Рішення від 25 лютого 2026 р. у справі №156/32/26 — Іваничівський районний суд Волинської області

справа № 156/32/26

Провадження № 2/156/180/26

рядок статзвіту 38

З А О Ч Н Е Р І Ш Е Н Н Я

і м е н е м У к р а ї н и

26 лютого 2026 року сел.Іваничі

Іваничівський районний суд Волинської області в складі:

головуючого судді Федечко М.О.,

за участю секретаря судового засідання Салатюк Г.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у порядку спрощеного позовного провадження в залі суду сел. Іваничі цивільну справу № 156/32/26 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «УКР КРЕДИТ ФІНАНС», представник позивача Алфьорова Наталія Євгенівна до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,

учасники справи - не з`явилися,

в с т а н о в и в:

Зміст спору

Представник позивача звернулася в суд з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором.

В обґрунтування поданого позову посилається на те, що 10.12.2024 року між ТОВ “УКР КРЕДИТ ФІНАНС” і фізичною особою, якою є – ОСОБА_1 за допомогою Веб-сайту (credos.com.ua), який є сукупністю інформаційних та телекомунікаційних систем ТОВ «УКР КРЕДИТ ФІНАНС», в рамках якої реалізуються технології обробки інформації з використанням технічних і програмних засобів і які у процесі обробки інформації діють як єдине ціле, було укладено електронний Договір про надання кредиту № 1482-3068.

Відповідно до умов Кредитного договору кредитодавець взяв на себе зобов`язання надати відповідачу кредит для задоволення особистих потреб, на наступних умовах: сума кредиту – 4 000,00 грн.; строк кредитування – 365 днів; базовий період – 30 днів; стандартна % ставка: 0.99 % за кожен день користування Кредитом, яка застосовується протягом перших 180 календарних днів з дати укладення Договору. 0.85 % за кожен день користування Кредитом, яка застосовується у період починаючи з 181 календарного дня дії Договору і до закінчення строку дії Договору або до дати фактичного повернення всієї суми Кредиту (до тієї із зазначених дат, яка настане раніше).

Кредитодавець виконав взяті на себе зобов`язання в повному обсязі, надавши відповідачу кредитні кошти відповідно до умов укладеного Кредитного договору.

Однак, відповідач всупереч умовам Кредитного договору, ст.12 Закону України «Про споживче кредитування» та ст.ст. 525, 526, 530, 536, 610, 612 ЦК України, порушив вищезазначені умови Кредитного договору і в кінцевому підсумку не повернув в повному обсязі кредит кредитодавцю, а також не виконав в повному обсязі всі інші свої грошові зобов`язання перед кредитодавцем за Кредитним договором.

Станом на 09.12.2025 року загальний розмір заборгованості відповідача за кредитним договором становить: 19 236,80 гривень (заборгованість за кредитом – 4 000,00 гривень; заборгованість за нарахованими процентами – 13 236,80 гривень; заборгованість за процентами річних на підставі ст. 625 ЦК України – 2000,00 гривень).

Враховуючи вищезазначене, позивач просить суд стягнути з відповідача заборгованість в розмірі 19 236,80 грн. та судовий збір в розмірі 2662,40 грн.

Відповідачу було забезпечено право подати відзив на позовну заяву, однак такий не було подано.

Позиції учасників процесу

Представник позивача в судове засідання не з`явилася. Однак з позовною заявою подала клопотання в якому просить здійснювати розгляд справи без її участі.

Відповідач в судове засідання повторно не з`явилася. Про дату, час і місце розгляду справи повідомлялася у встановленому законом порядку, однак на адресу суду повернулися конверти з відмітками «адресат відсутній за вказаною адресою». Про причини неявки суд не повідомляла, будь-яких заяв чи клопотань від неї не надходило.

Верховний Суд у постанові №755/17944/18 (61-185св23) від 10.05.2023 вказав, що довідка поштового відділення із позначкою про неможливість вручення судової повістки у зв`язку «відсутній за вказаною адресою» вважається належним повідомленням сторони про дату судового розгляду.

Судом також було розміщено (оприлюднено) на веб-порталі Судової влади України оголошення про виклик у судове засідання по справі № 156/32/26 відповідача ОСОБА_1 .

Процесуальні дії у справі

Ухвалою Іваничівського районного суду Волинської області від 19.01.2026 року, позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі, проведення розгляду справи постановлено здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження з викликом осіб. Встановлено відповідачу строк для подання відзиву, заяви із запереченнями щодо розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження.

