Рішення від 15 лютого 2026 р. у справі №359/4017/25 — Бориспільський міськрайонний суд Київської області

Суд: Бориспільський міськрайонний суд Київської області

Інстанція: Перша

Юрисдикція: Цивільне

Категорія: Справи у спорах, пов’язаних із застосуванням Закону України «Про захист прав споживачів»

Дата: 15 лютого 2026 р.

Справа: №359/4017/25

Суддя: Чирка С. С.

Справа 359/4017/25

Провадження 2/359/506/2026

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16.02.2026 р. м. Бориспіль

Бориспільський міськрайонний суд Київської області в складі:

головуючого судді Чирки С.С.,

при секретарі судового засівання Кривохижі О.М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до акціонерного товариства «Універсал банк» , третя особа ,яка не заявляє самостійних вимог на стороні позивача ОСОБА_2 про захист прав споживачів

ВСТАНОВИВ:

У квітні 2025 року позивач звернувся до суду із даним позовом. Свої вимоги обґрунтував тим, що 28.02.2025 року він звернувся через мобільний застосунок до мережи АКЦІОНЕРНОГО ТОВАРИСТВА «УНІВЕРСАЛ БАНК» - «monobank» про відкриття картрахунку надавши усі необхідні документи, заповнив анкету-заяву, відповідно до «Приєднання до Умов і правил..» заяви у електронному вигляді, що надається Банком в мобільному додатку до якої сфотографував через додаток ідентифікаційний код і ІДкартку.

Працівниками банку його було віднесено до категорії політично значущих осіб, про що було повідомлено на електронну пошту 05.03.2025 року.

Внаслідок чого працівники банку з 28.02.2025 по 19.03.2025 року здійснювали його ідентифікацію та верифікацію, та йому не відкривався картрахунок.

Картрахунок відкрили тільки після неодноразових телефонних, дзвінків 19.03.2025 року.

05.03.2025 року на його електронну пошту надійшов лист : «Повідомляємо Вам, що при здійсненні своєї діяльності АТ «Універсал Банк» (далі - Банк) керується законами та іншими нормативно-правовими актами Документ сформований в системі «Електронний суд» 07.04.2025 3 України. Банком під час належної перевірки відповідно до вимог чинного законодавства, а саме Закону України «Про запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансування розповсюдження зброї масового знищення» (далі - Закон), виявлено факт належності Вас до національного публічного діяча.

У відповідь через чат телеграмканалу «monobank», він подав копію рішення Бориспільського міськрайонного суду Київської області від 27 липня 2021 року та постанови Київського апеляційного суду від 07.10.2021 року у справі у справі 359/814/21, за висновками яких: «Оскільки я звільнився з посади судді Апеляційного суду Запорізької області 08 вересня 2016 року і на підставі п. 25 ст. 1 Закону України «Про запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення» в редакції № 1702-VII, через три роки, а саме з 08 вересня 2019 року я втратив статус публічного діяча, а тому прийняті нові Документ сформований в системі «Електронний суд» 07.04.2025 в редакції Закону не мають зворотньої сили щодо відновлення статусу політично значущої особи.

19.03.2025 року, внаслідок його телефоних звернень про питання відкриття картрахунку, йому на електронний адрес прийшов лист від «Монобанку», в якому було зазначено проте, що йому відкритий рахунок, можете продовжувати реєстрацію.»

В мобільному додатку «monobank» для подальшого оформлення картрахунку, йому безальтернативно «запропоновано» підписати анкету в якій зазначено «що я є політично значущою особою, членом сім`ї або особою, пов`язаною з політично значущою особою». Будь якої можливості викреслити таке твердження яке визначено в анкеті проте, що він не є політично значущою особою у нього не було.

Оскільки у нього не було можливості виправити таке твердження 05.03.2025 року він звернувся по телефону через гарячу лінію із заявою проте, щоб його виключили із кола політично значущих осіб для чого надав на електроону адресу монобанка info@monobank.ua копію рішення Бориспільського міськрайонного суду Київської області від 27 липня 2021 року та постанови Київського апеляційного суду від 07.10.2021 року у справі у справі 359/814/21 . Працівники банку прислали відповідь проте, що «питання взято в роботу , офіційна відповідь буде надана протягом 30 днів .

В зв`язку з цим, просить суд визнати неправомірними дії відповідача про віднесення його до політично значущих осіб, та бездіяльність по розгляду його звернення щодо виключення із політично значущих осіб та відповідно заходів фінансово моніторингу, які застосовуються до політично значущих осіб.

