Рішення від 25 лютого 2026 р. у справі №644/11287/25 — Індустріальний районний суд міста Харкова

Суддя Зайцева М. С.

Справа № 644/11287/25

Провадження № 2-о/644/15/26

26.02.2026

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

26 лютого 2026 року

Індустріальний районний суд м. Харкова у складі:

головуючого Зайцевої М.С.,

за участі секретаря Селіхової А. В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Харкові в порядку окремого провадження цивільну справу № 644/11287/25 за заявою ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про розірвання шлюбу за заявою подружжя,-

УСТАНОВИВ:

Заявники подали до суду через систему «Електронний суд» заявув якій просять розірвати шлюб, який зареєстрований 07 липня 2018 року Харківським міським відділом державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у Харківській області, актовий запис №2378.

У судове засідання заявники не з`явилися про розгляд справи повідомлялися, представник заявників надала заяву про розгляд справи за їх відсутності.

Суд, дослідивши матеріали справи, прийшов до висновку про задоволення заяви виходячи з наступного.

Відповідно до ч. 3 ст. 293 ЦПК України у порядку окремого провадження розглядаються також справи про надання права на шлюб, про розірвання шлюбу за заявою подружжя, яке має дітей, за заявою будь-кого з подружжя, якщо один з нього засуджений до позбавлення волі, про встановлення режиму окремого проживання за заявою подружжя та інші справи у випадках, встановлених законом.

В силу ст. 112 Сімейного Кодексу України, шлюб розривається, якщо судом буде встановлено, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечило б інтересам одного з них, інтересам їхньої дитини, що мають істотне значення.

Статтею 109 Сімейного кодексу України передбачено, подружжя, яке має дітей, має право подати до суду заяву про розірвання шлюбу разом із письмовим договором про те, з ким із них будуть проживати діти, яку участь у забезпеченні умов їхнього життя братиме той з батьків, хто буде проживати окремо, а також про умови здійснення ним права на особисте виховання дітей. Договір між подружжям про розмір аліментів на дитину має бути нотаріально посвідчений. У разі невиконання цього договору аліменти можуть стягуватися на підставі виконавчого напису нотаріуса. Суд постановляє рішення про розірвання шлюбу, якщо буде встановлено, що заява про розірвання шлюбу відповідає дійсній волі дружини та чоловіка і що після розірвання шлюбу не будуть порушені їхні особисті та майнові права, а також права їхніх дітей. Суд постановляє рішення про розірвання шлюбу після спливу одного місяця від дня подання заяви. До закінчення цього строку дружина і чоловік мають право відкликати заяву про розірвання шлюбу.

Відповідно до п. 8 Постанови Пленуму Верховного суду України «Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про право на шлюб, розірвання шлюбу, визнання його недійсним та поділ спільного майна подружжя» від 21.12.2007 року N 11, розірвання шлюбу судом за спільною заявою подружжя, яке має дітей (ст.109 СК), провадиться в окремому провадженні у випадку, якщо існує взаємна згода подружжя щодо розірвання шлюбу. При розгляді справи суд встановлює, чи відповідає заява про розірвання шлюбу дійсній волі дружини та чоловіка, та чи не будуть після розірвання шлюбу порушені їх особисті та майнові права, а також права їх дітей. Крім того, подружжя подає до суду договір про розмір аліментів на дитину (дітей). Судам слід перевіряти дотримання нотаріального посвідчення такого договору. У ньому сторони передбачають способи виконання батьками обов`язку утримувати дитину тим з них, хто проживає окремо від дитини. Сторони передбачають у договорі також порядок, умови та форми (грошова і (або) натуральна) надання утримання одним з батьків.

Згідно ст. 21 СК України, шлюбом є сімейний союз жінки та чоловіка, зареєстрований у органі державної реєстрації актів цивільного стану.

Згідно свідоцтва про шлюб серії НОМЕР_1 між ОСОБА_2 та ОСОБА_3 зареєстровано шлюб 07.07.2018. У шлюбі народилася дитина – син ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Заявники досягли згоди щодо визначення місця проживання дитини, участі у вихованні дитини та сплати аліментів згідно договору від 18.09.2025 року, заява про розірвання шлюбу надійшла до суду 28.11.2025 року.

Оскільки, між сторонами втрачено взаєморозуміння та почуття любові, примирення подружжя, подальше спільне життя та збереження шлюбу між ними неможливо і суперечить інтересам подружжя та дитини, умови договору відповідають інтересам дитини, суд дійшов висновку про те, що збереження сім`ї є неможливим, шлюб між сторонами існує формально і може бути розірваним.

Частинами 1, 4 статті 157 СК України визначено, що питання виховання дитини вирішується батьками спільно, крім випадку, передбаченого частиною п`ятою цієї статті. Батьки мають право укласти договір щодо здійснення батьківських прав та виконання обов`язків тим з них, хто проживає окремо від дитини. Договір укладається у письмовій формі та підлягає нотаріальному посвідченню.

Нормою статті 160 СК України закріплено право батьків на визначення місця проживання дитини та визначено, зокрема, що місце проживання дитини, яка досягла десяти років, визначається за спільною згодою батьків та самої дитини.

Разом з тим, статтею 161 СК України визначено, що якщо мати та батько, які проживають окремо, не дійшли згоди щодо того, з ким із них буде проживати малолітня дитина, спір між ними може вирішуватися органом опіки та піклування або судом. Під час вирішення спору щодо місця проживання малолітньої дитини беруться до уваги ставлення батьків до виконання своїх батьківських обов`язків, особиста прихильність дитини до кожного з них, вік дитини, стан її здоров`я та інші обставини, що мають істотне значення. Орган опіки та піклування або суд не можуть передати дитину для проживання з тим із батьків, хто не має самостійного доходу, зловживає спиртними напоями або наркотичними засобами, своєю аморальною поведінкою може зашкодити розвиткові дитини. Якщо орган опіки та піклування або суд визнав, що жоден із батьків не може створити дитині належних умов для виховання та розвитку, на вимогу баби, діда або інших родичів, залучених до участі у справі, дитина може бути передана комусь із них. Якщо дитина не може бути передана жодній із цих осіб, суд на вимогу органу опіки та піклування може постановити рішення про відібрання дитини від особи, з якою вона проживає, і передання її для опікування органу опіки та піклування.

Таким чином, законодавством визначено позасудовий порядок визначення місця проживання дитини шляхом укладення письмового договору та судовий порядок визначення місця проживання дитини у випадку наявності спору між матір`ю та батьком щодо місця проживання дитини.

На підставі наведеного, керуючись ст.ст.21,109 Сімейного кодексу України, ст.ст. 259, 263-265, 268,293, 354 ЦПК України, суд, -

ВИРІШИВ:

Заяву ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про розірвання шлюбу за заявою подружжя– задовольнити.

Розірвати шлюб, зареєстрований 07 липня 2018 року Харківським міським відділом державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у Харківській області, актовий запис №2378, між ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , та ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до Харківського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду

Інформація про сторони:

Заявник: ОСОБА_6 (місце реєстрації: АДРЕСА_1 , РНОКПП: НОМЕР_2 ).

Заявник: ОСОБА_2 (місце реєстрації: АДРЕСА_2 , РНОКПП: НОМЕР_3 ).

Суддя: М. С. Зайцева