Судове засідання яке призначено на 11.02.2026 року відкладено у зв`язку з неявкою відповідача.

У судове засідання, призначене на 26.02.2026 року сторони не з`явилися.

Згідно з ч.1 ст.223 ЦПК України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.

Відповідно до ч.3 ст.211 ЦПК України учасник справи має право заявити клопотання про розгляд справи за його відсутності. Якщо таке клопотання заявили всі учасники справи, судовий розгляд справи здійснюється на підставі наявних у суду матеріалів. Представник позивача скористалася наданим їй правом та, відповідно до ч.3 ст.211 ЦПК України, подала клопотання про розгляд справи без її участі. В силу вимог ч.ч. 8, 11 ст. 128 ЦПК України відповідач належним чином повідомлена про дату та місце розгляду справи, відтак підстави для відкладення розгляду справи, відсутні.

Враховуючи наявність умов, передбачених ст. 280 ЦПК України, 26.02.2026 року судом постановлено протокольну ухвалу про здійснення заочного розгляду справи та ухвалення заочного рішення на підставі наявних у справі доказів.

Відповідно до ч.2 ст.247 ЦПК України у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

За таких обставин суд вирішує справу на підставі наявних у матеріалах справи доказів.

Обставини справи, встановлені судом

Судом встановлено, що 10.12.2024 року між ТОВ «УКР КРЕДИТ ФІНАНС» та відповідачем ОСОБА_1 було укладено електронний Договір про відкриття кредитної лінії № 1482-3068. Відповідно до змісту цього договору: сума кредиту – 4 000,00 грн.; строк кредитування – 365 днів; дата повернення (виплати) кредиту 09.12.2025 року; базовий період – 30 днів; стандартна % ставка: 0.99 % за кожен день користування Кредитом, яка застосовується протягом перших 180 календарних днів з дати укладення Договору. 0.85 % за кожен день користування Кредитом, яка застосовується у період починаючи з 181 календарного дня дії Договору і до закінчення строку дії Договору або до дати фактичного повернення всієї суми Кредиту (до тієї із зазначених дат, яка настане раніше); Орієнтовна загальна вартість Кредиту на дату укладення цього Договору (за весь Строк кредитування) складає: 17 418.00 грн. та включає в себе: суму кредиту та проценти за користування Кредитом. Наявна інформація про наслідки невиконання або неналежного виконання Позичальником обов`язків за Договором.

Згідно з довідкою про перерахування суми кредиту №1482-3068 від 10.12.2024 року ОСОБА_1 , 10.12.2024 року перераховувалися грошові кошти в розмірі 4000,00 грн. на карту НОМЕР_1 через платіжну систему LiqPay.

Квитанція LiqPay № 2560061465 від 10.12.2024 року підтверджує перерахування грошових коштів в розмірі 4000,00 грн. за договором №1482-3068, номер платіжного інструменту 516875*17.

Згідно з копією розрахунку заборгованості за договором №1482-3068 від 10.12.2024 року, станом на 10.12.2025 року заборгованість позичальника ОСОБА_1 по договору №1482-3068 складає 19236.80 грн.: основний борг 4000.00 грн.; залишок відсотків: 13236.80 грн.; залишок відсотків за ст. 625 ЦК України: 2000.00 грн.

Застосоване судом законодавство та висновки суду

До спірних правовідносин, які виникли між сторонами, підлягають застосуванню норми Цивільного кодексу України (далі ЦК України) Закону України «Про електронну комерцію», ЗУ «Про електронні документи та електронний документообіг».

У статті 3 Закону України «Про електрону комерцію» зазначено, що електронний договір це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків та оформлена в електронній формі.

Електронний договір укладається і виконується в порядку, передбаченому Цивільним та Господарським кодексами України, а також іншими актами законодавства. Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі. Кожний примірник електронного документа з накладеним на нього підписом, визначеним статтею 12 цього Закону, є оригіналом такого документа. Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті. Відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом: надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз`яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз`яснення логічно пов`язані з нею (стаття 11 Закону України «Про електронну комерцію»).

