Постанова від 05 лютого 2026 р. у справі №367/621/26 — Ірпінський міський суд Київської області

Суд: Ірпінський міський суд Київської області

Інстанція: Перша

Юрисдикція: Адмінправопорушення

Категорія: Невиконання термінового заборонного припису або неповідомлення про місце тимчасового перебування у разі винесення такого припису

Дата: 05 лютого 2026 р.

Справа: №367/621/26

Суддя: Кухленко Д. С.

Справа № 367/621/26

Провадження №3/367/355/2026

ПОСТАНОВА

Іменем України

06 лютого 2025 року суддя Ірпінського міського суду Київської області Кухленко Д.С., розглянувши матеріали, які надійшли з Відділення поліції № 1 Бучанського РУП ГУ НП в Київській області про притягнення до адміністративної відповідальності:

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, тимчасово не працюючого, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , та проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 ,

за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 173-2, ч. 2 ст. 173-8 КУпАП,-

в с т а н о в и в:

19.12.2025 року близько 14 год 00 хв за адресою: АДРЕСА_2 , гр. ОСОБА_1 вчинив домашнє насильство відносно своєї дружини ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , а саме: психологічного та фізичного характеру, чим вчинив правопорушення передбачене ч. 1 ст. 173-2 КУпАП.

19.12.2025 року о 16 год 02 хв в АДРЕСА_2 , гр. ОСОБА_1 не виконував терміновий заборонний припис, а саме: ігнорував вимогу в будь-який спосіб не контактувати з постраждалою особою, чим вчинив правопорушення, передбачене ч. 2 ст. 173-8 КУпАП.

Для розгляду матеріалів справи ОСОБА_1 не з`явився, про причини неявки суд не повідомив, хоча про час та місце розгляду справи повідомлявся належним чином у порядку визначеному чинним законодавством.

Відповідно до ст. 19 Закону України «Про міжнародні договори України»,ст.17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» стала практика Європейського суду з прав людини є частиною національного законодавства та обов`язкова до застосування судами як джерело права.

Європейський суд з прав людини вказував, що сторона, яка задіяна в ході розгляду справи, зобов`язана з розумним інтервалом часу сама цікавитись провадженням у її справі, добросовісно користуватися належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов`язки.

ОСОБА_1 повідомлений про складення відносно нього протоколу про адміністративне правопорушення.

Зважаючи на те, що відповідно до ст.268 КУпАП під час розгляду справ за ст.173-2 КУпАП присутність особи, яка притягується до адміністративної відповідальності не є обов`язковою, суд знаходить можливим провести розгляд у відсутності ОСОБА_1 .

Потерпіла ОСОБА_2 , через канцелярію суду подала заяву, в якій повідомила, що між нею та чоловіком виникла побутова сварка, яка не призвела та не могла призвести до фізичних та психічних наслідків. Зазначила, що чоловік визнав свою провину та вибачився, Нараз вони помирилися. Потерпіл дружина ОСОБА_2 претензій до ОСОБА_1 не має.

Суд дослідивши матеріали справи, у відповідності до положень ст. 252 КУпАП, як-то: оцінивши докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, у тому числі з урахуванням наданих в суді пояснень особи, яка притягається до адміністративної відповідальності щодо часу, місця, способу настання обставин вказаних у протоколі про адміністративне правопорушення та безпосередньо її ролі в їх настанні, керуючись законом і правосвідомістю, приходить до такого.

Статтями 251, 280 КУпАП, визначено фактичні дані, обставини на основі яких, у визначеному законом порядку, орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення.

Разом з тим, згідно ст. 1 Закону України «Про запобігання та протидію домашньому насильству» (надалі - Закон) психологічне насильство - форма домашнього насильства, що включає словесні образи, погрози, у тому числі щодо третіх осіб, приниження, переслідування, залякування, інші діяння, спрямовані на обмеження волевиявлення особи, контроль у репродуктивній сфері, якщо такі дії або бездіяльність викликали у постраждалої особи побоювання за свою безпеку чи безпеку третіх осіб, спричинили емоційну невпевненість, нездатність захистити себе або завдали шкоди психічному здоров`ю особи.

У ході судового розгляду, факту того, що саме 19.12.2025 близько 14 год. 00 хв. гр. ОСОБА_1 за адресою: АДРЕСА_2 , відносно своєї дружини ОСОБА_2 вчинив домашнє, психологічне, фізичне, економічне насильство не установлено.

Так за умови відсутності сторони обвинувачення та при наявності певної неповноти чи суперечностей, суду не залишилося нічого іншого, як взяти на себе функції сторони обвинувачення, самостійно відшукуючи докази винуватості особи, що становить порушення ч.1 ст.6 Конвенції в частині дотримання принципу рівності сторін і вимог змагального процесу (за цих умов особа позбавлена можливості захищатися від висунутого проти нього обвинувачення перед незалежним судом, а навпаки вона має захищатися від обвинувачення, яке, по суті, судом підтримується).

А, інших доказів, які б, були належними та допустимими, та підтверджували дані вказані у протоколі матеріали справи не містять.

