Постанова від 23 лютого 2026 р. у справі №342/923/23 — Івано-Франківський апеляційний суд

Справа № 342/923/23

Провадження № 22-ц/4808/120/26

Головуючий у 1 інстанції Федів Л. М.

Суддя-доповідач Мальцева

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24 лютого 2026 року м. Івано-Франківськ

Івано-Франківський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:

головуючогосудді Мальцевої Є.Є.

суддів: Девляшевського В.А., Луганської В.М.,

секретар Кузів А.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Сількогосподарського виробничого кооперативу ім. Т.Г.Шевченка на рішення Городенківського районного суду Івано-Франківської області від 09 жовтня 2025 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Сільськогосподарського виробничого кооперативу ім. Т.Г. Шевченка про усунення перешкод в користуванні майном шляхом повернення земельної ділянки та скасування державної реєстрації права оренди землі, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача - Головне управління Держгеокадастру в Івано-Франківській області,

в с т а н о в и в:

У липні 2023 року ОСОБА_1 звернувся до суду із позовною заявою до Сільськогосподарського виробничого кооперативу ім. Т.Г. Шевченка про усунення перешкод в користуванні майном шляхом повернення земельної ділянки та скасування державної реєстрації права оренди землі.

Свої вимоги позивач мотивував тим, що позивачу на праві приватної власності належить земельна ділянка , площею 0.4207 га, що розташована на території Тишківської сільської ради Коломийського району (раніше Городенківського району) Івано-Франківської області, урочище Аміачна, кадастровий номером 2621686200:02:002:0042, що підтверджується державним актом на право власності на земельну ділянку від 19 березня 2008 року та витягом з державного земельного кадастру. З відомостей Державного земельного кадастру про земельну ділянку, йому стало відомо, що вказана ділянка перебуває в оренді Сільськогосподарського виробничого кооперативу ім. Т.Г. Шевченкана підставі Договору оренди землі від 30.11.2012 р. Разом з тим, згідно із Витягом з державного земельного кадастру про земельну ділянку HB-9901923182021 від 07.10.2021- державна реєстрація речового права (оренди) проведена 25.05.2012 р., тобто за 6 місяців до укладення самого договору оренди землі, а в графі «Орган, що здійснював державну реєстрацію речового права» не міститься ніякої інформації.

Вказує, що не підписував жодного договору оренди щодо спірної ділянки, а тому йому не відомо про те, яким чином і на якій підставі укладений такий договір, та як у відповідача виникло право користування спірною ділянкою. На усну вимогу повернути спірну ділянку у користування власника, відповідач відмовився, посилаюсь на діючий договір оренди землі.

Після цього позивач звернувся до правоохоронних органів щодо факту підроблення підписів чи печаток на договорі оренди землі, оскільки вважав, що в таких діях є ознаки протиправних дій третіх осіб. Відділенням поліції N?2 (м. Городенка) Коломийського районного відділу поліції Головного управління Національної поліції в Івано-Франківській області розпочато досудове розслідування у кримінальному провадженні за №12020095150000081, відомості про яке внесене до ЄРДР 28.12.2020 року, правова кваліфікація кримінального правопорушення: ч. 2 ст. 358 КК України.

Надалі в межах зазначеного кримінального провадження проведено судово-почеркознавчу експертизу, за наслідком якої 01.12.2022 р., експертом Олійник Н., зроблено Висновок експерта N?2585/3400-3402/22-28. За результатами експертизи встановлено: «Підпис (почерк) кульковою ручкою синього кольору у договорі оренди землі (площею 0.4207 га) від 30.11.2012 р. в графі «Орендодавець» - виконаний не ОСОБА_1 , а іншою особою.

