Вирок від 25 лютого 2026 р. у справі №159/3996/25 — Ковельський міськрайонний суд Волинської області

Справа № 159/3996/25

Провадження № 1-кп/159/183/26

КОВЕЛЬСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26 лютого 2026 року м. Ковель

Ковельський міськрайонний суд Волинської області

під головуванням судді ОСОБА_1 ,

з участю:

секретаря судового

засідання ОСОБА_2 ,

прокурора ОСОБА_3 ,

представника

потерпілого ОСОБА_4 ,

обвинуваченої ОСОБА_5 ,

захисника ОСОБА_6 ,

розглянувши в залі судових засідань Ковельського міськрайонного суду Волинської області у відкритому судовомузасіданні об`єднане кримінальне провадження, внесене в Єдиний реєстр досудових розслідувань за № 12025030550000472 від 04.04.2025 року, про обвинувачення

ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (паспорт № НОМЕР_1 , РНОКПП НОМЕР_2 ), уродженки м. Ковеля Волинської області, українки, громадянки України, зареєстрованої та проживаючої по АДРЕСА_1 , з середньою спеціальною освітою, заміжньої, офіційно не працевлаштованої, особи з інвалідністю з дитинства ІІ-ї групи, раніше неодноразово судимої, останній раз 03.03.2021 року вироком Ковельського міськрайонного суду Волинської області за ч. 3 ст. 185 КК України до покарання у виді позбавлення волі на строк 3 роки 6 місяців, звільненої 20.03.2023 року умовно-достроково на невідбутий строк 1 рік 1 місяць 5 днів,судимість за що не знята та не погашена у встановленому законом порядку,

у вчиненні нею кримінального правопорушення (злочину), передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України, -

в с т а н о в и в :

ОСОБА_5 , будучи раніше неодноразово судимою, в період часу з 09 год. 30 хв. по 10 год. 30 хв. 25 березня 2025 року, в умовах воєнного стану, що діє відповідно до Указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» № 64/2022 від 24 лютого 2022 року, затвердженого Законом України № 2102-ІХ від 24 лютого 2022 року, через незачинене гаражне приміщення № НОМЕР_3 гаражного кооперативу «Електрон», що по вулиці Варшавська в місті Ковелі Волинської області, проникла до останнього, маючи злочинний умисел, спрямований на таємне викрадення чужого майна, переслідуючи корисливий мотив, повторно, викрала із столу вказаного приміщення речі, а саме: мобільний телефон марки «POCO X3» (IMEI1: НОМЕР_4 , IMEI2: НОМЕР_5 ), вартістю 2433,33 грн.; полімерний чохол до телефону вартістю 46,67 грн.; чорних кольорів кепку, куртку та кросівки, загальною вартістю 434,00 грн.; ключі від автомобіля марки «Хюндай Соната», вартістю 7050,00 грн.; ключ від врізного замка до вхідних дверей квартири, вартістю 130 грн., чим заподіяла власнику гаражного приміщення ОСОБА_7 майнової шкоди на загальну суму 10094,00 грн.

Крім цього, ОСОБА_5 19 травня 2025 року, близько 00 год. 44 хв., на території ТОВ «Бізнес-Рейс», яка розташована за адресою: Волинська область, м. Ковель, вул. Володимира Кияна, 59, в умовах воєнного стану, що діє на підставі Закону України від 24 лютого 2022 року № 2102-ІХ «Про затвердження Указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні», Закону України "Про затвердження Указу Президента України "Про продовження строку дії воєнного стану в Україні" від 08.11.2023 р. № 3429-IX, усвідомлюючи злочинний характер своїх дії, маючи умисел на таємне викрадення чужого майна, переконавшись, що її дії є непомітними для інших осіб, керуючись корисливим мотивом, шляхом вільного доступу, повторно, таємно викрала грошові кошти з незачиненого автомобіля марки «MAN», державний номерний знак НОМЕР_6 , що знаходилися у шухляді вказаного автомобіля, чим заподіяла потерпілому ОСОБА_8 майнової шкоди на загальну суму 25000,00 грн.

