Вирок від 25 лютого 2026 р. у справі №759/1114/26 — Святошинський районний суд міста Києва

СВЯТОШИНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М. КИЄВА

ун. № 759/1114/26

пр. № 1-кп/759/828/26

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26 лютого 2026 року м. Київ

Святошинський районний суд міста Києва у складі:

головуючого судді ОСОБА_1 ,

за участі секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду кримінальне провадження, відомості про яке внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 1202510508001499 від 18.12.2025, щодо

ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Києва, громадянина України, з середньою освітою, не працевлаштованого, неодруженого, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 ; проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 ; такого, що має судимість за вироком Оболонського районного суду міста Києва від 22.07.2025 за ч. 1 ст. 309 КК України, яким призначене покарання у виді обмеження волі на строк 1 рік, на підставі ст. 75 КК України звільненого від відбування покарання з випробуванням з іспитовим строком тривалістю 1 рік,

обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 309 КК України;

учасники судового провадження:

прокурор ОСОБА_4 ,

захисник ОСОБА_5 ,

обвинувачений ОСОБА_3 ,

ВСТАНОВИВ:

PVP (1-феніл-2-піролідин-1-іл-пентан-1-он), відповідно до Списку № 2 «Особливо небезпечні психотропні речовини, обіг яких заборонено» в Таблиці І «Переліку наркотичних засобів, психотропних речовин і прекурсорів», затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 06.05.2000 №770, є особливо небезпечною психотропною речовиною, обіг якої заборонено.

Згідно з наказом Міністерства охорони здоров`я від 02.08.2000 №188 «Про затвердження таблиць невеликих, великих та особливо великих розмірів наркотичних засобів, психотропних речовин і прекурсорів, які знаходяться у незаконному обігу» розміром особливо небезпечної психотропної речовини, обіг якої заборонено - PVP (1-феніл-2-піролідин-1-іл-пентан-1-он), за який можливе настання кримінальної відповідальності за ч. 2 ст. 309 КК України, є маса від 0,15 г до 15 г.

ОСОБА_3 , будучи особою, яку засуджено за ч. 1 ст. 309 КК України, протягом року після засудження вчинив нове кримінальне правопорушення у сфері обігу наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів або прекурсорів, за наступних обставин.

16.12.2025 у невстановлений час ОСОБА_3 , діючи з прямим умислом, перебуваючи в м. Києві по вул. Робітнича, поблизу лісосмуги за невстановлених обставин незаконно придбав кристалоподібну речовину білого кольору, яка містить у своєму складі особливо небезпечну психотропну речовину, обіг якої заборонено - PVP масою 0,204 г, та для подальшого вживання незаконно почав її зберігати при собі без мети збуту.

В подальшому, 17.12.2025 ОСОБА_3 , знаходячись на прилеглій території будинку, розташованого за адресою: м. Київ, вул. Рубежівська, 44, зберігаючи при собі без мети збуту паперовий згорток з особливо небезпечною психотропною речовиною, обіг якої заборонено - PVP, загальною масою 0,204 г, був викритий працівниками поліції.

Допитаний в судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_3 свою вину у вчиненні кримінального правопорушення за наведених вище обставин визнав у повному обсязі та дав показання, які за своїм змістом відповідають викладеним вище обставинам вчинення кримінального правопорушення, зазначивши, що 16.12.2025 він знайшов паперовий згорток з забороненою речовиною, яку називають «солями», та підібрав його, щоб вжити вказану речовину шляхом куріння. Однак на наступний день він був зупинений працівниками поліції, які вилучили у нього заборонену речовину.

Враховуючи те, що обвинувачений та інші учасники процесу не оспорюють всі обставини, які підлягають доказуванню у даному кримінальному провадженні та викладені в обвинувальному акті, судом встановлено, що вони правильно розуміють зміст цих обставин, відсутні будь-які сумніви у добровільності їх позиції, суд, роз`яснивши учасникам процесу положення ст. 349 КПК України та наслідки, передбачені ч. 2 ст. 394 КПК України, провів судовий розгляд даного провадження щодо всіх його обставин із застосуванням правил ч. 3 ст. 349 КПК України, визнавши недоцільним дослідження доказів щодо тих обставин, які ніким не оспорюються.

Таким чином, допитавши обвинуваченого ОСОБА_3 та дослідивши матеріали кримінального провадження, що характеризують його особу, суд визнає доведеним, що своїми умисними діями, які виразилися в незаконному придбанні та зберіганні психотропної речовини без мети збуту, вчиненими протягом року після засудження за ч. 1 ст. 309 КК України, ОСОБА_3 вчинив кримінальне правопорушення, передбачене ч. 2 ст. 309 КК України.

Згідно з ч. 2 ст. 50 КК України покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засуджених, а також запобігання вчиненню нових кримінальних правопорушень як засудженими, так і іншими особами.