Зобов`язати Акціонерне товариство "УниверсалБанк» виключити його із коло політично значущих осіб.

Зобов`язати керівника Акціонерного товариства "УниверсалБанк», особисто, відповідно до положень статті 16,19 Закону України «Про звернення громадян», об`єктивно, всебічно і вчасно розглянути його звернення та невідкладно вживати заходів до припинення неправомірних дій, виявити та усунути причини та умови, які сприяли порушенням; забезпечити поновлення порушених прав, вжити заходів щодо відшкодування у встановленому законом порядку матеріальних збитків, якщо їх було завдано громадянину в результаті ущемлення його прав чи законних інтересів, вирішити питання про відповідальність осіб, з вини яких було допущено порушення.»

Стягнути моральну шкоду з Акціонерного товариства "УниверсалБанк» на його користь 1 гривню.

Ухвалою судді Бориспільського міськрайонного суду Київської області від 14.04.2025 було відкрито провадження у цивільній справі та вирішено розгляд цивільної справи здійснювати в порядку загального позовного провадження .

Ухвалою Бориспільського міськрайонного суду Київської області від 16.06.2025 закрито підготовче провадження у справі.

15.05.2025 до суду надійшов відзив від представника відповідача в якому просить відмовити у задоволенні позову у повному обсязі у зв`язку з його безпідставністю

17.05.2025 року до суду надійшла відповідь на відзив в якому позивач посилається на хибність доводів відповідача у відзиві на позов.

В судове засідання позивач не з`явився, повідомлявся належним чином про час та місце розгляду справи, просив слухати справу у його відсутність.

Відповідач в судове засідання не з`явився, повідомлявся належним чином про час та місце розгляду справи.

Дослідивши матеріали справи суд прийшов до наступного висновку.

Судом встановлено, що, що 08 вересня 2016 року Постановою Верховної Ради України «Про звільнення», у зв`язку з поданням заяви про відставку, звільнено суддю Апеляційного Суду Запорізької області ОСОБА_1

15 вересня 2016 року ОСОБА_1 виключено із складу суддів Апеляційного Суду Запорізької області у зв`язку з поданням заяви у відставку. Наведене підтверджується копією наказу голови Апеляційного Суду Запорізької області ОСОБА_4 за № 69-к від 15 вересня 2016 року (а.с. 32).

Згідно відповіді АТ «Універсал Банк» №П-160/КЕП від 24.02.2025 року адресованої ОСОБА_5 банком встановлено, належність Вашого батька до категорії політично значущої особи, який у період з 21.04.2011 по 08.09.2016 займав посаду судді Апеляційного суду Запорізької області та відноситься до національних публічних діячів згідно чинного закону (а.с.23-25).

ОСОБА_1 здійснив запевненя клієнта до договору про надання банківських послуг монобанк та 19.03.2025 року підписав паспорт споживчого кредиту Чорної картки монобанк (а.с.17-22).

05.03.2025 року ОСОБА_1 зробив усне звернення зателефонувавши на гарячу лінію Монобанку, що підвтерджується диском із аудіозаписом (а.с.122).

Згідно ч. 5 ст. 116 Закону України «Про судоустрій та статус суддів» за суддею, звільненим за його заявою про відставку, зберігається звання судді та гарантії недоторканності, встановлені для судді до його виходу у відставку.

Відповідно п. 25 ст. 1 Закону України «Про запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення» (в редакції чинній на 2016 рік) національні публічні діячі - фізичні особи, які виконують або виконували протягом останніх трьох років визначені публічні функції в Україні, а саме: Президент України, Прем`єр-міністр України, члени Кабінету Міністрів України; перші заступники та заступники міністрів, керівники інших центральних органів виконавчої влади, їх перші заступники і заступники; народні депутати України; Голова та члени Правління Національного банку України, члени Ради Національного банку України; голови та судді Конституційного Суду України, Верховного Суду України та вищих спеціалізованих судів; члени Вищої ради правосуддя, члени Вищої кваліфікаційної комісії суддів України, члени Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії прокурорів; Генеральний прокурор та його заступники; Голова Служби безпеки України та його заступники; Директор Національного антикорупційного бюро України та його заступники; Голова Антимонопольного комітету України та його заступники; Голова та члени Рахункової палати; члени Національної ради з питань телебачення і радіомовлення України; надзвичайні і повноважні посли; Начальник Генерального штабу - Головнокомандувач Збройних Сил України, начальники Сухопутних військ України, Повітряних Сил України, Військово-Морських Сил України; державні службовці, посади яких належать до категорії "А"; керівники обласних територіальних органів центральних органів виконавчої влади, керівники органів прокуратури, керівники обласних територіальних органів Служби безпеки України, голови та судді апеляційних судів; керівники адміністративних, управліньських чи наглядових органів державних та казенних підприємств, господарських товариств, державна частка у статутному капіталі яких перевищує 50 відсотків; керівники керівних органів політичних партій та члени їх центральних статутних органів.

