Рішення від 25 лютого 2026 р. у справі №361/11648/24 — Броварський міськрайонний суд Київської області

Справа № 361/11648/24

Провадження № 2/361/6034/24

26.02.2026

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

26 лютого 2026 року м. Бровари

Броварський міськрайонний суд Київської області у складі головуючої судді Гізатуліної Н.М. розглянувши у порядку письмового провадження в приміщенні суду цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про відшкодування матеріальної та моральної шкоди завданої внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, –

УСТАНОВИВ:

Адвокат Маляренко С.В. від імені та в інтересах ОСОБА_1 подав до суду зазначений позов.

Позов мотивував тим, що 16 грудня 2023 року о 15 год 00 хв. ОСОБА_2 керуючи автомобілем «ВАЗ 2106» з напівпричепом, державний номерний знак НОМЕР_1 , рухаючись по вул. Європейська у с. Гоголів Броварського району Київської області, не дотримався безпечної швидкості руху, не врахував дорожньої обстановки та стан транспортного засобу, внаслідок чого поблизу домоволодіння № НОМЕР_2 здійснив наїзд на автомобіль «КІА CERATO», державний номерний знак НОМЕР_3 , який належить ОСОБА_1 та був припаркований на узбіччі біля указаного домоволодіння.

Унаслідок дорожньо-транспортної пригоди (далі – ДТП), зазначені транспортні засоби отримали механічні пошкодження. ОСОБА_2 залишив місце ДТП.

Постановою Броварського міськрайонного суду Київської області від 04 березня 2024 року у справі № 361/744/24 ОСОБА_2 визнано винним у вчиненні адміністративних правопорушень, передбачених ст .ст. 124, 122-4 Кодексу України про адміністративні правопорушення (далі – КУпАП) та застосовано до нього адміністративне стягнення у виді штрафу.

Відповідно до висновку експерта від 25 грудня 2023 року № 120/23 вартість матеріального збитку, завданого власнику автомобіля «КІА CERATO» у результаті ДТП становить 38 295,71 грн, а вартість відновлювального ремонту – 79 555,49 грн. Крім цього, ОСОБА_1 вимушена була скористатися правовою допомогою на суму 7 000 грн. Таким чином, позивачці заподіяна майнова шкода у розмірі 86 555,49 грн.

Цивільно-правова відповідальність ОСОБА_1 на момент ДТП була застрахована у Приватному акціонерному товаристві «НАСК ОРАНТА», в той же час ОСОБА_2 не була застрахована у будь-якій страховій компанії України.

24 квітня 2024 року представник позивачки подав заяву до Моторного (транспортного) страхового бюро України (далі – МТСБУ) про настання страхового випадку, у зв`язку з чим 10 липня 2024 року позивачці виплачено страхове відшкодування у розмірі 40 126,57 грн.

Неодноразові звернення позивачки до відповідача щодо відшкодування різниці між

фактичним розміром відновлювального ремонту і страховою виплатою позитивних результатів не надати, тому позивачка змушена звернутись до суду.

Враховуючи, що вартість відновлювального ремонту автомобіля становить 79 555,49 грн, розмір страхової виплати – 40 126,57 грн, ОСОБА_1 вимушена була скористатися правовою допомогою на суму 7 000 грн, позивачці заподіяна майнова шкода у розмірі 46 428,92 грн.

Крім цього, внаслідок пошкодження транспортного засобу позивачка зазнала душевних страждань, які пов`язані з не можливістю здійснювати заплановані поїздки, поїхати на відпочинок тощо, що в сукупності спричинило завдання їй моральної шкоди, яку вона оцінює в розмірі 10 000 грн.

Загальний розмір судових витрат, які позивачка очікує понести у зв`язку із розглядом справи становить 12 422,40 грн, з них 2 422,40 грн – оплата судового збору та 10 000 грн – втрати на правничу допомогу.

На підставі викладеного просив суд стягнути із ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 46 428,92 грн у відшкодування майнової шкоди, 10 000 грн у відшкодування моральної шкоди та 12 422,40 грн судових витрат.

Ухвалою Броварського міськрайонного суду Київської області від 28 листопада 2024 року відкрито провадження у цивільній справі в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін.