В судовому засіданні обвинувачена ОСОБА_5 свою винуватість у вчиненні інкримінованих їй діянь визнала повністю. Заявлений цивільний позов також визнала повністю. Скориставшись своїм безумовним правом, від давання показань відмовилась. Відповідаючи на запитання прокурора та суду, підтвердила, що вчинила дане кримінальне правопорушення за обставин, викладених в обвинувальному акті. У вчиненому щиро розкаюється, просила суворо не карати.

Зазначені в обвинуваченні обставини ніким не оспорюються, у суду немає сумнівів у добровільності та істинності позиції обвинуваченої, яка підтверджує їх існування. В зв`язку з цим, суд, за погодженням з учасниками судового провадження, визнав недоцільним дослідження доказів щодо тих фактичних обставин, які ніким не оспорюються.

З`ясувавши обставини справи, суд прийшов до висновку про те, що дії обвинуваченої ОСОБА_5 органами досудового розслідування кваліфіковані вірно за ч. 4 ст. 185 КК України.

Таким чином, ОСОБА_5 своїми умисними діями, що виразились у таємних викраденнях чужого майна (крадіжках), вчинених повторно, в умовах воєнного стану, вчинила кримінальне правопорушення (злочин), передбачений ч. 4 ст. 185 КК України.

Згідно висновку судово-психіатричного експерта № 229 від 03.06.2025 року, ОСОБА_5 в період скоєння інкримінованих їй протиправних дій виявляла ознаки легкої розумової відсталості (помірної дебільності), однак за своїм психічним станом могла усвідомлювати свої дії та керувати ними. Проявів тимчасового хворобливого розладу психіки в неї не спостерігалось. На даний час виявляє ознаки легкої розумової відсталості (помірної дебільності), однак за своїм психічним станом може в даний час усвідомлювати свої дії та керувати ними. Застосування примусових заходів медичного характеру не потребує.

Зважаючи на вказаний висновок експерта, суд вважає, що ОСОБА_5 може нести кримінальну відповідальність за вчинення суспільно-небезпечних діянь.

Призначаючи покарання, суд враховує ступінь тяжкості кримінального правопорушення (злочину) та особу винної у їх сукупності, наявність пом`якшуючих та обтяжуючих покарання обставин справи.

Так суд враховує, що ОСОБА_5 вчинено тяжке кримінальне правопорушення (злочин), передбачене ч. 4 ст. 185 КК України (ст. 12 КК України).

До обставин, що пом`якшують покарання обвинуваченій, суд відносить щире каяття у вчиненому, активне сприяння розкриттю кримінального правопорушення, часткове відшкодування заподіяної шкоди.

До обставин, що обтяжують покарання обвинуваченій, суд відносить вчинення кримінального правопорушення щодо особи похилого віку.

Суд враховує також те, що обвинувачена не вперше притягується до кримінальної відповідальності за вчинення злочинів проти власності; має не зняту та не погашену у встановленому законом порядку попередню судимість; вчинила новий умисний корисливий злочин проти власності, що свідчить про її стійку схильність до вчинення злочинів даної категорії та явне небажання ставати на шлях виправлення; на диспансерному обліку в нарколога не перебуває; є особою з інвалідністю з дитинства ІІ-ї групи; перебуває на обліку в психіатра;негативно характеризується по місцю проживання; в цілому позитивно характеризується по місцю відбування попереднього покарання.

Відповідно до ст.ст. 50, 65 КК України, особі, яка вчинила злочин, має бути призначено покарання, необхідне й достатнє для її виправлення та попередження нових кримінальних правопорушень. Виходячи з принципів справедливості, індивідуалізації та законності, покарання повинно відповідати характеру вчинених дій, ступеню тяжкості скоєного та даним про особу винної.

Вирішуючи питання щодо виду та строку покарання, яке слід призначити обвинуваченій, суд прийшов до висновку про те, що для виправлення останньої та попередження вчинення нею нових кримінальних правопорушень, необхідним і достатнім покаранням є покарання у виді позбавлення волі на строк в межах санкції статті, що передбачає відповідальність за вчинення даного кримінального правопорушення (злочину).

