Постанова від 24 лютого 2026 р. у справі №240/22028/25 — Пулинський районний суд Житомирської області

ПУЛИНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ЖИТОМИРСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 240/22028/25

Номер провадження 2-а/292/7/26

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25 лютого 2026 року селище Пулини

Пулинський районний суд Житомирської області в складі головуючого судді Лотуги В.Ф., з участю секретаря судового засідання Володіної В.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження справу за адміністративним позовом представника позивача ОСОБА_1 - адвоката Максімова Павла Олександровича до ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання бездіяльності суб"єкта владних повноважень протиправною та зобов"язання вчинити певні дії,-

В С Т А Н О В И В :

12 січня 2026 року до суду за підсудністю з Житомирського районного суду Житомирської області надійшла адміністративна справа за позовом представника позивача ОСОБА_1 - адвоката Максімова П.О. до ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання бездіяльності суб"єкта владних повноважень протиправною та зобов`язання вчинити певні дії.

Позовні вимоги мотивовані тим, що постановою №6/295, винесеною 19.12.2024 начальником ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_2 , ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності за ч.3 ст.210-1 КУпАП та на нього накладено штраф у сумі 17000 грн.

Оскільки ОСОБА_1 з вказаною постановою був не згодний, ним як представником, 11.04.2025 подана скарга до ІНФОРМАЦІЯ_3 .

12.06.2025 на його адресу за результатами розгляду скарги на постанову надійшла відповідь з ІНФОРМАЦІЯ_3 від 21.04.2025 за №6/752, якою рекомендовано звернутися з позовом до місцевого суду для оскарження постанови №6/295 від 19.12.2024.

Вважає, що надаючи вказану відповідь, а не приймаючи рішення за результатом розгляду скарги, відповідач допустив протиправну бездіяльність, оскільки звернення особи до відповідного органу зі скаргою на постанову по справі про адміністративне правопорушення не є досудовим вирішенням спору, а є альтернативним способом захисту своїх прав.

Враховуючи викладене, просить суд визнати протиправною бездіяльність ІНФОРМАЦІЯ_3 щодо неналежного розгляду скарги адвоката Максімова П.О. в інтересах ОСОБА_1 від 17.04.2025 на постанову начальника ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_2 №6/295 від 19.12.2024 про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч.3 ст.210-1 КУпАП у вигляді штрафу в розмірі 17000 грн.; зобов"язати ІНФОРМАЦІЯ_4 розглянути вищевказану скаргу та стягнути з відповідача на користь ОСОБА_1 суму сплаченого судового збору у розмірі 2422,40 грн.

Ухвалою суду від 05.02.2026 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі, розгляд її призначений у порядку спрощеного позовного провадження без повідомленням (виклику) сторін за наявними у справі матеріалами.

Від учасників справи будь-яких заяв та клопотань про розгляд справи в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін, до суду не надходило.

Відповідач не скористався своїм правом і відзив на позовну заяву до суду не подав.

Дослідивши матеріали справи, оцінивши подані стороною позивача докази, суд приходить до наступного висновку.

Згідно ч.1 ст.2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Відповідно до ч.2 ст.2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Зі ст.5 КАС України вбачається, що кожному гарантується право на захист його прав, свобод або законних інтересів.

Згідно ст.9 КАС України, розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюється на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і доведенні перед судом їх переконливості.

Судом встановлено, що 19 грудня 2024 року начальником ІНФОРМАЦІЯ_5 ОСОБА_2 відносно ОСОБА_1 винесено постанову №6/295 по справі про адміністративне правопорушення за ч.3 ст.210-1 КУпАП та накладено стягнення у виді штрафу в розмірі 17000 грн.

За змістом постанови №6/295 від 19.12.2024, ОСОБА_1 13.10.2024 за адресою зареєстрованого місця проживання засобами поштового зв"язку рекомендованим поштовим відправленням з описом вкладення було надіслано повістку №497457 про виклик до ІНФОРМАЦІЯ_6 , відповідно до якої йому належало з"явитися 31.10.2024 за адресою: АДРЕСА_1 . Належним підтвердженням оповіщення військовозобов"язаного ОСОБА_1 про виклик до ІНФОРМАЦІЯ_6 є день проставлення у поштовому повідомленні відмітки "адресат відсутній за вказаною адресою", що підтверджується довідкою про причини повернення поштового відправлення та трекінгом Укрпошти про статус відстеження, де зазначено: "відсутність адресата за вказаною адресою 24.10.2024". Оскільки, ОСОБА_1 належним чином оповіщений, проте у визначений час по повістці не з"явився, про наявність поважних причин неявки не повідомляв, тому встановленим порядком було направлено звернення до органів Національної поліції про розшук і доставку до ІНФОРМАЦІЯ_6 . В матеріалах справи наявне пояснення ОСОБА_1 , де він вказав, що не з"явився по повістці до ІНФОРМАЦІЯ_6 у зв`язку з тим, що доглядав за матір"ю. Таким чином, своїм умисним діянням (бездіяльністю) ОСОБА_1 порушив законодавство про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію в особливий період, чим вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч.3 ст.210-1 КУпАП.

