Рішення від 18 лютого 2026 р. у справі №553/3257/25 — Подільський районний суд міста Полтави

Справа № 553/3257/25

Провадження № 2/553/220/2026

Р І Ш Е Н Н Я

Іменем України

19.02.2026м. Полтава

Подільський районний суд міста Полтави у складі:

головуючої - судді Подмаркової Ю.М.,

за участі: секретаря судового засідання Макаренка Я.В.,

розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження у відкритому судовому засіданні в залі суду у місті Полтаві цивільну справу за позовною заявою Товариства з обмеженою відповідальністю «Українські фінансові операції» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,

в с т а н о в и в:

Короткий зміст позовних вимог та доводів позивача.

Від ТОВ "Українські фінансові операції" надійшла позовна заява до ОСОБА_1 з наступними вимогами:

- стягнути з відповідача на користь позивача заборгованість у розмірі 85 830,00 грн, яка складається з суми заборгованості за основним боргом (сумою кредиту) у розмірі 21 000,00 грн, суми заборгованості за процентами нарахованими первісним кредитором - 19 155,00 грн, суми заборгованості за процентами нарахованими ТОВ "Українські фінансові операції" - 45 675,00 грн;

- стягнути з відповідача на користь позивача сплачений судовий збір 2 422,40 грн та витрати на правову допомогу у розмірі 10 000,00 грн.

В обґрунтування позовної заяви зазначено, що 05.05.2024 між ТОВ «ЛІНЕУРА УКРАЇНА» та ОСОБА_1 було укладено договір №4622606 про надання коштів на умовах споживчого кредиту, відповідно до умов якого ТОВ «ЛІНЕУРА УКРАЇНА» надало відповідачу грошові кошти в розмірі 21000,00 грн, у безготівковій формі шляхом перерахування коштів кредиту на банківський рахунок фізичної особи за реквізитами електронного платіжного засобу (платіжної картки) НОМЕР_1 , яку відповідач вказав особисто під час укладення договору, на умовах строковості, зворотності, платності, а ОСОБА_1 зобов`язався повернути кредит та сплатити проценти за користування кредитом. Строк кредиту 350 днів, з 05.05.2024 по 20.04.2025. Періодичність платежів зі сплати процентів – кожні 25 днів. На пільговий строк 25 днів з позичальником погоджено умови пільгового кредитування (пониження відсоткової ставки) на умовах 1,5 відсотків у день, проте позичальником не виконано зазначених у договорі умов і до нього як результат застосовано повну ставку кредитування.

Кредитний договір укладений сторонами в електронному вигляді з використанням електронного підпису, відповідає вимогам статті 12 ЗУ «Про електронну комерцію», при укладенні цього договору сторони досягли згоди щодо всіх істотних умов.

Кредитні кошти відповідачу перераховувалися за допомогою платіжного провайдера, що має відповідну ліцензію та у спосіб обумовлений умовами кредитного договору. За інформацією в листі ТОВ «ПЕЙТЕК УКРАЇНА» відповідно до договору №4622606 від 05.05.2024 було успішно перераховано грошові кошти у сумі 21000 грн на платіжну картку НОМЕР_1 .

Отже, ТОВ «ЛІНЕУРА УКРАЇНА» умови кредитного договору виконало в повному обсязі, надавши відповідачеві кредит на потрібну йому суму. Відповідач не виконує свої зобов`язання, грошові кошти не повертає, проценти за користування коштами не сплачує.

За даними поденного розрахунку заборгованості за договором №4622606 від 05.05.2024 у період з 05.05.2024 по 25.11.2024 включно первісним кредитором було нараховано проценти за користування грошовими коштами загальною сумою 19155 грн.

25.11.2024 ТОВ «ЛІНЕУРА УКРАЇНА» на підставі договору факторингу №25/11/2024 за плату відступило, а ТОВ «УКРАЇНСЬКІ ФІНАНСОВІ ОПЕРАЦІЇ» набуло право грошової вимоги до відповідача.

Враховуючи зазначене, до позивача відповідно до укладеного договору факторингу від 25.11.2024 №25/11/2024 перейшло право грошової вимоги до відповідача за договором №4622606 від 05.05.2024 на загальну суму заборгованості 46031,25 грн, яка складається з: 21000,00 грн – заборгованість за тілом кредиту; 19155,00 грн – заборгованість за процентами; 5876,25 грн – заборгованість по нарахованим штрафам/неустойкам.