Частиною п`ятою статті 11 Закону України «Про електронну комерцію» встановлено, що пропозиція укласти електронний договір (оферта) може включати умови, що містяться в іншому електронному документі, шляхом перенаправлення (відсилання) до нього. Особі, якій адресована пропозиція укласти електронний договір (оферта), має надаватися безперешкодний доступ до електронних документів, що включають умови договору, шляхом перенаправлення (відсилання) до них. Включення до електронного договору умов, що містяться в іншому електронному документі, шляхом перенаправлення (відсилання) до такого документа, якщо сторони електронного договору мали змогу ознайомитися з ним, не може бути підставою для визнання правочину нікчемним.

Положеннями статті 12 Закону України «Про електронну комерцію» визначено, що якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.

Отже, електронний підпис призначений для ідентифікації особи, яка підписує електронний документ. Електронний підпис одноразовим ідентифікатором це дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, та надсилаються іншій стороні цього договору (п. 6 ч. 1 ст. 3 Закону України «Про електронну комерцію»). Статтею 18 Закону України «Про електронні довірчі послуги» визначено, що електронний підпис чи печатка не можуть бути визнані недійсними та позбавлені можливості розглядатися як доказ у судових справах виключно на тій підставі, що вони мають електронний вигляд або не відповідають вимогам до кваліфікованого електронного підпису чи печатки.

Приписами пункту 1 частини 2 статті 11 ЦК України передбачено, що підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.

За змістом статей 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Частиною 1 статті 638 ЦК України встановлено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Абзац другий частини другої статті 639 ЦК України передбачає, що договір, укладений за допомогою інформаційно телекомунікаційних систем за згодою обох сторін вважається укладеним в письмовій формі.

Таким чином, суд доходить висновку, що будь який вид договору, який укладається на підставі Цивільного або Господарського кодексів України, може мати електронну форму. Договір, укладений в електронній формі, є таким, що укладений у письмовому вигляді (статті 205, 207 ЦК України).

Згідно із частиною 1 статті 633 ЦК України публічним є договір, в якому одна сторона підприємець взяла на себе обов`язок здійснювати продаж товарів, виконання робіт або надання послуг кожному, хто до неї звернеться (роздрібна торгівля, перевезення транспортом загального користування, послуги зв`язку, медичне, готельне, банківське обслуговування тощо). Умови публічного договору встановлюються однаковими для всіх споживачів, крім тих, кому за законом надані відповідні пільги.

За змістом статті 634 ЦК України договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору. У переважній більшості випадків застосування конструкції договору приєднання його умови розроблює підприємець.

Згідно з приписом статті 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до приписів частини 1 статті 598 ЦК України зобов`язання припиняється частково або у повному обсязі на підставах, встановлених договором або законом.

Нормою статті 599 ЦК України передбачено, що зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Згідно з положеннями частини 1 статті 611 ЦК України у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: 1) припинення зобов`язання внаслідок односторонньої відмови від зобов`язання, якщо це встановлено договором або законом, або розірвання договору; 2) зміна умов зобов`язання; 3) сплата неустойки; 4) відшкодування збитків та моральної шкоди.

Відповідно до частини 1 статті 1056-1 ЦК України процентна ставка за кредитом може бути фіксованою або змінюваною. Тип процентної ставки визначається кредитним договором.

За змістом частини 1 та 2 статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти. До відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.

Згідно з частиною 1 статті 1049 ЦК України позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.

Мотивована оцінка наведених сторонами аргументів щодо наявності чи відсутності підстав для задоволення позову.

Судом встановлено на підставі безпосередньо досліджених та оцінених наявних у справі доказів, що 10.12.2024 року між ТОВ «УКР КРЕДИТ ФІНАНС» та ОСОБА_1 було укладено електронний Договір про відкриття кредитної лінії № 1482-3068. Відповідно до умов договору відповідач отримала кредит у розмірі 4000,00 гривень, строк кредитування 365 днів, базовий період 30 днів, стандартна % ставка - 0,99% в день на перші 180 днів, 0,85% з 181 дня і до закінчення строку договору.

Всупереч умов укладеного договору, ОСОБА_1 свої зобов`язання належним чином не виконувала, внаслідок чого виникла заборгованість, яка згідно наданого банком розрахунку становить 19 236,80 грн., з яких заборгованість за кредитом – 4 000,00 гривень; заборгованість за нарахованими процентами – 13 236,80 гривень; заборгованість за процентами річних на підставі ст. 625 ЦК України – 2000,00 гривень.

Враховуючи, що між сторонами по справі виникли кредитні правовідносини, відповідачем грошові кошти отримано, але в порядку та на умовах договору не повернуто, суд приходить до висновку, що позовні вимоги ТОВ «УКР КРЕДИТ ФІНАНС» є обґрунтованими та підлягають задоволенню в частині стягнення з ОСОБА_1 заборгованості за договором № 1482-3068 від 10.12.2024 року, у розмірі 17 236,80 грн., з яких заборгованість за кредитом – 4 000,00 гривень; заборгованість за нарахованими процентами – 13 236,80 гривень.

Надаючи оцінку сумі заборгованості, наведеній позивачем у розрахунку, суд не знаходить обґрунтованих підстав для сумнівів у правильності її нарахування, відтак доходить переконання про обґрунтованість цієї суми.

Надати оцінку аргументам відповідача суд позбавлений можливості, оскільки такі нею не наведені, в судове засідання відповідач не з`явилася, відзив на позовну заяву не подала.

Щодо стягнення заборгованості за процентами річних згідно ст. 625 ЦК України у розмірі 2000 грн. суд виснує наступне.

Проценти річних нараховані позивачем в період дії воєнного стану.

Згідно з пунктом 18 розділу «Прикінцеві та перехідні положення» ЦК України у період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов`язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальник звільняється від відповідальності, визначеної статтею 625 цього Кодексу, а також від обов`язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення. Установити, що неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24 лютого 2022 року за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем).

Указом Президента України №64/2022 від 24 лютого 2022 року в Україні введено воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року строком на 30 діб, в подальшому його дія неодноразово продовжувалася.

Оскільки, проценти річних нараховані позивачем у період дії в Україні воєнного стану, то відповідач на підставі п. 18 розділу «Прикінцеві та перехідні положення» ЦК України звільняється від відповідальності, визначеної ст. 625 ЦК України.

Розподіл між сторонами судових витрат.

За змістом статті 141 ЦПК судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються у разі часткового задоволення позову на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Згідно платіжної інструкції № 2125 від 12.01.2026 позивачем було сплачено 2662,40 грн. судового збору.

При цьому, по справі позивачем заявлено вимогу з ціною позову в розмірі 19236,80 грн. з яких задоволено на загальну суму 17236,80 грн., у зв`язку із частковим задоволенням позову (89,6 %) на користь позивача підлягає стягненню з відповідача 2385,51 грн. судового збору.

На підставі статей 207, 526, 549, 625, 626, 628, 633, 634, 638, 1048, 1049, 1050, 1054 ЦК України та керуючись статтями 10, 19, 81, 89, 259, 263-265, 268, 280-282 ЦПК України, суд –

у х в а л и в :

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «УКР КРЕДИТ ФІНАНС», представник позивача Алфьорова Наталія Євгенівна до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором – задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «УКР КРЕДИТ ФІНАНС» заборгованість за кредитним договором №1482-3068 від 10.12.2024 року в розмірі 17 236 (сімнадцять тисяч двісті тридцять шість) гривень 80 копійок, з яких 4000 грн. заборгованість за кредитом та 13236,80 грн. заборгованість за нарахованими процентами.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «УКР КРЕДИТ ФІНАНС» понесені позивачем витрати щодо сплаченого судового збору в розмірі 2385 (дві тисячі триста вісімдесят п`ять) гривень 51 копійку.

У задоволенні решти позовних вимог, відмовити.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його оголошення.

Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду. Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлено в разі пропуску з інших поважних причин.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених Цивільним процесуальним кодексом України, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду. Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.

Позивач має право оскаржити заочне рішення в загальному порядку, встановленому Цивільним процесуальним кодексом України, до Волинського апеляційного суду.

Повне найменування сторін та інших учасників справи:

Позивач Товариство з обмеженою відповідальністю «Укр Кредит Фінанс», (ЄДРПОУ 38548598), місцезнаходження: 01133, бульвар Лесі Українки, 26, оф. 407, м. Київ, Київська область.

Представник позивача Алфьорова Наталія Євгенівна, РНОКПП НОМЕР_2 , адреса: 01133, Бульвар Лесі Українки, 26, оф.407, м. Київ, Київська область.

Відповідач ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_3 , адреса: АДРЕСА_1 .

Повний текст рішення суду складено та підписано 26 лютого 2026 року.

Суддя М. О. Федечко