Постанова від 25 лютого 2026 р. у справі №274/8412/25 — Житомирський апеляційний суд

УКРАЇНА

Житомирський апеляційний суд

Справа № 274/8412/25Головуючий у 1-й інст. Мороко С. В.

Категорія 156Доповідач Скітневська О.М.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26 лютого 2026 рокум. Житомир

Житомирський апеляційний суд у складі судді судової палати з розгляду кримінальних справ Скітневської О.М., з участю особи, яку притягнуто до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , захисника Олянюка Віталія Леонідовича, розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в м. Житомирі апеляційну скаргу адвоката Олянюка В. Л. на постанову Бердичівського міськрайонного суду Житомирської області від 26 грудня 2025 року, якою ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративних правопорушень, передбачених ст.124, ч. 1 ст. 130 КУпАП,

В С Т А Н О В И В:

Постановою судді Бердичівського міськрайонного суду Житомирської області від 26 грудня 2025 року об`єднано в одне провадження справи № 274/8412/25 та № 274/8414/25 про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 за ст. 124 та ч. 1 ст. 130 КУпАП. Об`єднаній справі присвоєно номер № 274/8412/25, провадження № 3/0274/1773/25.

ОСОБА_1 визнано винуватим у вчиненні адміністративних правопорушень, передбачених ст. 124, ч. 1 ст. 130 КУпАП, та накладено на нього адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17 000 (сімнадцять тисяч) гривень з позбавленням права керування транспортними засобами строком на 1 (один) рік. Стягнуто з ОСОБА_1 судовий збір в розмірі 605,60 грн.

Згідно з постановою судді місцевого суду, 28.11.2025 о 18 год. 10 хв. в м. Бердичеві по вул. Гулака Артемовського, 4, ОСОБА_1 , керуючи транспортним засобом - мотоциклом FOXWELL, державний номерний знак НОМЕР_1 , не врахував дорожньої обстановки, не вибрав безпечної швидкості руху, не впорався з керуванням, та скоїв падіння з мотоцикла, чим порушив п. 12.1 Правил дорожнього руху. Внаслідок дорожньо-транспортної пригоди транспортний засіб отримав механічні пошкодження. Відповідальність за вказане адміністративне правопорушення передбачена ст. 124 КУпАП.

Цього ж дня о 18 год. 10 хв. в м. Бердичеві по вул. Гулака Артемовського, 4, ОСОБА_1 керував транспортним засобом - мотоциклом FOXWELL, державний номерний знак НОМЕР_1 , з ознаками алкогольного сп`яніння: запах алкоголю з порожнини рота, незв`язна мова, почервоніння обличчя. Від проходження медичного огляду на стан сп`яніння у встановленому законом порядку відмовився, чим порушив вимоги п. 2.5 Правил дорожнього руху.

Не погоджуючись з вказаною постановою судді місцевого суду, адвокат Олянюк В.Л. в інтересах ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу, в якій просить постанову скасувати та закрити провадження у справі за відсутністю складу адміністративного правопорушення, посилаючись на незаконність постанови, неповне з`ясування судом обставин справи. Зокрема, посилається на те, що оскаржувана постанова ухвалена на припущеннях, протоколи про адміністративні правопорушення не можуть бути визнані самостійними беззаперечними доказами, а відеозапис не містить факту керування ОСОБА_1 транспортним засобом, а лише спілкування останнього з працівниками поліції.

В судовому засіданні ОСОБА_1 та його захисник Олянюк В.Л. апеляційну скаргу підтримали, просили її задовольнити.

Дослідивши матеріали справи про адміністративне правопорушення, заслухавши пояснення осіб, які з`явилися у судове засідання, перевіривши доводи апеляційної скарги, суд доходить наступних висновків.

Порушення учасниками дорожнього руху правил дорожнього руху, що спричинило пошкодження транспортних засобів, вантажу, автомобільних доріг, вулиць, залізничних переїздів, дорожніх споруд чи іншого майна, тягне за собою адміністративну відповідальність, передбачену ст. 124 КУпАП.

Керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також передача керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп`яніння чи під впливом таких лікарських препаратів, а так само відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, передбачає адміністративну відповідальність за ч.1 ст. 130 КУпАП.