Згідно довідки ІНФОРМАЦІЯ_6 №6/5548 від 26.12.2024 ОСОБА_1 , 1985 р.н. надано відстрочку від призову на військову службу під час мобілізації на особливий період безтерміново на підставі п.4 ч.3 ст.23 Закону України "Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію", як брату загиблого під час здійснення заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії російської федерації проти України під час воєнного стану.

Відповідно до сповіщення про смерть №6/2969 від 13.11.2022 старший оператор відділення протитанкових керованих ракет взводу протитанкових керованих ракет військової частини НОМЕР_1 , старший солдат ОСОБА_3 , 2000 р.н. героїчно загинув під час виконання військового обов"язку щодо захисту незалежності та територіальної цілісності України 12.11.2022 в місті Бахмут Донецької області.

Як вбачається із свідоцтва про смерть серії НОМЕР_2 від 22.11.2022, ОСОБА_3 помер ІНФОРМАЦІЯ_7 , про що складено актовий запис №145.

Згідно витягу з протоколу засідання військово-лікарської комісії Центральної військово-лікарської комісії Збройних Сил України від 22 січня 2024 року №453, травма старшого солдата ОСОБА_3 , яка призвела до його смерті, пов`язана із захистом Батьківщини.

Відповідно до витягу із наказу командира військової частини НОМЕР_3 (по особовому складу) №13-РС від 04.02.2023, старшого солдата ОСОБА_3 виключено зі списків особового складу Збройних Сил України у зв"язку зі смертю (загибеллю) ІНФОРМАЦІЯ_8 .

Як вбачається з довідки про безпосередню участь особи у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв`язку з військовою агресією російської федерації проти України №3785 від 29.11.2023, загиблий старший солдат ОСОБА_3 дійсно брав безпосередню участь у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв`язку з військовою агресією російської федерації проти України, перебуваючи в Чернігівській та Донецькій областях.

17.04.2025 захисник ОСОБА_1 - адвокат Максімов П.О. звернувся до ІНФОРМАЦІЯ_1 зі скаргою на постанову №6/295 від 19.12.2024 по справі про адміністративне правопорушення за ч.3 ст.210-1 КУпАП, в якій просив поновити строк для подачі скарги, прийняти до розгляду скаргу, скасувати постанову №6/295 від 19.12.2024 по справі про адміністративне правопорушення за частиною 3 статті 210-1 КУпАП відносно ОСОБА_1 .

У відповіді ІНФОРМАЦІЯ_6 на скаргу ОСОБА_4 від 21.04.2025 №6/752 зазначено, що положення КУпАП та КАС України передбачають оскарження постанов про притягнення до адміністративної відповідальності лише до місцевих судів, а тому ОСОБА_4 рекомендовано для оскарження постанови ІНФОРМАЦІЯ_6 звернутися до місцевого загального суду.

Як вбачається з наданого представником позивача поштового конверту вищевказаний лист надійшов з ІНФОРМАЦІЯ_6 на його адресу 12.06.2025.

Статтею 235 КУпАП передбачено, що територіальні центри комплектування та соціальної підтримки розглядають справи зокрема про порушення законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію (стаття 210-1). Від імені територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки розглядати справи про адміністративні правопорушення і накладати адміністративні стягнення мають право керівники територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки.

Відповідно до п.13 Положення про територіальні центри комплектування та соціальної підтримки, затвердженого постановою КМУ від 23 лютого 2022 року № 154, керівник територіального центру комплектування та соціальної підтримки Автономної Республіки Крим, області, мм. Києва та Севастополя є керівником вищого рівня для підпорядкованих йому територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки, що перебувають на території відповідальності зазначеного територіального центру комплектування та соціальної підтримки.