Позивачка отримала копію ухвали суду 18 грудня 2024 року особисто, що підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення № 0610214977489.

Як вбачається із Довідок про доставку електронного документа до Електронного кабінету представника позивачки копія ухвали суду доставлена 04 грудня 2024 року.

Як вбачається із довідки Акціонерного товариства «Укрпошта» ф. 20 ухвала про відкриття провадження та копія позовної заяви, направлені відповідачу за адресою місця його реєстрації, повернуті до суду з відміткою «Адресат відсутній за вказаною адресою».

Повернення поштової кореспонденції з відміткою «адресат відсутній за вказаною адресою», є належним повідомленням учасника справи (постанова Верховного Суду від 13 травня 2024 року у справі № 755/4829/23).

Позивачка, її представник до суду додаткових заяв, пояснень не подавали, відповідач не використав право подання відзиву на позовну заяву.

Відповідно до ч. 8 ст. 178 ЦПК України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами.

Наказом Броварського міськрайонного суду Київської області від 20 лютого 2025 року №5с-к прізвище судді «Бражник» змінено на « ОСОБА_3 » у зв`язку з укладенням шлюбу.

З огляду на ч. 2 ст. 247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Суд дослідивши та оцінивши письмові докази у справі у їх сукупності, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому їх дослідженні, встановив такі фактичні обставини та відповідні їм правовідносини.

Відповідно до вимог ст. 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом

відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданню цивільного судочинства, визначеному цим Кодексом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені у судовому засіданні.

Суд встановив, що згідно з протоколу серії ААД №274284 від 12 січня 2024 року, 16 грудня 2023 о 15 год. 00 хв. на вул. Європейська, 53, у с. Гоголів Броварського району Київської області водій ОСОБА_2 керував транспортним засобом «ВАЗ 2106» без державного номерного знаку, з напівпричепом, державний номерний знак НОМЕР_1 , будучи причетним до ДТП, залишив місце пригоди, чим порушив вимоги п. 2.10 Правил дорожнього руху, за що передбачена відповідальність за ст. 122-4 КУпАП.

Відповідно до протоколу серії ААД №274283 від 12 січня 2024 року, 16 грудня 2023 о 15 год. 00 хв. на вул. Європейська, 53, у с. Гоголів Броварського району Київської області водій ОСОБА_2 керував транспортним засобом «ВАЗ 2106» без державного номерного знаку, з напівпричепом, державний номерний знак НОМЕР_1 , здійснив наїзд на припаркований автомобіль «КІА CERATO», державний номерний знак НОМЕР_3 , не дотримавшись безпечної швидкості та не врахував дорожньої обстановки, стан транспортного засобу. Внаслідок ДТП автомобілі отримали механічні пошкодження. Таким чином, водій ОСОБА_2 порушив вимоги п. п. 12.1, 12.3 Правил дорожнього руху, за що передбачена відповідальність за ст. 124 КУпАП.

Постановою Броварського міськрайонного суду Київської області від 04 березня 2024 року об`єднано адміністративні справи № 361/744/24, провадження № 3/361/1175/24 (за ст. 122-4 КУпАП) та № 361/746/24, провадження № 3/361/1177/24 (за ст. 124 КУпАП) в одне провадження та присвоєно номер № 361/744/24, провадження № 3/361/1175/24.

Визнано ОСОБА_2 , винним у вчиненні адміністративних правопорушень, передбачених ст. ст. 124, 122-4 КУпАП та застосовано до нього адміністративні стягнення: за ст. 124КУпАП у виді штрафу у розмірі 50 неоподаткованих мінімумів доходів громадян, тобто в сумі 850 грн; за ст. 122-4 КУпАП у виді штрафу в розмірі 200 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 3 400 грн.

Відповідно до ч. 2 ст. 36 КУпАП остаточно накладено на ОСОБА_2 , стягнення за правопорушення, передбачене ст. 122-4 КУпАП у виді штрафу в розмірі 200 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 3 400 грн та 536,80 грн судового збору на користь держави.

Як вбачається із постанови суду представник позивачки адвокат Маляренко С.В. подавав клопотання про долучення доказів у справі про адміністративне правопорушення, а саме: долучено флеш-накопичувач з відеозаписом з камери відеоспостереження, що розташована на території домоволодіння АДРЕСА_1 та фототаблиці.