Пункти ПДР України, порушення яких інкриміновані ОСОБА_1 , передбачають:

12.1- під час вибору в установлених межах безпечної швидкості руху водій повинен ураховувати дорожню обстановку, а також особливості вантажу, що перевозиться, і стан транспортного засобу, щоб мати змогу постійно контролювати його рух та безпечно керувати ним;

2.5 - водій повинен на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

Відповідно до вимог статей 245, 251, 252, 280 КУпАП суд зобов`язаний повно, всебічно та об`єктивно з`ясувати всі обставини справи, встановити чи було вчинено адміністративне правопорушення та чи винна особа у його вчиненні, дослідити наявні у справі докази, дати їм належну правову оцінку і в залежності від встановленого, прийняти мотивоване законне рішення.

Постанова судді згідно зі ст.283 КУпАП має ґрунтуватися на обставинах, встановлених при розгляді справи, тобто на достатніх і незаперечних доказах.

Проте, вищевказані вимоги закону суддею місцевого суду дотримані не в повному обсязі, а висновок про доведеність вини ОСОБА_1 у вчиненні адміністративних правопорушень, передбачених ст. 124, ч.1 ст.130 КУпАП, за обставин, наведених у постанові, не підтверджується достатніми належними та допустимими доказами.

Як на докази винуватості ОСОБА_1 у скоєнні правопорушень, передбачених ст.124, ч.1 ст.130 КУпАП, суд першої інстанції послався на протоколи про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 № 526475 від 28.11.2025 та серії ААД № 755574 від 28.11.2025 (а.с.2,17); схему місця ДТП від 28.11.2025 (а.с.19); розписку про інформування особи, яка підлягає огляду на стан сп`яніння, про порядок застосування спеціального технічного засобу від 28.11.2025 (а.с.5); акт огляду на стан алкогольного сп`яніння з використанням спеціальних технічних засобів, зі змісту якого вбачається, що огляд пропонувалось провести за допомогою приладу Алкотест «Drager» у зв`язку з виявленими ознаками: запах алкоголю з ротової порожнини, нечітка мова, почервоніння обличчя. Проходити огляд ОСОБА_1 відмовився (а.с.7); направлення від 28.11.2025 на огляд водія транспортного засобу з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції. Проходити огляд ОСОБА_1 відмовився (а.с.7); пояснення ОСОБА_1 (а.с.20); наявний в матеріалах справи відеозапис з нагрудних камер поліцейських (а.с.13).

Вказані докази апеляційний суд не може визнати достатніми та такими, які узгоджуються із стандартом доказування «поза розумним сумнівом», і які свідчать про беззастережну винуватість ОСОБА_1 у вчиненні інкримінованих ним адміністративних проступків, передбачених ст.124, ч.1 ст.130 КУпАП.

Відповідно до положень ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на підставі яких у визначеному законом порядку встановлюється наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інших обставин справи, що мають значення для її правильного вирішення. Ці фактичні дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами

Обов`язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 цього Кодексу.

Обов`язок органу (особи), яка склала протокол про адміністративне правопорушення, нести тягар доказування, є складовою презумпції невинуватості та забезпечення доведеності вини. Відповідно до практики Європейського суду з прав людини, апеляційний суд не може перебирати на себе функцію обвинувачення та збирати докази, оскільки це суперечить принципу справедливого судового розгляду, змагальності та об`єктивності розгляду справи.

Відповідно до Рішення Конституційного Суду України від 22.12.2010 №23-рп/2010 адміністративна відповідальність в Україні та процедура притягнення до неї ґрунтується на конституційних принципах, у тому числі на закріпленій у статті 62 Конституції України презумпції невинуватості.

Статтею 62 Конституції України встановлено, що особа вважається невинуватою у вчиненні злочину і не може бути піддана кримінальному покаранню, доки її вину не буде доведено в законному порядку і встановлено обвинувальним вироком суду.

Ніхто не зобов`язаний доводити свою невинуватість у вчиненні злочину.

Обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.

Основними доказами, доданими до протоколів про адміністративні правопорушення щодо ОСОБА_1 , є схема місця ДТП, на якій зафіксоване місце розташування мотоциклу – узбіччя, описані механічні пошкодження на мотоциклі, письмові пояснення ОСОБА_1 , в яких він зазначає, що стояв на тротуарі з мотоциклом і не рухався, поліцейські під`їхали та повідомили, що на мотоциклі механічні пошкодження, а також відеозаписи із бодікамер поліцейських.

