Вирок від 25 лютого 2026 р. у справі №292/1234/25 — Пулинський районний суд Житомирської області

ПУЛИНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ЖИТОМИРСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 292/1234/25

Провадження № 1-кп/292/51/26

В И Р О К

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26 лютого 2026 року селище Пулини

Пулинського районного суду Житомирської області

головуюча суддя ОСОБА_1 ,

секретар судового засідання ОСОБА_2 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в с-щі Пулини у режимі відеоконференції кримінальне провадження, внесене в Єдиний реєстр досудових розслідувань за №1202506000001404 від 18.08.2025 по обвинуваченню:

ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ,

уродженця с. Стрибіж Червоноармійського району Житомирської області, зареєстрованого та проживаючого по АДРЕСА_1 , громадянина України, військовозобов"язаного, не одруженого, з базовою загальною середньою освітою, пільг, інвалідності не має,

раніше не судимого

-за ч. 1 ст. 345 КК України,-

З участю сторін кримінального провадження:

прокурора ОСОБА_4

обвинуваченого ОСОБА_3

захисника обвинуваченого-адвоката ОСОБА_5

У С Т А Н О В И В :

Обвинувачений ОСОБА_3 вчинив кримінальне правопорушення , яке полягає у погрозі вбивством щодо працівників правоохоронного органу у зв"язку з виконанням ними службових обов"язків.

Дане кримінальне правопорушення ОСОБА_3 вчинено за наступних обставин.

Так, відповідно до Закону України «Про Національну поліцію» ОСОБА_6 та ОСОБА_7 є службовими особами, тобто особами, які постійно здійснюють функції представників влади.

Згідно з п.п. 1, 3 ч. 1 ст. 23 Закону України «Про Національну поліцію» працівник поліції здійснює превентивну та профілактичну діяльність, спрямовану на запобігання вчинення правопорушень, а також вживає заходів з метою виявлення кримінальних, адміністративних правопорушень, припиняє виявлені кримінальні та адміністративні правопорушення.

Відповідно до книги нарядів відділення № 3 Житомирського РУП № 2 ГУНП в Житомирській області, капітан поліції ОСОБА_6 та капітан поліції ОСОБА_7 з 08 год. 00 хв. 18 серпня 2025 року до 08 год. 00 хв. 19 серпня 2025 року перебували на добовому чергуванні в складі наряду слідчо-оперативної групи та отримали табельну вогнепальну зброю на період добового чергування.

18 серпня 2025 року близько 19 год. 24 хв. до чергової частини відділення поліції № 3 Житомирського РУП № 2 ГУНП в Житомирської області надійшло повідомлення від ОСОБА_8 про вчинення відносно останнього неправомірних дій.

Для з"ясування обставин на місце події було скеровано наряд працівників слідчо-оперативної групи відділення поліції № 3 Житомирського РУП № 2 ГУНП в Житомирській області у складі капітана поліції ОСОБА_6 та капітана поліції ОСОБА_7 , які 18 серпня 2025 року близько 21 год 00 хв. на службовому автомобілі марки "Renault Duster", реєстраційний номер НОМЕР_1 на синьому фоні, з встановленими червоними та синіми маячками, наліпками "поліція" прибули за адресою: АДРЕСА_2 та зупинилися на дорозі напроти навчального закладу Стрибізького ліцею, де помітили ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , який перебував у стані алкогольного сп"яніння та тримав в руках господарські вила, рухаючись в напрямку працівників поліції.

В подальшому, у цей же час, день, місці та за вказаних обставин обвинувачений ОСОБА_3 , достовірно знаючи про те, що ОСОБА_6 та ОСОБА_7 є представниками правохоронних органів та виконують службові обов"язки , діючи умисно, протиправно, з метою погрози вбивством працівникам правоохоронного органу, які прибули на виклик, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер вчинюваного ним діяння, підійшов до працівників поліції ОСОБА_6 та ОСОБА_7 , погрожуючи їм вбивством із застосуванням господарських вил так як вважав , що вони прибули з метою його затримання через ухилення від військової служби.

Реалізуючи свій злочинний умисел, направлений на погрозу вбивством працівників поліції, які перебували під час виконання своїх службових обов"язків, ОСОБА_9 , усвідомлюючи суспільно-небезпечний характер своїх дій, їх карність та настання суспільно-небезпечних наслідків, діючи умисно, тримаючи у руках господарські вила , розмахував ними в бік працівників поліції ОСОБА_6 та ОСОБА_7 , які були одягнені у поліцейський формений одяг (однострій) та знаходилися при виконанні своїх службових обов"язків, з метою спричинити їм тілесні ушкодження та позбавити життя, при цьому словесно погрожуючи даним працівникам поліції наслідками своїх дій , однак протиправні дії ОСОБА_3 були припинені ищевказаними працівниками поліції, які, скориставшись неуважністю обвинуваченого ОСОБА_3 , у відповідності до ст. 43 Закону України "Про Національну поліції" застосували до нього заходи фізичного впливу та затримали.

