Рішення від 25 лютого 2026 р. у справі №521/19910/25 — Хаджибейський районний суд міста Одеси

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26 лютого 2026 року м. Одеса

Хаджибейський районний суд міста Одеси у складі:

головуючого судді - Леонова О.С.,

при секретарі судового засідання Должненко В.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Одеси цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 ) до ОСОБА_2 ( АДРЕСА_2 , РНОКПП: НОМЕР_2 ) про стягнення аліментів на утримання повнолітньої дитини

ВСТАНОВИВ:

1. Описова частина

Короткий зміст позовних вимог та заперечень на позов

У листопаді 2025 року до Хаджибейського районного суду міста Одеси надійшла позовна заява ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів на утримання повнолітньої дитини.

Позовні вимоги мотивовані тим, що ОСОБА_1 перебувала у зареєстрованому шлюбі із ОСОБА_2 . В період шлюбу в них народилися донька – ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . В подальшому шлюб між ними було розірвано рішенням суду. Також рішенням суду з відповідача на її користь на утримання дитини було стягнуто аліменти у розмірі 1/4 частини з усіх видів його заробітку та доходів щомісяця, але не менше 30 % прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку. Проте, відповідач весь цей час не належним чином виконував рішення суду, не сплачував аліменти, у зв`язку із чим у нього виникла заборгованість у розмірі 73872 грн. На теперішній час дитина досягла 18 річного віку та навчаються в Медичному фаховому коледжі МГУ на денній формі навчання. Відповідач добровільно допомоги на утримання повнолітньої дитини, яка продовжує навчання не надає. Відповідач, є працездатною особою, інших дітей на утриманні не має, аліменти не сплачує, та має можливість надавати грошову допомогу. На підставі викладеного, позивач просить стягнути з відповідача аліменти на утримання дитини, щомісячно у розмірі 6000 гривень.

Інші процесуальні дії у справі

Після надходження справи до Хаджибейського районного суду міста Одеси, головуючого суддю визначено автоматизованою системою документообігу суду, відповідно до ст. 14, 33 ЦПК України.

Ухвалою Хаджибейського районного суду м. Одеси від 26.11.2025 року відкрито провадження у справі за вищевказаною позовною заявою, ухвалено розгляд справи здійснити у порядку спрощеного позовного провадження.

Заяви (клопотання) учасників справи

Позивач в судове засідання не з`явилася, надала до суду заяву про розгляд справи за її відсутністю, позовні вимоги підтримала у повному обсязі, не заперечує проти ухвалення заочного рішення.

Відповідач ОСОБА_2 в судове засідання не з`явився, причини неявки не повідомив, про дату, час та місце розгляду справи повідомлений судом належним чином за зареєстрованим місцем проживання в порядку статей 128, 130 ЦПК України, рекомендоване повідомлення повернулось до суду із відміткою «адресат відсутній за вказаною адресою», що судом розцінюється як належне повідомлення. Така позиція суду відповідає судовій практиці з розгляду аналогічних спорів: Постанови Верховного Суду від 21 грудня 2022 року у справі № 757/15603/19 (провадження № 61-7187св22), 30 листопада 2022 року у справі №760/25978/13-ц (провадження № 61-6788св22), 31 серпня 2022 року у справі №760/17314/17). Відзиву від відповідача на позов до суду не надходило, заяв про розгляд справи у його відсутність до суду останній не подавав.

Відповідно до ч.3 ст.211 ЦПК України, учасник справи має право заявити клопотання про розгляд справи за його відсутності. Якщо таке клопотання заявили всі учасники справи, судовий розгляд справи здійснюється на підставі наявних у суду матеріалів.

Враховуючи, що від представника позивача та представника відповідача надійшли заяви про розгляд справи за їх відсутності, суд вважає за можливе розглянути справу за відсутності належним чином повідомленого позивача та відповідача, на підставі наявних у суду матеріалів.

