Вирок від 24 лютого 2026 р. у справі №154/1284/25 — Володимирський міський суд Волинської області

154/1284/25

1-кп/154/240/26

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25 лютого 2026 року м. Володимир

Володимирський міський суд Волинської області, в складі:

головуючого судді ОСОБА_1 ,

за участю:

секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,

прокурора ОСОБА_3 ,

захисника ОСОБА_4 ,

обвинуваченого ОСОБА_5 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні обвинувальний акт у кримінальному провадженні № 12025030510000278 по обвинуваченню:

ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця та мешканця АДРЕСА_1 , громадянина України, з середньою освітою, не працюючого, неодруженого, утриманців не маючого, військовозобов`язаного, раніше судимого за вироком Нововолинського міського суду Волинської області від 02.10.2024 року за ч. 1 ст. 309 КК України до штрафу 17000 грн., штраф сплачено 16.04.2025 року,

-за ч. 2 ст. 345 КК України,

ВСТАНОВИВ:

19.03.2025 поліцейський сектору реагування патрульної поліції відділення поліції №1 (м. Нововолинськ) Володимирського районного відділу поліції ГУНП у Волинській області сержант поліції ОСОБА_6 та поліцейський сектору реагування патрульної поліції відділення поліції №1 (м. Нововолинськ) Володимирського районного відділу поліції ГУНП у Волинській області сержант поліції ОСОБА_7 на службовому автомобілі ««Mitsubishi» моделі «Outlander», реєстраційний номер НОМЕР_1 , відповідно Журналу нарядів відділення поліції №1 (м. Нововолинськ) Володимирського РВП ГУНП у Волинській області здійснювали добове чергування по забезпеченню публічної безпеки і охорони громадського порядку, охороні прав і свобод людини, а також інтересів суспільства і держави, протидії злочинності, перебували в однострої, із спорядженими спеціальними засобами, засобами індивідуального захисту, вогнепальною зброєю, засобами відео-фіксації та засобами зв`язку, які, відповідно до ч. 1 ст. 2 Закону України «Про державний захист працівників суду і правоохоронних органів» відносяться до працівників правоохоронних органів.

На лінію «102», 19.03.2025 о 19 год. 17 хв. надійшло повідомлення, що у м. Нововолинську є подія, яка підпадає під ознаки адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 178 КУпАП (дрібне хуліганства). З цією метою, працівники поліції ОСОБА_6 , та ОСОБА_7 , на службовому автомобілі «Mitsubishi» моделі «Outlander» реєстраційний номер НОМЕР_1 , за кермом якого перебувала ОСОБА_7 , прибули на місце виклику, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_2 , де ОСОБА_5 з невідомою особою, перебували в стані алкогольного сп`яніння, нецензурно лаялись, кричали - чим порушували громадський порядок.

Під час проведення працівниками поліції перевірки вказаних осіб через інформаційно-комунікаційну систему «Інформаційний портал Національної поліції України» стало відомо, що ОСОБА_5 , являється військовослужбовцем, який самовільно залишив військову частину. У зв`язку із цим, працівниками поліції було запропоновано ОСОБА_5 , проїхати на службовому автомобілі працівників поліції до ІНФОРМАЦІЯ_2 що знаходиться за адресою: АДРЕСА_3 , для з`ясування всіх обставин, які пов`язані із самовільним залишенням військової частини, на що ОСОБА_5 , погодився.

Так, ОСОБА_5 , 19.03.2025 близько 21 год. 00 хв., перебуваючи в стані алкогольного сп`яніння, знаходячись на задньому сидінні службового автомобіля марки «Mitsubishi» моделі «Outlander» реєстраційний номер НОМЕР_1 , котрий був розташований поруч приміщення ІНФОРМАЦІЯ_3 , що по АДРЕСА_3 , маючи на меті, злочинний умисел, спрямований на умисне заподіяння працівникові правоохоронного органу тілесних ушкоджень, розуміючи що працівник СРПП ВП №1 Володимирського РВП ГУНП у Волинській області сержант поліції ОСОБА_6 , знаходячись при виконанні своїх службових обов`язків, усвідомлюючи протиправність своїх дій, умисно, наніс один удар лівою рукою в обличчя останньому, чим спричинив тілесні ушкодження у вигляді синця обличчя, які відносяться до категорії легких тілесних. В подальшому ОСОБА_5 , продовжуючи свій злочинний намір на спричинення тілесних ушкоджень працівнику правоохоронного органу, умисно, наніс неменше трьох ударів лівою рукою по обох кистях руки ОСОБА_6 , внаслідок чого спричинив тілесні ушкодження у вигляді забійних ран пальців обох кистей, які відносяться до категорії легких тілесних ушкоджень з короткочасним розладом здоров`я.