Допитаний у судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_3 свою винуватість у інкримінованому йому кримінальному правопорушенні визнав повністю, щиро покаявся та суду показав , що у серпні 2025 року, точної дати не пам"ятає, у вечірню пору він знаходився по АДРЕСА_2 , де від свого односельчанина ОСОБА_8 дізнався, що в село мають прибути працівники ТЦК. Але з часом він побачив працівників поліції та взяв у дворі Горая господарські вила, щоб прогнати працівників поліції з села, оскільки вважав, що вони прибули забрати його за ухилення від мобілізації. При цьому дійсно розмахував вилами у сторону працівників поліції та висловлював погрози їх застосування, у зв"язку з чим був затриманий працівниками поліції. У вчиненому щиро розкався.

Крім визнання обвинуваченим ОСОБА_3 своєї винуватості у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 345 КК України, його вина доводиться зібраними в ході досудового розслідування доказами, що долучені до матеріалів кримінального провадження та досліджені у судовому засіданні, які узгоджуються між собою.

Даними рапорту працівників поліції про надходження та реєстрацію в СО № 6556 від 18.08.2025 заяви працівника поліції ОСОБА_6 про посягання ОСОБА_3 на життя працівника правохоронного органу із застосуванням господарських вил та висловленнями останнім погроз на адресу працівників поліції. Подія мала місце 18.08.2025 о 21 год. 34 хв. за адресою: с. Стрибіж Житомирського району.

Даними протоколу огляду місця події від 18.09.2025, в ході проведення якого оглянуто ділянку місцевості по вул. Миру, 36 с. Стрибіж, де виявлено та вилучено вила з металевими зубами та дерев"яним руків"ям, з яких зроблено змиви на марлевий тампон. На лівому узбіччі дороги на трав"яному покритті на відстані 8 метрів від місця виявлення вил виявлено пару гумових капців чорного кольору, кепку чорного кольору з написом на тильній стороні "M 7 workwear company", кепку червоно-білого кольору з наліпкою на козирку з написом "myrtle beach", на відстані 2-х метрів на асфальтобетонному покритті виявлено сліди бурого кольору, з якого зроблено 2 змиви на дерев"яні стрижневі аплікатори та виявлено капці синього кольору з написом "TAPMAL" 40 розміру. Виявлені речі упаковано до спецпакетів.

Даними протоколу огляду відеозапису від 19.08.2025 з бодікамер працівників поліції та фототаблицею до нього, відповідно до якого ОСОБА_3 , перебуваючи біля службового автомобіля в с. Стрибіж, тримає в руках господарські вила та рухається з ними в сторону працівників поліції, погрожуючи їм вбивством, здійснює точкові рухи вказаними вилами в сторону працівників поліції, при цьому висловлює погрози вбивством працівникам поліції та робить замахи вилами в їх напрямку.

Постановою про визнання предметів речовими доказами та приєднання їх до матеріалів кримінального провадження від 19.08.2025, згідно якої вилучені в ході проведення огляду місця події від 18.08.2025 вила з металевими зубами та дерев"яним руків"ям, змиви з руків"я вил, пара гумових капців чорного кольору, кепка чорного кольору з написом на тильній стороні "M 7 workwear company", кепка червоно-білого кольору з наліпкою на козирку з написом "myrtle beach", 2 змиви слідів бурого кольору, поміщені на дерев"яні стрижневі аплікатори, капці синього кольору з написом "TAPMAL" 40 розміру, визнано речовими доказами у даному кримінальному провадженні.

Даними протоколу огляду предмету від 26.08.2025 з фототаблицею до нього, в ході проведення якого оглянуто вилучені під час огляду місця події 18.08.2025 господарські вила з робочою металевою частиною, яка складається з 4-х зубців та дерев"яного руків"я. Присутній при цій слідчій дії ОСОБА_3 пояснив, що вказані вила він використовував 18.08.2025 під час вчинення кримінального правопорушення відносно працівників поліції.

Даними протоколу про проведення слідчого експерименту від 02.10.2025 за участю потерпілих ОСОБА_6 та ОСОБА_7 , в ході проведення якого потерпілі розповіли про обставини вчинення ОСОБА_3 по відношенню до них злочинних дій та вказали на місце, де відбувалася ця подія.

Відповідно до наказів НПУ ГУНП в Житомирській області за № 49 о\с від 10.02.2025 та № 98 о/с від 10.02.2025 катіпана поліції ОСОБА_7 з 10.02.2025 та капітана поліції ОСОБА_6 з 10.02.2025 призначено на відповідні посади ВП № 3 Житомирського РУП № 2 ГУНП в Житомирській області .

Згідно книги служби нарядів № 215-15, з 18.08.2025 по 19.08.2025 ОСОБА_6 та ОСОБА_7 , відповідно до розстановки нарядів, перебували на добовому чергуванні у складі основної слідчо-оперативної групи ВП № 3 Житомирського РУП № 2 ГУНП в Житомирській області.

Скоєне ОСОБА_3 кримінальне правопорушення суд кваліфікує за ч. 1 ст. 345 КК України, як погрозу вбивством щодо працівників правоохоронного органу у зв"язку з виконанням цими працівниками службових обов"язків.

Судом не встановлено порушень КПК України під час досудового розслідування, які були б підставами для визнання досліджених доказів недопустимими .

Оцінюючи досліджені у судовому засіданні докази, суд за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному й неупередженому дослідженні всіх обставин кримінального провадження, керуючись законом, вважає докази належними, допустимими, достовірними й такими, що в своїй сукупності беззаперечно та поза розумним сумнівом доводять винуватість обвинуваченого та кваліфікує дії ОСОБА_3 за ч. 1 ст. 345 КК України, як погроза вбивством щодо працівників правоохоронного органу у зв`язку з виконанням ними службових обов`язків та вважає, що вина ОСОБА_3 у вчиненому кримінальному правопорушенні повністю доведена в суді.

При обранні виду і міри покарання обвинуваченому, суд враховує ступінь тяжкості вчиненого злочину, особу винного та обставини, що пом"якшують та обтяжують покарання.

Відповідно до ст. 12 КК України обвинувачений ОСОБА_3 вчинив злочин, який відноситься до категорії нетяжких.

Обставиною, яка пом`якшує покарання обвинуваченого ОСОБА_3 , є щире каяття.

Обставиною, яка обтяжує покарання ОСОБА_3 , є вчинення злочину в стані алкогольного сп"яніння.

Як особа обвинувачений ОСОБА_3 по місцю проживання характеризується позитивно, за місцем служби посередньо, раніше не судимий, на обліку у лікаря нарколога не перебуває, перебуває на обліку у лікаря психіатра, є особою обмежено осудною.

Враховуючи вищенаведені обставини, позицію державного обвинувача, думку потерпілих, які з приводу призначення покарання обвинуваченому покладались на розсуд суду, суд вважає за необхідне, відповідно до ч. 1 ст. 345 КК України, призначити обвинуваченому покарання в межах санкції інкримінованого йому кримінального правопорушення у вигляді пробаційного нагляду.

На думку суду, саме таке покарання буде необхідним й достатнім для його виправлення та запобігання вчиненню нових кримінальних правопорушень.

За даними висновку судової психіатричної експертизи № 486-2025 від 21.10.2025 ОСОБА_3 , під час вчинення інкримінованого йому діяння ОСОБА_3 виявляв клінічні ознаки органічного розладу особистості складного генезу (внаслідок бойового стресу, посттравматичного, інтоксикаційного), (F 07.8МХК-10). ОСОБА_3 був здатний усвідомлювати свої дії, але не здатний повною мірою керувати ними (згідно ст. 20 КК України). Даний розлад сформувався протягом життя на фоні бойового стресу, перенесеної ЧМП, зловживання алкоголем. Під час вчинення інкримінованого йому діяння недоумством не страждав та в тимчасовому розладі психічної діяльності (алкогольному психозі, реактивному стані - патологічне сп"яніння, патологічний афект), або іншому хворобливому стані психіки, яке позбавляло б його можливості усвідомлювати свої дії та керувати ними, не перебував.

ОСОБА_3 потребує застосування до нього примусових заходів медичного характеру у виді амбулаторної психіатричної допомоги у примусовому порядку за місцем перебування. ОСОБА_3 може брати участь у проведенні слідчих дій.

З огляду на досліджену медичну документацію та досліджені матеріали кримінального провадження можна дійти до висновку, що ОСОБА_3 виявляє ознаки суспільної небезпеки, потребує надання йому амбулаторної психіатричної допомоги у примусовому порядку, з метою його обов`язкового лікування та запобігання вчинення ним суспільно-небезпечних діянь.

Отже, наявні у ОСОБА_3 на час вчинення кримінального правопорушення психічні розлади були не настільки виражені, обмежували, але не позбавляли його здатності усвідомлювати свої дії та керувати ними. Тобто, дії ОСОБА_3 підпадають під дію ст. 20 КК України «обмежена осудність».

Згідно із ч. 1 ст. 20 КК України підлягає кримінальній відповідальності особа, визнана судом обмежено осудною, тобто така, яка під час вчинення злочину, через наявний у неї психічний розлад, не була здатна повною мірою усвідомлювати свої дії (бездіяльність) та (або) керувати ними.

Визнання особи обмежено осудною враховується судом при призначенні покарання і може бути підставою для застосування примусових заходів медичного характеру, що встановлено ч. 2 ст. 20 КК України.

Згідно із п.п. 8, 10 ч. 1 ст. 368 КПК України, ухвалюючи вирок, суд повинен вирішити питання про те, чи вчинив обвинувачений кримінальне правопорушення у стані обмеженої осудності; чи слід у випадках, передбачених статтею 96 Кримінального кодексу України, застосувати до обвинуваченого примусове лікування. Статтями 92, 93, п. 1 ч. 1 ст. 94 КК України встановлено, що примусовими заходами медичного характеру є надання амбулаторної психіатричної допомоги, поміщення особи, яка вчинила суспільно небезпечне діяння, що підпадає під ознаки діяння, передбаченого Особливою частиною цього Кодексу, в спеціальний лікувальний заклад з метою її обов`язкового лікування, а також запобігання вчиненню нею суспільно небезпечних діянь. Примусові заходи медичного характеру можуть бути застосовані судом до осіб: 1) які вчинили у стані неосудності суспільно небезпечні діяння; 2) які вчинили у стані обмеженої осудності злочини; 3) які вчинили злочин у стані осудності, але захворіли на психічну хворобу до постановлення вироку або під час відбування покарання. Залежно від характеру та тяжкості захворювання, тяжкості вчиненого діяння, з урахуванням ступеня небезпечності психічно хворого для себе або інших осіб, суд може застосувати такі примусові заходи медичного характеру: 1) надання амбулаторної психіатричної допомоги в примусовому порядку.

Статтею 96 КК України встановлено, що примусове лікування може бути застосоване судом, незалежно від призначеного покарання, до осіб, які вчинили злочини та мають хворобу, що становить небезпеку для здоров`я інших осіб. У разі призначення покарання у виді позбавлення волі або обмеження волі примусове лікування здійснюється за місцем відбування покарання. У разі призначення інших видів покарань примусове лікування здійснюється у спеціальних лікувальних закладах.

Відповідно до п. 3 постанови ПленумуВерховного суду України від 03.06.2005 № 7 «Про практику застосування судами примусових заходів медичного характеру та примусового лікування» неосудність та обмежена осудність є юридичними категоріями, а тому визнання особи неосудною (ч. 2 ст. 19 КК України) чи обмежено осудною (ч. 1 ст. 20 КК України) належить виключно до компетенції суду.

Разом з тим, слід враховувати, що примусові заходи медичного характеру мають застосовуватися лише за наявності у справі обґрунтованого висновку експертів-психіатрів про те, що особа страждає на психічну хворобу чи має інший психічний розлад, які зумовлюють її неосудність або обмежену осудність і викликають потребу в застосуванні щодо неї таких заходів.

При цьому, зазначені заходи, перелік яких визначений ст. 94 КК України, можуть застосовуватися до осіб, які вчинили суспільно небезпечні діяння у стані неосудності (обмеженої осудності) або вчинили злочини в стані осудності чи обмеженої осудності, але до постановлення вироку або під час відбування покарання захворіли на психічну хворобу, що позбавляє їх можливості усвідомлювати свої дії (бездіяльність) чи керувати ними.

Згідно рекомендацій постанови Пленуму Верховного Суду України № 7 від 3 червня 2005 року «Про практику застосування судами примусових заходів медичного характеру та примусового лікування», надання в примусовому порядку амбулаторної психіатричної допомоги застосовується щодо осіб, які мають психічні розлади, наявність яких сама і є критерієм обмеженої осудності (ч. 1 ст. 20, ч. 2 ст. 94 КК України). Своєрідність зазначеної психіатричної допомоги полягає в тому, що вона надається обмежено осудним у примусовому порядку одночасно з відбуванням покарання, призначеного за вироком суду.

