установлюється в розмірі 103 відсотка.

За період, зазначений позивачем - лютий 2022 року (101,6%) величина індексу споживчих цін не перевищувала поріг індексації у розмірі 103%, а тому сума боргу не може бути проіндексована.

З 24 лютого 2022 року в Україні введено воєнний стан. Законодавець запровадив захист для позичальників у кредитних і позикових відносинах через встановлення спеціального мораторію.

Щодо нарахуванням позивачем інфляційних збитків за період після 24 лютого 2022 року станом на 10.01.2023 суд зазначає, що із врахуванням норм чинного закодавстава, про що судом зазначено вище та на підставі п. 18 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України, суд приходить висновку про відмову у задоволенні позовних вимог в частині стягнення інфляційних збитків.

Судом встановлено, що 29.09.2021 виникли договірні відносини між ТОВ «Мілоан» та відповідачем у зв`язку з укладенням Кредитного договіру №4475188. ОСОБА_1 будучи вільною в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору, будучи обізнаною з умовами кредитування, в тому числі з нарахуванням відсотків за користування кредитними коштами, підписала кредитні документи, таким чином погодивши умови сплати процентів за користування кредитними коштами. Згідно вказаного договору ОСОБА_1 отримала у позику грошові кошти у розмірі 20000 грн. Даний договір був укладений в електронній формі у порядку, визначеному статтею 12 Законом України «Про електронну комерцію», що повністю підтверджується матеріалами справи. Отож, суд вважає підтвердженою суму заборгованості за основною сумою боргу у розмірі 20000грн.

Щодо стягнення відсотків за даним кредитним договором, то суд зазначає наступне. За умовами договору №4475188 сторонами погоджено, що строк кредитування складає 30 днів (дата повернення кредиту 29.09.2021), проценти за користування кредитом складають 3780 грн., що нараховуються за ставкою 0,63% від фактичного залишку кредиту. Згідно умов договору передбачена його пролонгація. Однак, наданий позивачем розрахунок заборгованості в частині нарахування відсотків не містить відомостей виконання позивачем умов п.2.2.1 Договору необхідних для пролонгації строку кредиту вказаного у п.1.3 Договору. Відтак, суд вважає, що нарахування відсотків первісним кредитором ТОВ «Мілоан» ще за 60 днів відповідно до п. 1.6, 2.3.1.2 Договору поза межами строку кредитування здійснені неправомірно. Окрім того, в подальшому нарахування відсотків ТОВ «Вердикт капітал» за період з 13.01.2022 по 23.02.2022 у розмірі 42000 грн. здійснено поза межами строку дії кредитного Договору, та не підтверджено детальними належними розрахунками, що дає підстави зробити висновок, що нарахування процентів за користування кредитом після 29.09.2021 є неправомірним, отож вимоги позивача щодо стягнення відсотків за користування кредитом підлягають частковому задоволенню. Враховуючи викладене, суд вважає, що з відповідача на користь позивача підлягають стягненню суми, що відповідають умовам Договору та строку його дії, а саме: заборгованості за тілом кредиту - 20000 грн., заборгованості за відсотками - 3780 грн., та комісії у розмірі 1000 грн. (що нараховується одноразово в момент видачі кредиту та не є відповідальністю у розумінні цивільного законодавства України), що погоджено сторонами при укладенні договору та підтверджено матеріалами справи.

Отож, в підсумку, суд задовольняє позовні вимоги частково, а саме: за кредитним договором №5263338 у розмірі 8229,34 грн., з яких: 5000грн. - заборгованість за тілом кредиту, 3218, 25 грн. - заборгованість за відсотками, 11,09 грн . - 3% річних; за кредитним договором №4475188 у розмірі 24780 грн., з яких: 20000грн. заборгованість за тілом кредиту, 3780 грн. - заборгованість за відсотками, 1000 грн. - заборгованість за комісією. В задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Вирішуючи питання щодо розподілу судових витрат суд виходить з наступного.

Згідно з ч. 1, п.п. 1, 2 ч. 3 ст. 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу, витрати, пов`язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертизи.

Відповідно до ч. 1, ч. 2 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються: у разі задоволення позову - на відповідача; у разі відмови в позові - на позивача; у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

З матеріалів справи вбачається, що позивачем заявлено вимогу про відшкодування витрат на професійну правничу допомогу в розмірі 25000 грн. На підтвердження понесених витрат на професійну правову допомогу надано: заявку на надання юридичної допомоги № 2397 01.08.2025 року між позивачем та АО «Лігал Ассістанс», договір про надання правової допомоги №01/07/2024 від 01.07.2024, витяг з акту № 13 про надання юридичної допомоги від 31.08.2025.

За положеннями ч.3 ст.141 ЦПК України, при вирішення питання про розподіл судових витрат суд враховує, серед іншого, чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; чи є розмір таких витрат обгрунтованим та пропорційним до предмета спору з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес. Враховуючи категорію та складність справи, ціну позову , сталу судову практику щодо розгляду подібних справ, обсяг наданих адвокатом послуг та керуючись принципами справедливості і розумності, суд вважає, що з відповідача належить стягнути на користь позивача понесені ним витрати на професійну правничу пропорційно до розміру задоволених позовних вимог.

Відповідно до положень ч.1 ст.141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Позивачем при зверненні до суду з позовом був сплачений судовий збір в розмірі 2422,40 грн., який підлягає відшкодуванню за рахунок відповідача у розмірі пропорційно до задоволених позовних вимог.

Отож, відповідно до ст. 141 ЦПК України з відповідача підлягає стягненню пропорційно до розміру задоволених позовних вимог сума судових витрат у справі, зокрема: судового збору, що становить 819,18 грн. (33009,34 грн. х 2422,40 грн./ 97610,91 грн.) та витрат на оплату правової допомоги, що становить 8454,31 грн. (33009,34 грн. х 25000 грн./ 97610,91 грн.)

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 5, 10-13, 76-82, 89, 133, 141, 258, 259, 263-265, 279 ЦПК України, суд

У Х В А Л И В:

Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Коллект Центр» задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Коллект Центр» заборгованість за кредитними договорами №5263338 від 19.11.2021 та №4475188 від 29.09.2021 у загальному розмірі 33009 (тридцять три тисячі дев`ять) гривень 34 копійки.

В задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Коллект Центр» 819,18 грн. витрат на оплату судового збору та 8454,31 грн. витрат на професійну правничу допомогу, а разом 9273 (дев`ять тисяч двісті сімдесят три)гривні 49 копійок.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду. Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.

Рішення суду може бути оскаржене позивачем безпосередньо до Рівненського апеляційного суду або через Дубенський міськрайонний суд Рівненської області шляхом подачі апеляційної скарги протягом 30 днів.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення суду складено 25.02.2026

Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю "Коллект Центр"; код ЄДРПОУ 44276926; місцезнаходженя: вул. Мечнікова, буд.3, офіс 306, м. Київ, 01133, електронна адреса: info@collect-center.com.ua

Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_3 , місце реєстрації: АДРЕСА_1 .

Суддя О.М.Томілін