Приписами частини другої статті 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Порядок діяльності органів державної влади, їх посадових осіб, уповноважених складати протоколи про адміністративні правопорушення, розглядати справи про такі правопорушення та притягати винних осіб до адміністративної відповідальності за їх вчинення, регулюється КУпАП.

Відповідно до п.3 ч.1 ст.288 КУпАП постанову по справі про адміністративне правопорушення іншого органу (посадової особи) про накладення адміністративного стягнення може бути оскаржено у вищестоящий орган (вищестоящій посадовій особі) або в районний, районний у місті, міський чи міськрайонний суд, у порядку, визначеному Кодексом адміністративного судочинства України, з особливостями, встановленими цим Кодексом. Скарга подається в орган (посадовій особі), який виніс постанову по справі про адміністративне правопорушення, якщо інше не встановлено законодавством України.

Згідно ст.289 КУпАП скаргу на постанову по справі про адміністративне правопорушення може бути подано протягом десяти днів з дня винесення постанови. В разі пропуску зазначеного строку з поважних причин цей строк за заявою особи, щодо якої винесено постанову, може бути поновлено органом (посадовою особою), правомочним розглядати скаргу.

Як вбачається зі ст.292 КУпАП скарга на постанову по справі про адміністративне правопорушення розглядається правомочними органами (посадовими особами) в десятиденний строк з дня її надходження, якщо інше не встановлено законами України.

Відповідно до ст.293 КУпАП, орган (посадова особа) при розгляді скарги на постанову по справі про адміністративне правопорушення перевіряє законність і обгрунтованість винесеної постанови і приймає одне з таких рішень: 1) залишає постанову без зміни, а скаргу без задоволення; 2) скасовує постанову і надсилає справу на новий розгляд; 3) скасовує постанову і закриває справу; 4) змінює захід стягнення в межах, передбачених нормативним актом про відповідальність за адміністративне правопорушення, з тим, однак, щоб стягнення не було посилено.

Судом встановлено, що 19 грудня 2024 року начальником ІНФОРМАЦІЯ_5 ОСОБА_2 відносно ОСОБА_1 винесено постанову №6/295 по справі про адміністративне правопорушення за ч.3 ст.210-1 КУпАП та накладено стягнення у виді штрафу в розмірі 17000 грн.

Про винесену постанову ОСОБА_1 стало відомо у відділі державної виконавчої служби 11.04.2025.

Не погоджуючись з постановою, 17.04.2025 представник ОСОБА_1 - адвокат Максімов П.О. звернувся до ІНФОРМАЦІЯ_1 зі скаргою в якій просив поновити строк для подачі скарги, прийняти скаргу до розгляду та скасувати постанову №6/295 від 19.12.2024 по справі про адміністративне правопорушення за ч.3 ст.210-1 КУпАП щодо ОСОБА_1

Начальником ІНФОРМАЦІЯ_6 ОСОБА_5 за результатами розгляду скарги ОСОБА_4 , надано відповідь датовану 21.04.2025 за №6/752, згідно якої останньому рекомендовано для оскарження постанови ІНФОРМАЦІЯ_6 звернутися з позовом до місцевого загального суду, оскільки положеннями КУпАП та КАС України передбачено саме таке оскарження прийнятих рішень про притягнення особи до адміністративної відповідальності.

Така відповідь та позиція начальника ІНФОРМАЦІЯ_6 не ґрунтується на викладених положеннях законів та є помилковою.

У ст.288 КУпАП визначено два окремих альтернативних порядки оскарження постанови про притягнення особи до адміністративної відповідальності: 1) у вищестоящий орган (вищестоящій посадовій особі) та 2) в суд.

Оскарження постанови про адміністративне правопорушення у вищестоящий орган (вищестоящій посадовій особі) це не є досудовим вирішенням спору, а є окремим, що визначений законом та самостійним способом захисту особою своїх прав. Вибір способу оскарження постанови (у вищестоящий орган чи суд) належить особі, яка не згодна з прийнятим рішенням.

Такий підхід суду, відповідає позиції Верховного Суду з даного питання викладених у постановах від 23 вересня 2022 року у справі № 750/10714/21, від 05 березня 2020 року у справі № 127/7446/19, від 07 грудня 2020 року у справі № 522/14986/19. від 11 грудня 2018 року у справі №463/1221/17.

З досліджених у справі доказів слідує, що оскаржувану постанову по справі про адміністративне правопорушення від 19.12.2024 щодо ОСОБА_1 , виніс начальник ІНФОРМАЦІЯ_6 , по відношенню до якого керівником вищого рівня є начальник ІНФОРМАЦІЯ_3 .