Відповідно до пункту 8 зазначеної постанови Пленуму Верховного Суду, така допомога може надаватися таким особам незалежно від виду призначеного їм покарання, якщо воно пов`язане з позбавленням волі, та здійснення зазначеного примусового заходу медичного характеру покладається на медичну службу кримінально-виконавчих установ, а якщо не пов`язане - на психіатричні заклади охорони здоров`я за місцем проживання засуджених.

Таким чином, суд вважає за необхідне обвинуваченого ОСОБА_3 визнати обмежено осудним та застосувати до нього примусові заходи медичного характеру, оскільки відповідно до висновку судово-психіатричного експерта за № 486 від 21.10.2025 він потребує застосування примусових заходів медичного характеру у вигляді амбулаторної психіатричної допомоги, одночасно з покаранням, яке йому призначено.

При вирішенні питання про те, який вид примусових заходів медичного характеру слід застосувати до обвинуваченого, суд враховує вимоги ст. 20 та ч. 1 ст. 94, ст. 96 КК України, а також роз`яснення, що містяться в п.п. 7, 8 постанови Пленуму Верховного Суду України «Про практику застосування судами примусових заходів медичного характеру та примусового лікування» від 03.06.2005 № 7, відповідно до яких до обмежено осудних осіб у разі потреби може застосовуватися лише вид примусових заходів медичного характеру у виді надання в примусовому порядку амбулаторної психіатричної допомоги. Своєрідність зазначеної психіатричної допомоги полягає в тому, що вона надається обмежено осудним особам у примусовому порядку одночасно із відбуванням покарання, призначеного за вироком суду. Якщо покарання пов`язане із позбавленням волі, то здійснення зазначеного примусового заходу медичного характеру покладається на медичну службу кримінально-виконавчих установ.

Враховуючи те , що суд дійшов висновку про обрання ОСОБА_3 покарання за скоєне у вигляді пробаційного нагляду, суд вважає на підставі ч. 2 ст. 20, п. 1 ч. 1 ст. 94 КК України застосувати до ОСОБА_3 примусові заходи медичного характеру у вигляді надання амбулаторної психіатричної допомоги в примусовому порядку.

Виконання вироку в частині застосування до ОСОБА_3 примусових заходів медичного характеру у виді надання амбулаторної психіатричної допомоги в примусовому порядку здійснювати за місцем його фактичного проживання.

Цивільний позов та процесуальні витрати у кримінальному провадженні відсутні. Долю речових доказів суд вирішує у відповідності до вимог ст. 100 КПК України.

Запобіжний захід в ході кримінального провадження відносно ОСОБА_3 не застосовувався і підстави для його застосування на даній стадії судового провадження відсутні.

Накладений арешт згідно ухвали Корольовського районного суду м. Житомира від 27.08.2025 підлягає скасуванню.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 370, 373, 374, 615 КПК України, суд -

У Х В А Л И В :

ОСОБА_3 визнати винним у скоєнні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 345 КК України, та за цією статтею кримінального Закону призначити йому покарання у вигляді пробаційного нагляду на строк 1 (один) рік шість місяців.

На підставі ч. 2 ст. 20, п. 1 ч. 1 ст. 94 КК України застосувати до ОСОБА_3 примусові заходи медичного характеру у вигляді надання амбулаторної психіатричної допомоги в примусовому порядку.

Виконання вироку в частині застосування до ОСОБА_3 примусових заходів медичного характеру у вигляді надання амбулаторної психіатричної допомоги в примусовому порядку здійснювати за місцем його фактичного проживання.

Арешт, накладений згідно ухвали слідчого судді Корольовського районного суду м.Житомира від 27.08.2025 на майно, вилучене 18.08.2025 під час огляду місця події за адресою: Житомирська область, Житомирський район, с. Стрибіж, вул. Миру, поблизу будинку № 36, скасувати.

Вилучені в ході проведення огляду місця події від 18.08.2025 та визнані речовими доказами у кримінальному провадженні, які знаходяться в камері схову ГУНП в Житомирській області, а саме:

- вила з металевими зубами та дерев"яним руків"ям, гумові капці чорного кольору, кепку червоно-білого кольору з написом "myrtle beach", повернути власнику - ОСОБА_8 ;

- кепку чорного кольору, гумові капці синього кольору з написом "TAPMAL", що належать ОСОБА_3 , повернути їх власнику;

- змиви з руків"я вил, 2 змиви слідів бурого кольору, поміщені на дерев"яні стрижневі аплікатори, знищити.

На вирок суду до Житомирського апеляційного суду через Пулинський районний суд Житомирської області може бути подана апеляційна скарга протягом 30 днів з дня його проголошення.

Копію вироку негайно після його проголошення вручити засудженому та прокурору.

Суддя ОСОБА_1