Постанова від 22 лютого 2026 р. у справі №522/19802/23 — Приморський районний суд м. Одеси

Суд: Приморський районний суд м. Одеси

Інстанція: Перша

Юрисдикція: Адмінправопорушення

Категорія: Керування транспортним засобом особою, яка не має відповідних документів на право керування таким транспортним засобом або не пред’явила їх для перевірки, або стосовно якої встановлено тимчасове обмеження у праві керування транспортними засобами

Дата: 22 лютого 2026 р.

Справа: №522/19802/23

Суддя: Циб І. В.

Справа № 522/19802/23

Провадження № 3/522/28/26

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23 лютого 2026 року м. Одеса

Суддя Приморського районного суду м. Одеси Циб І.В., за участі секретаря судового засідання – Єрьоміної К.М., в присутності особи, що притягається до адміністративної відповідальності – ОСОБА_1 , розглянувши адміністративні матеріали, що надійшли з Департаменту патрульної поліції Управління патрульної поліції в Одеській області, про притягнення до адміністративної відповідальності гр. ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, який проживає за адресою: АДРЕСА_1 , за ч. 5 ст. 126 КУпАП, –

ВСТАНОВИВ:

На адресу Приморського районного суду м. Одеси надійшли адміністративні матеріали про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 126 КУпАП.

Згідно протоколу автоматизованого розподілу справи між суддями від 06.10.2023 року, головуючим суддею по справі визначено Кічмаренко С.М.

Постановою Приморського районного суду м. Одеси від 22.12.2023 року зупинено судове провадження по справі до набрання законної сили судовим рішенням у справі №504/1959/23 за адміністративним позовом ОСОБА_1 до ДПП України про скасування постанови поліцейського УПП в Одеській області від 29.04.2023 року серії ЕАС №6906218 про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 4 ст. 126 КУпАП.

В подальшому згідно протоколу повторного авторозподілу судової справи між суддями від 05.01.2026 року справа надійшла в провадження судді Циб І.В.

Згідно протоколу про адміністративне правопорушення серії ААД №536477 від 25.09.2023 року, встановлено, що 25.09.2023 року о 22 год. 35 хв. за адресою: м. Одеса, вул. Водопровідна, 16, водій, ОСОБА_1 , керував транспортним засобом «TOYOTA», д.н.з. НОМЕР_1 , будучи позбавленим права керування транспортним засобом, правопорушення вчинено повторно протягом року відповідно до постанови серії ЕАС №6906218 від 29.04.2023 року, чим порушив п.2.1. «а» ПДР України.

Згідно протоколу дії ОСОБА_1 кваліфіковано за ч. 5 ст. 126 КУпАП.

За цим фактом співробітниками патрульної поліції стосовно ОСОБА_1 складено протокол про адміністративне правопорушення серії ААД № 536477 від 25.09.2023 року за ч. 5 ст. 126 КУпАП.

Від захисника ОСОБА_1 – адвоката Завальнюка Д. Ю. до суду надійшла заява про закриття провадження у справі про адміністративне правопорушення, на підставі п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП.

В обґрунтування вказаної заяви захисник зазначив, що з протоколу від 25.09.2023 року вбачається, що ОСОБА_1 керував транспортним засобом будучи обмеженим у праві керування повторно протягом року. При цьому кваліфікуюча ознака повторності була встановлена на підставі постанови ЕАС №6906218 від 29.04.2023 року, яку було оскаржено ОСОБА_1 . Разом з тим, ухвалою Комінтернівського районного суду Одеської області від 19.05.2023 року відкрито провадження у справі №504/1959/23 за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Департаменту патрульної поліції України про скасування постанови поліцейського УПП в Одеській області від 29.04.2023 року серії ЕАС №6906218 про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 4 ст. 126 КУпАП.

В судовому засіданні ОСОБА_1 підтримав заяву захисника та просив суд її задовольнити при цьому надав копію рішення Доброславського районного суду Одеської області від 23.07.2025 року, яке набрало законної сили.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення учасників судового провадження, суд дійшов такого висновку.

Відповідно до ст. 1 КУпАП завданням Кодексу України про адміністративні правопорушення є охорона прав і свобод громадян, власності, конституційного ладу України, прав і законних інтересів підприємств, установ і організацій, встановленого правопорядку, зміцнення законності, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі точного і неухильного додержання Конституції і законів України, поваги до прав, честі і гідності інших громадян, до правил співжиття, сумлінного виконання своїх обов`язків, відповідальності перед суспільством.

Відповідно до ст. 7 КУпАП ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності. Застосування уповноваженими на те органами і посадовими особами заходів адміністративного впливу провадиться в межах їх компетенції, у точній відповідності з законом.

Статтею 9 КУпАП регламентовано, що адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

З урахуванням положень зазначеної статті та відповідно до загальних засад адміністративного права України об`єкт правопорушення, об`єктивна сторона, суб`єкт та суб`єктивна сторона в своїй сукупності визначають склад адміністративного правопорушення.

