Рішення від 24 лютого 2026 р. у справі №287/310/25 — Олевський районний суд Житомирської області

Олевський районний суд Житомирської області

Справа № 287/310/25

2/287/524/26

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

25 лютого 2026 року м. Олевськ

Олевський районний суд Житомирської області в складі:

головуючого судді Винара Л.В.

з участю секретаря Кострицької Т.П.

розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань Олевського районного суду Житомирської області в м.Олевську цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів на утримання неповнолітніх дітей,

В С Т А Н О В И В:

До Олевського районного суду Житомирської області надійшла позовна заява ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів на утримання неповнолітніх дітей.

На підставі протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями справу розподілено судді Русину М.Г.

Згідно з протоколом повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями справа передана судді Винару Л.В.

На запит Олевського районного суду Житомирської області надійшла інформація із Олевської міської ради Житомирської області стосовно зареєстрованого місця проживання відповідача ОСОБА_2 .

Ухвалою суду від 13.10.2025 зазначену позовну заяву залишено без руху та позивачці надано строк для усунення недоліків.

Від позивачки на адресу суду надійшла заява про усунення недоліків та уточнена позовна заява з додатками.

В обґрунтування уточненої позовної заяви позивачка зазначає, що27.04.2015 між нею та відповідачем був укладений шлюб, який зареєстрований у виконавчому комітеті Лопатицької сільської ради Олевського району Житомирської області за актовим записом № 02. Від спільного проживання мають чотирьох неповнолітніх дітей: сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , дочку ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , дочку ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , сина ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , які проживають разом з позивачкою та знаходяться на її утриманні. Крім того, 15.02.2018 року Олевським районним судом ухвалено рішення у справі № 287/20/18-ц, яким частково задоволено позов позивачки до відповідача ОСОБА_2 про стягнення аліментів. Стягнуто з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 аліменти на утримання неповнолітньої дитини – сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , в розмірі 1/3 частки всіх видів заробітку (доходу) відповідача до 19.04.2033 року, але не менше 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, щомісячно. Рішення суду набрало законної сили 20.03.2018 року та за виконавчим листом проводиться стягнення. Позивачка зазначає, що відповідач самоусунувся від утримання спільних дітей, які народились пізніше, а саме: дочки ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , дочки ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , сина ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , тривалий час належної допомоги на їх матеріальне утримання не надає, офіційно ніде не працює, хоча позивачці відомо, що позивач працює по найму, відповідно має доходи та можливість надавати матеріальну допомогу на утримання спільних дітей. Угоду про добровільну сплату аліментів між сторонами не досягнуто. Проте позивачці одній важко матеріально утримувати неповнолітніх дітей та в повній мірі надавати їм допомогу, яка необхідна для забезпечення належного матеріального рівня, оскільки вона не працює. Позивачка зазначає, що інших дітей у відповідача немає. Відповідач не є інвалідом І, ІІ та ІІІ груп та не страждає на тяжке захворювання, а тому може надавати допомогу на утримання неповнолітніх дітей. Враховуючи зазначене, позивачка просить суд стягнути з відповідача на її користь аліменти на утримання неповнолітніх дітей:дочки ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , дочки ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , сина ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , в розмірі 1/2 частини його заробітної плати (доходу), щомісяця, починаючи з дня подачі заяви і до досягнення повноліття найстаршою дитиною – дочкою ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , тобто до ІНФОРМАЦІЯ_4 , але не менше ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму на кожну дитину відповідного віку, встановленого Законом України «Про державний бюджет України». Також, позивачка просить звільнити її від сплати судового збору на підставі п. 3 ч. 1 ст. 5 Закону України «Про судовий збір».

Ухвалою Олевського районного суду Житомирської області від 03.11.2025 було відкрито провадження у справі та призначено розгляд справи в порядку спрощеного позовного провадження з викликом сторін.

Відповідно до ч. 2 ст. 279 ЦПК України розгляд справи по суті в порядку спрощеного провадження починається з відкриття першого судового засідання або через тридцять днів з дня відкриття провадження у справі, якщо судове засідання не проводиться.

Згідно ч. 5 ст. 279 ЦПК України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або за власною ініціативою суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.

Позивачка в судове засідання не з`явилась, надала до суду письмову заяву з проханням про розгляд справи без її участі, позовні вимоги підтримує та просить задоволити.

Відповідач у судове засідання на розгляд справи не з`явився, від нього надійшла до суду письмова заява, у якій просить розглядати справу без його участі, позовні вимоги визнає частково. Заяву про відкладення розгляду справи та відзив на позов відповідач до суду не надав.

Заперечення стосовно розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження від сторін у справі не надходили.

Відповідно до ч.5 ст. 223 ЦПК України, суд може розглянути справу за відсутності позивача, якщо від нього надійшла заява про розгляд справи за його відсутності.

Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України, у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи, чи в разі якщо розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Вивчивши матеріали справи та оцінивши всі докази по справі, як кожен окремо так і в їх сукупності, всебічно, повно і об`єктивно, дослідивши всі обставини справи, суд дійшов наступного висновку.

Відповідно до п. п. 1, 3 частини 1 ст. 129 Конституції України, основними засадами судочинства є рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом, змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Відповідно до статті 263 ЦПК України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Як вбачається зі змісту ст. 12 ЦПК України, цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних із вчиненням чи не вчиненням нею процесуальних дій.

Статтею 81 ЦПК України визначено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Згідно ст. 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили.

Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Судом встановлено, що сторони з 27.04.2015 перебувають у шлюбі, який зареєстрований у виконавчому комітеті Лопатицької сільської ради Олевського району Житомирської області за актовим записом № 2, що стверджується копією свідоцтва про шлюб (а.с. 5).