Відповідно до умов п 1.3. Договору №4622606 від 05.05.2024 строк кредиту 350 днів, з 05.05.2024 по 20.04.2025.

Станом на дату укладення Договору факторингу від 25.11.2024 №45621, строк дії договору №4622606 від 05.05.2024 не закінчився. Тому, в межах строку дії договору, укладеного між первісним кредитором та відповідачем ТОВ «УКРАЇНСЬКІ ФІНАНСОВІ ОПЕРАЦІЇ» з дати факторингу 26.11.2024 донараховано відсотки за (145 календарних днів) в розмірі 45675 грн.

Відповідач свої вимоги за договором не виконав, не здійснив жодного платежу для погашення існуючої заборгованості ані на рахунки ТОВ «УКРАЇНСЬКІ ФІНАНСОВІ ОПЕРАЦІЇ», ані на рахунки первісного кредитора.

Фактично відповідач має заборгованість перед позивачем за Договором №4622606 від 05.05.2024 загальною сумою 85830 грн, яка складається з суми заборгованості за тілом кредиту – 21000 грн; нарахованих процентів первісним кредитором – 19155 грн; нарахованих відсотків ТОВ «УКРАЇНСЬКІ ФІНАНСОВІ ОПЕРАЦІЇ» у розмірі 45675 грн.

Виходячи з викладеного, позивач просить суд стягнути з відповідача борг за вказаним кредитним договором, сплачений при зверненні до суду судовий збір та витрати на правничу допомогу.

Також, в порядку ч. 10 ст. 265 ЦПК України прохає починаючи з дати набрання рішенням суду законної сили до моменту виконання рішення суду зобов`язати орган (особу) що здійснюватиме примусове виконання рішення нарахувати ОСОБА_1 інфляційні витрати та 3% річних.

Аргументи учасників справи.

14.10.2025 від представника відповідача - адвоката Сидоренко І.О. надійшов відзив на позовну заяву в якому остання просила відмовити у задоволенні позовних вимог про стягнення з ОСОБА_1 заборгованості у повному обсязі. Вважає, що заявлені вимоги є необґрунтованими, такими що не підтверджені належними і допустимими доказами. Позицію відповідача обґрунтовує наступним: як вбачається з п. 1.2. Договору №4622606 про надання коштів на умовах споживчого кредиту від 05.05.2024, товариство зобов`язується надати клієнту грошові кошти в гривні, на умовах строковості, зворотності, платності, а клієнт зобов`язується повернути кредит, сплатити проценти за користування кредитом та виконати інші обов`язки передбачені договором. Згідно п. 2.1. Договору, товариство надає кредит у безготівковій формі шляхом перерахування коштів кредиту на банківський рахунок клієнта за реквізитами електронного платіжного засобу (платіжної картки) НОМЕР_2 .

Згідно п. 2.2. Договору суму кредиту (його частину) товариство перераховує протягом двох днів з моменту укладення договору. Дати надання кредиту 05.05.2024 або 06.05.2024.

Згідно зі ст. 1046 ЦК України за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов`язаються повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості.

Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.

З огляду на вищенаведені приписи цивільного законодавства, кредитний договір є укладеним з моменту передання грошей.

Верховний Суд у постанові від 29.04.2020 у справі №911/1189/19 зазначив, що належними доказами, які підтверджують наявність чи відсутність заборгованості, а також встановлюють розмір заборгованості, можуть бути виключно первинні документи, оформлені у відповідності до вимог статті 9 ЗУ «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність.

Жодних належних та допустимих доказів перерахування відповідачеві грошових коштів на виконання кредитного договору №4622606 від 05.05.2024, а також користування ним такими коштами, матеріали позовної заяви не містять. Зокрема не надано виписок з особового рахунку, копій квитанцій, меморіального ордеру, платіжного доручення тощо. Зазначає, що ані сам договір, ані позовна заява чи будь – який долучений позивачем до неї документ, не містять реквізитів банківського рахунку відповідача, на який мали бути перераховані кошти. Відтак, позивачем не доведено факту видачі відповідачу кредиту за вказаним кредитним договором, а твердження позивача про укладення договору №4622606 від 05.05.2024 та додаткового договору від 08.05.2024 до нього, зважаючи на відсутність доказів про перерахування на рахунок ОСОБА_1 грошових коштів в сумі 20000,00 грн та 1000,00 грн на виконання вказаних договорів є припущенням, що не підтверджується належними, допустимими та достатніми доказами.