Факт відсутності підпису позивача на Договорі оренди землі свідчить про те, що він не виражав свого волевиявлення та відповідно наміру на укладення такого договору, а відповідач користується спірною ділянкою без жодних правових підстав. Отже, внаслідок фактичного безпідставного використання cпірної ділянки відповідачем, позивач не має змоги вільно розпоряджатися такою ділянкою, а саме самостійно її обробляти чи передавати у користування третім особам, що в свою чергу впливає на можливість отримувати від такої діяльності доходи. Враховуючи, що договір оренди позивач не підписував, такий є неукладеним. Відповідно спірна земельна ділянка знаходиться у користуванні відповідача без достатніх правових підстав, чим порушує право позивача на користування та розпорядження належним йому майном. Також зазначає, що без скасування державної реєстрації права оренди земельної ділянки позивача, підставою реєстрації якого став договір оренди, який позивач фактично не укладав, він як власник майна фактично позбавлений свого права власності. Отже, порушене право підлягає захисту шляхом скасування державної реєстрації права оренди землі.

Просив суд зобов`язати Сільськогосподарський виробничий кооператив ім. Т.Г. Шевченка усунути перешкоди в користуванні земельною ділянкою з кадастровим номером 2621686200:02:002:0042, площею 0,4207 га, що розташована на території Тишківської сільської ради Коломийського району (раніше Городенківського району) Івано-Франківської області, урочище Аміачна, шляхом повернення земельної ділянки у користування ОСОБА_1 та скасовати державну реєстрацію права оренди земельної ділянки Сільськогосподарського виробничого кооперативу ім. Т.Г. Шевченка щодо земельної ділянки з кадастровим номером 2621686200:02:002:0042, площею 0,4207 га від 25.05.2012 року, стягнути судові витрати.

Ухвалою Городенківського районного суду Івано-Франківської області від 14 вересня 2023 рокузалучено до участі в справі за позовом ОСОБА_1 до Сільськогосподарського виробничого кооперативу ім. Т.Г. Шевченка про усунення перешкод в користуванні майном шляхом повернення земельної ділянки та скасування державної реєстрації права оренди землі, як третю особу, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача - Головне управління Держгеокадастру в Івано-Франківській області.

Рішенням Городенківського районного суду Івано-Франківської області від 09 жовтня 2025 року позов ОСОБА_1 до Сільськогосподарського виробничого кооперативу ім. Т.Г. Шевченка про усунення перешкод в користуванні майном шляхом повернення земельної ділянки та скасування державної реєстрації права оренди землі задоволено.

Зобов`язано Сільськогосподарський виробничий кооператив ім. Т.Г. Шевченка, код ЄДРПОУ 03375723, усунути перешкоди в користуванні земельною ділянкою з кадастровим номером 2621686200:02:002:0042, площею 0,4207 га, що розташована на території Тишківської сільської ради Коломийського району (раніше Городенківського району) Івано-Франківської області, урочище Аміачна, шляхом повернення земельної ділянки у користування ОСОБА_1 ..

Скасовано державну реєстрацію права оренди земельної ділянки Сільськогосподарського виробничого кооперативу ім. Т.Г. Шевченка щодо земельної ділянки з кадастровим номером 2621686200:02:002:0042, площею 0,4207 га від 25.05.2012 року.

Не погодившись з рішенням суду, представник Сількогосподарського виробничого кооперативу ім.. Т.Г.Шевченка - адвокат Дзібій-Полячок Н. М. безпосередньо до апеляційного суду, подала апеляційну скаргу, в якій просить рішення Городенківського районного суду Івано-Франківської області від 09 жовтня 2025 року скасувати та відмовити у задоволенні позову.

Апеляційна скарга мотивована тим, що суд першої інстанції помилково при ухваленні рішенні посилається на доказ – висновок судово-почеркознавчої експертизи за матеріалами кримінального провадження №120200951500000081 від 01.12.2022 року.