Тобто, на момент звільнення позивача діяв саме даний Закон України.

06 грудня 2019 року набрав чинності Закон України «Про запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення», згідно п. 37 ст. 1 якого національні публічні діячі - це фізичні особи, які виконують або виконували в Україні визначні публічні функції, а саме: Президент України, Прем`єр-міністр України, члени Кабінету Міністрів України та їх заступники; керівник постійно діючого допоміжного органу, утвореного Президентом України, його заступники; керівник та заступники керівника Державного управління справами; керівники апаратів (секретаріатів) державних органів, що не є державними службовцями, посади яких належать до категорії «А»; Секретар та заступники Секретаря Ради національної безпеки і оборони України; народні депутати України; Голова та члени Правління Національного банку України, члени Ради Національного банку України; голови та судді Конституційного Суду України, Верховного Суду, вищих спеціалізованих судів; члени Вищої ради правосуддя, члени Вищої кваліфікаційної комісії суддів України, члени Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії прокурорів; Генеральний прокурор та його заступники; Голова Служби безпеки України та його заступники; Директор Національного антикорупційного бюро України та його заступники; Директор Державного бюро розслідувань та його заступники; Директор Бюро фінансових розслідувань та його заступники; Голова та члени Національної ради України з питань телебачення і радіомовлення, Голова та члени Антимонопольного комітету України, Голова Національного агентства з питань запобігання корупції та його заступники, Голова та члени Рахункової палати, Голова та члени Центральної виборчої комісії, голови та члени інших державних колегіальних органів; надзвичайні і повноважні посли; начальник Генерального штабу - Головнокомандувач Збройних Сил України, командувачі Сухопутних військ Збройних Сил України, Повітряних Сил Збройних Сил України, Військово-Морських Сил Збройних Сил України; державні службовці, посади яких належать до категорії «А» , керівники органів прокуратури, керівники обласних територіальних органів Служби безпеки України, голови та судді апеляційних судів; керівники адміністративних, управлінських чи наглядових органів державних та казенних підприємств, господарських товариств, державна частка у статутному капіталі яких прямо чи опосередковано перевищує 50 відсотків; члени керівних органів політичних партій.

Згідно п. 47 ст. 1 Закону України «Про запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення» політично значущі особи - це фізичні особи, які є національними, іноземними публічними діячами та діячами, які виконують публічні функції в міжнародних організаціях.

Відповідно п. 1 ч. 2 ст. 6 Закону України «Про запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення» банк є суб`єктом первинного фінансового моніторингу.

Пунктом 22 ч. 2 ст. 6 Закону України «Про запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення» визначено, що суб`єкт первинного фінансового моніторингу зобов`язаний, зокрема, проводити аналіз відповідності фінансових операцій, що проводяться клієнтом, наявній інформації про зміст його діяльності та фінансовий стан з метою виявлення фінансових операцій, що підлягають фінансовому моніторингу.

Згідно рішення Конституційного Суду України у справі за конституційним поданням Президента України щодо відповідності Конституції України Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України» від 05 квітня 2001 року за № З-рп/2001, яке є остаточним і обов`язковим для виконання надано висновок про те, що «Конституція України закріпила принцип незворотності дії в часі законів та інших нормативно-правових актів (ч.1 статті 58). Це означає, що дія закону не може поширюватися на правовідносини, які виникли і закінчилися до набрання чинності цим законом. Закріплення принципу незворотності дії в часі законів та інших нормативно-правових актів є гарантією безпеки людини і громадянина, довіри до держави. Винятки з цього конституційного принципу, тобто надання закону або іншому нормативно-правовому акту зворотної сили, передбачено ч. 1 ст. 58 Конституції України, а саме: коли закони або інші нормативно-правові акти пом`якшують або скасовують відповідальність особи».

