Постанова від 25 лютого 2026 р. у справі №164/2018/25 — Волинський апеляційний суд

Справа № 164/2018/25 Головуючий у 1 інстанції: Ониско Р. В.

Провадження № 22-ц/802/322/26 Доповідач: Матвійчук Л. В.

ВОЛИНСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

26 лютого 2026 року місто Луцьк

Волинський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:

головуючого - судді Матвійчук Л. В.,

суддів - Федонюк С. Ю., Осіпука В. В.,

розглянувши у порядку спрощеного позовного (письмового) провадження без повідомлення учасників справи цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Укр Кредит Фінанс» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором за апеляційною скаргою відповідача ОСОБА_1 на рішення Маневицького районного суду Волинської області від 17 грудня 2025 року

В С Т А Н О В И В:

У вересні 2025 року Товариство з обмеженою відповідальністю (далі – ТОВ) «Укр Кредит Фінанс» звернулося до суду із зазначеним позовом, обґрунтовуючи вимоги тим, що 10 травня 2023 року між ним та відповідачем ОСОБА_1 за допомогою веб-сайту (creditkasa.com.ua) укладений в електронній формі договір про відкриття кредитної лінії № 1203-2076 (далі – кредитний договір).

Позивач зазначав, що товариство згідно з умовами договору зобов`язалося надати відповідачу кредит для задоволення особистих потреб на наступних умовах: сума кредиту – 9 600 грн; строк кредитування 300 днів; базовий період – 20 днів; знижена відсоткова ставка – 2,50% в день; стандартна відсоткова ставка – 3,00% в день.

Відповідачу кредит наданий шляхом перерахування коштів на зазначений нею картковий рахунок.

Однак, свої зобов`язання за кредитним договором відповідач ОСОБА_1 належним чином не виконувала, внаслідок чого у неї станом на 05 серпня 2025 року утворилася заборгованість, загальний розмір якої становить 88 104 грн, з яких: 9 600 грн – прострочена заборгованість за кредитом; 78 504 грн – прострочена заборгованість за нарахованими процентами.

Разом з тим, товариство прийняло рішення про застосування до відповідача програми лояльності, а саме часткове списання заборгованості за нарахованими процентами у розмірі 46 080 грн, у зв`язку з чим загальний розмір заборгованості становить 42 024 грн.

Ураховуючи наведене, ТОВ «Укр Кредит Фінанс» просило суд стягнути з ОСОБА_1 на свою користь заборгованість за кредитним договором №1203-2076 від 10 травня 2023 року у розмірі 42 024 грн, з яких: 9 600 грн – прострочена заборгованість за кредитом; 32 424 грн – прострочена заборгованість за нарахованими процентами, а також понесені по справі судові витрати по сплаті судового збору у розмірі 2 422 грн 40 коп.

Рішенням Маневицького районного суду Волинської області від 17 грудня 2025 року позов ТОВ «Укр Кредит Фінанс» задоволено.

Стягнуто з ОСОБА_1 на користь ТОВ «Укр Кредит Фінанс» заборгованість за кредитним договором № 1203-2076 від 10 травня 2023 року у розмірі 42 024 грн.

Розстрочено стягнення суми заборгованості у розмірі 42 024 грн на десять місяців рівними частинами по 4 202 грн 40 коп. щомісячно, починаючи стягнення після набрання рішенням законної сили.

Стягнуто з ОСОБА_1 на користь ТОВ «Укр Кредит Фінанс» судові витрати по сплаті судового збору у розмірі 2 422 грн 40 коп.

В апеляційній скарзі відповідач ОСОБА_1 , посилаючись на неправильне застосування судом норм матеріального права та порушення норм процесуального права, невідповідність висновків суду обставинам справи, просила рішення суду першої інстанції в частині стягнення з неї на користь позивача судового збору у розмірі 2 422 грн 40 коп. скасувати та ухвалити в цій частині нове судове рішення, яким покласти його компенсацію на державу. Крім того, просила апеляційний суд змінити порядок виконання рішення суду першої інстанції з урахуванням її майнового стану, інвалідності та наявності інших зобов`язань.

На переконання скаржника, суд першої інстанції безпідставно стягнув з неї на користь позивача судовий збір у розмірі 2 422 грн 40 коп. Суд не звернув уваги на те, що вона є особою з інвалідністю ІІ групи. Згідно з п. 9 ч. 1 ст. 5 Закону України «Про судовий збір» особи з інвалідністю І та ІІ груп звільняються від сплати судового збору в усіх судових інстанціях. Отже, у цій справі судовий збір не міг бути покладений на неї та підлягав компенсації за рахунок держави у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України. Крім того, суд розстрочив виконання рішення суду строком на 10 місяців із щомісячним платежем у розмірі 4 202 грн 40 коп. Проте, такий розмір щомісячного платежу для неї є непосильним з огляду на стан її здоров`я, наявність інвалідності ІІ групи, необхідність постійного лікування та виконання іншого судового рішення про стягнення коштів, яке вона на даний час виконує та яке триватиме до серпня 2026 року. Суд не врахував її реальний фінансовий стан та сукупне боргове навантаження, що суперечить принципам справедливості, розумності та співмірності виконання судового рішення.