Зокрема, враховуючи обставини вчинення даного злочину, які свідчать про кримінальну рішучість обвинуваченої, а відтак - про її небезпеку, як особи, для суспільства, суд прийшов до висновку про те, що її виправлення можливе лише в місцях позбавлення волі і про відсутність підстав для застосування щодо неї вимог ст. 75 КК України, яка передбачає звільнення від відбування покарання з випробуванням, чи вимог ст. 69 КК України, яка передбачає призначення більш м`якого покарання, ніж передбачено законом.

Разом з тим, з урахуванням вимог ст.ст. 50, 65 КК України та зважаючи на всі обставини справи, суд вважає за необхідне призначити обвинуваченій покарання у виді позбавлення волі в межах санкції статті, що передбачає відповідальність за вчинення даного кримінального правопорушення, близьке до мінімального.

Зважаючи на вид покарання, яке призначається судом та з огляду на вимоги ст. 377 КПК України, запобіжний захід у виді тримання під вартою, обраний щодо ОСОБА_5 , слід залишити без змін. Виняткових обставин для звільнення її з-під варти до набрання вироком законної сили судом не встановлено.

На підставі ст. 72 КК України, суд вважає за необхідне зарахувати ОСОБА_5 строк її попереднього ув`язнення (з 08.01.2026 року до набрання вироком законної сили) до строку відбування покарання за даним вироком з розрахунку один день попереднього ув`язнення за один день позбавлення волі.

Вирішуючи цивільний позов потерпілого ОСОБА_7 , від імені якого діє представник – адвокат ОСОБА_4 , до обвинуваченої ОСОБА_5 про відшкодування майнової та немайнової (моральної) шкоди, заподіяної кримінальним правопорушенням, суд прийшов до наступних висновків.

Відповідно до ч. 1 ст. 1166 ЦК України, майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Оскільки вина обвинуваченої у вчиненні даного злочину, а відтак – у заподіянні майнової шкоди, повністю доведена, обвинувачена цивільний позов визнала повністю, виходячи з вимог ст. 128 КПК України, суд прийшов до висновку про можливість та необхідність задоволення даного позову в частині стягнення майнової шкоди в повному обсязі, а тому з ОСОБА_5 слід стягнути в користь ОСОБА_7 9483,33 грн. майнової шкоди, заподіяної кримінальним правопорушенням.

Крім цього, відповідно до ст. 1167 ЦК України, моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини.

Суд вважає переконливими твердження потерпілого про те, що внаслідок умисних протиправних дій обвинуваченої йому завдана моральна шкода.

Моральна шкода, яка заподіяна потерпілому, полягає в душевних стражданнях, які він в похилому віці був змушений терпіти через неправомірні дії щодо його майна, через неможливість користування своїм майном тривалий час, зміну усталеного ритму свого життя, тощо.

Суд вважає ці страждання відносно інтенсивними та такими, що не можуть бути компенсовані, а тому вони вимагають належного відшкодування. Протиправні дії обвинуваченої безумовно і беззаперечно прямо зумовили для позивача вказану моральну шкоду, що не може бути спростовано.

Враховуючи характер та обсяг страждань, яких зазнав потерпілий, а також виходячи із засад розумності, виваженості та справедливості, суд визначає розмір відшкодування моральної шкоди для потерпілого у 5000 грн., тобто в меншій сумі, ніж просив позивач.

З огляду на встановлені судом обставини справи, така грошова компенсація буде справедливою та достатньою для відновлення порушених прав потерпілого.

Процесуальні витрати по кримінальному провадженню пов`язані, із залученням експертів в сумі загальній сумі 9894,54 грн., у відповідності до вимог ч. 2 ст. 124 КПК України, підлягають стягненню з обвинуваченої в дохід держави.

Арешт, накладений ухвалами слідчого судді від 11.04.2025 року та 26.05.2025 року на майно (речові докази), підлягає скасуванню з подальшим вирішенням долі цього майна в порядку, передбаченому ст. 100 КПК України.