Відповідно до вимог ст. 10 КУпАП, адміністративне правопорушення визначається вчиненим умисно, коли особа, яка його вчинила, усвідомлювала протиправний характер своєї дії чи бездіяльності, передбачала її шкідливі наслідки і бажала або свідомо допускала їх настання.

Частина 5 ст. 126 КУпАП передбачає відповідальність за повторне протягом року вчинення порушень, передбачених частинами другою - четвертою цієї статті.

Частина 2 ст. 126 КУпАП передбачає відповідальність за керування транспортним засобом особою, яка не має права керування таким транспортним засобом, або передача керування транспортним засобом особі, яка не має права керування таким транспортним засобом.

Частина ч. 4 ст. 126 КУпАП передбачає відповідальність за керування транспортним засобом особою, позбавленою права керування транспортними засобами.

Норма ч. 5 ст. 126 КУпАП є бланкетною, а тому серед ознак суті такого адміністративного правопорушення обов`язково повинно бути посилання на конкретний нормативно-правовий акт, яким встановлюються відповідні правила та якого не дотрималась особа, яка притягується до адміністративної відповідальності, порушивши тим самим законодавчі приписи.

Відповідно до вимог пункту 2.1 «а» Правил Дорожнього Руху України, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 10 жовтня 2001 року № 1306, водій механічного транспортного засобу повинен мати при собі посвідчення водія на право керування транспортним засобом відповідної категорії.

Відповідно до ст. 245 КУпАП завданнями провадження у справах про адміністративне правопорушення є, зокрема своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи.

Відповідно до положень ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються, зокрема, протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків. Обов`язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 цього Кодексу.

Оцінка доказів, відповідно до ст. 252 КУпАП відбувається за внутрішнім переконанням особи, що приймає рішення, та ґрунтується на всебічному, повному та об`єктивному досліджені всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом та правосвідомістю, а жодний доказ не має наперед встановленої сили.

Суд зазначає, що при розгляді справи про адміністративне правопорушення суддя, відповідно до вимог ст. 280 КУпАП, зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна особа у його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Зміст постанови судді має відповідати вимогам, передбаченим ст. 283, 284 КУпАП, має ґрунтуватися на обставинах, встановлених при розгляді справи, тобто на достатніх і незаперечних доказах. У постанові, зокрема, потрібно навести докази, на яких ґрунтується висновок про вчинення особою адміністративного правопорушення, та зазначити мотиви відхилення інших доказів, на які посилався правопорушник, чи висловлених останнім доводів.

Суд констатує, що матеріали справи про адміністративне правопорушення, складені за ч. 5 ст. 126 КУпАП, обов`язково мають містити у собі відомості або документи, які б підтверджували те, що особа не має право керувати транспортним засобом, та те, що особа повторно протягом року керувала транспортним засобом без права на це.

До матеріалів справи на підтвердження вини ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 126 КУпАП, долучено протокол про адміністративне правопорушення серії ААД № 536477 від 25.09.2023 року; постанову про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серії ЕАС №6906218 від 29.04.2023 року, стосовно ОСОБА_1 за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 126 КУпАП; довідку з ІПНП відносно ОСОБА_1 згідно якої ОСОБА_1 притягувався до адміністративної відповідальності за ч. 4 ст. 126 КУпАП постановою серії ЕАС №6906218 від 29.04.2023 року, якою накладено адміністративне стягнення у виді штрафу у розмірі 20400 гривень.

Як вбачається з матеріалів справи, зокрема протоколу про адміністративне правопорушення, постановою серії ЕАС №6906812 від 29.04.2023 року було накладено стягнення на ОСОБА_1 за ч. 4 ст. 126 КУпАП.

В подальшому ОСОБА_1 звернувся з адміністративним позовом до Департаменту патрульної поліції України про скасування постанови поліцейського УПП в Одеській області від 29.04.2023 року серії ЕАС № 6906218 про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 4 ст. 126 КУпАП.

Крім того, рішенням Доброславського районного суду Одеської області від 23.07.2025 року, адміністративний позов ОСОБА_1 до Департаменту патрульної поліції України про скасування постанови поліцейського УПП в Одеській області від 29.04.2023 року серії ЕАС №6906218 від 29.04.2023 про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 4 ст. 126 КУпАП – задоволено. Вказану постанову визнано протиправною та скасовано, провадження у справі про адміністративне правопорушення закрито на підставі п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП.

Відповідно до ч. 1 ст. 291 КУпАП, постанова адміністративного органу (посадової особи) у справі про адміністративне правопорушення набирає законної сили після закінчення строку оскарження цієї постанови, за винятком постанов про застосування стягнення, передбаченого статтею 26 цього Кодексу, постанов по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, у тому числі зафіксованого в автоматичному режимі, безпеки на автомобільному транспорті, зафіксованого за допомогою засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі в автоматичному режимі, постанов у справах про адміністративні правопорушення, передбачені статтею 132-2 цього Кодексу, та про порушення правил зупинки, стоянки, паркування транспортних засобів, зафіксованого в режимі фотозйомки (відеозапису), а також у випадках накладення штрафу, що стягується на місці вчинення адміністративного правопорушення.