В судовому засіданні:

Обвинувачений ОСОБА_5 свою вину у вчиненому визнав частково, суду пояснив, що 19.03.2025 у вечірню пору доби він перебував у службовому автомобілі поліції, позаду, на пасажирському сидінні. Попереду, в автомобілі сидів працівник поліції ОСОБА_6 , з яким в обвинуваченого виник конфлікт, під час якого поліцейський висловився щодо матері обвинуваченого нецензурно. Такі висловлювання обурили обвинуваченого і він наніс один удар долонею в щелепу потерпілого. Стверджує, що поліцейський умисно спровокував обвинуваченого на такі дії.

В своїх показах обвинувачений фактично не оспорює факт нанесення ним тілесних ушкоджень потерпілому саме за обставин, вказаних в обвинувальному акті. При цьому ОСОБА_5 вказує на те, що його дії були спровоковані потерпілим.

Суд приймає покази обвинуваченого в частині визнання факту нанесення удару потерпілому, оскільки ці покази повністю підтверджуються показами потерпілого та свідків.

При цьому суд не приймає покази обвинуваченого в частині способу нанесення тілесних ушкоджень (долонею) та їх кількість, оскільки дані обставини не підтвердилися під час слідства належними доказами.

Отак вина обвинуваченого у вчиненні вказаного кримінального правопорушення фактично не спростовується його показами та підтверджується показами потерпілого, свідків та письмовими доказами у справі.

Згідно показів потерпілого ОСОБА_6 , 19.03.2025 року потерпілий заступив на добове чергування разом із ОСОБА_8 . У вечірню пору доби надійшло повідомлення, що на 5 мікрорайон у м. Нововолинську відбуваються правопорушення. Приїхавши на вказану адресу вони виявили двох осіб, серед яких був ОСОБА_9 . При перевірці анкетних даних ОСОБА_5 за допомогою системи ІПНП було встановлено, що ОСОБА_5 являється особою, яка самовільно залишила військову частину. З метою з`ясування всіх обставин по даному факту було запропоновано ОСОБА_5 пройти до службового автомобіля та проїхати до ВСП в м. Володимир. ОСОБА_5 добровільно погодився.

У м. Володимирі, біля ВСП обвинувачений почав вести себе агресивно, говорив, що розіб`є вікна службового автомобіля. Під час погроз обвинуваченого про те, що останній розіб`є авто, потерпілий перебуваючи на передньому сидінні вирішив до нього обернутися аби з`ясувати таку неадекватну поведінку обвинуваченого. В свою чергу обвинувачений намагався перелізти на переднє сидіння, на що потерпілий повідомив про заборону вчиняти такі дії. Однак, такі законні вимоги ОСОБА_5 проігнорував і став словесно йому погрожувати. Супроводжуючи це нецензурною лайкою і наніс ОСОБА_6 удар кулаком лівої руки в обличчя, в область верхньої частини правої щоки, а правою рукою схопив за капюшон та почав тягнути його до себе. Крім того ОСОБА_5 лівою рукою продовжував наносити не менше як три удари по його рукам. Припинити дії ОСОБА_5 вдалось за допомогою ОСОБА_10 . Після чого здійснено затримання обвинуваченого та виклик на лінію «102».

Згідно показів свідка ОСОБА_10 – працівника Володимирського РВП ГУНП у Волинській області 19.03.2025 року, вранці вона заступила на добове чергування разом із поліцейським ОСОБА_11 .