Згідно з вимогами ч.2 ст.247 ЦПК України у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу, розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Суд, дослідивши матеріали справи, всебічно, повно, об`єктивно та безсторонньо оцінивши докази за своїм внутрішнім переконанням, дійшов висновку що позовна заява підлягає задоволенню, з таких підстав.

2. Мотивувальна частина

Фактичні обставини, встановлені судом

Судом встановлено, що ОСОБА_1 перебувала у зареєстрованому шлюбі із ОСОБА_2 , який був розірваний рішенням Малиновського районного суду міста Одеси від 04.11.2011 року.

В період шлюбу в них народилися донька – ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , що підтверджується копією свідоцтва про народження серія НОМЕР_3 .

Повнолітня ОСОБА_3 зареєстрована разом із матір`ю ОСОБА_1 за адресою: АДРЕСА_1 , про що свідчить довідка (витяг з реєстру територіальної громади).

Відповідно до довідки № 2003-25 від 14.11.2025 року, ОСОБА_3 , навчається в Медичному фаховому коледжі МГУ, на 3 курсі денної форми навчання, за спеціальністю 223 «Медсестринство». Степендії не отриму. На контрактній формі навчання. Термін закінчення навчального закладу 30.06.2027 рік.

Відповідно до розрахунку заборгованості зі сплати аліментів виданого Хаджибейським ВДВС у місті Одесі ПМУМЮ (м.Одеси), відповідач (боржник) ОСОБА_2 , станом на 28.10.2025 р. має заборгованість у розмірі 103680 грн.

Інших письмових доказів стосовно спірних правовідносин матеріали справи не містять.

3. Мотиви, з яких виходить суд та застосовані норми права

Відповідно до частини першої, другої, статті 27 Конвенції ООН про права дитини від 20.11.1989р, яка ратифікована Постановою Верховної Ради України № 789ХІІ (78912) від 27.02.1991р. та набула чинності для України 27 вересня 1991 року, держава визнає право кожної дитини на рівень життя, необхідний для фізичного, розумового, духовного, морального і соціального розвитку дитини. Батьки або інші особи, які виховують дитину, несуть основну відповідальність за забезпечення в межах своїх здібностей і фінансових можливостей умов життя, необхідних для розвитку дитини.

Частинами 2, 3 ст. 11 ЗУ «Про охорону дитинства» від 26 квітня 2001 року (з наступними змінами та доповненнями) передбачено, що кожна дитина має право на проживання в сім`ї разом з батьками або в сім`ї одного з них та на піклування батьків.

Згідно зі статтею 141 СК України мати, батько мають рівні права та обов`язки щодо дитини, незалежно від того, чи перебували вони у шлюбі між собою. Розірвання шлюбу між батьками, проживання їх окремо від дитини не впливає на обсяг їхніх прав і не звільняє від обов`язків щодо дитини.

Статтею 199 СК України передбачено обов`язок батьків утримувати повнолітніх дочку, сина, які продовжують навчання. Якщо повнолітні дочка, син продовжують навчання і у зв`язку з цим потребують матеріальної допомоги, батьки зобов`язані утримувати їх до досягнення двадцяти трьох років за умови, що вони можуть надавати матеріальну допомогу; право на утримання припиняється у разі припинення навчання; право на звернення до суду з позовом про стягнення аліментів має той з батьків, з ким проживає дочка, син, а також самі дочка, син, які продовжують навчання.

Стягнення аліментів на утримання дитини, яка продовжує навчання є одним із способів захисту інтересів дитини, забезпечення одержання нею коштів, необхідних для її життєдіяльності, оскільки на період навчання вона не має самостійного заробітку та потребує матеріальної допомоги з боку батьків, які зобов`язані утримувати своїх повнолітніх дітей, що продовжують навчатися, до досягнення ними двадцяти трьох років.

