Рішення від 25 лютого 2026 р. у справі №381/6801/25 — Фастівський міськрайонний суд Київської області

ФАСТІВСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД

КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Івана Ступака, 25, м. Фастів, Київська область, 08500, тел. (04565) 6-17-89,

e-mail: inbox@fs.ko.court.gov.ua, web: https://fs.ko.court.gov.ua, код ЄДРПОУ 26539699

2/381/335/26

381/6801/25

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

(заочне)

26 лютого 2026 року Фастівський міськрайонний суд Київської області в складі:

головуючого судді Ковалевської Л.М.,

з участю секретаря Яковенко Д.Р.,

розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом Київського обласного центру зайнятості до ОСОБА_1 про стягнення незаконно одержаної допомоги по безробіттю,-

ВСТАНОВИВ:

24 листопада 2025 року Київський обласний центр зайнятості звернувся до Фастівського міськрайонного суду Київської області з позовом до ОСОБА_1 про стягнення незаконно одержаної допомоги по безробіттю.

Позивач в своїй позовній заяві зазначав, що Структурним підрозділом Київського обласного центру зайнятості - Фастівською філією КОЦЗ 25.12.2023 року було зареєстровано ОСОБА_1 як таку, що шукає роботу, надано статус безробітної, призначено допомогу по безробіттю та за період з 25.12.2023 року по 25.03.2024 року ОСОБА_1 було нараховано і сплачено 20 993,54 гри. допомоги по безробіттю.

01.05.2024 року реєстрацію гр. ОСОБА_1 було припинено у зв`язку із самостійним працевлаштуванням.

В ході обміну інформацією від ПФУ було отримано дані про виконання робіт (надання послуг) Відповідачем для ТОВ «Ясенсвіт» на умовах договорів ЦПХ. З метою підтвердження або спростування що вказані правовідносини тривали під час або поза межами обліку особи в службі зайнятості, було проведено розслідування страхових випадків та обгрунтованості виплати матеріального забезпечення безробітним. Службою зайнятості було проведено перевірку (звірку) достовірності даних та обґрунтованості виплати матеріального забезпечення, якою встановлено, що перебуваючи на обліку в службі зайнятості як безробітна, ОСОБА_1 з 23.02.2024 року надавала послуги за договорами підряду, про що свідчить надана ТОВ «Ясенсвіт» довідка № YES-13/06/24-847 від 13.06.2024 року. Крім того, згідно обміну даними вбачається своєчасне звітування роботодавця про календарні дні зайнятості ОСОБА_1 та виплачену їй винагороду (копія витягу з ПК особи про обмін даними додається). За наслідками звірки Фастівською філією КОЦЗ складено акт перевірки (звірки) № 28 від 19.06.2024 року.

Таким чином, за нормами Законів України «Про зайнятість населення» та «Про загальнообов`язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття» ОСОБА_1 3 23.02.2023 року належала до категорії зайнятого населення, а відтак не могла перебувати в статусі безробітної та отримувати матеріальне забезпечення, тобто допомогу по безробіттю. Про факт свого працевлаштування (виконання оплачува уваної роботи) ОСОБА_1 не повідомила службу зайнятості та продовжувала перебувати на обліку і отримувати допомогу по безробіттю.

На підставі вищезазначеного акту розслідування, директором Фастівської філії КОЦЗ 21.06.2024 року прийнято наказ № 57 про повернення ОСОБА_1 виплаченої допомоги по безробіттю, за період з дати працевлаштування - 23.02.2023 року по дату припинення виплати допомоги - 24.03.2024 року в сумі - 7210,56 грн..

За період з 16.09.2024 року по 24.10.2025 року відповідачу неодноразова направлялися претензії на поштову адресу та в застосунку viber, а також здійснювалося телефонне спілкування. За вказаний період ОСОБА_1 було здійснено часткове погашення заборгованості на загальну суму 1000,00 грн. Неодноразові дзвінки, повідомлення viber та чергова претензія за № 07.01/01-36 від 24.10.2025 року залишені Відповідачем без відповіді та реагування, суму залишку боргу в розмірі 6210,56 грн. добровільно не повернуто.

Посилаючись на викладене, позивач просив суд стягнути із відповідача суму незаконно отриманої допомоги по безробіттю в розмірі 6 210,56 грн. та сплачений судовий збір.

Ухвалою Фастівського міськрайонного суду Київської області від 29 грудня 2025 року відкрито провадження у цивільній справі, ухвалено її розгляд здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін.

Учасникам справи було роз`яснено, що відповідно до ч. 5 ст. 279 ЦПК України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої із сторін про інше.