Вказаний висновок не відповідає вимогам Закону України «Про судову експертизу» та Науково-методичних рекомендацій з питань підготовки та призначення судових експертиз та експертних досліджень, затверджених наказом Міністерства юстиції України N53/5 від 08 жовтня 1998 року, оскільки згідно розділу 2.2. Методики дослідження підписів експерт обов`язково проводить дослідження підпису на предмет виявлення технічної підробки ( чи не підроблений підпис, якимось технічним засобом, чи не перемальований на просвіт або виконаний якимось іншим подібним способом). Ця стадія дослідження відсутня при проведенні цієї почеркознавчої експертизи. Порівняльні зразки підписів та почерку, надані на експертизу, описані у вступній частині висновку і мають статус вільних, умовно-вільних та експериментальних зразків підписів та почерку та при описуванні вільних зразків експертом наданий перелік документів, але не вказано, які конкретно підписи у цих документах використовувалися експертом. Крім того, експертом у процесі дослідження було використано зразки підписів ОСОБА_1 , виконані в 2019-2022 роках, у той час як досліджувані документи датовані 2012 роком, що є грубим порушенням вимог методик. У даному випадку не були дотримані основні вимоги які висуваються до порівняльних зразків підписів, а саме - їх достатність (обсяг зразків, який забезпечує можливість повного та всебічного зіставлення усіх ознак, які знаходяться у підписі, що досліджується) та відповідність об`єкту дослідження за часом виконання (зразки повинні бути за часом виконання максимально наближеними до досліджуваного документу);

Вказує, що на вирішення експерта були поставлені запитання щодо автентичності (справжності) підписів ОСОБА_1 в договорах оренди. Однак детальним вивченням змісту розділу «Дослідження» висновку експерта встановлено, що експерт взагалі не застосовує термін «підпис» до об`єктів дослідження і з невідомої причини називає їх рукописними записами. Таким чином експерт у своєму висновку досліджує рукописні записи, а висновок формує стосовно підписів.

Крім того, відповідачем був наданий суду висновок експерта N89 від 17.10.2023 року за результатами проведення почеркознавчої експертизи, який підтверджує факт підписання позивачем договору оренди землі від 25.05.2012р. щодо земельної ділянки кадастровий номер 2621686200:02:002:0042, площею 0,4207га, який не взято судом до уваги, і неправомірно визнаний неналежним та недопустимим доказом. 3 даною оцінкою суду відповідач не погоджується, так як висновок експерта No89 від 17.10.2023року повністю відповідає вимогам Закону України «Про судову експертизу» та Науково-методичних рекомендацій з питань підготовки та призначення судових експертиз та експертних досліджень, затверджених наказом Міністерства юстиції України No53/5 віл 08 жовтня 1998 року.

Суд також не взяв до уваги додані до матеріалів справи докази зокрема : платіжну відомість від 02 вересня 2019р.; платіжну відомість №115 від 19.09.2018р.,платіжну відомість №53 від 24.07.2017р. ; платіжну відомість від 29 серпня 2016р, платіжну відомість№89 від 13 серпня 2015р. ;платіжну відомість №60 від 20 жовтня 2014р.; платіжну відомість за грудень 2013р.; заяву №609945 про проведення нормативно-грошової оцінки земельної ділянки, а такі докази підтверджують існування орендних відносин між сторонами.

Вказує, що спірний договір оренди укладений з дотриманням всіх істотних умов та форми договору. При цьому даний договір виконувався сторонами та позивач отримував орендну плату, крім того на виконання умов договору укладений акт приймання-передачі від 30 листопада 2012р, що підтверджує передачу ОСОБА_1 у оренду даної земельної ділянки Сількогосподарському виробничому кооперативу ім. Т.Г.Шевченка.

Відзив на апеляційну скаргу від ОСОБА_1 у встановлений апеляційним судом строк не надходив.

Відповідно до ч.3ст.360 ЦПК України, відсутність відзиву на апеляційну скаргу не перешкоджає перегляду рішення суду першої інстанції.