Відповідно до ст. 284 КУпАП по справі про адміністративне правопорушення, орган (посадова особа) виносить одну з таких постанов: 1) про накладення адміністративного стягнення; 2) про застосування заходів впливу, передбачених статтею 24-1 цього Кодексу; 3) про закриття справи.

За таких умов, на думку суду, на цьому етапі, суть вчиненого правопорушення з кваліфікацією дій за ст. 173-2 КУпАП, а саме учиненні особою, яка притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , дії відносно дружини ОСОБА_2 , є сумнівною, що є не прийнятним, та не кореспондується із стандартом доказування «поза розумним сумнівом», а тому оцінивши докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності вважаю, що провадження у цій справі слід закрити на підставі п. 1) ст. 247 КУпАП, який вказує на те, що провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю за умови відсутності події і складу адміністративного правопорушення.

Дійсним є лише факт того, що сталась конфліктна ситуація, однак не кожен конфлікт є домашнім насильством у розумінні норм Закону.

Так, конфлікт (лат. conflictus - зіткнення, сутичка) - зіткнення протилежних інтересів і поглядів, напруження і крайнє загострення суперечностей, що призводить до активних дій, ускладнень, боротьби, що супроводжуються складними колізіями.

Типи конфліктів: 1. «Реальний конфлікт» - це конфлікт, який об`єктивно існує і адекватно сприймається; 2. «Випадковий, або умовний, конфлікт» - залежить від обставин, що можуть змінюватися, але ці обставини не усвідомлюються конфліктуючими сторонами; 3. «Зміщений конфлікт» - реальний конфлікт, за яким приховується інший конфлікт, що є справжнім чинником конфліктної ситуації; 4. «Помилково дописаний конфлікт» - конфлікт, що помилково тлумачиться; 5. «Латентний конфлікт» - конфлікт, який має відбутися, але не виникає тому, що не усвідомлюється; 6. «Хибний конфлікт» - у цьому випадку реальних підстав для конфлікту не існує, об`єктивно його немає, але він виникає у свідомості конфліктуючих сторін через помилкове сприймання та розуміння ситуації.

Конфлікт - ситуація, в якій кожна зі сторін намагається зайняти позицію несумісну з інтересами іншої сторони.

Щоб подолати конфлікту ситуації слід знайти коріння її зародження, визначити сфери, причини і рівень; проаналізувати власні почуття та емоції щодо конфлікту; зрозуміти глибинні інтереси кожного учасника конфлікту; обрати оптимальну модель поведінки; запропонувати ідеї щодо вирішення конфлікту, які задовольняють усі сторони; обрати правильне рішення та втілити його в життя.

Не у компетенції суду урегульовувати конфлікті ситуації в родині у порядку норм КУпАП, так як не кожен конфлікт є домашнім насильством.

У зв`язку з чим, адміністративне провадження, з урахуванням вимог п. 1) ст. 247 КУпАП, підлягає закриттю, а судовий збір не підлягає стягненню з особи, що притягається до адміністративної відповідальності, у зв`язку з встановленням обставин визначених п. 1) ст. 247 наведеного Кодексу.

Відповідно до ч. 2 ст. 173-8 КУпАП, невиконання термінового заборонного припису особою, стосовно якої він винесений – тягне за собою накладення штрафу від двадцяти до тридцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або громадські роботи на строк від тридцяти до сорока годин, або адміністративний арешт на строк до десяти діб.

Провина ОСОБА_1 , підтверджується наявними доказами в матеріалах справи, а саме: протоколом про адміністративне правопорушення серії ВАД № 969962 від 19.12.2025, копією термінового заборонного припису від 19.12.2025 року, протоколом прийняття заяви про кримінальне правопорушення та іншу подію від 19.12.2025, письмовими поясненнями гр. ОСОБА_2 та іншими матеріалами справи.

У зв`язку з чим, враховуючи характер скоєного ОСОБА_1 правопорушення, особу порушника, ступінь його вини, майновий стан, суд приходить до висновку, що йому необхідно призначити адміністративне стягнення в межах санкції ч. 2 ст. 173-8 КУпАП у вигляді штрафу у розмірі двадцяти неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що буде необхідним і достатнім, з метою виховання особи в дусі додержання законів України, поваги до правил співжиття, а також запобігання вчиненою нових правопорушень як самим правопорушником, так і іншими особами.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 36. 173-2, 251, 252, 283-285 Кодексу України про адміністративні правопорушення, Законом України «Про запобігання та протидію домашньому насильству», суд,-

п о с т а н о в и в:

Провадження по справі про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 173-2 КУпАП – закрити у зв`язку з відсутністю складу даного правопорушення в його діях.

Визнати винним ОСОБА_1 у скоєнні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 173-8 КУпАП та накласти адміністративне стягнення у вигляді штрафу у розмірі 20 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 340 (триста сорок) гривень 00 коп., які необхідно сплатити в дохід держави.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь держави судовий збір в розмірі 665 (шістсот шістдесят п`ять) гривень 60 копійок.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги. Апеляційна скарга, подається до Київського апеляційного суду через Ірпінський міський суд Київської області протягом десяти днів з дня винесення постанови.

Суддя: Д.С. Кухленко

Оригінал: reyestr.court.gov.ua