Також, відповідач не згодний щодо нарахування заборгованості за відсотками. Відповідно до п. 1.6. додаткового договору, за користування кредитом нараховуються проценти на умовах, встановлених п. 1.4. Договору.

Згідно з п. 1.4. Договору, тип процентної ставки – фіксована. За користування кредитом нараховуються проценти на таких умовах: стандартна процентна ставка становить 1,50% за кожен день користування кредитом та застосовується в межах всього строку кредиту; денна процентна ставка при застосуванні стандартної процентної ставки дорівнює 1,5%. Згідно п. 1.6. додаткового договору від 08.05.2024, денна процентна ставка при застосування стандартної процентної ставки дорівнює 1,499%. Однак, відповідно до ч. 5 ст. 8 ЗУ «Про споживче кредитування», максимальний розмір денної процентної ставки, розрахованої відповідно до ч. 4 цієї статті, не може перевищувати 1%. Вказана норма була введена в дію ЗУ «Про внесення змін до деяких законів України щодо удосконалення державного регулювання ринків фінансових послуг» від 22.11.2023 №498-ІХ та набрала чинності 24.12.2023. Договір №4622606 датований 05.05.2024, тобто після набрання чинності зазначеною нормою, при цьому відсотки за користування кредитом у період з 05.05.2024 по 19.04.2025 нараховувалися у розмірі понад 1% в день, а саме 1,5%.

Відповідно до ч. 5 ст. 12 ЗУ «Про споживче кредитування» умови договору про споживчий кредит, які обмежують права споживача порівняно з правами встановленими цим законом, є нікчемними. Вважає п. 1.4.1. Договору, про те що стандартна процентна ставка становить 1,50% в день, нікчемною, тому розрахунок заборгованості за відсотками не може бути здійснений за процентною ставкою більше 1%.

Крім того, ОСОБА_1 , з 01.04.2022 на підставі Указу Президента України «Про загальну мобілізацію» від 24.02.2022 №69/2022, мобілізований та по теперішній час проходить військову службу у військовій частині НОМЕР_3 , що підтверджується записами у військовому квитку та довідкою військової частини НОМЕР_3 від 03.03.2025. ОСОБА_1 являється учасником бойових дій, що підтверджується посвідченням серії НОМЕР_4 від 15.11.2023. Частиною 15 статті 14 ЗУ «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» встановлено, що військовослужбовцям, які були призвані на військову службу за призовом під час мобілізації, на особливий період або на військову службу за призовом осіб із числа резервістів в особливий період на весь час їх призову, а також їх дружинам (чоловікам), а також іншим військовослужбовцям, під час дії особливого періоду, які брали або беруть участь у захисті незалежності, суверенітету та територіальної цілісності України і брали безпосередню участь в антитерористичній операції, забезпеченні її проведення, перебуваючи безпосередньо в районах антитерористичної операції у період її проведення, у здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації в Донецькій та Луганській областях, забезпеченні їх здійснення, перебуваючи безпосередньо в районах та у період здійснення зазначених заходів, у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв`язку із збройною агресією Російської Федерації проти України, їх дружинам (чоловікам) - штрафні санкції, пеня за невиконання зобов`язань перед підприємствами, установами і організаціями усіх форм власності, у тому числі банками, та фізичними особами, а також проценти за користування кредитом не нараховуються, крім кредитних договорів щодо придбання майна, яке віднесено чи буде віднесено до об`єктів житлового фонду (жилого будинку, квартири, майбутнього об`єкта нерухомості, об`єкта незавершеного житлового будівництва, майнових прав на них), та/або автомобіля, а також крім кредитних договорів щодо придбання та встановлення фотоелектричних модулів та/або вітрових електроустановок разом із гібридними інверторами та установками зберігання енергії, проценти за якими можуть бути погашені чи компенсовані за рахунок третіх осіб або держави. Дана пільга поширюється та діє для військовослужбовців з початку (18.03.2014) і до закінчення особливого періоду, для резервістів та військовозобовязаних – з моменту призову під час мобілізації і до закінчення особливого періоду. Банки під час дії особливого періоду не мають право нараховувати відсотки, а у випадку нарахування зобов`язані їх списати.