Долю решти речових доказів слід вирішити у відповідності до вимог ст. 100 КПК України.

Керуючись ст. ст. 369, 370, 373, 374 КПК України, суд, -

у х в а л и в :

ОСОБА_5 визнати винуватою у вчиненні кримінального правопорушення (злочину), передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України, і призначити їй покарання у виді позбавлення волі на строк 5 (п`ять) років 2 (два) місяці.

Строк відбування покарання ОСОБА_5 рахувати з 08 січня 2026 року.

На підставі ч. 5 ст. 72 КК України, зарахувати ОСОБА_5 строк її попереднього ув`язнення до строку відбування покарання за даним вироком за період з 08 січня 2026 року по день набрання вироком законної сили з розрахунку один день попереднього ув`язнення за один день позбавлення волі.

Запобіжний захід щодо обвинуваченої ОСОБА_5 до вступу вироку в законну силу залишити попередній – тримання під вартою.

Цивільний позов ОСОБА_7 до ОСОБА_5 про відшкодування майнової та моральної (немайнової) шкоди, завданої внаслідок вчинення кримінального правопорушення, - задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_5 (паспорт № НОМЕР_1 , РНОКПП НОМЕР_2 ) в користь ОСОБА_7 (паспорт НОМЕР_7 , РНОКПП НОМЕР_8 ) 9483(дев`ять тисяч чотириста вісімдесят три) грн. 33 коп. у відшкодування майнової шкоди, заподіяної кримінальним правопорушенням, та 5000 (п`ять тисяч) грн. 00 коп. у відшкодування заподіяної немайнової (моральної) шкоди.

В решті вимог позову – відмовити.

Стягнути з ОСОБА_5 (РНОКПП НОМЕР_2 ) в дохід держави процесуальні витрати по кримінальному провадженню, пов`язані із залученням експертів для проведення судової товарознавчої експертизи речей, судової транспортно-товарознавчої експертизи речей та дактилоскопічної експертизив загальній сумі 9894(дев`ять тисяч вісімсот дев`яносто чотири) грн. 54 коп.

Арешт, накладений на майно (речові докази) відповідно до ухвал слідчого судді Ковельського міськрайонного суду Волинської області від 11.04.2025 року та 26.05.2025 року, - скасувати.

Речові докази:

- сліди пальців рук, дактилокартки ОСОБА_8 та ОСОБА_5 , вилучені в ході ОМП від 19.05.2025, які передано на зберігання до кімнати зберігання речових доказів Ковельського РУП ГУНП у Волинській області, - знищити;

- мобільний телефон марки «POCO X3» (IMEI1: НОМЕР_4 , IMEI2: НОМЕР_5 ), кепку з надписом «hyundai», куртку чорного кольору, кросівки чорного кольору, ключ від врізного замка до вхідних дверей квартири, які передано на зберігання до кімнати зберігання речових доказів Ковельського РУП ГУНП у Волинській області, - повернути ОСОБА_7 ;

- вісім відеозаписів, що перекопійовані на один компакт-диск DVD-R марки «HP», який зберігається при матеріалах кримінального провадження – залишити при матеріалах кримінального провадження.

- грошові кошти купюрами 200 грн. - 17 шт., 100 грн. - 3 шт., 50 грн. - 3 шт., 20 грн. - 6 шт., 10 грн. - 3 шт., 5 грн. - 6 шт., які повернуто ОСОБА_8 , - залишити у володінні останнього;

- куртку блакитного кольору з надписом «Adidas», яку передано на зберігання до кімнати зберігання речових доказів Ковельського РУП ГУНП у Волинській області, - повернути ОСОБА_5 .

Вирок може бути оскаржений до Волинського апеляційного суду через Ковельський міськрайонний суд шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення, а обвинуваченою ОСОБА_5 - в той же строк з моменту вручення їй копії вироку.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Якщо строк апеляційного оскарження буде поновлено, вважається, що вирок не набрав законної сили.

Головуючий: ОСОБА_1