23 лютого 2026 року через систему «Електронний суд» від представника позивача надійшло клопотання, в якому просять проводити розгляд справи за їх відсутності, позовні вимоги підтримують в повному обсязі, щодо ухвалення судом заочного рішення не заперечують.

Відповідач, належним чином повідомлявся судом про розгляд справи в порядку спрощеного позовного провадження, конверт із судовою повісткою повернувся без вручення із зазначенням працівника поштового відділення «адресат відсутній за вказаною адресою».

Крім того, відповідача було повідомлено шляхом оголошення на офіційному веб-сайті Судова влада України.

Проте, відповідач не скористався своїм правом подати відзив на позовну заяву, тому в силу ч. 8 ст. 178 ЦПК України, суд вирішує справу за наявними матеріалами.

Відповідно до ч. 6 ст. 128 ЦПК України судова повістка, а у випадках, встановлених цим Кодексом, разом з копіями відповідних документів надсилається на офіційну електронну адресу відповідного учасника справи, у випадку наявності у нього офіційної електронної адреси або разом із розпискою рекомендованим листом з повідомленням про вручення у випадку, якщо така адреса відсутня, або через кур`єрів за адресою, зазначеною стороною чи іншим учасником справи.

Як передбачено п.2 ч. 7 ст. 128 ЦПК України у разі ненадання учасниками справи інформації щодо їх адреси судова повістка надсилається: фізичним особам, які не мають статусу підприємців, - за адресою їх місця проживання чи місця перебування, зареєстрованою у встановленому законом порядку.

Згідно п.3 ч.8 ст. 128 ЦПК України днем вручення судової повістки є день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати судову повістку чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, повідомленою цією особою суду.

Відповідно до п. 4 ч. 8 ст. 128 ЦПК України днем вручення судової повістки є: день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати судову повістку чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, що зареєстровані у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.

У разі відсутності адресата (будь-кого з повнолітніх членів його сім`ї) особа, яка доставляє судову повістку, негайно повертає її до суду з поміткою про причини невручення (ч. 4 ст. 130 ЦПК України).

Крім того, як зазначено у постанові Верховного Суду від 10.05.2023 року у справі № 755/17944/18, довідка поштового відділення з позначкою про неможливість вручення судової повістки у зв`язку «відсутній за вказаною адресою» вважається належним повідомленням сторони про дату судового розгляду. Зазначене свідчить про умисне неотримання судової повістки.

Також згідно висновків Європейського суду з прав людини, зазначеного у рішенні у справі «В`ячеслав Корчагін проти Росії» №12307 – учасник справи, що повідомлений за допомогою пошти за однією із адрес, за якою він зареєстрований, але ухилявся від отримання судової повістки. Тому йому повинно було бути відомо про час і місце розгляду справи. Він також міг стежити за ходом його справи за допомогою офіційних джерел, таких як веб-сторінка суду.

Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України в разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Зі згоди представника позивача, суд ухвалює рішення при заочному розгляді справи, що відповідає положенням статті 280 ЦПК України.

Дослідивши матеріали справи, оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок наявних у справі доказів у їх сукупності, суд встановив такі факти та відповідні їм правовідносини, і дійшов наступного висновку.

25.12.2023 року ОСОБА_1 звернулась до Фастівської філії Київського обласного центру зайнятості із заявою про надання їй статусу безробітного, в якій зазначила, що через відсутність роботи не має заробітку або інших передбачених законодавством доходів, в тому числі не забезпечує себе роботою самостійно. У заяві підтвердила, що ознайомлена з правами та обов`язками безробітного, що визначені Законами України «Про зайнятість населення» та «;Про загальнообов`язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття» (а.с.6).

Також 25.12.2023 ОСОБА_1 подала заяву про призначення їй виплати допомоги по безробіттю, у якій підтвердила, що ознайомлена з умовами і тривалістю призначення допомоги по безробіттю (а.с. 6, зворот).

З витягу із наказів про прийняті рішення щодо ОСОБА_1 вбачається, що наказами Фастівської філії Київського обласного центру зайнятості відповідачці надано статус безробітного та призначено допомогу по безробіттю з 26.12.2023 по 22.06.2024 (а.с. 8, зворот, 9).

Відповідно до п. 4.2.7. Індивідуального плану працевлаштування безробітного від 26.12.2023 №107623122600002, ОСОБА_1 була зобов`язана інформувати Центр протягом трьох робочих днів про обставини, що впливають на припинення реєстрації безробітного, у разі необхідності та відповідно до законодавства повертати суму виплаченого забезпечення та вартості наданих соціальних послуг, що передбачено ч. 3 ст. 36 Закону України «Про загальнообов`язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття».