У відзиві на апеляційну скаргу представник позивача ТОВ «Укр Кредит Фінанс» Мосійчук А. І., посилаючись на безпідставність вимог апеляційної скарги та законність і обґрунтованість висновків суду першої інстанції, просила залишити апеляційну скаргу без задоволення, а рішення суду першої інстанції - без змін. Вважає, що прохання відповідача про зміну порядку виконання рішення суду першої інстанції є таким, що не підлягає задоволенню. Так, відповідач визнає свою заборгованість і усвідомлює свій обов`язок по сплаті боргу за кредитними договором, однак вона ухилялася від відповідальності по сплаті боргу та не дотримувалася виконання договірних зобов`язань, внаслідок чого ТОВ «Укр Кредит Фінанс» було змушене відновлювати свої порушені права у судовому порядку. Крім того, посилання відповідача на свій матеріальний та фізичний стан, не може бути підставою для зміни порядку виконання рішення суду, а саме розстрочення виконання рішення суду. Такі обставини не стосуються предмета спору, оскільки на момент укладення кредитного договору відповідач усвідомлювала, що бере на себе грошові зобов`язання та повинна буде їх виконувати у повному обсязі. Відповідач добровільно погодилася на умови кредитування, тому повинна була розраховувати власні можливості та наслідки невиконання договору. Відсутність коштів або зміна життєвих обставин є комерційним ризиком позичальника, який не може перекладатися на позивача. Відповідно до правової позиції, яка викладена у постанові Верховного Суду від 11 грудня 2018 року у справі № 2а-9247/10/0570, відстрочка/розстрочка виконання рішення має базуватися на принципах співмірності і пропорційності з метою забезпечення балансу прав і законних інтересів стягувачів і боржників. Таким чином, посилання відповідача на її несприятливий матеріальний стан та стан здоров`я не можуть бути визнані судом як належні та достатні підстави для зміни порядку виконання рішення суду шляхом надання відстрочення чи розстрочення.

Відповідно до вимог ч. 13 ст. 7, ч. 1 ст. 368, ч. 1 ст. 369 ЦПК України ця справа розглядається судом апеляційної інстанції в порядку спрощеного позовного (письмового) провадження та без повідомлення учасників справи.

За змістом частин 4 та 5 ст. 268 ЦПК України у разі неявки всіх учасників справи у судове засідання, яким завершується розгляд справи, або у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи суд підписує рішення (повне або скорочене) без його проголошення. Датою ухвалення рішення, ухваленого за відсутності учасників справи, є дата складення повного судового рішення.

Датою ухвалення постанови у цій справі є 26 лютого 2026 року - дата складення повного судового рішення.

Згідно з частинами 1, 2 ст. 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї.

Оскільки рішення суду першої інстанції оскаржується відповідачем лише в частині стягнення судового збору та в апеляційній скарзі міститься її прохання щодо зміни порядку виконання судового рішення, то відповідно до ст. 367 ЦПК України апеляційним судом в решті рішення суду не переглядається та на предмет законності й обґрунтованості не перевіряється.

Дослідивши обставини справи та перевіривши їх доказами, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню, рішення суду першої інстанції в частині стягнення судового збору належить скасувати та ухвалити в цій частині нове судове рішення, в решті вимоги апеляційної скарги залишити без задоволення.

Як вбачається з матеріалів справи, рішенням Маневицького районного суду Волинської області від 17 грудня 2025 року позов ТОВ «Укр Кредит Фінанс» у цій справі задоволено та стягнуто з ОСОБА_1 на користь ТОВ «Укр Кредит Фінанс» заборгованість за кредитним договором № 1203-2076 від 10 травня 2023 року у розмірі 42 024 грн.

Розстрочено стягнення суми заборгованості у розмірі 42 024 грн на десять місяців рівними частинами по 4 202 грн 40 коп. щомісячно, починаючи стягнення після набрання рішенням законної сили.

Стягнуто з ОСОБА_1 на користь ТОВ «Укр Кредит Фінанс» судові витрати по сплаті судового збору у розмірі 2 422 грн 40 коп.

