Постанова від 21 грудня 2025 р. у справі №505/4397/25 — Подільський міськрайонний суд Одеської області

Справа № 505/4397/25

Провадження № 3/505/2153/2025

ПОСТАНОВА

Іменем України

22.12.2025 р. Подільський міськрайонний суд Одеської області в складі:

головуючої судді Павловської Г.В.

при секретарі судового засідання Марченко Н.Б.

за участю:

особи, відносно якої складено адмінпротокол ОСОБА_1

розглянувши матеріали, які надійшли від начальника ІНФОРМАЦІЯ_1 про притягнення до адміністративної відповідальності,

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 ,

РНОКПП: НОМЕР_1 , солдата за контрактом, військова частина

НОМЕР_2 , діловода служби інженерно-інфраструктурного забезпечення тилу,

яка зареєстрована за адресою:

АДРЕСА_1 і

мешкає за адресою: АДРЕСА_2 ,

-за ч. 3 ст. 172-20 КУпАП,

ВСТАНОВИВ:

30 листопада 2025 року, близько 17 години 00 хвилин командуванням військової частини НОМЕР_2 було виявлено солдата ОСОБА_1 , яка перебувала в стані алкогольного сп`яніння на території розташування військової частини НОМЕР_2 (більш точне місце розташування зазначити не можливо у зв`язку із введенням на території України воєнного стану. В подальшому її було доставлено до Подільської міської лікарні, де було встановлено факт перебування ОСОБА_1 в стані алкогольного сп`яніння (висновок №328 від 30 листопада 2025 року. Таким чином солдат ОСОБА_1 у порушення вимог ст.ст. 11, 16 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України та ст. 4 Дисциплінарного статуту Збройних Сил України, 30 листопада 2025 року, близько 17 години 00 хвилин виконувала обов`язки військової служби в стані алкогольного сп`яніння на території тимчасового розташування військової частини НОМЕР_2 (більш точне місце розташування зазначити не можливо у зв`язку із введенням на території України воєнного стану) в умовах особливого періоду, тобто вчинила військове адміністративне правопорушення, передбачене ч. 3 ст. 172-20 Кодексу України про адміністративні правопорушення.

ОСОБА_1 в судовому засіданні вину за ч. 3 ст. 172-20 КУпАП не визнала. Пояснила, що 30 листопада 2025 року вона не вживала спиртні напої, а вживала ліки, а саме- «Пектусін» - 50 грам за прийом, « ОСОБА_2 » - 2 чайних ложки та «Бронхолетин» 1 саше, з`їла йогурт та лягла відпочивати. Біля 17 години військовослужбовець ОСОБА_3 зробила їй зауваження, що вона в стані алкогольного сп`яніння. Після чого ОСОБА_3 , офіцер ВСП і вона поїхали у приймальне відділення Подільської міської лікарні, де вона погодилась добровільно і продула на алкотест «Драгер», який показав що вона в стані алкогольного сп`яніння.

Свідок ОСОБА_4 , який є завідувачем педіатричного відділення КНП «Подільська міська лікарня» суду пояснив, що 30 листопада 2025 року він був на чергуванні, як черговий лікар, в приймальному відділенні КНП «Подільська міська лікарня» Подільського району, Одеської області за графіком та проводив огляди на стан алкогольного сп`яніння. Ввечері привезли на мед. освідоцво громадянку ОСОБА_1 , яка привіталась, була в свідомості, орієнтувалася в просторі. Він включив прилад «Драгер», взяв одноразовий муштук та встановий його в прилад. Жінка при огляді скаржилась на підвищений тиск, при вимірюванні тиску було встановлено, що верхній тиск за 140 мм рт. ст., запропонували їй краплі «Фармадепін», після чого вона продула в прилад «Драгер», результат-1,37% і він написав висновок, який ОСОБА_1 підписала. Свідок також пояснив, що ніякий лікарський препарат не може показати такий процент алкоголю, який показав прилад «Драгер» у цієї жінки - військослужбовця. Якщо б вона вжила корвалол то потрібно було б випити 4-5 флаконів, але вона б була без свідомості, сильна сонливість і вона була б неконтактна це якби було 1,37%. Свідок ОСОБА_4 зазначив суду, що в такій кількості проміле – 1,37%, як показав прилад після продування ОСОБА_1 не могли викликати медичні препарати які вона випила. 1,37% - це необхідно випити 250-300 мл. горілки або коньяку. У ОСОБА_1 була тоді хитка хода, почервоніння шкіряного покрову, запах алкоголю, коли вона продувала на приладі «Драгер».

Свідок ОСОБА_5 , суду пояснив, що 30 листопада 2025 року він був визначений, як старший щоб доставити ОСОБА_1 з військової частини до відділення ІНФОРМАЦІЯ_3 , для проходження тесту на стан алкогольного сп`яніння, де ОСОБА_1 спочатку відмовилась писати пояснювальну записку, однак після пояснення старшого офіцера, що ця записка потрібна, через хвилин 10 вона її написала, добровільно, без примусу. Крім того вказав, що він поставив свій підпис в протоколі.

Заслухавши пояснення ОСОБА_1 , покази свідка ОСОБА_4 , свідка ОСОБА_5 та вивчивши матеріали справи, а саме: протокол серії ОД № 732 від 01 грудня 2025 року про військове адміністративне правопорушення, письмові пояснення ОСОБА_1 , висновок щодо результатів медичного огляду з метою виявлення стану алкогольного сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції №328 від 30 листопада 2025 року, письмові пояснення ОСОБА_1 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , копію військового квитка ОСОБА_1 , витяг із наказу командира військової частини НОМЕР_2 (по стройовій частині) №41 від 11 серпня 2025 року, службову характеристику ОСОБА_1 , суд прийшов до наступного.

