Рішення від 22 лютого 2026 р. у справі №718/2576/25 — Кіцманський районний суд Чернівецької області

Справа № 718/2576/25

Провадження 2/718/899/25

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"23" лютого 2026 р. м.Кіцмань Чернівецька область

Кіцманський районний суд Чернівецької області у складі: головуючої судді Масюк Л.О., секретаря Харабара А.О., розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Кіцмань цивільну справу за позовом ОСОБА_1 , інтереси якого представляє адвокат Беціан Магдаліна Октавіанівна, до ОСОБА_2 про відшкодування матеріальної та моральної шкоди,-

В С Т А Н О В И В:

Стислий виклад позиції позивача.

ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до ОСОБА_2 про відшкодування матеріальної та моральної шкоди спричиненої внаслідок ДТП.

Позовні вимоги мотивувовані тим, що вироком Кіцманського районного суду Чернівецької області від 12.05.2025 року ОСОБА_2 визнано винуватим у вчиненні кримінального правопорушення за ч. 1 ст. 286 КК України та призначено покарання з іспитовим строком. Вказаний вирок суду залишений без змін ухвалою Чернівецького апеляційного суду від 15.09.2025 року в частині визнання винуватим ОСОБА_2 у вчиненні кримінального правопорушення за ч. 1 ст. 286 КК України.

Відповідно до обставин вчинення ОСОБА_2 кримінального правопорушення: 09.09.2023 приблизно 15 год. 30 хв., водій ОСОБА_2 , перебуваючи за кермом технічно справного транспортного засобу вантажного бортового автомобіля з встановленим краном-маніпулятором марки «MAN 18.225», рухався автодорогою Н-10 сполученням «Стрий Івано-Франківськ-Чернівці-Мамалига» в межах населеного пункту с. Мамаївці Чернівецького району Чернівецької області зі сторони м. Чернівці в напрямку м. Снятии Коломийського району Івано-Франківської області. Доїжджаючи до ПП «Захід цегла», розташованого по вул. Шевченка, 4а, в с. Мамаївці, водій ОСОБА_2 перед початком зміни напрямку руху (здійснення повороту праворуч), не врахувавши дорожньої обстановки та неправильно застосувавши прийоми керування транспортним засобом, не переконався, що це буде безпечно та не створить небезпеки (перешкоди) іншим учасникам дорожнього руху, розпочав поворот праворуч із крайньої лівої смуги для руху та допустив зіткнення із транспортним засобом марки «Chrysler PT Cruiser» під керуванням водія ОСОБА_1 , який рухався разом з пасажиром ОСОБА_3 в напрямку від м. Чернівці до м. Снятин в крайній правій смузі для руху.

Зазначає, що внаслідок даної дорожньо-транспортної пригоди водію ОСОБА_1 спричинено ряд тілесні ушкоджень, які, відповідно до висновку експерта ЧОБ СМЕ №640 втор від 22.09.2023 року, відносяться до тілесних ушкоджень середнього ступеня тяжкості, які призвели до тривалого розладу здоров`я; пасажиру ОСОБА_3 спричинено тілесні ушкодження, які, відповідно до висновку експерта ЧОБ СМЕ № 650 мд від 27.09.2023 року, відносяться до тілесних ушкоджень середнього ступеня тяжкості, які призвели до тривалого розладу здоров`я.

Посилається на те, що він, ОСОБА_1 , має вади слуху, а тому постійно користується слуховим аппаратом, який на момент ДТП був у нього у вусі. Внаслідок ДТП, яка відбулася з вини ОСОБА_2 , слуховий аппарат, яким він користувався, був повністю знищений та будь якому ремонту не підлягає. Вартість слухового аппарату становить 30000 гривень, що підтверджується видатковою наклданою №10 від 28.04.2022 року.

Крім того, позивач зазначає, що у звязку з лікуванням він поніс матеріальні збитки на придбання ліків, проходження медичних процедур. З метою відновлення свого фізичного стану здоровя позивач пройшов МРТ грудної клітки, вартість якого становить 1500 гривень, що піжтверджується квитанцією до прибуткового ордера.

Також зазначає, що судові справи вже тривають приблизно 2 роки, що тільки збільшує душевні страждання ОСОБА_1 , оскільки ОСОБА_2 відмовився добровільно відшкодувати завдану шкоду, з ним не примирився та навіть не вибачився.

Крім того, йому, ОСОБА_1 , на тривалий час після ДТП довелося пересісти на громадський транспорт, що викликало суттєві незручності в пересуванні, так як місце його проживання - АДРЕСА_1 , а місце роботи знаходиться в м.Кіцмань, де він працює судово-медичним експертом.