На відеозаписах, наявних у матеріалах справи, зафіксовані події, які відбувалися після прибуття поліцейських на місце пригоди. Поліцейські повідомляють ОСОБА_1 , що люди бачили, як він їхав і впав з мопеду, а тому викликали швидку та поліцію. Сам ОСОБА_1 зазначив, що він не керував транспортним засобом, а стояв. На відеозаписі зафіксовано обстановку, зокрема, місце розташування мопеда на узбіччі, та процес спілкування ОСОБА_1 з працівниками поліції та медичними працівниками служби екстреної медичної допомоги. При цьому, як вбачається з відеозапису, ні працівники поліції, ні медичні працівники не бачили ні факту керування ОСОБА_1 транспортним засобом, ні самої ДТП. Будь-яких пояснень свідків, які б бачили, як ОСОБА_1 керував мопедом і що дійсно мала місце дорожньо-транспортна пригода, матеріали справи не містять. До протоколів не додано також будь-яких документів, з яких можна було б встановити, хто саме та що саме повідомляв екстреним службам, та у зв`язку з чим на місце виїхали працівники поліції та бригада екстреної медичної допомоги.

Інші документи, долучені до протоколів, а саме: розписка про роз`яснення прав та обов`язків, розписка про інформування особи, яка підлягає огляду на стан сп`яніння, про порядок застосування спеціального технічного засобу, розписка про ознайомлення водія з вимогами ч.1 ст. 266 КУпАП щодо відсторонення водія від керування транспортним засобом, направлення на огляд водія з метою виявлення стану сп`яніння, акт огляду на стан алкогольного сп`яніння з використанням спеціальних технічних засобів (всі перелічені документи з відмітками про відмову ОСОБА_1 від підпису) – не доводять обставин, викладених у протоколах, а саме керування ОСОБА_1 мопедом, порушення ним Правил дорожнього руху та подію дорожньо-транспортної пригоди за його участі. А без достатніх доказів, які відповідно до стандарту доведення «поза розумним сумнівом» підтверджували б обставини, які мають важливе значення для встановлення наявності складу адміністративних правопорушень у діях ОСОБА_1 , такі обставини залишаються у категорії припущень. Доводи апеляційної скарги та пояснення ОСОБА_1 про те, що він не керував транспортним засобом, що мопед був у несправному стані, вже мав пошкодження, і тому він вів його в руках, не спростовуються матеріалами справи.

Ч.1 ст. 130 КУпАП встановлює адміністративну відповідальність за відмову особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції. Обов`язковою ознакою об`єктивної сторони зазначеного правопорушення є встановлення факту керування транспортним засобом.

Оскільки суд не може констатувати наявність достатніх беззаперечних доказів факту керування ОСОБА_1 транспортних засобів, це унеможливлює встановлення в його діях складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 130 КУпАП.

Протоколи про адміністративні правопорушення в даному випадку не можна визнати беззаперечними доказами вини ОСОБА_1 в розумінні ст. 251 КУпАП, оскільки викладені у них обставини мають підтверджуватися іншими належними і достатніми доказами.

Відповідно до змісту частини сьомої статті 294 КУпАП суд апеляційної інстанції не обмежений доводами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права.

Зважаючи на викладене, апеляційний суд дійшов висновку про недоведеність вини ОСОБА_1 у вчиненні ним адміністративних правопорушень, передбачених ст.124, ч.1 ст.130 КУпАП. Всі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на його користь, а викладені в протоколах про адміністративні правопорушення стосовно ОСОБА_1 відомості не підтверджуються достатніми доказами у справі, якими можна було б спростувати доводи апеляційної скарги.

Відповідно до п.1 ч.1 ст.247 КУпАП провадження у справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю у разі відсутності складу адміністративного правопорушення.

Враховуючи викладене, апеляційний суд вважає за необхідне скасувати постанову суду першої інстанції та закрити провадження у справі про адміністративні правопорушення відносно ОСОБА_1 на підставі п.1ч.1 ст.247 КУпАП.

Керуючись ст. 294 КУпАП, суд

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу адвоката Олянюка Віталія Леонідовича в інтересах ОСОБА_1 задовольнити.

Постанову Бердичівського міськрайонного суду Житомирської області від 26 грудня 2025 року, якою ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративних правопорушень, передбачених ст.124, ч.1 ст.130 КУпАП - скасувати.

Закрити провадження у справі про адміністративне правопорушення за ст.124, ч.1 ст.130 КУпАП відносно ОСОБА_1 на підставі п.1 ч.1 ст.247 КУпАП, у зв`язку з відсутністю в його діях складу адміністративних правопорушень.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною й оскарженню не підлягає.

СуддяО. Скітневська