У судовому засіданні представник Сількогосподарського виробничого кооперативу ім.. Т.Г.Шевченка адвокат Дзібій-Полячок Н.М. доводи апеляційної скарги підтримала, просила апеляційну скаргу задовольнити.

Представник позивача ОСОБА_1 – адвокат Денега Д.М. заперечив проти задоволення апеляційної скарги.

Позивач ОСОБА_1 та представник третьої особи Головного управління Держгеокадастру в Івано-Франківській області до суду не явилися, про час та місце розгляду справи повідомлені належним чином.

Статтею 372 ЦПК України передбачено, що неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи.

Заслухавши суддю-доповідача, учасників справи, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції, колегія суддів прийшла до наступного.

Відповідно до частини першої статті 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Відповідно до ст. 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були дослідженні в судовому засіданні.

Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві.

Судом встановлено, що на підставі державного акту на право власності на земельну ділянку серії ЯД №804198 ОСОБА_1 є власником земельної ділянки площею 0,4207 га для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, що розташована в с.Тишківці урочище «Аміачна» на території Тишківської сільської ради Коломийського (раніше Городенківського) району Івано-Франківської області (т.1 а.с.23).

Згідно з даними з Витягу з Державного земельного кадастру про земельну ділянку №НВ-9901923182021 від 07.10.2021 відділ у Городенківському районі Головного управління Держгеокадастру в Івано-Франківській області позивач зареєстрував право власності на земельну ділянку із кадастровим номером 2621686200:02:002:0042, місце розташування: Івано-Франківська область, Городенківський район, с.Тишківці, урочище «Аміачна», площею 0.4207 га, дата реєстрації земельної ділянки 30.07.2019 (Т.1 а.с.29-30).

Також з Витягу з Державного земельного кадастру про земельну ділянку №НВ-9901923182021 від 07.10.2021 встановлено, що 25.05.20212 року зареєстровані відомості про оренду даної земельної ділянки відповідачем. (т.1 а.с.30)

З реєстраційної справи про реєстрацію договору оренди земельної ділянки відповідачем суду першої інстанції надано: акт погодження меж земельної ділянки (т.ас.64 Т.1 ), договорі оренди землі від 30.11.2012 між ОСОБА_1 та СВК ім.Т.Г.Шевченка, в особі голови Неміша Р.В., об`єктом оренди є земельна ділянка загальною площею 0,4207 га. Договір укладено на 15 років (у разі укладення договору оренди землі для ведення товарного сільськогосподарського виробництва – з урахуванням ротації культур згідно проектом землеустрою)(а.с.65-66 Т.1); акт прийому-передачі земельної ділянки від 10 листопада 2012 року (а.с.69 Т.1), на підставі якого ОСОБА_1 передав за договором оренди земельну ділянку, що знаходиться на території Тишківської сільської ради Городенківського району Івано-Франківської області для ведення товарного сільського виробництва, а СВК ім.. Т.Г.Шевченка в особі Голови ОСОБА_2 приймає в оренду вказану земельну ділянку (а.с 69 Т.1), платіжні відомості за грудень 2013 року, жовтень 2014 року, серпень 2016 року, липень 2017 року вересень 2018 року (а.с.13- 76 Т.1)

Згідно з висновком експерта за результатами проведення судово-почеркознавчої експертизи за матеріалами кримінального провадження 12020095150000081 (матеріали експерту надійшли згідно постанови СД ВП №2 (м.Городенка) Коломийського районного ВП ГУНП в Івано-Франківській області Богачевського В. від 05.09.2022) від 01.12.2022 №2585/3400-3402/22-28 підпис (почерк) кульковою ручкою синього кольору у договорі оренди землі (площею 0.1248 га) від 30.11.2012 в графі «Орендодавець» - виконаний ОСОБА_1 ; підпис (почерк) кульковою ручкою синього кольору у договорі оренди землі (площею 0.7270 га) від 30.11.2012, в графі «Орендодавець» - виконаний ОСОБА_1 ; підпис (почерк) кульковою ручкою синього кольору у договорі оренди землі (площею 0.4207 га) від 30.11.2012 в графі «Орендодавець» - виконаний не ОСОБА_1 , а іншою особою; підпис (почерк) кульковою ручкою синього кольору у договорі оренди землі (площею 0.1236 га) від 30.11.2012, в графі «Орендодавець» - виконаний ОСОБА_1 ; підписи (почерки) «Грригорчук» кульковою ручкою синього кольору в усіх вищевказаних договорах в графі «Орендодавець» - виконані не однією і тією ж самою особою (а.с.15-22 Т.1)

Також в матеріалах справи є висновок експерта N89 від 17.10.2023 року за результатами проведення почеркознавчої експертизи, який підтверджує факт підписання між ОСОБА_3 та СК ім. Т.Г. Шевченка договору оренди землі від 25.05.2012р. щодо земельної ділянки кадастровий номер 2621686200:02:002:0042, площею 0,4207га, виконаний експертом ТОВ Українська Експертна Компанія» (LLC UKREXPCOMPANY) Коструб А.М..(т.1 а.с.176-181).

Ухвалюючи рішення про задоволення позову, суд першої інстанції виходив з того, що позивач договору оренди землі не підписував, що підтверджується висновком почеркознавчої експертизи, який визнаний судом належним доказом, тобто волевиявлення на укладення договору не висловлювала. А реєстрація права оренди земельної ділянки, підставою виникнення якого став неукладений між сторонами договір оренди, порушує права та законні інтереси позивача на розпорядження власністю - земельною ділянкою з кадастровим номером 2621686200:02:002:0042 площею 0.4207 га, що розташована на території Тишківської сільської ради Коломийського району Івано-Франківської області, урочище «Аміачна». Належна позивачу земельна ділянка перебуває у фактичному користуванні відповідача без встановлених законом підстав, а тому ефективним способом захисту порушеного права позивача є усунення перешкод у користуванні належним йому майном, зокрема, шляхом повернення такої земельної ділянки та скасування державної реєстрації речового права оренди землі.

Колегія суддів погоджується з таким висновком суду першої інстанції з огляду на наступне.

Згідно із частиною першою статті 202 ЦК України правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Дво- чи багатостороннім правочином є погоджена дія двох або більше сторін (частина четверта цієї ж статті ).

Тобто правочином є вольова дія суб`єктів цивільного права, що характеризує внутрішнє суб`єктивне бажання особи досягти певних цивільно-правових результатів - набути, змінити або припинити цивільні права та обов`язки.

Частиною третьою статті 203 ЦК України передбачено, що волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі.

Порушення вимог законодавства щодо волевиявлення учасника правочину є підставою для визнання його недійсним у силу припису частини першої статті 215 ЦК України, а також із застосуванням спеціальних правил про правочини, вчинені з дефектом волевиявлення - під впливом помилки, обману, насильства, зловмисної домовленості, тяжкої обставини.

Як у частині першій статті 215 ЦК України, так і у статтях 229-233 ЦК України, йдеться про недійсність вчинених правочинів, тобто у випадках, коли існує зовнішній прояв волевиявлення учасника правочину, вчинений ним у належній формі ( зокрема, шляхом вчинення підпису на паперовому носії ), що, однак, не відповідає фактичній внутрішній волі цього учасника правочину. У тому ж випадку, коли сторона не виявляла свою волю до вчинення правочину, до набуття обумовлених ним цивільних прав та обов`язків правочин є таким, що не вчинений, права та обов`язки за таким правочином особою не набуті, а правовідносини за ним - не виникли.

Стаття 207 ЦК України встановлює загальні вимоги до письмової форми правочину. Так, на підставі частини першої цієї статті правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах ( у тому числі електронних ), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Частиною другою цієї статті визначено, що правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

Як висновок, підпис є невід`ємним елементом, реквізитом письмової форми договору, а наявність підписів має підтверджувати наміри та волевиявлення учасників правочину, а також забезпечувати їх ідентифікацію.