Вважає, що розмір заподіяної моральної шкоди має хоча б компенсувати ті емоційні страждання, які довелося пережити йому, перебуваючи без автомобіля, та витрати, пов`язані із заподіянням йому тілесних ушкоджень, порушенням звичного способу життя через тривале лікування і оцінює в 150 000 гривень, що враховує в себе усі страждання, які довелося йому перенести.

Враховуючи викладене, просить позов задовольнити, стягнути з ОСОБА_2 на його, ОСОБА_1 , користь в рахунок відшкодування матеріального збитку кошти в сумі 31500 гривень, моральної шкоди у розмірі 150 000 гривень та витрати на правничу (правову) допомогу у сумі 27100 грн.

Заяви, клопотання, інші процесуальні дії у справі.

Ухвалою суду від 13.10.2025 прийнято позов до розгляду, відкрито провадження у справі за правилами загального позовного провадження та призначено підготовче судове засідання.

Ухвалою суду від 10.12.2025 закрито підготовче судове засідання та призначено справу до розгляду по суті.

Позивач ОСОБА_1 та його представник, адвокат Беціан М.О., в судове засідання не зявилися, представник скерувала на адресу суду заяву про розгляд справи за відсутності сторони позивача, позов підтримує в повному обсязі та просить його задовольнити.

Відповідач ОСОБА_2 належним чином повідомлений про дату, час та місце слухання справи, що підтверджується рекомендованим повідомленням, яке міститься в матеріалах справи. Будь яких заяв чи клопотань до суду від нього не надходило. Відзиву на позов відповідач не подав.

Зупинення і поновлення провадження у справі не здійснювалося.

Заходів спрямованих на забезпечення доказів та позову не вживалося.

Відповідно до ч.2 ст.247 ЦПК України, у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Дослідивши матеріали справи, з`ясувавши дійсні обставини справи та перевіривши їх доказами, суд дійшов висновку, що позов не підлягає до задоволення з таких підстав.

Фактичні обставини, встановлені судом, та зміст спірних правовідносин з посиланням на докази.

Відповідно до норми ч. 1 ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

Статтею 5 ЦПК України встановлено, що здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законами України.

Згідност. 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Частиною 1статті 81 ЦПК України визначено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Дослідивши матеріали справи, встановивши фактичні обставини справи, застосовуючи загальні засади цивільного законодавства справедливість, добросовісність та розумність, керуючись конституційним принципом верховенства права, оцінивши всебічно, повно та об`єктивно всі наявні у справі докази окремо та у сукупності, застосовуючи відповідні норми матеріального права, утверджуючи та забезпечуючи права людини і основоположні свободи сторін, враховуючи принцип неупередженості, суд приходить до висновку, що у задоволенні позову слід відмовити з наступних підстав.

Судом встановлено, що вироком Кіцманського районного суду Чернівецької області від 12.05.2025 року ОСОБА_2 визнано винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 286 КК України, та призначено покарання у виді двох років обмеження волі з позбавленням права керувати транспортним засобом на строк один рік. На підставі ст..75 КК України ОСОБА_2 звільнено від відбування покарання з випробуванням строком на 1 рік з покладанням на ОСОБА_2 обов`язків, передбачених ч.1,3 ст.76 КК України.

Стягнуто з ОСОБА_2 на користь держави судові витрати та вирішено долю речових доказів.

Крім того, вказаним вироком суду у задоволенні цивільних позовів ОСОБА_4 та ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про відшкодування майнової, моральної шкоди та витрат на правничу допомогу – відмовлено.

Ухвалою Чернівецького апеляційного суду від 15.09.2025 року вирок Кіцманського районного суду Чернівецької області від 12.05.2025 року щодо ОСОБА_2 за ч. 1 ст. 286 КК України, в частині вирішення цивільних позовів ОСОБА_4 та ОСОБА_1 скасовано та направлено в цій частині крмінальне провадження на новий судовий розгляд у суд першої інстанції в порядку цивільного судочинства.

В решті вирок суду першої інстації залишено без змін.