Згідно з ч. 6 ст. 82 ЦПК України вирок суду в кримінальному провадженні, ухвала про закриття кримінального провадження і звільнення особи від кримінальної відповідальності або постанова суду у справі про адміністративне правопорушення, які набрали законної сили, є обов`язковими для суду, що розглядає справу про правові наслідки дій чи бездіяльності особи, стосовно якої ухвалено вирок, ухвала або постанова суду, лише в питанні, чи мали місце ці дії (бездіяльність) та чи вчинені вони цією особою.

Як вбачається із матеріалів справи № 361/744/24 представник позивачки адвокат Маляренко С.В. подавав клопотання про долучення доказів 04 березня 2024 року (а. с. 21 – 30).

Згідно з копії свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу серії НОМЕР_4 , власником автомобіля «КІА CERATO», державний номерний знак НОМЕР_3 є ОСОБА_1

31 травня 2023 року між ПАТ «НАСК «ОРАНТА» та ОСОБА_1 укладено Поліс обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів № АТ/4203002, за умовами якого застраховано цивільно-правову відповідальність водія при експлуатації транспортного засобу «КІА CERATO», державний номерний знак НОМЕР_3 . Ліміт відповідальності за даним Полісом страхування за шкоду заподіянню життю і здоров`ю – 320 000 грн, за шкоду заподіяну майну – 160 000 грн та франшиза 0 грн. Строк дії договору 01 червня 2023 року до 31 травня 2024 року.

З огляду на Висновок експерта № 120/23 від 25 грудня 2023 року, між судовим експертом Ковалем І.М. та ОСОБА_1 21 грудня 2023 року укладено договір про проведення транспортно-товарознавчого дослідження колісного транспортного засобу. Перед експертом поставлено наступні питання:

1.Яка вартість матеріального збитку, завданого власнику автомобіля «КІА CERATO», державний номерний знак НОМЕР_3 в результаті його пошкодження внаслідок ДТП, яка сталась 16 грудня 2023 року станом на дату проведення дослідження?

2.Яка вартість відновлювального ремонту автомобіля «КІА CERATO», державний номерний знак НОМЕР_3 , пошкодженого внаслідок ДТП, яка сталась 16 грудня 2023 року, станом на дату дослідження?

Експерт ОСОБА_4 має вищу технічну освіту, кваліфікацію судового експерта-автотоварознавця, стаж роботи з 1996 року, свідоцтво Міністерства юстиції про присвоєння кваліфікації судового експерта-автотехніка по спеціальності 10.1 «Дослідження обставин та механізму ДТП» № 19-23/П від 28 березня 2023 року, дійсне до 28 березня 2026 року, свідоцтво Міністерства юстиції про присвоєння кваліфікації судового експерта-автотоварознавця по спеціальності 12.2 «Визначення вартості колісних транспортних засобів, розміру збитку, завданого власнику транспортного засобу» № 20-23/П від 28 березня 2023 року, дійсне до 28 березня 2026 року.

Висновок експерта підготовлено, згідно з договором на проведення експертного дослідження для подальшого подання до суду.

Про кримінальну відповідальність за завідомо неправдивий висновок за ст. 384 КК України експерт повідомлений.

За результатами дослідження експерт дійшов таких висновків:

1.Вартість матеріального збитку, завданого власнику автомобіля «КІА CERATO», державний номерний знак НОМЕР_3 в результаті його пошкодження внаслідок ДТП, яка сталась 16 грудня 2023 року на дату проведення дослідження становить 38 295,71 грн.

2.Вартість відновлювального ремонту автомобіля «КІА CERATO», державний номерний знак НОМЕР_3 , пошкодженого внаслідок ДТП, яка сталась 16 грудня 2023 року, на дату дослідження становить 79 555,49 грн.

15 січня 2024 року між ОСОБА_1 та ОСОБА_5 укладено договір про надання правничої допомоги.