Згідно із частиною першою статті 627ЦКУкраїни і відповідно до статті 6цьогоКодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди (частина перша статті 638 ЦК України).

У разі ж якщо сторони такої згоди не досягли, такий договір є неукладеним, тобто таким, що не відбувся, а наведені в ньому умови не є такими, що регулюють спірні відносини.

Правочин, який не вчинено (договір, який не укладено), не може бути визнаний недійсним. Наслідки недійсності правочину також не застосовуються до правочину, який не вчинено.

За частиною першою статті 14 Закону України «Про оренду землі» у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин, договір оренди землі укладається в письмовій формі і за бажанням однієї із сторін може бути посвідчений нотаріально.

Згідно статті 15 Закону України «Про оренду землі» у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин, істотними умовами договору оренди землі є: об`єкт оренди (місце розташування та розмір земельної ділянки); строк дії договору оренди; орендна плата із зазначенням її розміру, індексації, форм платежу, строків, порядку її внесення і перегляду та відповідальності за її несплату; умови використання та цільове призначення земельної ділянки, яка передається в оренду; умови збереження стану об`єкта оренди; умови і строки передачі земельної ділянки орендарю; умови повернення земельної ділянки орендодавцеві; існуючі обмеження (обтяження) щодо використання земельної ділянки; визначення сторони, яка несе ризик випадкового пошкодження або знищення об`єкта оренди чи його частини; відповідальність сторін; умови передачі у заставу та внесення до статутного фонду права оренди земельної ділянки. Відсутність у договорі оренди землі однієї з істотних умов, передбачених цією статтею, а також порушення вимог статей 4-6, 11, 17, 19 цього Закону є підставою для відмови в державній реєстрації договору оренди, а також для визнання договору недійсним відповідно до закону.

Відповідно до статті 204 ЦК України правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним. Зазначена норма кореспондує частинам другій, третій статті 215 ЦК України, висвітлює різницю між нікчемним і оспорюваним правочином і не застосовується до правочинів, які не відбулися, бо є невчиненими.

Судом враховано правовий висновок, викладений у постанові Великої Палати Верховного Суду від 16 червня 2020 року у справі № 145/2047/16-ц (провадження № 14-499цс19), за яким у випадку не підписання договору оренди землі однією із сторін такий спосіб захисту, як визнання правочину неукладеним, не є способом захисту прав та інтересів, установленим законом. Належним способом захисту є усунення перешкод у користуванні належним позивачу майном, зокрема шляхом заявлення вимог про повернення такої ділянки.

Отже, власник земельної ділянки вправі захищати своє порушене право на користування земельною ділянкою, спростовуючи факт укладення ним договору оренди земельної ділянки у мотивах негаторного позову та виходячи з дійсності змісту правовідносин, які склалися у зв`язку з фактичним використанням земельної ділянки.

Такий висновок зробив ВС у справі № 144/338/18 від 27.06.2022 року.

Відповідно до статті 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Згідно із статтею 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

На підтвердження обставин, викладених у позовній заяві, позивач надав висновок експерта №2585/3400-3402/22-28 від 01.12.2022, який сторона відповідача вважає неналежним та недопустимим доказом.

Доводи апеляційної скарги відповідача зводяться до критики вказаного висновку, який на думку відповідача не відповідає вимогам закону і методики проведення почеркознавчих експертиз, і тому судом незаконно прийнятий як доказ по справі.

Відповідно, відповідач вважає, що судом не встановлені повно обставини справи, тому висновки суду не відповідають фактичним обставинам.