Вказаним вироком суду встановлено, що 09.09.2023 приблизно 15 год. 30 хв., водій ОСОБА_2 , перебуваючи за кермом технічно справного транспортного засобу вантажного бортового автомобіля з встановленим краном-маніпулятором марки «MAN 18.225», рухався автодорогою Н-10 сполученням «Стрий Івано-Франківськ-Чернівці-Мамалига» в межах населеного пункту с. Мамаївці Чернівецького району Чернівецької області зі сторони м. Чернівці в напрямку м. Снятин Коломийського району Івано-Франківської області. Доїжджаючи до приватного підприємства «Захід цегла», розташованого по вул. Шевченка, 4а, в с. Мамаївці, водій ОСОБА_2 перед початком зміни напрямку руху (здійснення повороту праворуч), не врахувавши дорожньої обстановки та неправильно застосувавши прийоми керування транспортним засобом, не переконався, що це буде безпечно та не створить небезпеки (перешкоди) іншим учасникам дорожнього руху, розпочав поворот праворуч із крайньої лівої смуги для руху та допустив зіткнення із транспортним засобом марки «Chrysler PT Cruiser» під керуванням водія ОСОБА_1 , який рухався разом з пасажиром ОСОБА_3 в напрямку від м. Чернівці до м. Снятии в крайній правій смузі для руху.

Також вироком суду встановлено, що полісом страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів АР №3040856 від 29.05.2023 року забезпечено транспортний засіб марки «МАН 18225» номерний знак НОМЕР_1 , ліміт відповідальності страховика за шкоду майну 160000 гривень, розмір франшизи 0, строк дії з 01.06.2023 року по 31.05.2024 року (а.с.11-20, 46-68).

Відповідно до видаткової накладної №10 від 28.04.2022 року ФОП « ОСОБА_5 » вбачається, що вартість слухового аппарату, який придбав ОСОБА_1 , становить 30000 гривень (.а.с.6).

Згідно квитанції до прибуткового кассового ордера від 11.09.2023 року вбачається, що ОСОБА_1 здійснено оплату за КТ грудної клітки в розмірі 1500 гривень(а.с.6 зворот).

Відповідно до Висновку експерта №СЕ-19/26-23/9230-ІТ від 30.10.2023 року вбачаєьться, що в ДТП, яке мало місце 09.09.2023, водію автомобіля Man 18.225, д.н.з. НОМЕР_1 , ОСОБА_6 необхідно було дотримуватись вимогам п.9.2 б, 9.4 та 10 б ПДР. В діях останнього вбачається невідповідність вимог п.10 б ПДР, що з технічної точки зору перебуває в причинному зв`язку з настанням даної пригоди.

В даній ДТП водію автомобіля «РТ Cruiser», номерний знак НОМЕР_2 , ОСОБА_4 необхідно було діяти у відповідності з вимогами п.12.3 ПДР. Щодо технічного стану автомобіля «РТ Cruiser», номерний знак НОМЕР_2 , водію ОСОБА_4 необхідно було керуватись вимогами п.31.4.5 г ПДР. В даній ДТП в діях водія автомобіля «РТ Cruiser», номерний знак НОМЕР_2 , ОСОБА_4 , не вбачається невідповідності вимог ПДР, які б з технічної точки зору могли перебувати в причинному зв`язку з настанням даної пригоди. Виявлена в ходовій частині автомобіля «РТ Cruiser», номерний знак НОМЕР_2 , невідповідність вимог п.31.4.5 г ПДР не перебуває в причинному зв`язку з настанням даної пригоди (а.с.69-75).

Внаслідок даної дорожньо-транспортної пригоди водію ОСОБА_1 спричинено ряд тілесні ушкоджень, які, відповідно до висновку експерта ЧОБ СМЕ №640 втор від 22.09.2023 та Акта судово-медичного дослідження від 22.09.2023 року, відносяться до тілесних ушкоджень середнього ступеня тяжкості, які призвели до тривалого розладу здоров`я (а.с.77-80).

Норми права, які застосував суд та мотиви з яких виходив суд.

Відповідно до ч. 6 ст. 82 ЦПК України, вирок суду в кримінальному провадженні, ухвала про закриття кримінального провадження і звільнення особи від кримінальної відповідальності або постанова суду у справі про адміністративне правопорушення, які набрали законної сили, є обов`язковими для суду, що розглядає справу про правові наслідки дій чи бездіяльності особи, стосовно якої ухвалений вирок, ухвала або постанова суду, лише в питанні, чи мали місце ці дії (бездіяльність) та чи вчинені вони цією особою.

В силу ч. 1 ст. 1177 ЦК України, шкода, завдана фізичній особі, яка потерпіла від кримінального правопорушення, відшкодовується відповідно до закону.

Згідно ч. 1 ст. 128 КПК України, особа, якій кримінальним правопорушенням або іншим суспільно небезпечним діянням завдано майнової та/або моральної шкоди, має право під час кримінального провадження до початку судового розгляду пред`явити цивільний позов до підозрюваного, обвинуваченого або до фізичної чи юридичної особи, яка за законом несе цивільну відповідальність за шкоду, завдану діяннями підозрюваного, обвинуваченого або неосудної особи, яка вчинила суспільно небезпечне діяння.