ОСОБА_1 перебувала на обліку у Фастівській філії Київського обласного центру зайнятості у статусі безробітного та отримала матеріальне забезпечення з 23.12.2023 по 25.03.2024 у сумі 20 993,54 грн., що підтверджується копією витягу з ПК особи (а.с. 11).

Підпунктом 18 ч. 2 ст. 22 Закону України «Про зайнятість населення» передбачено, що центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері зайнятості населення та трудової міграції, його територіальні органи відповідно до покладених на них завдань проводять розслідування страхових випадків та обґрунтованості виплати матеріального забезпечення безробітним в порядку, встановленому центральним органом виконавчої влади у сфері соціальної політики, центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику, та Пенсійним фондом України. Таке розслідування здійснюється шляхом звіряння даних, зазначених у документах страхувальника, з базою даних центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику, та Пенсійного фонду України, а у разі потреби - шляхом проведення виїзних планових та позапланових перевірок страхувальників.

Відповідно до п.п. 2, 3 Порядку розслідування страхових випадків та обґрунтованості виплати матеріального забезпечення безробітним, який затверджено Наказом Міністерства праці та соціальної політики України та Державної податкової адміністрації України 13.02.2009 № 60/62, Постановою правління Пенсійного фонду України 13.02.2009 №7-1, розслідування згідно з цим порядком здійснюється шляхом проведення перевірки достовірності даних, які є підставою для надання особі статусу безробітної та виплати їй матеріального забезпечення, що зазначені в документах, поданих особою до державної служби зайнятості під час її реєстрації та протягом періоду її перебування на обліку як безробітної. Перевірка проводиться районними міськрайонними, міськими та районними у містах центрами зайнятості, на які покладено виконання функцій робочих органів виконавчої дирекції Фонду загальнообов`язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття, за місцем реєстрації роботодавця як платника внесків на загальнообов`язкове соціальне страхування на випадок безробіття.

Актом № 28 розслідування страхових випадків та обґрунтованості призначення і виплати матеріального забезпечення на випадок безробіття від 19.06.2024 встановлено, що ОСОБА_2 з 23.02.2024 по 30.04.2024 року перебувала в трудових відносинах з ТОВ «ЯСЕНСВІТ» та виконувала роботи за договором підряду (а.с. 12, зворот).

Відповідно до копії довідки №YAS-13/06/24-847 від 13.06.2024, ОСОБА_1 в період з 25.12.2023 року по 01.05.2024 року виконувала роботи за договорами підряду: з 23.02.2024 по 29.02.2024; з 01.03.2024 по 31.03.2024; з 01.04.2024 по 30.04.2024 (а.с. 13).

Відповідно до копії витягу з ПК особи, 01.05.2024 року реєстрацію гр. ОСОБА_1 було припинено у зв`язку із самостійним працевлаштуванням (а.с.10).

21.06.2024 року директором Фастівської філії КОЦЗ 21.06.2024 року прийнято наказ № 57 про повернення ОСОБА_1 виплаченої допомоги по безробіттю, за період з дати працевлаштування - 23.02.2023 року по дату припинення виплати допомоги - 24.03.2024 року в сумі - 7210,56 грн. (а.с.13 зворот).

Відповідно до копії розрахунку повернення коштів, дохід ОСОБА_1 за період з 23.02.2024 по 24.03.2024 становить 7 210,56 гривень (а.с.14).

Відповідачкою, ОСОБА_1 , було отримано претензію про неправомірно отриману допомогу по безробіттю №482/19-01/19-01-32 від 24.06.2024 (а.с.15), що підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення (а.с.15 зворот).

В подальшому відповідачці ще декілька разів направлялись претензії (а.с.16-18).

Позивач зазначає, що ОСОБА_1 було здійснено часткове погашення заборгованості на загальну суму 1000,00 грн.

Проте, станом на день звернення до суду з даним позовом кошти відповідачкою в повному обсязі не повернуті.

Відповідно до ст. 46 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом. Це право гарантується загальнообов`язковим державним соціальним страхуванням за рахунок страхових внесків громадян, підприємств, установ і організацій, а також бюджетних та інших джерел соціального забезпечення; створенням мережі державних, комунальних, приватних закладів для догляду за непрацездатними.

Умови виплати допомоги по безробіттю, визначені Законом України «Про загальнообов`язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття» та пов`язуються з початком настання безробіття, тобто, наданням особі статусу безробітного.