24 квітня 2024 року представник позивачки ОСОБА_5 відповідно до ст. 33 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» направив до МТСБУ повідомлення про ДТП, яке відбулось 16 грудня 2023 року поблизу домоволодіння № на вул. Європейська у с. Гоголів Броварського району Київської області, учасники ДТП: транспортний засіб «КІА CERATO», державний номерний знак НОМЕР_3 , власник ОСОБА_1 та транспортний засіб «ВАЗ 2106» без державного номерного знаку, з напівпричепом, державний номерний знак НОМЕР_1 , водій ОСОБА_2 .

Крім цього, 24 квітня 2024 року представник позивачки ОСОБА_5 відповідно до ст. 35 та п. 41.1 ст. 41 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» подав до МТСБУ заяву про відшкодування шкоди заподіяної внаслідок ДТП.

За результатами звернення, МТСБУ повідомило представника позивачки ОСОБА_5 про опрацювання поданих документів, номер справи МТСБУ 102742 та про необхідність долучення документів, згідно з визначеним переліком.

З огляду на скріншот повідомлення від 10 липня 2024 року про зарахування коштів на карту VIS НОМЕР_5 МТСБУ здійснило виплату у справі 102742, згідно з наказом № 3.1/13043 від 09 липня 2024 року, транспортний засіб НОМЕР_3 , на суму 40 126,57 грн.

Враховуючи, що МТСБУ здійснило виплату у справі 102742 на суму 40 126,57 грн, позивачка вважає, що загальний розмір майнової шкоди завданої ДТП становить 46 428,92 грн, з яких: 39 428,92 грн – різниця між вартістю відновлювального ремонту транспортного засобу та страховою виплатою та 7 000 грн – послуги адвоката під час розгляду справи про адміністративне правопорушення відносно відповідача.

Відповідач у добровільному порядку відшкодування різниці між вартістю відновлювального ремонту транспортного засобу та страховою виплатою не здійснив.

Щодо відшкодування майнової шкоди

Згідно з ч. 1 ст. 22 Цивільного кодексу України (далі – ЦК України) особа, якій завдано збитків в результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Збитками є, зокрема, втрати, яких особа зазнала у зв`язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки).

Відповідно до ч. 1 ст. 1166 ЦК України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Особа, яка завдала шкоди, звільняється від її відшкодування, якщо вона доведе, що шкоди завдано не з її вини.

Для відшкодування шкоди за правилами ст. 1166 ЦК України необхідно довести такі факти:

а) неправомірність поведінки особи. Неправомірною можна вважати будь-яку поведінку, внаслідок якої завдано шкоду, якщо завдавач шкоди не був уповноважений на такі дії.

б) наявність шкоди. Під шкодою слід розуміти, зокрема, втрати, яких особа зазнала у зв`язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки ст. 22 ЦК України).

в) причинний зв`язок між протиправною поведінкою та шкодою є обов`язковою умовою відповідальності та виражається в тому, що шкода має виступати об`єктивним наслідком поведінки завдавача шкоди.

г) вина завдавача шкоди, за виключенням випадків, коли в силу прямої вказівки закону обов`язок відшкодування завданої шкоди покладається на відповідальну особу незалежно від вини.

Частина 2 цієї статті встановлює презумпцію вини завдавача шкоди, що означає, що особа, яка завдала шкоду, буде вважатися винною, якщо вона сама не доведе відсутність своєї вини (у зв`язку із наявністю вини іншої особи або у зв`язку із дією об`єктивних обставин).

Відповідно до частини 2 ст. 1166 ЦК України особа, яка завдала шкоди, звільняється від її відшкодування, якщо вона доведе, що шкода завдана не з її вини.

Згідно з ч. 1 ст. 1188 ЦК України шкода, завдана внаслідок взаємодії кількох джерел підвищеної небезпеки, відшкодовується на загальних підставах, а саме: шкода, завдана одній особі з вини іншої особи, відшкодовується винною особою.

Статтею 1194 ЦК України передбачено, що особа, яка застрахувала свою цивільну відповідальність, у разі недостатності страхової виплати (страхового відшкодування) для повного відшкодування завданої нею шкоди зобов`язана сплатити потерпілому різницю між фактичним розміром шкоди і страховою виплатою (страховим відшкодуванням).