У своїй постанові від 29 січня 2018 року по справі № 622/373/16-ц Верховний Суд роз`яснив, що на відміну від правовідносин щодо участі батьків у додаткових витратах на дитину до досягнення нею повноліття (стаття 185 СК України), правовідносини щодо обов`язку батьків утримувати повнолітніх дочку, сина на період навчання регулюються главою 16 СК України, яка передбачає, зокрема обов`язок батьків утримувати повнолітніх дочку, сина, які продовжують навчання і у зв`язку з цим потребують матеріальної допомоги, у спосіб сплати аліментів (статті 199, 200, 201 цього Кодексу). При визначенні розміру аліментів необхідно враховувати вартість навчання, підручників, проїзду до навчального закладу, проживання за місцем його знаходження. Норми цієї глави не встановлюють самостійного, окремого від аліментних зобов`язань, обов`язку батьків брати участь у додаткових витратах на дочку, сина, що викликані особливими обставинами.

Відповідно до п. 20 роз`яснень Постанови Пленуму Верховного Суду України № 3 «Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів» від 15 травня 2006 року обов`язок батьків утримувати повнолітніх дочку, сина, які продовжують навчатися після досягнення повноліття, виникає за обов`язкової сукупності таких юридичних фактів: досягнення дочкою, сином віку, який перевищує 18, але є меншим 23 років; продовження ними навчання, потреба у зв`язку з цим у матеріальній допомозі; наявність у батьків можливості надавати таку допомогу. При визначенні розміру аліментів на повнолітніх дітей суд враховує такі обставини: стан здоров`я та матеріальне становище повнолітніх дочки, сина; стан здоров`я й матеріальне становище платника аліментів; наявність у платника аліментів дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, інших дітей; можливість надання утримання другим з батьків, своїми дружиною, чоловіком та повнолітніми дітьми; інші обставини, що мають істотне значення.

Згідно зі статтею 200 СК України суд визначає розмір аліментів на повнолітніх дочку, сина у твердій грошовій сумі і (або) у частці від заробітку (доходу) платника аліментів з урахуванням обставин, зазначених у статті 182 цього Кодексу. При визначенні розміру аліментів з одного з батьків суд бере до уваги можливість надання утримання другим з батьків, своїми дружиною, чоловіком та повнолітніми дочкою, сином.

Відповідно до статті 182 СК України, при визначенні розміру аліментів суд враховує: 1) стан здоров`я та матеріальне становище дитини; 2) стан здоров`я та матеріальне становище платника аліментів; 3) наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина; 3-1) наявність на праві власності, володіння та/або користування у платника аліментів майна та майнових прав, у тому числі рухомого та нерухомого майна, грошових коштів, виключних прав на результати інтелектуальної діяльності, корпоративних прав; 3-2) доведені стягувачем аліментів витрати платника аліментів, у тому числі на придбання нерухомого або рухомого майна, сума яких перевищує десятикратний розмір прожиткового мінімуму для працездатної особи, якщо платником аліментів не доведено джерело походження коштів; 4) інші обставини, що мають істотне значення. Розмір аліментів має бути необхідним та достатнім для забезпечення гармонійного розвитку дитини. Мінімальний гарантований розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.

Тобто, при встановленні потреби в утриманні повнолітньої, суд повинен враховувати всі джерела, що утворюють її дохід, обов`язок обох батьків з надання відповідної матеріальної допомоги та спроможність останніх її надавати.

При цьому, подаючи до суду позовну заяву, особа має довести наявність вищевказаних фактів, які надають право стягувати аліменти на повнолітню дочку, сина, що продовжують навчання.

Позов до суду подано позивачем - матір`ю, з якою проживає повнолітня ОСОБА_3 , відтак право вибору способу стягнення аліментів належить саме позивачу, вимоги якою заявлено про присудження аліментів твердій грошовій сумі від заробітку (доходу) відповідача, платника аліментів.

Таким чином, за рішенням суду кошти на утримання повнолітньої ОСОБА_3 підлягають присудженню у твердій грошовій сумі (доходу) платника аліментів.

Судом встановлено, що відповідач є особою працездатного віку, доказів на підтвердження неможливості надавати матеріальну допомогу своїй дитині, суду не надав.

Факт відсутності у батька або матері можливості надавати дитині відповідного розміру утримання не знаходиться в переліку обставин, які враховуються судом при визначенні розмірів аліментів і ця обставина не звільняє батьків від обов`язку по утриманню дитини (Постанова Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 11.03.2020 року у справі №759/10277/18).

З матеріалів справи вбачається, що позивачка просить стягувати аліменти з моменту досягнення донькою 18-ти річчя, проте звернулася до суду 17.11.2025 року, тому аліменти мають бути стягнуті саме з цієї дати, оскільки ст.191 СК України визначено, що аліменти на дитину присуджуються за рішенням суду від дня пред`явлення позову і до закінчення навчання (якщо ця подія настане до виповнення дитиною 23-х років), або - до досягнення дитиною 23-х років (навіть якщо на цей момент навчання нею не буде закінчено (припинено).

З урахуванням того, що батьки мають рівні права та обов`язки щодо забезпечення дитини, суд приходить до висновку що з ОСОБА_2 слід стягувати аліменти на користь ОСОБА_1 на утримання повнолітньої доньки ОСОБА_3 , у розмірі 6000 гривень щомісячно від усього заробітку (доходу), починаючи з дня подачі позову до суду, до досягнення дитиною двадцяти трьох річного віку, за умови продовження навчання.

Згідно п.1 ч.1ст. 430 ЦПК України суд допускає негайне виконання рішень у справах про стягнення аліментів - у межах суми платежу за один місяць.

Так, згідно до ч. 1 ст. 4 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Згідно положень ст. 5 ЦПК України суд, здійснюючи правосуддя, захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб у спосіб, визначений законом або договором.

Відповідно до ч. 1 ст. 13 ЦПК України суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

За змістом ст. 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Відповідно до п.3 ч.1ст. 5 Закону України «Про судовий збір»від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях звільняються позивачі - у справах про стягнення аліментів, збільшення їх розміру, оплату додаткових витрат на дитину, стягнення неустойки (пені) за прострочення сплати аліментів, індексацію аліментів чи зміну способу їх стягнення, а також заявники у разі подання заяви щодо видачі судового наказу про стягнення аліментів.

Отже, у зв`язку з тим, що позивач звільнена від сплати судового збору за подання позову до суду, відповідно до ст. 5 Закону України «Про судовий збір», на підставі ст. 141 ЦПК України, судовий збір на користь держави компенсується за рахунок відповідача.

Керуючись ст.ст.150,181-183,199,200 СК України, ст.ст.12-13,76-81,89,141,258-259,263-265,272,280-284,352,354,430 ЦПК України, Хаджибейський районний суд міста Одеси

В И Р І Ш И В:

Позовну заяву ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 ) до ОСОБА_2 ( АДРЕСА_2 , РНОКПП: НОМЕР_2 ) про стягнення аліментів на утримання повнолітньої дитини - задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_2 ( АДРЕСА_2 , РНОКПП: НОМЕР_2 ) на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 ) аліменти на утримання повнолітньої дитини – ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 у розмірі 6000 гривень щомісячно, починаючи стягнення з 17.11.2025 року, на період її навчання, але не більше як до досягнення повнолітньою дитиною двадцяти трьох років за умови продовження навчання.

Стягнути з ОСОБА_2 ( АДРЕСА_2 , РНОКПП: НОМЕР_2 ) на користь держави судовий збір у розмірі: 1211,20 гривень.

В частині стягнення аліментів допустити негайне виконання рішення суду у межах суми платежу за один місяць.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача.

Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Повний текст рішення складено 26.02.2026 року.

Суддя О.С. Леонов

26.02.26