Вирішуючи питання про призначення покарання ОСОБА_3 , суд, відповідно до вимог ст. 65 КК України, враховує, що кримінальне правопорушення за ч. 2 ст. 309 КК України відноситься до нетяжких злочинів, бере до уваги дані про особу ОСОБА_3 , який офіційно не працевлаштований, що робить недоцільним призначення йому покарання у виді штрафу, на обліку у лікарів психіатра та нарколога не перебуває, а також обставини, які пом`якшують та обтяжують його покарання.

Так, відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 66 КК України обставинами, які пом`якшують покарання ОСОБА_3 , суд визнає щире каяття, яке виразилося в дачі правдивих показань, жалю про вчинене, готовності понести заслужене покарання.

Обставини, що відповідно до ст. 67 КК України обтяжують покарання ОСОБА_3 , судом не встановлені.

Беручи до уваги наведене та враховуючи кількість особливо небезпечної психотропної речовини, вилученої в обвинуваченого, а також те, що покарання у виді обмеження волі, призначене вироком Оболонського районного суду міста Києва від 22.07.2025, виявилося неефективним для запобігання вчинення ОСОБА_3 нового кримінального правопорушення, суд дійшов висновку про необхідність призначення обвинуваченому покарання у виді позбавлення волі на мінімальний строк, передбачений санкцією ч. 2 ст. 309 КК України, що буде необхідним і достатнім для його виправлення та попередження вчинення нових кримінальних правопорушень.

За приписами ч. 3 ст. 78 КК України у разі вчинення засудженим протягом іспитового строку нового кримінального правопорушення суд призначає йому покарання за правилами, передбаченими в статтях 71, 72 цього Кодексу.

Оскільки ОСОБА_3 вчинив нове кримінальне правопорушення протягом іспитового строку, визначеного вироком Оболонського районного суду міста Києва від 22.07.2025, відповідно до вимог ч. 1 ст. 71 КК України суд призначає йому покарання за сукупністю вироків і частково приєднує до покарання, призначеного за новим вироком, невідбуту частину покарання за попереднім вироком. При цьому суд на підставі ч. 1 ст. 72 КК України переводить менш суворий вид покарання в більш суворий вид, виходячи з такого їх співвідношення - одному дню позбавлення волі відповідає два дні обмеження волі.

Оскільки ОСОБА_3 вчинив нове кримінальне правопорушення протягом іспитового строку, встановленого попереднім вироком, суд не вбачає підстав для звільнення обвинуваченого від відбуття покарання.

На підставі ч. 2 ст. 124 КПК України витрати на залучення експерта підлягають стягненню з обвинуваченого на користь держави.

Доля речових доказів і документів вирішується судом згідно зі ст. 100 КПК України.

За результатами розгляду кримінального провадження суд не вбачає підстав для застосування запобіжного заходу до набрання вироком законної сили щодо обвинуваченого, який належним чином виконував свої процесуальні обов`язки.

Враховуючи викладене, керуючись ст. ст. 100, 124, 349, 369-371, 373, 374, 394 КПК України, суд,

УХВАЛИВ:

ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , визнати винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 309 КК України, та призначити йому покарання у виді позбавлення волі на строк 1 (один) рік.

На підставі ст. ст. 71, 72 КК України, за сукупністю вироків до призначеного покарання за цим вироком частково приєднати невідбуту частину покарання, призначеного вироком Оболонського районного суду міста Києва від 22 липня 2025 року, перевівши менш суворий вид покарання в більш суворий вид, виходячи з такого їх співвідношення - одному дню позбавлення волі відповідає два дні обмеження волі, та призначити ОСОБА_3 остаточне покарання у виді позбавлення волі на строк 1 (один) рік 1 (один) місяць.

Строк відбування покарання ОСОБА_3 рахувати з моменту фактичного затримання його у порядку виконання даного вироку.

Запобіжний захід до набрання вироком законної сили до ОСОБА_3 не застосовувати.

Стягнути з ОСОБА_3 на користь держави судові витрати у розмірі 3565 (три тисячі п`ятсот шістдесят п`ять) гривень 60 копійок на залучення експерта (висновок експерта від 29.12.2025 № СЕ-19/111-25/77429-НЗПРАП).

Речові докази: кристалоподібну речовину білого кольору, яка містить у своєму складі особливо небезпечну психотропну речовину, обіг якої заборонено - PVP масою 0,204 г, що разом з первинною упаковкою поміщена до спецпакету № 6618918 та передана на зберігання до кімнати збереження речових доказів Святошинського УП ГУНП у м. Києві (квитанція № 6238) - знищити.

Вирок може бути оскаржений в апеляційному порядку до Київського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги через Святошинський районний суд міста Києва протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Вирок не може бути оскаржений в апеляційному порядку з підстав заперечення обставин, які ніким не оспорювалися під час судового розгляду і дослідження яких було визнано судом недоцільним відповідно до положень ч. 3 ст. 349 КПК України.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після прийняття рішення судом апеляційної інстанції.

Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку. Копію вироку негайно після його проголошення вручити обвинуваченому та прокурору.

Суддя ОСОБА_1