Від спільного проживання в шлюбі сторони мають чотирьох неповнолітніх дітей: сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , дочку ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , дочку ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , сина ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , що підтверджується копіями свідоцтв про народження (а.с. 19-22).

Згідно із довідкою Лопатицького старостинського округу Олевської міської ради № 34 від 13.01.2025 на утриманні позивачки перебувають неповнолітні діти:син ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , дочка ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , дочка ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , син ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 (а.с. 18).

Як вбачається із інформації Олевської міської ради Житомирської області за № 2743 від 06.10.2025 місце проживання відповідача зареєстроване за адресою: АДРЕСА_1 (а.с. 31).

Також, рішенням Олевського районного суду від 15.02.2018 у справі № 287/20/18-ц частково задоволено позов позивачки до відповідача про стягнення аліментів. Стягнуто з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 аліменти на утримання неповнолітньої дитини – сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , в розмірі 1/3 частки всіх видів заробітку (доходу) відповідача до 19.04.2033 року, але не менше 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, щомісячно. Рішення суду набрало законної сили 20.03.2018 року.

Так, ст. 180 СК України передбачено, що батьки зобов`язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття.

Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 182 СК України, при визначенні розміру аліментів суд враховує:1) стан здоров`я та матеріальне становище дитини;2) стан здоров`я та матеріальне становище платника аліментів;3) наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина; 3-1) наявність на праві власності, володіння та/або користування у платника аліментів майна та майнових прав, у тому числі рухомого та нерухомого майна, грошових коштів, виключних прав на результати інтелектуальної діяльності, корпоративних прав; 3-2) доведені стягувачем аліментів витрати платника аліментів, у тому числі на придбання нерухомого або рухомого майна, сума яких перевищує десятикратний розмір прожиткового мінімуму для працездатної особи, якщо платником аліментів не доведено джерело походження коштів; 4) інші обставини, що мають істотне значення. Розмір аліментів має бути необхідним та достатнім для забезпечення гармонійного розвитку дитини. Мінімальний гарантований розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.

Разом з тим ст. 183 СК України передбачено, що частка заробітку (доходу) матері, батька, яка буде стягуватися як аліменти на дитину, визначається судом.

Згідно до ч.1 ст.191 СК України слідує, що аліменти на дитину присуджуються за рішенням суду від дня пред`явлення позову.

В даному випадку суд дійшов висновку, що відповідач ухиляється від виконання батьківського обов`язку по утриманню дітей, не піклується про їх здоров`я, фізичний, духовний, інтелектуальний, соціальний та моральний розвиток, не надає добровільно належної матеріальної допомоги на утримання та виховання дітей, хоча має таку можливість, оскільки має відповідний молодий вік, не є інвалідом, не страждає на тяжке захворювання та має можливість утримувати своїх дітей до досягнення ними повноліття, належним чином, як того вимагає Закон.

При цьому відповідачем не подано у визначеному ЦПК України порядку жодного доказу на спростування доводів позивачки, викладених нею у позовній заяві.

Вищенаведене свідчить про те, що з відповідача слід стягнути аліменти на утримання трьох неповнолітніх дітей, згідно вимог ст. 183 СК України, в розмірі 1/6 частки заробітку (доходу) відповідача, але не менше ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для кожної дитини відповідного віку, щомісячно, оскільки з відповідача вже стягуються аліменти на утримання неповнолітнього сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , в розмірі 1/3 частки всіх видів заробітку (доходу) відповідача до 19.04.2033.

Суд враховує положення сімейного законодавства, яким визначено, що розмір аліментів, які можуть бути стягнуті судом у порядку наказного (безспірного) провадження (ч. 5 ст. 183 СК України), зокрема на трьох і більше дітей не може перевищувати половини заробітку (доходу) платника аліментів, що є фактичним законодавчим визначенням оптимального і звичайно прийнятого розміру аліментів.

З матеріалів справи вбачається, що позивачка звернулася до суду 04.02.2025. Тому аліменти повинні бути стягнуті саме з цієї дати.

У відповідності до п. 3 ч.1 ст. 5 Закону України «Про судовий збір» від сплати судового збору звільняються позивачі за подання позовів про стягнення аліментів, отже згідно до ст. 141 ЦПК України з відповідача на користь держави підлягає стягненню судовий збір в розмірі 1331 грн. 20 коп.

Керуючись ст.ст. 180, 182, 183, 191 СК України та ст.ст. 7,12,13,81,141,223, 247, 258,259,263-265,273,279,354,355 ЦПК України, суд,

У Х В А Л И В:

Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів на утримання неповнолітніх дітей – задоволити частково.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 аліменти на утримання неповнолітніх дітей: дочки ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , дочки ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , сина ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , в розмірі 1/6 частки заробітку (доходу) відповідача, але не менше 50 відсотків прожиткового мінімуму для кожної дитини відповідного віку, щомісячно.

Стягнення аліментів проводити з 04.02.2025.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь держави судовий збір в сумі 1331 грн. 20 коп.

Звільнити ОСОБА_1 від сплати судового збору за розгляд цивільної справи Олевським районним судом Житомирської області відповідно до п.3 ч.1 ст.5 Закону України «Про судовий збір».

В задоволенні решти позовних вимог – відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення до Житомирського апеляційного суду. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Відомості про учасників справи згідно п.4 ч.5 ст.265 ЦПК України:

Позивачка: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , РНОКПП НОМЕР_1 , місце проживання: АДРЕСА_2 .

Відповідач: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , РНОКПП НОМЕР_2 , місце проживання: АДРЕСА_2 .

Суддя: Л. В. Винар