Згідно зі ст. 1 Закону України «Про зайнятість населення» безробітний - це особа віком від 15 до 70 років, яка через відсутність роботи не має заробітку або інших передбачених законодавством доходів як джерела існування, готова та здатна приступити до роботи.

Пунктом 4 ч. 2 ст. 44 вказаного Закону визначено, що зареєстровані безробітні зобов`язані інформувати територіальний орган центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері зайнятості населення та трудової міграції, протягом трьох робочих днів про обставини припинення реєстрації, визначені у частині першій статті 45 цього Закону (зокрема щодо своєї зайнятості - діяльності, яка пов`язана із задоволенням їх особистих та суспільних потреб з метою одержання доходу (заробітної плати) у грошовій або іншій формі).

Відповідно до п.п. 9, 17 ч. 1 ст. 45 Закону України «Про зайнятість населення» реєстрація безробітного в територіальному органі центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері зайнятості населення та трудової міграції, припиняється у разі встановлення факту виконання безробітним оплачуваної роботи (надання послуг); також з інших підстав, передбачених Порядком реєстрації, перереєстрації та ведення обліку громадян, які шукають роботу, і безробітних.

Згідно п. 37 Порядку реєстрації, перереєстрації та ведення обліку осіб, які шукають роботу, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 20.03.2013 №198 (який був чинним на час виникнення спірних правовідносин) центр зайнятості припиняє реєстрацію з дня укладення цивільно-правового договору щодо виконання робіт (надання послуг).

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 31 Закону України «Про загальнообов`язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття» виплата допомоги по безробіттю припиняється у разі працевлаштування безробітного.

За приписами ч. 2 і абз. 1 ч. 3 ст. 36 Закону України «Про загальнообов`язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття» застраховані особи, зареєстровані в установленому порядку як безробітні, зобов`язані своєчасно подавати відомості про обставини, що впливають на умови виплати їм забезпечення та надання соціальних послуг.

Сума виплаченого забезпечення та вартості наданих соціальних послуг застрахованій особі внаслідок умисного невиконання нею своїх обов`язків та зловживання ними стягується з цієї особи відповідно до законодавства України з моменту виникнення обставин, що впливають на умови виплати їй забезпечення та надання соціальних послуг.

Таким чином, в період перебування на обліку в Ніжинській філії Чернігівського обласного центру зайнятості, відповідачка перебувала у трудових відносинах, а тому не мала права отримувати передбачені законом соціальні послуги та матеріальне забезпечення на випадок безробіття відповідно до ст.ст. 4, 43 Закону України «Про зайнятість населення».

Відповідно до ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

За правилами ст. 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Відповідно до ч. 1 ст. 12, ч. 1 ст. 13, ст. 81 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненнями фізичних чи юридичних осіб, поданих відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі. Кожна сторона зобов`язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Відповідачка не скористалася своїми процесуальними правами та не надала до суду жодного належного та допустимого доказу, який би містив інформацію щодо предмета доказування задля спростування заявлених позовних вимог, а відтак несе ризик настання наслідків, пов`язаних із невчиненням відповідних процесуальних дій.

З урахуванням наведеного та оцінюючи наявні у матеріалах справи докази у їх сукупності, суд дійшов до висновку, що позовні вимоги про стягнення з ОСОБА_1 на користь Київського обласного центру зайнятості виплаченого забезпечення загальною сумою 6 210, 56 грн. є обґрунтованими і підлягають задоволенню.

Стороні, на користь якої ухвалено рішення, суд присуджує з другої сторони понесені нею і документально підтверджені судові витрати у відповідності до вимог ст. 141 ЦПК України.

При зверненні до суду позивачем сплачено 2422,40 грн. судового збору, тому вказана сума, відповідно до ст. 141 ЦПК України стягнути з відповідачки на користь позивача сплачений судовий збір у розмірі 2422,40 грн.

Керуючись ст.ст. 4, 12, 13, 81, 82, 89, 141, 263-265, 279, 280-283, 289, 354, 355 ЦПК України, суд, -

УХВАЛИВ:

Позов Київського обласного центру зайнятості до ОСОБА_1 про стягнення незаконно одержаної допомоги по безробіттю – задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 , адреса зареєстрованого місця проживання: АДРЕСА_1 , на користь Київського обласного центру зайнятості (код ЄДРПОУ 03491085) суму незаконно отриманої допомоги по безробіттю в розмірі 6 210 (шість тисяч двісті десять) гривень 56 копійок та витрати по сплаті судового збору в розмірі 3028,00 грн.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення до Київського апеляційного суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного розгляду.

Суддя Леся КОВАЛЕВСЬКА