Вирок від 25 лютого 2026 р. у справі №286/4541/25 — Овруцький районний суд Житомирської області

Овруцький районний суд Житомирської області

Справа № 286/4541/25

Провадження № 1-кп/286/91/26

В И Р О К

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26 лютого 2026 року м. Овруч

Овруцький районний суд Житомирської області в складі:

головуючого судді ОСОБА_1

з секретарем ОСОБА_2 ,

з участю прокурора ОСОБА_3 ,

обвинуваченої ОСОБА_4 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Овручі кримінальне провадження, внесене в Єдиний реєстр досудових розслідувань за №12025065500000209 від 08.12.2025 року за обвинуваченням ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженки та зареєстрованої в АДРЕСА_1 , проживаючої в АДРЕСА_2 , громадянки України, з середньою освітою, непрацюючої, одруженої, має малолітню дитину, в силу ст. 89 КК України несудимої,

у вчиненні кримінального проступку, передбаченого ч.1 ст. 125 КК України,-

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_4 , будучи донькою ОСОБА_5 , 07.12.2025 близько 22 годин, в будинку, що по АДРЕСА_3 , за місцем проживання своєї матері ОСОБА_5 , через малозначний привід ініціювала побутовий конфлікт, в ході якого у ОСОБА_4 виник умисел на заподіяння тілесних ушкоджень своїй матері ОСОБА_5 ..

Реалізуючи свій протиправний умисел, в цей же день, час, місці та з вказаних обставин ОСОБА_4 , ігноруючи загальноприйняті сімейні цінності та норми моралі, використовуючи свою фізичну перевагу, підійшла до своєї матері ОСОБА_5 та нанесла їй три удари долонею лівої руки в обличчя.

В результаті вказаних протиправних дій ОСОБА_4 заподіяла своїй матері ОСОБА_5 легкі тілесні ушкодження у вигляді: синця в лівій надбрівній ділянці на рівні середньої третини брови; забою м`яких тканин середньої третини спинки носа більше справа; поверхневої забійної рани слизової оболонки нижньої губи справа на рівні 3-го нижнього зуба з крововиливом навколо; садна слизової оболонки нижньої губи посередині на 0, 2 см вище перехідної кайми синця в ділянці підборіддя справа.

Обвинувачена ОСОБА_4 свою вину у вчиненні кримінального правопорушення визнала, підтвердила, що обставини в обвинувальному акті викладені вірно, та показала, що в грудні місяці 2025 року приїхала до матері, зробила їй зауваження щодо її дітей, за те що не доглядає за ними. Спочатку говорили, а потім завдала пару ударів по обличчю. Зараз помирилися. У вчиненому розкаюється.

Потерпіла ОСОБА_5 надала заяву про розгляд кримінального провадження без її участі. Щодо покарання покладається на погляд суду.

На підставі ч. 3 ст. 349 КПК України за згодою учасників судового провадження, судом визнано недоцільним дослідження доказів у кримінальному провадженні щодо тих обставин, які ніким з учасників судового розгляду не оспорюються. При цьому судом з`ясовано, чи правильно розуміють обвинувачені та інші учасники кримінального провадження зміст обставин, які ніким не оспорюються, чи немає сумнівів у добровільності їх позиції, а також роз`яснив їм, що у такому випадку вони будуть позбавлені права оскаржити ці обставини в апеляційному порядку.

Враховуючи вище вказане, розглянувши кримінальне провадження в межах висунутого обвинувачення, суд приходить до висновку про повну доведеність вини ОСОБА_4 в умисному заподіянні легкого тілесного ушкодження, а її дії підлягають кваліфікації за ч. 1 ст. 125 КК України.

Обираючи ОСОБА_4 міру покарання, суд враховує характер і ступінь тяжкості вчиненого нею кримінального правопорушення, що відноситься відповідно до ст. 12 КК України до категорії кримінальних проступків, також дані про її особу.

Вивченням даних про особу обвинуваченої встановлено, що за місцем проживання ОСОБА_4 зарекомендувала себе з позитивної сторони; на обліку у лікарів нарколога та психіатра не перебуває; раніше притягувалася до кримінальної відповідальності, але в силу ст. 89 КК України визнається такою, що не має судимості.

Відповідно до ст. 66 КК України обставиною, що пом`якшує покарання ОСОБА_4 є щире каяття та активне сприяння розкриттю кримінального правопорушення.

Обставиною, що обтяжує покарання обвинуваченої відповідно до ст. 67 КК України, є вчинення кримінального правопорушення щодо особи, з якою винний перебуває у сімейних відносинах.

Беручи до уваги те, що особі, яка вчинила кримінальне правопорушення, має бути призначене покарання, необхідне й достатнє для її виправлення та попередження нових кримінальних правопорушень, враховуючи дані про особу обвинуваченої, наявність обставин, що пом`якшують та обтяжують покарання, суд вважає за необхідне призначити ОСОБА_4 покарання в межах санкції ч. 1 ст. 125 КК України у виді штрафу.

Оскільки відповідно до ч. 2 ст. 50 КК України покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засудженого, а також запобігання вчиненню нових кримінальних правопорушень, як засудженими, так і іншими особами, а тому призначене ОСОБА_4 покарання буде відповідати її особі і вчиненому нею кримінальному правопорушенню.

Цивільний позов не заявлявся.

ОСОБА_4 запобіжні заходи не обиралися, в судовому засіданні прокурором не було заявлено такого клопотання.

Процесуальні витрати відсутні.

Речових доказів у даному провадженні немає.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 369-371, 373-374, 615 КПК України, суд

У Х В А Л И В:

ОСОБА_4 визнати винною у вчиненні кримінального проступку, передбаченого ч. 1 ст. 125 КК України, і призначити їй покарання у виді штрафу в розмірі 50 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 850 (вісімсот п`ятдесят) гривень.

Запобіжний захід до набрання вироком законної сили до ОСОБА_4 не застосовувати.

На вирок суду до Житомирського апеляційного суду через Овруцький районний суд може бути подана апеляційна скарга протягом 30 днів з дня його проголошення.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Копія вироку вручається обвинуваченому та прокурору негайно після його проголошення.

Суддя: ОСОБА_1