За наявності позову про стягнення боргу за кредитним договором «суди повинні самостійно здійснювати перерахунок кредитної заборгованості з огляду на поширення на позичальника пільг, передбачених п. 15 ст. 14 ЗУ « Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» (зменшити визначений банком обсяг заборгованості за тілом кредиту на суми зарахованих платежів на погашення штрафних санкцій, пені та процентів за користування кредитом).» Даний висновок щодо застосування відповідних норм права висловлено у постанові Верховного Суду від 18.01.2023 у справі №642/548/21. З огляду на це, позовні вимоги про стягнення з відповідача процентів за договором №4622606 від 05.05.2024 нарахованих як первісним кредитором так і позивачем задоволенню не підлягають.

Вимоги позивача про здійснення нарахування органом (особою), що здійснює примусове виконання рішення в порядку ч. ч. 10, 11 ст. 265 ЦПК України інфляційних втрат та 3% річних, починаючи з дати набрання рішенням суду законної сили є необґрунтованим, безпідставним та таким, що не підлягає задоволенню з підстав визначених в п. 18 Перехідних положень ЦК України та ч. ч. 10, 11 ст. 265 ЦПК України.

Рух справи.

Ухвалою Подільського районного суду міста Полтави від 06.08.2025 прийнято позовну заяву та відкрито провадження у справі у порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням учасників справи, призначено справу до розгляду у відкритому судовому засіданні на 17.09.2025 о 10:00 годині.

17.09.2025, 21.10.2025 учасники справи в судове засідання не з`явилися, у зв`язку з чим судовий розгляд відкладено.

Ухвалою суду від 02.12.2025 задоволено клопотання представника позивача про витребування доказів у АТ КБ «ПриватБанк», судовий розгляд відкладено.

Представник позивача Дідух Є.О. надав до суду заяву в якій прохав проводити розгляд справи без участі позивача, позовні вимоги підтримав у повному обсязі, проти винесення заочного рішення не заперечував.

Представник відповідача - адвокат Сидоренко І.О. надала до суду заяву в якій зазначила, що відповідач не визнає позовні вимоги в повному обсязі та заперечує щодо їх задоволення, оскільки в матеріалах справи відсутні належні та допустимі докази укладення договору №4622606 про надання коштів на умовах споживчого кредиту від 05.05.2024, а саме: щодо перерахування коштів на платіжну картку відповідача, а також користування цими коштами. Прохає врахувати доводи викладені у відзиві на позовну заяву при ухваленні рішення та відмовити в задоволенні позовних вимог в повному обсязі.

Зважаючи на те, що всі особи, які беруть участь у справі, в судове засідання не з`явилися, відповідно до частини 2 статті 247 Цивільного процесуального кодексу України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.

Мотиви, з яких виходив суд, застосовані норми права та висновки суду.

Дослідивши доводи позовної заяви, відзив на позовну заяву, письмові докази, оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок наявних у справі доказів у їх сукупності, суд дійшов наступного:

Частиною 1 статті 13 Цивільного процесуального кодексу України передбачено, що суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Відповідно до частини 1 статті 81 Цивільного процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Судом встановлено, що 05.05.2024 між ТОВ «ЛІНЕУРА УКРАЇНА» та ОСОБА_1 було укладено договір про надання коштів на умовах споживчого кредиту №4622606, відповідно до якого відповідач мав отримати грошові кошти в гривні на умовах строковості, зворотності, платності та зобов`язувався повернути кредит, сплатити проценти за користування кредитом та виконати інші обов`язки передбачені договором. Сума кредиту складає 20000 грн. Строк кредитування 350 днів. Періодичність платежів зі сплати процентів – кожні 25 днів. Стандартна процентна ставка становить 1,50% за кожен день користування кредитом та застосовується в межах всього строку кредиту. Денна процентна ставка при застосуванні стандартної процентної ставки дорівнює 1,5%.

Вказане підтверджується копією договору від 05.05.2024, таблицею обчислення загальної вартості кредиту для клієнта (споживача) та реальної річної процентної ставки за договором про споживчий кредит (додаток № 1 до договору про надання коштів на умовах споживчого кредиту №4622606 від 05.05.2024), паспортом споживчого кредиту.

Згідно п. 2.1. Договору товариство надає кредит у безготівковій формі шляхом перерахування коштів кредиту на банківський рахунок клієнта за реквізитами електронного платіжного засобу (платіжної картки) НОМЕР_2 . Суму кредиту (його частину) товариство перераховує протягом двох днів з моменту укладення договору. Дата надання кредиту 05.05.2024 або 06.05.2024. (п. 2.2. Договору).

