Постанова від 25 лютого 2026 р. у справі №362/73/26 — Васильківський міськрайонний суд Київської області

Справа 362/73/26

Провадження 3/362/223/26

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

26.02.2026 року м. Васильків

Васильківський міськрайонний суд Київської області у складі судді Дорошенко В.М., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Василькові Київської області справу про притягнення до адміністративної відповідальності

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, житель АДРЕСА_1 ,

за ч. 3 ст. 126 КУпАП

встановив:

Згідно з протоколом про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 № 543343 від 17.12.2025, 17.12.2025 о 13:50 год. у м. Василькові Обухівського району Київської області по пр-ту Київський Шлях (Декабристів), 143Б, водій ОСОБА_1 керував транспортним засобом Daewoo Lanos, д.н.з. НОМЕР_1 , будучи обмежений у праві керування транспортними засобами постановою Васильківського відділу державної виконавчої служби у Білоцерківському районі Київської області від 20.09.2022 номер ВП 63960088.

ОСОБА_1 у судовому свою вину у вчиненні цього адміністративного правопорушення заперечив і пояснив, що йому стало відомо про обмеження у праві керуванні транспортними засобами під час оформлення працівниками поліції матеріалів по ДТП за його участі. Наголосив, що напередодні був у свого держаного виконавця та здійснював перерахунок заборгованості по сплаті аліментів, щодо винесення вказаної постанови йому ніхто не повідомив. Після виникнення даної ситуації невідкладно звернувся до державного виконавця та погасив всю заборгованість і наразі обмеження скасоване.

Вивчивши матеріали справи у їх сукупності, заслухавши пояснення ОСОБА_1 суд встановив таке.

За правилами ст. 7 КУпAП ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв`язку з aдміністративним прaвопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про aдміністративні прaвопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності.

Положеннями ст. 280 КУпАП передбачено, що орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Відповідно до вимог ст. ст. 245, 251, 252, 280 КУпАП суд зобов`язаний повно, всебічно та об`єктивно з`ясувати всі обставини справи, встановити чи було вчинено адміністративне правопорушення та чи винна особа у його вчиненні, дослідити наявні у справі докази, дати їм належну правову оцінку і в залежності від встановленого, прийняти мотивоване законне рішення.

Згідно ч. 3 ст. 126 КУпАП відповідальність за вказане правопорушення наступає за керування транспортним засобом особою, стосовно якої встановлено тимчасове обмеження у праві керування транспортними засобами.

Об`єктивна сторона правопорушення - це сукупність ознак, що характеризують зовнішню сторону складу правопорушення, тобто об`єктивні ознаки зовнішнього прояву правопорушення й об`єктивних умов його здійснення. Обов`язковими ознаками об`єктивної сторони правопорушення є наявність діяння (суспільно небезпечного або шкідливого), причинний зв`язок, наслідки (суспільно небезпечні або шкідливі) діяння. Крім того, серед ознак об`єктивної сторони порушення є місце та час його вчинення.

Суб`єктивна сторона правопорушення - це внутрішня сторона правопорушення, що характеризує психічну діяльність особи в момент здійснення правопорушення. Обов`язковою ознакою суб`єктивної сторони є провина (у формі умислу або необережності), тобто певне психічне відношення особи до свого протиправного діяння і його суспільно небезпечним або шкідливим наслідкам (результату).

Відповідно до вимог ст. 10 КУпАП, адміністративне правопорушення визначається вчиненим умисно, коли особа, яка його вчинила, усвідомлювала протиправний характер своєї дії чи бездіяльності, передбачала її шкідливі наслідки і бажала або свідомо допускала їх настання.

Так, в матеріалах справи наявна роздруківка постанови державного виконавця Васильківського відділу державної виконавчої служби у Обухівському районі Київської області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) про встановлення тимчасового обмеження ОСОБА_1 у праві керування транспортними засобами до погашення заборгованості зі сплати аліментів у повному обсязі згідно судового наказу № 2/362/1600/20 від 01.12.2020.

Водночас матеріали справи не містять жодного доказу на підтвердження того, що ОСОБА_1 був обізнаний про наявність зазначеної постанови, а відтак не спростовані його твердження про те, що йому нічого не було відомо про таке рішення державного виконавця, що дає достатні підстави стверджувати про відсутність вини у формі умислу.

У силу ст. 19 Конституції України посадова особа органу державної влади зобов`язана діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ст.62 Конституції України обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.

Законодавство України про адміністративні правопорушення має каральну направленість, а тому, з урахуванням принципів і загальних засад Кодексу України про адміністративні правопорушення, практики Європейського Суду з прав людини, передбачається принцип презумпції невинності особи, поки її винуватість не буде доведена у встановленому законом порядку.

Відповідно до частини 2 статті 251 КУпАП обов`язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративне правопорушення, визначених статтею 255 КУпАП.

Зважаючи на практику Європейського суду з прав людини, враховуючи принципи змагальності та диспозитивності, які за аналогією права із кримінальним процесом притаманні і КУпАП, суд не може самостійно відшукувати докази винуватості особи у вчиненні правопорушення, оскільки таким чином суд перебере на себе функцію обвинувача, позбавляючись статусу незалежного органу правосуддя.

Суд зауважує, що до матеріалів справи не долучено належних доказів на основі яких, у визначеному законом порядку, можливо встановити наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні, наявність умислу та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Зважаючи на викладене, керуючись законом і правосвідомістю, суд дійшов до висновку про недоведеність у даному випадку вини ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 126 КУпАП, за стандартом доведення «поза розумним сумнівом» і наявність підстав для закриття провадження у справі про притягнення до адміністративної відповідальності на підставі п. 1 ч. 1 cт. 247 КУпAП за відсутністю події та складу адміністративного правопорушення

Керуючись ст. ст. 247, 283-285, 294 КУпАП, суд

постановив:

Закрити провадження у справі про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 3 ст. 126 КУпАП на підставі п. 1 cт. 247 КУпAП.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги та може бути оскаржена особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, її законним представником, захисником, потерпілим, його представником протягом десяти днів з дня її винесення до Київського апеляційного суду через Васильківський міськрайонний суд Київської області.

Суддя В.М. Дорошенко