Задля перевірки доводів апеляційної скарги колегією суддів, як і судом першої інстанції, досліджено матеріали справи, в тому числі вказаний висновок експерта, що складений старшим судовим експертом Олійник Н.С, яка має відповідний кваліфікаційний рівень та попереджена про кримінальну відповідальність за завідомо неправдивий висновок. Для проведення експертизи експерту надано вільні зразки підпису, умовно-вільні та експериментальні зразки підпису ОСОБА_1 .

Так, висновок експерта про те, що підпис в договорі оренди виконаний не ОСОБА_1 , складений експертом на підставі дослідження та порівняння різних груп зразків підпису та почерку ОСОБА_1 з врахуванням загальних та окремих почеркових ознак - отже, немає підстав для відкидання такого доказу як неналежного та недопустимого, чи такого, що отриманий з порушенням порядку, встановленого законом.

При цьому, під час розгляду справи, в суді першої інстанції відповідачем заявилось клопотання про проведення судову почеркознавчу експертизу, яке задоволено судом. До суду першої інстанції 12 грудня 2024 року від Державного науково-дослідного експертно-криміналістичного центру МВС України на виконання ухвали суду від 29 травня 2024 року про призначення судову почеркознавчу експертизу, надійшло повідомлення про неможливість проведення судової почеркознавчої експертизи від 27.11.2024 № СЕ-19-24/45812-ПЧ. У повідомленні зазначено, що ураховуючи відсутність однозначності, щодо достовірності наданих зразків підпису ОСОБА_1 та відповідно до ст.72 ЦПК України складено повідомлення про неможливість проведення судової почеркознавчої експертизи у цивільній справі №342/923/23.

Разом з тим з висновку судово-почеркознавчої експертизи від 01.12.2022, проведеної у рамках кримінального провадження №12020095150000081, вбачається, що експертиза проведена у відповідності до діючих інструкцій та науково-методичних рекомендацій для проведення судових експертиз і експертних досліджень, зокрема, і почеркознавчих експертиз.

Колегія суддів відхиляє доводи апеляційної скарги про те, що експертом у процесі дослідження було використано зразки підписів ОСОБА_1 , виконані в 2019-2022 роках, у той час як досліджувані документи датовані 2012 роком, оскільки згідно з пунктами 1.1, 1.3 Науково-методичних рекомендацій з питань підготовки та призначення судових експертиз та експертних досліджень, затверджених наказом Міністерства юстиції України від 08.10.1998 № 53/5 для проведення почеркознавчої експертизи використовуються вільні, умовно-вільні та експериментальні зразки підпису, у тому числі виконані як до, так і після дати створення досліджуваного документа, за умови, що експерт ураховує можливі вікові, фізіологічні та індивідуальні зміни почерку. Апелянтом не наведено жодних конкретних обставин, які б свідчили про істотні зміни почерку ОСОБА_1 у відповідний період (тяжкі захворювання, травми, інші об`єктивні чинники) Сам по собі часовий розрив між датою досліджуваного документа і датою виконання порівняльних зразків не свідчить про недопустимість експертного висновку.

Висновок, підготовлений у рамках кримінального провадження особою, яка є атестованим судовим експертом, відповідає положенням статті 102 ЦПК України.

Верховний Суд неодноразово робив висновок про допустимість висновку експерта, який проведений в рамках кримінального провадження.

Зокрема, такі правові висновки викладено у постановах Верховного Суду від 11 жовтня 2018 року у справі № 761/12898/16-ц, від 05 лютого 2020 року у справі № 461/3675/17, від 25 березня 2021 року у справі № 752/21411/17, від 15 квітня 2021 року у справі № 759/15556/18.

Твердження відповідача в апеляційній скарзі про те, що позивач мав фактичні орендні відносини із відповідачем, оскільки отримував оренду за користування даною ділянкою, не має значення для вирішення спору за умови відсутності укладеного договору оренди землі від 30 листопада 2012 року та погодження його істотних умов.