За результатами розгляду скарги представника ОСОБА_4 від 17.04.2025 на постанову по справі про адміністративне правопорушення, начальником ІНФОРМАЦІЯ_6 мало бути прийняте одне з рішень, передбачених у ст.293 КУпАП.

При цьому, начальник ІНФОРМАЦІЯ_6 , відповідно до ст.289 КУпАП, мав першочергово вирішити заявлене у скарзі питання щодо поновлення пропущеного строку оскарження постанови про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності.

Однак, як вбачається із змісту наданої відповіді начальника ІНФОРМАЦІЯ_6 від 21.04.2025, скарга представника ОСОБА_6 від 11.04.2025 по суті заявлених у ній двох вимог (щодо поновлення строку подачі скарги, скасування постанови), розглянута не була, а надано роз`яснення щодо оскарження постанови щодо ОСОБА_1 до суду.

З огляду на викладене, начальником ІНФОРМАЦІЯ_6 під час вирішення скарги представника ОСОБА_4 поданої в інтересах довірителя ОСОБА_1 допущено бездіяльність, оскільки скаргу не розглянуто відповідно до положень ст.ст.289, 293 КУпАП.

Згідно ч.1 ст.72 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Обов`язок доказування в адміністративному судочинстві визначений статтею 71 КАС України розподіляється таким чином, що позивач повинен довести обставини, якими він обґрунтовує позовні вимоги, тобто підставу позову, а відповідач повинен довести обставини, якими він обґрунтовує заперечення проти позову (постанова Верховного Суду від 14.03.2018 по справі №760/2846/17; постанова Верховного Суду від 14.02.2018 по справі №536/583/17).

Згідно ст.77 ч.2 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

У відповідності до ст.90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), що міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Згідно п.4 ч.2 ст.245 КАС України у разі задоволення позову суд може прийняти рішення про визнання бездіяльності суб`єкта владних повноважень протиправною та зобов`язання вчинити певні дії.

На підставі викладеного, суд приходить до висновку, що представником позивача доведено заявлені вимоги щодо визнання протиправної бездіяльності ІНФОРМАЦІЯ_3 при розгляді скарги від 17.04.2025 та зобов"язання повторно розглянути скаргу, а тому адміністративний позов підлягає задоволенню.

Відповідно до ч.1 ст.139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Таким чином з відповідача на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань підлягає стягненню судовий збір в розмірі 2422 гривень 40 копійок.

Керуючись ст.ст. 2, 12, 72-77, 139, 241-246, 250, 255, 257-263, 286, 293 КАС України,-

У Х В А Л И В :

Позов представника позивача ОСОБА_1 - адвоката Максімова Павла Олександровича до ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання бездіяльності суб"єкта владних повноважень протиправною та зобов"язання вчинити певні дії, задовольнити.

Визнати протиправною бездіяльність ІНФОРМАЦІЯ_3 щодо неналежного розгляду скарги адвоката Максімова Павла Олександровича в інтересах ОСОБА_1 від 17.04.2025 на постанову начального ІНФОРМАЦІЯ_5 ОСОБА_2 №6/295 від 19.12.2024 про притягнення ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_9 , до адміністративної відповідальності за ч.3 ст.210-1 КУпАП у вигляді штрафу в розмірі 17000 грн.

Зобов`язати ІНФОРМАЦІЯ_4 розглянути скаргу адвоката Максімова Павла Олександровича в інтересах ОСОБА_1 від 17.04.2025 на постанову начального ІНФОРМАЦІЯ_5 ОСОБА_2 №6/295 від 19.12.2024 про притягнення ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_9 до адміністративної відповідальності за ч.3 ст.210-1 КУпАП у вигляді штрафу в розмірі 17000 грн.

Стягнути з ІНФОРМАЦІЯ_10 за рахунок бюджетних асигнувань на користь ОСОБА_1 судовий збір в розмірі 2422 гривень 40 копійок.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене до Сьомого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом 10 днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження.

Відомості про учасників справи:

Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_9 , зареєстрований та проживає за адресою: АДРЕСА_2 , реєстраційний номер облікової картки платника податків - НОМЕР_4 .

Відповідач: ІНФОРМАЦІЯ_11 , знаходиться в м.Житомирі, ЄДРПОУ - НОМЕР_5 .

Суддя В.Ф.Лотуга