Під час несення служби на робочий планшет надійшло повідомлення, що на 5 мікрорайоні у Нововолинську відбувається конфліктна ситуація, а тому на службовому автомобілі вони вирушили на вказану адресу. По приїзду на виклик біля житлового під`їзду перебував, як в подальшому стало відомо, ОСОБА_5 ще з одним чоловіком. Поведінка ОСОБА_12 не була спокійною, по видимим ознак останній перебував у сталі алкогольного сп`янінні. Також свідок побачила видимі тілесні ушкодження на руці в ОСОБА_5 , зокрема права рука була поранена та на ній була кров. ОСОБА_6 за допомогою застосунку ІПНП встановив особу ОСОБА_5 , під час чого було з`ясовано що ОСОБА_5 перебуває в СЗЧ. З метою з`ясування всіх обставин по даному факту було запропоновано ОСОБА_5 проїхати до ВСП у м. Володимир, на що останній добровільно погодився.

В подальшому, біля приміщення ВСП у м. Володимир, свідок вийшла з авто і пішла до воріт. До неї вийшло троє працівників ВСП, під час розмови свідок почула як в автомобілі відбувається гучна словесна перепалка. Тоді ж свідок побачила як між ОСОБА_12 та ОСОБА_13 відбувається шарпанина, зокрема ОСОБА_5 тримав правою рукою за шию ОСОБА_13 та наніс йому декілька ударів в обличчя. З метою припинити такі дії свідок застосувала силу та сльозоточивий газ. В якийсь момент в описану ситуацію втрутились працівники ВСП, які вивели ОСОБА_5 з службового автомобіля поліції на вулицю, де вже на нього було одягнуто кайданки та повідомлено на лінію 102 про протиправні дії обвинуваченого відносно працівника поліції.

Судом було допитано свідка ОСОБА_14 який показав суду наступне.19.03.2029 свідок перебував на роботі, зокрема в ІНФОРМАЦІЯ_4 , що знаходиться за адресою вул. Коперника,4 м. Володимир. Цього ж дня у вечірню пору добу до ВСП на службовому автомобілі приїхали працівники поліції з особою, яка перебувала в розшуку як військовослужбовець, для з`ясування всіх обставин по вказаній ситуації. Під час розмови з поліцейською свідок вказав, що почув що в службовому авто виник якийсь конфлікт, між поліцейським який сидів на передньому пасажирському сидінні з особою, яка сиділа позаду поліцейського. Він бачив як ОСОБА_12 шарпав поліцейського та вдарив його в обличчя. Коли із авто вийшов поліцейський, свідок побачив розірвану «плитоноску».

Свідок вказує, що на обличчі в поліцейського було помітно почервоніння. Вказує і те, що порушник був в стані алкогольного сп`яніння і також руки в останнього були перебинтовані, тобто припускає те, що отримав травми до вищеописаної події. Вказує, що працівник поліції намагався заспокоїти словесно порушника, однак такі спроби були марними.

Покази свідка ОСОБА_15 аналогічні показам попереднього свідка ОСОБА_14 , зокрема він повідомив, що 19.03.2025 за адресою АДРЕСА_3 , свідок став очевидцем конфлікту в службовому авто поліції, куди доставили особу обвинуваченого. Бачив, як затриманий почав шарпати поліцейського, який сидів попереду, та наніс йому удар в обличчя. Свідок особисто бачив у потерпілого поліцейського розірвану «плитоноску» (бронежилет) та почервоніння на обличчі. Порушник перебував у стані алкогольного сп`яніння, поводився агресивно, на словесні зауваження не реагував.

Свідок ОСОБА_16 вказав, що 19.03.2025 перебував на чергуванні у Володимирському гарнізоні ІНФОРМАЦІЯ_3 , що у АДРЕСА_3 . У вечірню пору доби цього ж дня до воріт під`їхало службове авто працівників поліції. Свідок разом з ОСОБА_17 вийшли до воріт, коли відкрили ворота, з авто вийшов працівник поліції - жінка з якою я почав розмовляти про особу яку вони доставили, оскільки як стало відомий останній являвся СЗЧ. Під час розмови свідок почув, що в службовому автомобілі почався конфлікт та незрозумілий рух, і одразу працівниця поліції побігла до авто. Свідок підійшовши теж до авто побачив що в працівника поліції було червоне обличчя, здерті кисті на обох руках та розірвана плитоноска. Порушник перебував в стані алкогольного сп`яніння та вів себе досить агресивно. В порушника були перебинтовані руки, тобто тілесні ушкодження ним було отримано до події.