Суд відхиляє доводи апеляційної скарги про те, що судом першої інстанції неправомірно не взято до уваги висновок експерта N89 від 17.10.2023 року за результатами проведення почеркознавчої експертизи, який підтверджує факт підписання між ОСОБА_3 та СК ім. Т.Г. Шевченка договору оренди землі від 25.05.2012р. щодо земельної ділянки кадастровий номер 2621686200:02:002:0042, площею 0,4207га, оскільки судом першої інстанції встановлено, і перевірено такі обставини апеляційним судом, що відсутні відомості, що ТОВ Українська Експертна Компанія» (LLC UKREXPCOMPANY) є науково-дослідною установою судових експертиз Міністерства юстиції України, а ОСОБА_4 є співробітником науково-дослідних установ судових експертиз Міністерства юстиції України та має кваліфікацію судового експерта з тієї експертної спеціальності, за якою складено висновок. Крім того, в актуальному Реєстрі атестованих судових експертів відсутні відомості про атестованого експерта ОСОБА_4 , який проводив вищевказану експертизу.

Отже, неможливо не погодитися із тим, що позивач договору оренди землі не підписував - волевиявлення на укладення договору не висловлював, реєстрація права оренди земельної ділянки, підставою виникнення якого став неукладений між сторонами договір оренди, порушує права ОСОБА_1 та законні інтереси на розпорядження власністю – земельною ділянкою площею 0.4207 га, що розташована на території Тишківської сільської ради Коломийського району (раніше Городенківського району) Івано-Франківської області, урочище Аміачна, кадастровий номером 2621686200:02:002:0042, і тому цілком логічним і обґрунтованим є висновок суду, що належна позивачу земельна ділянка перебуває у фактичному користуванні відповідача без встановлених законом підстав, а тому ефективним способом захисту порушеного права позивачки є усунення перешкод у користуванні належним майном, зокрема, шляхом повернення такої земельної ділянки та скасування державної реєстрації речового права оренди землі.

Зі справи вбачається, що суд належно дослідив і проаналізував надані письмові докази, визначив характер правовідносин між сторонами, і зробив висновок, який повністю відповідає обставинам справи.

З огляду на викладене колегія суддів вважає, що доводи апеляційної скарги не дають підстав для встановлення неправильного застосування судом першої інстанції норм матеріального права, не спростовують висновків суду, обґрунтовано викладених у мотивувальній частині оскаржуваного рішення. При вирішенні даної справи судом повно і всебічно досліджено матеріали справи та надано належну правову оцінку доводам сторін і зібраним у справі доказам.

Установивши, що позивач не підписував договір оренди землі від 30 листопада 2012 року, істотних умов цього договору не погоджував, що підтверджено належними й допустимими доказами й не спростовано відповідачем, суд першої інстанції, обґрунтована вважав, що такий договір є неукладеним, а оскільки державна реєстрація речового права на підставі неукладеного договору оренди земельної ділянки порушує права та законні інтереси позивача на розпорядження належною йому земельною ділянкою.

Відповідно до ст. 375 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Переглянувши справу відповідно до вимог ст. 367 ЦПК України в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених в суді першої інстанції, колегія суддів не вбачає апеляційних підстав для скасування чи зміни рішення суду першої інстанції, у зв`язку з чим апеляційна скарга позивача задоволенню не підлягає.

Оскільки апеляційна скарга не підлягає задоволенню, то судові витрати відносяться на рахунок апелянта.

Керуючись ст. 367, 368, 374, 375, 381-384 ЦПК України, апеляційний суд

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу Сількогосподарського виробничого кооперативу ім. Т.Г.Шевченка залишити без задоволення.

Рішення Городенківського районного суду Івано-Франківської області від 09 жовтня 2025 року залишити без змін.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з моменту її ухвалення та може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення.

Повний текст судового рішення складений 26 лютого 2026 року.

Судді Є.Є. Мальцева

В.А.Девляшевський

В.М.Луганська