Відповідно до п. 2.4. Договору кредит вважається наданим в день перерахування Товариством суми кредиту (загального розміру) за реквізитами, згідно п. 2.1. Договору.

Згідно п. 5.2. Договору товариство зобов`язане надати клієнту кредит на умовах та в порядку передбачених договором.

Внесення змін та доповнень до цього договору оформлюється шляхом підписання сторонами додаткових договорів/угод (п. 7.1. Договору)

Відповідно до п. 9.3. Договору він вважається укладеним з моменту його підписання сторонами з урахуванням особливостей його підписання відповідно до ЗУ «Про електронну комерцію» та нормативних актів Національного банку України. Усі неврегульовані цим договором правовідносини сторін регулюються чинним законодавством України.

Договір вважається укладеним з моменту його підписання електронним підписом клієнта, що відтворений шляхом використання клієнтом електронного підпису одноразовим ідентифікатором, який формується автоматично для кожного разу та направляється клієнту на номер мобільного телефону, повідомлений останнім товариству. Введення клієнтом коду одноразового ідентифікатора з метою підписання електронним підписом одноразовим ідентифікатором цього договору створює підпис клієнта на договорі та вважається направленням товариству повідомлення про прийняття в повному обсязі умов цього договору. (п. 9.7.1.)

Договір підписано електронним підписом за допомогою одноразового ідентифікатора 87570 (п. 10. Договору).

08.05.2024 між ТОВ «ЛІНЕУРА УКРАЇНА» та ОСОБА_1 укладено додатковий договір до договору №4622606 про надання коштів на умовах споживчого кредиту від 05.05.2024, згідно якого товариство зобов`язалося надати клієнту грошові кошти в гривні на умовах строковості, зворотності, платності, а клієнт зобов`язався повернути кредит, сплатити проценти за користування кредитом та виконати інші обов`язки передбачені Договором. Сума кредиту, яка надається згідно з цим Додатковим договором складає 1000 грн.

Пунктом 1.3. внесено зміни у п. 1.2. Договору та викладено його у наступній редакції: «1.2. на умовах встановлених договором товариство зобов`язується надати клієнту грошові кошти в гривні на умовах строковості, зворотності, платності, а клієнт зобов`язався повернути кредит, сплатити проценти за користування кредитом та виконати інші обов`язки передбачені Договором. Сума кредиту (загальний розмір) складає 21000,00 грн».

Відповідно до п. 2.1. товариство протягом двох робочих (банківських) днів з моменту укладення цього Додаткового договору надає кредит (додаткову суму) у безготівковій формі шляхом перерахування коштів додаткової суми кредиту за реквізитами електронного платіжного засобу (платіжної картки) НОМЕР_1 . Дати надання додаткової суми кредиту: 08.05.2024 або 09.05.2024.

Додатковий договір вважається укладеним з моменту його підписання електронним підписом клієнта, що відтворений шляхом використання клієнтом електронного підпису одноразовим ідентифікатором, який формується автоматично для кожного разу та направляється клієнту на номер мобільного телефону, повідомлений останнім товариству. Введення клієнтом коду одноразового ідентифікатора з метою підписання електронним підписом одноразовим ідентифікатором цього додаткового договору створює підпис клієнта на додатковому договорі та вважається направленням товариству повідомлення про прийняття в повному обсязі умов цього додаткового договору. (п. 3.4)

Договір підписано електронним підписом одноразовим ідентифікатором 18460 (п. 4 Договору)

Вказане підтверджується копією додаткового договору від 08.05.2024, таблицею обчислення загальної вартості кредиту для клієнта (споживача) та реальної річної процентної ставки за договором про споживчий кредит (додаток № 1 до договору про надання коштів на умовах споживчого кредиту №4622606 від 05.05.2024), паспортом споживчого кредиту до укладення додаткового договору.

Перерахування коштів за кредитним договором у сумі 2000,00 грн на картку НОМЕР_1 позивач підтверджує листом ТОВ «ПЕЙТЕК» від 19.12.2024 вих. №20241219-2300, в якому йдеться про те, що відповідно до Договору про надання платіжних послуг з переказу коштів без відкриття рахунку № НОМЕР_5 від 03.01.2024 від ТОВ «ЛІНЕУРА УКРАЇНА» було успішно перераховано кошти на платіжну картку клієнта 05.05.2024.

Також, перерахування коштів за додатковим договором у сумі 1000,00 грн на картку НОМЕР_1 позивач підтверджує листом ТОВ «УПР» від 19.12.2024 за вих. №1-1912, згідно якого було успішно перераховано кошти на платіжну картку клієнта № НОМЕР_6 .

Згідно розрахунку заборгованості за договором №4622606 від 05.05.2024 про надання коштів на умовах споживчого кредиту станом на 25.11.2024, підписаного директором ТОВ «ЛІНЕУРА УКРАЇНА», заборгованість ОСОБА_1 становить 46031,25 грн, з яких: 21000 грн – тіло кредита, 19155 грн – проценти за користування, 5876,25 грн – штрафні санкції.

25.11.2024 між ТОВ «ЛІНЕУРА УКРАЇНА» та ТОВ «УКРАЇНСЬКІ ФІНАНСОВІ ОПЕРАЦІЇ», було укладено договір факторингу № 25/11/2024, згідно з яким до ТОВ «УКРАЇНСЬКІ ФІНАНСОВІ ОПЕРАЦІЇ» перейшло право грошової вимоги за кредитними договорами вказаними у реєстрі боржників.

Відповідно реєстру боржників до договору факторингу №25/11/2024 від 25.11.2024, ТОВ «УКРАЇНСЬКІ ФІНАНСОВІ ОПЕРАЦІЇ» набуло права грошової вимоги за кредитними договорами.

З платіжних інструкцій №510, №511, №512 вбачається що ТОВ «УКРАЇНСЬКІ ФІНАНСОВІ ОПЕРАЦІЇ» перерахувало ТОВ «ЛІНЕУРА УКРАЇНА» плату за договором факторингу №24/11/2024 від 25.11.2024.

Згідно розрахунку заборгованості ТОВ «УКРАЇНСЬКІ ФІНАНСОВІ ОПЕРАЦІЇ» за договором №4622606 про надання споживчого кредиту від 05.05.2024 за 145 календарних днів (26.11.2024 – 19.04.2025) сума нарахованих процентів за користування грошовими коштами 45675,00 грн.

З відповіді АТ КБ «ПРИВАТБАНК» на ухвалу суду про витребування доказів вбачається, що на ім`я ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_7 ) в банку емітовано картку № НОМЕР_6 ( НОМЕР_8 ). По рахунку ОСОБА_1 зарахування коштів на суму 21000,00 грн за період з 05.05.2024 по 05.05.2024 відсутнє.

Відповідно до положень ст. 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства, а сам договір є обов`язковим для виконання сторонами (ст. 628, 629 ЦК України).

Договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору, до яких закон відносить умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду (ч. 1 ст. 638 ЦК України).

Договір укладається шляхом пропозиції однієї сторони укласти договір (оферти) і прийняття пропозиції (акцепту) другою стороною (ч. 2 ст. 638 ЦК України).

За правилом ч. 1 ст. 205 ЦК України правочин може вчинятися усно або в письмовій (електронній) формі.

Відповідно до положень ч. 1, 3 ст. 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у тому числі електронних, а також якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв`язку.

Використання при вчиненні правочинів факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного, електронного або іншого копіювання, електронного підпису або іншого аналога власноручного підпису допускається у випадках, встановлених законом, або за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідного аналога їхніх власноручних підписів.

Аналізуючи викладене, слід дійти висновку про те, що будь-який вид договору, який укладається на підставі ЦК України, може мати електронну форму. Договір, укладений в електронній формі, є таким, що укладений у письмовому вигляді (ст. 205, 207 ЦК України).

Такі висновки викладені у постановах Верховного Суду від 09 вересня 2020 року у справі №732/670/19, від 23 березня 2020 року у справі № 404/502/18, від 07 жовтня 2020 року №127/33824/19.

Згідно з ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Особливості регулювання відносин за договором про надання споживчого кредиту встановлені законом.

Відповідно до ЗУ «Про споживче кредитування» договір про споживчий кредит, договори про надання додаткових та/або супутніх послуг кредитодавцем і третіми особами та зміни до них укладаються у письмовій формі (у паперовому вигляді або у вигляді електронного документа, створеного згідно з вимогами, визначеними Законом України "Про електронні документи та електронний документообіг", а також з урахуванням особливостей, передбачених Законом України "Про електронну комерцію"). Кожна сторона договору отримує по одному примірнику договору з додатками до нього. Примірник договору, що належить споживачу, має бути переданий йому невідкладно після підписання договору сторонами. Договір про споживчий кредит укладається в порядку, визначеному цивільним законодавством України з урахуванням особливостей, визначених цим Законом.

Кредитний договір укладається у письмовій формі (ст. 1055 ЦК України).

Особливості укладання кредитного договору в електронному вигляді визначені Законом України «Про електронну комерцію», згідно ст. 3 якого електронний договір - це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків та оформлена в електронній формі.

Відповідно до ч. 3 ст. 11 цього Закону електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною. Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті.

Пропозиція укласти електронний договір (оферта) може бути зроблена шляхом надсилання комерційного електронного повідомлення, розміщення пропозиції (оферти) у мережі Інтернет або інших інформаційно-телекомунікаційних системах (ч.4 ст.11 Закону).

Пропозиція укласти електронний договір (оферта) може включати умови, що містяться в іншому електронному документі, шляхом перенаправлення (відсилання) до нього (ч.5 ст.11 Закону).

Згідно із ч. 6 ст. 11 Закону відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом: надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому ст.12 цього Закону; заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому ст. 12 цього Закону; вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз`яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз`яснення логічно пов`язані з нею.

За правилом ч. 8 ст. 11 Закону у разі якщо укладення електронного договору відбувається в інформаційно-телекомунікаційній системі суб`єкта електронної комерції, для прийняття пропозиції укласти такий договір особа має ідентифікуватися в такій системі та надати відповідь про прийняття пропозиції (акцепт) в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті. Такий документ оформляється у довільній формі та має містити істотні умови, передбачені законодавством для відповідного договору.

Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі.

Положеннями ст. 12 цього Закону визначено, що якщо відповідно до акту цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.

Верховний Суд у складі колегії суддів першої судової палати Касаційного цивільного суду у справі №524/5556/19 від 12.01.2021 р. дійшов такого висновку: «Електронним підписом одноразовим ідентифікатором є дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, і надсилаються іншій стороні цього договору. Це комбінація цифр і літер, або тільки цифр, або тільки літер, яку заявник отримує за допомогою електронної пошти у вигляді пароля, іноді в парі «логін-пароль», або смс-коду, надісланого на телефон, або іншим способом.

Відповідно до п. 9.3. Договору він вважається укладеним з моменту його підписання сторонами з урахуванням особливостей його підписання відповідно до ЗУ «Про електронну комерцію» та нормативних актів Національного банку України. Усі неврегульовані цим договором правовідносини сторін регулюються чинним законодавством України.

Частиною першою ст.1077 ЦК визначено, що за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов`язується передати кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов`язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника).

За змістом ч.1 ст.1078 ЦК України предметом договору факторингу може бути право грошової вимоги, строк платежу за якою настав (наявна вимога), а також право вимоги, яке виникне в майбутньому (майбутня вимога).

До нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом (ст.514 ЦК України).

Отже, відступлення права вимоги є договірною передачею вимог первісного кредитора новому кредиторові та відбувається на підставі укладеного між ними правочину.

Таким чином, між позивачем та відповідачем ОСОБА_1 було укладено договір про споживчий кредит №4622606 від 05.05.2024, який підписано за допомогою електронного підпису одноразовим ідентифікатором 87570 05.05.2024, та додатковий договір від 08.05.2024 до договору №4622606, який підписано за допомогою електронного підпису одноразовим ідентифікатором 18460 08.05.2024.

Щодо наявних в матеріалах справи листів платіжних систем ТОВ «ПЕЙТЕК» та ТОВ «УПР» наданих позивачем на підтвердження виконання кредитором обов`язку щодо надання грошових коштів у розмірі 21000 грн та 1000 грн на картковий рахунок ОСОБА_1 згідно кредитного договору, суд зазначає наступне.

ТОВ «ЛІНЕУРА УКРАЇНА» є фінансовою установою, а не банківською, яка не має права відкривати рахунки позичальникам, а лише перераховує кошти за зазначеними позичальником реквізитами за допомогою сервісів платіжних систем.

Суд звертає увагу на те, що у Договорі про споживчий кредит №4622606 від 05.05.2024 та у додатковому договорі від 08.05.2024 не зазначено номеру банківської картки ОСОБА_1 для перерахунку коштів.

Станом на 25.10.2021 здійснення безготівкових розрахунків регулювалось відповідно до Інструкції про безготівкові розрахунки в Україні в національній валюті, затвердженої Постановою правління Національного банку України від 21.01.2004 року №22 (далі - Інструкція).

Відповідно до пункту 1.4 Інструкції платіжне доручення - розрахунковий документ, що містить письмове доручення платника обслуговуючому банку про списання зі свого рахунку зазначеної суми коштів та її перерахування на рахунок отримувача.

Згідно додатку 3 до Інструкції, платіжне доручення містить обов`язкові реквізити про дату одержання платіжного доручення банком та дату проведення, з підписом банку.

З Додатку 9 до Інструкції слідує, що датою одержання є відмітка, де зазначаються число, місяці, рік отримання банком платника розрахункового документа, які засвідчуються підписом відповідального виконавця та відбитком штампа банку. Датою виконання є відмітка, де зазначаються число, місяці, рік списання коштів з рахунку платника, які засвідчуються підписом відповідального виконавця та відбитком штампа банку.

З зазначеного слідує, листи платіжних систем, не є документами, що підтверджує здійснення платіжної операції.

Таким чином, листи платіжних систем не можна вважати належним доказом надання грошових коштів ТОВ «ЛІНЕУРА УКРАЇНА» у розмірі 20000 грн та 1000 грн ОСОБА_1 .

Водночас, листом АТ КБ «ПРИВАТБАНК» від 13.01.2026 за вих. №20.1.0.0.0/7-260109/105178-БТ підтверджується те, що кошти в розмірі 21000 грн на рахунок ОСОБА_1 відкритий у банку не надходили.

У Постанові Верховного Суду від 23.09.2019 у справі №910/10254/18 наведений висновок про те, що виходячи із принципу змагальності сторін, у спорі про стягнення кредитної заборгованості на позивача покладається тягар доведення надання позичальнику кредитних коштів та порушення боржником своїх зобов`язань щодо повернення кредиту, а на відповідачі - відповідно лежить тягар доведення відсутності у нього заборгованості. При цьому, банківські виписки з рахунків позичальника є належними та допустимими доказами, що підтверджують рух коштів по конкретному банківському рахунку, вміщують записи про операції, здійснені протягом операційного дня, та є підтвердженням виконаних за день операцій, а отже є належними доказами надання позичальнику кредитних коштів.

Належними доказами, які підтверджують наявність чи відсутність заборгованості, а також встановлюють розмір заборгованості, можуть бути виключно первинні документи, оформлені у відповідності до вимог статті 9 Закону України «Про бухгалтерський облік і фінансову звітність. (постанова Верховного Суду від 29.04.2020 у справі 911/1189/19).

Відповідно до статті 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

У відповідності до статті 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

На підставі викладеного, враховуючи те, що позивач не підтвердив факту перерахування коштів за договором про споживчий кредит відповідачу та не надав банківських виписок з рахунку позичальника про рух коштів, суд дійшов висновку про відсутність підстав для стягнення з відповідача заборгованості за таким договором.

Отже, позовні вимоги ТОВ «УКРАЇНСЬКІ ФІНАНСОВІ ОПЕРАЦІЇ» задоволенню не підлягають у повному обсязі.

Відповідно до положень п. 2 ч. 2 ст. 141 ЦПК у разі відмови у задоволенні позову судові витрати, зокрема судовий збір та витрати на професійну правничу допомогу, покладаються на позивача.

Керуючись ст. ст. 12, 13, 17, 76-80, 259, 265, 273, 280-284, 354 ЦПК України, суд

у х в а л и в:

Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Українські фінансові операції» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором – залишити без задоволення.

Рішення може бути оскаржено шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до Полтавського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повний текст рішення складено 26.02.2026.

Найменування (ім`я) сторін та інших учасників справи, їх місцезнаходження:

позивач – Товариство з обмеженою відповідальністю "Українські фінансові операції", юридична адреса: 03045, м. Київ, вул. Набережно-Корчуватська, б. 27, приміщення 2, код ЄДРПОУ 40966896.

відповідач – ОСОБА_1 , який народився ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстрований таким, що проживає за адресою: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_7 .

Головуюча Ю.М. Подмаркова