Постанова від 25 лютого 2026 р. у справі №293/26/26 — Черняхівський районний суд Житомирської області

Справа №293/26/26

Провадження № 3/293/42/2026

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26 лютого 2026 рокуселище Черняхів

Суддя Черняхівського районного суду Житомирської області Проценко Л.Й., розглянувши матеріали, які надійшли з відділу поліцейської діяльності № 1 Житомирського районного управління поліції ГУНП в Житомирській області, про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , який народився ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, не працюючого, проживає за адресою: АДРЕСА_1 , за ч.5 ст.126 Кодексу України про адміністративні правопорушення

ВСТАНОВИВ:

Згідно протоколу серії ЕПР1№553157 про адміністративне правопорушення встановлено, що 28.12.2025 о 18 год. 33 хв. за адресою: с-ще Черняхів, вул. Слобідська,1, ОСОБА_1 керував автомобілем Сенс, д.н. НОМЕР_1 без посвідчення водія відповідної категорії на право керування транспортними засобами, дане правопорушення вчинено особою повторно протягом року, відповідно до постанови ЕНА 6010030 від 25.10.2025, чим порушив п.2.1 а. ПДР – керування ТЗ особою, яка не має права керування, за що відповідальність передбачена ч.5 ст.126 КУпАП.

В судове засідання 26.02.2026 ОСОБА_1 не прибув, будь-яких заяв та клопотань не подавав, про дату і місце розгляду справи був повідомленийналежним чином, шляхом направлення судової повістки на адресу вказану в протоколі про адміністративне правопорушення, однак поштовий конверт повернувся до суду із відміткою на конверті «адресат відсутній за вказаною адресою»

Слід зазначити, що у постанові Верховного Суду від 11.12.2018 у справі № 921/6/18 наведено позицію, що у разі якщо судове рішення про вчинення відповідної процесуальної дії направлено судом за належною адресою і повернено поштою у зв`язку з посиланням, зокрема на відсутність (вибуття) адресата, то вважається, що адресат повідомлений про вчинення відповідної процесуальної дії.

При цьому суд бере до уваги, що ОСОБА_1 достеменно знав про складення відносно нього протоколу про адміністративне правопорушення за ознаками вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч.5 ст. 126 КУпАП та розгляд його Черняхівським районним судом Житомирської області, про що свідчить його підпис у протоколі про адміністративне правопорушення.

Вирішуючи питання про розгляд справи без участі особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, суд керується ч.1 ст.268 КУпАП, яка вказує на те, що справа про адміністративне правопорушення розглядається в присутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності. Під час відсутності цієї особи справу може бути розглянуто лише у випадках, коли є дані про своєчасне її сповіщення про місце і час розгляду справи і якщо від неї не надійшло клопотання про відкладення розгляду справи.

Дана позиція повністю відповідає усталеній практиці ЄСПЛ, яку відповідно дост.17 ЗУ "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" від 23.02.2006 суди застосовують при розгляді справ як джерело права. Так, у рішенні ЕСПЛ у справі "Пономарев проти України" Суд зазначив, що сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження.

Згідно практики Європейського суду з прав людини, викладеної у рішенні від 08.11.2005 у справі «Смірнов проти України», в силу вимог ч.1ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, обов`язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи.

Отже, з метою дотримання розумних строків розгляду справи та, з урахуванням вищенаведеного, суд вважає за можливе здійснювати розгляд справи без участі ОСОБА_1 , у зв`язку з чим розглядає справу у його відсутності на підставі наявних у справі доказів.

Розглядаючи справи про адміністративні правопорушення, суд відповідно до положеньст.1 КУпАП здійснює охорону прав і свобод громадян, власності, конституційного ладу України, прав і законних інтересів підприємств, установ і організацій, встановленого правопорядку, зміцнення законності, запобігання правопорушення, виховання громадян у дусі точного і неухильного додержання Конституціїі законів України, поваги до прав, честі і гідності інших громадян, до правил співжиття, сумлінного виконання своїх обов`язків, відповідальності перед суспільством.

Враховуючи викладене, положення ст. 268 КУпАП, суд вважає, що ОСОБА_1 належним чином повідомлений про розгляд справи, визнає причину неявки у судове засідання неповажною і розцінює його неявку як затягування строків розгляду справи, у зв`язку з цим суд розглядає справу у його відсутність на підставі наявних у справі доказів.

Вивчивши матеріали справи, оцінивши всі обставини справи в їх сукупності, суд встановив наступне.

Згідно зі статтею 7 КУпАП ніхто не може бути підданий заходу впливу у зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності. Застосування уповноваженими на те органами і посадовими особами заходів адміністративного впливу провадиться у межах їх компетенції, у точній відповідності з законом.

Відповідно до ст.245 КУпАП, завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.

Відповідно до вимогст.280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинене правопорушення, чи винна особа у його вчиненні, чи підлягає вона відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують чи обтяжують відповідальність, чи заподіяно матеріальну шкоду, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Згідно ст.251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, свідків, речовими доказами тощо.

Відповідно до ст. 252 КУпАП, орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.

Обов`язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 цього Кодексу.

Згідно ч. 5 ст. 126 КУпАП адміністративна відповідальність настає за повторне протягом року вчинення порушень, передбачених частинами другою - четвертою цієї статті.

Відповідно до диспозиції частин 2, 3, 4 ст. 126 КУпАП, передбачено відповідальність за:

- керування транспортним засобом особою, яка не має права керування таким транспортним засобом, або передача керування транспортним засобом особі, яка не має права керування таким транспортним засобом;

- керування транспортним засобом особою, стосовно якої встановлено тимчасове обмеження у праві керування транспортними засобами;

- керування транспортним засобом особою, позбавленою права керування транспортними засобами.