У рішенні ЄСПЛ від 21 липня 2011 року по справі «Коробов проти України» Європейський суд з прав людини вказав, що при оцінці доказів Суд, як правило, застосовує критерій доведення «поза розумним сумнівом», проте, така доведеність може випливати зі співіснування достатньо переконливих, чітких і узгоджених між собою висновків чи схожих неспростованих презумції факту.

Зокрема, у справі «Ушаков проти України» (рішення від 18 червня 2015 року, заява № 10705/12) ЄСПЛ відзначив таке: «Суд при оцінці доказів керується критерієм «поза розумним сумнівом». Згідно з його усталеною практикою, така доведеність може випливати із сукупності ознак чи неспростованих презумцій стосовно фактів, достатньо вагомих, чітких і узгоджених між собою».

Також має враховуватися якість доказів, включаючи те, чи не ставлять обставини, за яких вони були отримані, під сумнів їхню надійність та точність (п. 86 рішення ЄС від 11 липня 2013 року у справі «Вєрєнцов проти України»).

Всебічно дослідивши обставини справи, що підлягають з`ясуванню при розгляді справи про адміністративне правопорушення у відповідності до ст. 280 КУпАП, оцінивши кожний доказ з точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупність доказів з точки зору їх достатності та взаємозв`язку, суд прийшов до висновку, що в діях ОСОБА_1 міститься склад адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 172-20 ч. 3 КУпАП.

При накладенні стягнення суддя враховує характер вчиненого правопорушення, особу правопорушника, ступінь її вини.

Обставини, що обтяжують чи пом`якшують адміністративну відповідальність за адміністративне правопорушення, не встановлені.

Європейський суд з прав людини у складі його Великої палати у справі ОГаллоран та Франціс проти Сполученого Королівства від 29 червня 2007 року зазначив, що будь-яка особа, яка володіє чи керує автомобілем, підпадає під дію спеціальних правил, оскільки володіння та використання автомобілів є таким, що потенційно може завдати серйозної шкоди. Ті, хто реалізували своє право володіти автомобілями та їздити на них, тим самим погодились нести певну відповідальність та виконувати додаткові обов`язки у правовому полі.

Враховуючи те, що адміністративне стягнення є мірою відповідальності і застосовується з метою виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, а також запобігання вчиненню нових правопорушень як самим правопорушником, так і іншими особами, суд дійшов висновку, що з метою виховання правопорушника та запобігання вчинення нею нових правопорушень необхідно визнати винною ОСОБА_1 в скоєнні адміністративного правопорушення, передбаченого ст.172-20 ч. 3 КУпАП та притягнути її до відповідальності у вигляді штрафу.

Крім цього, відповідно до ст. 40-1 КУпАП судовий збір у провадженні по справі про адміністративне правопорушення у разі винесення судом (суддею) постанови про накладання адміністративного стягнення сплачується особою, на яку накладено таке стягнення.

Керуючись ч. 3 ст. 172-20 КУпАП, ст.ст. 221, 283, 284 КУпАП, суд

ПОСТАНОВИВ:

Визнати винною ОСОБА_1 в скоєнні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 172-20 ч. 3 КУпАП.

Притягнути ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності у вигляді штрафу в розмірі 1000 (одна тисяча) неоподатковуваних мінімумів доходів громадян в сумі 17000 (сімнадцять тисяч) гривень, на користь держави.

Стягнути з ОСОБА_1 судовий збір в сумі 605 (шістсот п`ять) грн. 60 копійок

Реквізити для сплати штрафу: отримувач коштів: ГУК в Одеській області /м.Подільськ/21081100, код отримувача (код за ЄДРПОУ): 37607526, банк отримувача: Казначейство України, номер рахунку (IBAN) UA268999980313090106000015746.

Реквізити для сплати судового збору: ГУК у м.Києві/м.Київ/22030106; Код отримувача (код за ЄДРПОУ): 37993783; Банк отримувача: Казначейство України (ЕАП); Рахунок отримувача: UА908999980313111256000026001; Код класифікації доходів бюджету: 22030106.

У графі «призначення платежу» платником повинно бути вказано: судовий збір, його ПІБ, ідентифікаційний номер, номер справи.

Платіжні документи, що свідчать про сплату штрафу та судового збору, слід негайно подати (надіслати) до суду.

Штраф має бути сплачений порушником не пізніш як через п`ятнадцять днів з дня вручення йому постанови про накладення штрафу, а в разі оскарження такої постанови - не пізніш як через п`ятнадцять днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення (ч. 1 ст. 307 КУпАП).

У разі несплати правопорушником штрафу у строк, установлений частиною першою статті 307 цього Кодексу, постанова про накладення штрафу надсилається для примусового виконання до органу державної виконавчої служби за місцем проживання порушника, роботи або за місцезнаходженням його майна в порядку, встановленому за - коном.

У порядку примусового виконання постанови про стягнення штрафу за вчинення адміністративного правопорушення з правопорушника стягується:

- подвійний розмір штрафу, визначеного у відповідній статті цього Кодексу та зазначеного у постанові про стягнення штрафу;

- витрати на облік зазначених правопорушень. Розмір витрат на облік правопорушень визначається Кабінетом Міністрів України.

Постанова може бути оскаржена в порядку, передбаченому Кодексом України про адміністративні правопорушення.

Суддя Г.В. Павловська