Відповідно до ч. 2 ст. 291 КУпАП, постанова по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, у тому числі зафіксоване в автоматичному режимі, або про порушення правил зупинки, стоянки, паркування транспортних засобів, зафіксоване в режимі фотозйомки (відеозапису), набирає законної сили після її вручення особі або отримання поштового повідомлення про вручення або про відмову в її отриманні, або повернення поштового відправлення з позначкою про невручення, або під час її виконання у випадках, передбачених частиною першою статті 300-1 цього Кодексу.

Відповідно до ч. 4 ст. 291 КУпАП, постанова про позбавлення права керування транспортним засобом набирає чинності з наступного дня після закінчення строку на її оскарження, визначеного цим Кодексом, а у випадку такого оскарження - з дня набрання законної сили рішенням за результатами такого оскарження, яке винесено за наслідками розгляду справи по суті.

З урахуванням наведеного, відповідно до положень ч. 1 ст. 291 КУпАП, постанова адміністративного органу у справі про адміністративне правопорушення набирає законної сили після закінчення строку оскарження цієї постанови, та згідно ч. 4 ст. 291 КУпАП, постанова про позбавлення права керування транспортним засобом, у разі її оскарження - набирає законної сили рішенням за результатами такого оскарження, яке винесено за наслідками розгляду справи по суті.

Отже з викладеного вбачається, що станом на 25.09.2023 року, постанова ЕАС №6906812 від 29.04.2023 року не на набрала законної сили, оскільки у встановленому законом порядку була оскаржена.

Таким чином, працівниками поліції було помилково кваліфіковано дії ОСОБА_1 за ч. 5 ст. 126 КУпАП та складено протокол про адміністративне правопорушення відносно нього.

Крім того, в подальшому особою в судовому порядку було оскаржено вказану постанову ЕАС №6906218 від 29.04.2023 року, складену працівниками патрульної поліції, яку рішенням суду визнано протиправною та скасовано в порядку адміністративного судочинства.

Виходячи з вищевикладеного, суд дійшов висновку про відсутність в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 126 КУпАП.

Згідно ст. 19 Конституції України органи державної влади, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. В той же час, ст. 62 Конституції України передбачає, що вина особи, яка притягується до відповідальності, має бути доведена належними доказами, а не ґрунтуватись на припущеннях, усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачиться на її користь.

Відповідно до ст. 129 Конституції України розгляд і вирішення справ в судах здійснюється на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведеності перед судом їх переконливості.

Таким чином, суд має бути неупередженим і безстороннім і не вправі самостійно змінювати на шкоду особі формулювання правопорушення, викладене у фабулі протоколу про адміністративне правопорушення. Відповідне формулювання слід вважати по суті викладенням обвинувачення у вчинення адміністративного правопорушення, винуватість у скоєнні якого має бути доведено перед судом. Суд також не має права самостійно вишукувати докази винуватості особи у вчиненні правопорушення, оскільки, таким чином перебиратиме на себе функції обвинувача, що є порушенням ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

Тягар доведення складу адміністративного правопорушення покладається на адміністративний орган, разом з тим, особа, яка притягається до відповідальності, звільняється від обов`язку доводити свою причетність до вчинення правопорушення.

Стандарт доведення вини «поза розумним сумнівом» означає, що при доведенні винуватості особи не повинно залишатися жодного «розумного сумніву» в цьому, тоді як наявність такого «розумного сумніву» у винуватості особи є підставою для його виправдання.

Отже, в силу принципу презумпції невинуватості, діючого при розгляді справ про адміністративні правопорушення, всі сумніви у винності особи, що притягується до адміністративної відповідальності, тлумачаться на її користь, а недоведена вина прирівнюється до доведеної невинуватості.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю у разі відсутності складу адміністративного правопорушення.

Враховуючи зазначені обставини, аналізуючи в сукупності матеріали справи та відсутність об`єктивних доказів винуватості особи, суд доходить висновку про відсутність у діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 126 КУпАП, на підставі чого справу про адміністративне правопорушення стосовно нього за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 126 КУпАП, слід закрити, у зв`язку з відсутністю в його діях події і складу адміністративного правопорушення.

На підставі викладеного і керуючись ст. 9, 10, 123, 221, 247, 251, 254, 268, 279, 280, 283, 284 КУпАП, –

ПОСТАНОВИВ:

Провадження у справі про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, який проживає за адресою: АДРЕСА_2 , за ч. 5 ст. 126 КУпАП – закрити, у зв`язку з відсутністю в його діях події і складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 126 КУпАП, на підставі п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП.

Постанова може бути оскаржена протягом десяти днів з дня її винесення в апеляційному порядку.

Суддя Приморського районного суду

м. Одеси Ірина ЦИБ

Оригінал: reyestr.court.gov.ua