Встановлено, що вина ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 126 КУпАП підтверджується наявними у справі доказами, а саме: протоколом про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 №553157 від 28.12.2025 (а.с.2); постановою про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі, відповідно до якої ОСОБА_1 підданий адміністративному стягненню за ч.2 ст. 126 КУпАП, тобто за керування транспортним засобом особою, яка не має права керування таким транспортним засобом у виді штрафу у розмірі 3400гривень (а.с. 3), постановою про накладення адміністративного стягнення серії ЕНА № 6426781 від 28.12.2025 про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 за ч.1 ст. 121-3 КУпАП (а.с. 4), відеозаписом подій, що міститься на диску, де ОСОБА_1 підтвердив, що посвідчення водія не має і ніколи не отримував, а також свідчить про роз`яснення працівником поліції водію права та обов`язків, передбачених ст. 55,56,59,63 Конституції України та ст. 268 КУпАП, інформування про заборону подальшого руху та розгляд справи за ч. 5 ст. 126 КУпАП в Черняхівському районному суді Житомирської області (а.с.8).

Вказані докази отримані з дотриманням встановленого законом порядку та передбаченими способами. У судді відсутні будь-які сумніви у їх достовірності та істинності.

За таких обставин, дії ОСОБА_1 правильно кваліфіковані за ч. 5 ст. 126 КУпАП, як повторне протягом року вчинення порушень, передбачених частинами другою - четвертою цієї статті.

Суд неупереджено, всебічно та повно оцінивши всі докази по справі дійшов висновку, що вина ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.5 ст. 126 КУпАП, є повністю доведеною.

Відповідно до вимог ст.23 КУпАП, адміністративні стягнення є мірою відповідальності і застосовуються з метою виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, в дусі додержання законів України, поваги до правил співжиття, а також запобігання вчинення нових правопорушень, як самим правопорушником, так і іншими особами.

Відповідно до ст.33 КУпАП при накладенні стягнення враховуються характер вчиненого правопорушення, особа порушника, ступінь його вини, обставини, що пом`якшують і обтяжують його відповідальність.

Згідно ст.34 КУпАП обставин, що пом`якшує відповідальність за адміністративне правопорушення, судом не встановлено.

Відповідно до ст.35 КУпАП, обставин, що обтяжують відповідальність за адміністративне правопорушення, судом не встановлено.

Враховуючи обставини справи, характер правопорушення, особу правопорушника, суд дійшов висновку про необхідність застосування адміністративного стягнення, передбаченого ч. 5 ст. 126 КУпАП, у виді штрафу з позбавленням права керування транспортними засобами та без оплатного вилучення транспортного засобу, оскільки в даному випадку застосування вказаного адміністративного стягнення буде достатньою та необхідною мірою відповідальності для виховання особи, що вчинила адміністративні правопорушення, в дусі додержання законів України, поваги до правил співжиття, а також забезпечить запобігання вчинення нових правопорушень та повністю відповідатиме меті його застосування.

Разом з тим суд не застосовує до ОСОБА_1 конфіскацію транспортного засобу, оскільки матеріали справи не містять доказів належності транспортного засобу SENS, д.н. НОМЕР_1 правопорушнику.

Крім того, відповідно до ст. 40-1 КУпАП судовий збір у провадженні по справі про адміністративне правопорушення у разі винесення суддею постанови про накладення адміністративного стягнення сплачується особою, на яку накладено таке стягнення.

На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 7, 36, 251, 252, 256, 280, 283, 284 КУпАП, суд

ПОСТАНОВИВ:

Визнати винним ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 126 Кодексу України про адміністративні правопорушення, та застосувати до нього адміністративне стягнення у виді штрафу у розмірі двох тисяч чотирьохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 40800 (сорок тисяч вісімсот) гривень з позбавленням права керування транспортними засобами на строк п`ять років та без оплатного вилучення транспортного засобу.

Стягнути з ОСОБА_1 в дохід держави судовий збір у розмірі 665 (шістсот шістдесят п`ять) гривень 60 копійок.

Роз`яснити особі, яка притягається до адміністративної відповідальності, що відповідно до ст. 307 КУпАП штраф має бути сплачений не пізніш як через п`ятнадцять днів з дня вручення йому постанови про накладення штрафу, а в разі оскарження постанови - не пізніш як через п`ятнадцять днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення.

У разі несплати правопорушником штрафу у строк 15 днів, постанова про накладення штрафу надсилається для примусового виконання до органу державної виконавчої служби за місцем проживання порушника, роботи або за місцезнаходженням його майна в порядку, встановленому законом.

У порядку примусового виконання постанови про стягнення штрафу за вчинення адміністративного правопорушення з правопорушника стягується: подвійний розмір штрафу, визначеного у відповідній статті цього Кодексу та зазначеного у постанові про стягнення штрафу; витрати на облік зазначених правопорушень. Розмір витрат на облік правопорушень визначається Кабінетом Міністрів України.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.

Постанова може бути оскаржена протягом десяти днів з дня винесення постанови особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, її законним представником, захисником, потерпілим, його представником, а також прокурором у випадках, передбачених ч. 5 ст. 7 та ч. 1 ст. 287 КУпАП.

Апеляційна скарга на постанову подається до Житомирського апеляційного суду через Черняхівський районний суд Житомирської області.

Суддя Людмила ПРОЦЕНКО