Стягуючи судовий збір на користь позивача з відповідача, суд першої інстанції не звернув уваги на те, що остання до відзиву на позовну заяву долучила довідку огляду МСЕК серії 12 ААГ № 873002 від 13 березня 2024 року, згідно з якою вона є особою з інвалідністю ІІ групи довічно.

Пунктом 9 ч. 1 ст. 5 Закону України «Про судовий збір» передбачено, що від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях звільняються особи з інвалідністю I та II груп.

Оскільки відповідач звільнена від сплати судового збору в усіх судових інстанціях, як особа з інвалідністю ІІ групи, тому у суду першої інстанції були відсутні передбачені законом підстави стягувати з неї на користь ТОВ «Укр Кредит Фінанс» судовий збір у розмірі 2 422 грн 40 коп.

Згідно з ч. 6 ст. 141 ЦПК України, якщо сторону на користь якої ухвалено рішення звільнено від сплати судових витрат то з другої сторони стягуються судові витрати на користь осіб які їх понесли, пропорційно до задоволеної частини вимог, а інша частина компенсується за рахунок держави у порядку встановленому Кабінетом Міністрів України. Якщо обидві сторони звільнені від оплати судових витрат, вони компенсуються за рахунок держави у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Зважаючи на те, що відповідач відповідно до п. 9 ч. 1 ст. 5 Закону України «Про судовий збір» звільнена від сплати судового збору, як особа з інвалідністю ІІ групи, тому понесені позивачем судові витрати по сплаті судового збору підлягають компенсації за рахунок держави, в порядку встановленому Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до ч. 1 ст. 376 ЦПК України підставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни судового рішення є: 1) неповне з`ясування обставин, що мають значення для справи; 2) недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; 3) невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи; 4) порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права.

Отже, з огляду на те, що оскаржуване рішення суду першої інстанції в частині розподілу судових витрат не відповідає вимогам закону, тому з підстав, передбачених ч. 1 ст. 376 ЦПК України, його необхідно скасувати в частині стягнення судового збору з наведених вище підстав.

Що стосується прохання відповідача в апеляційній скарзі про зміну порядку виконання рішення суду першої інстанції з урахуванням її майнового стану, інвалідності та наявності інших зобов`язань, то колегія суддів зазначає наступне.

Суд першої інстанції ухвалюючи судове рішення у цій справі, урахував клопотання відповідача ОСОБА_1 про розстрочення стягнутої суми в разі задоволення позову, оскільки вона не має коштів для оплати заборгованості в повному об`ємі, хворіє та перебуває на постійному лікуванні, перенесла складну медичну операцію, що призвело до ускладнення стану здоров`я. Відповідач надала суду підтверджуючу медичну документацію, тому суд застосувавши положення ч. 1 ст. 267 ЦПК України, розстрочив стягнення суми заборгованості у розмірі 42 024 грн на десять місяців рівними частинами по 4202 грн 40 коп. щомісячно, починаючи стягнення після набрання рішенням законної сили. Разом з тим, судом не вирішувалося питання щодо зміни порядку виконання судового рішення, що не стосується питання розстрочення виконання рішення суду, а тому в цій частині судове рішення не може бути предметом апеляційного розгляду. Зміна порядку або способу виконання рішення суду полягає у прийнятті судом нових заходів для реалізації рішення, якщо початковий спосіб став неможливим або істотно ускладненим. Це процесуальний інструмент, який замінює один вид виконання іншим (наприклад, стягнення грошової вартості замість передачі майна в натурі), не змінюючи рішення по суті. При цьому апеляційний суд не наділений повноваженнями вирішувати дане питання самостійно під час апеляційного розгляду справи, у зв`язку з чим вимога апеляційної скарги щодо зміни порядку виконання рішення суду першої інстанції задоволенню не підлягає.

Керуючись статтями 268, 367-369, 374, 376, 381-384 ЦПК України, апеляційний суд

У Х В А Л И В:

Апеляційну скаргу відповідача ОСОБА_1 задовольнити частково.

Рішення Маневицького районного суду Волинської області від 17 грудня 2025 року у цій справі в частині стягнення з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Укр Кредит Фінанс» судового збору за подання позовної заяви у розмірі 2 422 гривень 40 копійок скасувати та ухвалити в цій частині нове судове рішення.

Компенсувати Товариству з обмеженою відповідальністю «Укр Кредит Фінанс» за рахунок держави в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України, сплачений за подання позовної заяви судовий збір у розмірі 2 422 (дві тисячі чотириста двадцять дві) гривні 40 (сорок) копійок.

Постанова набирає законної сили з дня її ухвалення і оскарженню не підлягає крім випадків, передбачених пунктом 2 частини третьої статті 389 ЦПК України.

Головуючий-суддя

Судді: