Вирок від 25 лютого 2026 р. у справі №531/90/26 — Карлівський районний суд Полтавської області

Єдиний унікальний номер справи 531/90/26

Номер провадження 1-кп/531/80/26

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26 лютого 2026 року Карлівський районний суд Полтавської області в складі:

головуючої судді ОСОБА_1 ,

за участю: секретаря судових засідань ОСОБА_2 ,

прокурора ОСОБА_3 ,

потерпілої ОСОБА_4 ,

обвинуваченої ОСОБА_5 ,

розглянувши у підготовчому судовому засіданні в м. Карлівка кримінальне провадження №12026175450000009 від 13 січня 2026 року відносно:

ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженки м. Київ, зареєстрованої за адресою: АДРЕСА_1 , фактично проживаючої за адресою: АДРЕСА_2 , громадянки України, із середньою освітою, неодруженої, непрацюючої, раніше не судимої,

обвинуваченої у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого частиною 1 ст. 125 КК України,

у с т а н о в и в :

згідно обвинувального акту, 11 січня 2026 року близько 19 год 00 хв. ОСОБА_5 в порушення вимог Конституції України та Закону України «Про запобігання та протидії домашньому насильству», умисно вчинила фізичне насильство по відношенню до своєї матері ОСОБА_4 , тобто вчинила кримінальне правопорушення пов`язане з домашнім насильством щодо особи, з якою перебуває у близьких відносинах.

Так, ОСОБА_5 , 11 січня 2026 року близько 19 год 00 хв., перебуваючи на території домоволодіння, що за адресою: АДРЕСА_1 , де на ґрунті неприязних відносин, що спричинили суперечку, умисно, із метою заподіяння тілесного ушкодження, усвідомлюючи суспільну небезпеку свого діяння, передбачаючи настання суспільно небезпечних наслідків та бажаючи їх настання, в ході сварки із ОСОБА_4 нанесла останній три удари кулаком лівої руки в області голови та шиї. В результаті протиправних дій ОСОБА_5 , потерпіла ОСОБА_4 відповідно до висновку експерта від 13 січня 2026 року, отримала тілесні ушкодження у вигляді забою м`яких тканин величної ділянки обличчя праворуч з малопомітним синцем, які згідно «Правил судово-медичного визначення ступеня тяжкості тілесних ушкоджень» як в сумі так і окремо кваліфікуються як легке тілесне ушкодження (пункт 2.3.5. Наказу № 6 МОЗ України від 17.01.1995 року).

Дії обвинуваченої суд кваліфікує за частиною 1 ст. 125 КК України, як умисне легке тілесне ушкодження.

16 січня 2026 року між потерпілою ОСОБА_4 та обвинуваченою ОСОБА_5 укладена угода про примирення, яка містить повне формулювання обвинувачення, його правову кваліфікацію за частиною 1 ст. 125 КК України.

Згідно даної угоди, обвинувачена ОСОБА_5 та потерпіла ОСОБА_4 ,дійшли згоди щодо обставин вчинення кримінального правопорушення та призначення покарання у виді штрафу в розмірі тридцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Прокурор вважає, що угоду укладено відповідно до вимог закону, а тому просить затвердити її та призначити ОСОБА_5 узгоджену в ній міру покарання.

Обвинувачена ОСОБА_5 та потерпіла ОСОБА_4 ,просять затвердити угоду про примирення та вказали, що така укладена ними добровільно, наслідки укладення угоди їм зрозумілі.

Заслухавши сторін угоди, думку прокурора, перевіривши угоду на відповідність вимогам діючого кримінального процесуального законодавства та роз`яснивши сторонам угоди про примирення наслідки її затвердження, суд дійшов висновку, що угода про примирення повинна бути затверджена, а обвинуваченій мають бути призначені узгоджені вид та міра покарання за наступних підстав.

Відповідно п. 1 ст. 468 КПК України, в кримінальному провадженні може бути укладена угода про примирення між потерпілим та підозрюваним чи обвинуваченим.

Відповідно до частини 3 статті 469 КПК України, угода про примирення між потерпілим та підозрюваним чи обвинуваченим може бути укладена у провадженні щодо кримінальних проступків, нетяжких злочинів та у кримінальному провадженні у формі приватного обвинувачення.

Відповідно до пункту 1 частини 3 статті 314 КПК України у підготовчому судовому засіданні суд має право прийняти такі рішення, зокрема, затвердити угоду.

Судом встановлено, що обвинувачена ОСОБА_5 вчинила кримінальне правопорушення, передбачене частиною 1 статті 125 КК України, яке згідно зі статтею 12 КК України є проступком.

Суд, переконався, що укладення угоди між сторонами є добровільним, тобто не є наслідком застосування насильства, примусу, погроз або наслідком обіцянок чи дії будь-яких інших обставин, ніж ті, що передбачені в угоді. Угода відповідає вимогам КПК України, в тому числі щодо змісту та порядку укладення угоди, її умови не суперечать закону України про кримінальну відповідальність, зокрема, щодо узгодженої міри покарання. Правова кваліфікація кримінального правопорушення, вчиненого ОСОБА_5 за частиною 1 ст. 125 КК України є правильною. Обвинувачена у підготовчому судовому засіданні підтвердила, що має можливість виконання взятих на себе за угодою зобов`язань. Підстави для відмови в затвердженні угоди про примирення, передбачені частиною 7 статті 474 КПК України, відсутні.

Обставинами, які пом`якшують покарання обвинуваченої, є щире каяття, активне сприяння розкриттю кримінального проступку. Обставиною, що обтяжує покарання є вчинення кримінального правопорушення щодо особи з якою обвинувачена перебуває у близьких відносинах.

Згідно з частиною 1 статті 475 КПК України, якщо суд переконався, що угода може бути затверджена, він ухвалює вирок, яким затверджує угоду і призначає узгоджену сторонами міру покарання.

Враховуючи викладене, суд дійшов висновку про наявність правових підстав для затвердження угоди про примирення та призначення обвинуваченій визначеної в угоді міри покарання.

Цивільний позов по матеріалах кримінального провадження не заявлений.

Процесуальні витрати відсутні.

Речові докази у кримінальному провадженні відсутні.

Керуючись ст. ст. 373, 374, 475 КПК України, суд, -

у х в а л и в:

затвердити угоду про примирення від 16 січня 2026 року, укладену між потерпілою ОСОБА_4 та обвинуваченою ОСОБА_5 у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12026175450000009 від 13 січня 2026 року, за частиною 1 ст. 125 КК України.

Визнати ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , винною у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого частиною 1 ст. 125 КК України, та призначити їй узгоджене сторонами угоди покарання у виді штрафу в розмірі тридцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 510,00 (п`ятсот десять) гривень 00 копійок.

У разі невиконання угоди про примирення потерпілий чи прокурор відповідно мають право звернутися до суду, який затвердив таку угоду, з клопотанням про скасування вироку. Клопотання про скасування вироку, яким затверджена угода, може бути подано протягом встановлених законом строків давності притягнення до кримінальної відповідальності за вчинення відповідного кримінального правопорушення.

Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку. Копія вироку негайно після його проголошення вручається обвинуваченому та прокурору.

Вирок може бути оскаржений з підстав, передбачених пунктами 1, 2 та 3 частини 3 ст. 394 КПК України, до Полтавського апеляційного суду через Карлівський районний суд Полтавської області протягом 30 днів із дня його проголошення.

Суддя: ОСОБА_1