Окрім показань потерпілого та свідків вина обвинуваченого підтверджена письмовими доказами, які досліджені в судовому засіданні, зокрема :

Рапорт – повідомлення закладу охорони здоров`я, про те, що 19.03.2025 року о 20 год. 00 хв., був доставлений працівник поліції Савицький у якого діагностовано було забій садна м`яких обличчя, отримав під час виконання службових обов`язків.

Даний доказ підтверджує наявність у працівника поліції Савицького об`єктивних травм (забої та садна м`яких тканин обличчя).Фіксує дату (19.03.2025) та час звернення за медичною допомогою, а також вказує на те, що травми були отримані саме під час виконання службових обов`язків.

Протокол огляду місця події від 19.03.2025 року, на якому зафіксовано службовий автомобіль марки «Mitsubishi» р.н. НОМЕР_1 , на якому зафіксовано сліди речовини бурого кольору, зокрема на зовнішніх дверцятах автомобіля, в середині авто на передньому сидінні автомобіля було виявлено шлейку з наліпками для фіксації бронежилету який перебував за адресою:. м. Володимир, вул. Коперника, буд. 4, що підтверджує факт активного опору та нападу на правоохоронця.

Постанова про визнання предметів речовими доказами від 20.03.2025 року, якою застібку із тканини чорного кольору із наліпками для фіксації бронежилету визнано речовим доказом.

Висновок судово-медичної експертизи від 20.03.2025 року, згідно якої виявлені тілесні ушкодження у ОСОБА_6 відносяться до категорії легких тілесних ушкоджень з короткочасним розладом здоров`я.

Протокол проведення слідчого експерименту (слідча дія відображена на оптичному диску) із потерпілим ОСОБА_6 , на якому останній відображено подію злочину, яка в логічній послідовності узгоджується із показами наданими в судовому засіданні самим потерпілим.

Довідка про склад добового наряду ВП № 1 (м. Нововолинськ) Володимирського РВП ГУНП у Волинській області, з якої встановлено, що ОСОБА_6 дійсно перебував у складі добового наряду поліції, тобто виконував свої службові обов`язки.

Посадова інструкція поліцейського ОСОБА_6 , яка підтверджує правомірність дій останнього.

Протокол затримання ОСОБА_5 19.03.2025 року.

Витяг з бази « АРМОР», де відображено, що ОСОБА_5 внесений як особа в статусі «СЗЧ».

Запит до військової частини та наказ, з якого встановлений факт перебування ОСОБА_5 у складі ЗСУ.

Тож враховуючи вищевикладене, не зважаючи на часткове невизнання вини обвинуваченим суд вважає, що вина ОСОБА_5 знайшла своє повне підтвердження під час судового слідства.

Оцінюючи докази, суд приймає як допустимі, належні та такі, що добуті законним шляхом, які узгоджуються між собою та не суперечать один одному, тому вважає, що факт скоєння ОСОБА_5 вказаного кримінального правопорушення є доведеним під час судового розгляду і кваліфікує його дії за ч. 2 ст. 345 КК України, як умисне заподіяння працівнику правоохоронного органу легких тілесних ушкоджень у зв`язку із виконанням цим працівником службових обов`язків.

В обвинувальному акті стороною обвинувачення, як обставини, які пом`якшують покарання обвинуваченого вказані щире каяття та активне сприяння розкриттю кримінального правопорушення.

Як вказав Верховний Суд у постанові від 15.11.2021 у справі № 199/6365/19 (провадження № 51-3198км21), щире каяття - це не формальна вказівка на визнання свої вини, а відповідне ставлення до скоєного, яке передбачає належну критичну оцінку винним своєї протиправної поведінки, її осуд та бажання залагодити провину, що має підтверджуватися конкретними діями, спрямованими на виправлення зумовленої кримінальним правопорушенням ситуації; факт щирого каяття особи у вчиненні злочину повинен знайти своє відображення у матеріалах кримінального провадження.