Враховуючи наведене, суд приходить переконання, що до спірних правовідносин застосовуються норми Закону України «Про запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення» саме в редакції чинній на 2016 рік.

Відтак, зважаючи на вимоги п. 25 ст. 1 даного Закону в редакції від 2016 року та дату звільнення позивача з посади судді Апеляційного суду Запорізької області (08 вересня 2016 року), суд приходить висновку, що ОСОБА_1 через три роки після звільнення, тобто з 08 вересня 2019 року, втратив статус національного публічного діяча.

З огляду на це, посилання відповідача на Закон України «Про запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення» в редакції станом на 06 грудня 2019 року та, як наслідок, віднесення позивача до політично значущих осіб, є безпідставним, оскільки ОСОБА_1 втратив цей статус ще до набрання чинності Закону в редакції від 06 грудня 2019 року.

Відтак, позов ОСОБА_1 в частині визнання неправомірними дій банку щодо віднесення до політично значущих осіб та зобов`язання відповідача виключити позивача з кола таких осіб, є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

Разом з цим, вимоги позивача щодо визнання бездіяльності відповідача по розгляду звернення позивача щодо виключення його із політично значущих осіб та відповідно заходів фінансового моніторингу , які застосовуються до політично значущих осіб задоволенню не підлягають, оскільки матеріали справи не містять такого звернення.

ОСОБА_1 є інвалідом ІІІ групи і має право на пільги, встановлені законодавством України для ветеранів війни - інвалідів війни. Наведене підтверджується копією посвідчення серії НОМЕР_1 виданого 24 листопада 2016 року Управлінням праці та соціального захисту населення Запорізької області (а.с. 59).

Статтею 3 Закону України «Про звернення громадян» передбачено, що під зверненнями громадян слід розуміти викладені в письмовій або усній формі пропозиції (зауваження), заяви (клопотання) і скарги.

Заяви (клопотання) Героїв Радянського Союзу, Героїв Соціалістичної Праці, осіб з інвалідністю внаслідок війни, відповідно ч. 2-3 ст. 15 вказаного Закону, розглядаються першими керівниками державних органів, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій особисто. Відповідь за результатами розгляду заяв (клопотань) в обов`язковому порядку дається тим органом, який отримав ці заяви і до компетенції якого входить вирішення порушених у заявах (клопотаннях) питань, за підписом керівника або особи, яка виконує його обов`язки.

Згідно ч.1 ст. 19 Закону України «Про звернення громадян» органи державної влади і місцевого самоврядування, підприємства, установи, організації незалежно від форм власності, об`єднання громадян, медіа, їх керівники та інші посадові особи в межах своїх повноважень зобов`язані:об`єктивно, всебічно і вчасно перевіряти заяви чи скарги; у разі прийняття рішення про обмеження доступу громадянина до відповідної інформації при розгляді заяви чи скарги скласти про це мотивовану постанову.

Частиною 1 ст. 20 Закону України «Про звернення громадян» звернення розглядаються і вирішуються у термін не більше одного місяця від дня їх надходження, а ті, які не потребують додаткового вивчення, - невідкладно, але не пізніше п`ятнадцяти днів від дня їх отримання. Якщо в місячний термін вирішити порушені у зверненні питання неможливо, керівник відповідного органу, підприємства, установи, організації або його заступник встановлюють необхідний термін для його розгляду, про що повідомляється особі, яка подала звернення. При цьому загальний термін вирішення питань, порушених у зверненні, не може перевищувати сорока п`яти днів.

Судом встановлено, позивач здійснив усну заяву в телефонній розмові з представником служби турботи Монобанк 05.03.2025 року (а.с.122).

За ч.2 ст.15 Закону України «Про звернення громадян» заяви (клопотання) Героїв Радянського Союзу, Героїв Соціалістичної Праці, осіб з інвалідністю внаслідок війни розглядаються першими керівниками державних органів, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій особисто.

Зважаючи на вказане, саме перші керівники банку мали розглянути заяву позивача та надати письмову відповідь у строки, зазначені ст. 20 Закону України «Про звернення громадян». Проте, наведених вимог Закону відповідачем не виконано та не надано до суду доказів неможливості їх виконання.

Враховуючи наведене суд вважає обґрунтованою та такою, що підлягає задоволенню, вимогу позивача про зобов`язання керівника АТ «Універсал банк» відповідно до положень ст.ст.16,19 Закону України «Про звернення громадян» об`єктивно, всебічно і вчасно розглянути усне звернення позивача від 05.03.2025 року.