Відшкодування шкоди, заподіяної власником (володільцем) транспортного засобу, урегульовано Законом України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів».

Відповідно до ст. 29 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» (у редакції, чинній на час дорожньо-транспортної пригоди) у зв`язку з пошкодженням транспортного засобу відшкодовуються витрати, пов`язані з відновлювальним ремонтом транспортного засобу з урахуванням зносу, розрахованого у порядку, встановленому законодавством, включаючи витрати на усунення пошкоджень, зроблених навмисно з метою порятунку потерпілих внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, з евакуацією транспортного засобу з місця дорожньо-транспортної пригоди до місця проживання того власника чи законного користувача транспортного засобу, який керував транспортним засобом у момент дорожньо-транспортної пригоди, чи до місця здійснення ремонту на території України. Якщо транспортний засіб необхідно, з поважних причин, помістити на стоянку, до розміру шкоди додаються також витрати на евакуацію транспортного засобу до стоянки та плата за послуги стоянки.

З огляду на статтю 41.1. Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» (у редакції, чинній на час дорожньо-транспортної пригоди) МТСБУ за рахунок коштів фонду захисту потерпілих відшкодовує шкоду на умовах, визначених цим Законом, у разі її заподіяння: транспортним засобом, власник якого не застрахував свою цивільно-правову відповідальність, крім шкоди, заподіяної транспортному засобу, який не відповідає вимогам пункту 1.7 статті 1 цього Закону, та майну, яке знаходилося в такому транспортному засобі.

Суд зауважує, що первісне, основне зобов`язання, в якому діє загальний принцип відшкодування шкоди в повному обсязі, грунтується на підставі завдання шкоди.

Страхове відшкодування – це виплата, яка здійснюється страховиком відповідно до умов договору, виключно в межах страхової суми та в разі, якщо подія, внаслідок якої завдано шкоди, буде кваліфікована як страховий випадок.

Неодержання потерпілим страхового відшкодування (або його одержання, якщо страхового відшкодування недостатньо для повного покриття шкоди) не припиняє деліктне зобов`язання, й особа, яка завдала шкоди, залишається зобов`язаною.

Цивільне законодавство в деліктних зобов`язаннях передбачає презумпцію вини заподіювача шкоди. Якщо у процесі розгляду справи зазначена презумпція не спростована, то вона є юридичною підставою для висновку про наявність вини заподіювача шкоди. З огляду на наведене та з урахуванням визначених цивільним процесуальним законом принципів змагальності і диспозитивності цивільного процесу, положень ЦК України щодо відшкодування шкоди, саме на відповідача покладено обов`язок доведення відсутності вини у завданні шкоди (постанова Верховного Суду від 27 грудня 2019 року у справі № 686/11256/16-ц).

Згідно з положеннями ст. ст. 12, 13 ЦПК України, учасники справи, мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом.

Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом; суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Відповідно до ст.76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються письмовими, речовими і електронними доказами, висновками експертів, показаннями свідків.

Згідно з ч.1, 5, 6 ст. 81 ЦПК України кожна сторона зобов`язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

З огляду на ст. 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Суд оцінюючи належність, допустимість і достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів в їх сукупності, встановивши, що вина відповідача підтверджується постановою Броварського міськрайонного суду Київської області від 04 березня 2024 року у справі № 361/744/24, вартість відновлювального ремонту автомобіля «КІА CERATO», державний номерний знак НОМЕР_3 , пошкодженого внаслідок ДТП відповідно до Висновку експерта № 120/23 від 25 грудня 2023 року становить 79 555,49 грн, позивачка отримала від МТСБУ страхове відшкодування у розмірі 40 126,57 грн, дійшов висновку про те, що з відповідача, як винуватця ДТП необхідно стягнути різницю між фактичним розміром шкоди та страховою виплатою у розмірі 39 428,92 грн на користь позивачки.

Вимога ОСОБА_1 про відшкодування 7 000 грн витрат на правову допомогу у справі про адміністративне правопорушення, як складова майнової шкоди, не ґрунтується на вимогах закону, а тому задоволенню не підлягає.

Щодо відшкодування моральної шкоди

Звертаючись з позовними вимогами, ОСОБА_1 , крім вимоги про відшкодування матеріальної шкоди, просила стягнути з відповідача на її користь 10 000 грн у відшкодування моральної шкоди.