Відповідно до ч. 7 ст. 128 КПК України, особа, яка не пред`явила цивільного позову в кримінальному провадженні, а також особа, цивільний позов якої залишено без розгляду, має право пред`явити його в порядку цивільного судочинства.

Підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є завдання майнової (матеріальної) та моральної шкоди іншій особі (пункт 3 частини другої статті 11 ЦК України).

Зобов`язання про відшкодування шкоди - це правовідношення, в силу якого одна сторона (потерпілий) має право вимагати відшкодування завданої шкоди, а інша сторона (боржник) зобов`язана відшкодувати завдану шкоду в повному розмірі.

Кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу (частина перша статті 15, частина перша статті 16 ЦК України).

Відповідно до частини першої статті 22 ЦК України особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Збитками є втрати, яких особа зазнала у зв`язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки) (пункт 1 частини другої зазначеної статті).

У частинах першій, другій статті 1166 ЦК України передбачено, що майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала. Особа, яка завдала шкоди, звільняється від її відшкодування, якщо вона доведе, що шкоди завдано не з її вини.

Згідно з частинами першою, другою статті 1187 ЦК України джерелом підвищеної небезпеки є діяльність, пов`язана з використанням, зберіганням або утриманням транспортних засобів, що створює підвищену небезпеку для особи, яка цю діяльність здійснює та інших осіб. Шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об`єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.

Згідно зі статтею 1188 ЦК України шкода, завдана внаслідок взаємодії кількох джерел підвищеної небезпеки, відшкодовується на загальних підставах, а саме: 1) шкода, завдана одній особі з вини іншої особи, відшкодовується винною особою; 2) за наявності вини лише особи, якій завдано шкоди, вона їй не відшкодовується; 3) за наявності вини всіх осіб, діяльністю яких було завдано шкоди, розмір відшкодування визначається у відповідній частці залежно від обставин, що мають істотне значення.

Якщо внаслідок взаємодії джерел підвищеної небезпеки було завдано шкоди іншим особам, особи, які спільно завдали шкоди, зобов`язані її відшкодувати незалежно від їхньої вини.

Страхування - це вид цивільно-правових відносин щодо захисту майнових інтересів фізичних та юридичних осіб у разі настання певних подій (страхових випадків), визначених договором страхування або чинним законодавством, за рахунок грошових фондів, що формуються шляхом сплати фізичними особами та юридичними особами страхових платежів (страхових внесків, страхових премій) та доходів від розміщення коштів цих фондів (стаття 1 Закону України «Про страхування»).

За договором страхування одна сторона (страховик) зобов`язується у разі настання певної події (страхового випадку) виплатити другій стороні (страхувальникові) або іншій особі, визначеній у договорі, грошову суму (страхову виплату), а страхувальник зобов`язується сплачувати страхові платежі та виконувати інші умови договору (стаття 979 ЦК України).

За змістом статті 988 ЦК України страховик зобов`язаний у разі настання страхового випадку здійснити страхову виплату у строк, встановлений договором.

Страхова виплата за договором майнового страхування і страхування відповідальності (страхове відшкодування) не може перевищувати розміру реальних збитків. Інші збитки вважаються застрахованими, якщо це встановлено договором.

Страхова виплата за договором майнового страхування здійснюється страховиком у межах страхової суми, яка встановлюється у межах вартості майна на момент укладення договору.

Відповідно до статті 3 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» від 01 липня 2004 року № 1961-IV (далі Закон № 1961-IV), який був чинним на момент виникнення дорожньо-транспортної пригоди (09 вересня 2023 року) обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів здійснюється з метою забезпечення відшкодування шкоди майну потерпілих внаслідок ДТП та захисту майнових інтересів страхувальників.

У разі настання страхового випадку страховик у межах страхових сум, зазначених у страховому полісі, відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, заподіяну внаслідок дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров`ю, майну третьої особи.

Підставою для відмови у здійсненні страхового відшкодування (регламентної витати), є неподання заяви про страхове відшкодування впродовж одного року, якщо шкода заподіяна майну потерпілого, і трьох років, якщо шкода заподіяна здоров`ю або життю потерпілого, з моменту скоєння дорожньо-транспортної пригоди (підпункт 37.1.4 пункту 37.1 статті 37 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів»).