Разом з цим, вимоги про зобов`язання керівника АТ «Універсал банк» забезпечити вжиття заходів щодо відшкодування у встановленому законом порядку матеріальних збитків, якщо їх було завдано громадянину в результаті ущемлення його прав чи законних інтересів, вирішення питання про відповідальність осіб, з вини яких допущено порушення не підлягають задоволенню, оскільки завдання матеріальних збитків позивачу наразі є лише припущенням і доказів заподіяння такої шкоди до суду не надано. В свою чергу вирішення питання про відповідальність осіб, з вини яких допущено порушення прав позивача, є правом банку, а не його обов`язком та не віднесено до компетенції суду.

Крім того, вимога про невідкладне вжиття заходів до припинення неправомірних дій, виявлення та усунення причини та умов, які сприяли порушенням задоволенню не підлягає з огляду на її неконкретизованість.

Згідно з частиною другою статті 23 ЦК України моральна шкода полягає у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку із протиправною поведінкою щодо неї самої та у зв`язку із приниженням її честі, гідності а також ділової репутації; моральна шкода відшкодовується грішми, а розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом з урахуванням вимог розумності і справедливості.

Тлумачення статті 23 ЦК України свідчить, що вона є нормою, яка має поширюватися на будь-які цивільно-правові відносини, в яких тій чи іншій особі було завдано моральної шкоди. Це, зокрема, підтверджується тим, що законодавець вживає формулювання «особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав». Тобто можливість стягнення компенсації моральної шкоди ставиться в залежність не від того, що це передбачено нормою закону або положеннями договору, а від порушення цивільного права особи (див. ухвалу Верховного Суду у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 13 листопада 2019 року в справі № 216/3521/16-ц (провадження № 61-28299св18), постанову Верховного Суду у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 16 червня 2022 року у справі № 569/20510/19 (провадження № 61-13787св20).

Внаслідок незаконних дій відповідача позивач зазнав моральних страждань.

Символічна сума у 1 грн. обґрунтовується необхідністю констатації судом факту протиправної поведінки відповідача та завданої ним моральної шкоди, без мети безпідставного збагачення і додаткового обґрунтування не потребує.

Відповідно вимог ч. 1, п. 1 ч. 2 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються, у разі задоволення позову - на відповідача.

На підставі ч. 3 ст. 22 Закону України «Про захист прав споживачів» позивач, як споживач, при зверненні до суду з даним позовом, звільнений від сплати судового збору.

Враховуючи те, що позивача звільнено від сплати судового збору, то з відповідача їх слід стягнути пропорційного до задоволеної частини позовних вимог на корить держави.

Відтак, з відповідача слід стягнути на користь держави Україна витрати по сплаті судового збору у розмірі 6661,6 грн. (3 вимоги немайнового характеру по 1211,2 грн. та 3028 грн. за вимогу про відшкодування моральної шкоди).

Керуючись ст.ст. 5,10,12,76-81,263-265,268,354 ЦПК України, суд

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити частково.

Визнати неправомірними дії акціонерного товариства «Універсал банк» про віднесення ОСОБА_1 до політично значущих осіб.

Зобов`язати акціонерне товариство «Універсал банк» виключити ОСОБА_1 із кола політично значущих осіб.

Зобов`язати керівника акціонерного товариства «Універсал банк» особисто відповідно до положень статті 16,19 Закону України «Про звернення громадян» об`єктивно, всебічно і вчасно розглянути усне звернення ОСОБА_1 від 05.03.2025 року.

Стягнути акціонерного товариства «Універсал банк», ЄДРПОУ 21133352, місцезнаходження: м.Київ вул.Автозаводська,54/19 на користь ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , місце проживання: АДРЕСА_1 моральну шкоду в розмірі 1 грн.

Стягнути з акціонерного товариства «Універсал банк», ЄДРПОУ 21133352, місцезнаходження: м.Київ вул.Автозаводська,54/19 на користь держави судовий збір в розмірі 6661,60 грн.

В задоволенні позовних вимог в іншій частині відмовити.

Рішення суду може бути оскаржене шляхом подання апеляційної скарги до Київського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повний текст рішення складено 25.02.2026 року.

Суддя Чирка С.С.

Оригінал: reyestr.court.gov.ua