Вирок від 25 лютого 2026 р. у справі №369/25026/25 — Києво-Святошинський районний суд Київської області

Справа № 369/25026/25

Провадження № 1-кп/369/1473/26

В И Р О К

іменем України

26.02.26 року м. Київ

Києво-Святошинський районний суд Київської області в складі:

головуючої судді ОСОБА_1

за участю секретаря ОСОБА_2 ,

розглянувши у спрощеному провадженні за відсутності учасників кримінальне провадження № 12025116450000191 від 22.09.2025 року за обвинуваченням ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Київ, громадянина України, уродженця с. Лозовий Яр Яготинського району Київської області, який має середню освіту, пенсіонер, зареєстрований та проживає за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимий, у вчиненні кримінального проступку, передбаченого ч. 1 ст. 125 КК України,

встановив:

21.09.2025 року близько 12 години ОСОБА_4 біля гаража поряд з будинком АДРЕСА_2 під час сварки, яка виникла на ґрунті раптово виниклих неприязних відносин, молотком, який тримав у правій руці, вдарив у ліву лобно-скроневу ділянку ОСОБА_5 , який проходив повз гараж з дитячою коляскою, в якій спав малолітній син ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 . Від удару молотком ОСОБА_5 короткочасно втратив свідомість. ОСОБА_4 припинив свої протиправні дії, коли в конфлікт втрутились перехожі.

Внаслідок побиття ОСОБА_4 потерпілий ОСОБА_5 отримав тілесні ушкодження у виді закритої черепно – мозкової травма: струсу головного мозку, забійної рана лівої лобно-скроневої ділянки, яке відносяться до легких тілесних ушкоджень, що спричинило короткочасний розлад здоров`я.

Дії обвинуваченого ОСОБА_4 кваліфіковані за ч. 2 ст. 125 КК України як умисне заподіяння легких тілесних ушкоджень, що спричинило короткочасний розлад здоров`я.

Відповідно до ч. 2 ст. 381 КПК України суд розглядає обвинувальний акт щодо вчинення кримінального проступку без проведення судового розгляду в судовому засіданні за відсутності учасників судового провадження, якщо обвинувачений не оспорює встановлені під час дізнання обставини і згоден з розглядом обвинувального акта за його відсутності.

Прокурор ОСОБА_7 , враховуючи те, що обвинувачений ОСОБА_4 беззаперечно визнав свою винуватість, не оспорює встановлені в результаті досудового розслідування обставини і згоден на розгляд обвинувального акта за його відсутності, у відповідності до ч. 1 ст. 302 КПК України, просить розглядати обвинувальний акт у спрощеному провадженні.

Судом встановлено, що у відповідності до ст. 302 КПК України до обвинувального акту додано заяву ОСОБА_4 , складену в присутності захисника ОСОБА_8 , відповідно до якої ОСОБА_4 беззаперечно визнає свою вину у вчинені кримінального проступку, передбаченого ч. 2 ст. 125 КК України, згоден із встановленими досудовим розслідуванням обставинами, ознайомлений з обмеженням права на апеляційне оскарження та згоден на розгляд кримінального провадження у спрощеному провадженні.

Вказана позиція учасників провадження та факт того, що ОСОБА_4 обвинувачується у вчинені кримінального проступку, свідчить про наявність підстав для розгляду вказаного обвинувального акту без проведення судового розгляду в судовому засіданні за відсутності учасників судового провадження у відповідності до ч. 2 ст. 381 КПК України.

Згідно із ч. 2 ст. 382 КПК України, вирок суду за результатами спрощеного провадження ухвалюється в порядку, визначеному цим Кодексом, та повинен відповідати загальним вимогам до вироку суду. У вироку суду за результатами спрощеного провадження замість доказів на підтвердження встановлених судом обставин зазначаються встановлені органом досудового розслідування обставини, які не оспорюються учасниками судового провадження.

Враховуючи сукупність вказаного, а саме факт того, що обвинувачений та його захисник не оспорюють всі встановлені обставини кримінального проступку, зазначені в обвинувальному акті, учасники судового провадження згодні з розглядом обвинувального акту без проведення судового розгляду в судовому засіданні та без їх виклику, суд вважає за можливе здійснити розгляд обвинувального акту у спрощеному провадженні, відповідно до положень ст. 381-382 КПК України.

Тому, оцінивши всі обставини у кримінальному провадженні, суд робить висновок, що вина ОСОБА_4 у пред`явленому обвинуваченні доведена та кваліфікує його дії за ч. 2 ст. 125 КК України як умисне заподіяння легких тілесних ушкоджень.

Призначаючи покарання обвинуваченому ОСОБА_4 суд враховує, що кримінальне правопорушення за ч. 2 ст. 125 КК України відноситься до кримінальних проступків, ОСОБА_4 до кримінальної відповідальності притягується вперше, має постійне місце реєстрації та проживання, де характеризується негативно, не перебуває на спеціальних обліках, пенсіонер; обставиною, що пом`якшує покарання відповідно до ст. 66 КК України, суд визнає щире каяття, обставин, що обтяжують покарання відповідно до ст. 67 КК України, судом не встановлено.

За наведеного суд вважає доцільним призначити обвинуваченому ОСОБА_4 за вчинене кримінальний проступок, передбачений ч. 2 ст. 125 КК України, покарання – штраф, оскільки таке покарання буде достатнім процесуальним примусом для запобігання порушенню ОСОБА_4 закону в майбутньому.

Долю речового доказу суд вирішує на підставі ст. 100 КПК України, процесуальні витрати у кримінальному провадженні відсутні, цивільний позов не заявлявся.

Керуючись ст. 302, 369, 373, 374, 376, 381, 382 КПК України, суд

ухвалив:

ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , визнати винуватим у вчиненні кримінального проступку, передбаченого ч. 2 ст. 125 КК України, і призначити йому покарання – штраф розміром 100 (сто) неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 1700 (одну тисячу сімсот) грн.

Арешт, накладений ухвалою слідчого судді Києво-Святошинського районного суду Київської області від 23.10.2025 року у справі № 369/19784/25 (провадження № 1-кс/369/3068/25) на речовий доказ, скасувати.

Речовий доказ у справі – молоток зі слідами бурого кольору, який в спеціальному паперовому конверті переданий на зберігання в камеру зберігання Фастівського РУП ГУНП в Київській області, знищити.

Вирок може бути оскаржений до Київського апеляційного суду через Києво-Святошинський районний суд Київської області протягом 30 (тридцяти) днів з дня його проголошення з урахуванням особливостей, передбачених ч. 1 ст. 394 КПК України, та набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано.

Копія вироку надсилається прокурору, потерпілому, його представнику, обвинуваченому та його захиснику.

Суддя ОСОБА_10