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 14 грудня 2021 року в справі № 147/66/17 (провадження № 14-95цс20) вказано, що покладання обов`язку з відшкодування шкоди у межах страхового відшкодування на страхувальника, який уклав відповідний договір страхування і сплачує страхові платежі, крім зазначених вище випадків, суперечить меті інституту страхування цивільно-правової відповідальності (стаття 3 Закону № 1961-IV).

Пред`явлення позову до неналежного відповідача не є підставою для відмови у відкритті провадження у справі, оскільки заміна неналежного відповідача здійснюється в порядку, визначеному ЦПК України. За результатами розгляду справи суд відмовляє в позові до неналежного відповідача та приймає рішення по суті заявлених вимог щодо належного відповідача (пункт 40 постанови Великої Палати Верховного Суду від 17 квітня 2018 року у справі № 523/9076/16-ц).

Дана справа на підставі ухвали Чернівецького апеляційного суду від 15.09.2025 року направлена до суду першої інстанції на новий судовий розгляд.

Відповідно до ч. 4 ст. 49 ЦПК України, у разі направлення справи на новий розгляд до суду першої інстанції зміна предмета, підстав позову не допускаються, крім випадків, визначених цією статтею.

Зміна предмета або підстав позову при новому розгляді справи допускається в строки, встановлені частиною третьою цієї статті, лише у випадку, якщо це необхідно для захисту прав позивача у зв`язку із зміною фактичних обставин справи, що сталася після закінчення підготовчого засідання, або, якщо справа розглядалася за правилами спрощеного позовного провадження, - після початку першого судового засідання при первісному розгляді справи.

З урахуванням викладеного, ухвалою Кіцманського районного суду Чернівецької області від 10.12.2025 року у задоволенні клопотань представника позивача ОСОБА_1 , адвоката Беціан М.О., та відповідача ОСОБА_2 про заміну неналежного відповідача ОСОБА_2 на належного - ПРаТ «СК «ВУСО» відмовлено.

Крім того, Велика Палата Верховного Суду у постанові від 04 липня 2018 року у справі №755/18006/15-ц зазначила, що покладання обов`язку з відшкодування шкоди у межах страхового відшкодування на страхувальника, який уклав відповідний договір страхування і сплачує страхові платежі, суперечить меті інституту страхування цивільно-правової відповідальності, розмежувавши інститути регресу та суброгації… З огляду на це відшкодування шкоди особою, відповідальність якої застрахована за договором обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, можливе за умови, що згідно з цим договором або Законом України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» у страховика не виник обов`язок з виплати страхового відшкодування, чи розмір завданої шкоди перевищує ліміт відповідальності страховика. В останньому випадку обсяг відповідальності страхувальника обмежений різницею між фактичним розміром завданої шкоди і сумою страхового відшкодування.

Таким чином, починаючи з липня 2018 року Велика Палата Верховного Суду сформувала висновок про те, що у разі пред`явлення особою позову, вимоги якого перебувають в межах суми страхового відшкодування, належним відповідачем є саме страхова компанія.

Суд звертає увагу, що вироком Кіцманського районного суду Чернівецької області від 12.05.2025 року встановлено, що полісом страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів АР №3040856 від 29.05.2023 року забезпечено транспортний засіб марки «МАН 18225» номерний знак НОМЕР_1 , яким керував відповідач ОСОБА_2 на момент скоєння ДТП.

Тобто, вказана обставина була відома стороні позивача у даній справі під час розгляду кримінального провадження, проте позов (у новій редакції) подано без вимог до страховика та залучення в якості відповідача страхову компанію ПРаТ «СК «ВУСО».

Зважаючи на вищевикладені обставини, у задоволенні позову слід відмовити у повному обсязі.

Щодо судових витрат

Відповідно до вимог частини 1 статті 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Оскільки позовні вимоги задоволенню не підлягають, суд покладає понесені судові витрати на позивача.

На підставі викладеного та керуючись статтями 4, 11-13, 76-81, 83, 133, 141, 259, 263-265, 268, 273 ЦПК України, суд,-

УХВАЛИВ :

У задоволенні позову ОСОБА_1 , інтереси якого представляє адвокат Беціан Магдаліна Октавіанівна, до ОСОБА_2 про відшкодування матеріальної та моральної шкоди, відмовити.

Судове рішення не проголошувалося в силу ч. 4 ст. 268 ЦПК України.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Чернівецького апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення або складання, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Позивачка - ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , мешканець АДРЕСА_1 .

Відповідач - ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , мешканець АДРЕСА_2 ,

Суддя Кіцманського

районного суду: Л.О.Масюк