Статтею 23 ЦК України передбачено, що особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав. Моральна шкода полягає: у фізичному болю та стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров`я, у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку з протиправною поведінкою щодо неї самої, членів її сім`ї чи близьких родичів, у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку із знищенням чи пошкодженням майна, у приниженні честі та гідності фізичної особи, а також ділової репутації фізичної або юридичної особи. Моральна шкода відшкодовується грішми, іншим майном або в інший спосіб. Розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом залежно від характеру правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його можливості їх реалізації, ступеня вини особи, яка завдала моральної шкоди, якщо вина є підставою для відшкодування, а також з урахуванням інших обставин, які мають істотне значення. При визначенні розміру відшкодування враховуються вимоги розумності і справедливості. Моральна шкода відшкодовується незалежно від майнової шкоди, яка підлягає відшкодуванню, та не пов`язана з розміром цього відшкодування.

Відповідно до ч. 1 ст. 1167 ЦК України моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини, крім випадків, встановлених частиною другою цієї статті.

Європейський суд з прав людини вказує, що оцінка моральної шкоди по своєму характеру є складним процесом, за винятком випадків коли сума компенсації встановлена законом (STANKOV v. BULGARIA, № 68490/01, § 62, ЄСПЛ, 12 липня 2007 року).

Спричинення моральної шкоди є оціночним поняттям, критерії якого побудовані на загально прийнятих уявленнях про негативні події, їх ступінь та наслідки, вплив на дисбаланс у звичний спосіб життя, необхідність докладання зусиль для його відновлення та супутні цьому переживання, а також з урахуванням вини заподіювача шкоди.

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 29 червня 2022 року в справі № 477/874/19 зазначено, що абзац другий частини третьої статті 23 ЦК України, у якому вжитий термін «інші обставини, які мають істотне значення» саме тому і не визначає повний перелік цих обставин, оскільки вони можуть різнитися залежно від ситуації кожного потерпілого, особливості якої він доводить суду. Обсяг немайнових втрат потерпілого є відкритим, і в кожному конкретному випадку може бути доповнений обставиною, яка впливає на формування розміру грошового відшкодування цих втрат. Розмір відшкодування моральної шкоди перебуває у взаємозв`язку з фізичним болем, моральними стражданнями, іншими немайновими втратами, яких зазнала потерпіла особа, а не із виключністю переліку та кількістю обставин, які суд має врахувати.

Враховуючи факт неправомірних дій відповідача, внаслідок яких відбулася дорожньо-транспортна пригода, пошкоджено автомобіль позивачки, у зв`язку із пошкодженням автомобіля позивачка тривалий час перебувала в стані стресу, не могла здійснювати заплановані поїздки, зокрема і поїхати на відпочинок, суд дійшов висновку про наявність підстав для стягнення з відповідача на користь позивачки 10 000 грн у відшкодування моральної шкоди, що відповідатиме принципам розумності та справедливості.

Щодо розподілу судових витрат

Однією з основних засад (принципів) цивільного судочинства є відшкодування судових витрат сторони, на користь якої ухвалене судове рішення (п. 12 ч. 3 ст. 2 ЦПК України).

Судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать, зокрема, витрати на професійну правничу допомогу (ч. 1, 2 ст. 133 ЦПК України).

Розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву (ч. 8 ст. 141 ЦПК України).

Згідно із ч. 1 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 141 ЦПК України, судові витрати, пов`язані з розглядом справи покладаються у разі задоволення позову – на відповідача.

ОСОБА_1 за подачу позову сплатила судовий збір у розмірі 2 422,40 грн, що підтверджується квитанціями про сплату від 21 листопада 2024 року № 6729-1593-6121-6510, № 1600-9836-1892-4687.

Враховуючи, що позовні вимоги суд задовольнив частково із відповідача на користь позивачки необхідно стягнути судовий збір у розмірі 2 132 грн (2 422,40*88%).

Частиною 2 ст. 137 ЦПК України встановлено, що за результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.