Так, суд не визнає обставиною, що пом`якшує покарання обвинуваченого, - щире каяття, оскільки ОСОБА_5 хоч і зазначив, що визнає свою вину, однак в ході судового розгляду заперечував частину із фактичних обставин справи, доведених під час судового розгляду, тобто не надав критичної оцінки своїй протиправній поведінці, формально вказавши на визнання своєї винуватості.

У постанові Верховного Суду у справі № 263/15605/17 (провадження № 51-4234км20) зазначено, що активне сприяння розкриттю злочину як обставина, що пом`якшує покарання, означає добровільну допомогу слідству будь-яким чином: повідомлення правоохоронним органам або суду фактів у справі, надання доказів, інших відомостей про власну кримінальну діяльність чи діяльність інших осіб, викриття інших співучасників, визначення ролі кожного з них у вчиненні злочину, надання допомоги в їх затриманні, видача знарядь і засобів вчинення злочину, майна, здобутого злочинним шляхом. Визнання обвинуваченим своєї вини та надання правдивих показань не підтверджує наявності такої обставини, що пом`якшує покарання, як активне сприяння розкриттю злочину.

Зважаючи на вказані правові висновки Верховного Суду, суд також не вбачає наявність такої пом`якшуючої обставини, як активне сприяння розкриттю злочину, оскільки визначені Верховним Судом критерії не знайшли свого відображення як вході досудового слідства, так і в ході судового розгляду.

Як обтяжуючі покарання обставини суд визнає вчинення кримінального правопорушення в стані алкогольного сп`яніння.

При призначенні виду і міри покарання ОСОБА_5 суд враховує характер та ступінь суспільної небезпеки вчиненого ним кримінального правопорушення, яке відноситься до нетяжких злочинів, особу винного, який вчинив кримінальне правопорушення в період невідбутого покарання за попереднім вироком (під час слухання справи покарання у виді штрафу ним було виконане), не працює, хоча є працездатною особою, характеризується посередньо, вину у вчиненні кримінального правопорушення визнав частково, відсутність пом`якшуючих та наявність обтяжуючої покарання обставин. Тому врахувавши все вищевикладене суд приходить до висновку про те, що достатнім та необхідним для виправлення засудженого та запобігання вчиненню нових кримінальних правопорушень є покарання у виді обмеження волі.

Судові витрати не заявлялися.

Речовими доказами розпорядитися, згідно ст. 100 КПК України.

Цивільного позову не заявлено.

Керуючись ст.ст. 373, 374 КПК України, суд,

УХВАЛИВ:

ОСОБА_5 визнати винуватим у вчиненні кримінального правопорушення за ч. 2 ст. 345 КК України та призначити йому покарання у виді 1 (одного) року і 6 (шести) місяців обмеження волі.

Строк відбування покарання рахувати з дня набрання вироком законної сили, зарахувавши ОСОБА_5 на підставі ч. ч. 1,5,7 ст. 72 КК України в строк відбування покарання період попереднього його ув`язнення з 19.03.2025 року по 27.11.2025 року включно із розрахунку один день попереднього ув`язнення за два дні обмеження волі та період перебування під цілодобовим домашнім арештом з 27.11.2025 року по 25.01.2026 року, включно з розрахунку три дні цілодобового домашнього арешту за один день позбавлення волі, що, в свою чергу відповідає 2-м дням обмеження волі, і вважати ОСОБА_5 таким, що відбув покарання, призначене за цим вироком, повністю.

Запобіжний захід не обирати.

Речові докази:

-медичну документацію на ім`я ОСОБА_6 залишити при справі;

-застібку з бронежилету, що зберігається в кімнаті речових доказів Володимирського РВП ГУНП у Волинській області знищити.

Вирок може бути оскаржено до Волинського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги, яку може бути подано через Володимирський міський суд Волинської області протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Копія вироку суду буде вручена учасникам негайно.

Головуючий суддя ОСОБА_18