При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру з огляду на конкретні обставини справи та фінансовий стан обох сторін. Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини (далі – ЄСПЛ), присуджуючи судові витрати на підставі ст. 41 Конвенції.

Зокрема, згідно з практикою ЄСПЛ заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір – обґрунтованим (рішення у справі «East/West Alliance Limited» проти України», заява № 19336/04).

Крім того, у рішенні ЄСПЛ «Лавентс проти Латвії» зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.

ЦПК України передбачено критерії визначення та розподілу судових витрат: їх дійсність; необхідність; розумність їх розміру з урахуванням складності справи та фінансового стану учасників справи.

Подібний висновок викладено у постанові Великої Палати Верховного Суду від 08 червня 2021 року у справі № 550/936/18.

Отже, при вирішенні питання про розподіл судових витрат суд має враховувати конкретні обставини справи, загальні засади цивільного законодавства та критерії відшкодування витрат на професійну правничу допомогу.

Ці висновки узгоджуються й з висновками, викладеними в постанові Великої Палати Верховного Суду від 04 червня 2019 року у справі № 9901/350/18 та постанові від 26 травня 2020 року у справі № 908/299/18.

Суд також повинен оцінювати витрати, що мають бути компенсовані за рахунок іншої сторони, ураховуючи як те, чи були вони фактично понесені, так і оцінювати їх необхідність (постанова Великої Палати Верховного Суду від 12 травня 2020 року у справі № 904/4507/18).

Склад витрат, пов`язаних з оплатою за надання професійної правничої допомоги, входить до предмета доказування у справі, що свідчить про те, що такі витрати повинні бути обґрунтовані належними та допустимими доказами.

Як вбачається із матеріалів справи на підтвердження витрат на професійну правничу допомогу позивачкою долучено до позовної заяви: копію Договору про надання правової допомоги від 15 січня 2024 року укладеного між неюта адвокатом Маляренком С.В., копію свідоцтва про право на зайняття адвокатською діяльністю Маляренка С.В., копію ордера на надання правничої допомоги серії АІ № 1751951, копію додаткового договору від 20 листопада 2024 року до Договору про надання правової допомоги від 15 січня 2024 року, копію акту прийому-передачі наданих послуг за зазначеним договором про надання правової допомоги, який містить детальний обсяг виконаних робіт адвокатом у справі на загальну суму 10 000 грн (консультація – 1 000 грн, підготовка заяв, повідомлень – 1 000 грн, складання позовної заяви – 5 000 грн, участь у судових засіданнях – 3 000 грн).

З огляду на співмірність та розумність розміру судових витрат, виходячи з конкретних обставин справи, її складності та виконаної адвокатом роботи, враховуючи, що розгляд справи призначений без виклику сторін, позовні вимоги задоволені частково суд дійшов висновку про часткове задоволення витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 6 160 грн.

Отже, з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 необхідно стягнути понесені нею судові витрати по оплаті судового збору у розмірі – 2 132 грн, витрати на професійну правничу допомогу у розмірі – 6 160 грн, а всього – 8 292 грн.

Керуючись ст. ст. 2-13, 76-81, 89, 141, 259, 263-265, 268, 273, 352, 354, 355 ЦПК України, суд

УХВАЛИВ:

Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про відшкодування матеріальної та моральної шкоди завданої внаслідок дорожньо-транспортної пригоди – задовольнити частково.

Стягнути із ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 у відшкодування матеріальної шкоди – 39 428,92 гривень, у відшкодування моральної шкоди – 10 000 гривень.

Стягнути із ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 судові витрати по оплаті судового збору у розмірі – 2 132 грн, витрати на професійну правничу допомогу у розмірі – 6 160 грн, а всього – 8 292 грн.

У решті позовних вимог відмовити.

Рішення може бути оскаржене безпосередньо до Київського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом тридцяти днів з дня отримання копії рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Учасники справи:

Позивачка: ОСОБА_1 , адреса місця реєстрації: АДРЕСА_2 , РНОКПП – НОМЕР_6 .

Відповідач: ОСОБА_2 , адреса місця реєстрації: АДРЕСА_3 , РНОКПП – НОМЕР_7 .

Повний текст рішення складений 26 лютого 2026 року.

Суддя Н.М. Гізатуліна